КОНВЕНЦIЯ

про заснування Мiжнародної органiзацiї законодавчої метрологiї

м. Париж, 12 жовтня 1955 року

(змiнена у сiчнi 1968 року згiдно з поправкою до статтi XIII)

     Офiцiйний переклад.

     Держави, якi є сторонами цiєї Конвенцiї, бажаючи вирiшити на мiжнародному рiвнi технiчнi та адмiнiстративнi проблеми, що виникають при використаннi засобiв вимiрювальної технiки, i усвiдомлюючи важливiсть координацiї своїх зусиль для досягнення цiєї мети, погодилися заснувати Мiжнародну органiзацiю законодавчої метрологiї, визначену таким чином:

РОЗДIЛ I
ЦIЛI ОРГАНIЗАЦIЇ

Стаття I

     Цим документом засновується Мiжнародна органiзацiя законодавчої метрологiї. Органiзацiя має на метi:

     1) утворити центр документацiї та iнформацiї:

     - по-перше, про рiзнi нацiональнi установи з питань нагляду та контролю за засобами вимiрювальної технiки, якi пiдлягають або можуть пiдлягати законодавчому регулюванню;

     - по-друге, про зазначенi вище засоби вимiрювальної технiки, з точки зору їх концепцiї, конструкцiї та використання;

     2) перекладати та опублiковувати тексти законодавчих вимог щодо засобiв вимiрювальної технiки та їх використання, якi є чинними в рiзних державах, включаючи всi тлумачення, що випливають iз конституцiйного та адмiнiстративного права цих держав, якi є необхiдними для повного розумiння цих вимог;

     3) визначати загальнi принципи законодавчої метрологiї;

     4) вивчати з метою унiфiкацiї методiв та правил наявнi у законодавчiй метрологiї проблеми законодавчого та регуляторного характеру, вирiшення яких має мiжнародне значення;

     5) розробити типовi проєкти законiв та пiдзаконних актiв щодо засобiв вимiрювальної технiки та їх застосування;

     6) розробити проєкт органiзацiйної структури типової служби з нагляду та контролю за засобами вимiрювальної технiки;

     7) визначити необхiднi та достатнi характеристики та вимоги, яким повиннi вiдповiдати засоби вимiрювальної технiки для того, щоб їх було схвалено Державами-членами та рекомендовано до застосування на мiжнародному рiвнi;

     8) сприяти змiцненню зв'язкiв мiж установами з мiр та ваг або iншими установами, вiдповiдальними за законодавчу метрологiю, Держав-членiв Органiзацiї.

РОЗДIЛ II
СТАТУТ ОРГАНIЗАЦIЇ

Стаття II

     Членами Органiзацiї є Держави, якi є сторонами цiєї Конвенцiї.

Стаття III

     Органiзацiя включає:

     - Мiжнародну конференцiю законодавчої метрологiї;

     - Мiжнародний комiтет законодавчої метрологiї;

     - Мiжнародне бюро законодавчої метрологiї,

     якi розглядаються нижче.

Мiжнародна конференцiя законодавчої метрологiї

Стаття IV

     Конференцiя має на метi:

     1) вивчати питання, якi стосуються дiяльностi Органiзацiї, та приймати всi рiшення щодо них;

     2) забезпечити створення керiвних органiв, завданням яких є виконання роботи Органiзацiї;

     3) вивчати та затверджувати доповiдi, представленi пiсля завершення їх роботи рiзними законодавчими метрологiчними органами, створеними вiдповiдно до цiєї Конвенцiї.

     Усi питання, якi стосуються законодавства та органiв управлiння конкретної держави, виключаються з компетенцiї Конференцiї, за винятком конкретного запиту цiєї держави.

Стаття V

     Держави, якi є сторонами цiєї Конвенцiї, беруть участь у Конференцiї в якостi членiв, повиннi бути представленi на нiй, як це передбачено статтею VII, та виконувати обов'язки, визначенi Конвенцiєю.

     Окрiм членiв участь у Конференцiї в якостi Кореспондентiв можуть брати:

     1) держави або територiї, якi не можуть або поки що не бажають бути учасниками Конвенцiї;

     2) мiжнароднi об'єднання, дiяльнiсть яких пов'язана з дiяльнiстю Органiзацiї.

     Кореспонденти не є представленими на Конференцiї, але можуть делегувати на неї спостерiгачiв, якi матимуть виключно право дорадчого голосу. Вони не зобов'язанi платити внески як Держави-члени, але повиннi оплатити витрати за надання певних послуг, на якi вони можуть зробити заявку, а також витрати на пiдписку публiкацiй Органiзацiї.

Стаття VI

     Держави-члени зобов'язанi надавати Конференцiї всю наявну у них документацiю, яка, на їх думку, може дозволити Органiзацiї виконувати покладенi на неї завдання належним чином.

Стаття VII

     Держави-члени делегують на засiдання Конференцiї офiцiйних представникiв у кiлькостi не бiльше трьох. За можливостi, один iз них повинен бути посадовою особою установи з мiр та ваг або iншої установи з питань законодавчої метрологiї.

     Лише один з них має право голосу.

     Цi делегати не повиннi надiлятися "повноваженнями", крiм як на прохання Комiтету у виняткових випадках та щодо чiтко визначених питань.

     Кожна держава несе витрати, пов'язанi з її представництвом на Конференцiї.

     Члени Комiтету, якi не були делегованi своїми урядами, мають право брати участь у засiданнях в якостi радникiв.

Стаття VIII

     Конференцiя приймає рiшення стосовно рекомендацiй щодо спiльних дiй Держав-членiв у сферах, зазначених у статтi I.

     Рiшення Конференцiї набирають чинностi, якщо кiлькiсть присутнiх Держав-членiв становить не менше двох третин вiд загальної кiлькостi Держав-членiв i якщо вони отримали мiнiмум чотири п'ятих поданих голосiв. Кiлькiсть поданих голосiв має становити принаймнi чотири п'ятих вiд кiлькостi присутнiх Держав-членiв.

     Утримання вiд голосування та незаповненi або пустi бланки бюлетенiв не вважаються поданими голосами.

     Рiшення невiдкладно направляються Державам-членам для iнформацiї, розгляду та рекомендацiй.

     Держави-члени зобов'язуються виконувати цi рiшення, наскiльки це можливо.

     Проте пiд час будь-якого голосування з питань щодо органiзацiї, управлiння, адмiнiстрування та регламенту роботи Конференцiї, Комiтету та Бюро або будь-яких аналогiчних питань, абсолютної бiльшостi достатньо для негайного виконання вiдповiдного рiшення, при чому мiнiмальна кiлькiсть присутнiх членiв i мiнiмальна кiлькiсть поданих голосiв лишаються такими ж, як це зазначено вище.

     У випадку рiвного розподiлу голосiв, голос Держави-члена, делегат якої займає посаду голови, має вирiшальне значення.

Стаття IX

     Конференцiя обирає серед своїх членiв на перiод кожної зi своїх сесiй Президента та двох Вiцепрезидентiв, до яких долучається Директор Бюро як секретар.

Стаття X

     Конференцiя збирається не рiдше, нiж один раз на шiсть рокiв за скликанням Президента Комiтету або у випадку неможливостi за скликанням Директора Бюро, якщо останнiй отримає прохання не менше нiж вiд половини членiв Комiтету.

     Пiсля закiнчення своєї роботи Конференцiя визначає мiсце та дату своїх наступних зборiв або доручає це Комiтету.

Стаття XI

     Офiцiйною мовою Органiзацiї є французька мова.

     Однак Конференцiя може передбачити використання однiєї чи кiлькох iнших мов для роботи та дебатiв.

Мiжнародний комiтет законодавчої метрологiї

Стаття XII

     Вiдповiдальним за виконання завдань, передбачених статтею I, є Мiжнародний комiтет законодавчої метрологiї - робочий орган Конференцiї.

Стаття XIII

     Комiтет складається з представникiв кожної з Держав-членiв Органiзацiї.

     Цi представники призначаються урядом своєї країни.

     Вони повиннi бути посадовими особами установи, яка займається засобами вимiрювальної технiки, або бути надiленими повноваженнями у сферi законодавчої метрологiї.

     Вони припиняють бути членами Комiтету, як тiльки перестають вiдповiдати вищенаведеним умовам, пiсля чого вiдповiднi уряди повиннi призначати представникiв їм на замiну.

     Вони надають сприяння Комiтетовi своїм досвiдом, порадами та роботою, але не залучають до цього свiй уряд чи адмiнiстрацiю.

     Члени Комiтету беруть участь у засiданнях Конференцiї в якостi радникiв. Вони можуть бути одним iз делегатiв свого уряду на Конференцiї.

     Президент може запрошувати на засiдання Комiтету в якостi радника будь-яку особу, участь якої вiн вважає доцiльною.

Стаття XIV

     Особи, якi зробили певний внесок у розвиток науки або промисловостi у сферi метрологiї, або колишнi члени Комiтету можуть за рiшенням Комiтету отримати звання почесного члена. Вони можуть брати участь у засiданнях в якостi радникiв.

Стаття XV

     Комiтет обирає зi свого складу Президента, першого та другого Вiцепрезидентiв строком на шiсть рокiв з правом переобрання. Однак, якщо їх мандат закiнчується в перiод мiж двома сесiями, вiн автоматично подовжується до другої з цих сесiй.

     Директор Бюро приєднується до них як секретар.

     Комiтет може делегувати деякi зi своїх обов'язкiв Президенту.

     Президент виконує завдання, делегованi йому Комiтетом, i замiнює Комiтет у разi прийняття невiдкладних рiшень. Вiн доводить цi рiшення до вiдома членiв Комiтету та звiтує про них перед членами Комiтету в найкоротшi термiни.

     За умови виникнення питань, що становлять спiльний iнтерес для Комiтету та сумiжних органiзацiй, Президент представляє Комiтет у цих органiзацiях.

     У разi вiдсутностi, неможливостi виконання своїх обов'язкiв, припинення повноважень, вiдставки або смертi Президента, його обов'язки тимчасово виконує перший Вiцепрезидент.

Стаття XVI

     Комiтет збирається не рiдше, нiж один раз на два роки на вимогу Президента або, за неможливостi, за скликанням директора Бюро, якщо останнiй отримає запит вiд щонайменше половини членiв Комiтету.

     За винятком особливих обставин, черговi сесiї вiдбуваються в країнi, де знаходиться штаб-квартира Бюро.

     Проте засiдання з iнформацiйною метою можуть вiдбуватися на територiї будь-якої з Держав-членiв.

Стаття XVII

     Члени Комiтету, якi не мають можливостi бути присутнiми на засiданнi, можуть делегувати свiй голос одному зi своїх колег, який буде їх представником. У такому випадку один член не може мати окрiм власного голосу бiльше двох iнших голосiв.

     Рiшення приймаються, якщо кiлькiсть присутнiх i представлених членiв становить щонайменше три чвертi вiд кiлькостi осiб, призначених членами Комiтету, i якщо проєкт пiдтримано мiнiмум чотирма п'ятими поданих голосiв. Кiлькiсть поданих голосiв повинна становити щонайменше чотири п'ятих кiлькостi присутнiх i представлених на сесiї.

     Утримання вiд голосування та незаповненi або зiпсованi бланки бюлетенiв не вважають поданими голосами.

     У перiод мiж сесiями та в окремих особливих випадках Комiтет може проводити наради шляхом листування.

     Резолюцiї, прийнятi в такий спосiб, набирають чинностi, якщо всiм членам Комiтету було надано можливiсть висловили свою думку i якщо резолюцiю було затверджено одноголосно, за умови, що кiлькiсть поданих голосiв становитиме не менше двi третiх вiд кiлькостi призначених членiв.

     Утримання вiд голосування та незаповненi або зiпсованi бланки бюлетенiв не вважаються поданими голосами. Неподання голосу в термiни, встановленi Президентом, розглядається як утримання вiд голосування.

Стаття XVIII

     Комiтет доручає проведення спецiальних навчань, експериментальних дослiджень i лабораторних робiт уповноваженим установам Держав-членiв пiсля отримання вiд них попередньої офiцiйної згоди. Якщо такi завдання вимагають певних витрат, в угодi зазначають, яку частину таких витрат вiдшкодовує Органiзацiя.

     Директор Бюро координує та органiзовує таку роботу.

     Комiтет може доручити певнi завдання, на постiйнiй чи тимчасовiй основi, робочим групам або технiчним чи юридичним експертам, якi дiють згiдно з встановленим ним порядком. Якщо такi завдання передбачають виплату будь-якої винагороди чи компенсацiї, Комiтет визначає суми таких виплат.

     Директор Бюро виконує обов'язки секретарiату для таких робочих груп або груп експертiв.

Мiжнародне бюро законодавчої метрологiї

Стаття XIX

     Дiяльнiсть Конференцiї та Комiтету забезпечує Мiжнародне бюро законодавчої метрологiї пiд керiвництвом та контролем Комiтету.

     Бюро вiдповiдає за пiдготовку засiдань Конференцiї та Комiтету, встановлення зв'язкiв мiж рiзними членами цих органiв та пiдтримку вiдносин з Державами-членами або з Кореспондентами та їхнiми вiдповiдними установами.

     Воно також вiдповiдає за проведення спецiальних навчань та робiт, визначених у статтi I, а також за ведення протоколiв та видання Бюлетеня, який надсилається безкоштовно Державам-членам.

     Бюро утворює центр документацiї та iнформацiї, передбачений статтею I.

     Комiтет i Бюро несуть вiдповiдальнiсть за виконання рiшень Конференцiї.

     Бюро не проводить експериментальних дослiджень чи лабораторних робiт. Проте воно може мати у своєму розпорядженнi демонстрацiйнi зали, належним чином обладнанi для вивчення конструкцiї та роботи деяких приладiв.

Стаття XX

     Штаб-квартира Бюро знаходиться у Францiї.

Стаття XXI

     Персонал Бюро включає Директора та помiчникiв, призначених Комiтетом, а також постiйних чи тимчасових працiвникiв або агентiв, яких залучає директор.

     Персонал Бюро та у разi потреби експерти, згаданi у статтi XVIII, отримують винагороду. Вони отримують оклад або заробiтну плату чи компенсацiю, розмiр яких визначає Комiтет.

     Положення про Директора, помiчникiв та працiвникiв або агентiв визначається Комiтетом, зокрема щодо умов найму, роботи, дисциплiни та виходу на пенсiю.

     Директор призначає, звiльняє або вiдкликає агентiв та працiвникiв Бюро, за винятком тих випадкiв, коли це стосується помiчникiв, призначених Комiтетом, до яких такi самi заходи можуть застосовуватись лише за рiшенням Комiтету.

Стаття XXII

     Директор несе вiдповiдальнiсть за роботу Бюро пiд контролем та керiвництвом Комiтету, якому вiн пiдпорядковується i якому вiн повинен надавати звiт про дiяльнiсть на кожнiй черговiй сесiї.

     Директор збирає надходження, формує бюджет, несе вiдповiдальнiсть за всi виплати працiвникам та витрати, що стосуються обладнання, розпоряджається бюджетними коштами.

     Директор є за посадою секретарем Конференцiї та Комiтету.

Стаття XXIII

     Уряди Держав-членiв заявляють, що Бюро визнається суспiльно корисним органом, має цивiльну правоздатнiсть i, як правило, користується привiлеями та пiльгами, якi надаються мiжурядовим органам вiдповiдно до чинного законодавства кожної Держави-члена.

РОЗДIЛ III
ФIНАНСОВI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXIV

     Конференцiя протягом фiнансового перiоду, що дорiвнює iнтервалу мiж сесiями, приймає рiшення щодо:

     - загальний обсяг асигнувань, необхiдних для покриття операцiйних витрат Органiзацiї;

     - щорiчний обсяг асигнувань, що пiдлягають резервуванню для покриття надзвичайних обов'язкових витрат та забезпечення виконання бюджету у випадку недостатностi надходжень.

     Асигнування розраховуються у золотих франках. Паритет мiж золотим франком та французьким франком має бути таким, який установлено Банком Францiї.

     Упродовж фiнансового перiоду Комiтет може звернутися до Держав-членiв, якщо вiн вважає, що збiльшення асигнувань є необхiдним для виконання зобов'язань Органiзацiї або у зв'язку зi змiною економiчних умов.

     Якщо пiсля закiнчення фiнансового перiоду Конференцiя не змогла зiбратися на засiдання або на засiданнi був вiдсутнiй необхiдний кворум, фiнансовий перiод подовжується до наступної повноважної сесiї. Початково затвердженi асигнування збiльшуються пропорцiйно тривалостi такого подовження.

     Упродовж фiнансового перiоду Комiтет у межах затверджених асигнувань визначає суму своїх операцiйних витрат на бюджетнi перiоди, тривалiсть яких дорiвнює iнтервалу мiж його сесiями. Вiн контролює розмiщення наявних коштiв.

     Якщо пiсля завершення бюджетного перiоду Комiтет не зiбрався на засiдання або на засiданнi був вiдсутнiй необхiдний кворум, Президент та Директор Бюро приймають рiшення про подовження використання до наступної повноважної сесiї всього або частини бюджету за попереднiй перiод, який закiнчився.

Стаття XXV

     Директор Бюро уповноважений приймати та здiйснювати на власний розсуд оплату операцiйних витрат Органiзацiї.

     Вiн не має права:

     - здiйснювати непередбаченi витрати;

     - запозичувати з резервних асигнувань кошти, необхiднi для забезпечення виконання бюджету у разi недостатностi надходжень, без попереднього отримання на це згоди Президента Комiтету.

     Бюджетнi надлишки можуть бути використанi упродовж усього фiнансового перiоду.

     У питаннях розпорядження бюджетними коштами Директор пiдпорядковується Комiтету, який розглядає цi питання на кожнiй своїй сесiї.

     По завершенню фiнансового перiоду Комiтет подає Конференцiї звiт про бюджетнi витрати.

     Конференцiя приймає рiшення щодо цiльового призначення бюджетних надлишкiв. Сума цих надлишкiв може дозволити вiдповiдне зменшення суми внескiв Держав-членiв або може бути додана до резервних асигнувань.

Стаття XXVI

     Витрати Органiзацiї покриваються:

     1) щорiчними внесками Держав-членiв.

     Загальна сума внескiв на певний фiнансовий перiод визначається вiдповiдно до затвердженої Конференцiєю суми асигнувань з урахуванням оцiнки надходжень згiдно з пунктами 2 - 5, зазначеними нижче.

     Для визначення вiдповiдних часток внескiв Держави-члени подiляються на чотири категорiї вiдповiдно до загальної чисельностi населення держави та територiй, якi вона представляє:

     категорiя 1: чисельнiсть населення до 10 млн включно;

     категорiя 2: чисельнiсть населення понад 10 млн до 40 млн включно;

     категорiя 3: чисельнiсть населення понад 40 млн до 100 млн включно;

     категорiя 4: чисельнiсть населення понад 100 млн.

     Чисельнiсть населення округлюють до меншого цiлого числа мiльйонiв.

     Якщо ступiнь використання засобiв вимiрювальної технiки у будь-якiй державi нижчий вiд середнього, то така держава може подати заяву для перемiщення її у нижчу категорiю замiсть тiєї, до якої вона вiдноситься за чисельнiстю населення.

     Залежно вiд категорiї частки пропорцiйнi 1, 2, 4 та 8.

     Частка внеску Держави-члена рiвномiрно розподiляється упродовж усiх рокiв фiнансового перiоду з метою визначення її рiчного внеску.

     З метою створення безпечного резерву для компенсацiї будь-яких коливань надходжень, Держави-члени погоджуються робити авансовi внески в рахунок їх майбутнiх рiчних внескiв. Точна сума та тривалiсть цих авансiв визначається Конференцiєю.

     Якщо пiсля завершення фiнансового перiоду Конференцiя не зiбралася або не змогла провести дебати та прийняти рiшення, щорiчнi внески поновлюються за такими самими ставками до наступної сесiї, на якiй буде прийнято вiдповiдне рiшення;

     2) надходженнями вiд продажiв друкованих видань та надання послуг членам-кореспондентам;

     3) доходами вiд вкладення коштiв, що складають загальний фонд;

     4) внесками на поточний фiнансовий перiод та вступними внесками нових Держав-членiв; ретроактивними та вступними внесками поновлених Держав-членiв; простроченими внесками Держав-членiв, якi вiдновили свої платежi пiсля перерви;

     5) за допомогою субсидiй, пожертв, надходження благодiйних внескiв або спадщини та рiзних надходжень.

     Для фiнансування спецiальних видiв робiт Держави-члени можуть видiляти позаплановi субсидiї. Вони не включаються до загального бюджету, але розмiщуються на спецiальних рахунках.

     Рiчнi внески розраховують у золотих франках. Вони сплачуються у французьких франках або в будь-якiй конвертованiй валютi. Паритет мiж золотим франком та французьким франком є таким, який установлено Банком Францiї, застосовною ставкою є ставка на день здiйснення платежу.

     Внески сплачуються на початку року Директоровi Бюро.

Стаття XXVII

     Комiтет готує фiнансовий регламент на основi викладених вище загальних положень статей XXIV - XXVI.

Стаття XXVIII

     Держава, яка стала членом Органiзацiї упродовж одного з перiодiв, зазначених у статтi XXXVI, пов'язана iз нею до закiнчення цього перiоду та має з моменту свого приєднання тi самi зобов'язання, що й чиннi члени Органiзацiї.

     Нова Держава-член стає спiввласником майна Органiзацiї та враховуючи цей факт, сплачує реєстрацiйний внесок, визначений Конференцiєю.

     Її щорiчний внесок розраховується так, якби вона приєдналася 1 сiчня року, наступного за роком здачi на зберiгання документа про приєднання або ратифiкацiйної грамоти. Її внесок за поточний рiк складе стiльки ж дванадцятих частин її щорiчного внеску, скiльки мiсяцiв залишиться до кiнця року. Цей платiж не змiнює розмiр внескiв, встановлених на поточний рiк для iнших членiв.

Стаття XXIX

     Усi Держави-члени, якi не сплачували своїх внескiв упродовж трьох рокiв поспiль, вважаються офiцiйно вiдстороненими та виключаються з перелiку Держав-членiв.

     Водночас становище Держав-членiв, якi зазнаватимуть фiнансових труднощiв i тимчасово не матимуть змоги виконувати свої зобов'язання, буде розглядатися Конференцiєю, яка в окремих випадках зможе надавати їм вiдстрочки або звiльняти вiд сплати.

     Недостатнiсть надходжень внаслiдок виключення Держави-члена компенсується за рахунок резервних асигнувань, утворених, як зазначено в статтi XXIV.

     Держави-члени, якi припинили членство за власним бажанням, та Держави-члени, яких було виключено, втрачають усi права на спiльне володiння майном Органiзацiї.

Стаття XXX

     Держава-член, яка припинила членство за власним бажанням, може бути знову прийнято на її прохання. У такому випадку вона вважається новою Державою-членом та повинна сплатити вступний внесок за умови, що її членство було припинено бiльше п'яти рокiв тому.

     Державу-члена, яку було виключено, може бути знову прийнято на її прохання за умови оплати несплачених нею внескiв на момент її виключення. Такi ретроспективнi внески розраховуються на пiдставi внескiв за роки, що передували її прийняттю. Надалi така держава вважатиметься новою Державою-членом, але її вступний внесок розраховуватиметься з урахуванням її попереднiх внескiв у визначенiй Конференцiєю частцi.

Стаття XXXI

     У випадку розпуску Органiзацiї її активи, з урахуванням будь-якої угоди, яку може бути укладено мiж Державами-членами щодо врегулювання їх внескiв на дату розпуску, та з урахуванням договiрних або набутих прав персоналу, який виконує службовi обов'язки або перебуває на пенсiї, розподiляються мiж усiма Державами-членами пропорцiйно загальнiй сумi їх попереднiх членських внескiв.

РОЗДIЛ IV
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття XXXII

     Ця Конвенцiя залишається вiдкритою для пiдписання до 31 грудня 1955 року у Мiнiстерствi закордонних справ Французької Республiки.

     Вона пiдлягає ратифiкацiї.

     Ратифiкацiйнi грамоти здаються на зберiгання Уряду Французької Республiки, який повiдомляє кожнiй державi, яка пiдписала цю Конвенцiю, про дату такої здачi.

Стаття XXXIII

     Держави, якi не пiдписали Конвенцiю, можуть приєднатися до неї пiсля закiнчення термiну, передбаченого статтею XXXII.

     Документи про приєднання здаються на зберiгання Уряду Французької Республiки, який повiдомляє про дату такої здачi всiм Урядам держав, що пiдписали цю Конвенцiю або приєдналися до неї.

Стаття XXXIV

     Ця Конвенцiя набирає чинностi через тридцять днiв пiсля здачi на зберiгання шiстнадцятої ратифiкацiйної грамоти або документа про приєднання*.

____________
     * Конвенцiя набрала чинностi 28 травня 1958 року.

     Вона набирає чинностi для кожної держави, яка її ратифiкує або приєднується до неї пiсля цiєї дати, через тридцять днiв пiсля здачi на зберiгання її ратифiкацiйної грамоти або документа про приєднання.

     Уряд Французької Республiки повiдомляє кожнiй з Договiрних сторiн про дату набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.

Стаття XXXV

     Кожна держава в момент пiдписання, ратифiкацiї або в будь-який iнший час може шляхом направлення повiдомлення Уряду Французької Республiки заявити про те, що ця Конвенцiя застосовується до всiєї або частини її територiй, якi вона представляє на мiжнародному рiвнi.

     Ця Конвенцiя застосовується до територiй, зазначених у такому повiдомленнi, починаючи з тридцятого дня пiсля дати отримання Урядом Французької Республiки цього повiдомлення.

     Уряд Французької Республiки надсилає це повiдомлення всiм iншим Урядам.

Стаття XXXVI

     Ця Конвенцiя укладається на дванадцять рокiв починаючи з дати набрання нею чинностi.

     Надалi вона залишатиметься чинною протягом наступних шестирiчних перiодiв для Договiрних сторiн, якi не денонсують її щонайменше за шiсть мiсяцiв до завершення попереднього перiоду.

     Повiдомлення про денонсацiю надсилається у письмовiй формi Уряду Французької Республiки, який повiдомляє про це всiм Договiрним сторонам.

Стаття XXXVII

     Органiзацiю може бути розпущено за рiшенням Конференцiї за умови, що делегати на момент голосування будуть надiленi необхiдними для цього "повноваженнями".

Стаття XXXVIII

     Якщо кiлькiсть сторiн цiєї Конвенцiї зменшиться до менш нiж шiстнадцяти, Конференцiя може провести консультацiї з Державами-членами щодо наявностi пiдстав для визнання Конвенцiї такою, що втратила чиннiсть.

Стаття XXXIX

     Конференцiя може рекомендувати Договiрним сторонам поправки до цiєї Конвенцiї.

     Будь-яка Договiрна сторона, яка приймає поправку, повiдомляє про її прийняття у письмовiй формi Уряду Французької Республiки, який повiдомляє iншим Договiрним сторонам про отримання повiдомлення про прийняття поправки.

     Поправка набирає чинностi через три мiсяцi пiсля отримання Урядом Французької Республiки повiдомлень про прийняття вiд усiх Договiрних сторiн. Коли поправку прийнято усiма Договiрними сторонами, Уряд Французької Республiки повiдомляє про її прийняття всiх iншим Договiрним сторонам, а також урядам, якi пiдписали Конвенцiю, iнформуючи їх про дату набрання поправкою чинностi.

     Пiсля набрання чинностi поправкою жодний Уряд не може ратифiкувати цю Конвенцiю або приєднатися до неї без прийняття одночасно цiєї поправки.

Стаття XL

     Цю Конвенцiю складено французькою мовою в одному оригiнальному примiрнику, який передається до архiву Уряду Французької Республiки, який має надiслати засвiдченi копiї всiм урядам держав, якi пiдписали цю Конвенцiю або приєдналися до неї.