УГОДА

про сприяння та взаємний захист iнвестицiй мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв

     Уряд України та Уряд Королiвства Нiдерландiв, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи змiцнювати традицiйнi дружнi зв'язки мiж їх країнами, розширювати та посилювати економiчнi вiдносини мiж ними, зокрема, що стосується iнвестицiй громадян однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,

     усвiдомлюючи, що угода щодо режиму, який буде надано таким iнвестицiям, стимулюватиме потiк капiталу та технологiй та економiчний розвиток Договiрних Сторiн, i що справедливе та неупереджене ставлення до iнвестицiї на взаємнiй основi слугуватиме цiй метi,

     погодились про наступне:

Стаття 1

     Для цiлей цiєї Угоди:

     а) термiн "iнвестицiї" включатиме будь-який вид активiв, i зокрема, хоча не виключно:

     I) рухоме i нерухоме майно, як i iншi права in rem вiдносно будь-якого виду активiв;

     II) права, отриманi з акцiй, облiгацiї та iншi види прибуткiв в компанiях та спiльних пiдприємствах;

     III) вимоги щодо грошей, iнших активiв, або щодо будь-яких дiй, якi мають економiчну вартiсть;

     IV) права в сферi промислової та iнтелектуальної власностi, такi як авторське право, патенти, промисловi проекти або моделi, торговельнi або послуговi марки, торговельнi назви, технiчнi процеси, гудвiл та ноу-хау i iншi подiбнi права;

     V) права, наданi згiдно цивiльного права, включаючи права вивчати, дослiджувати, видобувати або експлуатувати природнi ресурси, як i всi iншi права, наданi згiдно з законодавством, контрактом або рiшенням компетентних влад у вiдповiдностi до законодавства;

     б) термiн "громадяни" охоплюватиме вiдносно кожної з Договiрних Сторiн:

     I) фiзичних осiб, що мають нацiональнiсть цiєї Договiрної Сторони;

     II) юридичних осiб, якi визнанi законодавством цiєї Договiрної Сторони;

     III) юридичних осiб, якi не визнанi законодавством цiєї Договiрної Сторони, але керуються фiзичними особами, як зазначено в (I) або юридичними особами, як зазначено в (II) ранiше;

     в) термiн "територiя" означатиме, що стосується кожної з "Договiрних Сторiн", територiю що знаходиться пiд її суверенiтетом, морськi та пiдводнi територiї, над якими Договiрна Сторона здiйснює, у вiдповiдностi до мiжнародного законодавства, суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю.

Стаття 2

     Кожна з Договiрних Сторiн, в рамках свого законодавства та правил, сприятиме економiчному спiвробiтництву шляхом захисту на своїй територiї iнвестицiй фiзичних осiб iншої Договiрної Сторони. Згiдно зi своїм правом здiйснювати повноваження, наданi їй її законодавством або правилами, кожна Договiрна Сторона допускатиме такi iнвестицiї.

Стаття 3

     (1) Кожна Договiрна Сторона надаватиме на своїй територiї iнвестицiям громадян iншої Договiрної Сторони режим, що є не менш сприятливим нiж той, який вона надає iнвестицiям своїх власних громадян або iнвестицiям громадян будь-якої третьої країни, який є найбiльш сприятливим.

     (2) Кожна Договiрна Сторона забезпечуватиме справедливий та рiвний режим для iнвестицiй громадян iншої Договiрної Сторони та не буде зашкоджувати, шляхом безрозсудливих або дискримiнацiйних заходiв, функцiонуванню, управлiнню, пiдтриманню, експлуатацiї, володiнню або розпорядженню ними цими iнвесторами. Кожна Договiрна Сторона надаватиме таким iнвестицiям повну фiзичну безпеку та захист.

     (3) Якщо Договiрна Сторона надала особливих переваг фiзичним особам будь-якої третьої держави на пiдставi угод, що встановлюють митнi союзи, економiчнi союзи, валютнi союзи або подiбнi iнституцiї, або на основi тимчасових угод, що приводять до таких союзiв або iнституцiй, ця Договiрна Сторона не буде повинна надавати такi переваги громадянам iншої Договiрної Сторони.

     (4) Кожна Договiрна Сторона дотримуватиметься будь-яких зобов'язань, якi виникають в зв'язку з iнвестицiями громадян iншої Договiрної Сторони.

     (5) Якщо положення законодавства кожної з Договiрних Сторiн або зобов'язання згiдно з мiжнародним правом, що iснують на цей час або встановленi надалi мiж Договiрними Сторонами в доповнення до цiєї Угоди мiстять правило, загального або специфiчного характеру, яке дає право iнвестицiям фiзичних осiб iншої Договiрної Сторони на режим бiльш сприятливий нiж той, що надається цiєю Угодою, таке правило буде мати перевагу над цiєю Угодою в тiй мiрi, в якiй вiн є бiльш сприятливим.

Стаття 4

     Що стосується податкiв, зборiв, витрат та фiнансових вирахувань та вiдрахувань, кожна Договiрна Сторона надаватиме громадянам iншої Договiрної Сторони, що задiянi в будь-якiй економiчнiй дiяльностi на її територiї, що пов'язана з iнвестицiями, режим не менш сприятливий нiж той, який надається при подiбних обставинах її власним громадянам або громадянам будь-якої третьої держави, який з них є бiльш сприятливим для зазначених громадян. Для цiєї мети, однак, не будуть враховуватись будь-якi спецiальнi фiнансовi переваги, наданi цiєю Договiрною Стороною:

     а) згiдно з угодою про запобiгання подвiйного оподаткування; або

     б) на пiдставi її участi в митних союзах, економiчному союзi, зонi вiльної торгiвлi або подiбних iнституцiях; або

     в) на пiдставi взаємодiї з третьою державою.

Стаття 5

     Договiрнi Сторони надаватимуть гарантiй, що платежi, якi стосуються iнвестицiї, можуть переказуватися. Платежi здiйснюватимуться у вiльно конвертованiй валютi, без несвоєчасних обмежень або затримки. Такi перекази включають,

     зокрема, але не виключно:

     а) прибутки, процент, дивiденди та iншi валютнi надходження;

     б) фонди, необхiднi:

     (I) для придбання сировини або допомiжних матерiалiв, напiвфабрикатiв або кiнцевої продукцiї, або

     (II) для перемiщення основних активiв з метою забезпечення безперервностi iнвестицiй;

     в) додатковi фонди, необхiднi для розвитку iнвестицiй;

     г) фонд для погашення займiв;

     д) роялтi та винагороди;

     е) заробiтна плата громадян;

     ж) надходження вiд продажу або часткової або повної лiквiдацiї iнвестицiї.

Стаття 6

     Жодна з Договiрних Сторiн не вживатиме заходiв, що позбавляють прямо або побiчно громадян iншої Договiрної Сторони їх iнвестицiй, за винятком наявностi наступних умов:

     а) заходи вживаються в суспiльних iнтересах та згiдно з чинним законодавством;

     б) заходи, що не є дискримiнацiйними або протилежними до будь-яких зобов'язань, якi Договiрна Сторона, яка застосовує такi заходи, могла б вжити;

     в) заходи, що застосовуються проти справедливої компенсацiї.

     Така компенсацiя представлятиме справедливу ринкову цiну iнвестицiй, якi були заторкнутi в перiод безпосередньо перед тим, як стало вiдомо про такi заходи, таким чином, що вони вплинули на цiннiсть iнвестицiй, i включатимуть проценти по комерцiйному курсу, встановленому на ринковiй основi з моменту, коли були впровадженi заходи, i до моменту розрахункiв, та мають бути сплаченi для задоволення позивача i бути зробленi переказом без неправомiрної затримки в країну, визначену позивачем, у валютi цiєї країни або у валютi країни, громадянином якої є позивач, або в будь-якiй вiльно конвертованiй валютi, що прийнятна позивачевi.

Стаття 7

     Громадянам однiєї Договiрної Сторони, що зазнають збиткiв по вiдношенню до своїх iнвестицiй на територiї iншої Договiрної Сторони в зв'язку з вiйною або iншим озброєним конфлiктом, революцiєю, надзвичайним нацiональним станом, повстанням, бунтом або заколотом, надаватиметься останньою Договiрною Стороною режим, по вiдношенню до реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого врегулювання, не менш сприятливий, нiж той, який ця Договiрна Сторона надає своїм власним фiзичним особам або громадянам будь-якої третьої держави, що з них є найбiльш сприятливим для зазначених громадян.

Стаття 8

     Якщо iнвестицiї громадянина однiєї Договiрної Сторони застрахованi проти некомерцiйного ризику згiдно з системою, що встановлена законодавством, правилом або урядовим контрактом, будь-яка суброгацiя страхувальника або перестрахувальника по вiдношенню до прав зазначеного громадянина згiдно з умовами такої страховки, визнаватиметься iншою Договiрною Стороною.

Стаття 9

     (1) Будь-який спiр мiж кожною з Договiрних Сторiн та громадянином iншої Договiрної Сторони, що стосується iнвестицiй цього громадянина на територiї iншої Сторони, вирiшуватиметься, по можливостi, сторонами спору дружнiм шляхом.

     (2) Якщо такий спiр не може бути врегульований протягом трьох мiсяцiв з дати, коли сторона спору запросила дружнього врегулювання, спiр буде, на запит зазначеного громадянина, вирiшуватися шляхом арбiтражу.

     (3) У випадку, якщо обидвi Договiрнi Сторони стали членами Конвенцiї по Врегулюванню iнвестицiйних спорiв мiж Державою та Громадянами iншої Договiрної Сторони вiд 18 березня 1965 року, спори мiж кожною з Договiрних Сторiн та громадянином iншої Договiрної Сторони згiдно з першим параграфом цiєї Статтi мають подаватися для врегулювання погоджувальною процедурою або арбiтражем до Мiжнародного Центру по Врегулюванню Iнвестицiйних Спорiв.

     (4) У випадку, якщо зазначена Договiрна Сторона не є або ще не стала Договiрною Державою Конвенцiї, згаданої в параграфi (3), спiр може, на вибiр зазначеного громадянина, переданий також до:

     а) Мiжнародного Центру по врегулювання Iнвестицiйних Спорiв, встановленого згiдно з Конвенцiєю, про яку йдеться в параграфi (3) в рамках правил, що обумовлюють додатковий механiзм для здiйснення судочинства секретарiатом Центру (Додатковi Правила Механiзму): або

     б) мiжнародного арбiтражу або ad hoc арбiтражного суду, що призначається спецiальною угодою або встановлюється вiдповiдно до Арбiтражних Правил Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з Права Мiжнародної Торгiвлi. Сторони спору можуть погодитись в письмовiй формi змiнити цi Правила.

     Рiшення арбiтражу буде остаточним та обов'язковим та набирає чинностi згiдно з внутрiшнiм законодавством.

     (5) Юридична особа, що має нацiональнiсть однiєї Договiрної Сторони, та яка до виникнення такого спору була пiд керуванням громадян iншої Договiрної Сторони, для цiлей Статтi 25 (2) (б) Конвенцiї, зазначеної в параграфi (3) вище, трактуватиметься як громадянин цiєї iншої Договiрної Сторони.

     (6) Кожна Договiрна Сторона при цьому дає свою безумовну згоду щодо представлення спорiв до Мiжнародного Арбiтражу у вiдповiдностi до положень цiєї Статтi.

     (7) Нiщо в цiй Статтi не порушуватиме права сторiн спору в будь-який час врегулювати спiр мiж ними дружнiм шляхом.

Стаття 10

     Положення цiєї Угоди вiд дати набрання нею чинностi застосовуватимуться до iнвестицiй, що були здiйсненi до цiєї дати.

Стаття 11

     Кожна Договiрна Сторона може запропонувати iншiй Сторонi провести консультацiї з будь-якого питання, що стосується iнтерпретацiї або застосування Угоди. Iнша Сторона належним чином розглядатиме пропозицiю та надасть адекватну можливiсть для таких консультацiй.

Стаття 12

     (1) Будь-який спiр мiж Договiрними Сторонами, що стосується iнтерпретацiї або застосування цiєї Угоди, який не може бути врегульований в прийнятний вiдрiзок часу шляхом дипломатичних переговорiв, буде, якщо Сторони не погодились про iнше, на запит однiєї iз Сторiн переданий до Арбiтражного Суду, який складається з трьох членiв. Кожна Договiрна Сторона призначатиме одного арбiтра, а два арбiтри, призначенi таким чином, разом призначають третього арбiтра, який буде їх головою, та не є громадянином будь-якої з Договiрних Сторiн.

     (2) Якщо одна з Договiрних Сторiн не може призначити свого арбiтра та не робить цього протягом двох мiсяцiв пiсля запиту iншої Сторони зробити таке призначення, остання Сторона може запросити Президента Мiжнародного суду зробити необхiдне призначення.

     (3) Якщо два арбiтри не можуть досягти згоди протягом двох мiсяцiв пiсля їх призначення щодо вибору третього арбiтру, кожна з Договiрних Сторiн може запросити Президента Мiжнародного Суду Справедливостi зробити необхiдне призначення.

     (4) Якщо у випадках, наведених в параграфах (2) та (3) цiєї Статтi, Президент Мiжнародного Суду Справедливостi з тих чи iнших причин не може виконати зазначену функцiю або якщо вiн є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, буде запрошено Вiце-Президента зробити необхiднi призначення. Якщо Вiце-Президент з тих чи iнших причин не може виконати зазначену функцiю чи вiн є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, найстарший за званням член Суду, який на цей момент вiльний та не є громадянином кожної з Договiрних Сторiн, буде запрошений зробити необхiднi призначення.

     (5) Арбiтраж прийматиме рiшення на основi цiєї Угоди та iнших вiдповiдних угод мiж двома Договiрними Сторонами, правил Мiжнародного законодавства та вiдповiдних правил внутрiшнього законодавства. Перед тим, як суд прийме рiшення, вiн може на будь-якiй стадiї судочинства, запропонувати Сторонам врегулювати спiр дружнiм шляхом. Згаданi вище процедури не можуть ущемляти силу суду щодо вирiшення спору ex aequo et bono, якщо так погодяться Сторони.

     (6) Якщо Договiрнi Сторони не погодились про iнше, суд визначає свою власну процедуру.

     (7) Суд досягає свого рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде остаточним та обов'язковим для Сторiн.

     (8) Кожна Сторона нестиме витрати на члена, призначеного цiєю Договiрною Стороною. Витрати щодо голови, також як i iншi витрати, двi Сторони нестимуть в рiвних частках.

Стаття 13

     Що стосується Королiвства Нiдерландiв, ця Угода застосовуватиметься до частини Королiвства в Європi, в Нiдерландських Антiлах та Арубi, якщо нотифiкацiя, про яку йдеться в Статтi 14, параграф (1), не передбачає iнше.

Стаття 14

     (1) Ця Угода набирає чинностi в перший день другого мiсяця, що слiдує пiсля дати, коли Договiрнi Сторони повiдомили одна одну письмово, що процедури, якi конституцiйно або юридично вимагаються при цьому у вiдповiдних країнах, виконанi, та залишатиметься чинною на перiод п'ятнадцять рокiв.

     (2) Якщо повiдомлення про припинення дiї не було надано однiєю з Договiрних Сторiн принаймнi за шiсть мiсяцiв до дати закiнчення термiну чинностi, ця Угода залишатиметься чинною на перiод десять рокiв; кожна Договiрна Сторона зберiгає право припинити дiю Угоди принаймнi за шiсть мiсяцiв до дати припинення цього перiоду чинностi, повiдомивши про це.

     (3) Що стосується iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, вищезазначенi статтi застосовуватимуться протягом наступного перiоду в п'ятнадцять рокiв з цiєї дати.

     (4) На протязi перiоду чинностi, зазначеного в параграфi (2) цiєї Статтi, Уряд Королiвства Нiдерландiв матиме право припинити дiю цiєї Угоди окремо по вiдношенню до частин Королiвства.

     На посвiдчення чого представники, що пiдписалися нижче, належним чином уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

     Здiйснено в двох примiрниках в м. Києвi 14 липня 1994 р. українською, голандською та англiйською мовами, всi три тексти є рiвно автентичними. У випадку розбiжностей у тлумаченнi, англiйський текст матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Нiдерландiв

 

ПРОТОКОЛ

щодо Угоди мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     При пiдписаннi Угоди мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв про сприяння та взаємний захист iнвестицiй представники, що пiдписалися нижче, погодилися про таке положення, яке є складовою частиною Угоди:

     Зрозумiло, що в рамках статтi 2 можуть застосовуватися спецiальнi умови згiдно з Українським законодавством про придбання прав власностi, пов'язаних з приватизацiєю, концесiєю та купiвлею землi.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Нiдерландiв