ПРОТОКОЛ

про внесення змiн до Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Королiвства Данiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно

     Уряд України i Уряд Королiвства Данiї (далi - Договiрнi Держави),

     бажаючи укласти Протокол про внесення змiн до Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Королiвства Данiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно, укладеної у м. Копенгаген 5 березня 1996 року (далi - Конвенцiя),

     домовились про таке:

Стаття 1

     Пункти 1, 2 i 3 статтi 2 "Податки, на якi поширюється Конвенцiя" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

     1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

     2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки на прирiст капiталу.

     3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема є:

     a) в Українi:

     (i) податок на доходи фiзичних осiб; i

     (ii) податок на прибуток пiдприємств;

     (далi - український податок);

     b) у Данiї:

     (i) державний прибутковий податок (indkomstskatten til staten);

     (ii) мунiципальний прибутковий податок (den kommunale indkomstskat);

     (далi - данський податок).".

Стаття 2

     Пункт 1 статтi 3 "Загальнi визначення" Конвенцiї доповнити пiдпунктом j) такого змiсту:

     "j) термiн "пенсiйний фонд" Держави означає юридичну особу або утворення без статусу юридичної особи, створену в Договiрнiй Державi, яка розглядається як окрема особа вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Держави та:

     (i) яка створена та функцiонує виключно для управлiння або надання пенсiйних виплат або подiбних виплат фiзичним особам i яка регулюється як така цiєю Державою або одним з її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв; або

     (ii) яка створена та функцiонує виключно або майже виключно для iнвестування коштiв на користь юридичної особи або утворень без статусу юридичної особи, зазначених у пiдпунктi (i).".

Стаття 3

     Пункт 1 статтi 4 "Резидент" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка вiдповiдно до законодавства цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу i будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, однак, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.".

Стаття 4

     Пункт 4 статтi 8 "Мiжнародний транспорт" Конвенцiї виключити.

Стаття 5

     Пункт 2 статтi 10 "Дивiденди" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "2. Однак дивiденди, виплаченi компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо бенефiцiарним власником дивiдендiв є компанiя, яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що виплачує дивiденди, впродовж перiоду, який становить 365 днiв, що включає день виплати дивiдендiв (з метою обчислення цього перiоду не беруться до уваги змiни власностi, якi безпосередньо виникають внаслiдок реорганiзацiї пiдприємства, такої як злиття або реорганiзацiйне дроблення компанiї, яка володiє акцiями або яка виплачує дивiденди);

     b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Незважаючи на положення зазначених вище пiдпунктiв a) та b), Договiрна Держава, резидентом якої є компанiя, надає звiльнення вiд сплати податку на дивiденди, виплаченi цiєю компанiєю, якщо бенефiцiарним власником дивiдендiв є пенсiйний фонд iншої Держави.

     Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цих обмежень.

     Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.".

Стаття 6

     Пункт 2 статтi 11 "Проценти" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цього обмеження.".

Стаття 7

     Пункт 2 статтi 12 "Роялтi" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "2. Однак роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв загальної суми платежiв.".

Стаття 8

     Пункт 6 статтi 13 "Доходи вiд вiдчужування майна" Конвенцiї виключити та пункт 7 вважати пунктом 6.

Стаття 9

     Пункт 4 статтi 15 "Залежнi особистi послуги" Конвенцiї виключити.

Стаття 10

     Пункт 2 статтi 20 "Студенти" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "2. Щодо грантiв, стипендiй та винагород вiд роботи за наймом, не охоплених пунктом 1, студент чи стажер, зазначений у пунктi 1, також має право пiд час такої освiти чи навчання на тi самi звiльнення, знижку чи зменшення стосовно податкiв, якi надаються резидентам Договiрної Держави, яку вiн вiдвiдує.".

Стаття 11

     Статтю 22 "Майно" Конвенцiї виключити. Статтi, наступнi за статтею 22, не змiнюють своєї нумерацiї.

Стаття 12

     Статтю 24 "Уникнення подвiйного оподаткування" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування

     Подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     1. В Українi:

     a) якщо резидент України одержує дохiд, який згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї може оподатковуватися у Данiї, Україна дозволить вирахувати з податку на доходи цього резидента суму, що дорiвнює податку на доходи, сплаченому в Данiї;

     b) такi вирахування однак не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доходи, обчисленої до надання вирахування, яка стосується доходу, що може оподатковуватися у Данiї;

     c) якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї дохiд, одержаний резидентом України, звiльнено вiд оподаткування в Українi, Україна може, однак, пiд час нарахування суми податку на решту доходу такого резидента взяти до уваги звiльнений вiд оподаткування дохiд.

     2. У Данiї:

     a) з урахуванням положень пiдпункту c), якщо резидент Данiї одержує дохiд, який згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї може оподатковуватися в Українi (за винятком випадкiв, коли цi положення дозволяють оподаткування виключно Україною, оскiльки дохiд є також доходом, який отримує резидент України), Данiя дозволить вирахувати з податку на доходи цього резидента суму, що дорiвнює податку на доходи, сплаченому в Українi;

     b) такi вирахування однак не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доходи, обчисленої до надання вирахування, яка стосується доходу, що може оподатковуватися в Українi;

     c) якщо резидент Данiї отримує дохiд, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї пiдлягає оподаткуванню лише в Українi, Данiя може включити цей дохiд до бази оподаткування, але дозволить вирахувати з податку на доходи ту частину податку на доходи, яка стосується доходу, отриманого з України.".

Стаття 13

     Перше речення пункту 1 статтi 26 "Взаємоузгоджувальна процедура" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

     "1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вiн пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вiн може незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свою справу до компетентного органу однiєї з Договiрних Держав.".

Стаття 14

     Статтю 27 "Обмiн iнформацiєю" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 27
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, яка є очiкувано значимою для виконання положень цiєї Конвенцiї або адмiнiстрування чи виконання нацiональних законiв, стосовно податкiв будь-якого виду та визначення, якi стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їх полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування, згiдно з такими законами, не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

     2. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, отримана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, та може розкриватися тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), якi займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податкiв, зазначених у пунктi 1, або судовим розслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно таких податкiв, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки для цих цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю пiд час вiдкритого судового засiдання або в текстi судових рiшень. Незважаючи на вищевикладене, iнформацiя, отримана Договiрною Державою, може використовуватись для iнших цiлей, якщо така iнформацiя може використовуватися для таких iнших цiлей вiдповiдно до законодавств обох Держав, i якщо компетентний орган Держави, яка надає iнформацiю, дав дозвiл на таке використання.

     3. У жодному разi положення пунктiв 1 та 2 не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адмiнiстрування в однiй або iншiй Договiрнiй Державi;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики (ordre public).

     4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава для отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, повинна застосувати всi свої заходи зi збору iнформацiї, навiть, якщо ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. На зобов'язання, викладене у попередньому реченнi, поширюються обмеження, зазначенi у пунктi 3, але у жодному разi такi обмеження не можуть тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

     5. У жодному разi положення пункту 3 не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовляти у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або фiдуцiар, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.".

Стаття 15

     Статтю 28 "Допомога у справляннi податкiв" Конвенцiї викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 28
Допомога у стягненнi податкiв

     1. Договiрнi Держави погоджуються надавати одна однiй допомогу у стягненнi податкових вимог. Ця допомога не обмежується статтями 1 та 2. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування цiєї статтi.

     2. Термiн "податкова вимога", який використовується у цiй статтi, означає суму вимоги стосовно податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їх полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї або будь-якому iншому акту, сторонами якого є Договiрнi Держави, а також вiдсотки, адмiнiстративнi штрафи та витрати на стягнення або на забезпечення сплати податкiв, що стосуються такої суми.

     3. Якщо податкова вимога Договiрної Держави пiдлягає виконанню вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, i боржником за нею є особа, яка в той час не може за законами цiєї Держави запобiгти її стягненню, така податкова вимога за запитом компетентного органу цiєї Держави повинна прийматися для цiлей стягнення компетентним органом iншої Договiрної Держави. Така податкова вимога повинна стягуватись цiєю iншою Державою вiдповiдно до положень її законодавства, якi стосуються примусового стягнення та справляння її власних податкiв, так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Держави.

     4. Якщо податкова вимога Договiрної Держави є вимогою, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може згiдно зi своїм законодавством вжити заходiв щодо забезпечення сплати податкiв, така податкова вимога за запитом компетентного органу цiєї Держави повинна прийматися компетентним органом iншої Договiрної Держави для здiйснення заходiв щодо забезпечення сплати податкiв. Ця iнша Держава повинна вжити заходiв щодо забезпечення сплати податкiв стосовно такої податкової вимоги вiдповiдно до положень свого законодавства так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Держави, навiть, якщо на момент, коли такi заходи здiйснюються, податкова вимога не пiдлягає примусовому стягненню у першiй згаданiй Державi, або боржником за нею є особа, яка має право запобiгти її стягненню.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 3 та 4, на податкову вимогу, прийняту Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4, у цiй Державi не поширюються часовi обмеження, або їй не може надаватися нiякий прiоритет, що може застосовуватися до податкової вимоги вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, зважаючи на її природу як таку. Також податковiй вимозi, прийнятiй Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4, не може надаватися в цiй Державi нiякий прiоритет, який застосовується до такої податкової вимоги вiдповiдно до законодавства iншої Договiрної Держави.

     6. Факт наявностi, чиннiсть або сума податкової вимоги Договiрної Держави не може бути предметом розгляду в судах або адмiнiстративних органах iншої Договiрної Держави.

     7. Якщо у будь-який момент пiсля здiйснення запиту Договiрною Державою згiдно з пунктами 3 або 4 та до того, як iнша Договiрна Держава стягнула та переказала вiдповiдну суму податкової вимоги першiй згаданiй Державi, зазначена податкова вимога перестає бути:

     a) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 3 податковою вимогою першої згаданої Держави, яка пiдлягає примусовому стягненню згiдно iз законодавством цiєї Держави, та боржником за якою є особа, яка в цей момент не може, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, запобiгти її стягненню, або

     b) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 4 податковою вимогою першої згаданої Держави, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може вiдповiдно до свого законодавства вжити заходiв щодо забезпечення сплати податкiв, компетентний орган першої згаданої Держави повинен негайно повiдомити компетентному органу iншої Держави про такий факт, i на розсуд iншої Держави перша згадана Держава повинна призупинити або вiдкликати свiй запит.

     8. У жодному разi положення цiєї статтi не повиннi тлумачитись як такi, що накладають на Договiрну Державу зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi цiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) здiйснювати заходи, що суперечать державнiй полiтицi (ordre public);

     c) надавати допомогу, якщо iнша Договiрна Держава не вжила всiх прийнятних та передбачених законодавством або адмiнiстративною практикою заходiв для, залежно вiд обставин, стягнення або забезпечення сплати податкiв;

     d) надавати допомогу в тих випадках, коли адмiнiстративнi витрати для цiєї Держави явно непропорцiйнi вигодi, яку має отримати iнша Договiрна Держава.".

Стаття 16

     Пiсля статтi 30 Конвенцiї доповнити новою статтею 30A такого змiсту:

"Стаття 30A
Право на отримання вигiд

     1. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, вигоди, передбаченi цiєю Конвенцiєю, не надаються стосовно певного виду доходу, якщо з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв та обставин можна дiйти обґрунтованого висновку, що отримання такої вигоди було однiєю з головних цiлей будь-якої угоди чи операцiї, що безпосередньо або опосередковано створила пiдстави для такої вигоди, якщо не встановлено, що надання такої вигоди за таких обставин узгоджується з метою та цiлями вiдповiдних положень цiєї Конвенцiї.

     2. Якщо особi вiдповiдно до пункту 1 вiдмовлено в наданнi вигоди, передбаченої цiєю Конвенцiєю, компетентний орган Договiрної Держави, який в iншому випадку надав би цю вигоду, тим не менш, повинен вважати цю особу як таку, що має право на отримання цiєї вигоди або iнших вигiд стосовно певного виду доходу, якщо такий компетентний орган за запитом цiєї особи та пiсля розгляду вiдповiдних фактiв та обставин робить висновок, що такi вигоди були б наданi цiй особi за вiдсутностi угоди або операцiї, зазначеної у пунктi 1.

     3. Компетентний орган Договiрної Держави, до якого зроблено запит резидентом iншої Договiрної Держави, повинен проконсультуватися з компетентним органом цiєї iншої Договiрної Держави, перш нiж вiдмовити у запитi.".

Стаття 17

     Протокол до Конвенцiї виключити.

Стаття 18

     1. Договiрнi Держави письмово повiдомляють одна одну дипломатичними каналами про завершення процедур вiдповiдно до нацiонального законодавства, необхiдних для набрання чинностi цим Протоколом.

     2. Цей Протокол є невiд'ємною частиною Конвенцiї i набирає чинностi в останнiй день мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому отримано останнє з повiдомлень, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi. Цей Протокол набирає чинностi:

     a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, на суми, сплаченi або нарахованi нерезидентам станом на або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набрання чинностi цим Протоколом;

     b) стосовно iнших податкiв за податковi роки, що починаються станом на або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набрання чинностi цим Протоколом.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

     Учинено в м. Київ 2 лютого 2021 року в двох примiрниках, кожний українською, данською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення мiж текстами українською та данською мовами перевага надається тексту англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Данiї