.png)
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
| вiд 4 квiтня 2006 року | N 197 |
|---|
Про затвердження Методичних вказiвок щодо
застосування Перелiку психофiзiологiчних
критерiїв i методiв для використання в системi
ергономiчної сертифiкацiї нових технологiй, машин
i устаткування
З метою реалiзацiї Нацiональної програми полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки, затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 жовтня 2001 року N 1320, наказу Мiнiстерства охорони здоров'я України i Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд 23 вересня 1994 року N 263/121 "Про затвердження Перелiку робiт, де є потреба у професiйному доборi" наказую:
1. Затвердити Методичнi вказiвки щодо застосування Перелiку психофiзiологiчних критерiїв i методiв для використання в системi ергономiчної сертифiкацiї нових технологiй, машин i устаткування (додаються).
2. Директору Департаменту державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду Пономаренку А. М. довести Методичнi вказiвки щодо застосування Перелiку психофiзiологiчних критерiїв i методiв для використання в системi ергономiчної сертифiкацiї нових технологiй, машин i устаткування до вiдома керiвникiв установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, наукових установ, центральних органiв виконавчої влади в установленому порядку для використання в роботi.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду Пономаренка А. М.
| Перший заступник Мiнiстра, Головний державний санiтарний лiкар України | С. П. Бережнов |
| ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 4 квiтня 2006 р. N 197 |
МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕЛIКУ ПСИХОФIЗIОЛОГIЧНИХ
КРИТЕРIЇВ I МЕТОДIВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМI
ЕРГОНОМIЧНОЇ СЕРТИФIКАЦIЇ НОВИХ ТЕХНОЛОГIЙ, МАШИН
I УСТАТКУВАННЯ
1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Науково-технiчний прогрес в рiзних галузях промисловостi передусiм передбачає вирiшення задач щодо мiнiмiзацiї значних фiзичних навантажень та пiдвищення продуктивностi працi. Разом з тим розробка високоефективних технологiй та способiв управлiння без урахування психофiзiологiчних можливостей людини, її антропометричних характеристик призвела до зростання нервового та емоцiйного навантаження на органiзм оператора з розвитком виробничого стресу. Виробничий стрес - це системна реакцiя органiзму оператора на вплив зовнiшнiх факторiв, що перевищують його фiзiологiчнi та психофiзiологiчнi можливостi. При цьому вiд рiвня виробничого стресу залежить не тiльки надiйнiсть професiйної дiяльностi, але й професiйне довголiття та здоров'я працюючих.
Профiлактика виробничого стресу повинна розпочинатися з оптимiзацiї роботи людино-машинних систем (ЛМС) на етапi розробки та впровадження нових технологiй, машин i устаткування, в тому числi на раннiх стадiях розробки (проектування).
Метою гiгiєнiчного та психофiзiологiчного супроводження проектування нової продукцiї є досягнення, в першу чергу, сприятливих та оптимальних умов виробничої дiяльностi, якi вiдповiдають функцiональним можливостям людини, для забезпечення високої точностi, надiйностi, ефективностi роботи ЛМС. Особливо це стосується "критичних" технологiй, коли виробнича дiяльнiсть здiйснюється в особливих та екстремальних умовах.
1.2. В методичних вказiвках щодо застосування перелiку психофiзiологiчних критерiїв i методiв для використання в системi ергономiчної сертифiкацiї нових технологiй, машин i устаткування (далi - Методичнi вказiвки) на основi наукового аналiзу дослiджень передових зарубiжних країн та узагальнення багаторiчних дослiджень по вивченню особливостей стану психофiзiологiчних функцiй органiзму операторiв при управлiннi динамiчними та стацiонарними об'єктами в рiзних галузях промисловостi визначенi iнформативнi психофiзiологiчнi показники i методи для оцiнки функцiонального стану людини-оператора як показника ергономiчностi сучасних технологiй, машин та устаткування.
1.3. Методичнi вказiвки призначенi:
- для проведення психофiзiологiчного добору працiвникiв операторської працi в рiзних галузях виробництва;
- для установ та закладiв МОЗ i АМН України, якi проводять гiгiєнiчну оцiнку нових технологiй, машин та устаткування.
- для установ i органiзацiй, що розробляють i використовують новi технологiї, машини та устаткування.
1.4. Методичнi вказiвки можуть використовуватися пiдприємствами, установами, органiзацiями, фiзичними i юридичними особами, що займаються ергономiчною сертифiкацiєю нових технологiй, машин та устаткування.
1.5. Впровадження методичних вказiвок має забезпечити соцiальний та економiчний ефект шляхом збереження здоров'я та ефективної працездатностi квалiфiкованих працiвникiв, зниження аварiйностi та травматизму, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняної продукцiї на свiтовому ринку технологiй, машин i устаткування.
2. ОРГАНIЗАЦIЯ ПСИХОФIЗIОЛОГIЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОПЕРАТОРIВ ПРИ ЗДIЙСНЕННI ЕРГОНОМIЧНОЇ СЕРТИФIКАЦIЇ НОВИХ ТЕХНОЛОГIЙ, МАШИН I УСТАТКУВАННЯ
2.1. Психофiзiологiчний стан людини-оператора визначають за результатами дослiджень установленого комплексу фiзiологiчних (Ф), психофiзiологiчних (ПФ) i психологiчних (П) показникiв до i пiсля виконання типових технологiчних операцiй на машинах, устаткуваннi та обладнаннi, що випробовуються.
2.2. Одночасно вивченню пiдлягає професiйна дiяльнiсть людини-оператора в людино-машинних системах.
2.3. Для участi у ергономiчних випробуваннях нових технологiй, машин, устаткування оператори повиннi вiдбиратися з урахуванням професiйно необхiдних якостей психофiзiологiчних характеристик (що не мають вiдхилень вiд середньогрупових значень) вiдповiдно до конкретного виду випробувальної продукцiї. Цi оператори повиннi бути вiдiбранi з того контингенту, який пройшов первинне навчання для роботи на вiдповiдному устаткуваннi, i у яких психофiзiологiчнi показники не вiдхиляються вiд середньогрупових значень.
3. ПОКАЗНИКИ ФУНКЦIОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМI ЕРГОНОМIЧНОЇ СЕРТИФIКАЦIЇ СТАЦIОНАРНИХ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ
3.1. Психофiзiологiчнi критерiї функцiонального стану операторiв стацiонарних об'єктiв (оператори енергосистем, диспетчери аеропортiв, оператори автоматичних та конвеєрних лiнiй, гiрничих машин та iн.) наведенi в таблицi 3.1.
Таблиця 3.1 - Показники функцiонального стану операторiв стацiонарних об'єктiв та критерiї їх оцiнок
| Показники груповi та одиничнi | Середньогруповий норматив, значення показника абс. | Вiдхилення ( %, або абс. значення) показника та його оцiнка в балах | Вагомiсть групового показника в долях вiд 1,0 | |||
| 3 бали | 2 бали | 1 бал | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1. Фiзiологiчнi (Ф): | 0,6 | |||||
| 1.1. АТС, мм. рт. ст. | 120 - 130 | <10 | 10 - 12 | >13 | - | |
| 1.2. АТД, мм. рт. ст. | 70 - 80 | <10 | 10 - 12 | >13 | - | |
| 1.3. ЧСС, 1/хв. | 65 - 75 | <8 | 9 - 12 | >13 | - | |
| 1.4. ЧД, 1/хв. | 11 - 15 | Ј10 | 11 - 45 | >45 | - | |
| 1.5. ВСР |
1.5.1. IН, у. о., абсолютне значення |
80 - 120 | 80 - 150 | 151 - 200 | >200 | |
| 1.5.2. L.F/HF, у. о., абсолютне значення |
1,7 - 1,9 | 1,7 - 3,5 | 3,6 - 5,5 | >5,6 <10,0 |
||
| 2. Психофiзiологiчнi: | 0,25 | |||||
| 2.1. ЕЕГ a-ритм, пiдвищення iндексу повiльної альфа-активностi в дiлянцi домiнуючої активацiї. | 35 % - 50 % | Ј5 | 6 - 10 | >10 | - | |
| 2.1. Коефiцiєнт змiни швидкостi простої ЗМР, (у. о.), абсолютне значення | 1,0 - 1,1 | 1,15 - 1,22 | 1,23 - 1,30 | 1,31 - 1,38 | - | |
| 2.2. Коефiцiєнт змiни швидкостi переробки iнформацiї за коректурним тестом з кiльцями Ландольта, (у. о.), абсолютне значення | Ј1,0 | 1,0 - 1,2 | 1,3 - 1,4 | 1,5 - 1,6 | - | |
| 3. Психологiчнi: | 0,15 | |||||
| 3.1. Характеристика особистостi
(активнiсть-пасивнiсть, гетерономнiсть- автономнiсть) за кольоровим тестом Люшера, якiсна оцiнка |
Основнi кольори на початку кольорового ряду | Основнi кольори на початку кольорового ряду | Поява додаткових кольорiв на початку ряду: сiрого, фiолетового | Поява чорного та коричневого кольорiв на початку ряду | - | |
| 3.2. Функцiональний та емоцiйний стан за тестом самооцiнки "САН", бали: | ||||||
| категорiя "Самопочуття" | >5,5 | >5,5 | 4,0 - 5,5 | <4,0 | ||
| категорiя "Активнiсть" | >5,5 | >5,5 | 4,0 - 5,5 | <4,0 | ||
| категорiя "Настрiй"; | >5,5 | >5,5 | 4,0 - 5,5 | <4,0 | ||
| абсолютне значення | ||||||
| 3.3. Тест на виявлення нервово-психiчної
напруги Немчина, бали; абсолютне значення |
30 - 50 | 30 - 50 | 51 - 70 | 71 - 90 | ||
| 3.4. Реактивна тривожнiсть за тестом
Спiлбергера-Ханiна, бали; абсолютне значення |
<30 | <30 | 31 - 45 | >46 | - | |
____________
* Розшифровка абревiатур надана у
перелiку умовних позначень та скорочень
3.2. Методи дослiдження показникiв функцiонального стану операторiв наведенi в п. 6.
3.3. За одержаними результатами обстеження функцiонального стану оператора в конкретних умовах дiяльностi розраховують значення за бальною оцiнкою одиничних показникiв у межах вiдповiдних груп показникiв.
3.4. Узагальнений коефiцiєнт ергономiчностi (Керг) за психофiзiологiчними змiнами органiзму людини-оператора дослiджуваної стацiонарної машини розраховують за формулою:
| Керг = 0,6Ф + 0,5ПФ + 0,15П, |
де Ф; ПФ; П - сумарне значення визначених вiдповiдно фiзiологiчних, психофiзiологiчних i психологiчних показникiв.
3.5. Рiвень ергономiчностi за Керг дослiджуваних стацiонарних машин оцiнюють згiдно з наступною шкалою (табл. 3.2):
Таблиця 3.2 - Рiвень ергономiчностi стацiонарних машин за Керг
| Рiвень ергономiчностi | Значення Керг |
| Високий | 11,55 - 14,85 |
| Середнiй | 8,25 - 11,54 |
| Низький | 4,95 - 8,24 |
3.6. Повний комплекс iнформативних показникiв функцiонального стану операторiв включає 13 показникiв функцiонального стану рiзних систем органiзму; сумарна iнформативнiсть комплексу забезпечує довiрчу вiрогiднiсть бiльше 98 %. Для ергономiчної сертифiкацiї продукцiї у виробничих умовах може застосовуватись скорочений комплекс показникiв з довiрчою вiрогiднiстю 95 %.
Скорочений комплекс включає 9 показникiв (таб. 3.1. за винятком показникiв варiабельностi серцевого ритму, електроенцефалографiї, тесту на виявлення нервово-психiчної напруги Немчина). Рiвень Керг у цьому випадку визначають за табл. 3.3.
Таблиця 3.3 - Рiвень ергономiчностi стацiонарних машин за Керг (скорочений варiант)
| Рiвень ергономiчностi | Значення Керг |
| Високий | 7,7 - 10,05 |
| Середнiй | 4,35 - 7,69 |
| Низький | 3,35 - 4,35 |
4. ПОКАЗНИКИ ФУНКЦIОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМI ЕРГОНОМIЧНОЇ СЕРТИФIКАЦIЇ ДИНАМIЧНИХ ОБ'ЄКТIВ
4.1. Показники та критерiї оцiнки функцiонального стану операторiв динамiчних об'єктiв (водiї автотранспорту, оператори тракторiв, сiльськогосподарських та будiвельно-дорожних машин, машинiсти локомотивiв, льотчики та iн.) - наведенi в таблицi 4.1.
4.2. Повний комплекс iнформативних показникiв функцiонального стану операторiв динамiчних об'єктiв включає 12 послiдовно розташованих показникiв та оцiнок дiапазону їх можливих значень у виглядi "дiагностичних коефiцiєнтiв " (ДК); сумарна iнформативнiсть комплексу забезпечує довiрчу вiрогiднiсть бiльше 98 %. Для ергономiчної сертифiкацiї продукцiї у виробничих умовах можуть застосовуватись скороченi комплекси показникiв з довiрчою вiрогiднiстю бiльше 95 %.
Таблиця 4.1 - Показники функцiонального стану операторiв динамiчних об'єктiв та критерiї їх оцiнок
| Показник | Дiапазони значення показника | Дiагностичний коефiцiєнт |
| Адаптацiя органу зору. Час вiдновлення гостроти зору до рiвня 0,5 од. пiсля ослiплення, с | Ј39 | -5 |
| 40 - 65 | +5 | |
| 66 - 91 | +10 | |
| 92 - 117 | -7 | |
| і118 | -2 | |
| Монотоностiйкiсть. Прирiст часу реакцiї
на зоровий подразник на початку i в кiнцi проби, мс |
Ј( - 15,0) | +9 |
| (-14,9) - (+20,0) | 0 | |
| і(+20,1) | -5 | |
| Пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора, бiт/с | Ј0,10 | -2 |
| 0,11 - 0,15 | -1 | |
| 0,16 - 0,20 | +2 | |
| і0,21 | +3 | |
| Коефiцiєнт урiвноваженостi нервових процесiв (К'рро), вiдн. од. | Ј0,30 | -5 |
| 0,31 - 0,60 | -1 | |
| 0,61 - 0,70 | +2 | |
| 0,71 - 0,80 | +3 | |
| і0,81 | -2 | |
| Час акустико-моторної реакцiї на звук iнтенсивнiстю 100 дБ частотою 1000 Гц, мс | Ј180,0 | +1 |
| 180,1 - 220,0 | +4 | |
| і220,1 | -5 | |
| Зрiст, см | Ј169,0 | -5 |
| 169,1 - 175,0 | +1 | |
| 175,1 - 178,0 | +2 | |
| 178,1 - 181,0 | 0 | |
| і181,1 | -7 | |
| Гострота зору, од | Ј0,4 | -4 |
| 0,5 - 0,6 | -2 | |
| 0,7 - 0,8 | +4 | |
| і0,9 | 0 | |
| Концентрацiя уваги. Точнiсть виконання коректурної проби з кiльцями Ландольта, % |
Ј70,0 | -4 |
| 70,1 - 80,0 | -1 | |
| 80,1 - 90,0 | +2 | |
| і90,1 | +5 | |
| Координацiя рухiв. Кiлькiсть дотикiв пiд час виконання тесту, од. | Ј10,0 | +2 |
| 10,1 - 20,0 | 0 | |
| і20,1 | -2 | |
| Артерiальний тиск дiастолiчний, мм рт. ст. |
Ј60,0 | -4 |
| 60,1 - 70,0 | -1 | |
| 70,1 - 90,0 | +2 | |
| 90,1 - 100,0 | -1 | |
| і100,1 | -3 | |
| Рухомiсть нервових процесiв. Рiзниця часу реакцiї на позитивний подразник пiсля позитивного i пiсля негативного в ДЗМР, мс | Ј(-50,0) | -2 |
| (-49,9) - 0,0 | -1 | |
| 0,1 - 25,0 | +2 | |
| і25,1 | +4 | |
| Схильнiсть до ризику. Кiлькiсть помилок вибору червоного сигналу замiсть бiлого протягом пред'явлення другої половини сигналiв, % | Ј1,0 | +2 |
| 1,1 - 10,0 | +1 | |
| і10,1 | -4 | |
| Довiрча вiрогiднiсть повного комплексу
показникiв >98 %. Сумарна iнформативнiсть
показникiв комплексу 1 = + 13, 77, довiрча вiрогiднiсть
>95 %. Сумарна iнформативнiсть показникiв комплексу 2 = + 13,28, довiрча вiрогiднiсть >95 %. |
||
Комплекс 1 включає першi 7 показникiв: адаптацiя органу зору, монотоностiйкiсть, пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора, коефiцiєнт урiвноваженостi нервових процесiв в реакцiї на рухомий об'єкт (К'рро), час акустико-моторної реакцiї (АМР, 100 дБ, 1000 Гц), зрiст, гострота зору для близу. Сумарна iнформативнiсть комплексу 1 складає +13,77 балiв, довiрча вiрогiднiсть - >95 %. Комплекс 2 включає всi показники, окрiм першого показника - адаптацiя органу зору. Сумарна iнформативнiсть комплексу 2 складає +13,28 балiв, довiрча вiрогiднiсть - >95 %.
4.3. Узагальнений коефiцiєнт ергономiчностi (Керг) за психофiзiологiчними показниками стану органiзму людини-оператора динамiчної машини, яка дослiджується, розраховують як суму (з урахуванням знака) дiагностичних коефiцiєнтiв, що вiдповiдають дiапазону значення кожного вимiряного показника.
4.4. Рiвень ергономiчностi за Керг динамiчних об'єктiв оцiнюють згiдно з наступною шкалою (табл. 4.2):
Таблиця 4.2 - Рiвень ергономiчностi динамiчних об'єктiв за Керг
| Рiвень ергономiчностi | Значення Керг |
| Високий | дорiвнює i бiльше (+13,0) |
| Середнiй | вiд (+12,9) до (-12,9) |
| Низький | дорiвнює i менше (-13,0) |
5. ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОФIЗIОЛОГIЧНИХ КРИТЕРIЇВ ДЛЯ ПIДВИЩЕННЯ ЕРГОНОМIЧНОГО РIВНЯ ДИНАМIЧНИХ ТА СТАЦIОНАРНИХ ОБ'ЄКТIВ ПРИ ЇХ МОДЕРНIЗАЦIЇ
5.1. Результати визначення рiвня ергономiчностi динамiчних та стацiонарних об'єктiв за психофiзiологiчними показниками людини-оператора можуть бути використанi для виявлення конструктивних недолiкiв машин, що потребують усунення з метою оптимiзацiї функцiонування людино-машинних систем.
Таблиця 5.1 - Iнформативнi ергономiчнi та психофiзiологiчнi показники i критерiї для забезпечення реалiзацiї сучасних ергономiчних вимог до конструкцiї динамiчних i стацiонарних об'єктiв та критичних технологiй
| Ергономiчна вимога | Ергономiчний показник | Iнформативний психофiзiологiчний показник | Критерiй: кiлькiсне значення: оптимальне допустиме |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Вимоги до засобiв вiдображення iнформацiї, органiзацiї технологiї руху динамiчних об'єктiв | Яскравiсть фону, кольоровий фон i контраст, яскравiсть свiтлового сигналу, спiввiдношення рiвнiв яскравостей послiдовних сигналiв, мiж робочими та неробочими елементами iндикатора, об'єктiв спостереження | Адаптацiя органу зору. Час вiдновлення гостроти зору до рiвня 0,5 од. пiсля ослiплення, с | 66 - 91 ----------- 40 - 65 |
| Вимоги до емоцiйного навантаження | Ступiнь монотонностi працi (число елементiв операцiй, що повторюються, тривалiсть операцiй), органiзацiя iнформацiйного потоку, розподiл значимих сигналiв, можливiсть змiни режиму роботи | Монотонностiйкiсть. Прирiст часу реакцiї на зоровий подразник на початку i наприкiнцi проби, мс | (-15,0) та менше -------------------- (-14,9) - (+20,0) |
| Вимоги до iнформацiйного навантаження | Кiлькiсть об'єктiв одночасного спостереження i управлiння | Пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора, бiт/ с | 0,21 та бiльше -------------------- 0,16 та бiльше |
| Розмiщення об'єктiв спостереження | Гострота зору, од. | 0,7 та бiльше | |
| Фiзичнi характеристики Джерела звукової iнформацiї. Органiзацiя послiдовностi виконання технологiчних операцiй | Час АМР 100 дБ, частотою 1000 Гц, мс | 220 та менше | |
| Швидкiсть змiни виробничої ситуацiї. Послiдовнiсть виконання технологiчних операцiй | Концентрацiя уваги. Точнiсть виконання коректурної проби з кiльцями Ландольта, % | 90,1 та бiльше ------------------- 81,1 - 90,0 |
|
| Вимоги до органiзацiї робочого мiсця
(зони розмiщення органiв керування, засобiв вiдображення iнформацiї); простору для нiг; конструкцiї робочого крiсла |
Розмiри оптимальних зон моторного поля, iнформацiйного поля, простору для нiг; розмiри робочого крiсла. | Зрiст, см | 175.1 - 178,0 ------------------ 169,1 - 181,0 |
| Компоновка органiв керування, засобiв вiдображення iнформацiї | Координацiя рухiв - кiлькiсть дотикiв пiд час виконання тесту, од. | 10,0 та менше ------------------- 10,1 - 20,0 |
5.2. Iнформативнi психофiзiологiчнi показники i критерiї, що реалiзують вiдповiднi ергономiчнi вимоги до конструкцiї динамiчних об'єктiв, технологiй, наведенi в таблицi 5.1.
5.3 В разi, якщо вимiряне значення того чи iншого iнформативного психофiзiологiчного показника не вiдповiдає оптимальному або допустимому його значенню, то вiдповiдний йому ергономiчний показник, зазначений в таблицi 5.1, потребує конструктивного удосконалення.
6. ПЕРЕЛIК ПСИХОФIЗIОЛОГIЧНИХ КРИТЕРIЇВ I МЕТОДIВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМI ЕРГОНОМIЧНОЇ СЕРТИФIКАЦIЇ НОВИХ ТЕХНОЛОГIЙ, МАШИН I УСТАТКУВАННЯ
6.1. Рухомiсть нервових процесiв
Визначається методом рефлексометрiї за допомогою електромiорефлексометру ЕМР-ОI або iншого аналогiчного приладу. Суть методу полягає у вивченнi диференцiювальної зорово-моторної реакцiї (ДЗМР), в тому числi з переробкою диференцiювального подразника у позитивний.
Спочатку дослiджують просту зорово-моторну реакцiю (ЗМР), потiм ДЗМР тобто, рухову реакцiю на позитивний зоровий подразник - свiтловий сигнал бiлого кольору при чергуваннi його з диференцiювальним (негативним) зоровим подразником - свiтловим сигналом червоного кольору. При цьому програма дослiдження включає 15 сигналiв, з яких 10 бiлого кольору (позитивнi) i 5 червоного кольору (негативнi). Сигнали подають у вiдповiдностi з програмою з iнтервалом 2 - 3 сек.
Дослiджуваному пропонують покласти вказiвний або середнiй палець правої руки на кнопку пульта. Потiм йому дають наступну iнструкцiю: "На екранi буде з'являтися свiтловий сигнал бiлого або червоного кольору. При появi сигналу бiлого кольору Ви повиннi якомога скорiше натиснути кнопку, а потiм - вiдпустити її. При появi сигналу червоного кольору - кнопку не натискати. Будьте уважнi." Час кожної рухової реакцiї на всi 10 позитивних сигналiв записують в протокол. Крiм того, реєструють як помилки реакцiї на негативнi (червонi) сигнали (при їх наявностi). Пiсля цього вимiрюють час ДЗМР з переробкою диференцiювального подразника в позитивний (ДЗМРПП). Порядок пред'явлення позитивних i негативних сигналiв, з метою виключення привикання, мiняють, але з тiєю умовою, щоб кiлькiсть позитивних сигналiв, якi слiдують пiсля позитивних, i кiлькiсть позитивних сигналiв, якi слiдують пiсля негативних, залишалась стабiльною.
Порядок подачi свiтлових сигналiв може бути наступним:
| ДЗМР: (+) - свiтловий сигнал бiлого кольору (позитивний); (-) - свiтловий сигнал червоного кольору (диференцiювальний, негативний) | ДЗМР з переробкою диференцiювального подразника в позитивний (ДЗМРПП): (+) - свiтловий сигнал червоного кольору (позитивний); (-) - свiтловий сигнал бiлого кольору (негативний) |
| + | + |
| + | + |
| - | - |
| + | + |
| - | + |
| + | + |
| + | - |
| + | + |
| - | + |
| + | - |
| + | + |
| - | - |
| + | + |
| + | + |
| - | - |
Дослiджуваному подають вiдповiдну iнструкцiю. Час кожної рухової реакцiї на всi 10 позитивних сигналiв (червоного кольору) фiксують. Фiксують також припущенi помилки.
За результатами дослiджень розраховують наступнi показники:
а) рухомiсть гальмiвного процесу - середнє значення часу диференцiювальної зорово-моторної реакцiї пiсля переробки диференцiювального подразника в позитивний (час ДЗМРПП) - за формулою:
| SТч ПП | |||
час ДЗМРПП |
= | -------------- | , мс, |
| 10 |
де SТч ПП - сума показникiв часу реакцiї на свiтловий сигнал червоного кольору пiсля переробки;
б) рухомiсть нервових процесiв - рiзниця часу реакцiї на позитивний подразник пiсля позитивного i пiсля негативного iз загальної кiлькостi реакцiй до i пiсля переробки диференцiювального подразника в позитивний /DДЗМР/ - за формулою:
| DДЗМР = Т1 - Т2, |
де Т1 - середнє значення часу ДЗМР на позитивний подразник пiсля позитивного iз загальної кiлькостi реакцiй до i пiсля переробки /10 реакцiй/;
Т2 - середнє значення часу ДЗМР на позитивний подразник пiсля негативного iз загальної кiлькостi реакцiй до i пiсля переробки /10 реакцiй/;
в) рухомiсть збуджувального процесу (n) - число помилок в диференцiювальнiй зорово-моторнiй реакцiї пiсля переробки диференцiювального подразника в позитивний.
Коефiцiєнт змiни швидкостi простої ЗМР розраховується як спiввiдношення значень часу ЗМР в мсек., отриманої пiсля роботи, до ЗМР в мсек. перед початком випробувань (таблиця 2.1).
6.2. Урiвноваженiсть нервових процесiв
Визначається за допомогою тесту реакцiї на рухомий об'єкт (РРО). Метод здiйснюють iз застосуванням приладiв телехронорефлексометру ТХРМ-К-I ("Центр-2") або комплексу хронорефлексометричного "КХР-ОI", або iншого аналогiчного чи бiльш досконалого приладу, який забезпечує наступний режим роботи: тривалiсть руху об'єкта на екранi кiнескопу 2 с, iнтервал часу вимiрювання 0,001 - 0,999 с. Суть методики полягає в тому, що на екран з мiткою, що свiтиться, подається з пульта сигнал у виглядi рухомої точки. Дослiджуваний повинен натиснути на кнопку пульта, коли рухома точка буде спiвпадати з мiткою. Програма дослiдження включає подачу спочатку 5 тренувальних сигналiв, а потiм - 30 тестових сигналiв, реакцiю на якi фiксують. В протокол вносять наступнi показники реакцiй дослiджуваного: час помилок випереджуваних реакцiй на рухомий об'єкт зi знаком "-" (Х -рро); час помилок запiзнювальних реакцiй зi знаком "+" (Х +рро); точнi реакцiї зi значенням "0". Випереджувальна реакцiя фiксується при зупинцi точки перед мiткою, запiзнювальна - пiсля проходження мiтки.
За результатами вимiрювання реакцiї дослiджуваного на 30 тестових сигналах (пiсля 5 тренувальних сигналiв) розраховують наступнi показники:
а) помилка випереджуваних реакцiй на рухомий об'єкт за формулою:
| SХ -рро | |||
Х -рро |
= | ----------- | , |
| n- |
де SХ -рро - сума помилок випереджуваних реакцiй на рухомий об'єкт, мс
п- - кiлькiсть випереджуваних реакцiй;
б) помилка запiзнювальних реакцiй (Х +рро) за формулою:
| SХ +рро | |||
Х +рро |
= | ------------ | , |
| n+ |
де SХ +рро - сума помилок запiзнювальних реакцiй, мс
n+ - кiлькiсть запiзнювальних реакцiй;
в) коефiцiєнт реакцiї на рухомий об'єкт (К'рро) за формулою:
| n+ | ||
К'рро |
= | -------- |
| n- |
г) коефiцiєнт урiвноваженостi нервових процесiв (К'рро) за формулою:
| n+ | ||
К'рро |
= | -------- |
| n+ + n- |
6.3. Час переключення уваги
Визначається за червоно-чорними таблицями Шульте-Платонова, якi являють собою двi групи цифр вiд 1 до 24, розташованих у випадковому порядку. Дослiджуваному пропонується називати i вказувати в тестовiй таблицi цифри одного кольору (чорнi) в зростаючому порядку вiд 1 до 24, i одночасно кольору (червонi) - у зворотному порядку вiд 24 до 1, причому робиться це уперемiж. Пiсля тренування по командi експериментатора, який включає секундомiр, дослiджуваний починає виконувати завдання. Вiдмiчається час, а також число помилок при виконаннi завдання. Необхiдно мати як мiнiмум двi таблицi з рiзним розташуванням цифр - одна для тренування, а друга - для контрольного визначення. Час переключення уваги (в секундах) характеризується значенням часу, який витрачається на вирiшення поставленого завдання.
6.4. Концентрацiя i стiйкiсть уваги
Визначається за методикою Б. Бурдона при виконаннi коректурної проби за допомогою таблицi з кiльцями Ландольта, яка мiстить 900 кiлець. Кожне кiльце має розрив в одному iз восьми можливих напрямкiв вiдповiдно з положенням стрiлки годинника. Кiлькiсть кiлець з рiзними напрямками розриву, що вiдповiдає положенню стрiлки годинника для вихiдної орiєнтацiї таблицi, наступнi: 9 г. - 118; 11 г. - 112; 12 г. - 110; 13 г. - 108; 15 г. - 110; 17 г. - 119; 18 г. - 105; 19 г. - 118.
Дослiджуваному пред'являють таблицю i картку зi збiльшеним зображенням того знака, який має бути закресленим. Потiм йому дають iнструкцiю: "На цiй картцi зображено знак у виглядi кiльця з розривом. Звернiть увагу на те, в якому положеннi знаходиться розрив на кiльцi. Ви повиннi якомога скорiше без пропускiв та помилок закреслити по всiй таблицi кiльця з визначеним напрямком розриву. Виконувати завдання починайте за моєю командою". Одночасно з командою "Починайте" включають секундомiр i фiксують час виконання завдання. Пiсля цього пiдраховують кiлькiсть правильно закреслених кiлець з вказаним напрямком розриву. За результатам дослiдження розраховують наступнi показники:
точнiсть виконання коректурної проби КП-А ( %)
| n | |||
КП-А |
= | -------- | 100; |
| N |
пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора S (бiт/с):
| 0,5936 х N - 2,807 х n1 | ||
| S | = | -------------------------------, |
| Т |
n - кiлькiсть правильно закреслених кiлець з заданим напрямком розриву;
n1 - кiлькiсть помилок (пропущених кiлець);
N - загальна кiлькiсть кiлець iз заданим напрямком розриву в таблицi;
Т- час виконання коректурної проби.
Коефiцiєнт змiни швидкостi переробки iнформацiї (ШПI) розраховується як спiввiдношення значень бiт ШПI в 1 сек., отриманої пiсля роботи, до бiт ШПI в 1 сек. перед випробуванням (таблиця 2.1).
6.5. Кистева м'язова сила i м'язова витривалiсть.
Дослiджується за допомогою ручного динамометра ДРП-90 з виносною шкалою або електродинамометра. Дослiджуваний в позi "стоячи" бере динамометр в долоню таким чином, щоб його рухомий важiль упирався у пiдвищення, утворене короткими м'язами великого пальця, i, зiгнувши руку в лiктьовому суглобi (до 120°) та вiдвiвши її вiд тулуба на 30° (найбiльш зручне положення), максимально стискає кисть. Вимiрювання проводять одноразово для правої руки.
Для вимiрювання м'язової витривалостi спочатку обчислюють значення м'язової сили, яке вiдповiдає 75 % величини максимальної м'язової сили. Потiм пропонують дослiджуваному натиснути динамометр до цього значення зусилля i утримувати його протягом максимально можливого часу. Дослiдник фiксує цей час секундомiром i реєструє його в протоколi.
6.6. Акустико-моторна реакцiя
Дослiджують за допомогою хронорефлексометру, який забезпечує пред'явлення слухового подразника iнтенсивнiстю 40 i 100 - 120 дБ, частотою 1000 Гц (наприклад, телехронорефлексометр ТХРМ-К-I "Центр-2"), або комплекс хронорефлексометричний КХР-ОI, або iнший прилад аналогiчного або бiльш високого класу.
Визначають час акустико-моторної реакцiї на звуковий подразник частотою 1000 Гц i iнтенсивнiстю спочатку 40 дБ, а потiм 100 дБ.
Програма дослiдження включає подачу спочатку трьох тренувальних сигналiв, реакцiю на якi фiксують, але не враховують, а потiм 10 тестових сигналiв вiдповiдної iнтенсивностi (40 дБ, 100 дБ), час реакцiї на якi протоколюють. Iнструкцiя дослiджуваному (для умов використання приладу "Центр-2"): "Покладiть палець правої руки на електрод датчика. При появi звукового сигналу знiмiть палець якомога скорiше з електроду датчика. За моїм сигналом "Увага" знову покладiть палець на електрод датчика i приготуйтесь реагувати таким же чином на всi наступнi звуковi сигнали".
За результатами дослiдження проводять розрахунки часу акустико-моторної реакцiї на звуковi подразники iнтенсивнiстю 40 дБ i 100 дБ, як середньоарифметичне значення часу реакцiї на 10 звукових сигналiв вiдповiдної iнтенсивностi. В диференцiйно-дiагностичну таблицю заносять вiдповiдне значення показника.
6.7. Координацiя рухiв
Дослiдження функцiї координацiї рухiв проводять за допомогою координометру.
Суть методу полягає у виявленнi наявностi тремору рук при проходженнi щупом лабiринту контактної пластини.
Пiдготовка приладу i ознайомлення дослiджуваного iз завданнями дослiду проводяться у вiдповiдностi з iнструкцiєю до приладу.
Дослiджуваному пропонують якомога скорiше, але не торкаючись стiнок лабiринту, провести щупом по простору прорiзiв. Проходження всiх прорiзiв ведеться суворо у визначенiй послiдовностi. Спочатку проводять тренувальне дослiдження, а потiм за командою експериментатора - тестове дослiдження.
Враховують i реєструють в протоколi такi показники: час виконання тесту (с), кiлькiсть дотикiв щупом стiнок прорiзiв лабiринту (од.), час дотикiв (мс).
6.8. Схильнiсть до ризику
Визначається за допомогою електромiорефлексометру ЕМР-ОI та клавiшного лiчильника вiдповiдей або аналогiчних приладiв.
Суть методу полягає у "вгадуваннi наперед" вiрогiдностi появи свiтлового сигналу визначеного (червоного) кольору в умовах недостатньої iнформацiї про кiлькiсть та порядок чергування сигналiв цього кольору.
За допомогою електромiорефлексометру ЕМР-ОI дослiджуваному подають на спецiальний екран 62 сигнали бiлого та червоного кольору в порядку, який обумовлений програмою дослiду. Правильне "вгадування наперед" кольору свiтлових сигналiв оцiнюється в системi балiв, що передбачає створення умов, при яких дослiджуваний ризикує, намагаючись набрати максимальну кiлькiсть балiв. Результати дослiду оцiнюють за кiлькiстю вибраних червоних сигналiв замiсть бiлих пiсля першого червоного.
Дослiджуваного iнформують про загальну кiлькiсть сигналiв та їх бальну оцiнку, але не повiдомляють спiввiдношення бiлих та червоних сигналiв. Iнструкцiя дослiджуваному: "Сядьте перед екраном i покладiть палець на клавiшу лiчильника. Приготуйтесь до "вгадування наперед" та сприйняття сигналiв бiлого або червоного кольору. Обраний Вами колiр сигналу називайте вголос i натискайте пiсля цього вiдповiдну клавiшу лiчильника обраних сигналiв - бiлу або червону. Пiсля того, як Ви назвете колiр сигналу i натиснете вiдповiдну клавiшу, Вам буде пред'явлено сигнал у виглядi спалаху на Вашому екранi того кольору, який вiдповiдає програмi тесту. Таким чином Ви зможете перевiрити правильнiсть Вашого вибору. За вiрний вибiр кольору сигналу Ви одержуєте бали у вiдповiдностi: бiлий - 2 бали, червоний - 50 балiв, помилка - 0 балiв. Ви повиннi набрати максимальну кiлькiсть балiв".
Вiдповiдi дослiджуваного у виглядi балiв записують в таблицю протоколу.
Пiсля завершення дослiдження пiдраховують кiлькiсть помилок вибору ("вгадування наперед") вiрогiдностi червоного сигналу замiсть бiлого (n1) протягом пред'явлення другої серiї iз 30 сигналiв (NN 31 - 61) пiсля першого червоного i розраховують показник схильностi до ризику (n2) - процент помилок вибору червоного сигналу замiсть бiлого iз загальної кiлькостi врахованих бiлих сигналiв другої серiї за формулою:
| n1 · 100 | |||
| n2 | = | --------- | , % |
| 30 |
6.9. Адаптацiя органу зору. Час вiдновлення гостроти зору пiсля ослiплення
Дослiдження проводять iнструментальним методом за допомогою адаптометра АДМ.
Суть методу полягає у визначеннi часу, необхiдного для розпiзнання знакiв цифрової таблицi пiсля попередньої свiтлової адаптацiї i пiсля дозованої дiї яскравим направленим пучком свiтла ("ослiплення").
Спочатку визначається гострота зору для близу. Для цього на адаптометрi встановлюють нульову сумарну щiльнiсть (густiсть) освiтлення об'єкта, який пред'являють для розпiзнання (свiтлофiльтри-затемнювачi i вимiрювальна дiафрагма в нульовому положеннi).
Дослiджуваному пред'являють одну iз трьох цифрових таблиць для визначення гостроти зору. Йому пропонують розпiзнати i назвати цифри в послiдовних рядах i фiксують максимальний розпiзнаний ряд цифр, вiдповiдний гостротi зору. Якщо дослiджуваний користується окулярами i гострота його зору менше 0,7, то обстеження проводять з корекцiєю зору. В разi, якщо корекцiя не забезпечує гостроту зору рiвно i бiльше 0,5, подальше обстеження адаптацiї органу зору не проводять i цей показник не враховують.
Визначення показника часу вiдновлення гостроти зору пiсля ослiплення проводять в два етапи: пiсля попередньої свiтлової адаптацiї (I етап) i пiсля дiї яскравим направленим пучком свiтла (II етап).
На першому етапi дослiдження проводять при умовах: яскравiсть шару 795 нiт, фiльтр-затемнювач 1,3, вимiрювальна дiафрагма - 0,5, сумарна оптична щiльнiсть освiтлення 1,8. Спочатку закривають отвiр, через який пред'являється цифрова таблиця для розпiзнання.
Дослiджуваному пропонують дивитися на освiтлену поверхню шару протягом двох хвилин, не допускаючи тимчасового закривання очей. Пiсля цього, освiтлення шару виключають i вiдкривають отвiр для пред'явлення цифрової таблицi. Дослiджуваному пропонують розпiзнати i назвати злiва направо цифри таблицi по мiрi їх появи в кожному рядку. Час розпiзнавання кожного рядка цифр таблицi аж до досягнення вiдповiдних значень гостроти зору дослiджуваного фiксують за допомогою секундомiра i заносять в таблицю протоколу (t1).
Наступний етап дослiдження проводять при умовах: освiтлення шару включено (795 нiт), вимiрювальна дiафрагма i фiльтри-затемнювачi виключенi (сумарна оптична щiльнiсть 0). Дослiджуваному пред'являють цифрову таблицю i пропонують дивитися на неї, пiсля чого вмикають на 30 с лампу "ослiплення". Пiсля вимкнення лампи "ослiплення" (освiтлення шару ввiмкнене) дослiджуваному пропонують розпiзнати i назвати цифри в кожному рядку таблицi. Час розпiзнавання кожного рядка цифр таблицi, як i в попередньому разi, фiксують i заносять до таблицi протоколу (t2).
Для перевiрки результату другого етапу дослiдження повторюють його при змiненiй яскравостi об'єкта за умовами: освiтлення шару включено, вимiрювальна дiафрагма - 0, фiльтр-затемнювач - 0,1.
Iнформативним показником є значення часу вiдновлення гостроти зору до величини 0,5 пiсля ослiплення. Його заносять в диференцiйно-дiагностичну таблицю i порiвнюють з критерiальним значенням.
6.10. Артерiальний тиск вимiрюють за методом Короткова iз застосуванням сфiгмоманометра Рiва-Роччi, тонометра або за допомогою приладiв "OMRON".
6.11. Частота серцевих скорочень визначається за допомогою приладiв вимiрювання артерiального тиску "OMRON" або пальпаторно iз застосуванням секундомiра.
6.12. Частота дихальних рухiв визначається за допомогою полiграфа або вiзуально iз застосуванням секундомiра.
6.13. Варiабельнiсть серцевого ритму визначається методом холтерiвського монiторингу за допомогою вiдповiдної апаратури та комп'ютерних програм, наприклад, "Cardiosens" харкiвської фiрми "ХАИ-медика", якi реалiзують необхiднi елементи методу, в тому числi багаточасову реєстрацiю, аналiз ЕКГ, обробку та iнтерпретацiю результатiв.
Розрахунковi показники:.
LF/HF - показник симпатиковагального балансу за ВСР, спiввiдношення хвиль низької частоти до хвиль високої частоти.
IН - (iндекс напруженостi (централiзацiї) регуляторних систем) = АМ0 / (2 х ВР х М0), де:
АМ0 - амплiтуда моди, показник, який дорiвнює числу RR- iнтервалiв на вiдрiзку числової осi, що вiдповiдає модi; М0 - мода, значення кардiоiнтервалу, яке найбiльш часто зустрiчається у гiстограмi. ВР - варiацiйний розмах,
| ВР = RRmax - RRmin |
6.14. Метод ЕЕГ - стандартної електроенцефалографiї. Визначається потужнiсть альфа-ритму за показником амплiтуди повiльної альфа-активностi.
6.15. Коефiцiєнт змiни часу простої зорово-моторної реакцiї (ЗМР) обчислюють як спiввiдношення значення часу ЗМР в мс. пiсля роботи до значення часу ЗМР в мс перед випробуванням. ЗМР визначається за допомогою електомiорефлексометру або iншого аналогiчного приладу.
6.16. Коефiцiєнт змiни швидкостi переробки iнформацiї розраховується як спiввiдношення значення швидкостi переробки iнформацiї (пропускної спроможностi зорового аналiзатора за В. П. Загрядським, В. К, Сулiмо-Самуйло) пiсля роботи до значення швидкостi переробки iнформацiї перед випробуванням.
Швидкiсть переробки iнформацiї за коректурною пробою, з кiльцями Ландольта розраховують за формулою (див. п. 6.4).
6.17. Характеристика особистостi (активнiсть-пасивнiсть, гетерономнiсть-автономнiсть) за 8-ми кольоровим тестом Люшера.
Тест Люшера являє собою тонкий психодiагностичний iнструмент, особливо ефективний при вивченнi динамiки психiчного стану людини. Вiн базується на суб'єктивному виборi того чи iншого кольору (наданнi переваги). Психологiчна суть вибраних кольорiв визначається, згiдно з теорiєю особистостi Люшера, двома основними психологiчними вимiрами: активнiсть-пасивнiсть та гетерономнiсть (об'єктивнiсть) - автономнiсть (суб'єктивнiсть).
На практицi використовують неповний набiр тестового матерiалу iз восьми кольорiв у виглядi паперових кольорових квадратiв зi стороною 28 мм.
Чотири основних кольори являють собою фундаментальнi психiчнi потреби (в порядку присвоєного ним номера): 1 - синiй - потреба в спокої та задоволеннi; 2 - зелений - потреба в самоствердженнi; 3 - червоний - потреба в активностi та успiху; 4 - жовтий - потреба в очiкуваннi та в орiєнтованому в майбутнє бажаннi.
Додатковi кольори символiзують вториннi потреби (в порядку присвоєного їм номера):
5 - фiолетовий - потреба у вiдходi вiд реальної дiйсностi, нереальнi вимоги до життя, суб'єктивiзм, iндивiдуалiстичнiсть, емоцiйна незрiлiсть; 6 - коричневий - потреба у зниженнi тривоги, намагання досягти психологiчного i фiзичного комфорту; 7 - чорний - потреба в незалежностi через протест, негативiзм по вiдношенню до будь-яких авторитетiв, тиску ззовнi; 0 - сiрий - потреба у спокої, вiдпочинку; пасивнiсть. У Малому тестi Люшера кольори подiляються на основнi (синiй, зелений, червоний, жовтий). Серед додаткових кольорiв чорний, сiрий - ахроматичнi, а фiолетовий, коричневий - змiшанi.
Процедура дослiдження вiдбувається таким чином. Дослiджуваному пред'являють одночасно всi вiсiм кольорових квадратiв (карток), якi розмiщують на iндиферентному фонi. Вiдстань мiж кольоровими картками має бути не менше 2 см. Освiтлення має бути рiвномiрним, досить яскравим (краще проводити дослiдження при денному освiтленнi). Дослiджуваному пропонується вибрати серед розкладених перед ним 8-ми кольорових карток картку з найбiльш приємним кольором. Нi в якому разi не можна питати про естетичну мету або ще якесь використання кольору, що вибирається. Важливо переконати осiб, якi проходять тестування i якi ставлять подiбнi запитання, в тому, що кольори слiд обирати за красу кольору, керуючись первинним iмпульсом до кольору, виходячи з того, наскiльки цей колiр для дослiджуваного переважає в порiвняннi з iншими при даному виборi i в даний момент.
Обрану дослiджуваним картку перевертають i вiдкладають вбiк. При цьому дослiдник записує номер обраної кольорової картки. Через 2 - 5 хвилин, завчасно перемiшавши кольоровi картки в iншому порядку, їх потрiбно знову розкласти перед дослiджуваним та повнiстю повторити процедуру вибору. Дослiджуваному пропонують знову обрати найбiльш приємний колiр з тих, що залишилися, доки всi кольори не будуть вiдiбранi. При цьому пiдкреслюють, що дослiдження не є направленим на вивчення пам'ятi, i що дослiджуваний може обирати кольори, якi подобаються, у будь-якої послiдовностi.
Запис номерiв обраних карток проводять злiва направо. Таким чином формується кольоровий ряд.
За результатами тестування в залежностi вiд характеру суб'єктивної переваги можна реально судити, згiдно зi спецiально розробленими iнтерпретацiйними таблицями, про структурну динамiку психiчних процесiв та функцiонального стану дослiджуваного.
Аналiз результатiв включає наступнi iнтерпретацiйнi моменти. По-перше, розглядається розташування кольорiв, яке обране дослiджуваним. В разi, якщо якась iз головних потреб фрустрована, то вiдповiдний кольоровий еталон опиняється на однiй з останнiх позицiй. Якщо на першi позицiї виходять додатковi кольори, то виявленi ними потреби визначаються як вториннi. Вони не є головними потребами, це - лише захисна реакцiя на неможливiсть реалiзацiї первинних потреб.
Якщо основнi кольори розташованi на початку кольорового ряду, дiагностується нормальний психiчний та функцiональний стан (3 бали).
Якщо додатковi кольори розташованi на початку, а основнi в кiнцi кольорового ряду, дiагностується порушення стану, пов'язане з фрустрацiєю основних потреб, зниження функцiонального стану (2 бали). Вiдхилення основного кольору на кiнець ряду супроводжується змiнами настрою, а саме: переживаннями страждання, втрати, страху, тривоги. Важливо, який саме колiр вiдхилено. Так, наприклад, вiдраза до червоного може бути викликана органiчною слабкiстю, або фiзичним та психiчним виснаженням.
Якщо при аналiзi одержаного кольорового ряду встановлено, що дослiджуваний вiддав перевагу таким кольорам - чорному, сiрому або коричневому, то це в бiльшостi випадкiв вказує на суттєве порушення психiчного та функцiонального стану (1 бал).
6.18. Функцiональний та емоцiйний стан за тестом самооцiнки "САН". Тест САН побудований за принципом шкали Лiкерта i базується на засадах семантичного диференцiалу, який розроблено американським психологом Osgood.
Тест передбачає застосування тестової картки, на якiй розмiщено 30 пар ознак - висловлювань (антонiмiв). Цi ознаки визначають функцiональний та емоцiйний психiчний стан дослiджуваного. Мiж всiма парами ознак (висловлювань) розмiщена 7-бальна шкала: "0" вiдповiдає середньому самопочуттю, яке дослiджуваний не може вiднести нi до поганого, нi до хорошого; "1", яка знаходяться злiва вiд 0, вiдображає самопочуття дещо краще середнього; "2" - задовiльне самопочуття; "3" - прекрасне самопочуття. Цифри, що розташованi справа вiд 0, аналогiчним чином характеризують самопочуття дослiджуваного, якщо воно нижче середнього. Категорiю "Самопочуття", яка вiдображає силу, здоров'я, стомлення, характеризує група пар висловлювань - 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26; категорiю "Активнiсть", яка вiдображає емоцiйний стан, - група пар висловлювань 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28; категорiю "Настрiй" - група пар висловлювань 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30. Застосування тесту дозволяє дiагностувати дизрегуляцiї, якi патогномонiчнi для впливу вiдповiдних виробничих навантажень.
Дослiджуваному пред'являють тестову картку i пропонують спiввiднести свiй стан з ознаками, якi позначенi в тестовiй картцi. Просять iз 7 цифр в кожнiй парi вiдмiтити та обвести колом ту, яка бiльш за все пiдходить до його стану в момент дослiдження. Дослiджуваному пропонують вiдмiтити цифри по першому враженню. Iнструкцiя дослiджуваному: "Оцiнiть, будь ласка, Ваш стан на даний момент часу за наведеною шкалою. Оцiнка "0" вiдповiдає середньому стану мiж двома вказаними полярними, а оцiнка "3" - найвища оцiнка вiдповiдного стану. Обведiть колом ту цифру, яка, на Вашу думку, вiдповiдає Вашому теперiшньому стану".
При аналiзi одержаних результатiв 7-бальна шкала перекодується, i кожна пара висловлювань оцiнюється балами вiд 1 до 7. Цифра шкали "0" дорiвнює 4 балам, цифри справа вiд 0 - вiдповiдно 3, 2, 1, а цифри злiва вiд 0 - вiдповiдно 5, 6, 7. Тобто крайнiй ступiнь вираженостi негативного полюсу пари оцiнюється в 1 бал, а крайнiй ступiнь вираженостi позитивного полюсу - в 7 балiв. Отриманi бали групують у вiдповiдностi з ключем в 3 вищезазначенi категорiї (Самопочуття, Активнiсть, Настрiй) i пiдраховують кiлькiсть балiв по кожнiй з них. Потiм отриманi суми балiв по кожнiй категорiї дiлять на 10. Отриманi результати по кожнiй категорiї порiвнюють з критерiальними: значення бiльше 5,5 балiв характеризує нормальний стан, в межах 5,5 - 4,0 балiв - сприятливий стан; менше 4,0 балiв - несприятливий стан. Важливим також є стан так званої вiд'ємної дивергенцiї, яка визначається методом: С-Н та А-Н у балах. У тому випадку, коли показники настрою (Н) за абсолютною величиною є бiльшими, нiж показники самопочуття (С) i активностi (А), можна говорити про присутнiсть дизадаптивних явищ (дивергенцiя). Вiд'ємна дивергенцiя є несприятливою ознакою, бо свiдчить про порушення психiчного стану i неадекватнiсть самооцiнки. У цьому випадку за показником САН слiд виставляти 1 бал.
Бланк опитувальника за тестом САН
Тестова картка
| Прiзвище, iнiцiали ____________________ Стать (Ч,
Ж) _________ Вiк ___________ Дата_______________ Час_______________ |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6.19. Шкала самооцiнки тривожностi за Спiлбергером-Ханiним складається з 20 висловлювань на виявлення реактивної тривожностi (РТ). Показники РТ пiдраховуються за формулою:
| РТ = S1 - S2 + 50, |
де S1 - сума закреслених цифр на бланку по пунктам шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;
S2 - сума iнших закреслених цифр (по пунктам 1, 2, 5, 8, 10, 15, 16, 19, 20).
При iнтерпретацiї результат можна оцiнювати так: до 30 - низька тривожнiсть; 31 - 45 - помiрна тривожнiсть; 46 i бiльше - висока тривожнiсть.
6.20. Опитувальник Немчина являє собою перелiк питань загального стану почуття, який заповнюється пiддослiдним до роботи та пiсля закiнчення робiт. Згiдно наведених критерiїв встановлюється вiдповiдний бал напруженостi та заноситься до таблицi 3.1.
Тест на реактивну тривожнiсть Спiлбергера-Ханiна.
Прочитайте уважно кожне з наведених нижче стверджень i закреслiть вiдповiдну цифру справа в залежностi вiд того, як Ви себе почуваєте В ДАНИЙ МОМЕНТ. Над питанням довго не розмiрковуйте, оскiльки правильних або неправильних вiдповiдей немає.
| Нi | Напевно | Вiрно | Цiлком | ||
| це не так | так | вiрно | |||
| 1. | Я спокiйний | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2. | Менi нiщо не загрожує | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 3. | Я перебуваю в напрузi | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 4. | Я вiдчуваю жаль | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5. | Я почуваю себе вiльно | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 6. | Я засмучений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 7. | Мене хвилюють можливi невдачi | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 8. | Я почуваю себе вiдпочилим | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 9. | Я стривожений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 10. | Вiдчуваю внутрiшнє задоволення | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 11. | Я впевнений у собi | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 12. | Я нервую | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 13. | Я не знаходжу собi мiсця | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 14. | Я напружений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 15. | Я не почуваю скутостi, напруженостi | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 16. | Я задоволений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 17. | Я стурбований | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 18. | Я занадто збуджений i менi не по собi | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 15. | Менi радiсно | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 20. | Менi приємно | 1 | 2 | 3 | 4 |
ОПИТУВАЛЬНИК НЕРВОВО-ПСИХIЧНОЇ НАПРУЖЕНОСТI (за Т. А. Немчиним)
1. Наявнiсть фiзичного дискомфорту:
а) повна вiдсутнiсть яких-небудь неприємних фiзичних вiдчуттiв;
б) мають мiсце незначнi неприємнi вiдчуття, що не заважають роботi;
в) наявнiсть великої кiлькостi неприємних фiзичних вiдчуттiв, що серйозно заважають роботi.
2. Наявнiсть болiсних вiдчуттiв:
а) повна вiдсутнiсть будь-якого болю;
б) болючi вiдчуття перiодично з'являються, але швидко зникають i не заважають роботi;
в) мають мiсце постiйнi болючi вiдчуття, що iстотно заважають роботi.
3. Температурнi вiдчуття:
а) вiдсутнiсть яких-небудь змiн у вiдчуттi температури тiла;
б) вiдчуття тепла, пiдвищення температури тiла;
в) вiдчуття похолодання тiла, кiнцiвок, вiдчуття "ознобу".
4. Стан м'язового тонусу:
а) звичайний м'язовий тонус;
б) помiрне пiдвищення м'язового тонусу, вiдчуття деякої м'язової напруги;
в) значна м'язова напруга, посмикування окремих м'язiв обличчя, шиї, рук (тики, тремор).
5. Координацiя рухiв:
а) звичайна координацiя рухiв;
б) пiдвищення точностi, легкостi, координованостi рухiв пiд час письма, iншої роботи;
в) зниження точностi рухiв, порушення координацiї погiршення почерку, утруднення при виконаннi дрiбних рухiв, що вимагають високої точностi.
6. Стан рухової активностi в цiлому:
а) звичайна рухова активнiсть;
б) пiдвищення рухової активностi, збiльшення швидкостi й енергiйностi рухiв;
в) рiзке посилення рухової активностi, неможливiсть всидiти на одному мiсцi, метушливiсть, прагнення ходити, змiнювати положення тiла.
7. Вiдчуття з боку серцево-судинної системи:
а) вiдсутнiсть будь-яких неприємних вiдчуттiв з боку серця;
б) вiдчуття посилення серцевої дiяльностi, що не заважає роботi;
в) наявнiсть неприємних вiдчуттiв з боку серця - прискорення серцебиття, почуття стиснення в областi серця, поколювання, болi в серцi.
8. Прояви з боку шлунково-кишкового тракту:
а) вiдсутнiсть яких-небудь неприємних вiдчуттiв у животi;
б) одиничнi, швидкоминучi й такi, що не заважають роботi вiдчуття в животi - пiдсмоктування в епiгастральнiй областi, вiдчуття легкого голоду, перiодичне "гурчання";
в) вираженi неприємнi вiдчуття в животi - болi, зниження апетиту, нудота, вiдчуття спраги.
9. Прояви з боку органiв дихання:
а) вiдсутнiсть будь-яких вiдчуттiв;
б) збiльшення глибини й прискорення дихання, що не заважають роботi;
в) значнi змiни дихання - задишка, почуття недостатностi вдиху, "комок в горлi".
10. Прояви з боку видiльної системи:
а) вiдсутнiсть яких-небудь змiн;
б) помiрна активацiя видiльної функцiї - бiльш часте бажання скористатися туалетом при повному збереженнi здатностi утриматися (терпiти);
в) рiзке бажання скористатися туалетом, труднощi або навiть неможливiсть терпiти.
11. Стан потовидiлення:
а) звичайне потовидiлення без будь-яких змiн;
б) помiрне посилення потовидiлення;
в) поява рясного "холодного" поту.
12. Стан слизової оболонки порожнини рота:
а) звичайний стан без будь-яких змiн;
б) помiрне збiльшення слиновидiлення;
в) вiдчуття сухостi в ротi.
13. Забарвлення шкiрних покривiв:
а) звичайне забарвлення шкiри обличчя, шиї, рук;
б) почервонiння шкiри обличчя, шиї, рук;
в) зблiднення шкiри обличчя, шиї, поява на шкiрi кистей рук "мармурового" (плямистого) вiдтiнку.
14. Сприйнятливiсть, чутливiсть до зовнiшнiх подразникiв:
а) вiдсутнiсть будь-яких змiн, звичайна чутливiсть;
б) помiрне пiдвищення сприйнятливостi до зовнiшнiх подразникiв, що не заважає роботi;
в) рiзке загострення чутливостi, вiдволiкання, фiксацiя на стороннiх подразниках.
15. Почуття впевненостi в собi, у своїх силах:
а) звичайне почуття впевненостi у своїх силах, у своїх здiбностях;
б) пiдвищення почуття впевненостi в собi, вiра в успiх;
в) почуття непевностi в собi, очiкування невдачi, провалу.
16. Настрiй:
а) звичайний настрiй;
б) пiднятий, пiдвищений настрiй, вiдчуття приємного задоволення роботою або iншою дiяльнiстю;
в) зниження настрою, пригнiченiсть.
17. Особливостi сну:
а) нормальний, звичайний сон;
б) гарний, мiцний, освiжаючий сон напередоднi;
в) неспокiйний, iз частими пробудженнями й сновидiннями сон протягом декiлькох попереднiх ночей, у тому числi напередоднi.
18. Особливостi емоцiйного стану в цiлому:
а) вiдсутнiсть будь-яких змiн у сферi емоцiй i почуттiв;
б) почуття заклопотаностi, вiдповiдальностi за виконувану роботу, "азарт", активне бажання дiяти;
в) почуття страху, панiки, розпачу.
19. Стiйкiсть до перешкод:
а) звичайний стан без яких-небудь змiн;
б) пiдвищення стiйкостi до перешкод в роботi, здатнiсть працювати в умовах шуму й iнших перешкод;
в) значне зниження стiйкостi до перешкод, нездатнiсть працювати при вiдволiкаючих подразниках.
20. Особливостi мови:
а) звичайна мова;
б) пiдвищення мовної активностi, збiльшення гучностi голосу, прискорення мови без погiршення її якостi (логiчностi, грамотностi й iн.);
в) порушення мови - поява тривалих пауз, запинок, збiльшення кiлькостi зайвих слiв, заїкуватiсть, занадто тихий голос.
21. Загальна оцiнка психiчного стану:
а) звичайний стан;
б) стан зiбраностi, пiдвищена готовнiсть до роботи, мобiлiзованiсть, високий психiчний тонус;
в) почуття втоми, незiбраностi, неуважностi, апатiї, зниження психiчного тонусу.
22. Особливостi пам'ятi:
а) звичайна пам'ять;
б) полiпшення пам'ятi - легко пригадується те, що потрiбно;
в) погiршення пам'ятi.
23. Особливостi уваги:
а) звичайна увага без яких-небудь змiн;
б) полiпшення здатностi до зосередження, вiдволiкання вiд стороннiх справ;
в) погiршення уваги, нездатнiсть зосередитися на певнiй справi, вiдволiкання.
24. Кмiтливiсть:
а) звичайна кмiтливiсть;
б) пiдвищення кмiтливостi, гарна спритнiсть;
в) зниження кмiтливостi, розгубленiсть.
25. Розумова працездатнiсть:
а) звичайна розумова працездатнiсть;
б) пiдвищення розумової працездатностi;
в) значне зниження розумової працездатностi, швидка розумова стомлюванiсть.
26. Явища психiчного дискомфорту:
а) вiдсутнiсть будь-яких неприємних вiдчуттiв i переживань з боку психiки в цiлому;
б) почуття психiчного комфорту, пiдйому психiчної дiяльностi або одиничнi, слабко вираженi, що швидко минають й не заважаючи роботi явища;
в) рiзко вираженi, рiзноманiтнi, численнi та серйознi порушення з боку психiки, що заважають роботi.
27. Ступiнь поширеностi (генералiзованiсть) ознак напруги:
а) одиничнi, слабковираженi ознаки, на якi не звертається увага;
б) чiтко вираженi ознаки напруги, якi не тiльки не заважають дiяльностi, але, навпаки, сприяють її продуктивностi;
в) велика кiлькiсть рiзноманiтних неприємних ознак напруги, що заважають роботi й спостерiгаються з боку рiзних органiв i систем органiзму.
28. Частота виникнення стану напруги:
а) вiдчуття напруги не розвивається практично нiколи;
б) деякi ознаки напруги розвиваються лише при наявностi реально важких ситуацiй;
в) ознаки напруги розвиваються дуже часто й нерiдко без достатнiх на те причин.
29. Тривалiсть стану напруги:
а) досить короткочасна, не бiльше декiлькох хвилин, швидко зникає ще до того, як минула складна ситуацiя;
б) триває практично протягом усього часу перебування в умовах складної ситуацiї й виконання необхiдної роботи, припиняється незабаром пiсля її закiнчення;
в) досить значна тривалiсть стану напруги, що не припиняється на протязi тривалого часу пiсля складної ситуацiї.
30. Загальний ступiнь вираженостi напруги:
а) повна вiдсутнiсть або досить слабкий ступiнь вираженостi;
б) помiрковано вираженi, чiткi ознаки напруги;
в) рiзко виражена, надмiрна напруга
Пiсля заповнення бланка пiдраховуються набранi дослiджуваним бали шляхом пiдрахування їх суми. При цьому за вiдмiтку "+", поставлену дослiджуваним проти пункту, "а" нараховується 1 очко, проти пункту "б" - 2 очка та проти пункту "в" - 3 очка. Мiнiмальна кiлькiсть очок, якi може набрати дослiджуваний, дорiвнює 30, а максимальна - 90. Дiапазон слабкої нервово-психiчної напруги розташовується в промiжку вiд 30 до 50 очок, помiрної, або iнтенсивної, - вiд 51 до 70 очок та надмiрної, або екстенсивної, - вiд 71 до 90 очок. Тому, за таблицею 2.1 п. 3.3 визначається вiдповiдний бал Керг по цьому показнику, 3 бали - 30 - 50 очок; 2 бали - 51 - 70; 1 бал - 71 - 90.
Лiтературнi джерела
1. ДСТУ 3413-96 Система сертифiкацiї УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифiкацiї продукцiї.
2. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
3. "Гiгiєнiчна класифiкацiя працi за показниками шкiдливостi та небезпечностi факторiв виробничого середовища, важкостi та напруженостi трудового процесу", 2001 р. (ГН 3.3.5.-3.8.; 6.6.1.-083-2001 р.).
4. Кундиев Ю. И., Навакатикян А. О. Проблемы психо-эмоционального стресса и пути их решения // Журн. АМН Украины. - 1996. - N 4. - С. 666 - 674.
5. Кундиев Ю. И., Кальниш В. В., Нагорная А. М. Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ // Журн. АМН Украины. - 2002. - Т. 8. - N 2. - С. 335 - 345.
6. Ковалева А. И. Динамика функционального состояния оператора - основа профилактики дистресса / Проблемы медицины труда. - 1998. - С. 178 - 186.
7. Ковалева А. И. Возможность оценки эргономичности машин, оборудования и технологий по показателям функционального состояния операторов // Гигиена труда. - К., 2000. - Вып. 31. - С. 296 - 303.
8. Чернюк В. И., Болсунова М. Я., Захаренко М. И. и др. Совершенствование физиолого-гигиенических основ конструирования сельскохозяйственной техники // Проблемы медицины труда: Сб. статей ИМТ АМН Украины, - К., 1998. - С. 193 - 198.
9. Производственная эргономика / Под ред. С. И. Горшкова. - М.: Медицина, 1979. - 312 с.
10. Психологические проблемы деятельности в особых условиях / Под ред. Б. Ф. Ломова, Ю. М. Забродина. - М.: Наука. 1985. - 232 с.
11. Эргономика: Учебник / Под ред. А. А. Крылова, Г. В. Суходольского. - Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1988. - 184 с.
12. Пат. 4718 Україна, МКВ5 А 61 В 5/18. Спосiб визначення пiдвищеної схильностi водiїв до дорожньо-транспортних пригод / В. М. Шевцова, С. О. Левченко, В. I. Антонiк, С. В. Лепський. - N 94240438; Заяв. 19.02.91, Опубл. 28.12.94, Бюл. N 7-1.
13. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем воен. мед. УВА.- 1996. - 336 с.
14. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения / РФ. Методические указания, Иваново. - 2000. - 200 с.
15. Жирмунская Е. А. Клиническая электроэнцефалография / Москва: МЭЙБИ, 1991. - 78 с.
16. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии / В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К. Гербачевский и др. Под общей редакцией А. А. Крылова, С. А. Маничева. - 2-е изд-е, доп. и перераб. - СПб.: Питер, 2003. - С. 560.
17. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты - Самара, 2001. - 672 с.
18. Собчик Л. Н. Методы психологической диагностики. М., Медицина, 1990.
19. Ворона А. А., Головкина О. Л., Матюхин В. В., Юшкова О. И. Влияние факторов профессиональной среды на клинико-физиологический статус лиц, работающих с видеодисплейными терминалами / Мед, труда и пром. экол. - 1999. - N 7. - С. 25 - 28.
20. Пат. 18216 А Україна, МКВ6 А61 В10/00. Спосiб прогнозування професiйної надiйностi водiїв технологiчного автотранспорту / В. М. Шевцова, В. I. Антонiк, С. В. Ленський. - N 93007537; Заяв. 16.07.93; Опубл. 25.12.97, Бюл. N 6.
21. Методическое руководство по применению психофизиологических методов профессионального отбора и адаптации оперативного персонала энергопредприятий / Горловка. - 1982. - 127 с.
22. Баевский Р. М., Кириллов О. И., Клецкин С. З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М., 1984.
23. Hermann, W.M., et al. International Pharmaco-EEG Group (IPEG). Recommendations for EEG and Evoked Potential Mapping. Neuropsychobiology. - 1989. - V. 22. P. 170 - 176.
ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ
| АТД | - артерiальний тиск: дiастолiчний, мм рт. ст. |
| АТС | систолiчний, мм рт. ст. |
| АМР 100 дБ (40дБ) | - час акустико-моторної реакцiї на звук iнтенсивнiстю |
| 1000 Гц | 100 дБ (40 дБ) частотою 1000 Гц, мс |
| ВНД | - вища нервова дiяльнiсть |
| ВСР | - варiабельнiсть серцевого ритму |
| ГЗ | - гострота зору для близу вихiдна, од. |
| ДЗМР | - диференцiювалька зорово-моторна реакцiя, мс |
| ДЗМРПП | - рухомiсть нервових процесiв - час диференцiювальної зорово-моторної реакцiї пiсля переробки диференцiювального подразника в позитивний, мс |
| DДЗМРПП | - рухомiсть нервових процесiв - рiзниця значень часу реакцiї на позитивний подразник пiсля позитивного i пiсля негативного подразника в ДЗМР з переробкою, мс |
| ДК | - дiагностичний коефiцiєнт |
| ДТП | - дорожньо-транспортна пригода |
| ЕЕГ | - електроенцефалограма |
| ЗМР | - зорово-моторна реакцiя, мс |
| К'рро | - коефiцiєнт урiвноваженостi нервових процесiв в реакцiї на рухомий об'єкт, вiдн. од. |
| КП-А | - концентрацiя уваги - точнiсть виконання коректурної проби з кiльцями Ландольта, % |
| КР-n | - координацiя рухiв - кiлькiсть дотикiв пiд час виконання тесту на координацiю рухiв, од. |
| Керг | - коефiцiєнт ергономiчностi |
| L | - зрiст, см |
| IН | - iндекс напруженостi регуляторних систем, у. о. |
| LF/HF | - показник симпатиковагального балансу за ВСР, у. о. |
| ЛМС | - людино-машинна система |
| МС | - м'язова сила |
| n2 | - схильнiсть до ризику - кiлькiсть помилок вибору червоного сигналу замiсть бiлого в другiй серiї сигналiв(N 32-61), % |
| ПФ | - психофiзiологiчний показник |
| П | - психологiчний показник |
| ССС | - серцево-судинна система |
| САН | - самооцiнка функцiонального стану. Самопочуття, Активнiсть, Настрiй |
| S | - пропускна спроможнiсть зорового аналiзатора, бiт/с |
| DТ- ЗМР | - монотонностiйкiсть- прирiст значень часу реакцiї на зоровий подразник на початку i в кiнцi проби, мс |
| ТГЗ-О | - адаптацiя органу зору - час вiдновлення гостроти зору до рiвня 0,5 од. пiсля ослiплення, с |
| ШПI | - швидкiсть переробки iнформацiї |
| Ф | - фiзiологiчний показник |
| ЦНС | - центральна нервова система |
| ЧД | - частота дихання |
| ЧСС | - частота серцевих скорочень. |
