КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
м.Київ

вiд 5 жовтня 1998р.	N 1598

Про затвердження Порядку визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
 постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
 вiд 12 жовтня 2000 року N 1537

     З метою запобiгання порушенням митного законодавства пiд час визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України Кабiнет Мiнiстрiв України ПОСТАНОВЛЯЄ:

     Затвердити Порядок визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України (додається).

Прем'єр-мiнiстр України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО

 

Затверджено постановою Кабiнету мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1998р.

ПОРЯДОК
визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення їх через митний кордон України

     1. Згiдно з цим Порядком провадиться визначення митної вартостi товарiв та iнших предметiв, якi перемiщуються через митний кордон України (Далi - товари).

     Митна вартiсть товарiв заявляється митному органу декларантом пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України.

(пункт 1 доповнено абзацом другим згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     2. У разi коли митному оргаму надаються документальнi пiдтвердження цiни (рахунки-фактури (iнвойси), рахунки-проформи) i зазначенi в них вiдомостi не викликають сумнiву щодо їх достовiрностi, митна вартiсть товарiв визначається на пiдставi поданих документiв.

     Пiд час визначення митної вартостi до неї включаються цiна товару, зазначена в рахунку-фактурi (рахунку-проформi), i фактичнi витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку- проформи) - залежно вiд умов поставки цих товарiв згiдно з Правилами IНКОТЕРМС (у редакцiї 1990 року):

     а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;

     б) комiсiйнi та брокерськi;

     в) плата за використання об'єктiв iнтелектуальної власностi, якi належать до даних товарiв, що повинна бути внесена iмпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).

     Форма подання вiдомостей та iнших матерiалiв щодо пiдтвердження заявленої митної вартостi товарiв визначається Держмитслужбою.

     Митна вартiсть товарiв, що ввозяться на митну територiю України громадянами, якi не є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, визначається на пiдставi документiв (товарнi чеки, ярлики, договори дарування тощо), якi пiдтверджують цiну придбання цих товарiв та якi можна iдентифiкувати з наявним товаром, якщо зазначенi в цих документах вiдомостi не викликають сумнiву щодо їх достовiрностi.

(пункт 2 доповнено абзацами згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     3. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв на пiдставi поданих документiв та/або у разi явної невiдповiдностi заявленої митної вартостi товарiв митнiй вартостi товарiв, що мiститься в базi даних цiнової iнформацiї Держмитслужби, митна вартiсть визначається на пiдставi цiн на iдентичнi товари, що дiють у провiдних країнах - експортерах цих товарiв, з урахуванням таких вимог: 

(абзац перший пункту 3 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     а) iдентичними вважаються товари, якi мають однаковi ознаки з товарами, що пiдлягайть оцiнцi, в тому числi:

     призначення та характеристики;

     якiсть; наявнiсть одного й того ж товарного знака та репутацiя на ринку;

     країна походження;

     виробник;

     б) незначнi вiдмiнностi в зовнiшньому виглядi не можуть бути пiдставою для вiдмови в розглядi товарiв, як iдентичних, якщо за iншими ознаками такi товари вiдповiдають вимогам цього пункту.

     За наявностi одного й того ж товарного знака товари, виготовленi рiзними виробниками, можуть вважатися iдентичними, якщо у декларанта та в органi митної служби iдсутнi вiдомостi про iдентичнi товари, виготовленi виробником, товари якого пiдлягають оцiнцi;

     в) якщо iдентичнi товари ввозилися в iншiй кiлькостi або на iнших умовах поставки згiдно з Правилами IНКОТЕРМС (у редакцiї 1990 року), нiж товари, митна вартiсть яких визначається, проводиться вiдповiдне коригування їх цiни з урахуванням цих розбiжностей.

     4. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв на пiдставi поданих документiв та у разi вiдсутностi iнформацiї щодо цiн на iдентичнi товари митна вартiсть визначається на пiдставi цiн на подiбнi товари, що дiють у провiдних країнах - експортерах цих товарiв, з урахуванням таких вимог:

(абзац перший пункту 4 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     а) подiбними вважаються товари, якi не є iдентичними, але мають подiбнi характеристики i складаються з подiбних компонентiв, що дає змогу використовувати їх з тiєю ж метою, що й товари, якi пiдлягають оцiнцi, та бути комерцiйно взаємозамiнними.

     Для визначення подiбностi товарiв враховуються:

     призначення та характеристики;

     якiсть, наявнiсть товарного знака та репутацiя на ринку;

     б) якщо подiбнi товари ввозилися в iншiй кiлькостi або на iнших умовах поставки згiдно з Правилами IНКОТЕРМС (у редакцiї 1990 року), нiж товари, митна вартiсть яких визначається, проводиться вiдповiдне коригування їх цiни з урахуванням цих розбiжностей.

     5. Iнформацiя про цiни на iдентичнi й подiбнi товари у провiдних країнах-експортерах, яка формується на основi даних митних документiв, вiдомостей з прайс-листiв, каталогiв торговельних фiрм та iнших довiдникiв, мiститься в базi даних цiнової iнформацiї Держмитслужби.

(пункт 5 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     6. Заявлена декларантом митна вартiсть i данi, що стосуються її визначення, повиннi грунтуватися на достовiрнiй i документально пiдтвердженiй iнформацiї. У разi потреби для пiдтвердження достовiрностi заявленої митної вартостi можуть бути використанi такi документи:

• рахунки-фактури (iнвойси) або рахунки-проформи;

• специфiкацiї, коносаменти, товарно-транспортнi накладнi;

• лiцензiї;

• картки реєстрацiї контрактiв;

• сертифiкати походження;

• банкiвськi документи щодо розрахункiв за контрактом, якi повиннi мiстити всi необхiднi реквiзити для iдентифiкацiї їх з поставкою, митне оформлення якої здiйснюється (копiя платiжного доручення з вiдмiткою банку про виконання операцiї та виписка ( копiя) з особового рахунку органiзацiї, завiрена керiвником i головним бухгалтером даної органiзацiї);

• копiя експортної вантажної митної декларацiї країни вiдправлення;

• договори (угоди) на поставку;

• договори про спiльну дiяльнiсть;

• контракти з третiми особами, якi мають вiдношення до договору (угоди) на поставку;

• рахунки за платежами третiм особам на користь продавця;

• лiцензiйнi чи авторськi угоди;

• договори доручення, комiсiї; агентськi та брокерськi угоди;

• рахунки за комiсiйнi та брокерськi послуги, що вiдносяться до товарiв, мiтна вартiсть яких визначається;

• замовлення на поставку;

• договори перевезення та страхування;

• прайс-листи виробника та продавця товару;

• вiдповiдна бухгалтерська документацiя;

• калькуляцiя фiрми - виробника товару (у разi згоди фiрми надати її українському покупцю);

• iншi матерiали, якi можуть бути використанi для пiдтвердження митної вартостi товарiв, заявлених у вантажнiй митнiй декларацiї.

     Усi додатковi витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з поданням таких документiв та iнших матерiалiв, вiдносяться на рахунок декларанта.

     Для пiдтвердження заявленої митної вартостi можуть використовуватися як допомiжний матерiал висновки органiзацiй, уповноважених Держмитслужбою на проведення цiнової експертизи.

(пункт 6 доповнено абзацами згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     7. Визначення митної вартостi повинно бути здiйснене митним органом у термiн, що не перевищує 15 робочих днiв. У виняткових випадках цей термiн може бути збiльшений за рiшенням керiвника митного органу.

     Збiльшення термiну визначення митної вартостi не є для iмпортера фактичною вiдстрочкою всiх необхiдних платежiв за митне оформлення товарiв та iнших предметiв.

     На письмовий запит декларанта митний орган зобов'язаний у тижневий термiн надати роз'яснення причин, з яких заявлена декларантом митна вартiсть не може бути прийнята для митного оформлення.

     Вiдповiдальнiсть за прийняття рiшення щодо митної вартостi товарiв несе посадова особа митного органу, до компетенцiї якої належить визначення цiєї вартостi.

(пункт 7 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     8. Для визначення митної вартостi,товарiв, якi експортуються i пiдпадають пiд дiю режиму квотування чи лiцензування або щодо яких запроваджено реєстрацiю контрактiв, вирiшальною є цiна товару, зазначена у лiцензiї чи у картцi реестрацiї (облiку) контракту (якщо умови поставки цього товару вiдповiдають тим умовам, вiдповiдно до яких визначається митна вартiсть).

     У разi встановлення iндикативних цiн на товари, якi експортуються та зовнiшньоекономiчнi угоди щодо яких пiдлягають реєстрацiї чи передбачають отримання лiцензiї, а цiни на цi товари зазначаються у вiдповiдних реєстрацiйних документах, додаткове обґрунтування цiн експортером не проводиться.

(абзац другий пункту 8 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     У разi встановлення iндикативних цiн на товари, зовнiшньоекономiчнi угоди щодо яких не пiдлягають реєстрацiї чи не передбачають отримання лiцензiї, цiни на такi товари повиннi вiдповiдати iндикативним цiнам, установленим на момент здiйснення зовнiшньоторговельної операцiї. Якщо цiна, обумовлена в угодi, вiдрiзняється вiд iндикативної, для митного оформлення такого товару подається лист - погодження державного органу, на який згiдно iз законодавством покладено обов'язки з установлення iндикативних цiн.

(абзац третiй пункту 8 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.10.2000 р. N 1537)

     9. Надана органу митної служби iнформацiя, заявлена як комерцiйна таємниця або як конфiденцiйна, може викopистовуватися, лише для цiлей Митного оформлення i не може розголошуватися, використовуватися посадовими особами органу митної служби в особистих цiлях,передаватися третiм особам (включаючи iншi державнi органи)без спецiального дозволу особи, яка надала таку iнформацiю (за винятком випадкiв, передбачених законодавством).