ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

     Державна податкова служба України з урахуванням п. 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18.12.2018 р. N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" розглянула звернення щодо оподаткування доходу у виглядi плати за оренду залiзничних вагонiв, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далi - Кодекс), в межах своїх повноважень повiдомляє наступне.

     Вiдповiдно до ст. 22 роздiлу II Закону України вiд 10 листопада 1994 року N 232/94-ВР "Про транспорт" (далi - Закон N 232/94) до складу залiзничного транспорту входить, зокрема, рухомий склад залiзничного транспорту.

     Транспортнi засоби - транспортнi засоби комерцiйного призначення, транспортнi засоби особистого користування, трубопроводи та лiнiї електропередачi (п. 58 частини 1 ст. 4 роздiлу I Митного кодексу України (далi - МКУ).

     Пунктом 59 частини 1 ст. 4 МКУ визначено, що до транспортних засобiв комерцiйного призначення належить, зокрема, рухомий склад залiзницi, що використовуються в мiжнародних перевезеннях для платного транспортування осiб або для платного чи безоплатного промислового чи комерцiйного транспортування товарiв разом з їхнiми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням.

     Згiдно з Правилами технiчної експлуатацiї мiжгалузевого промислового залiзничного транспорту України, затвердженими наказом Мiнiстерства транспорту та зв'язку України вiд 01.10.2009 р. N 1014, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 04.12.2009 р. за N 1166/17182, вагон - несамохiдна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажi та пасажирiв.

     Вiдповiдно до ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установленi Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання вiдносин, передбачених ст. 1 роздiлу I Кодексу. При цьому iншi термiни, що застосовуються у Кодексi i не визначаються ним, використовуються у значеннi, встановленому iншими законами.

     Пiдпунктом 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що лiзингова (орендна) операцiя - господарська операцiя (крiм операцiй з фрахтування (чартеру) морських суден та iнших транспортних засобiв) фiзичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобiв у користування iншим фiзичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

     При цьому, згiдно iз пп. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фрахтом - є винагорода (компенсацiя), що сплачується за договорами перевезення, найму або пiднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

     перевезення вантажiв та пасажирiв морськими або повiтряними суднами;

     перевезення вантажiв залiзничним або автомобiльним транспортом.

     Особливостi оподаткування доходiв нерезидентiв визначенi у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

     Згiдно з положеннями пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

     Згiдно з пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 вiдсоткiв у джерела виплати таких доходiв за рахунок цих доходiв. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такi доходи, незалежно вiд того, чи є вiн платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.

     Вiдповiдно до пп. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Кодексу базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарiв, збiльшена на суму витрат за рейс судна або iншого транспортного засобу, сплачуваних (вiдшкодовуваних) фрахтувальником згiдно з укладеним договором фрахтування.

     Вiдповiдно до ст. 3 Кодексу чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України i якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi Кодексом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     При цьому вiдповiдно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостiйно застосувати звiльнення вiд оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену вiдповiдним мiжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу i є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.

     Пунктом 103.3 ст. 103 Кодексу встановлено, що бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цiлей застосування пониженої ставки податку згiдно з правилами мiжнародного договору України до дивiдендiв, процентiв, роялтi, винагород тощо нерезидента, отриманих iз джерел в Українi, вважається особа, що має право на отримання таких доходiв.

     При цьому бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фiзична особа, навiть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номiнальним утримувачем (номiнальним власником) або є тiльки посередником щодо такого доходу.

     Таким чином, винагорода, що сплачується резиденту Швейцарiї за договором найму залiзничних вагонiв розглядається як фрахт. При цьому, оскiльки резидент Швейцарiї не є власником вказаних вагонiв, то преференцiї з оподаткування згiдно мiжнародних угод до вказаної операцiї не застосовуються.

     Разом з тим наголошуємо, що вiдповiдно п. 63.3 ст. 63 Кодексу об'єктами оподаткування i об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дiї, у зв'язку з якими у платника податкiв виникають обов'язки щодо сплати податкiв та зборiв. Такi об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згiдно з вiдповiдним роздiлом Кодексу.

     Пiдпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що дохiд з джерелом їх походження з України - це будь-який дохiд, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числi вiд будь-яких видiв їх дiяльностi на територiї України (включаючи виплату (нарахування) винагороди iноземними роботодавцями), її континентальному шельфi, у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi.

     Вiдповiдно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постiйне представництво - постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково проводиться господарська дiяльнiсть нерезидента в Українi, зокрема: мiсце управлiння; фiлiя; офiс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвiдки природних ресурсiв; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; склад або примiщення, що використовується для доставки товарiв, сервер.

     При цьому, вiдповiдно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, господарська дiяльнiсть - це дiяльнiсть особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалiзацiєю товарiв, виконанням робiт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу i проводиться такою особою самостiйно та/або через свої вiдокремленi пiдроздiли, а також через будь-яку iншу особу, що дiє на користь першої особи, зокрема за договорами комiсiї, доручення та агентськими договорами.

     Постiйним представництвом не є, зокрема, утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер.

     Постiйнi представництва нерезидентiв, якi отримують доходи iз джерелом походження з України або виконують агентськi (представницькi) та iншi функцiї стосовно таких нерезидентiв чи їх засновникiв, є платниками податку на прибуток (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

     Постiйне представництво до початку своєї господарської дiяльностi стає на облiк в контролюючому органi за своїм мiсцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику. Постiйне представництво, яке розпочало свою господарську дiяльнiсть до реєстрацiї в контролюючому органi, вважається таким, що ухиляється вiд оподаткування, а одержанi ним прибутки вважаються прихованими вiд оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

     Таким чином, нерезидент, який отримує дохiд вiд господарської дiяльностi на територiї України у виглядi надання послуг, а саме - здачi в оренду залiзничних вагонiв, повинен створити постiйне представництво та сплачувати податок на прибуток на загальних пiдставах.

     Правовi основи оподаткування ПДВ встановлено роздiлом V та пiдроздiлом 2 роздiлу XX Кодексу.

     Згiдно з пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї платникiв податку з постачання послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до ст. 186 Кодексу.

     Пiд постачанням послуг розумiється будь-яка операцiя, що не є постачанням товарiв, чи iнша операцiя з передачi права на об'єкти права iнтелектуальної власностi та iншi нематерiальнi активи чи надання iнших майнових прав стосовно таких об'єктiв права iнтелектуальної власностi, а також надання послуг, що споживаються в процесi вчинення певної дiї або провадження певної дiяльностi (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

     Пунктами 186.2 - 186.4 ст. 186 V Кодексу визначено категорiї послуг, мiсце постачання яких визначається залежно вiд мiсця реєстрацiї постачальника або отримувача вiдповiдних послуг або вiд мiсця фактичного надання вiдповiдних послуг.

     Вiдповiдно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу мiсцем постачання послуг є мiсце реєстрацiї постачальника, крiм операцiй, зазначених у пiдпунктах 186.2 i 186.3 ст. 186 Кодексу.

     Мiсцем постачання послуг з надання в оренду (лiзинг) рухомого майна, крiм транспортних засобiв та банкiвських сейфiв, вважається мiсце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разi вiдсутностi такого мiсця - мiсце постiйного чи переважного його проживання (пп. "ґ" п. 186.3 ст. 186 Кодексу).

     Враховуючи те, що залiзничнi вагони належать до транспортних засобiв i надання послуг з оренди здiйснюється нерезидентом, то мiсцем постачання таких послуг є мiсце реєстрацiї нерезидента (за межами митної територiї України), i така операцiя оподаткуванню ПДВ не пiдлягає.

     Вiдповiдно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу iндивiдуальна податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.