УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Соцiалiстичної Республiки В'єтнам про заохочення i захист iнвестицiй

     Уряд України i Уряд Соцiалiстичної Республiки В'єтнам, якi надалi iменуються Договiрними Сторонами,

     виходячи iз прагнення розширити i поглибити економiчне спiвробiтництво на довгостроковiй основi, зокрема створити сприятливi умови для вкладення капiталу iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони;

     усвiдомлюючи необхiднiсть в заохоченнi i захистi iнвестицiй, що здiйснюються iнвесторами обох Договiрних Сторiн, з метою економiчного процвiтання обох держав

     домовились про нижчевикладене:

СТАТТЯ 1
Визначення

     У цiй Угодi:

     1. Термiн "iнвестицiя" означає: всi види фiнансових, матерiальних коштiв та iнших майнових i iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються iнвесторами однiєї Договiрної Сторони в рiзнi об'єкти дiяльностi на територiї iншої Договiрної Сторони у вiдповiдностi з чинним її законодавством з метою одержання прибутку або досягнення соцiального ефекту, зокрема, але не винятково:

     а) рухоме i нерухоме майно, а також будь-якi майновi права, такi як право на використання майна як предмета застави, утримання за борги;

     б) акцiї, вклади, облiгацiї i борговi зобов'язання органiзацiй i пiдприємств або майнова частка цих органiзацiй i пiдприємств;

     в) грошовi вимоги та права вимоги про виконання договiрних зобов'язань, якi мають економiчну цiннiсть;

     г) право на iнтелектуальну власнiсть, промисловий зразок, включаючи авторське право, право на отримання патенту, право на товарний знак, знак обслуговування, фiрмову назву, винаходи, технологiї i "ноу-хау";

     д) концесiї, що дозволенi законодавством держав кожної з Договiрних Сторiн або двостороннiми договорами мiж Україною i Соцiалiстичною Республiкою В'єтнам, включаючи розвiдку, розробку, видобуток i експлуатацiю природних ресурсiв.

     2. Пiд термiном "iнвестицiї" розумiються:

     а) iнвестицiї на територiї України, якi здiйснюються згiдно з чинним законодавством України;

     б) iнвестицiї на територiї Соцiалiстичної Республiки В'єтнам, схваленi Урядом Соцiалiстичної Республiки В'єтнам або уповноваженими ним органами згiдно з чинним законодавством Соцiалiстичної Республiки В'єтнам.

     Будь-яка змiна форми iнвестування не впливає на їх класифiкацiю як "iнвестицiї".

     3. Термiн "доходи" означає грошовi суми та iншi майновi цiнностi, отриманi вiд iнвестицiї, i включає зокрема, але не винятково, прибуток, вiдсотки, лiцензiйнi та комiсiйнi винагороди.

     4. Термiн "iнвестор" означає:

     будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином держави Договiрної Сторони, i будь-яку юридичну особу, створену вiдповiдно до законодавства держави однiєї з Договiрних Сторiн.

     5. Термiн "територiя" означає:

     державну територiю кожної з Договiрних Сторiн, включаючи морське дно, надра i акваторiю, що знаходяться поза територiальними водами, над якими у вiдповiдностi з мiжнародним правом i нацiональним законодавством Договiрна Сторона здiйснює свої права i юрисдикцiю.

СТАТТЯ 2
Заохочення i захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона згiдно з чинним на територiї її держави законодавством заохочує i створює сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони по вкладенню iнвестицiй на своїй територiї i надає їм права на розпорядження цими iнвестицiями.

     2. Iнвестицiям iнвесторiв кожної з Договiрних Сторiн гарантується справедливий статус, i вони знаходяться в безпецi i користуються захистом на територiї держави iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 3
Режим найбiльшого сприяння

     1. Iнвестицiям, що здiйснюються iнвесторами кожної з Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони, надається режим не менш сприятливий, нiж для iнвестицiй iнвесторiв будь-якої третьої країни.

     2. Iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi вклали свої iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони i зазнають збиткiв внаслiдок вiйни або iншого вiйськового конфлiкту, революцiї, введення надзвичайного стану, повстання, перевороту, заворушення та територiї цiєї Договiрної Сторони або iнших подiбних дiй, повиннi бути наданi цiй Договiрнiй Сторонi умови для вiдшкодування збиткiв, причому цi умови повиннi бути не менш сприятливi, нiж тi, якi надає дана Договiрна Сторона iнвесторам будь-якої третьої країни.

     3. Умови, передбаченi в п. 1 цiєї статтi, не розповсюджуються на переваги, що надаються однiєю з Договiрних Сторiн iнвесторам третiх країн i випливають:

     з угод укладених або тих, що укладатимуться у майбутньому, про економiчнi зони, економiчний або митний союзи, зони вiльної торгiвлi, iншi форми регiонального спiвробiтництва;

     з угоди про запобiгання подвiйному оподаткуванню або iншої мiжнародної угоди, повнiстю або частково пов'язаної з оподаткуванням, а також в межах чинного законодавства про оподаткування держав кожної з Договiрних Сторiн.

СТАТТЯ 4
Компенсацiя в зв'язку з примусовими заходами

     1. Жодна з Договiрних Сторiн на своїй територiї не вживає по вiдношенню до iнвестицiй, що здiйснюються на цiй територiї iнвестором держави iншої Договiрної Сторони, примусових заходiв, таких як нацiоналiзацiя, експропрiацiя, або аналогiчних за своєю дiєю, за винятком випадкiв, коли цього вимагають суспiльнi iнтереси. При цьому дотримується порядок, встановлений чинним на цiй територiї законодавством, i виплачується належна компенсацiя.

     2. Такi заходи не повиннi носити дискримiнацiйний характер.

     3. Компенсацiя розраховується на основi реальної вартостi iнвестицiй безпосередньо на момент прийняття рiшення або обнародування рiшення про вжиття заходiв, згаданих в п. 1 цiєї статтi, i буде визначена у вiдповiдностi з принципами об'єктивної оцiнки, що прийнятi в мiжнароднiй практицi. Компенсацiя виплачується у валютi, в якiй були здiйсненi iнвестицiї, або в будь-якiй iншiй валютi, прийнятнiй для iнвестора, згiдно з законодавством приймаючої Договiрної Сторони. З моменту виникнення права на компенсацiю i до моменту її сплати на суму компенсацiї нараховується вiдсоток у вiдповiдностi з середньою ставкою вiдсотку, за яким лондонськi банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют /LIBOR/.

СТАТТЯ 5
Переказ платежiв, доходiв i перемiщення рухомого майна в зв'язку з iнвестицiями

     1. Кожна з Договiрних Сторiн вiдповiдно до своїх законiв, постанов i адмiнiстративної практики гарантує безперешкодний переказ у вiльно конвертованiй валютi платежiв i доходiв у зв'язку з iнвестицiями, на умовах не менш сприятливих, нiж для iнвесторiв будь-якої третьої країни, зокрема, але не винятково:

     а) чистого доходу, дивiдендiв, плати за технiчну допомогу i послуги, процентного доходу та iнших грошових надходжень, що отриманi в результатi iнвестицiй;

     б) коштiв, що належать iнвестору в результатi повної або часткової лiквiдацiї iнвестицiй;

     в) грошових сум, виплачуваних для погашення позик, визнаних як iнвестицiї;

     г) заробiтної плати та iнших доходiв громадян країни iнвестора за роботу на територiї приймаючої країни у зв'язку з iнвестицiєю;

     д) перемiщення рухомого майна у зв'язку з iнвестицiєю.

     2. За обмiнний курс по покриттю платежiв, вказаних в пунктi 1 цiєї статтi, приймається курс валюти, встановлений згiдно з законодавством держав кожної з Договiрних Сторiн на момент здiйснення обмiну.

СТАТТЯ 6
Вирiшення спорiв мiж Договiрною Стороною та iнвестором

     1. При виникненнi спорiв мiж однiєю з Договiрних сторiн i будь-яким iнвестором iншої Договiрної Сторони вiдносно:

     а) зобов'язання, яке виникло у Договiрної Сторони по вiдношенню до iнвестора iншої Договiрної Сторони з питання iнвестицiї даного iнвестора;

     б) порушення будь-яких прав, визначених цiєю Угодою, або тих, що випливають з неї по iнвестицiях даного iнвестора,

     спори вирiшуються по можливостi шляхом взаємних консультацiй i переговорiв.

     2. Якщо протягом шести мiсяцiв з дня пред'явлення письмової вимоги спiрними сторонами не досягнуто взаємної домовленостi, спiр за вимогою однiєї iз сторiн може бути переданий для вирiшення:

     а) в суди держав Договiрних Сторiн вiдповiдно до їх компетенцiй, де здiйснюються iнвестицiї;

     б) в Мiжнародний центр по вирiшенню iнвестицiйних спорiв (далi "центр"), беручи до уваги положення, якi вiдповiдають укладенiй в Вашингтонi 18 березня 1965 р. Конвенцiї про порядок вирiшення спорiв мiж державами та громадянами iнших держав по iнвестицiях, якщо держави обох Договiрних Сторiн є учасниками даної Конвенцiї;

     в) у Мiжнародний арбiтражний суд "ad hoc" вiдповiдно до дiючого арбiтражного регламенту Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по Мiжнародному торговельному праву.

     3. Незалежно вiд положень пункту 2 цiєї статтi, якi стосуються передачi спору на розгляд в арбiтражний суд, iнвестор має право вибрати погоджувальну процедуру.

СТАТТЯ 7
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Будь-якi спори, якi можуть виникнути мiж Договiрними Сторонами, що стосуються iнтерпретацiї чи застосування цiєї Угоди, повиннi вирiшуватись по можливостi шляхом переговорiв по дипломатичних каналах.

     2. У випадку неможливостi вирiшити спiр мiж Договiрними Сторонами протягом 6 мiсяцiв з моменту письмового повiдомлення за проханням однiєї з Договiрних Сторiн його слiд передати для вирiшення в арбiтражний суд.

     3. Такий арбiтражний суд утворюється окремо для кожного конкретного випадку в такому порядку. Протягом двох мiсяцiв пiсля отримання прохання про арбiтраж кожна з Договiрних Сторiн призначає по одному арбiтру. Цi два арбiтри вибирають потiм громадянина третьої держави, що пiдтримує дипломатичнi вiдносини з обома Договiрними Сторонами, який за домовленiстю Договiрних Сторiн буде призначений головою арбiтражного суду. Голова повинен бути призначений протягом двох мiсяцiв пiсля дати призначення двох iнших членiв арбiтражного суду.

     4. Якщо у наведенi в пунктi 3 цiєї статтi строки необхiднi призначення не будуть здiйсненi, будь-яка Договiрна Сторона може при вiдсутностi iншої домовленостi звернутись до Голови Мiжнародного суду з проханням провести необхiднi призначення. Якщо голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн не може з будь-яких причин виконувати вказану функцiю, то зробити необхiднi призначення має бути запропоновано вiце-головi Мiжнародного суду. Якщо вiце-голова є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн або якщо вiн також не може виконувати вказану функцiю, то зробити необхiднi призначення має бути запропоновано наступному за ним згiдно iз старшинством члену Мiжнародного суду, котрий не є громадянином держави нi однiєї з Договiрних Сторiн та може без перешкод виконати вказану функцiю.

     5. Арбiтражний суд самостiйно визначає питання про правила процедури та приймає рiшення бiльшiстю голосiв. Рiшення арбiтражного суду є обов'язковим для виконання обома Договiрними Сторонами. Договiрнi Сторони несуть витрати на арбiтрiв та голову у рiвних частках. Проте арбiтражний суд може у своєму рiшеннi визначити, яка з Договiрних Сторiн буде нести бiльшу частку витрат, i таке рiшення є обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

СТАТТЯ 8
Суброгацiя

     Якщо Договiрна Сторона або її компетентний орган на основi гарантiї, виданiй у вiдношеннi до iнвестицiй будь-якому своєму iнвестору, сплачує компенсацiю цьому iнвестору, то дана Договiрна Сторона або її компетентний орган здобуває у порядку суброгацiї вiдповiднi права колишнього iнвестора, якi базуються на цiй Угодi.

СТАТТЯ 9
Застосування Угоди

     1. Ця Угода застосовується до iнвестицiй, якi здiйснюються iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони пiсля вступу в силу цiєї Угоди.

     2. Угода також застосовується до iнвестицiй, якi здiйснюються на територiї кожної з Договiрних Сторiн до вступу в силу цiєї Угоди, при умовi, що такi iнвестицiї були здiйсненi у вiдповiдностi з законодавством України i законодавством про iноземнi iнвестицiї Соцiалiстичної Республiки В'єтнам.

     3. Ця Угода може бути уточнена та доповнена згiдно з домовленiстю Договiрних Сторiн.

СТАТТЯ 10
Застосування мiжнародних договорiв

     1. Якщо обидвi Договiрнi Сторони є також учасниками будь-якого iншого мiжнародного договору, у вiдповiдностi з яким iнвестицiям i доходам в зв'язку з iнвестицiйною дiяльнiстю iнвесторiв iншої Договiрної Сторони надаються бiльш сприятливi умови, нiж передбаченi цiєю Угодою, то будуть застосовуватися бiльш сприятливi умови.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн дотримується будь-яких договiрних зобов'язань, якi вона взяла на себе по вiдношенню до iнвестора iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 11
Вступ в силу, строк дiї та припинення дiї Угоди

     1. Ця Угода набирає чинностi через тридцять днiв пiсля того, як Договiрнi Сторони повiдомлять одна одну по дипломатичних каналах про виконання вiдповiдних процедур, якi необхiднi для вступу в силу цiєї Угоди.

     2. Ця Угода укладається на 10-рiчний строк i буде мати силу пiсля того, як її термiн мине, якщо її дiю не буде припинено згiдно з порядком, викладеним у пунктi 3 цiєї статтi.

     3. Для припинення дiї цiєї Угоди будь-яка Договiрна Сторона не пiзнiше нiж за 1 (один) рiк до закiнчення першого 10-рiчного строку або у будь-який час пiсля закiнчення цього строку подає письмове повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi про денонсацiю цiєї Угоди.

     4. Що стосується iнвестицiй, якi здiйснювались до припинення дiї цiєї Угоди, то дiя статей 1 - 10 Угоди продовжується на 10 (десять) рокiв пiсля припинення дiї Угоди.

     Здiйснено в м. Києвi 8 червня 1994 року у двох дiйсних примiрниках, кожний з яких на українськiй, в'єтнамськiй та росiйськiй мовах, причому обидва тексти мають однакову силу. У випадку рiзного тлумачення текстiв Договiрнi Сторони будуть керуватися текстом на росiйськiй мовi, який додається.

За Уряд України

За Уряд Соцiалiстичної Республiки В'єтнам