УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Французької Республiки про взаємне сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Французької Республiки, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     прагнучи до змiцнення економiчного спiвробiтництва мiж двома країнами та створення сприятливих умов для французьких iнвестицiй в Українi та українських iнвестицiй у Францiї,

     впевненi в тому, що сприяння та захист цих iнвестицiй покликанi стимулювати перемiщення капiталiв i технологiй мiж двома країнами в iнтересах їх економiчного розвитку,

     домовились про наступне:

СТАТТЯ 1

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" означає надбання: такi як рiзного роду майно, права та рiзного роду зиск i, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно так само як i всi iншi права "in rem", такi як iпотеки, заставнi права, узуфрукт, застави та аналогiчнi права;

     б) акцiї, емiсiйнi премiї та iншi форми участi, навiть непрямi або в невеликiй кiлькостi в пiдприємствах, створених на територiї однiєї з Договiрних Сторiн;

     в) облiгацiї, борговi зобов'язання та права вимоги, що мають економiчну цiннiсть;

     г) авторськi права, права на промислову власнiсть (такi як патент на винаходи, лiцензiї, зареєстрованi товарнi знаки i знаки обслуговування, промисловi зразки та моделi, технологiї, фiрмовi найменування та "гудвiл", що мають економiчну цiннiсть;

     д) концесiї, що надаються згiдно з законодавством або договором, якi стосуються, зокрема, розвiдки, розробки, видобутку або експлуатацiї природних ресурсiв, включаючи тi, якi знаходяться в морськiй зонi Договiрних Сторiн.

     При цьому розумiється, що згаданi надбання повиннi вкладатись або були вкладенi згiдно з законодавством Договiрної Сторони, на територiї або в морськiй зонi якої здiйснена iнвестицiя, до або пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.

     Будь-яка змiна форми iнвестицiй не впливає на їх квалiфiкацiю як iнвестицiї за умови, що ця змiна не протиречить законодавству Договiрної Сторони, на територiї або в морськiй зонi якої здiйсненi iнвестицiї.

     2. Термiн "громадяни" означає фiзичнi особи, якi володiють громадянством однiєї з Договiрних Сторiн.

     3. Термiн "компанiї" означає будь-яку юридичну особу, яка була створена на територiї однiєї з Договiрних Сторiн згiдно з її законодавством та яка має там свою юридичну адресу, або прямо чи непрямо контрольовану громадянами однiєї з Договiрних Сторiн або юридичними особами, що мають свою юридичну адресу на територiї однiєї з Договiрних Сторiн та створеними згiдно з її законодавством.

     4. Термiн "доходи" означає всi суми, якi отримуються в результатi iнвестицiй, такi як прибуток, лiцензiйнi винагороди або вiдсотки на протязi певного перiоду.

     Доходам вiд iнвестицiй i у випадку реiнвестування доходам вiд такого реiнвестування надається такий же захист, що i вiд iнвестицiй

     5. Для цiєї Угоди поширюється на територiї кожної iз Договiрних Сторiн, а також на морську зону кожної iз Договiрних Сторiн, яка визначається в подальшому як економiчна зона та континентальний шельф, якi простягаються за межi територiальних вод кожної iз Договiрних Сторiн, над якими вони здiйснюють згiдно з мiжнародним правом свої сувереннi права i юрисдикцiю в цiлях розвiдки, розробки та збереження природних ресурсiв.

СТАТТЯ 2

     Кожна з Договiрних Сторiн в межах свого законодавства та згiдно з положеннями цiєї Угоди допускає та заохочує iнвестицiї, якi здiйсненi на її територiї та в її морськiй зонi громадянами та компанiями iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 3

     Кожна Договiрна Сторона розповсюдить справедливий режим згiдно з принципами мiжнародного права на iнвестицiї, здiйсненi громадянами та компанiями iншої Договiрної Сторони на своїй територiї або в своїй морськiй зонi та забезпечить, щоб виконанню права, визнаного таким чином не було перешкод з боку права або практицi. Зокрема, але не виключно буде розглядатися як перешкода де-юре або де-факто вiдносно справедливого та рiвного режиму будь-яке обмеження в купiвлi або транспортуваннi сировини або допомiжних матерiалiв, енергiї та пального як i засобiв виробництва та управлiння всiх типiв, будь-яка перепона продажу або транспортуванню продукцiї в країнi або за кордон, так як i будь-якi iншi заходи, що мають подiбний ефект.

     В рамках свого внутрiшнього законодавства Договiрнi Сторони доброзичливо розглядатимуть запити щодо в'їзду та дозволiв на проживання, працю та подорожування громадянам однiєї Договiрної Сторони в зв'язку з iнвестицiєю, здiйсненою на територiї або в морськiй зонi iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 4

     Кожна з Договiрних Сторiн на своїй територiї та в своїй морськiй зонi застосовуватиме по вiдношенню до громадян i компанiй iншої Сторони в тому, що стосується їх iнвестицiй та пов'язаної з ними дiяльностi, режим не менш сприятливий, нiж режим, що надається власним громадянам чи компанiям, якi користуються режимом найбiльшого сприяння, якщо останнiй є бiльш сприятливим. Виходячи з цього громадяни, уповноваженi працювати на територiї i в морськiй зонi однiєї з Договiрних Сторiн повиннi мати можливiсть використовувати вiдповiднi матерiальнi засоби для здiйснення їх професiйної дiяльностi.

     Однак цей режим не поширюється на переваги, якi Договiрна Сторона надає громадянам або компанiям третьої держави в силу своєї участi або асоцiйованого членства в:

     - зонi вiльної торгiвлi;

     - митному союзi;

     - спiльному ринку або будь-якiй iншiй формi регiональної економiчної органiзацiї.

     Положення цiєї Статтi не застосовуються до питань оподаткування.

СТАТТЯ 5

     1.Iнвестицiям, здiйсненим громадянами або компанiями однiєї з Договiрних Сторiн, забезпечується на територiї i в морськiй зонi iншої Договiрної Сторони повний та всебiчний захист та безпека.

     2. Договiрнi Сторони не застосовують заходiв щодо експропрiацiї або нацiоналiзацiї, а також будь-яких iнших заходiв, що мають ефект вiдчуження, прямого або непрямого, вiд громадян або компанiй iншої Договiрної Сторони їх iнвестицiй на своїй територiї i в своїй морськiй зонi, якщо це не обумовлене суспiльними iнтересами та за умови, що такi заходи не є нi дискримiнацiйними, нi такими, що протиречать окремим зобов'язанням.

     Будь-який захiд по вiдчуженню, що може бути застосований, супроводжуватиметься швидкою та адекватною компенсацiєю, розмiр якої дорiвнюватиме реальнiй вартостi iнвестицiї, якої це стосується, та буде розраховуватись у вiдповiдностi до економiчної ситуацiї, що

     панувала напередоднi будь-якої загрози вiдчуження.

     Це вiдшкодування, його сума та форма (метод) перерахування визначається не пiзнiше як на дату вилучення. Це вiдшкодування дiйсно здiйснено, перераховане без затримки та вiльно переказується. Воно створює до дати перерахування банкiвський вiдсоток, нарахований на основi банкiвського вiдсотка вiдповiдного ринку.

     3. До громадян або компанiй однiєї з Договiрних Сторiн, iнвестицiям яким завдано збиткiв внаслiдок вiйни, iнших збройних конфлiктiв, революцiй, надзвичайного становища або безпорядкiв, якi вiдбулись на територiї або в морськiй зонi iншої Договiрної Сторони, надається цiєю стороною режим не менш сприятливий нiж той, який надається своїм власним громадянам чи компанiям або громадянам чи компанiям, якi користуються режимом найбiльшого сприяння.

СТАТТЯ 6

     Кожна Договiрна Сторона, на територiї або в морськiй зонi якої були здiйсненi iнвестицiї громадянам або компанiям iншої Договiрної Сторони, надає цим громадянам або компанiям можливiсть безперешкодно переказувати:

     а) вiдсотки, дивiденди, прибуток та iншi поточнi доходи;

     б) платежi, що походять з нематерiальних прав, вказаних в пп. г) i д) п. 1 Статтi 1;

     в) платежi, якi здiйснюються для повернення регулярно отримуваних позик;

     г) суми вiд продажу або повної чи часткової лiквiдацiї iнвестицiї, включаючи суми прибутку вiд iнвестицiї;

     д) компенсацiї за позбавлення чи втрату власностi, передбаченi у пп. 2 i 3 Статтi 5 цiєї Угоди.

     Громадянам Договiрної Сторони, якi отримали дозвiл працювати на територiї або в морськiй зонi iншої Договiрної Сторони в межах дозволеного iнвестування, дозволяється також переказувати в їх країну вiдповiдну частку їх заробiтку.

     Перекази, передбаченi в зазначених вище пунктах здiйснюються без затримки по звичайному поточному курсу, який офiцiйно встановлений на дату переказу.

СТАТТЯ 7

     Якщо законодавство або правила однiєї з Договiрних Сторiн передбачають надання гарантiй по вiдношенню до iнвестицiй, якi здiйснюються за кордоном, то така гарантiя може надаватись при розглядi кожного конкретного випадку по вiдношенню до iнвестицiй, що здiйснюються громадянами або компанiями цiєї Договiрної Сторони на територiї або в морськiй зонi iншої Сторони.

     По вiдношенню до iнвестицiй громадян або компанiй однiєї Договiрної Сторони на територiї або в морськiй зонi iншої Сторони може надаватись тiльки гарантiя, згадана в попередньому пунктi лише в тому випадку, якщо цi iнвестицiї були попередньо схваленi останньою Стороною, якщо таке схвалення потрiбно.

СТАТТЯ 8

     Будь-який спiр вiдносно iнвестицiї мiж однiєю з Договiрних Сторiн i громадянином або компанiєї iншої Договiрної Сторони вирiшуватиметься мирним шляхом мiж Сторонами, яких вiн стосується.

     Якщо цей спiр не був вирiшений мирним шляхом на протязi шести мiсяцiв з моменту, коли вiн був порушений однiєї з Сторiн в спорi, то вiн може бути переданий в письмовiй формi до арбiтражу Мiжнародного центру по вирiшенню iнвестицiйних спорiв (IКОIД), який створений згiдно з Конвенцiєю по вирiшенню спорiв вiдносно iнвестицiй мiж державою та громадянами iнших держав, яка була пiдписана у Вашингтонi 18.03.1965 р.

СТАТТЯ 9

     Якщо одна з Договiрних Сторiн в силу наданої гарантiї по вiдношенню до iнвестицiї, яка була здiйснена на територiї або в морськiй зонi iншої Договiрної Сторони здiйснює перекази одному зi своїх громадян або однiй зi своїх компанiй, вона в цьому випадку буде користуватися повними правами суброгацiї стосовно прав чи дiй цього громадянина або компанiї.

     Цi перекази не обмежують прав отримувача гарантiй звернутись до IКСIД або продовжувати започаткованi дiї до завершення процедури.

СТАТТЯ 10

     Iнвестицiї, якi стали об'єктом особливих зобов'язань однiєї з Договiрних Сторiн по вiдношенню до громадян або компанiї iншої Договiрної Сторони розглядаються без порушень норм цiєї Угоди у вiдповiдностi до умов цих зобов'язань в тiй мiрi, в якiй умови цих Угод бiльш сприятливi, нiж умови цiєї Угоди.

СТАТТЯ 11

     1. Спори вiдносно тлумачення та застосування цiєї Угоди, по можливостi, вирiшуватимуться дипломатичним шляхом.

     2. Якщо на протязi шести мiсяцiв з моменту порушення спору однiєї з Договiрних Сторiн спiр не був вирiшений, то за вимогою будь-якої з Договiрних Сторiн вiн може бути переданий до арбiтражного суду.

     3. В кожному окремому випадку арбiтражний суд буде створюватись наступним чином:

     Кожна Договiрна Сторона призначає по одному члену суду, якi в свою чергу за обопiльною згодою обирають громадянина третьої держави, який називається цими Договiрними Сторонами головою цього суду. Всi члени суду повиннi бути призначенi на протязi двох мiсяцiв з дати, коли одна з Договiрних Сторiн повiдомила iншу Договiрну Сторону про свiй намiр передати спiр до арбiтражу.

     4. Якщо строки, зазначенi в п. 3 не були дотриманi, то за вiдсутностi будь-якої iншої домовленостi будь-яка з Договiрних Сторiн запрошує Генерального секретаря Органiзацiї Об'єднаних Нацiй зробити необхiднi призначення.

     5. Арбiтражний суд приймає рiшення бiльшiстю голосiв. Цi рiшення є остаточними та мають обов'язкову силу для обох Договiрних Сторiн.

     Арбiтражний суд встановлює свої власнi правила процедури. На прохання будь-якої з Договiрних Сторiн суд витлумачує своє рiшення. Витрати, пов'язанi з арбiтражним судочинством, включаючи винагороди арбiтрiв, розподiляються мiж Договiрними Сторонами порiвну, якщо суд, враховуючи особливi обставини, не прийме iншого рiшення.

СТАТТЯ 12

     Кожна iз Сторiн повiдомить iншу шляхом нотифiкацiї про виконання внутрiшнiх процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Угодою, яка набере чинностi через мiсяць пiсля отримання останнього повiдомлення.

     Ця Угода укладається на початковий строк в десять рокiв. Вона залишатиметься чинною за сплином цього строку, якщо одна iз Сторiн не надасть письмового повiдомлення про її денонсацiю по дипломатичних каналах що найменше як за один рiк.

     Пiсля сплину строку дiї цiєї Угоди до iнвестицiй, здiйснених в перiод її чинностi, застосовуватимуться її положення щодо захисту на протязi додаткового перiоду в двадцять рокiв.

     Здiйснено в м. Києвi "3" травня 1994 р. в двох примiрниках, кожний українською та французькою мовами, обидва тексти є рiвно автентичними.

ЗА УРЯД УКРАЇНИ

ЗА УРЯД ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛIКИ