УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Республiки Бiлорусь про мiжнародне автомобiльне сполучення

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Протоколом вiд 25 травня 2000 року

     Уряд України i Уряд Республiки Бiлорусь, що iменуються далi "Сторони"

     беручи до уваги сприятливий розвиток двостороннiх торговельно-економiчних вiдносин,

     керуючись прагненням до подальшого розвитку автомобiльного сполучення мiж обома країнами, а також транзитом по їх територiї,

     домовились про нижчеподане:

Стаття 1
Визначення термiнiв

     Пiд "перевiзником" треба розумiти фiзичних або юридичних осiб обох держав, якi володiють дозволом здiйснювати мiжнароднi вантажнi i пасажирськi перевезення автомобiльним транспортом вiдповiдно законодавству обох держав.

     Пiд "транспортним засобом" треба розумiти автотранспортний засiб:

     призначений для здiйснення вантажних (включаючи причепи або напiвпричепи) i пасажирських перевезень;

     зареєстрований на територiї Республiки Бiлорусь або України.

     Вiдповiдно до положень цiєї Угоди перевiзникам надається право здiйснювати вантажнi або пасажирськi перевезення автомобiльним транспортом мiж двома Договiрними Сторонами, а також транзитом по їх територiях з третiх i в третi країни.

Стаття 2

     Регулярнi перевезення пасажирiв автобусами органiзуються за згодою мiж компетентними органами Сторiн.

     Пропозицiї про органiзацiю таких перевезень завчасно передаються один одному компетентними органами Сторiн. Цi пропозицiї повиннi мiстити в собi данi вiдносно: найменування перевiзника (фiрми), маршруту проходження, розкладу руху, тарифу, пунктiв зупинки, на яких перевiзник здiйснюватиме посаду i висадку пасажирiв, а також передбачуваного перiоду виконання перевезень.

Стаття 3

     Для здiйснення нерегулярних перевезень пасажирiв автобусами мiж обома державами або транзитом через їх територiї, за винятком перевезень, передбачених статтею 4 цiєї Угоди, необхiднi дозволи, що видаються компетентними органами Сторiн.

     Компетентнi органи Сторiн будуть видавати дозвiл на ту дiлянку маршруту, що проходить по їх територiї.

Стаття 4

     Дозволiв не потрiбно на виконання нерегулярних перевезень пасажирiв автобусами:

     якщо група одного й того ж складу перевозиться тим самим автобусом протягом всього перевезення, яке починається i закiнчується на територiї тiєї держави, де зареєстровано автобус;

     якщо група пасажирiв одного й того ж складу перевозиться тим самим автобусом в одному напрямку протягом всiєї поїздки, яка починається на територiї однiєї держави, де зареєстровано автобус, i закiнчується на територiї другої держави, при умовi, що автобус повертається в країну, де його зареєстровано порожнiм.

     Дозвiл також не потрiбен при замiнi несправного автобусу iншим автобусом.

     При виконаннi перевезень, передбачених пунктами цiєї статтi, водiй автобусу повинен мати список пасажирiв.

Стаття 5

     Перевезення вантажiв мiж обома державами або транзитом через їх територiю в третi країни, за винятком перевезень, передбачених статтею 6 цiєї Угоди, здiйснюються вантажними автомобiлями з причепами або напiвпричепами, або без них на пiдставi дозволiв, якi видаються компетентними органами Сторiн.

     На кожне перевезення вантажiв, що здiйснюється вантажним автомобiлями з причепом або напiвпричепом, або без них, повинен бути виданий окремий дозвiл, який дає право на здiйснення одного рейсу туди i назад, якщо iнше не обумовлено в самому дозволi.

Стаття 6

     Дозволiв, зазначених в статтi 5 цiєї Угоди, не потрiбно на виконання перевезень:

     експонатiв, обладнання i матерiалiв, призначених для ярмаркiв та виставок;

     транспортних засобiв, тварин, а також рiзноманiтного iнвентарю та майна, призначених для проведення спортивних заходiв;

     театральних декорацiй i реквiзиту, музичних iнструментiв, обладнання i приладдя для кiнозйомок, радiо i телевiзiйних передач;

     тiл або праху померлих;

     пошти;

     зiпсованих автотранспортних засобiв;

     рухомого майна при переселеннi;

     вантажiв транспортними засобами, максимальна допустима загальна вага яких, включаючи причепи, не перевищує 6 тонн або максимальне корисне навантаження яких, включаючи корисне навантаження причепiв, не перевищує 3,5 тонн;

     медичного обладнання i матерiалiв для надання екстреної допомоги при стихiйних лихах.

Стаття 7

     При перевезеннях понадгабаритних, великовагових i небезпечних вантажiв перевiзник повинен одержати спецiальний дозвiл компетентних органiв другої Сторони.

     Якщо зазначений в пунктi 1 цiєї статтi дозвiл обмежує рух автотранспортного засобу за визначеним маршрутом, перевезення повинно здiйснюватись цим маршрутом.

Стаття 8

     Компетентнi органи Сторiн щорiчно передаватимуть один одному взаємно погоджену кiлькiсть бланкiв дозволiв на перевезення вантажiв i пасажирiв.

     Компетентнi органи Сторiн погоджують мiж особою порядок обмiну бланками дозволу.

Стаття 9

     Перевезення, передбаченi цiєю Угодою, можуть виконуватись тiльки перевiзниками, якi згiдно внутрiшньому законодавству обох держав, допущенi до здiйснення мiжнародних перевезень.

     Автотранспортнi засоби, що здiйснюють мiжнароднi перевезення, повиннi мати нацiональний реєстрацiйний i розпiзнавальний знаки своєї держави.

Стаття 10

     Перевiзникам однiєї Сторони не дозволяється виконувати перевезення пасажирiв i вантажiв мiж двома пунктами, розташованими на територiї другої Сторони, якщо на це не буде дано дозволу компетентних органiв другої Сторони.

     Перевiзникам однiєї Сторони не дозволяється виконувати перевезення з територiї другої держави в третi країни, якщо на це не буде дано дозволу компетентних органiв другої Сторони.

Стаття 11

     Перевезення вантажiв, передбаченi цiєю Угодою, здiйснюються за накладними, форма яких повинна вiдповiдати узвичаєним мiжнародним зразкам.

Стаття 12

     Сторони взаємно визнаватимуть нацiональнi документи на автотранспортнi засоби i нацiональнi дозволи на управлiння автомобiлем, що видаються компетентними органами.

     Дозвiл i iншi документи, якi потрiбнi вiдповiдно до цiєї Угоди, повиннi знаходитись при автотранспортному засобi, до якого вони вiдносяться i пред'являтися за вимогою компетентних контролюючих органiв.

Стаття 13

     Розрахунки i платежi, що здiйснюються вiдповiдно до цiєї Угоди, виконуватимуться в рамках дiючих мiж обома Сторонами мiжурядових угод про платежi або iнших угод, укладених за уповноваженням Сторiн.

Стаття 14

     Перевезення вантажiв i пасажирiв на пiдставi цiєї Угоди здiйснюються при умовi обов'язкового страхування матерiальної вiдповiдальностi перевiзника перед третiми особами за завдану шкоду. Перевiзник повинен завчасно застрахувати вiд такої вiдповiдальностi кожний транспортний засiб, що здiйснює зазначенi перевезення.

Стаття 15

     У вiдношеннi прикордонного, митного i санiтарного контролю, застосовуватимуться положення багатостороннiх i двостороннiх мiжнародних угод i договорiв, учасниками яких є обидвi Сторони, а при вирiшеннях питань, не урегульованих цими договорами i угодами, застосовуватиметься внутрiшнє законодавство кожної держави.

Стаття 16

     Прикордонний, митний i санiтарний контроль при перевезеннi тяжкохворих, регулярних перевезеннях пасажирiв автобусами, а також при перевезеннi тварин i швидкопсувних вантажiв здiйснюватиметься позачергово.

Стаття 17

     При виконаннi перевезень на пiдставi цiєї Угоди взаємно звiльняються вiд митних зборiв i дозволiв при ввезеннi на територiю другої держави:

     пальне, що мiститься в передбачених для кожної моделi автотранспортного засобу ємностях, технологiчно i конструктивно зв'язаних з системою живлення двигуна;

     мастильнi матерiали, передбаченi для використання пiд час перевезення, що мiстяться на автотранспортному засобi при його в'їздi;

     запаснi частини i iнструменти, призначенi для ремонту пошкодженого автотранспортного засобу, який здiйснює мiжнароднi перевезення.

Стаття 18

     Перевезення пасажирiв i вантажiв, якi здiйснюються перевiзниками держави однiєї з Сторiн, територiєю держави iншої Сторони на пiдставi цiєї Угоди, а також транспортнi засоби, що виконують цi перевезення, звiльняються на основi паритету вiд податкiв i державних зборiв, що пов'язанi з володiнням або використанням транспортних засобiв, використанням або утриманням дорiг, за винятком плати за проїзд окремими дiлянками дорiг, тунелiв, мостiв та iнших iнженерно-технiчних споруд, яка стягується у вiдповiдностi з нацiональним законодавством держави цiєї iншої Сторони.

(стаття 18 в редакцiї Протоколу вiд 25.05.2000 р.)

Стаття 19

     Перевiзники Сторiн повиннi дотримуватись правил дорожнього руху i iнших законiв країни, на територiї якої перебуває автотранспортний засiб.

Стаття 20

     У випадку порушення цiєї Угоди компетентний орган країни-перевiзника на прохання компетентного органу країни, де здiйснено порушення, повинен вжити необхiдних заходiв з метою забезпечення виконання Угоди.

     Про вжитi заходи компетентний орган країни-перевiзника iнформує компетентний орган другої країни.

Стаття 21

     З метою забезпечення виконання цiєї Угоди компетентнi органи Сторiн здiйснюватимуть безпосереднi контакти, проводитимуть за пропозицiєю однiєї з Договiрних Сторiн наради для вирiшення питань, зв'язаних з системою дозволiв для перевезення вантажiв i пасажирiв, а також обмiнюватимуться досвiдом i iнформацiєю про використання виданих дозволiв.

Стаття 22

     Питання, не урегульованi цiєю Угодою, а також багатостороннiми i двостороннiми мiжнародними договорами i угодами, учасниками яких є обидвi Сторони, вирiшуватимуться згiдно внутрiшньому законодавству України i Республiки Бiлорусь.

Стаття 23

     Ця Угода не зачiпає прав i обов'язкiв Сторiн, що випливають з iнших укладених ними мiжнародних договорiв i угод, учасниками яких вони є.

Стаття 24

     1. Ця Угода набирає чинностi по закiнченню 30 днiв з того дня, коли Сторони повiдомлять один одного по дипломатичним каналам про те, що законодавчi процедури необхiднi для набуття нею чинностi, виконанi в кожнiй країнi.

     2. Ця Угода укладена на три роки i автоматично продовжуватиметься на наступнi три роки кожний раз, якщо одна з Сторiн не повiдомить у письмовiй формi iншу Сторону не пiзнiше, як за три мiсяця до закiнчення вiдповiдного перiоду дiї цiєї Угоди, про своє бажання припинити її дiю.

     Здiйснено в м. Києвi 17 грудня 1992 року в двох примiрниках, кожний українською i бiлоруською мовами, причому всi тексти мають однакову чиннiсть.

За Уряд України	За Уряд Республiки Бiлорусь
(пiдпис)	(пiдпис)