УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Вiрменiя про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Республiки Вiрменiя, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи сприяти, захищати та створювати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Держави на територiї iншої Договiрної Сторони,

     грунтуючись на принципах взаємної поваги суверенiтету, рiвностi та взаємної вигоди,

     з метою розвитку економiчного спiвробiтництва мiж двома державами,

     домовились про наступне:

СТАТТЯ 1

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" означає всi види майнових та немайнових цiнностей, якi вкладенi на територiї Договiрної Сторони, що приймає iнвестицiї згiдно з її законодавством, включаючи , зокрема:

     а) рухоме та нерухоме майно та майновi права;

     б) акцiї або iншi форми участi в пiдприємствах та компанiях;

     в) права вимоги стосовно грошей або будь-яких  зобов'язань, що мають економiчну цiннiсть;

     г) авторськi права, права на промислову власнiсть, ноу-хау та технологiю;

     д) права на здiйснення економiчної дiяльностi, наданi згiдно з законодавством або договорами, включаючи, зокрема, права на здiйснення розвiдки та експлуатацiю природних ресурсiв.

     2. Термiн "iнвестор" по вiдношенню до кожної з Договiрних Сторiн означатиме:

     - фiзичнi особи, що мають громадянство будь-якої з Договiрних Сторiн вiдповiдно до її законiв;

     - пiдприємства, компанiї та iншi господарськi органiзацiї, заснованi згiдно з чинним на територiї договiрної Сторони законодавством, за умови, що фiзична особа, пiдприємство чи компанiя iншi господарськi органiзацiї мають право у вiдповiдностi до законодавства цiєї договiрної Сторони здiйснювати iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони.

     3. Термiн "доходи" означає суми, отриманi внаслiдок iнвестицiї та, зокрема, хоча не виключно, включатиме прибутки, дивiденди, вiдсотки та лiцензiйнi винагороди.

     4. Термiн "територiя" означає вiдносно кожної Договiрної Сторони територiю, яка знаходиться пiд її суверенiтетом, i морськi i пiдводнi райони, над якими ця Договiрна Сторона здiйснює у вiдповiдностi з мiжнародним правом суверенiтет, сувереннi права чи юрисдикцiю.

СТАТТЯ 2

     1. Кожна Договiрна Сторона заохочуватиме iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на здiйснення iнвестицiй на своїй територiї вiдповiдно до її законодавства.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн згiдно зi своїм законодавством сприятиме в отриманнi громадянами iншої Договiрної Сторони вiз та дозволiв на роботу в зв'язку з iнвестицiями, що здiйснюються на її територiї.

СТАТТЯ 3

     1. Кожна Договiрна Сторона по вiдношенню до iнвестицiї iншої Договiрної Сторони та дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями, зобов'язується забезпечити на своїй територiї режим та захист, рiвноправний з режимом та захистом, що надаються своїм власним iнвесторам.

     2. Режим, згаданий в п. 1 цiєї Статтi, буде не менш сприятливим, нiж режим, який надається по вiдношенню до iнвестицiй iнвесторiв будь-якої третьої держави та дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не поширюються на пiльги та переваги, якi Договiрна Сторона надає або надасть в майбутньому iнвесторам будь-якої третьої держави або їх iнвестицiям на пiдставi:

     - її участi в зонi вiльної торгiвлi, митному або економiчному союзi, органiзацiї економiчної взаємодопомоги або в мiжнароднiй угодi, яка передбачає пiльги та переваги, подiбнi до тих, якi надаються Договiрною Стороною учасникам вказаних органiзацiй, та таким, що набули чинностi до дати пiдписання цiєї Угоди:

     - мiжнароднi угоди або iншої домовленостi з питань оподаткування;

     - домовленостi з питань прикордонної торгiвлi.

СТАТТЯ 4

     1. Якщо iнвестицiї iнвесторiв одної з Договiрних Сторiн, зазнають шкоди внаслiдок вiйни, збройного конфлiкту, нацiонального надзвичайного становища, перевороту, заколоту, змови чи iншої подiбної подiї на територiї iншої Договiрної Сторони, то останньою Договiрною Стороною їй буде надано режим, по вiдношенню до реституцiй, вiдшкодування, компенсацiї чи iншого рiшення, не менш сприятливий, нiж той, який остання Договiрна Сторона надасть своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої країни.

     2. Не зашкоджуючи п. 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi на протязi будь-яких подiй, згаданих в цьому пунктi, зазнають втрати на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникли внаслiдок:

     а) реквiзицiї  їх власностi її силами або властями:

     б) руйнування  їх  власностi  її силами та властями, яке не було викликано вiйськовими дiями або не було викликано необхiднiстю обставини, буде надано справедливу та адекватну компенсацiю за втрати якi,  були понесенi iнвесторами за час реквiзицiї або,  як результат руйнування власностi.

     Компенсацiя повинна сплачуватись без необгрунтованої затримки, бути конвертованою та вiльно переказуємою з територiї однiєї Договiрної Сторони на територiю другої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 5

     1. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, якi мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменуються "Експропрiацiя") на територiї другої Договiрної Сторони, за винятком випадкiв, коли це необхiдно в суспiльних цiлях згiдно з чинним законодавством Договiрної Сторони. Експропрiацiя проводитиметься згiдно з належним судочинством, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуватиметься умовами про виплату негайної, адекватної та ефективної компенсацiї. Така компенсацiя дорiвнюватиме ринковiй вартостi iнвестицiї, коли про експропрiацiю або про загрозу експропрiацiї стало суспiльно вiдомо, включатиме вiдсоток з дати експропрiацiї, буде сплачено у валютi, в якiй було здiйснено iнвестицiю або за згодою iнвестора в будь-якiй iншiй прийнятiй для iнвестора валютi, буде такою, яка ефективно реалiзується та буде здiйснено без затримки.

     2. Потерпiлий iнвестор матиме право на негайний перегляд судовими або iншими незалежними владами цiєї Договiрної Сторони його випадку та оцiнку його iнвестицiї згiдно з принципами, викладеними в цiй Статтi.

     3. Положення пункту 1 цiєї Статтi також застосовуватимуться в тому випадку, коли Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, яка отримала статус акцiонерного товариства або заснована у вiдповiдностi з чинним на будь-якiй частинi її територiї законодавством, та на якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони мають долi.

СТАТТЯ 6

     Якщо одна з Договiрних Сторiн або призначений нею посередник надасть фiнансову гарантiю вiд некомерцiйних ризикiв у вiдношеннi iнвестицiї, здiйсненної її iнвестором на територiї iншої Договiрної Сторони, та згiдно з цiєю гарантiєю здiйснить платежi, то iнша Договiрна Сторона на пiдставi суброгацiї визнає передачу прав iнвестора першiй Договiрнiй Сторонi.

СТАТТЯ 7

     Кожна Договiрна Сторона згiдно зi своїм законодавством гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiсля виконання ними всiх податкових зобов'язань переказ сум в зв'язку з iнвестицiями. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

     а) доходи, як вони визначенi в пунктi 3 статтi 1 цiєї Угоди;

     б) суми вiд повної або часткової лiквiдацiї iнвестицiй;

     в) платежi, здiйсненi у вiдповiдностi до кредитної угоди в зв'язку з iнвестицiями;

     г) платежi за технiчну допомогу, технiчне обслуговування та управлiнський досвiд;

     д) заробiтки та iншi винагороди, якi громадяни iншої Договiрної Сторони отримують за роботу та послуги, що виконуються в зв'язку з iнвестицiями, здiйсненими на територiї першої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 8

     Переказ сум згiдно з положеннями цiєї Угоди здiйснюватиметься по дiючому на дату переказу офiцiйному обмiнному курсу Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснено iнвестування.

СТАТТЯ 9

     Ця Угода застосовується до всiх iнвестицiй, якi були здiйсненi як до, так i пiсля набуття нею чинностi.

СТАТТЯ 10

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшуватимуться по можливостi по дипломатичних каналах.

     2. Якщо спiр не може бути вирiшений по дипломатичних каналах на протязi шести мiсяцiв з дати порушення спору однiєю з Договiрних Сторiн, вiн передаватиметься до арбiтражного суду "ad hoc" на прохання будь-якої з Договiрних Сторiн.

     3. Арбiтражний Суд складається з трьох арбiтрiв та створюватиметься наступним чином: протягом двох мiсяцiв з дати отримання однiєю з Договiрних Сторiн повiдомлення про передачу спору до арбiтражу кожна Договiрна Сторона призначить одного арбiтра. Цi два арбiтра на протязi 2 мiсяцiв оберуть третього арбiтра-громадянина третьої держави, яка має дипломатичнi стосунки з обома Договiрними Сторонами, якого за згодою Договiрних Сторiн, буде призначено головою арбiтражного суду.

     4. Якщо арбiтражний суд не буде створений протягом 4 мiсяцiв з дати отримання письмового повiдомлення про передачу спору до арбiтражного суду, будь-яка з Договiрних Сторiн може, при вiдсутностi iншої домовленостi, запропонувати Головi Мiжнародного Суду зробити необхiднi призначення. Якщо Голова є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати вказану функцiю, то зробити необхiднi призначення буде запрошено наступного за старшинством члена Мiжнародного Суду, який не є громадянином жодної з Договiрних Сторiн.

     5. Арбiтражний Суд сам встановлює правила процедури. Суд приймає рiшення згiдно з положеннями цiєї Угоди та загальновизнаними принципами мiжнародного права.

     6. Арбiтражний Суд приймає свої рiшення бiльшiстю голосiв. Такi рiшення є остаточними та обов'язковими для обох Договiрних Сторiн. На прохання будь-якої з Договiрних Сторiн арбiтражний суд пояснює мотиви свого рiшення.

     7. Кожна Договiрна Сторона нестиме витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею арбiтра та її представництвом в арбiтражному процесi. Витрати, пов'язанi з дiяльнiстю Голови, та iншi витрати нестимуться в рiвних частинах обома Договiрними Сторонами.

СТАТТЯ 11

     1. Будь-який спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною, у зв'язку з iнвестицiєю на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони, буде предметом переговорiв мiж сторонами у спорi.

     2. Якщо внаслiдок переговорiв спiр не може бути вирiшено дружнiм шляхом на протязi шести мiсяцiв з дати його виникнення, iнвестор одержить право передати його на розгляд арбiтражного суду.

     3. Такий арбiтражний суд створюється для кожного конкретного випадку наступним чином: кожна зi сторiн в спорi призначить по одному арбiтру, а цi два арбiтри оберуть громадянина третьої держави, яка має дипломатичнi стосунки з обома Договiрними Сторонами, як арбiтра-голову. Першi два арбiтри призначаються на протязi 2 мiсяцiв, а голова обирається на протязi 4 мiсяцiв з дня письмового повiдомлення про передачу спора на розгляд арбiтражу. Якщо на протязi вказаних строкiв арбiтражний суд не буде створений, будь-яка з Договiрних Сторiн в спорi може запропонувати Головi Арбiтражного iнституту Стокгольмської торговельної палати зробити необхiднi призначення.

     4. Арбiтражний суд сам встановлює правила процедури. При цьому суд може в ходi визначення процедури керуватися Правилами Арбiтражного iнституту Стокгольмської торговельної палати.

     5. Арбiтражний суд приймає своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде остаточним та обов'язковим до виконання для обох сторiн в спорi.

     6. Арбiтражний суд приймає рiшення у вiдповiдностi до положень цiєї Угоди, законодавства Договiрної Сторони, на територiї якої здiйсненi iнвестицiї, включаючи її колiзiйнi норми, а також загальновизнанi принципи мiжнародного права.

     7. Кожна сторона в спорi нестиме витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею арбiтра та її урядом в арбiтражному процесi. Витрати, пов'язанi з дiяльнiстю голови, та iншi витрати сторони в спорi нестимуть в рiвних долях.

СТАТТЯ 12

     Якщо одна з Договiрних Сторiн згiдно зi своїм законодавством або мiжнародною угодою, учасниками якої є обидвi Договiрнi Сторони, надає iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони або дiяльностi, пов'язаної з такими iнвестицiями, режим бiльш сприятливий, нiж режим, який надається цiєю Угодою, то буде застосовуватись бiльш сприятливий режим.

     1. Представники обох Договiрних Сторiн будуть в разi необхiдностi проводити зустрiчi з метою:

     а) вивчення питань застосування цiєї Угоди;

     б) обмiну iнформацiєю з правових питань iнвестицiй та можливостi їх здiйснення;

     в) вирiшення спорiв, що виникають в зв'язку з iнвестицiями;

     г) вивчення iнших питань, пов'язаних з iнвестицiями;

     д) розгляду пропозицiй про внесення можливих змiн та доповнень до цiєї Угоди.

     2. Якщо будь-яка з Договiрних Сторiн запропонує провести консультацiї по будь-якому з питань, якi передбаченi в пунктi 1 цiєї статтi, iнша Договiрна Сторона негайно повинна дати вiдповiдь, та консультацiї проводитимуться почергово в Києвi та Єреванi.

СТАТТЯ 13

     1. Ця Угода набуває чинностi пiсля сплину 30 днiв з дати письмового повiдомлення Договiрними Сторонами одна одної про виконання ними вiдповiдних конституцiйних процедур та дiятиме на протязi 10 рокiв.

     2. Ця Угода залишається чинною, якщо жодна з Договiрних Сторiн письмово не повiдомить iншу Договiрну Сторону про свiй намiр припинити її дiю що найменше за один рiк до сплину строку, який визначений в пунктi 1 цiєї статтi.

     3. Пiсля сплину початкового десятирiчного строку кожна з Договiрних Сторiн може в будь-який час припинити дiю цiєї Угоди, письмово повiдомивши про свiй намiр iншу Договiрну Сторону.

     4. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення статей 1 - 12 залишатимуться чинними на протязi перiоду в 10 рокiв з дати припинення дiї цiєї Угоди.

     На посвiдчення чого тi, що пiдписали нижче, до того ж належним чином уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Здiйснено в м. Києвi 7 жовтня 1994 р. у двох примiрниках, кожний українською, вiрменською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу.

     Для цiлей тлумачення, текст росiйською мовою має переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Республiки Вiрменiї