ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

     Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту у разi здiйснення операцiй з постачання товарiв на умовах поставки DDP (правила IНКОТЕРМС 2010) та, керуючись статтею 52 роздiлу II Податкового кодексу України (далi - ПКУ), повiдомляє.

     Як зазначено у зверненнi, згiдно умов договору поставки постачальник товару зобов'язується здiйснювати також доставку такого товару до мiсця знаходження торговельного об'єкта покупця автомобiльним транспортом на умовах DDP. При цьому дата завантаження товару у транспортний засiб для його доставки не спiвпадає з датою його отримання покупцем.

     Правила Iнкотермс 2010 - це умови поставки в договорi купiвлi-продажу товарiв та перехiд ризикiв втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторiн контракту, пов'язаних iз поставкою товару. Правила Iнкотермс не регулюють перехiд права власностi на товар. Так, термiн DDP у правилах Iнкотермс 2010 означає, що продавець несе всi витрати та ризики, пов'язанi з доставкою товару до мiсця призначення, та передбачає максимальний обсяг обов'язкiв продавця.

     Вiдносини, що виникають у сферi справляння податкiв i зборiв, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статтi 1 роздiлу I ПКУ).

     Вiдповiдно до пунктiв 5.1 i 5.2 статтi 5 роздiлу I ПКУ поняття, правила та положення, установленi ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання вiдносин, передбачених статтею 1 роздiлу I ПКУ. При цьому у разi, якщо поняття, термiни, правила та положення iнших актiв суперечать поняттям, термiнам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання вiдносин оподаткування застосовуються поняття, термiни, правила та положення ПКУ.

     Згiдно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язанi самостiйно декларувати свої податковi зобов'язання та визначати сутнiсть i вiдповiднiсть здiйснюваних ними операцiй тим, якi перерахованi ПКУ.

     При цьому пунктом 44.1 статтi 44 роздiлу II ПКУ визначено, що для цiлей оподаткування платники податкiв зобов'язанi вести облiк доходiв, витрат та iнших показникiв, пов'язаних з визначенням об'єктiв оподаткування та/або податкових зобов'язань, на пiдставi первинних документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку, фiнансової звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв, ведення яких передбачено законодавством.

     Правовi основи оподаткування ПДВ встановлено роздiлом V та пiдроздiлом 2 роздiлу XX ПКУ.

     Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановленi статтею 187 роздiлу V ПКУ.

     Так, вiдповiдно до пункту 187.1 статтi 187 ПКУ роздiлу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарiв/послуг вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:

     а) дата зарахування коштiв вiд покупця/замовника на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв/послуг, що пiдлягають постачанню, а в разi постачання товарiв/послуг за готiвку - дата оприбуткування коштiв у касi платника податку, а в разi вiдсутностi такої - дата iнкасацiї готiвки у банкiвськiй установi, що обслуговує платника податку;

     б) дата вiдвантаження товарiв, а в разi експорту товарiв - дата оформлення митної декларацiї, що засвiдчує факт перетинання митного кордону України, оформлена вiдповiдно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвiдчує факт постачання послуг платником податку.

     Згiдно з пунктом 201.1 статтi 201 роздiлу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електроннiй формi з дотриманням умови щодо реєстрацiї у порядку, визначеному законодавством, електронного пiдпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрi податкових накладних (далi - ЄРПН) у встановлений ПКУ термiн.

     Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здiйснює операцiї з постачання товарiв/послуг, є для покупця таких товарiв/послуг пiдставою для нарахування сум податку, що вiдносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статтi 201 роздiлу V ПКУ).

     До податкового кредиту вiдносяться суми податку, сплаченi/нарахованi у разi здiйснення операцiй, зокрема, придбання або виготовлення товарiв та послуг (пункт 198.1 статтi 198 роздiлу V ПКУ).

     Вiдповiдно до пункту 198.2 статтi 198 роздiлу V ПКУ датою вiднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тiєї подiї, що вiдбулася ранiше:

     дата списання коштiв з банкiвського рахунка платника податку на оплату товарiв/послуг;

     дата отримання платником податку товарiв/послуг.

     Разом з тим пунктом 198.6 статтi 198 роздiлу V ПКУ визначено, що не вiдносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарiв/послуг, не пiдтвердженi зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не пiдтвердженi митними декларацiями, iншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статтi 201 роздiлу V ПКУ.

     Таким чином, з метою оподаткування ПДВ операцiй з постачання товарiв, оплата за якi не вiдбулася, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачi товару вiд постачальника або безпосередньо покупцю, або органiзацiї, яка здiйснюватиме доставку покупцю такого товару (за виключенням визначення дати виникнення податкових зобов'язань за касовим методом).

     На зазначену дату постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну (в описаному у зверненнi прикладi 31.01.2019) та зареєструвати її у встановленi ПКУ термiни в ЄРПН.

     Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є пiдставою для покупця для включення сум ПДВ, зазначених у нiй, до складу податкового кредиту.

     Вiдповiдно до пункту 52.2 статтi 52 роздiлу II ПКУ податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.