УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Росiйської Федерацiї про заохочення та взаємний захист iнвестицiй

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Росiйської Федерацiї, iменованi надалi Договiрними Сторонами,

     розвиваючи головнi положення Угоди про спiвробiтництво в галузi iнвестицiйної дiяльностi вiд 24 грудня 1993 р.,

     маючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для взаємних iнвестицiй,

     бажаючи створити сприятливi умови для розширення економiчного спiвробiтництва мiж Договiрними Сторонами,

     погодилися про таке:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiї" означає усi види майнових i iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до її законодавства, i зокрема:

     а) рухоме i нерухоме майно, а також вiдповiднi майновi права;

     б) кошти, а також цiннi папери, зобов'язання, внески, i iншi форми участi;

     в) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi i сумiжнi права, товарнi знаки, права на винаходи, промисловi зразки, моделi, а також технологiчнi процеси i ноу-хау;

     г) права на здiйснення господарської дiяльностi, включаючи права на розвiдку, розробку й експлуатацiю природних ресурсiв.

     Змiна виду iнвестицiй, у якi будуть вкладатися кошти, не буде впливати на їхнiй характер як iнвестицiй за умови, що така змiна не буде суперечити законодавству Договiрної Сторони, на територiї якої iнвестицiї здiйсненi.

     2. Термiн "iнвестор Договiрної Сторони" означає:

     а) будь-яка фiзична особа, що є громадянином держави Договiрної Сторони i правомочна вiдповiдно до її законодавства здiйснювати iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони;

     б) будь-яка юридична особа, створена вiдповiдно до дiючого на територiї цiєї Договiрної Сторони законодавства, за умови, що юридична особа правомочна вiдповiдно до законодавства своєї Договiрної Сторони здiйснювати iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони.

     3. Термiн "прибутки" означає суми, одержуванi в результатi iнвестицiй, i включає, зокрема: прибуток, дивiденди, проценти, лiцензiйнi i комiсiйнi винагороди, а також iншi винагороди.

     4. Термiн "територiя" означає територiю України або територiю Росiйської Федерацiї, а також їх вiдповiдну виняткову економiчну зону i континентальний шельф, обумовленi вiдповiдно до мiжнародного права.

     5. Термiн "законодавство Договiрної Сторони" означає вiдповiдно законодавство України або Росiйської Федерацiї.

Стаття 2
Заохочення i захист iнвестицiй

     1. Кожна з Договiрних Сторiн буде заохочувати iнвесторiв iншої Договiрної Сторони в здiйсненнi iнвестицiй на своїй територiї i допускає такi iнвестицiї у вiдповiдностi зi своїм законодавством.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн гарантує у вiдповiдностi зi своїм законодавством повний i безумовний правовий захист iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Нацiональний режим i режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна з Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї iнвестицiям, здiйсненим iнвесторами iншої Договiрної Сторони, i дiяльностi в зв'язку з такими iнвестицiями режим не менш сприятливий, нiж режим, що наданий власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави, що виключає застосування мiр дискримiнацiйного характеру, що могли б перешкоджати керуванню i розпорядженню iнвестицiями.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн лишає за собою право визначати галузi i сфери дiяльностi, у яких виключається або обмежується дiяльнiсть iноземних iнвесторiв.

     3. Режим найбiльшого сприяння, наданий вiдповiдно до пункту 1 цiєї Статтi, не буде поширюватися на переваги, що Договiрна Сторона надає або надасть у майбутньому:

     а) у зв'язку з участю в зонi вiльної торгiвлi, митнiй або економiчнiй спiлцi, монетарнiй спiлцi або подiбнiй мiжнароднiй угодi, що встановлює подiбнi об'єднання, або iнших формах регiонального спiвробiтництва, учасником яких будь-яка Договiрна Сторона є або може стати;

     б) на основi угоди про запобiгання подвiйного оподатковування або iнших домовленостей iз питань оподатковування.

Стаття 4
Вiдкритiсть i доступнiсть законодавства

     Кожна Договiрна Сторона з метою сприяння розумiнню свого законодавства, що вiдноситься або торкається iнвестицiй, що здiйснюються iнвесторами iншої Договiрної Сторони на її територiї, забезпечує максимально можливу вiдкритiсть i доступнiсть законодавства.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв однiєї з Договiрних Сторiн, здiйсненi на територiї iншої Договiрної Сторони, не будуть експропрiйованi, нацiоналiзованi або пiдданi мiрам, рiвним по наслiдках експропрiацiї (далi iменуються - експропрiацiя), за винятком випадкiв, коли такi мiри приймаються в суспiльних iнтересах в установленому законодавством порядку, не є дискримiнацiйними i супроводжуються виплатою швидкої, адекватної й ефективної компенсацiї.

     2. Розмiр даної компенсацiї повинен вiдповiдати ринковiй вартостi iнвестицiй, що експропрiюються, безпосередньо до моменту експропрiацiї або до того, як стало офiцiйно вiдомо про експропрiацiю, при цьому компенсацiя буде виплачуватися негайно з урахуванням процентiв, що нараховуються з дати експропрiацiї до дати виплати по процентнiй ставцi для тримiсячних депозитiв у доларах США на Лондонському мiжбанкiвському ринку (LIBOC) плюс 1 %, i буде такою, що ефективно реалiзується та вiльно переказується.

Стаття 6
Компенсацiя за втрати

     Iнвесторам однiєї з Договiрних Сторiн, iнвестицiї яких зазнали втрат на територiї iншої Договiрної Сторони внаслiдок вiйни, цивiльних безладь або iнших подiбних обставин, буде наданий режим не менш сприятливий, нiж той, що остання Договiрна Сторона надає iнвесторам будь-якої третьої держави у вiдношеннi будь-яких мiр, що приймаються нею в зв'язку з такими втратами.

Стаття 7
Переказ платежiв

     1. Кожна з Договiрних Сторiн гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiсля виконання ними усiх податкових зобов'язань вiдповiдно до законодавства кожної з Договiрних Сторiн безперешкодний переказ за кордон платежiв у зв'язку з iнвестицiями, i зокрема:

     а) сум початкових iнвестицiй i додаткових сум для пiдтримки i збiльшення iнвестицiй;

     б) прибуткiв;

     в) сум, виплачуваних у погашення позик, що вiдносяться до iнвестицiй;

     г) сум, отриманих iнвестором у зв'язку з частковою або повною лiквiдацiєю або продажем iнвестицiй;

     д) компенсацiї, передбаченої в статтi 5 цiєї Угоди.

     2. Переказ платежiв буде здiйснюватися без затримки у вiльно конвертованiй валютi по валютному курсу, застосовуваному на дату переказу вiдповiдно до законодавства про валютне регулювання тiєї Договiрної Сторони, на територiї якої iнвестицiї здiйсненi.

Стаття 8
Суброгацiя

     Договiрна Сторона або уповноважений нею орган, що здiйснять платiж iнвестору на основi гарантiї вiд некомерцiйних ризикiв у зв'язку з його iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, зможуть здiйснювати в порядку суброгацiї права iнвестора в тому ж обсязi, що i самий iнвестор. Такi права будуть здiйснюватися вiдповiдно до законодавства останньої Договiрної Сторони.

Стаття 9
Вирiшення спорiв мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр мiж однiєї з Договiрних Сторiн i iнвестором iншої Договiрної Сторони, що виникає в зв'язку з iнвестицiями, включаючи спори, що стосуються розмiру, умов або порядку виплати компенсацiї, передбаченої в Статтi 5 цiєї Угоди, або порядку здiйснення переказу платежiв, передбаченого в Статтi 7 цiєї Угоди, буде предметом письмового повiдомлення, супроводжуваного докладними коментарями, якi iнвестор направить Договiрнiй Сторонi, що бере участь у спорi. Сторони в спорi будуть намагатися врегулювати такий спiр по можливостi шляхом переговорiв.

     2. Якщо в такий спосiб спiр не буде вирiшено протягом шести мiсяцiв iз дати письмового повiдомлення, згаданого в пунктi 1 цiєї Статтi, вiн буде переданий на розгляд у:

     а) компетентний суд або арбiтраж Договiрної Сторони, на територiї якої здiйсненi iнвестицiї;

     б) Арбiтражний iнститут Стокгольмської торговельної палати;

     в) арбiтражний суд аd hос вiдповiдно до Арбiтражного регламенту Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з права мiжнародної торгiвлi (ЮНСИТРАЛ).

     3. Арбiтражне рiшення буде остаточним i обов'язковим для обох сторiн спору. Кожна з Договiрних Сторiн зобов'язується призвести таке рiшення до виконання у вiдповiдностi зi своїм законодавством.

Стаття 10
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами стосовно тлумачення i застосування цiєї Угоди будуть вирiшуватися шляхом переговорiв.

     2. Якщо в такий спосiб спiр не може бути вирiшений протягом шести мiсяцiв з моменту письмового повiдомлення про виникнення спору, то за вимогою будь-якої iз Договiрних Сторiн вiн буде переданий на розгляд третейського суду.

     3. Такий третейський суд буде створюватися для кожного конкретного випадку в такий спосiб. Кожна з Договiрних Сторiн призначить по одному члену третейського суду протягом двох мiсяцiв з дати одержання повiдомлення про третейський розгляд. Потiм цi два члени суду оберуть громадянина третьої держави, який за згодою обох Договiрних Сторiн буде призначений головою суду протягом мiсяця з дати призначення двох iнших членiв суду.

     4. Якщо в термiни, вказанi в пунктi 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не будуть зробленi, то при вiдсутностi iншої домовленостi будь-яка з Договiрних Сторiн може звернутися до Голови Мiжнародного Суду [(International Court of Justice)] iз проханням зробити необхiднi призначення. Якщо Голова Мiжнародного Суду є громадянином держави однiєї з Договiрних Сторiн або з iнших причин не може виконати вказану функцiю, зробити необхiднi призначення буде запропоновано Заступнику Голови Мiжнародного Суду. Якщо Заступник Голови Мiжнародного Суду також є громадянином держави однiєї з Договiрних Сторiн або з iнших причин не може виконати зазначену функцiю, зробити необхiднi призначення буде запропоновано наступному за ним за старшинством члену Мiжнародного Суду, що не є громадянином держави жодної з Договiрних Сторiн.

     5. Третейський суд виносить своє рiшення бiльшiстю голосiв. Таке рiшення буде остаточним i обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Третейський суд визначить порядок своєї роботи самостiйно.

     6. Кожна з Договiрних Сторiн буде нести витрати, пов'язанi з дiяльнiстю призначеного нею члена суду i свого представництва в третейському розглядi; витрати, пов'язанi з дiяльнiстю голови суду, а також iншi витрати Договiрнi Сторони будуть нести в рiвних частках. Суд, проте, може передбачити у своєму рiшеннi, що одна з Договiрних Сторiн буде нести бiльшу частку витрат, i таке рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

Стаття 11
Консультацiї

     Представники Договiрних Сторiн проводять консультацiї в разi потреби з питань, що стосуються тлумачення або застосування цiєї Угоди. Консультацiї будуть проводитися за пропозицiєю однiєї з Договiрних Сторiн, час i мiсце їх проведення узгоджуються по дипломатичних каналах.

Стаття 12
Застосування Угоди

     Ця Угода буде застосовуватися до усiх iнвестицiй, здiйснених iнвесторами однiєї з Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони починаючи з 1 сiчня 1992 року.

Стаття 13
Поправки

     За взаємною згодою Договiрнi Сторони можуть вносити в цю Угоду необхiднi змiни i доповнення, що оформлюються вiдповiдними протоколами i є його невiд'ємною частиною пiсля того, як кожна з Договiрних Сторiн письмово повiдомить iншу Договiрну Сторону про виконання внутрiшнiх державних процедур, необхiдних для вступу протоколу в силу.

Стаття 14
Набуття чинностi i термiн дiї Угоди

     1. Ця Угода набуває чинностi з дати останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами внутрiшнiх державних процедур, необхiдних для вступу в силу цiєї Угоди.

     2. Ця Угода дiє протягом десяти рокiв i буде автоматично продовжуватися на наступнi п'ятирiчнi перiоди, доки одна з Договiрних Сторiн письмово не повiдомить iншу Договiрну Сторону не пiзнiше дванадцяти мiсяцiв до закiнчення термiну дiї Угоди про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди i пiдпадаючих пiд її дiю, положення усiх iнших статей цiєї Угоди будуть залишатися чинними протягом наступних десяти рокiв пiсля цiєї дати.

     Вчинено в м. Москвi 27 листопада 1998 року в двох дiйсних примiрниках, кожний українською та росiйською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.