УГОДА

мiж Україною i Федеративною Республiкою Нiмеччина про сприяння здiйсненню i взаємний захист iнвестицiй

     Україна i Федеративна Республiка Нiмеччина, iменованi далi "Договiрними Сторонами", бажаючи поглибити економiчне спiвробiтництво мiж обома державами, прагнучи створити сприятливi умови для iнвестицiй громадян або товариств однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони та визнаючи, що сприяння здiйсненню i договiрний захист цих iнвестицiй можуть стимулювати пiдприємницьку iнiцiативу i збiльшити добробут обох народiв,

     домовились про наступне:

СТАТТЯ 1

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiї" означає всi види майнових цiнностей, зокрема:

     а) власнiсть у виглядi рухомого i нерухомого майна, а також iншi майновi права, такi як iпотечнi та права застав;

     б) право на часткову участь та iншi форми участi в товариствах;

     в) право вимоги щодо грошових коштiв, якi використовуються для створення матерiальних або нематерiальних цiнностей або вимог щодо послуг, якi мають таку цiннiсть;

     г) права iнтелектуальної власностi, такi як, зокрема, авторськi права, патенти, базовi моделi, промисловi зразки i моделi, товарнi знаки, фiрмовi назви, виробничi та комерцiйнi таємницi, технологiї, "ноу-хау", "гудвiлл";

     д) у вiдповiдностi до законодавства або надалi по контрактах, що укладенi у вiдповiдностi до цього законодавства, права на здiйснення господарської дiяльностi, включаючи права на розвiдування, розробку, видобуток або експлуатацiю природних ресурсiв.

     Змiна виду вкладання майнових цiнностей не стосується їх властивостей як iнвестицiй.

     2. Термiн "доходи" означає суми, одержанi за визначений перiод у результатi iнвестицiй, такi як частки прибутку, дивiденди, проценти, лiцензiйнi та iншi винагороди.

     3. Термiн "громадянин" означає:

     а) по вiдношенню до України:

     громадян України у вiдповiдностi до Конституцiї та чинного законодавства України;

     б) по вiдношенню до Федеративної Республiки Нiмеччина:

     нiмцiв у вiдповiдностi до Основного закону Федеративної Республiки Нiмеччина.

     4. Термiн "товариства" означає:

     а) по вiдношенню до України:

     суб'єкти господарської дiяльностi з правом юридичної особи або без нього з мiсцем розташування на територiї України, незважаючи на те, спрямована їх дiяльнiсть на одержання прибутку або нi;

     б) по вiдношенню до Федеративної Республiки Нiмеччина:

     кожну юридичну особу або кожне торговельне товариство, iншi товариства або об'єднання з правом юридичної особи або без нього, з мiсцем розташування на територiї Федеративної Республiки Нiмеччина, незважаючи на те, спрямована їх дiяльнiсть на одержання прибутку чи нi.

СТАТТЯ 2

     1. Кожна iз Договiрних Сторiн по можливостi буде сприяти iнвестицiям громадян або товариств iншої Договiрної Сторони i дозволяти цi iнвестицiї у вiдповiдностi до свого законодавства. Кожна Договiрна Сторона буде справедливо поводитись з iнвестицiями iншої Договiрної Сторони.

     2. Iнвестицiї, здiйсненi громадянами або товариствами однiєї Договiрної Сторони у вiдповiдностi до законодавства iншої Договiрної Сторони в межах його дiї, повнiстю захищаються цiєю Угодою.

     3. Жодна Договiрна Сторона на своїй територiї нiяким чином не буде перешкоджати шляхом вжиття безпiдставних або дискримiнацiйних заходiв в управлiннi чи розпорядженнi iнвестицiями громадян або товариств iншої Договiрної Сторони, а також в їх застосуваннi та використаннi.

СТАТТЯ 3

     1. Кожна iз Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї вiдносно iнвестицiй, що знаходяться у власностi або пiд впливом громадян або товариств iншої Договiрної Сторони i якi дозволенi та здiйснюються вiдповiдно до пункту 2 статтi 2 цiєї Угоди у вiдповiдностi до чинного законодавства Договiрної Сторони, режим не менш сприятливий, нiж вiдносно iнвестицiй власних громадян i товариств чи громадян i товариств третiх країн.

     2. Кожна iз Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї вiдносно громадян або товариств iншої Договiрної Сторони у тому, що стосується їх дiяльностi у зв'язку з iнвестицiями, режим не менш сприятливий, нiж вiдносно власних громадян i товариств чи громадян i товариств третiх країн.

     3. Цей режим не розповсюджується на пiльги або переваги, якi одна Договiрна Сторона надає громадянам або товариствам третiх країн у зв'язку з їх участю в митному або економiчному союзi, спiльному ринку або зонi вiльної торгiвлi або у зв'язку з їх асоцiацiєю.

     4. Режим, який надається вiдповiдно до цiєї Статтi, не розповсюджується на пiльги, якi одна Договiрна Сторона надає громадянам або товариствам третiх країн на засадi згоди про запобiгання подвiйному оподаткуванню або iнших домовленостей з податкових питань.

СТАТТЯ 4

     1. Iнвестицiї громадян або товариств однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони користуються повним захистом i повною безпекою.

     2. Iнвестицiї громадян або товариств однiєї Договiрної Сторони можуть пiдлягати примусовому вилученню, нацiоналiзацiї або iншим заходам, аналогiчним їм за своїми наслiдками, на територiї iншої Договiрної Сторони тiльки в суспiльних iнтересах i з виплатою компенсацiї. Компенсацiя повинна бути адекватна вартостi вилученої iнвестицiї, визначеної безпосередньо перед моментом, коли офiцiйно стало вiдомо про фактично здiйсненi заходи, або якi мають вiдбутися щодо примусового вилучення, нацiоналiзацiї чи iнших з аналогiчними наслiдками. Компенсацiя повинна виплачуватися без затримки i до моменту її виплати на суму компенсацiї нараховуються банкiвськi проценти у вiдповiдностi до дiючої процентної ставки; вона повинна бути практично використовуваною i вiльно перевiдною. Не пiзнiше моменту здiйснення примусового вилучення, нацiоналiзацiї або заходiв, аналогiчних їм за своїм характером, повиннi бути вжитi вiдповiднi профiлактичнi заходи щодо визначення сум i порядку виплати компенсацiї. Повинна бути передбачена можливiсть розгляду у загальному судовому порядку правомiрностi здiйснення примусового вилучення, нацiоналiзацiї або заходiв, аналогiчних їм за своїм характером, а також розмiру компенсацiї.

     3. Громадянам або товариствам однiєї Договiрної Сторони, iнвестицiям яких завдана шкода на територiї iншої Договiрної Сторони, внаслiдок вiйни або iнших озброєних зiткнень, революцiї, надзвичайного стану або заколоту, буде наданий цiєю Договiрною Стороною режим не менш сприятливий вiдносно вiдшкодування збиткiв, вiдступних сум, компенсацiї або iнших виплат, нiж для своїх громадян або товариств. Цi платежi повиннi бути вiльно перевiдними.

     4. Громадяни або товариства однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони користуються режимом найбiльшого сприяння вiдносно питань, що регулюються цiєю Статтею.

СТАТТЯ 5

     Кожна iз Договiрних Сторiн гарантує громадянам або товариствам iншої Договiрної Сторони вiльний переказ платежiв у зв'язку з iнвестицiями, зокрема:

     а) капiталу i додаткових сум для пiдтримки або збiльшення обсягу iнвестицiй;

     б) доходiв;

     в) виплати (повернення) позик;

     г) прибутку, що виник у зв'язку з повною або частковою лiквiдацiєю або вiдчуженням iнвестицiй;

     д) компенсацiй, передбачених у статтi 4 цiєї Угоди.

СТАТТЯ 6

     Якщо одна iз Договiрних Сторiн здiйснює виплату сум своїм громадянам або товариствам на засадi гарантiї iнвестицiй на територiї iншої Договiрної Сторони, то ця Договiрна Сторона, без завдання шкоди для прав першої Договiрної Сторони, що випливають iз статтi 10 цiєї Угоди, визнаватиме на пiдставi закону або угоди передачу першiй Договiрнiй Сторонi усiх прав або вимог цих громадян або товариств. Крiм того, iнша Договiрна Сторона визнає вступ першої Договiрної Сторони у всi цi права i вимоги (права вимоги, що їй переданi), якi перша Договiрна Сторона має право здiйснити в тому ж обсязi, що i її попередник по праву, щодо переказу платежiв на основi переданих вимог застосовуються пункти 2 i 3 статтi 4, а також стаття 5 цiєї Угоди.

СТАТТЯ 7

     1. Перекази платежiв, якi вказанi в пунктах 2 або 3 статтi 4, а також у статтях 5 або 6, будуть здiйснюватися термiново по курсу, що дiє в даний момент.

     2. Цей курс повинен бути не нижче крос-курсу, що випливає з тих розрахункових курсiв, якi Мiжнародний валютний фонд взяв би за основу перерахунку вiдповiдних валют у спецiальнi права запозичення в момент здiйснення платежiв.

СТАТТЯ 8

     1. Якщо iз законодавства однiєї Договiрної Сторони або мiжнародно-правових угод, що iснують мiж Договiрними Сторонами, разом з цiєю Угодою, або якi будуть узгодженi в майбутньому, випливає загальне або спецiальне положення, вiдповiдно до якого iнвестицiї громадян або товариств iншої Договiрної Сторони користуються бiльш сприятливим режимом, нiж за цiєю Угодою, то таке положення буде мати перевагу перед положеннями цiєї Угоди в тiй частинi, в якiй воно бiльш сприятливе.

     2. Кожна iз Договiрних Сторiн буде дотримуватись iнших зобов'язань, якi вона прийняла на себе вiдносно до iнвестицiй громадян або товариств iншої Договiрної Сторони на своїй територiї.

СТАТТЯ 9

     Ця Угода дiє також вiдносно iнвестицiй, якi були здiйсненi громадянами або товариствами однiєї Договiрної Сторони у вiдповiдностi до законодавства iншої Договiрної Сторони на її територiї ще до набуття чинностi цiєї Угоди.

СТАТТЯ 10

     1. Суперечки мiж обома Договiрними Сторонами про тлумачення або застосування цiєї Угоди, по можливостi, вирiшуватимуться урядами обох Договiрних Сторiн.

     2. Якщо суперечка не може бути врегульована таким шляхом, то за вимогою однiєї iз Договiрних Сторiн вона передається на вирiшення третейського суду.

     3. Третейський суд створюється для кожного конкретного випадку, причому кожна Договiрна Сторона призначає по одному члену третейського суду, i обидва члени третейського суду разом домовляються про кандидатуру громадянина третьої країни, як голови третейського суду, що призначається урядом обох Договiрних Сторiн. Члени третейського суду повиннi бути призначенi протягом двох мiсяцiв, Голова третейського суду - трьох мiсяцiв з моменту, коли одна iз Договiрних Сторiн повiдомить iншу Договiрну Сторону про свої намiри передати суперечку на вирiшення третейського суду.

     4. Якщо строки, вказанi в пунктi 3 цiєї статтi, не будуть дотриманi, то при вiдсутностi iншої домовленостi кожна iз Договiрних Сторiн може звернутися до голови Мiжнародного суду в Гаазi з дорученням здiйснити необхiднi призначення. Якщо голова має громадянство однiєї iз Договiрних Сторiн або iнша причина заважає йому здiйснити призначення, то їх здiйснить його заступник. У тому випадку, коли i заступник голови має громадянство однiєї iз Договiрних Сторiн, або коли i вiн не в змозi здiйснити їх, то призначення здiйснює наступний за чином член Мiжнародного суду, який не має громадянства однiєї iз Договiрних Сторiн.

     5. Третейський суд виносить своє рiшення бiльшiстю голосiв. Це рiшення має обов'язкову силу. Кожна iз Договiрних Сторiн несе витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею члена третейського суду, а також за своє представництво в арбiтражному процесi; витрати, пов'язанi з дiяльнiстю голови третейського суду, а також iншi витрати Договiрнi Сторони несуть в рiвних частках. Третейський суд може домовитись про iнше врегулювання питання про витрати. З iнших питань третейський суд визначає порядок своєї роботи самостiйно.

     6. Якщо обидвi Договiрнi Сторони є державами - сигнатарiями Конвенцiї про врегулювання суперечок мiж державами i громадянами iнших держав вiдносно iнвестицiй вiд 18 березня 1965 р., то, враховуючи положення пункту 1 статтi 27 даної Конвенцiї, неможливо звертатися до вказаного в цiй статтi третейського суду тому, що мiж громадянином або товариством однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною досягнута домовленiсть у вiдповiдностi до статтi 25 Конвенцiї. Цим не заперечується можливiсть звернутися до зазначеного в цiй статтi третейського суду в разi недотримання рiшення третейського суду, що дiє у вiдповiдностi до вищезгаданої Конвенцiї (стаття 27), або у разi передачi прав на пiдставi закону або на засадi угоди вiдповiдно до статтi 6 цiєї Угоди.

СТАТТЯ 11

     1. Суперечки вiдносно iнвестицiй мiж однiєю Договiрною Стороною i громадянином або товариством iншої Договiрної Сторони по можливостi повиннi врегульовуватися сторонами доброзичливо.

     2. Якщо суперечка не може бути врегульована протягом шести мiсяцiв з моменту заяви про неї однiєю iз сторiн у суперечцi, то за вимогою громадянина або товариства iншої Договiрної Сторони вона передається на вирiшення третейського суду. Якщо сторони в суперечцi не домовляються про iншу процедуру, то слiд вiдповiдно застосовувати пункти 3 - 5 статтi 10 цiєї Угоди таким чином, щоб призначення членiв третейського суду здiйснювалось сторонами у суперечцi у вiдповiдностi до пункту 3 статтi 10 цiєї Угоди, i щоб кожна сторона в суперечцi - у випадку недотримання строку, вказаного в пунктi 3 статтi 10 цiєї Угоди i при вiдсутностi iншої домовленостi - могла просити голову арбiтражного суду Мiжнародної торговельної палати в Парижi здiйснити необхiднi призначення. Рiшення третейського суду доводиться до виконання у вiдповiдностi з нацiональним законодавством.

     3. Пiд час третейського розбору про виконання рiшення третейського суду Договiрна Сторона, що бере участь у суперечцi, не буде висувати як аргумент того, що громадянин або товариство iншої Договiрної Сторони одержали часткову або повну компенсацiю за заподiяну шкоду на засадi страхування.

     4. Якщо обидвi Договiрнi Сторони є також державами - сигнатарiями Конвенцiї про урегулювання суперечок мiж державами i громадянами iнших держав вiдносно iнвестицiй вiд 18 березня 1965 р., то згаданi в цiй статтi суперечки мiж сторонами, якi брали участь в них, розглядатимуться в третейському судi у вiдповiдностi до вищезгаданої Конвенцiї за винятком тих випадкiв, вiдносно яких сторони у суперечцi домовляються про iншу процедуру; цим кожна Договiрна Сторона дає свою згоду на такий порядок.

СТАТТЯ 12

     Ця Угода дiє незалежно вiд наявностi мiж Договiрними Сторонами дипломатичних або консульських вiдносин.

СТАТТЯ 13

     1. Ця Угода пiдлягає ратифiкацiї; обмiн ратифiкацiйними грамотами вiдбудеться якомога швидше у м. Боннi.

     2. Ця Угода набуває чинностi через один мiсяць пiсля дати ратифiкацiйними грамотами. Вона дiятиме протягом десяти рокiв; пiсля закiнчення цього термiну чиннiсть Угоди продовжується на необмежений строк, якщо жодна з Договiрних Сторiн не заявить у письмовiй формi за дванадцять мiсяцiв до закiнчення її дiї про денонсацiю цiєї Угоди. Пiсля 10 рокiв ця Угода може бути денонсована в будь-який час за дотримання термiну денонсацiї у дванадцять мiсяцiв.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до моменту припинення цiєї Угоди, положення статей 1 - 12 будуть залишатися чинними протягом наступних двадцяти рокiв з дня припинення дiї Угоди.

     Здiйснено в м. Києвi 15 лютого 1993 р. в двох примiрниках, кожний українською та нiмецькою мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Україну

За Федеративну Республiку Нiмеччина

 

ПРОТОКОЛ

     При пiдписаннi Угоди мiж Україною i Федеративною Республiкою Нiмеччина про сприяння здiйсненню i взаємний захист iнвестицiй нижчепiдписанi уповноваженi також домовились про наступнi положення, якi є складовою частиною Угоди.

     (1) До статтi 1

     а) Прибутки вiд iнвестицiй, а також у випадку їх повторного вкладення прибутки вiд них, мають однаковий захист з iнвестицiями.

     б) Без обмеження для iнших процедур визначення громадянства громадянином однiєї Договiрної сторони, зокрема, є будь-яка особа, яка має нацiональний паспорт, виданий компетентними органами вiдповiдної Договiрної сторони.

     (2) До статтi 2

     а) Ця Угода дiє також на територiї виключної i економiчної зони та над континентальним шельфом, наскiльки Мiжнародне право дозволяє вiдповiднiй Договiрнiй сторонi виконання суверенних прав чи повноважень стосовно цих територiй.

     б) Базуючись на принципах найбiльшого сприяння, кожна iз Договiрних Сторiн може встановлювати спецiальнi умови надання дозволу на iнвестицiї в окремi сфери господарської дiяльностi, що визначенi її законодавством.

     (3) До статтi 3

     а) Термiн "дiяльнiсть" щодо пункту 2 статтi 3 цiєї Угоди слiд розглядати, зокрема, але не винятково як управлiння та розпорядження iнвестицiями, а також як їх застосування та використання. Словосполучення "менш сприятливий" режим, що стосується статтi 3 цiєї Угоди, слiд, зокрема, розглядати як обмеження у придбаннi сировини та допомiжних матерiалiв, енергiї та палива, а також усiх видiв засобiв виробництва i оборотних коштiв, перешкоди збуту  продукцiї у державi та за її межами, а також iншi заходи з аналогiчними наслiдками. Заходи, якi здiйснюються в iнтересах громадської безпеки або громадського порядку, охорони здоров'я народу чи моральностi не вважаються "менш сприятливим" режимом, що стосується статтi 3 цiєї Угоди.

     б) Положення статтi 3 цiєї Угоди не зобов'язують Договiрнi Сторони поширювати податковi пiльги, звiльнення та знижки, якi надаються згiдно з податковим законодавством тiльки фiзичним особам та товариствам з мiсцем проживання або знаходження на її територiї, фiзичним особам або товариствам з мiсцем проживання чи знаходження на територiї iншої Договiрної Сторони.

     в) У рамках нацiонального законодавства Договiрнi Сторони будуть доброзичливо розглядати заявки на в'їзд та перебування осiб однiєї Договiрної Сторони, якi збираються приїхати на територiю iншої Договiрної Сторони у зв'язку з iнвестицiями, це положення поширюється також на працюючих однiєї Договiрної Сторони, котрi у зв'язку з iнвестицiями збираються приїхати на територiю iншої Договiрної Сторони та знаходитись там з метою виконання трудової дiяльностi. Справедливо i рiвноправно розглядатимуться також заявки на видання дозволу на роботу

     (4) До статтi 4

     Право вимоги компенсацiї iснує також i в тому випадку, коли держава своїми заходами втручається у пiдприємство, що є предметом iнвестицiй i тим самим заподiює суттєву економiчну шкоду.

     (5) До статтi 7

     Переказ вважається виконаним "термiново" у вiдповiдностi до пункту 1 статтi 7 цiєї Угоди у тому випадку, якщо вiн виконується у межах тих строкiв, якi при нормальних обставинах потребують для дотримання формальностей виконання переказу. Строк починається з моменту подання вiдповiдного замовлення i нi в якому випадку не повинен перевищувати два мiсяцi.

     (6) При перевезеннi вантажiв та осiб у зв'язку з iнвестицiями нi одна з Договiрних Сторiн не буде забороняти чи перешкоджати транспортним пiдприємствам iншої Договiрної Сторони здiйснювати транспортнi операцiї i буде, у мiру необхiдностi, видавати дозвiл на виконання цих перевезень. Сюди належать перевезення:

     а) вантажу, який передбачено безпосередньо для iнвестицiй згiдно з цiєю Угодою, або придбаного для даної iнвестицiї на територiї однiєї з Договiрних Сторiн або третьої держави пiдприємством чи за дорученням пiдприємства, до якого вкладенi майновi цiнностi згiдно з цiєю Угодою;

     б) осiб, якi знаходяться у вiдрядженнi у зв'язку з iнвестицiями.

     (7) З дня набуття чинностi Угоди мiж Україною i Федеративною Республiкою Нiмеччини про сприяння здiйснення i взаємний захист iнвестицiй у вiдношеннях мiж Україною i Федеративною Республiкою Нiмеччина втрачає чиннiсть Договiр Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк i Федеративної Республiки Нiмеччини про сприяння i взаємний захист iнвестицiй вiд 13 червня 1989 року.

     Здiйснено у м. Києвi 15 лютого 1993 р. в двох примiрниках, кожний українською та нiмецькою мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Україну

За Федеративну Республiку Нiмеччина