УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Королiвства Марокко про морське торговельне судноплавство

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Королiвства Марокко, далi - "Договiрнi Сторони",

     - бажаючи розвивати дружнi вiдносини мiж двома державами;

     - з метою розширення економiчного спiвробiтництва в сферi морського торговельного судноплавства, ґрунтуючись на принципах рiвностi i взаємної вигоди;

     - бажаючи сприяти розвитку морського торговельного судноплавства на засадах принципiв свободи мореплавства;

     - згiдно з положеннями мiжнародних договорiв у галузi морського торговельного судноплавства, чинних для обох Договiрних Сторiн,

     домовились про таке:

Стаття 1
Мета Угоди

     Метою цiєї Угоди є:

     - регулювання i розвиток взаємовiдносин мiж двома державами в галузi торговельного судноплавства;

     - забезпечення тiсного спiвробiтництва в сферi морського торговельного судноплавства;

     - уникнення дiй, що перешкоджають нормальному розвитку дiяльностi пов'язаної з морськими перевезеннями;

     - сприяння загальному розвитку торговельних i економiчних вiдносин мiж двома державами в цiлому.

Стаття 2
Визначення

     В цiлях даної Угоди термiни, що застосовуються, означають:

     a) "Компетентнi органи Договiрних Сторiн":

     - з боку Кабiнету Мiнiстрiв України - Мiнiстерство транспорту та зв'язку,

     - з боку Уряду Королiвства Марокко - Мiнiстерство обладнання i транспорту.

     b) Термiн "Судно Договiрної Сторони" означає будь-яке торговельне судно, що зареєстроване в судновому реєстрi будь-якої Договiрної Сторони i несе прапор держави цiєї Договiрної Сторони у вiдповiдностi з її нацiональним законодавством.

     Однак, цей термiн не включає:

     - вiйськовi кораблi та iншi державнi судна, що збудованi i використовуються за некомерцiйним призначенням;

     - судна для гiдрографiчних, океанографiчних i наукових дослiджень;

     - рибальськi судна;

     - ядернi судна;

     - судна, якi не вiдповiдають мiжнародним конвенцiям з безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища, сторонами яких є держави Договiрних Сторiн.

     c) Термiн "Судноплавна компанiя" означає юридичну або фiзичну особу, що здiйснює морськi перевезення пасажирiв та/або вантажiв, зареєстрована i має свiй головний офiс на територiї держави цiєї Договiрної Сторони вiдповiдно до її нацiонального законодавства i уповноважена займатись мiжнародним судноплавством.

     d) Термiн "Член екiпажу" означає капiтана або будь-яку iншу особу, що виконує свої обов'язки, пов'язанi з експлуатацiєю або обслуговуванням на суднi будь-якої Договiрної Сторони пiд час рейсу, чиє iм'я включено до суднової ролi та що володiє посвiдченням особи моряка зазначеним у статтi 8 цiєї Угоди.

     e) Термiн "Порт держави Договiрної Сторони" означає будь-який морський порт з його iнфраструктурою, включаючи рейди, розташований на територiї держави Договiрної Сторони та оголошений вiдкритим для мiжнародного судноплавства цiєю Договiрною Стороною.

     f) Термiн "Каботажнi перевезення" означає перевезення вантажiв та/або пасажирiв мiж портами держави однiєї Договiрної Сторони.

Стаття 3
Застосування Угоди

     Ця Угода застосовується на територiї України та територiї Королiвства Марокко, включаючи їхнi територiальнi моря.

Стаття 4
Розвиток торговельного судноплавства

     1. Договiрнi Сторони тiсно спiвпрацюють з метою уникнення всiх дiй, що можуть перешкоджати судноплавству мiж їхнiми портами, i вживають всiх необхiдних заходiв для розвитку морських перевезень, з метою задоволення потреб зовнiшньої торгiвлi мiж двома державами, вiдповiдно до їхнього нацiонального законодавства.

     2. Договiрнi Сторони поважають принципи вiльної конкуренцiї у галузi торговельного судноплавства на основi рiвностi та обопiльної вигоди, вiдповiдно до нацiонального законодавства держав обох Договiрних Сторiн.

     3. Кожна Договiрна Сторона в межах нацiонального законодавства надає сприяння в заснуваннi на територiї своєї Держави вiдповiдних представництв судноплавних компанiй iншої Договiрної Сторони. Характер i дiяльнiсть таких представництв визначається вiдповiдно до нацiонального законодавства держави приймаючої Договiрної Сторони.

Стаття 5
Мiжнароднi зобов'язання

     Застосування положень цiєї Угоди не порушуватиме права та обов'язки Договiрних Сторiн, що випливають з iнших мiжнародних договорiв, сторонами яких вони є, або участi Договiрних Сторiн в мiжнародних органiзацiях.

Стаття 6
Ставлення до суден в портах i територiальних морях

     1. Кожна з Договiрних Сторiн забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони у своїх портах та територiальних морях пiд своєю суверенною юрисдикцiєю таке ж ставлення, як i до своїх власних суден, зайнятих в мiжнародних перевезеннях, у частинi вiльного доступу в порти, нарахування портових зборiв та податкiв, використання портiв для завантаження й розвантаження вантажiв i для посадки й висадки пасажирiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй та користування послугами мореплавства.

     2. Положення пункту 1 цiєї Статтi:

     - не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх суден, зокрема на каботажнi перевезення, операцiї пов'язанi з рятуванням та буксирування;

     - не зобов'язують одну Договiрну Сторону поширювати на судна держави iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

     - не стосуються правил в'їзду/виїзду i перебування iноземцiв.

     3. Договiрнi Сторони вживають вiдповiдно до нацiонального законодавства своїх держав усiх можливих заходiв для скорочення часу перебування суден у своїх портах i спрощення адмiнiстративних та iнших формальностей, чинних у цих портах.

Стаття 7
Взаємне визнання суднових документiв

     1. Документи, що пiдтверджують нацiональну належнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї про обмiрювання суден 1969, звiльняються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах держави iншої Договiрної Сторони.

Стаття 8
Посвiдчення особи морякiв

     1. Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи морякiв, якi виданi Компетентними органами iншої Договiрної Сторони, i гарантує власникам таких посвiдчень права, якi передбаченi мiжнародними Конвенцiями, сторонами яких є держави Договiрних Сторiн.

     Такими посвiдченнями особи є:

     - для України - Посвiдчення особи моряка;

     - для Королiвства Марокко - Книжка моряка (Le Livret Maritime).

     2. Договiрнi Сторони iнформуватимуть одна одну про будь-якi змiни, що стосуються положень пункту 1 цiєї Статтi.

     3. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на територiї своїх держав будь-якiй особi, яка володiє зазначеним у пунктi 1 цiєї Статтi посвiдченням особи моряка, але яку вони визнають небажаною.

Стаття 9
В'їзд, виїзд, перебування та транзитний проїзд членiв екiпажу

     1. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи моряка, зазначеним у Статтi 8 цiєї Угоди, може без вiзи сходити на берег i перебувати в межах мiста, в якому розташований порт заходу, поки судно залишається в цьому порту, якщо цю особу внесено до суднової ролi та до списку екiпажу, поданого капiтаном судна до адмiнiстрацiї порту. Як при сходженнi на берег, так i при поверненнi на судно ця особа пiдлягає чинному контролю.

     2. Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи моряка, виданим однiєю з Договiрних Сторiн i зазначеним у Статтi 8 цiєї Угоди, має право незалежно вiд транспортного засобу в'їжджати на територiю держави iншої Договiрної Сторони для посадки на своє судно, переходу до iншого судна або повернення до своєї держави.

     3. В усiх випадках, зазначених у пунктi 2 цiєї Статтi, будь-яка особа однiєї Договiрної Сторони, що володiє посвiдченням особи моряка, повинна мати вiзу iншої Договiрної Сторони. Така вiза надається якомога скорiше.

     4. Якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони, що володiє посвiдченням особи моряка, зазначеним у Статтi 8 цiєї Угоди, сходить на берег в порту держави iншої Договiрної Сторони з причини погiршення стану здоров'я або з iншої причини, прийнятної для вiдповiдних органiв цiєї Договiрної Сторони, останнi надають необхiдний дозвiл для зазначеної особи на перебування на територiї своєї держави, а також в разi госпiталiзацiї, на повернення до своєї держави, або на прямування до iншого порту для посадки на судно будь-яким транспортним засобом.

Стаття 10
Застосування нацiонального законодавства по вiдношенню до членiв екiпажу суден

     1. У випадку здiйснення членом екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони правопорушення на борту цього судна пiд час його перебування у територiальному морi та портах держави iншої Договiрної Сторони, вiдповiднi органи влади останньої не переслiдуватимуть зазначеного члена екiпажу, крiм наступних випадкiв:

     a) скоєний злочин, квалiфiкується за законодавством держави цiєї Договiрної Сторони як тяжкий;

     b) наслiдки правопорушення поширюються на територiю держави, у якiй перебуває судно;

     c) порушується громадський порядок i безпека в цiй державi;

     d) правопорушення скоєне проти будь-якої особи, що не є членом екiпажу цього судна;

     e) правопорушення скоєне проти члена екiпажу судна, що є громадянином держави перебування або iноземним громадянином, що постiйно проживає на територiї цiєї держави;

     f) переслiдування є необхiдною умовою для запобiгання незаконного транспортування i торгiвлi зброєю, наркотичними засобами або психотропними речовинами.

     У зазначених випадках вiдповiдний орган держави однiєї Договiрної Сторони до прийняття будь-яких заходiв на прохання капiтана судна держави iншої Договiрної Сторони, на борту якого вiдбулося правопорушення, повiдомляє дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора судна i сприяє встановленню контакту мiж зазначеною посадовою особою та екiпажем судна.

     2. Положення пункту 1 цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi вiдповiднi органи кожної Договiрної Сторони мають згiдно зi своїм нацiональним законодавством.

Стаття 11
Надзвичайнi морськi подiї

     1. Якщо судно будь-якої Договiрної Сторони зазнає корабельної аварiї, буде викинуте на берег, сяде на мiлину або зазнає iншої аварiї у територiальному морi або портах держави iншої Договiрної Сторони, судно, його екiпаж, пасажири й вантаж отримають на територiї держави цiєї Договiрної Сторони таке саме ставлення, пiдтримку та сприяння як i у випадку з її власним судном.

     2. Положення цiєї Статтi не стосуються права будь-якої Договiрної Сторони або уповноважених цiєю Договiрною Стороною осiб, на вiдповiдну компенсацiю за будь-якi дiї, вжитi для врятування судна, чи будь-яку допомогу, надану судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.

     3. Якщо судно зазнало пошкоджень, вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна, у випадках, зазначених в пунктi 1 цiєї Статтi, не обкладатимуться нiякими податками та зборами (обов'язковими платежами) за умови, що вони доставленi на територiю держави iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.

Стаття 12
Технiчне спiвробiтництво

     Договiрнi Сторони в межах свого нацiонального законодавства сприяють залученню своїх судноплавних компанiй та iнших пiдприємств i установ, що працюють в сферi морського торговельного судноплавства своїх держав, до розвитку всiх можливих форм спiвробiтництва, зокрема, в сферi морської освiти, портових послуг, запобiгання забруднення морського середовища i рятування на морi.

Стаття 13
Спiльна Комiсiя з питань судноплавства

     1. З метою забезпечення виконання цiєї Угоди, та сприяння спiвробiтництву мiж Договiрними Сторонами у галузi морського транспорту, створюється Спiльна Комiсiя з питань судноплавства, яка складатиметься з представникiв їхнiх Компетентних органiв та iнших експертiв призначених Договiрними Сторонами.

     2. Уразi необхiдностi Комiсiя збиратиметься на запит будь-якої Договiрної Сторони. У такому запитi може-бути визначено дату проведення такого засiдання. В такому разi, засiдання Комiсiї проводитиметься не пiзнiше нiж через 3 мiсяцi вiд дати такого запиту.

Стаття 14
Врегулювання спорiв

     Будь-якi спори щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди вирiшуватимуться шляхом консультацiй або переговорiв в рамках Змiшаної Комiсiї або, у разi неможливостi досягнення згоди, дипломатичними каналами

Стаття 15
Внесення змiн

     Змiни та доповнення до цiєї Угоди вносяться за взаємною згодою Договiрних Сторiн та оформлюються у виглядi Додаткових протоколiв, якi є її невiд'ємною частиною.

Стаття 16
Набрання чинностi та припинення дiї Угоди

     Ця Угода набирає чинностi через тридцять днiв з дати отримання Договiрними Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення про виконання внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання нею чинностi.

     Ця Угода залишається чинною, поки одна з Договiрних Сторiн не повiдомить дипломатичними каналами про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди. Угода втрачає чиннiсть через шiсть мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення iншою Договiрною Стороною.

     На посвiдчення цього тi, що нижче пiдписалися, належним чином уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Рабат 7 грудня 2009 року в двох оригiналах українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У випадку будь-яких розбiжностей в тлумаченнi положень цiєї Угоди, перевага надається тексту англiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України	За Уряд Королiвства Марокко
Михайло ЧУБАЙ	Ахмед Реда ШАМI
Заступник Мiнiстра Транспорту та Зв'язку	Мiнiстр Промисловостi Торгiвлi та Нових технологiй