ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Про надання вiдповiдi

     Державна податкова служба України розглянула звернення Комiтету з питань податкової та митної полiтики щодо питань застосування норм Податкового кодексу України (далi - Кодекс) у частинi оподаткування операцiй фiнансового лiзингу та повiдомляє таке.

     Згiдно з пп. "б" 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фiнансовим лiзингом є господарська операцiя, що здiйснюється фiзичною або юридичною особою i передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згiдно iз Кодексом i придбане або виготовлене орендодавцем, а також усiх ризикiв i винагород, пов'язаних iз правом користування та володiння об'єктом лiзингу.

     Лiзинг (оренда) вважається фiнансовим, якщо лiзинговий (орендний) договiр мiстить одну з таких умов:

     об'єкт лiзингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 вiдсоткiв його первiсної вартостi, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лiзингу у власнiсть протягом строку дiї договору лiзингу або у момент його закiнчення за цiною, визначеною у такому договорi;

     балансова (залишкова) вартiсть об'єкта лiзингу на момент закiнчення дiї такого договору становить не бiльше 25 вiдсоткiв первiсної вартостi цiни такого об'єкта лiзингу, що дiє на початок строку дiї лiзингового договору;

     сума лiзингових (орендних) платежiв з початку строку оренди дорiвнює первiснiй вартостi об'єкта лiзингу або перевищує її;

     майно, що передається у фiнансовий лiзинг, виготовлене за замовленням лiзингоотримувача (орендаря) та пiсля закiнчення дiї лiзингового договору, не може бути використаним iншими особами, крiм лiзингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологiчних та якiсних характеристик.

     Пiд термiном "строк фiнансового лiзингу" слiд розумiти передбачений лiзинговим договором строк, який починається з дати передання ризикiв, пов'язаних зi зберiганням або використанням майна, чи права на одержання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких iнших прав, що слiдують з прав на володiння, користування або розпорядження таким майном, лiзингоотримувачу (орендарю) та закiнчується строком закiнчення дiї лiзингового договору, включаючи будь-який перiод, протягом якого лiзингоотримувач має право прийняти одноосiбне рiшення про продовження строку лiзингу згiдно з умовами договору.

     Водночас (незалежно вiд того, чи регулюється господарська операцiя нормами цього пiдпункту) сторони договору мають право пiд час укладання договору (правочину) визначити таку операцiю як оперативний лiзинг без права подальшої змiни статусу такої операцiї до закiнчення дiї вiдповiдного договору.

     Згiдно з абзацом другим п. 153.7 ст. 153 Кодексу передача майна у фiнансовий лiзинг (оренду) для цiлей оподаткування прирiвнюється до його продажу в момент такої передачi. При цьому орендодавець збiльшує доходи, а у разi передачi у фiнансовий лiзинг майна, що на момент такої передачi перебувало у складi основних засобiв орендодавця, - прирiвнює до нуля балансову вартiсть вiдповiдного об'єкта основних засобiв згiдно з правилами, визначеними ст. 146 Кодексу для їх продажу, тобто, вiдповiдно до п. 146.13 ст. 146 Кодексу включає суму перевищення доходiв вiд продажу над балансовою вартiстю об'єкта, який передається, до складу доходiв, а суму перевищення балансової вартостi над доходами вiд такого продажу - до складу витрат. При цьому вiдповiдно до пп. 146.17.1 п. 146.17 цiєї статтi передача основних засобiв у фiнансовий лiзинг (оренду) прирiвнюється до продажу основних засобiв. Крiм того, вiдповiдно до пп. 146.17.2 цього ж пункту отримання основних засобiв у фiнансовий лiзинг (оренду) з подальшим їх включенням до вiдповiдних груп прирiвнюється до операцiй придбання основних засобiв.

     Орендар включає вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу (без урахування процентiв, нарахованих або таких, що будуть нарахованi вiдповiдно до договору) до складу основних засобiв з метою амортизацiї за наслiдками податкового перiоду, в якому вiдбувається така передача (абзац другий п. 153.7 ст. 153 Кодексу).

     При нарахуваннi лiзингового платежу орендодавець збiльшує доходи, а орендар збiльшує витрати на таку частину лiзингового платежу, яка дорiвнює сумi процентiв або комiсiй, нарахованих на вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу (без урахування частини лiзингового платежу, що надається в рахунок компенсацiї частини вартостi об'єкта фiнансового лiзингу) за наслiдками податкового перiоду, у якому здiйснюється таке нарахування (абзац третiй п. 153.7 ст. 153 Кодексу).

     У разi якщо в майбутнiх податкових перiодах орендар повертає об'єкт фiнансового лiзингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власнiсть, така передача прирiвнюється для цiлей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за цiною, яка визначається на рiвнi суми лiзингових платежiв у частинi компенсацiї вартостi об'єкта фiнансового лiзингу, що є несплаченими за такий об'єкт лiзингу на дату такого повернення (абзац четвертий п. 153.7 ст. 153 Кодексу).

     У разi якщо вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацiю, визначається договором у сумi, що є меншою вiд вартостi витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевiрку для визначення рiвня звичайної цiни (абзац п'ятий п. 153.7 ст. 153 Кодексу).

     Тобто перехiд права власностi на об'єкт лiзингу вiд орендодавця (власника майна) до iншої особи (новому власнику майна) зi збереженням вiдповiдних прав i обов'язкiв орендодавця за договором фiнансового лiзингу не змiнює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря й нового власника майна, сформованих до моменту передачi у власнiсть такого майна (об'єкта лiзингу) iншiй особi (новому власнику майна).

     Крiм того, вiдповiдно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу операцiї з передачi об'єкта фiнансового лiзингу в користування лiзингоотримувачу/орендарю є об'єктом оподаткування ПДВ.

     При цьому датою виникнення податкових зобов'язань лiзингодавця для операцiй фiнансової оренди (лiзингу) є дата фактичної передачi об'єкта фiнансової оренди (лiзингу) у користування лiзингоотримувачу (п. 187.6 ст. 187 Кодексу). Базою оподаткування є договiрна (контрактна) вартiсть, але не нижче цiни придбання об'єкта лiзингу (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).

     У лiзингоотримувача датою виникнення права на збiльшення податкового кредиту для операцiй фiнансового лiзингу є дата фактичного отримання об'єкта фiнансового лiзингу (абзац 4 п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

     Вiдповiдно до пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Кодексу нарахування та сплата процентiв або комiсiй у складi лiзингового платежу у межах договору фiнансового лiзингу не є об'єктом оподаткування ПДВ.

     При визначеннi бази оподаткування ПДВ для операцiй з повернення лiзингоотримувачем лiзингодавцю об'єкта фiнансового лiзингу слiд звернути увагу на вимоги пп. "а" пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, де фактична передача матерiальних активiв iншiй особi на пiдставi договору про фiнансовий лiзинг вважається постачанням товарiв.

     Саме тому для лiзингоотримувача - платника ПДВ, який повертає об'єкт фiнансового лiзингу лiзингодавцю без придбання такого об'єкта у власнiсть, таке повернення прирiвнюється для цiлей оподаткування до зворотного продажу лiзингодавцю. При цьому цiна продажу може визначатися на рiвнi суми лiзингових платежiв у частинi компенсацiї вартостi об'єкта фiнансового лiзингу, не сплачених за такий об'єкт лiзингу на дату його повернення. Крiм того, саме ця цiна визначатиметься як звичайна при формуваннi лiзингодавцем податкового кредиту щодо об'єкта фiнансового лiзингу, який повертає лiзингоотримувач.

     Поряд iз цим розгляд питань щодо оподаткування операцiй за договорами фiнансового лiзингу у разi їх невиконання (зокрема з причини одностороннього розiрвання) необхiдно проводити окремо за кожним випадком.