ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Кримiнально-виконавчого кодексу України щодо адаптацiї правового статусу засудженого до європейських стандартiв

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Кримiнально-виконавчого кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 3 - 4, ст. 21) такi змiни:

     1) у статтi 8:

     а) частини першу та другу викласти у такiй редакцiї:

     "1. Засудженi мають право:

     на отримання iнформацiї про свої права i обов'язки, порядок та умови виконання та вiдбування призначеного судом покарання. Адмiнiстрацiя установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену iнформацiю, а також ознайомлювати їх iз змiнами порядку i умов вiдбування покарань;

     на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гiдностi; засудженi не повиннi пiдлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гiднiсть, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на пiдставi закону; засудженi не можуть бути пiдданi медичним або iншим подiбним дослiдженням незалежно вiд їх згоди;

     звертатися вiдповiдно до законодавства з пропозицiями, заявами i скаргами до адмiнiстрацiї органiв i установ виконання покарань, їх вищестоящих органiв, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також iнших вiдповiдних органiв мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осiб таких мiжнародних органiзацiй, суду, органiв прокуратури, iнших органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та об'єднань. Вiдповiднi заяви подаються у двох примiрниках, один з яких з вiдмiткою про отримання залишається у засудженого;

     давати пояснення i вести листування, а також звертатися з пропозицiями, заявами i скаргами рiдною мовою. Вiдповiдi засудженим даються мовою звернення. У разi вiдсутностi можливостi дати вiдповiдь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом вiдповiдi на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;

     на охорону здоров'я в обсязi, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом. Охорона здоров'я забезпечується системою медико-санiтарних i оздоровчо-профiлактичних заходiв, а також поєднанням безоплатних i платних форм медичної допомоги. Засудженому гарантується право на вiльний вибiр i допуск лiкаря для отримання медичної допомоги, у тому числi за власнi кошти. Засудженi, якi мають розлади психiки та поведiнки внаслiдок вживання алкоголю, наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв чи iнших одурманюючих засобiв, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лiкування вiд зазначених захворювань;

     на соцiальне забезпечення, у тому числi й на оформлення пенсiй, вiдповiдно до законiв України;

     отримувати у встановленому законом порядку передачi (окрiм речей, що засудженим заборонено мати при собi законом, зокрема зброї, наркотичних або психотропних речовин, прекурсорiв);

     на оплачувану працю, органiзовану вiдповiдно до вимог законодавства про працю, у тому числi щодо тривалостi, умов та оплати працi; встановлюється восьмигодинний робочий день, але не бiльше 40 годин на тиждень. При цьому тривалiсть робочого дня встановлюється з 7 до 17 години або з 6 до 16 години;

     на здiйснення свободи сповiдувати будь-яку релiгiю або виражати переконання, пов'язанi iз ставленням до релiгiї, у тому числi на вiльний вибiр i допуск священнослужителя для вiдправлення релiгiйних таїнств i обрядiв, за винятком обмежень, передбачених цим Кодексом;

     на належне матерiально-побутове забезпечення у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Мiнiстерства юстицiї України.

     2. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засудженi можуть користуватися послугами адвокатiв або iнших фахiвцiв у галузi права, якi за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таке право поширюється i на засуджених осiб, якi перебувають на лiкуваннi у закладах охорони здоров'я";

     б) доповнити частинами четвертою - шостою такого змiсту:

     "4. Засудженому гарантується право на побачення у порядку, встановленому цим Кодексом. У разi перебування на лiкуваннi у закладах охорони здоров'я засуджений має право на короткостроковi побачення в порядку, визначеному цим Кодексом.

     5. Забороняється безпiдставне примусове переривання сну засуджених у нiчний час, у тому числi виключно для здiйснення перевiрки наявностi засуджених.

     6. Керiвник адмiнiстрацiї установи виконання покарань несе персональну вiдповiдальнiсть за розмiщення засуджених, що прибули до установи. При цьому забороняється розмiщення таких осiб у примiщеннях разом iз особами, що мають двi або бiльше судимостей, а також особами, якi можуть негативно на них вплинути за своїми психологiчними якостями";

     2) у частинах першiй та другiй статтi 9 слово "законнi" в усiх вiдмiнках замiнити словами "встановленi законодавством" у вiдповiдному вiдмiнку;

     3) у статтi 11:

     а) частину другу доповнити словами "слiдчi iзолятори у випадках, передбачених цим Кодексом";

     б) частину восьму пiсля слiв "виховнi колонiї" доповнити словами "слiдчi iзолятори", а пiсля слiв "Мiнiстерством оборони України" доповнити словами "за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань";

     4) частину першу статтi 13 доповнити словами "та повiдомляє суд, який ухвалив вирок, про прийняття вироку до виконання та про закiнчення виконання таких покарань у триденний термiн";

     5) частину першу статтi 21 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Стосовно засуджених, якi мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я iнших осiб, та не пройшли повного курсу лiкування, органами i установами виконання покарань здiйснюється лiкування.

     Утримання осiб, хворих на туберкульоз, проводиться в окремих примiщеннях вiд iнших ув'язнених";

     6) статтю 24 викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 24. Вiдвiдування установ виконання покарань

     1. Без спецiального дозволу (акредитацiї) в будь-який час безперешкодно вiдвiдувати установи виконання покарань для здiйснення контролю та проведення перевiрок (за бажанням - у супроводi до трьох медичних працiвникiв для медичного огляду засуджених та до двох представникiв засобiв масової iнформацiї) мають право:

     Президент України або спецiально уповноваженi ним представники (не бiльше п'яти осiб у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi);

     Прем'єр-мiнiстр України або спецiально уповноваженi ним представники (не бiльше двох осiб у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi);

     Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або спецiально уповноваженi ним представники;

     голова, заступники голови та члени Комiсiї при Президентовi України у питаннях помилування;

     Мiнiстр юстицiї України або спецiально уповноваженi ним представники (не бiльше двох осiб у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi);

     Мiнiстр внутрiшнiх справ України або спецiально уповноваженi ним представники (не бiльше двох осiб у кожнiй областi, Автономнiй Республiцi Крим, мiстах Києвi та Севастополi);

     члени Європейського комiтету з питань запобiгання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гiднiсть, поводженню чи покаранню;

     Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй, на територiї яких вони розташованi, або спецiально уповноваженi ними представники (не бiльше п'яти осiб на вiдповiдну територiю);

     народнi депутати України, їх помiчники-консультанти, депутати Верховної Ради Автономної Республiки Крим та депутати мiсцевих рад;

     Генеральний прокурор України, а також уповноваженi ним прокурори i прокурори, якi здiйснюють нагляд за виконанням покарань на вiдповiднiй територiї;

     голова, заступник голови та члени спостережної комiсiї, якi здiйснюють органiзацiю громадського контролю за дотриманням прав i законних iнтересiв засуджених пiд час виконання кримiнальних покарань;

     сiльський, селищний, мiський голова або спецiально уповноваженi ними представники (не бiльше п'яти осiб) - на територiї вiдповiдної мiсцевої ради;

     члени громадських рад при центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, та його територiальних пiдроздiлах - на вiдповiднiй територiї.

     2. Iншi особи, а також близькi родичi засуджених можуть вiдвiдувати установи виконання покарань за спецiальним дозволом адмiнiстрацiї цих установ або органiв управлiння зазначеними установами.

     3. Особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, у тому числi представники засобiв масової iнформацiї, пiд час вiдвiдування установ виконання покарань вправi безперешкодно, без обмеження в часi, iз забезпеченням максимального сприяння працiвниками та адмiнiстрацiями установ виконання покарань пересуватися територiєю установ виконання покарань, здiйснювати аудiо- та вiдеозапис та поширювати отриману iнформацiю, ознайомлюватися iз звiтнiстю, у тому числi й статистичною, проводити ревiзiї, здiйснювати iнспектування, подавати уснi або письмовi запити, перевiряти додержання законодавства, оскаржувати протиправнi дiї (бездiяльнiсть) посадових та службових осiб установ виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дiй (бездiяльностi) та притягнення до вiдповiдальностi винних осiб (з наступним вичерпним письмовим повiдомленням вiдповiдної особи про вжитi (не вжитi) заходи вiдповiдальностi протягом 10 днiв з дня отримання вiдповiдної вимоги), ознайомлюватися з особовими справами засуджених, iншими документами тощо, спiлкуватися з будь-якими працiвниками установ виконання покарань та засудженими (у тому числi на умовах анонiмностi).

     4. Спецiально уповноваженi представники набувають своїх повноважень пiсля подання до суб'єкта призначення, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, письмової заяви, видання щодо них вiдповiдних розпорядчих актiв особами, яких вони представляють, та отримання вiдповiдного посвiдчення.

     Спецiально уповноваженi представники (крiм представникiв Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) здiйснюють свої повноваження на громадських засадах.

     При призначеннi особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, крiм Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, своїх представникiв перевага надається кандидатам - членам громадських правозахисних органiзацiй.

     5. Режим в установах виконання покарань не повинен перешкоджати або використовуватися як перешкода реалiзацiї суб'єктами контролю своїх повноважень, встановлених частиною третьою цiєї статтi.

     6. В однiй установi виконання покарань не може одночасно перебувати бiльше 10 осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, включаючи медичних працiвникiв (якi здiйснюють супровiд) та представникiв засобiв масової iнформацiї. У разi перевищення зазначеної кiлькостi перевага на подальше перебування в установi виконання покарань надається особам, якi першими потрапили на територiю установи виконання покарань.

     7. Представники громадських органiзацiй, експерти, ученi та фахiвцi, залученi Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на договiрних засадах до виконання функцiй нацiонального превентивного механiзму, вiдвiдують установи виконання покарань на пiдставi окремого письмового доручення Уповноваженого";

     7) частину першу статтi 25 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Об'єднання громадян та засоби масової iнформацiї, релiгiйнi та благодiйнi органiзацiї, окремi особи в порядку, встановленому цим Кодексом i законами України, можуть надавати допомогу органам та установам виконання покарань у виправленнi засуджених i проведеннi соцiально-виховної роботи";

     8) у статтi 26:

     а) частину першу пiсля слова "Засуджений" доповнити словами "до основного покарання у видi штрафу";

     б) частину другу пiсля слова "призначення" доповнити словами "основного покарання у видi";

     в) частину третю пiсля слова "засудженим" доповнити словами "штрафу, призначеного як основне покарання";

     г) у частинi четвертiй слова "при призначеннi штрафу з розстрочкою" замiнити словами "штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його";

     ґ) доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. Штраф, що передбачений санкцiєю статтi Кримiнального кодексу України як додаткове покарання, виконується вiдповiдно до вироку суду центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi органiзацiї примусового виконання рiшень судiв та iнших органiв (посадових осiб)";

     9) статтю 27 пiсля слова "штрафу" доповнити словами "як основного покарання";

     10) частину першу статтi 31 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Кримiнально-виконавча iнспекцiя веде облiк засуджених до позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим, власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом за мiсцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвiл на заняття вiдповiдним видом дiяльностi, яка заборонена засудженому, вживає заходiв щодо припинення порушень вимог вироку; вносить клопотання вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України щодо застосування приводу стосовно засуджених, якi не з'явилися за викликом до кримiнально-виконавчої iнспекцiї без поважних причин, та розшуку засуджених, мiсцезнаходження яких невiдоме";

     11) у частинi першiй статтi 34 слова "вiн за поданням кримiнально-виконавчої iнспекцiї може бути пiдданий приводу органом внутрiшнiх справ" замiнити словами та цифрами "за клопотанням кримiнально-виконавчої iнспекцiї слiдчий суддя може застосувати привiд вiдповiдно до положень роздiлу VIII Кримiнального процесуального кодексу України";

     12) частину другу статтi 35 виключити;

     13) у частинi п'ятiй статтi 41 слова "вносить подання органу внутрiшнiх справ щодо здiйснення приводу засуджених, якi не з'явилися за викликом до кримiнально-виконавчої iнспекцiї без поважних причин; органiзовує початковий розшук засуджених, мiсцезнаходження яких невiдоме, та надсилає матерiали до органу внутрiшнiх справ для оголошення розшуку таких засуджених" замiнити словами "вносить клопотання вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України щодо застосування приводу стосовно засуджених, якi не з'явилися за викликом до кримiнально-виконавчої iнспекцiї без поважних причин, та розшуку засуджених, мiсцезнаходження яких невiдоме";

     14) у статтi 51:

     а) частину першу викласти у такiй редакцiї:

     "1. Засудженi до покарання у видi арешту тримаються в умовах iзоляцiї з роздiльним триманням чоловiкiв, жiнок, неповнолiтнiх, засуджених, якi ранiше притягалися до кримiнальної вiдповiдальностi, засуджених, якi ранiше вiдбували покарання в мiсцях позбавлення волi, i засуджених, якi ранiше працювали в судi, органах прокуратури, юстицiї та правоохоронних органах. Iноземнi громадяни i особи без громадянства, як правило, тримаються окремо вiд iнших засуджених";

     б) частину другу пiсля слова "поширюються" доповнити словами "права, обов'язки, заборони i";

     в) частини третю - п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "3. Засудженi до арешту мають право:

     звертатися з пропозицiями, заявами i скаргами до державних органiв, громадських органiзацiй i службових осiб. Кореспонденцiя засуджених надсилається вiдповiдно до вимог Правил внутрiшнього розпорядку установ виконання покарань за належнiстю. Кореспонденцiя, яку засудженi адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також iншим вiдповiдним органам мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких мiжнародних органiзацiй, прокурору, захиснику у справi, який здiйснює свої повноваження вiдповiдно до статтi 44 Кримiнального процесуального кодексу України, перегляду не пiдлягає i надсилається за адресою протягом доби з часу її подання. Кореспонденцiя, яку засудженi одержують вiд зазначених органiв та осiб, перегляду не пiдлягає;

     витрачати на мiсяць для придбання продуктiв харчування i предметiв першої потреби грошi в сумi до сiмдесяти вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати, а засудженi iнвалiди першої групи - до ста вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати. У разi, коли дозволенi кошти не витрачено протягом мiсяця, засудженi можуть купувати продукти харчування i предмети першої необхiдностi на невитрачену суму в наступнi мiсяцi;

     отримувати грошовi перекази;

     одержувати i вiдправляти листи та телеграми без обмеження їх кiлькостi.

     4. Засудженi мають право витрачати на мiсяць для придбання продуктiв харчування, лiтератури, письмового приладдя i предметiв першої потреби грошi в сумi до сiмдесяти вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати.

     5. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалiстю одна година, а неповнолiтнiм - двi години";

     г) частину 6 виключити;

     15) у статтi 59:

     а) частину другу викласти у такiй редакцiї:

     "2. Засудженi до обмеження волi мають право:

     носити цивiльний одяг, мати при собi портативнi персональнi комп'ютери та аксесуари до них, грошi, мобiльнi телефони та аксесуари до них, цiннi речi, користуватися грiшми без обмежень;

     вiдправляти листи, отримувати посилки (передачi) i бандеролi, одержувати короткостроковi побачення без обмежень, а тривалi побачення - до трьох дiб один раз на мiсяць;

     користуватися засобами мобiльного зв'язку;

     одержувати правову допомогу, передбачену цим Кодексом для осiб, засуджених до позбавлення волi";

     б) частину четверту доповнити абзацом шостим такого змiсту:

     "з'являтися за викликом адмiнiстрацiї виправного центру";

     16) статтю 63 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Засудженим до обмеження волi, якi перебувають у лiкувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобiльним зв'язком вiдповiдно до положень нормативно-правових актiв та цього Кодексу";

     17) у статтi 73:

     а) частину четверту доповнити словами "у тому числi пiд час перебування в стацiонарних закладах охорони здоров'я";

     б) у частинi п'ятiй слова "вiйськовослужбовцям можуть надаватися" замiнити словами "вiйськовослужбовцям, у тому числi пiд час перебування в стацiонарних закладах охорони здоров'я, надаються";

     18) частину четверту статтi 84 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Засудженим вiйськовослужбовцям, якi перебувають на лiкуваннi, гарантується правова допомога та телефоннi розмови вiдповiдно до положень цього Кодексу";

     19) частину другу статтi 88 пiсля слiв "окремо мiж собою" доповнити словами "засудженi, якi ранiше працювали в судi, органах прокуратури, юстицiї та правоохоронних органах, iзольовано вiд iнших категорiй";

     20) у частинi першiй статтi 89 слова "чи тяжкi" замiнити словами "чи необережнi тяжкi";

     21) частину першу статтi 93 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Засуджений до позбавлення волi вiдбуває весь строк покарання в однiй виправнiй чи виховнiй колонiї, як правило, у межах адмiнiстративно-територiальної одиницi вiдповiдно до його мiсця проживання до засудження або мiсця постiйного проживання родичiв засудженого";

     22) абзац п'ятий частини другої статтi 99 викласти у такiй редакцiї:

     "можуть носити цивiльний одяг, мати при собi портативнi персональнi комп'ютери та аксесуари до них, грошi та цiннi речi, користуватися грiшми без обмеження";

     23) текст статтi 100 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Залежно вiд поведiнки засудженого i ставлення до працi, в разi її наявностi, та навчання умови вiдбування покарання змiнюються в межах однiєї колонiї або шляхом переведення до колонiї iншого виду.

     2. Змiна умов тримання в межах однiєї колонiї здiйснюється за клопотанням начальника вiддiлення соцiально-психологiчної служби постановою начальника колонiї. У випадках, якщо така постанова передбачає переведення засудженого у бiльш суворi умови тримання або збiльшує обсяг встановлених правообмежень, вона обов'язково погоджується iз спостережною комiсiєю.

     3. Змiна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонiї iншого рiвня безпеки здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, за поданням адмiнiстрацiї виправної колонiї, погодженим з начальником управлiння (вiддiлу) центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, в Автономнiй Республiцi Крим, областi, мiстi Києвi та Київськiй областi. У випадках, якщо таке подання передбачає переведення засудженого у бiльш суворi умови тримання або збiльшує обсяг встановлених правообмежень, воно обов'язково погоджується iз спостережною комiсiєю";

     24) у статтi 101:

     а) в абзацi першому частини першої слова "можуть бути переведенi" замiнити словом "переводяться";

     б) у частинi другiй:

     пункт 1 викласти у такiй редакцiї:

     "1) особи, якi мають достроково не знятi або не погашенi у встановленому законом порядку стягнення, зазначенi в абзацах 4, 6 - 10 статтi 132 цього Кодексу, протягом строку, визначеного статтею 134 цього Кодексу";

     пункт 5 виключити;

     25) частину сьому статтi 102 викласти у такiй редакцiї:

     "7. Перелiк i кiлькiсть предметiв i речей, якi засудженi можуть мати при собi, визначається нормативно-правовими актами Мiнiстерства юстицiї України.

     Зберiгання засудженими при собi речей, а також предметiв, якi заборонено використовувати в колонiях, не допускається. Виявленi у засуджених речi та предмети, якi заборонено використовувати в колонiях, вилучаються, про що посадовою особою колонiї складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слiдчий суддя розглядає питання про конфiскацiю таких речей та предметiв або про передачу їх на зберiгання до звiльнення засудженого вiдповiдно до положень роздiлу VIII Кримiнального процесуального кодексу України.

     Зберiгання грошей, цiнних паперiв забезпечується адмiнiстрацiєю колонiї";

     26) частину п'яту статтi 106 доповнити словами "та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини";

     27) у статтi 107:

     а) у частинi першiй:

     абзац п'ятий викласти у такiй редакцiї:

     "отримувати медичну допомогу i лiкування, у тому числi платнi медичнi послуги за рахунок особистих грошових коштiв чи коштiв рiдних та близьких в закладах охорони здоров'я, якi мають лiцензiю Мiнiстерства охорони здоров'я України та не вiднесенi до вiдання центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань";

     абзац сьомий викласти у такiй редакцiї:

     "здiйснювати листування з особами, якi знаходяться за межами колонiй, вести з ними телефоннi розмови, у тому числi у мережах рухомого (мобiльного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Iнтернет";

     б) абзац четвертий частини третьої викласти у такiй редакцiї:

     "виконувати встановленi законодавством вимоги персоналу колонiї";

     28) частину третю статтi 109 викласти у такiй редакцiї:

     "3. Засудженому дозволяється мати при собi не бiльше десяти примiрникiв книг, кiлькiсть газет i журналiв не обмежується";

     29) у статтi 110:

     а) частину третю доповнити абзацами другим та третiм такого змiсту:

     "Засудженому забезпечується можливiсть спiлкування з адвокатом та iншим фахiвцем у галузi права в примiщеннi без суцiльного розмежуючого захисного скла за їхньою згодою.

     Одержання правової допомоги поширюється на засуджених, що перебувають на лiкуваннi в стацiонарних закладах охорони здоров'я. Охорона засуджених у таких випадках здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, за мiсцезнаходженням закладу охорони здоров'я";

     б) частину четверту викласти у такiй редакцiї:

     "4. Кiлькiсть i види побачень встановлюються:

     засудженим, що знаходяться в дiльницi посиленого контролю, надається одне короткострокове побачення на мiсяць i одне тривале побачення на три мiсяцi;

     засудженим, що знаходяться в дiльницi ресоцiалiзацiї, надається одне короткострокове побачення на мiсяць i одне тривале побачення на два мiсяцi;

     засудженим, що перебувають в дiльницi соцiальної адаптацiї та соцiальної реабiлiтацiї, надаються короткостроковi побачення без обмежень та тривале побачення щомiсяця";

     в) частину п'яту викласти у такiй редакцiї:

     "5. Засудженим надається, в тому числi й пiд час перебування в стацiонарних закладах охорони здоров'я, право на телефоннi розмови (у тому числi у мережах рухомого (мобiльного) зв'язку) без обмеження їх кiлькостi пiд контролем адмiнiстрацiї, а також користуватися глобальною мережею Iнтернет. Телефоннi розмови оплачуються з особистих коштiв засуджених. Телефоннi розмови мiж засудженими, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi, забороняються. Телефоннi розмови та користування у глобальнiй мережi Iнтернет оплачуються з особистих коштiв засуджених";

     г) у частинi сьомiй слово "надання" замiнити словом "органiзацiї";

     30) у частинi першiй статтi 111:

     а) в абзацi першому слова "може бути дозволено" замiнити словом "дозволяються";

     б) доповнити абзацом четвертим такого змiсту:

     "одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана на територiї вiдповiдного мiсця позбавлення волi";

     31) частину першу статтi 112 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Число посилок (передач) i бандеролей, що одержують засудженi до арешту та позбавлення волi, не обмежується";

     32) у статтi 113:

     а) у частинi четвертiй слова "органiзацiй та прокуроровi" замiнити словами "органiзацiй, до суду та прокуроровi";

     б) частину п'яту доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Засуджений має право передати кореспонденцiю захиснику у кримiнальному провадженнi, що здiйснює свої повноваження вiдповiдно до Кримiнального процесуального кодексу України, безпосередньо пiд час побачення з ним";

     33) частину другу статтi 114 виключити;

     34) у статтi 116:

     а) частину третю викласти у такiй редакцiї:

     "3. Примусове годування засудженого, який заявив про вiдмову вiд прийняття їжi та за висновками комiсiї лiкарiв не має психiчного захворювання та усвiдомлює наслiдки своїх дiй, забороняється. Примусове годування може бути здiйснене лише в тих випадках, коли, на думку лiкаря, внаслiдок вiдмови вiд прийняття їжi стан засудженого значно погiршується. Порядок примусового годування не повинен порушувати стандарти, визначенi практикою Європейського суду з прав людини";

     б) частину п'яту викласти у такiй редакцiї:

     "5. Засуджений має право звертатися за консультацiєю i лiкуванням до закладiв охорони здоров'я, що мають лiцензiю Мiнiстерства охорони здоров'я України, якi надають платнi медичнi послуги та не вiднесенi до вiдання центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань. Оплата таких послуг i придбання необхiдних лiкiв здiйснюється засудженим або його рiдними та близькими за рахунок власних коштiв. Консультування та амбулаторне лiкування в таких випадках здiйснюються в медичних частинах колонiй за мiсцем вiдбування покарання пiд наглядом персоналу медичної частини. У разi необхiдностi лiкування в умовах стацiонару засуджений має право отримувати медичну допомогу i лiкування, в тому числi платнi медичнi послуги за рахунок особистих грошових коштiв чи коштiв рiдних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров'я. Пiдставою для надання такої медичної допомоги є угода про надання медичних послуг, укладена мiж закладом охорони здоров'я та рiдними чи близькими, або захисником засудженого, його законним представником. Режим перебування засуджених на стацiонарному лiкуваннi в закладах охорони здоров'я, не вiднесених до вiдання центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi виконання кримiнальних покарань, визначається законодавством";

     35) у частинi першiй статтi 118:

     слова "повиннi працювати" замiнити словами "мають право працювати";

     слова "залучаються до працi" замiнити словами "залучаються до оплачуваної працi";

     доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Праця засуджених регламентується Кодексом законiв про працю України";

     36) в абзацi першому частини другої статтi 120 слова "якi виконують норми виробiтку або встановленi завдання i не допускають порушень режиму, зараховується незалежно вiд усiх вiдрахувань п'ятнадцять вiдсоткiв" замiнити словами "якi працюють на виробництвi, на особовий рахунок зараховується незалежно вiд усiх вiдрахувань не менш як двадцять п'ять вiдсоткiв нарахованого їм мiсячного заробiтку";

     37) у статтi 121:

     а) частину першу викласти у такiй редакцiї:

     "Особи, якi вiдбувають покарання у виправних колонiях, iз нарахованого їм заробiтку, пенсiй та iншого доходу вiдшкодовують комунально-побутовi та iншi наданi послуги";

     б) частину другу викласти у такiй редакцiї:

     "Вiдшкодування засудженими витрат на послуги, визначенi у частинi першiй цiєї статтi, провадиться пiсля вiдрахування прибуткового податку i алiментiв. Вiдрахування за виконавчими листами та iншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому законом";

     в) частину третю виключити;

     38) статтю 122 викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 122. Пенсiйне забезпечення засуджених до позбавлення волi

     1. Засудженi мають право на загальних пiдставах на державне пенсiйне забезпечення за вiком, по iнвалiдностi, у зв'язку з втратою годувальника та в iнших випадках, передбачених законом. Пенсiї засудженим за наявностi вiдповiдного права мають призначатися органами Пенсiйного фонду України за мiсцем вiдбування покарання.

     2. Особи, яким до вiдбування покарання призначена пенсiя, пiдлягають державному пенсiйному забезпеченню на загальних пiдставах.

     3. Особа, яка пiд час вiдбування покарання набула права на пенсiю вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, надає адмiнiстрацiї виправного закладу клопотання про забезпечення необхiдних умов для призначення їй пенсiї за мiсцезнаходженням цього виправного закладу, в тому числi щодо виклику представникiв Пенсiйного фонду України та офiцiйного прийому ними у встановленому порядку необхiдних документiв безпосередньо вiд особи, яка вiдбуває покарання, або вiд представника особи, яка вiдбуває покарання, за нотарiальним дорученням.

     Адмiнiстрацiя виправного закладу не бiльш як протягом 30 днiв з дня реєстрацiї клопотання особи, яка набула права на призначення пенсiї вiдповiдно до частини першої цiєї статтi пiд час вiдбування покарання, забезпечує зустрiч засудженого з представником Пенсiйного фонду України та всебiчно сприяє належному оформленню i поданню ним вiдповiдних документiв або забезпечує умови для оформлення i подання необхiдних документiв через представника особи, яка вiдбуває покарання.

     Витрати на вiдрядження представникiв Пенсiйного фонду України для проведення заходiв щодо оформлення необхiдних документiв вiдшкодовуються у встановленому порядку за рахунок отриманих внаслiдок цього пенсiй вiдповiдними особами, якi вiдбувають покарання.

     Порядок та розмiр компенсацiї встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Час роботи засуджених у перiод вiдбування ними покарання у видi позбавлення волi зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсiї.

     5. Засудженi, якi втратили працездатнiсть пiд час вiдбування покарання, пiсля звiльнення їх вiд покарання мають право на пенсiю i на компенсацiю шкоди у випадках i у порядку, встановлених законодавством України.

     Адмiнiстрацiя установи зобов'язана сприяти своєчасному оформленню документiв на отримання пенсiї або оформленню компенсацiї заподiяної шкоди вiдповiдно до законодавства України";

     39) абзац перший частини одинадцятої статтi 134 викласти у такiй редакцiї:

     "11. Пiд час тримання в дисциплiнарному iзоляторi, карцерi або примiщеннi камерного типу (одиночнiй камерi) засудженим забороняються побачення, за винятком адвокатiв або iнших фахiвцiв у галузi права, якi за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання продуктiв харчування i предметiв першої потреби, одержання посилок (передач) i бандеролей, користування настiльними iграми";

     40) частину другу статтi 138 викласти у такiй редакцiї:

     "2. При сумлiннiй поведiнцi i ставленнi до працi пiсля вiдбуття не менше однiєї третини строку покарання засудженi, якi тримаються в дiльницi ресоцiалiзацiї виправної колонiї, мають право на полiпшення умов тримання i додатково витрачати на мiсяць грошi в сумi п'ятдесяти вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати";

     41) частину другу статтi 139 викласти у такiй редакцiї:

     "2. При сумлiннiй поведiнцi i ставленнi до працi пiсля вiдбуття не менше половини строку покарання засудженi, якi тримаються в дiльницi ресоцiалiзацiї виправної колонiї, мають право на полiпшення умов тримання i додатково витрачати на мiсяць грошi в сумi сорока вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати";

     42) частину третю статтi 140 викласти у такiй редакцiї:

     "3. При сумлiннiй поведiнцi i ставленнi до працi пiсля вiдбуття не менше половини строку покарання засудженi, якi тримаються в дiльницi ресоцiалiзацiї виправної колонiї, мають право на полiпшення умов тримання i додатково витрачати на мiсяць грошi в сумi тридцяти вiдсоткiв мiнiмального розмiру заробiтної плати";

     43) у статтi 142:

     а) частину першу пiсля слiв "до працi" доповнити словами "у разi її наявностi", а слова "може бути дозволено" замiнити словом "дозволяється";

     б) у частинi другiй:

     абзац третiй викласти у такiй редакцiї:

     "можуть носити одяг, прийнятний у цивiльному вжитку, мати при собi грошi, мобiльнi телефони, аксесуари до них та цiннi речi";

     абзац четвертий пiсля слiв "iншими особами" доповнити словами "користуватися мобiльним зв'язком за свiй рахунок";

     44) частину першу статтi 143 доповнити абзацом п'ятим такого змiсту:

     "безкоштовно одержувати середню освiту";

     45) абзац сьомий статтi 145 викласти у такiй редакцiї:

     "помiщення в дисциплiнарний iзолятор на строк до п'яти дiб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу";

     46) у статтi 151:

     а) частину четверту викласти у такiй редакцiї:

     "4. Для засуджених, якi не мають загальної середньої освiти, у виправних колонiях утворюються консультацiйнi пункти";

     б) абзац третiй частини п'ятої викласти в такiй редакцiї:

     "одержувати один раз на мiсяць короткострокове побачення та один раз на три мiсяцi тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, дiти, всиновлювачi, всиновленi, рiднi брати i сестри, дiд, баба, онуки). Тривалi побачення можуть надаватися i подружжю, яке проживало однiєю сiм'єю, але не перебувало у шлюбi, за умови, що в них є спiльнi неповнолiтнi дiти";

     в) у частинi шостiй слово "десяти" замiнити словом "п'яти";

     47) в абзацi другому частини другої статтi 151¹ слово "п'ятнадцяти" замiнити словом "п'яти";

     48) у статтi 153:

     а) частину третю викласти у такiй редакцiї:

     "3. З особою, яка звiльняється, в обов'язковому порядку проводиться повний розрахунок, повертаються особистi документи, цiнностi та речi, якi їй належать, видаються грошi, що зберiгалися на її особовому рахунку, або перераховуються на вказаний засудженим рахунок чи вiдкритий для нього рахунок, а також довiдка встановленого зразка, де зазначаються пiдстави звiльнення. На прохання особи, яка звiльняється, видається довiдка";

     б) частину шосту пiсля слова "повiдомлення" доповнити словами "суду, який постановив вирок, а також";

     49) у статтi 154:

     а) частину другу виключити;

     б) перше речення частини третьої викласти у такiй редакцiї:

     "3. Стосовно засудженого, щодо якого вiдповiдно до статей 81, 82 Кримiнального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання або замiна невiдбутої частини покарання бiльш м'яким, орган або установа виконання покарань у мiсячний термiн надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримiнальним процесуальним законодавством";

     в) частину п'яту викласти у такiй редакцiї:

     "5. Клопотання про звiльнення вiд вiдбування покарання внаслiдок iншої тяжкої хвороби подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з клопотанням до суду надсилаються висновок лiкарської комiсiї й особова справа засудженого. У клопотаннi вказуються данi, якi характеризують поведiнку засудженого пiд час вiдбування покарання";

     г) в абзацi першому частини десятої слова "можуть бути" виключити, а слово "звiльненi" замiнити словом "звiльняються";

     50) частину першу статтi 156 викласти у такiй редакцiї:

     "1. Не пiзнiше нiж за три мiсяцi до закiнчення строку покарання адмiнiстрацiя установи виконання покарань передає в територiальнi органи Мiнiстерства юстицiї України i центри зайнятостi населення iнформацiю для органiзацiї трудового i побутового влаштування засудженого за обраним ним мiсцем проживання";

     51) статтi 160 - 162 виключити.

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом:

     1) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) забезпечити перегляд i скасування центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Виконуючий обов'язки Президента України, Голова Верховної Ради України

О. ТУРЧИНОВ

м. Київ
8 квiтня 2014 року
N 1186-VII