ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про авторське право i сумiжнi права

     Цей Закон регулює вiдносини щодо набуття, здiйснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або сумiжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов'язаних зi сферою авторського права та/або сумiжних прав.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) автор - фiзична особа, яка своєю творчою дiяльнiстю створила твiр;

     2) аудiовiзуальний твiр - твiр у виглядi послiдовностi епiзодiв або кадрiв зi звуком або без нього, поєднаних мiж собою цiлiсним творчим задумом, доступний для сприйняття за допомогою вiдповiдних технiчних засобiв на певному видi екрана (кiно-, телеекрана тощо), на якому така послiдовнiсть кадрiв утворює рухоме зображення;

     3) аудiодискрипцiя (тифлокоментування) - створення окремої звукової дорiжки iз закадровим описом персонажа, предмета, простору або дiї у вiдеопродукцiї для осiб, якi внаслiдок порушення зору не можуть сприймати вiзуальну iнформацiю;

     4) база даних (компiляцiя даних) - сукупнiсть творiв, даних або будь-якої iншої iнформацiї у довiльнiй формi, що розташованi у систематизованому або упорядкованому виглядi, що можуть бути доступнi за допомогою спецiальної пошукової системи та/або на основi електронних засобiв (комп'ютера) чи iнших засобiв;

     5) веб-сайт - сукупнiсть даних, електронної (цифрової) iнформацiї, зокрема об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав тощо, пов'язаних мiж собою i структурованих у межах адреси веб-сайту та/або облiкового запису власника такого веб-сайту, доступ до яких здiйснюється через адресу в мережi Iнтернет, що може складатися з доменного iменi, записiв про каталоги або виклики та/або числової адреси за Iнтернет-протоколом;

     6) веб-сторiнка - складова частина веб-сайту, розташована за спецiальною адресою в мережi Iнтернет;

     7) виконавець - фiзична особа (актор, спiвак, музикант, танцюрист, диригент музичних i музично-драматичних творiв або iнша фiзична особа), яка виконує роль, читає, декламує, спiває, грає на музичному iнструментi, танцює, iнтерпретує, будь-яким iншим способом виконує музичнi, драматичнi, лiтературнi, хореографiчнi, iншi подiбнi твори, фольклор або iншi художнi образи;

     8) виконання - результат iндивiдуальної чи колективної дiяльностi з артистичного представлення музичних, драматичних, лiтературних, хореографiчних або подiбних творiв, фольклору чи iнших художнiх образiв;

     9) вироблення вiдеограми - вiдеозапис, видозмiна (монтаж) вiдеозапису, упорядкування i видозмiна вiдеозаписiв iз звуковим супроводом або без нього;

     10) вироблення фонограми - звукозапис, видозмiна (монтаж) звукозапису, упорядкування i видозмiна звукозаписiв;

     11) виробник вiдеограми - фiзична та/або юридична особа, яка бере на себе iнiцiативу та несе вiдповiдальнiсть за вироблення вiдеограми;

     12) виробник фонограми - фiзична та/або юридична особа, яка бере на себе iнiцiативу i несе вiдповiдальнiсть за вироблення фонограми;

     13) вiдеограма - вироблений (кiнцевий) вiдеозапис виконання або iнших зображень (iз звуковим супроводом або без нього), крiм вiдеозапису, що використовується у складi аудiовiзуального твору;

     14) вiдтворення - пряме чи опосередковане виготовлення однiєї або бiльше копiй об'єкта авторського права та/або сумiжних прав (або його частини) будь-яким способом та у будь-якiй формi, у тому числi для тимчасового чи постiйного зберiгання в електроннiй (цифровiй), оптичнiй або iншiй формi, яку може зчитувати комп'ютер, а також створення тривимiрного твору з двовимiрного i навпаки та створення тривимiрного твору на основi набору iнструкцiй, який зчитується комп'ютером для виготовлення тривимiрного твору;

     15) власник веб-сайту - особа, яка є володiльцем облiкового запису та встановлює порядок i умови використання веб-сайту. За вiдсутностi доказiв iншого, власником веб-сайту вважається реєстрант вiдповiдного доменного iменi, за яким здiйснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувач послуг хостингу;

     16) власник веб-сторiнки - особа, яка є володiльцем облiкового запису, що використовується для розмiщення веб-сторiнки на веб-сайтi, та яка управляє та/або розмiщує електронну (цифрову) iнформацiю в межах такої веб-сторiнки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторiнки, якщо власник веб-сторiнки володiє облiковим записом, що дозволяє йому самостiйно, незалежно вiд власника веб-сайту, розмiщувати iнформацiю на веб-сторiнцi та управляти нею;

     17) гiперпосилання - формалiзований вiдповiдно до стандартiв мережi Iнтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторiнки, даних). У разi якщо гiперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторiнки), крiм домену та/або числової адреси за Iнтернет-протоколом, воно може мiстити додатковi записи про каталоги або виклики i умови доступу до веб-сторiнки, що може бути вiдтворена або збережена на пристроях, якi можуть зчитувати та вiдтворювати електронну (цифрову) iнформацiю з використанням мережi Iнтернет;

     18) державна система правової охорони авторського права i сумiжних прав - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, Нацiональний орган iнтелектуальної власностi та iншi державнi пiдприємства, установи, органiзацiї, що виконують функцiї, пов'язанi зi сферою охорони авторського права i сумiжних прав;

     19) доведення до загального вiдома публiки - поширення об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав шляхом (способами) публiчного виконання, публiчного демонстрування, публiчного показу, публiчного сповiщення, iнтерактивного надання доступу, кабельної ретрансляцiї;

     20) законний користувач бази даних - особа, яка правомiрно володiє копiєю бази даних, виготовленою правомiрно;

     21) законний користувач комп'ютерної програми - особа, яка правомiрно володiє копiєю комп'ютерної програми, виготовленою правомiрно;

     22) запис - результат фiксування в об'єктивнiй (матерiальнiй або електроннiй (цифровiй) тощо) формi за допомогою технiчних пристроїв звукiв чи вiдображень звукiв (звукозапис) або зображень (вiдеозапис), або зображень iз звуком (вiдеозвукозапис), що дозволяє здiйснювати за допомогою вiдповiдних пристроїв їх сприйняття, вiдтворення, передавання тощо;

     23) iм'я автора - сукупнiсть слiв чи знакiв, що iдентифiкують автора: прiзвище та iм'я автора; прiзвище, iм'я та по батьковi автора; iнiцiали автора; псевдонiм автора; прийнятий автором знак (сукупнiсть знакiв) тощо;

     24) iм'я виконавця - сукупнiсть слiв чи знакiв, що iдентифiкують виконавця: прiзвище та iм'я виконавця; прiзвище, iм'я та по батьковi виконавця; iнiцiали виконавця; псевдонiм виконавця; прийнятий виконавцем знак (сукупнiсть знакiв) тощо;

     25) iнтерактивне надання доступу - поширення об'єкта авторського права та/або сумiжних прав для публiки з використанням кабелю чи без нього, у тому числi в мережi Iнтернет або iнших iнтерактивних мережах, зокрема розмiщення гiперпосилань та розмiщення на одному веб-сайтi цифрового контенту з iншого веб-сайту без його вiдтворення (фреймiнг) таким чином, щоб представники публiки мали змогу отримати доступ до вiдповiдного об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально;

     26) комп'ютерна програма - набiр iнструкцiй у виглядi слiв, цифр, кодiв, схем, символiв чи в будь-якому iншому виглядi, виражених у формi, придатнiй для зчитування комп'ютером (настiльним комп'ютером, ноутбуком, смартфоном, iгровою приставкою, смарт-телевiзором тощо), якi приводять його у дiю для досягнення певної мети або результату, зокрема операцiйна система, прикладна програма, вираженi у вихiдному або об'єктному кодах;

     27) копiя - вiдтворений у будь-якiй об'єктивнiй формi об'єкт авторського права та/або сумiжних прав. Копiя твору, виконана у будь-якiй матерiальнiй формi, є примiрником твору;

     28) мовлення - поєднана єдиною творчою концепцiєю сукупнiсть програм та iншої iнформацiї, яка транслюється радiомовником чи телемовником за розкладом програм;

     29) музичний клiп - аудiовiзуальний твiр, у якому втiлена вiзуальна iнтерпретацiя музичного твору з текстом або без тексту, звуковий ряд якого мiстить запис виконання зазначеного музичного твору;

     30) Нацiональний орган iнтелектуальної власностi (далi - НОIВ) - державна органiзацiя, що входить до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, яка здiйснює повноваження у сферi iнтелектуальної власностi, визначенi цим Законом, iншими законами України у сферi iнтелектуальної власностi, актами Кабiнету Мiнiстрiв України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статутом, i має право представляти Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях;

     31) облiковий запис - формалiзований згiдно iз стандартами мережi Iнтернет запис на комп'ютерному обладнаннi (комп'ютерах, серверах), пiдключеному до мережi Iнтернет, що iдентифiкує користувача (наприклад власника веб-сайту) на такому обладнаннi, мiстить данi про доступ до частини каталогiв i комп'ютерної програми, комп'ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливiсть володiльцю облiкового запису додавати, видаляти, змiнювати цифровий контент i данi веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частини, окремих даних iншим особам, припиняти функцiонування такого веб-сайту або його частини в межах облiкового запису;

     32) оприлюднення (розкриття публiцi) - будь-яка дiя, що вперше робить твiр чи об'єкт сумiжних прав доступним для необмеженого кола осiб;

     33) опублiкування - поширення твору, фонограми, вiдеограми у будь-який спосiб розповсюдження або доведення до загального вiдома публiки. Опублiкуванням твору, фонограми, вiдеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, вiдеограми;

     34) органiзацiя мовлення - особа, яка здiйснює добiр радiо- або телевiзiйних програм та надає їх для одночасного масового та iндивiдуального приймання користувачами на основi створеного нею розкладу програм;

     35) оригiнальнiсть твору - ознака (критерiй), що характеризує твiр як результат власної iнтелектуальної творчої дiяльностi автора та вiдображає творчi рiшення, прийнятi автором пiд час створення твору;

     36) особа з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї - фiзична особа, яка має вади зору чи зорового сприйняття або порушення здатностi до читання, зорова функцiя або здатнiсть до читання якої не може бути вiдновлена таким чином, щоб читати друкованi твори нарiвнi з особами без таких порушень, а також фiзична особа, яка через фiзичнi порушення чи психiчнi розлади не може тримати в руках книгу чи користуватися книгою або фокусувати погляд чи рухати очима тiєю мiрою, якою це необхiдно для читання;

     37) пiратський примiрник твору, фонограми, вiдеограми - примiрник вiдповiдно твору, фонограми, вiдеограми, вiдтворений та/або розповсюджений з порушенням авторського права та/або сумiжних прав;

     38) позичка - надання у користування (у тому числi у визначений спосiб) примiрника твору, фонограми, вiдеограми на встановлений строк, за умови що такi дiї не мають самостiйного економiчного значення;

     39) приватне копiювання - вiдтворення в особистих цiлях особи або для членiв сiм'ї такої особи чи близьких знайомих такої сiм'ї творiв i виконань, зафiксованих у фонограмах, вiдеограмах, за умови що такi дiї не мають самостiйного економiчного значення;

     40) програма органiзацiї мовлення - поєднана єдиною творчою концепцiєю сукупнiсть передач (телерадiопередач), iнших творiв та/або об'єктiв сумiжних прав, яка має постiйну назву i транслюється радiомовником чи телемовником за певною сiткою мовлення;

     41) продюсер аудiовiзуального твору - особа, яка органiзовує або органiзовує i фiнансує створення, виробництво i опублiкування аудiовiзуального твору;

     42) прокат - надання у користування (у тому числi визначеним способом) примiрника твору, фонограми, вiдеограми на встановлений строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерцiйної вигоди;

     43) псевдонiм - вигадане iм'я, що складається iз сукупностi слiв чи знакiв, символiв, обране автором (спiвавторами) чи виконавцем (спiввиконавцями) для позначення себе вiдповiдно як автора (спiвавторiв) або як виконавця (спiввиконавцiв);

     44) публiка - сукупнiсть фiзичних осiб, не пов'язаних мiж собою належнiстю до кола сiм'ї або близьких знайомих;

     45) публiчне виконання - подання творiв, виконань, фонограм, програм органiзацiй мовлення у будь-який спосiб безпосередньо (у живому виконаннi), так i за допомогою будь-яких пристроїв i процесiв (крiм передачi в ефiр чи по кабелю) у мiсцях, в яких присутнi чи можуть бути присутнiми представники публiки, незалежно вiд того, присутнi вони в одному мiсцi i в один час чи в рiзних мiсцях i в рiзний час;

     46) публiчне демонстрування - одноразове чи багаторазове представлення публiцi аудiовiзуального твору чи вiдеограми;

     47) публiчне сповiщення - поширення в ефiр для сприйняття публiкою бездротовими засобами або за допомогою кабельної мережi чи супутника тощо об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав;

     48) публiчний показ - будь-яка демонстрацiя оригiналу або копiї твору, виконання, фонограми, вiдеограми, програми органiзацiї мовлення безпосередньо або на екранi за допомогою плiвки, слайда, телевiзiйного кадру тощо (крiм передачi в ефiр чи по кабелю) або за допомогою iнших пристроїв чи процесiв у мiсцях, в яких присутнi чи можуть бути присутнiми представники публiки, незалежно вiд того, присутнi вони в одному мiсцi i в один час чи в рiзних мiсцях i в рiзний час. Публiчний показ аудiовiзуального твору чи вiдеограми означає також демонстрацiю окремих кадрiв аудiовiзуального твору чи вiдеограми без дотримання їх послiдовностi;

     49) репрографiчне вiдтворення (репродукування) - факсимiльне вiдтворення у будь-якому розмiрi (у тому числi збiльшеному чи зменшеному) оригiналу або iншого примiрника письмового, фотографiчного, графiчного твору, картини, малюнка тощо шляхом фотокопiювання, ксерокопiювання або iншими подiбними способами. Репрографiчне вiдтворення не включає запис твору в електроннiй (цифровiй), оптичнiй чи iншiй формi, яку зчитує комп'ютер, або у процесi видавничої дiяльностi;

     50) розповсюдження - будь-яка дiя, за допомогою якої оригiнали або iншi примiрники об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публiцi способом, у тому числi першого продажу чи iншого першого вiдчуження примiрникiв об'єкта авторського права та/або сумiжних прав;

     51) сирiтський твiр, сирiтський об'єкт сумiжних прав - оприлюдненi в Українi твiр, фонограма, вiдеограма (у тому числi що входить до складу аудiовiзуального твору або iншої фонограми, вiдеограми), зафiксоване виконання, щодо яких жоден iз суб'єктiв майнових прав за результатами ретельного пошуку не iдентифiкований, а в разi iдентифiкацiї такого суб'єкта (включаючи об'єкти, оприлюдненi анонiмно чи пiд псевдонiмом) - його мiсцезнаходження не встановлене;

     52) службова вiдеограма - вiдеограма, вироблена працiвником у зв'язку з виконанням обов'язкiв за трудовим договором (контрактом);

     53) службова фонограма - фонограма, вироблена працiвником у зв'язку з виконанням обов'язкiв за трудовим договором (контрактом);

     54) службове виконання - виконання, здiйснене працiвником у зв'язку з виконанням обов'язкiв за трудовим договором (контрактом);

     55) службовий твiр - твiр, створений працiвником у зв'язку з виконанням обов'язкiв за трудовим договором (контрактом);

     56) твiр - оригiнальне iнтелектуальне творiння автора (спiвавторiв) у сферi науки, лiтератури, мистецтва тощо, виражене в об'єктивнiй формi;

     57) твiр архiтектури - твiр у галузi спорудження будiвель, мiстобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних утворень у формi креслення, ескiзiв, моделей, збудованих будiвель чи споруд, планiв населених пунктiв тощо;

     58) твiр образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, лiтографiя, твiр художнього дизайну (у тому числi сценiчного дизайну, накреслення (дизайну) шрифтiв) тощо;

     59) твiр ужиткового (декоративно-ужиткового) мистецтва - твiр художнього промислу, втiлений або перенесений на предмет користування з ужитковою метою, створений ручним або промисловим способом, у тому числi твори декоративного ткацтва, керамiки, рiзьблення, ливарства, художнього скла, художнi кованi вироби, ювелiрнi вироби тощо;

     60) технологiчнi засоби захисту - будь-яка технологiя, комп'ютерна програма, обладнання або компонент, якi у своєму нормальному функцiонуваннi призначаються для запобiгання або протидiї дiям по вiдношенню до об'єктiв, використання яких не дозволене суб'єктом авторського права або сумiжних прав або суб'єктом прав особливого роду (sui generis);

     61) Установа - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     62) фонограма - вироблений (кiнцевий) звукозапис виконання або iнших звукiв, або вiдображень звукiв, крiм звукозапису, що використовується у складi аудiовiзуального твору;

     63) фотографiчний твiр - твiр, статично вiдображений (зафiксований) iз застосуванням аналогових, цифрових фотографiчних технологiй на матерiальному носiї чи в електроннiй (цифровiй) формi або iз застосуванням лазерних технологiй у виглядi об'ємного тривимiрного зображення;

     64) цитата - фрагмент (уривок) з правомiрно оприлюдненого твору, записаного виконання, правомiрно оприлюдненої фонограми або вiдеограми, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора та/або виконавця, виробника фонограми, виробника вiдеограми i джерела цитування, iншою особою з метою зробити зрозумiлiшими власнi твердження або для посилання на вираження iншої особи в незмiнному (автентичному) виглядi або в перекладi такого фрагмента (уривка);

     65) цифровий контент (електронна (цифрова) iнформацiя) - будь-якi вiдомостi чи данi в електроннiй (цифровiй) формi, що мiстять об'єкти авторського права та/або сумiжних прав i можуть зберiгатися та/або поширюватися у виглядi одного або декiлькох файлiв (частин файлiв), записiв у базi даних на зберiгаючих пристроях комп'ютерiв, серверiв тощо у мережi Iнтернет.

     Стаття 2. Правове регулювання вiдносин у сферi авторського права i сумiжних прав

     1. Законодавство України про авторське право i сумiжнi права базується на Конституцiї України i складається з Цивiльного кодексу України, цього Закону, iнших законiв України, а також прийнятих на їх основi пiдзаконних нормативно-правових актiв, пов'язаних зi сферою охорони авторського права i сумiжних прав.

     2. Чиннi мiжнароднi договори України у сферi авторського права та/або сумiжних прав, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, є частиною нацiонального законодавства України про авторське право i сумiжнi права.

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на регулювання вiдносин, пов'язаних з використанням:

     1) творiв i об'єктiв сумiжних прав, незалежно вiд мiсця їх оприлюднення (або якщо зазначенi об'єкти не оприлюдненi, але знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України), суб'єктами авторського права та/або сумiжних прав щодо яких є фiзичнi особи, якi є громадянами України або не є громадянами України, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України, або юридичнi особи, якi мають мiсцезнаходження на територiї України;

     2) творiв i об'єктiв сумiжних прав, що оприлюдненi на територiї України або оприлюдненi за межами України, але пiсля цього протягом 30 днiв опублiкованi на територiї України;

     3) програм органiзацiй мовлення, що мають мiсцезнаходження на територiї України i поширення яких здiйснюється за допомогою передавачiв, розташованих на територiї України;

     4) творiв архiтектури i образотворчого мистецтва, оригiнали яких перебувають на територiї України;

     5) творiв i об'єктiв сумiжних прав, якi охороняються вiдповiдно до мiжнародних договорiв України;

     6) неоригiнальних об'єктiв, згенерованих комп'ютерною програмою, зазначених у статтi 33 цього Закону.

     2. Положення цього Закону спрямованi на охорону та захист особистих немайнових прав i майнових прав:

     1) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 5 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi другiй статтi 35 цього Закону, якi є громадянами України або не є громадянами України, але мають постiйне мiсце проживання на територiї України (для юридичних осiб - мiсцезнаходження на територiї України), незалежно вiд того, на якiй територiї було оприлюднено їхнi твори чи об'єкти сумiжних прав;

     2) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 5 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi другiй статтi 35 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання (для юридичних осiб - їх мiсцезнаходження), твори чи об'єкти сумiжних прав яких оприлюдненi на територiї України або не оприлюдненi, але якi знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї України;

     3) суб'єктiв авторського права, зазначених у статтi 5 цього Закону, i суб'єктiв сумiжних прав, зазначених у частинi другiй статтi 35 цього Закону, незалежно вiд їх громадянства i постiйного мiсця проживання, твори чи об'єкти сумiжних прав яких оприлюдненi в iншiй країнi та протягом 30 днiв пiсля цього опублiкованi на територiї України;

     4) iнших осiб, авторське право та/або сумiжнi права яких охороняються вiдповiдно до мiжнародних договорiв України;

     5) суб'єктiв права особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, зазначених у статтi 33 цього Закону.

     3. Суб'єктам авторського права та/або сумiжних прав незалежно вiд їх громадянства, твори чи об'єкти сумiжних прав яких оприлюдненi на територiї iншої держави або не оприлюдненi, але якi знаходяться в об'єктивнiй формi на територiї iншої держави, правова охорона надається вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     4. Iноземцi та особи без громадянства вiдповiдно до мiжнародних договорiв чи на основi принципу взаємностi мають однаковi з громадянами України права, передбаченi цим Законом.

     Стаття 4. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Повноваження Нацiонального органу iнтелектуальної власностi у сферi охорони авторського права та/або сумiжних прав

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, здiйснює свої повноваження у межах, визначених законом, i виконує такi функцiї:

     1) здiйснює аналiз стану застосування та дотримання нацiонального законодавства i мiжнародних договорiв у сферi авторського права та/або сумiжних прав;

     2) здiйснює контроль за додержанням вимог цього Закону;

     3) у встановлених законом випадках розробляє рекомендацiї щодо розмiру винагороди за використання об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав, вносить пропозицiї щодо розмiру вiдрахувань у передбачених законом випадках;

     4) здiйснює розроблення проектiв актiв законодавства у сферi авторського права та/або сумiжних прав;

     5) представляє iнтереси України з питань охорони авторського права та/або сумiжних прав у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     6) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Фiнансування дiяльностi Установи здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету.

     2. Функцiї НОIВ виконує юридична особа публiчного права (державна органiзацiя), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та визначена Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. До владних повноважень, делегованих НОIВ, належить:

     1) приймання i розгляд в електроннiй та/або паперовiй формi заявок на державну реєстрацiю прав автора на твори науки, лiтератури i мистецтва, а також на реєстрацiю в електроннiй та/або паперовiй формi договорiв, що стосуються прав авторiв на твори, здiйснення їх реєстрацiї в електроннiй та/або паперовiй формi;

     2) ведення в електроннiй формi Державного реєстру свiдоцтв про реєстрацiю авторського права на твiр;

     3) ведення в електроннiй формi Державного реєстру договорiв, що стосуються права автора на твiр;

     4) видача свiдоцтв про реєстрацiю авторського права на твiр в електроннiй та/або паперовiй формi;

     5) здiйснення публiкацiй в офiцiйному електронному бюлетенi з питань охорони авторського права i сумiжних прав;

     6) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони авторського права та сумiжних прав у Всесвiтнiй органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     7) iнформування та надання роз'яснень щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi охорони авторського права та сумiжних прав.

     4. НОIВ також здiйснює:

     1) iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     2) надання методичної допомоги органiзацiям колективного управлiння та монiторинг їхньої дiяльностi;

     3) узагальнення нацiональної та мiжнародної практики застосування законодавства у сферi охорони авторського права та сумiжних прав, розроблення пропозицiй щодо удосконалення законодавства у зазначенiй сферi та подання таких пропозицiй до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     4) органiзацiю та виконання робiт з пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     5) iншi функцiї та повноваження, передбаченi цим Законом, iншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.

     НОIВ має право отримувати безоплатно вiд мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування необхiднi для виконання покладених на нього повноважень i функцiй iнформацiю, документи та матерiали.

     5. НОIВ дiє на пiдставi цього Закону, iнших законiв України, актiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статуту, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     6. З метою забезпечення виконання НОIВ делегованих владних повноважень керiвник НОIВ уповноважений на пiдписання документiв правовстановлюючого характеру.

     7. Для пiдготовки рекомендацiй з питань, що належать до компетенцiї НОIВ, орган проводить науковi дослiдження, залучає експертiв та консультантiв.

     8. НОIВ очолює керiвник, який призначається на посаду та звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Керiвником НОIВ може бути громадянин України, який проживає в Українi останнi п'ять рокiв, володiє державною мовою вiдповiдно до рiвня, визначеного Нацiональною комiсiєю зi стандартiв державної мови, володiє однiєю з офiцiйних мов Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (ВОIВ), має повну вищу юридичну освiту та/або освiту у сферi iнтелектуальної власностi, стаж роботи у сферi iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв та досвiд роботи на керiвних посадах не менш як п'ять рокiв.

     Керiвником НОIВ не може бути особа, яка вiдповiдно до рiшення суду позбавлена права здiйснювати дiяльнiсть, пов'язану з виконанням функцiй держави, або займати вiдповiднi посади, особа, яка пiддавалася адмiнiстративному стягненню за корупцiйне чи пов'язане з корупцiєю правопорушення протягом трьох рокiв з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили.

     Керiвник НОIВ призначається на посаду за результатами вiдкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до встановленого порядку проведення конкурсного вiдбору керiвникiв суб'єктiв господарювання державного сектору економiки.

     Керiвник НОIВ має одного першого заступника та двох заступникiв, якi призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, за поданням керiвника НОIВ.

     9. Наглядова рада є наглядовим органом НОIВ та формується у складi:

     двох представникiв Верховної Ради України;

     двох представникiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах науки i освiти;

     одного представника громадських органiзацiй представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     одного представника Нацiональної академiї правових наук України.

     До складу наглядової ради можуть входити два представники мiжнародних та/або регiональних органiзацiй у сферi iнтелектуальної власностi з правом дорадчого голосу.

     Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Члени наглядової ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     До повноважень наглядової ради належить здiйснення нагляду за фiнансово-господарською дiяльнiстю НОIВ, виконанням кошторису, використанням коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     Наглядова рада має право:

     запитувати у НОIВ та отримувати будь-яку iнформацiю, крiм iнформацiї з обмеженим доступом;

     заслуховувати звiти керiвника НОIВ про стан виконання НОIВ його повноважень, про здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi, виконання кошторису, використання коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також плани дiяльностi НОIВ;

     надавати НОIВ рекомендацiї, обов'язковi для розгляду;

     повiдомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, про виявленi порушення.

     Строк повноважень членiв наглядової ради, крiм голови, становить два роки i може бути продовжений не бiльш як на один строк. У разi закiнчення строку повноважень члена наглядової ради НОIВ вiдповiдний орган чи органiзацiя, що його делегували, у мiсячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рiшення про продовження строку повноважень члена наглядової ради.

     Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припиненi за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за iнiцiативою наглядової ради у разi:

     подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

     неможливостi виконання покладених на нього обов'язкiв, у тому числi за станом здоров'я;

     припинення вiдносин з органом, що його делегував;

     набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

     смертi або на пiдставi рiшення суду про визнання його недiєздатним, обмежено дiєздатним, безвiсно вiдсутнiм чи оголошення померлим;

     застосування до нього адмiнiстративного стягнення за корупцiйне або пов'язане з корупцiєю правопорушення.

     Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов'язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у мiсячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.

     Наглядова рада дiє вiдповiдно до цього Закону та положення про наглядову раду, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Формою роботи наглядової ради є засiдання, за результатами проведення якого складається протокол, копiя якого надсилається до НОIВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Засiдання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста бiльшiсть її членiв.

     Розмiщення та органiзацiйно-матерiальне забезпечення дiяльностi наглядової ради здiйснює НОIВ.

     10. НОIВ щороку публiкує на своєму офiцiйному веб-сайтi фiнансову звiтнiсть, зокрема рiчну фiнансову звiтнiсть, аудиторськi висновки щодо рiчної фiнансової звiтностi, звiт про свою дiяльнiсть, у тому числi про виконання кошторису, та кошторис на наступний рiк.

     Фiнансова або консолiдована фiнансова звiтнiсть НОIВ пiдлягає аудиту, який проводиться за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     11. НОIВ не може мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi. Фiнансування дiяльностi НОIВ здiйснюється за рахунок надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також за рахунок iнших джерел, не заборонених законодавством.

     НОIВ здiйснює закупiвлi товарiв, робiт i послуг у порядку та iз застосуванням процедур, визначених Законом України "Про публiчнi закупiвлi".

     12. На документах, що приймає або затверджує вiдповiдно до цього Закону НОIВ, може бути використано квалiфiкований електронний пiдпис. Подання документiв в електроннiй формi до НОIВ та видача ним документiв в електроннiй формi здiйснюються вiдповiдно до вимог законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

Роздiл II. АВТОРСЬКЕ ПРАВО

     Стаття 5. Змiст i суб'єкти авторського права

     1. Авторське право становлять особистi немайновi права автора i майновi права суб'єктiв авторського права.

     2. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами майнових авторських прав можуть бути також iншi фiзичнi або юридичнi особи, до яких перейшли майновi права на твiр на пiдставi правочину або закону.

     Стаття 6. Об'єкти авторського права

     1. Об'єктами авторського права є твори у сферi лiтератури, мистецтва, науки, зокрема:

     1) лiтературнi твори белетристичного, публiцистичного, наукового, технiчного або iншого характеру (книги, брошури, статтi тощо) у письмовiй, електроннiй (цифровiй) чи iншiй формi;

     2) виступи, лекцiї, промови, проповiдi та iншi уснi твори;

     3) музичнi твори з текстом i без тексту;

     4) драматичнi, музично-драматичнi твори, пантомiми, музично-свiтловi шоу, цирковi вистави, хореографiчнi та iншi твори, створенi для сценiчного показу, та їх постановки;

     5) театральнi постановки, сценiчнi переробки творiв, зазначених у пунктi 1 цiєї частини, i обробки нематерiальної культурної спадщини, придатнi для сценiчного показу;

     6) аудiовiзуальнi твори;

     7) тексти перекладiв для озвучення (у тому числi дублювання), субтитрування аудiовiзуальних творiв iншими мовами;

     8) твори образотворчого мистецтва;

     9) фотографiчнi твори;

     10) твори ужиткового мистецтва, у тому числi твори декоративного ткацтва, керамiки, рiзьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелiрнi вироби тощо;

     11) твори архiтектури, мiстобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;

     12) твори художнього дизайну;

     13) похiднi твори;

     14) збiрки творiв, збiрки обробок нематерiальної культурної спадщини, енциклопедiї та антологiї, збiрки звичайних даних, iншi складенi твори, за умови що вони є результатом творчої дiяльностi за добором або упорядкуванням змiсту;

     15) iлюстрацiї, карти, плани, креслення, ескiзи, пластичнi твори, що стосуються географiї, геологiї, топографiї, технiки, будiвництва та iнших сфер дiяльностi;

     16) комп'ютернi програми;

     17) бази даних (компiляцiї даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом iнтелектуальної дiяльностi;

     18) iншi твори.

     Стаття 7. Охорона об'єктiв авторського права

     1. Охорона поширюється лише на форму вираження об'єктiв авторського права. Охоронi пiдлягають усi оригiнальнi твори - оприлюдненi та неоприлюдненi, завершенi та незавершенi, незалежно вiд їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження.

     2. Частина твору, яка може використовуватися самостiйно, зокрема оригiнальна назва твору, оригiнальний персонаж твору, у разi її використання окремо вiд твору, у складi якого вона створена, розглядається як твiр та охороняється вiдповiдно до цього Закону.

     3. Охорона не поширюється на технологiї створення та вираження твору, на iдеї, теорiї, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепцiї, вiдкриття, навiть якщо вони у творi вираженi, описанi, поясненi, проiлюстрованi.

     Стаття 8. Об'єкти, що не охороняються авторським правом

     1. Не охороняються авторським правом:

     1) повiдомлення про новини або iншi факти, що мають характер звичайної прес-iнформацiї;

     2) вираження народної творчостi (фольклор);

     3) акти органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, офiцiйнi документи полiтичного, законодавчого, адмiнiстративного i судового характеру (закони, укази, постанови, рiшення, державнi стандарти тощо), а також їх проекти та офiцiйнi переклади;

     4) державнi символи, державнi нагороди; державнi знаки, емблеми, символи i знаки органiв державної влади, Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань України, затвердженi органами державної влади; символiка територiальних громад України, затверджена вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування;

     5) грошовi знаки;

     6) розклади руху транспортних засобiв, розклади телерадiопередач, телефоннi довiдники та iншi аналогiчнi бази даних, що не вiдповiдають критерiям оригiнальностi i на якi поширюється право особливого роду (sui generis);

     7) абревiатури;

     8) фотографiї, що не мають ознак оригiнальностi (не є фотографiчними творами).

     2. Проекти офiцiйних символiв i знакiв, зазначених у пунктах 4 i 5 частини першої цiєї статтi, до їх офiцiйного затвердження, розглядаються як твори образотворчого мистецтва, права на якi охороняються вiдповiдно до цього Закону.

     3. Бази даних, що не є оригiнальними, охороняються правом особливого роду (sui generis) вiдповiдно до частин четвертої - шостої статтi 21 цього Закону.

     4. Неоригiнальнi об'єкти, згенерованi комп'ютерною програмою (програмами), охороняються правом особливого роду (sui generis) вiдповiдно до статтi 33 цього Закону.

     Стаття 9. Виникнення i здiйснення авторського права. Презумпцiя авторства

     1. Авторське право на твiр виникає внаслiдок факту його створення.

     Твiр вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо).

     2. За вiдсутностi доказiв iншого, автором твору вважається фiзична особа, iм'я якої, як автора, зазначено у оригiналi або копiї твору (презумпцiя авторства).

     3. Для виникнення i здiйснення авторського права не вимагається реєстрацiя авторського права чи будь-яке iнше спецiальне його оформлення, а також виконання будь-яких iнших формальностей.

     Суб'єкт авторського права для повiдомлення про свої майновi права може використовувати знак охорони авторського права, що складається з латинської лiтери "С", обведеної колом - ©, поряд з яким зазначаються iм'я (найменування) суб'єкта майнових прав на твiр, рiк першого опублiкування твору.

     4. Якщо твiр опублiковано анонiмно чи пiд псевдонiмом (крiм випадку, якщо псевдонiм однозначно iдентифiкує автора), видавець твору (його iм'я чи назва (найменування) мають бути зазначенi у примiрниках твору) вважається представником автора i має право здiйснювати майновi права автора до моменту, поки автор такого твору не заявить про своє авторство.

     5. Суб'єкт авторського права для засвiдчення належних йому особистих немайнових прав та/або майнових прав на твiр (оприлюднений чи неоприлюднений), факту i дати його опублiкування, набуття майнових прав на твiр на пiдставi договору або закону може зареєструвати своє авторське право на твiр у вiдповiдному державному реєстрi. Кожна iз сторiн укладеного договору, що стосується майнових прав на твiр, має право зареєструвати договiр у вiдповiдному державному реєстрi.

     Державна реєстрацiя авторського права i договорiв, якi стосуються майнових прав на твiр, здiйснюється НОIВ вiдповiдно до затвердженого Установою порядку.

     За пiдготовку НОIВ до державної реєстрацiї авторського права i договорiв, якi стосуються майнових прав на твiр, сплачуються збори, розмiри яких визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Зазначенi збори зараховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     Про реєстрацiю авторського права на твiр НОIВ видається свiдоцтво. Про реєстрацiю договору, що стосується майнових прав на твiр, НОIВ приймає рiшення.

     6. Особа, яка володiє матерiальним об'єктом, в якому втiлено (зафiксовано) твiр, не має права перешкоджати особi, якiй належать майновi права на твiр, у державнiй реєстрацiї авторського права.

     Стаття 10. Авторське право i право власностi на матерiальний, електронний (цифровий) об'єкт, в якому втiлено (зафiксовано) твiр

     1. Авторське право i право власностi на матерiальний, електронний (цифровий) об'єкт, в якому втiлено (зафiксовано) твiр, не залежать одне вiд одного. Вiдчуження матерiального, електронного (цифрового) об'єкта, в якому втiлено (зафiксовано) твiр, не означає передання (вiдчуження) майнових прав на твiр i навпаки.

     2. Власниковi матерiального об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору образотворчого мистецтва, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторовi твору за цiну, що не перевищує вартостi матерiалiв, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору, є неможливим, власник матерiального об'єкта, в якому виражено оригiнал твору, повинен дозволити авторовi зробити копiю твору у вiдповiднiй формi.

     3. Автор має право вимагати вiд власника матерiального об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору образотворчого мистецтва, доступ до свого твору з метою його вiдтворення (фотографування, виготовлення примiрникiв твору, переробок тощо), за умови що це не порушує законнi права та iнтереси власника цього об'єкта.

     4. Власник матерiального об'єкта, в якому втiлено оригiнал твору образотворчого мистецтва, не має права вiдмовити автору в доступi до твору без достатнiх пiдстав. При цьому власник матерiального об'єкта не зобов'язаний здiйснювати його доставку авторовi.

     Стаття 11. Особистi немайновi права автора

     1. Особистими немайновими правами автора є:

     1) право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином iменi автора в оригiналi i копiях твору i за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;

     2) право забороняти пiд час будь-якого використання твору згадування свого iменi, якщо автор твору бажає залишитися анонiмом;

     3) право обирати псевдонiм, зазначати i вимагати зазначення псевдонiма замiсть справжнього iменi автора в оригiналi i копiях твору i за будь-якого використання твору;

     4) право вимагати збереження цiлiсностi твору, протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, у тому числi супроводження твору iлюстрацiями, передмовами, пiслямовами, коментарями тощо без згоди автора;

     5) право надати назву твору або залишити його без назви;

     6) право присвятити твiр особi (особам), подiї або датi.

     Особистi немайновi права належать лише автору та не можуть бути переданi (вiдчуженi) iншим особам i не переходять у спадщину.

     Стаття 12. Майновi права iнтелектуальної власностi на твiр

     1. Суб'єкт авторського права має право використовувати твiр будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору iншими особами.

     Способами використання твору є:

     1) вiдтворення;

     2) включення до складеного твору;

     3) включення до iншого твору, крiм складеного твору;

     4) розповсюдження примiрникiв твору;

     5) iмпорт примiрникiв твору;

     6) здавання в найм або в позичку примiрникiв твору;

     7) публiчне виконання, публiчний показ, публiчне демонстрування, публiчне сповiщення, iнтерактивне надання доступу публiцi та iншi способи доведення до загального вiдома публiки;

     8) переклад;

     9) переробка, адаптацiя, аранжування та iншi подiбнi змiни твору.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     2. Майновi права на твiр, передбаченi частиною першою цiєї статтi, може бути передано (вiдчужено) iншiй особi на пiдставi закону чи правочину повнiстю (на всi способи використання твору на територiї всiх держав свiту) або частково (на окремi способи використання твору на територiї всiх держав свiту або на окремi способи використання твору на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання твору на територiї окремих держав свiту).

     Особа, до якої перейшли майновi права на твiр у повному складi або частково, є суб'єктом авторського права у межах набутих прав.

     Суб'єкт авторського права має право надати дозвiл на використання твору або розпоряджатися майновими правами на твiр в iнший спосiб, що не суперечить закону.

     3. Незалежно вiд вiдчуження зазначених у частинi першiй цiєї статтi майнових прав на твiр автор має право на справедливу винагороду за вiдповiднi способи використання твору, визначену цим Законом i Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     Право на справедливу винагороду належить лише автору, переходить лише до спадкоємцiв автора i не може бути передано (вiдчужено) iншим особам.

     4. Майновi права на твiр, який включено до складу iншого твору, не обмежуються у зв'язку iз створенням та/або використанням такого iншого твору.

     5. Якщо примiрники твору законним чином введено у цивiльний оборот шляхом їх першого продажу в Українi, допускається подальше вiдчуження цих примiрникiв без згоди суб'єкта авторського права i без сплати винагороди (вичерпання прав), крiм оригiналiв творiв мистецтва, подальше вiдчуження яких здiйснюється iз сплатою винагороди за право слiдування вiдповiдно до статтi 30 цього Закону. Дiя положень цiєї частини не поширюється на iнтерактивне надання доступу публiцi до твору.

     6. У разi якщо автор при здiйсненнi запису виконання надає згiдно з договором дозвiл виробнику фонограми, виробнику вiдеограми на вiдтворення примiрникiв фонограми, вiдеограми, вважається, якщо iнше не зазначено в договорi, що автор надає виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми виключне право на прокат примiрникiв запису твору. При цьому за автором зберiгається право на одержання справедливої винагороди за прокат запису твору.

     7. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу, якщо такi дiї стосуються твору, що був попередньо правомiрно розмiщений без обмеження доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, таким чином, щоб представники публiки могли отримати доступ до даного об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально, не є використанням твору. Якщо твiр було попередньо правомiрно розмiщено з обмеженнями доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, а гiперпосилання та/або фреймiнг дозволяє обiйти такi обмеження доступу, дiї з розмiщення таких гiперпосилань (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу є використанням твору способом iнтерактивного надання доступу. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу, якщо такi дiї стосуються твору, що був попередньо неправомiрно розмiщений на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, за умови якщо таке гiперпосилання та/або фреймiнг розмiщено з метою одержання прибутку та/або з усвiдомленням незаконного характеру дiй iз розмiщення гiперпосилання та/або фреймiнгу, визнається використанням твору способом iнтерактивного надання доступу.

     Стаття 13. Спiвавторство

     1. Автори, спiльною творчою дiяльнiстю яких створено твiр (твiр, створений у спiвавторствi), є спiвавторами.

     2. Якщо твiр, створений у спiвавторствi, становить нерозривне цiле та iнше не передбачено договором або цим Законом:

     1) майновi права, передбаченi частиною першою статтi 12 цього Закону, належать усiм спiвавторам спiльно i здiйснюються за згодою мiж ними;

     2) жоден iз спiвавторiв не має права без достатнiх пiдстав вiдмовити iншим спiвавторам у наданнi дозволу на опублiкування, на переробку такого твору.

     3. Якщо твiр, створений у спiвавторствi, складається з частин, кожна з яких може використовуватися незалежно вiд iнших частин твору та iнше не передбачено договором або цим Законом, кожен спiвавтор має право здiйснювати майновi права щодо створеної ним частини твору вiдповiдно до статтi 47 цього Закону, за умови що такi дiї не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору i не обмежуватимуть безпiдставно законнi iнтереси вiдповiдних суб'єктiв авторського права.

     4. У разi порушення авторського права на твiр, створений у спiвавторствi, кожен спiвавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числi в судовому порядку.

     5. Винагорода за використання твору, створеного у спiвавторствi, у тому числi справедлива винагорода, передбачена частиною третьою статтi 12 цього Закону, розподiляється мiж спiвавторами рiвними частками, якщо iнше не встановлено договором мiж ними або цим Законом.

     Стаття 14. Авторське право на службовий твiр

     1. Особистi немайновi авторськi права на службовий твiр належать працiвниковi, творчою працею якого створено такий твiр.

     2. Майновi права на службовий твiр переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складi, якщо iнше не передбачено цим Законом, трудовим договором (контрактом) або iншим договором щодо майнових прав на службовий твiр, укладеним мiж працiвником (автором) i роботодавцем.

     Якщо майновi права на твiр переходять до роботодавця, працiвник, який є автором службового твору, має право на винагороду. Якщо посадовi обов'язки працiвника прямо передбачають створення службових творiв вiдповiдних видiв, авторська винагорода за створення i використання таких творiв, а також за перехiд прав на них може бути включена до заробiтної плати працiвника вiдповiдно до договору мiж працiвником i роботодавцем.

     3. Роботодавець має право доручити iншiй особi завершити незавершений службовий твiр, вносити змiни у завершений службовий твiр, супроводжувати службовий твiр iлюстрацiями, передмовами, пiслямовами тощо, якщо iнше не передбачено трудовим договором (контрактом) або iншим договором щодо майнових прав на службовий твiр.

     Стаття 15. Авторське право на твiр, створений за замовленням

     1. Особистi немайновi авторськi права на твiр, створений за замовленням, належать автору.

     2. Майновi права на твiр, створений за замовленням, переходять на користь замовника, якщо iнше не передбачено договором замовлення. Майновi права iнтелектуальної власностi на твiр образотворчого мистецтва, створений за замовленням (крiм твору, спецiально створеного як елемент комп'ютерної програми), належать його автору, якщо iнше не встановлено договором або законом.

     3. Якщо майновi права на твiр переходять до замовника, автор має право на винагороду.

     4. Замовник має право вносити змiни до твору, створеного за замовленням, супроводжувати його iлюстрацiями, передмовами, пiслямовами тощо, якщо iнше не передбачено договором замовлення.

     Стаття 16. Авторське право на аудiовiзуальнi твори

     1. Авторами аудiовiзуального твору є:

     1) режисер-постановник;

     2) автор (автори) сценарiю та/або текстiв дiалогiв;

     3) автор спецiально створеного для аудiовiзуального твору музичного твору з текстом або без нього;

     4) художник-постановник;

     5) оператор-постановник.

     Одна фiзична особа може здiйснювати декiлька видiв вiдповiдної творчої дiяльностi автора аудiовiзуального твору.

     2. Якщо iнше не передбачено договором:

     1) майновi права на аудiовiзуальний твiр, визначенi частиною першою статтi 12 цього Закону, переходять вiд авторiв до продюсера аудiовiзуального твору з моменту створення твору. При цьому за автором музичного твору, спецiально створеного для аудiовiзуального твору, зберiгаються майновi права на публiчне виконання, публiчне сповiщення такого музичного твору окремо вiд аудiовiзуального твору;

     2) автори аудiовiзуального твору i суб'єкти майнових прав на iншi твори, якi з дозволу зазначених суб'єктiв перероблено та/або включено до складу зазначеного аудiовiзуального твору, не мають права забороняти вiдтворення, розповсюдження, iнтерактивне надання доступу, публiчне демонстрування, публiчне сповiщення такого аудiовiзуального твору, прокат його примiрникiв, а також його субтитрування i озвучення (у тому числi дублювання);

     3) автори, не передбаченi частиною першою цiєї статтi, твори яких увiйшли як складова частина до аудiовiзуального твору (тi, що створенi ранiше, i тi, що створенi у процесi роботи над аудiовiзуальним твором), зберiгають авторське право кожний на свiй твiр i можуть самостiйно використовувати його у межах, не пов'язаних з таким аудiовiзуальним твором, з урахуванням положення пункту 2 цiєї частини.

     3. Право авторiв аудiовiзуального твору на справедливу винагороду, здiйснюється вiдповiдно до закону.

     Стаття 17. Авторське право на похiднi твори

     1. Похiдний твiр - це твiр, що є результатом творчої переробки iншого твору без завдання шкоди його охоронi (анотацiя, адаптацiя, аранжування, кавер-версiя, обробка нематерiальної культурної спадщини тощо) чи його творчим перекладом на iншу мову. До похiдних творiв не належать аудiовiзуальнi твори, одержанi шляхом озвучення (у тому числi дублювання), субтитрування iншими мовами iнших аудiовiзуальних творiв.

     2. Перекладачам, авторам iнших похiдних творiв належить авторське право на здiйсненi ними переклад, адаптацiю, аранжування або iншу переробку твору.

     Перекладачi, автори iнших похiдних творiв здiйснюють свої права, за умови дотримання ними прав суб'єкта авторського права на твiр, що зазнав переробки.

     3. Авторське право перекладачiв та/або авторiв iнших похiдних творiв не перешкоджає iншим авторам здiйснювати свої переклади i переробки тих самих творiв, за умови дотримання авторського права на твори, що перекладаються чи переробляються.

     Стаття 18. Авторське право на складенi твори

     1. Автору збiрника, зокрема енциклопедiї, енциклопедичного словника, антологiї або iншого складеного твору (упоряднику) належить авторське право на здiйснене ним упорядкування (пiдбiр та/або розташування) творiв, якщо таке упорядкування є результатом творчої дiяльностi.

     Упорядник здiйснює свої права, за умови дотримання ним прав суб'єктiв авторського права щодо кожного з творiв, включених до складеного твору.

     2. Упоряднику енциклопедiй, енциклопедичних словникiв, перiодичних та iнших збiрникiв, газет, журналiв та iнших перiодичних видань належать майновi права на використання таких видань у цiлому. Упорядник має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє iм'я (найменування) або вимагати такого зазначення.

     3. Авторське право упорядника складеного твору не перешкоджає iншим особам здiйснювати самостiйне упорядкування тих самих творiв для створення iнших складених творiв.

     4. Суб'єкти авторського права, твори яких включено до складеного твору, зберiгають власнi майновi права на такi твори щодо їх окремого використання вiд складеного твору, якщо iнше не передбачено договором з упорядником складеного твору.

     Стаття 19. Авторське право на твiр, включений до iншого твору

     1. Авторське право на твiр, який включено до iншого твору, зокрема шляхом синхронiзацiї, здiйснюється незалежно вiд авторського права на твiр, до якого цей твiр включено, якщо iнше не передбачено договором або цим Законом.

     2. Суб'єкти майнових прав на твiр, до якого включено iнший ранiше створений твiр, здiйснюють свої права, за умови дотримання ними прав суб'єктiв авторського права щодо включеного твору.

     Стаття 20. Авторське право на комп'ютернi програми

     1. Охорона комп'ютерної програми поширюється на комп'ютернi програми, вираженi у вихiдному або об'єктному кодах, якщо вони є оригiнальними.

     2. Охорона надається формi вираження комп'ютерної програми.

     Графiчний iнтерфейс користувача, набiр виконуваних функцiй, формат файлiв даних, якi використовуються у комп'ютернiй програмi для експлуатацiї її функцiй, не є формами вираження комп'ютерної програми.

     3. Iдеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп'ютерної програми, зокрема тi, на яких ґрунтується її iнтерфейс, логiчнi схеми, алгоритми та мови програмування, не охороняються авторським правом.

     Стаття 21. Право на бази даних (компiляцiї даних)

     1. Бази даних (компiляцiї даних) охороняються авторським правом, якщо вони за добором та/або упорядкуванням їх складових частин є результатом творчої дiяльностi.

     2. Охорона баз даних не поширюється i не завдає шкоди будь-яким правам на їх складовi частини, що увiйшли до складу баз даних.

     3. Охорона баз даних не поширюється на комп'ютернi програми, що використовувалися пiд час створення або необхiднi для функцiонування баз даних.

     4. Виробнику бази даних, крiм бази, створеної для систематизацiї даних, що є публiчною iнформацiєю вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї", який зробив якiсно та/або кiлькiсно значний внесок в отримання, перевiрку чи подання вмiсту бази даних, для запобiгання вилученню та/або повторному використанню - будь-якому наданню невизначеному колу осiб повного вмiсту бази даних або значної її частини у якiсному чи кiлькiсному вимiрi, на таку базу даних надається право особливого роду (sui generis).

     5. Право особливого роду (sui generis) здiйснюється незалежно вiд того, чи пiдлягає вiдповiдна база даних охоронi авторським правом або iншими правами. Крiм того, право особливого роду (sui generis) здiйснюється незалежно вiд того, чи пiдлягає вмiст вiдповiдної бази даних охоронi авторським правом або iншими правами.

     Право особливого роду (sui generis) може передаватися (вiдчужуватися) вiдповiдно до законодавства.

     6. Охорона баз даних вiдповiдно до права особливого роду (sui generis) не перешкоджає здiйсненню прав, якi iснують щодо вмiсту такої бази даних.

     7. Право особливого роду (sui generis) починає дiяти з дати закiнчення створення бази даних та спливає через 15 рокiв в останнiй день календарного року, в якому базу даних було створено.

     У випадку оприлюднення бази даних до закiнчення строку, визначеного абзацом першим цiєї частини, строк чинностi цього права спливає через 15 рокiв, в останнiй день календарного року, в якому базу даних вперше було оприлюднено.

     8. Будь-яка iстотна змiна вмiсту бази даних у кiлькiсному чи якiсному вимiрi, зокрема будь-яка iстотна змiна, що випливає з накопичення доповнень, вилучень або послiдовних змiн, яка дозволяє зробити висновок, що йдеться про суттєвий, визначений якiсно i кiлькiсно внесок, надає базi даних, яка є результатом таких змiн, окремий строк правової охорони вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi.

     Стаття 22. Загальнi випадки вiльного використання творiв

     1. Без дозволу суб'єктiв авторського права, безоплатно та без зазначення iменi автора i джерела запозичення допускається:

     1) вiдтворення твору у зв'язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевiрку функцiонування якого неможливо здiйснити без використання творiв, за умови що таке вiдтворення та його обсяг вiдповiдають визначенiй метi;

     2) вiдтворення твору у виглядi макета, креслення або плану будiвлi чи iншої капiтальної споруди з метою реконструкцiї таких будiвлi чи iншої капiтальної споруди, за умови що таке вiдтворення та його обсяг вiдповiдають визначенiй метi;

     3) вiдтворення творiв для забезпечення судового, адмiнiстративного, кримiнального провадження, нормотворчої дiяльностi органiв законодавчої, виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, вчинення нотарiальних дiй, забезпечення громадської безпеки в обсязi, що вiдповiдає поставленiй метi;

     4) публiчне виконання музичних творiв пiд час офiцiйних церемонiй, органiзованих органами державної влади та/або органами мiсцевого самоврядування, релiгiйних церемонiй, а також поховання в обсязi, що вiдповiдає характеру таких церемонiй.

     2. Без дозволу суб'єктiв авторського права i безоплатно, але iз зазначенням iменi автора i джерела запозичення, допускається:

     1) використання цитат, включаючи їх переклад з iнших мов, з правомiрно опублiкованих творiв, у тому числi статей з газет i журналiв у формi оглядiв преси, якщо це зумовлено критичним, полемiчним, науковим або iнформацiйним характером твору (повiдомлення), до якого цитати включаються, iз семантичним та/або графiчним видiленням меж цитати;

     2) вiдтворення, у тому числi в електроннiй (цифровiй) формi, iнтерактивне надання доступу до правомiрно опублiкованих статей та iнших невеликих за обсягом творiв, а також уривкiв з письмових творiв, творiв образотворчого мистецтва, фотографiчних творiв, аудiовiзуальних творiв як iлюстрацiй у виданнях, програмах органiзацiй мовлення, звукозаписах чи вiдеозаписах для забезпечення та реалiзацiї освiтнього процесу або з метою наукових дослiджень, якщо такi дiї не мають самостiйного економiчного значення, в обсязi, що вiдповiдає визначенiй метi, за умови, що:

     обсяг такого використання вiдповiдає визначенiй метi;

     використання творiв здiйснюється суб'єктами освiтньої або наукової дiяльностi у мiсцях, де цими суб'єктами здiйснюється освiтня або наукова дiяльнiсть, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освiти та педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам навчального закладу або працiвникам наукової установи;

     3) репрографiчне вiдтворення творiв, що здiйснюється суб'єктами освiтньої дiяльностi для навчальних занять правомiрно оприлюднених статей та iнших невеликих за обсягом творiв, а також уривкiв з письмових творiв з iлюстрацiями або без них за умови, що:

     обсяг такого вiдтворення вiдповiдає метi, визначенiй навчальними заняттями;

     вiдтворення твору не має систематичного характеру;

     4) вiдтворення в електроннiй (цифровiй) формi, iнтерактивне надання доступу до правомiрно оприлюднених статей та iнших невеликих за обсягом творiв, а також уривкiв з письмових творiв як iлюстрацiй для дистанцiйного навчання, за умови застосування заходiв щодо захисту матерiалiв дистанцiйного навчання вiд незаконного доступу до них;

     5) вiдтворення та розповсюдження у пресi, доведення до загального вiдома попередньо опублiкованих у газетах або журналах статей з поточних економiчних, полiтичних, релiгiйних та соцiальних питань у випадках, коли право на таке вiдтворення, розповсюдження, доведення до загального вiдома публiки спецiально не заборонено автором;

     6) доведення до загального вiдома публiки творiв, побачених або почутих пiд час перебiгу поточних подiй з метою висвiтлення таких подiй, в обсязi, що вiдповiдає iнформацiйнiй метi;

     7) вiдтворення у каталогах творiв, виставлених на доступних публiцi виставках, аукцiонах, ярмарках або у колекцiях для висвiтлення зазначених заходiв, крiм використання таких каталогiв з комерцiйною метою;

     8) вiдтворення та доведення до загального вiдома публiки публiчно виголошених промов, звернень, доповiдей та iнших подiбних творiв в обсязi, що вiдповiдає визначенiй метi;

     9) використання правомiрно оприлюднених лiтературних, художнiх, музичних та iнших творiв для створення на їх основi:

     попурi - складеного твору, який є результатом творчого пiдбору та розташування коротких уривкiв iнших правомiрно оприлюднених музичних чи аудiовiзуальних творiв без завдавання шкоди їх охоронi, внаслiдок чого виникає цiлiсний об'єкт, частини якого об'єднанi творчим задумом автора цього твору;

     твiр у жанрi пародiї - твiр, що за своїм змiстом має комiчний, сатиричний характер по вiдношенню до подiй, осiб або до правомiрно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числi у результатi творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоцiацiї з подiями, особами, твором або його частиною;

     твiр у жанрi карикатури - твiр образотворчого мистецтва, що за своїм змiстом має комiчний, сатиричний характер або спрямовується на висмiювання певних осiб або подiй, або може бути творчою переробкою iншого правомiрно оприлюдненого твору, у тому числi персонажу твору або iменi персонажу твору;

     10) створення зображень творiв архiтектури та образотворчого мистецтва, що постiйно розташованi у доступних для громадськостi мiсцях на вулицi, за умови що такi дiї не мають самостiйного економiчного значення;

     11) адаптацiя аудiовiзуальних творiв шляхом аудiодискрипцiї (тифлокоментування);

     12) вiдтворення в Державному реєстрi свiдоцтв про реєстрацiю авторського права на твiр та Державному реєстрi договорiв, що стосуються права автора на твiр;

     13) записування твору в цiлях короткострокового користування, здiйснюваного органiзацiєю мовлення власними засобами та для власних програм органiзацiй мовлення, стосовно якого вона одержала право на публiчне сповiщення. При цьому органiзацiя мовлення зобов'язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днiв пiсля його здiйснення, якщо бiльш тривалий строк письмово не погоджено з суб'єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архiвних установах у зв'язку з його виключно документальним характером;

     14) виготовлення копiй творiв, що зробленi iз законного джерела з метою пошуку тексту i даних, включених до наукових публiкацiй або пов'язаних з ними, для дослiдницьких цiлей. Це положення застосовується за умови, що використання творiв не було прямо заборонено суб'єктами авторського права вiдповiдним чином, зокрема за допомогою засобiв, придатних для зчитування комп'ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережi Iнтернет.

     3. Перелiк випадкiв вiльного використання творiв, зазначений у цiй статтi та статтях 23 - 28 цього Закону, є вичерпним.

     4. Вiльне використання творiв здiйснюється за умови, що твiр, який використовується, було оприлюднено правомiрно, а обмеження не завдаватимуть шкоди iншому звичайному використанню такого твору i не обмежуватимуть безпiдставно законнi iнтереси вiдповiдних суб'єктiв авторського права.

     5. У випадках, передбачених пунктом 4 частини першої та пунктом 12 частини другої цiєї статтi, вiльне використання творiв може здiйснюватися щодо неоприлюднених творiв, без зазначення джерела запозичення.

     Стаття 23. Вiльне використання твору в iнтересах особи з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть

     1. Без дозволу суб'єктiв авторського права та безоплатно, але з урахуванням частин другої, п'ятої цiєї статтi, дозволяється здiйснювати використання копiй твору в доступному форматi для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть способами:

     1) вiдтворення, розповсюдження, iнтерактивного надання доступу; пересилання електронних копiй у мережi виключно особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть по проводах або засобами бездротового зв'язку;

     2) перекладу твору з метою виготовлення копiй творiв у доступному форматi для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть;

     3) найму примiрникiв (копiй) твору у доступному форматi для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть;

     4) iмпорту примiрникiв творiв у доступному форматi.

     2. Використання твору способами, передбаченими частиною першою цiєї статтi, допускається через уповноважений заклад (установу, органiзацiю), що вiдповiдно до законодавства здiйснює навчання, органiзацiю виховного та освiтнього процесу, надає спецiалiзованi послуги для адаптивного читання i доступу до iнформацiї для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть. Уповноваженим закладом також може бути державна установа або неприбуткова органiзацiя, яка надає аналогiчнi послуги особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть в якостi основного напрямку своєї дiяльностi або iнституцiйного обов'язку.

     Використання твору способами, передбаченими частиною першою цiєї статтi, допускається з дотриманням таких умов:

     1) уповноважений заклад, який має намiр здiйснювати зазначенi дiї, отримав законний доступ до копiї твору;

     2) копiя твору в доступному форматi та/або прилади, комп'ютернi програми, призначенi для використання цiєї копiї особами з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть, можуть включати в себе будь-якi засоби, необхiднi для здiйснення навiгацiї у творi в доступному форматi, однак без внесення змiн до твору, крiм тих, внесення яких зумовлено необхiднiстю забезпечення доступу до твору особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть (тифлокоментування тощо);

     3) копiя твору в доступному форматi надається у користування виключно для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть;

     4) дiї, передбаченi пунктами 1 - 3 цiєї частини, не мають самостiйного економiчного значення;

     5) уповноважений заклад вживає належних заходiв, у тому числi iз застосуванням засобiв технологiчного захисту, з метою обмеження подальшого вiдтворення, розповсюдження, iнтерактивного надання доступу до вiдповiдних творiв, копiї яких надаються особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть.

     3. Без дозволу суб'єктiв авторського права та безоплатно уповноваженим закладам дозволяється вiдчужувати або надавати у користування копiї творiв у доступному форматi виключно особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть та/або закладам, якi надають аналогiчнi послуги таким особам, в iншiй країнi, за умови що така копiя буде використовуватися виключно в iнтересах зазначених осiб.

     4. Копiя твору у доступному форматi для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть - копiя твору в альтернативному виглядi або формi, яка забезпечує особам з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть доступ до твору, у тому числi дозволяє особi з обмеженими можливостями мати такий самий реальний i зручний доступ, як i особi без вiдповiдних обмежень сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть. Копiя в доступному форматi використовується виключно особами з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть, i вона повинна забезпечувати цiлiснiсть оригiнального твору з належним урахуванням змiн, необхiдних для того, щоб зробити твiр доступним в альтернативному форматi, i потреби осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть щодо доступностi.

     5. Правомiрно виготовленi копiї творiв у доступному форматi мають мiстити iнформацiю про iм'я автора i джерело запозичення, а також напис про те, що їх використання призначене виключно для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть.

     Стаття 24. Вiльне використання твору бiблiотеками, музеями з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв

     1. Допускається без дозволу суб'єкта авторського права та безоплатно вiдтворення, у тому числi репрографiчне вiдтворення твору бiблiотеками, музеями з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв, за таких умов:

     1) у разi, якщо вiдтворюваним твором є окрема опублiкована стаття та iншi невеликi за обсягом твори чи уривки з письмових творiв (крiм комп'ютерної програми чи бази даних), з iлюстрацiями або без них, i коли це вiдтворення здiйснюється за запитами фiзичних осiб, за умови що:

     бiблiотеки, музеї з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiви або органiзацiї iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв мають достатнi пiдстави вважати, що копiя вiдтвореного твору використовуватиметься з метою навчання, наукового або приватного дослiдження;

     обсяг такого вiдтворення вiдповiдає визначенiй метi;

     вiдтворення твору не має систематичного характеру.

     При цьому бiблiотеки, архiви та музеї мають право на вiдшкодування господарських витрат, пов'язаних iз наданням послуг на передбачене цiєю частиною вiдтворення твору;

     2) у разi, якщо вiдтворення здiйснюється в будь-якому форматi та на будь-якому носiї для збереження або замiни загубленого, пошкодженого чи непридатного примiрника твору з фонду бiблiотек, музеїв з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвiв або органiзацiй iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв, або для вiдновлення загубленого, пошкодженого чи непридатного оригiналу чи копiї твору з фонду аналогiчних установ, органiзацiй, надання такого примiрника iншiй установi чи органiзацiї, за умови що виготовлення вiдповiдного примiрника iншим шляхом неможливе i примiрник виготовляється в обсязi, необхiдному для такого збереження.

     2. Допускається без дозволу суб'єкта авторського права позичка некомерцiйними бiблiотеками правомiрно опублiкованих примiрникiв творiв у друкованому виглядi, крiм примiрникiв комп'ютерних програм, баз даних.

     3. Допускається без дозволу суб'єкта авторського права позичка некомерцiйними бiблiотеками копiї правомiрно опублiкованого твору, крiм копiй комп'ютерних програм, баз даних, за таких умов:

     1) надання одночасно доступу лише до однiєї копiї цього твору;

     2) розповсюдження дiї цiєї частини лише на твори, щодо яких вiдсутнi умови використання на пiдставi публiчного лiцензiйного договору на використання об'єктiв авторського права;

     3) вiдсутнiсть можливостi у користувача користуватися копiєю твору за межами термiну надання копiї твору у позичку.

     4. Допускається без дозволу суб'єкта авторського права та безоплатно iнтерактивне надання доступу до твору в електроннiй (цифровiй) формi за допомогою термiналiв у примiщеннi бiблiотек, музеїв з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв, за запитом фiзичної особи з метою навчання, наукового або приватного дослiдження за таких умов:

     1) виключення можливостi створення копiй цього твору для використання поза примiщенням закладiв, зазначених у цьому пунктi;

     2) надання одночасно доступу лише до однiєї копiї цього твору.

     5. Допускається без дозволу суб'єкта авторського права та безоплатно публiчний показ оригiналiв творiв образотворчого та/або ужиткового мистецтва музеями, в яких вони зберiгаються.

     6. Дiяльнiсть бiблiотек, музеїв з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв вважається некомерцiйною, у тому числi якщо цiєю органiзацiєю стягується плата, розмiр якої не перевищує суму, необхiдну для вiдшкодування господарських витрат, пов'язаних з наданням послуг на передбаченi цiєю статтею вiдтворення, позичку та iнтерактивним наданням доступу до твору, або вказанi послуги надаються безоплатно.

     Стаття 25. Вiльне використання комп'ютерних програм

     1. Без дозволу суб'єктiв авторського права на комп'ютерну програму i безоплатно законний користувач комп'ютерної програми має право:

     1) виготовити резервну копiю, якщо це необхiдно для використання цiєї комп'ютерної програми;

     2) декомпiлювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихiдний текст) з метою одержання iнформацiї, необхiдної для досягнення її взаємодiї з iншою незалежно розробленою комп'ютерною програмою, з дотриманням таких умов:

     iнформацiя, необхiдна для досягнення здатностi до взаємодiї, ранiше не була доступною цiй особi з iнших джерел;

     зазначена декомпiляцiя здiйснюється виключно щодо тих частин комп'ютерної програми, якi необхiднi для досягнення здатностi до взаємодiї;

     iнформацiя, одержана в результатi декомпiляцiї, може використовуватися лише для досягнення здатностi до її взаємодiї з iншими програмами, але не може передаватися iншим особам, крiм випадкiв, якщо це необхiдно для досягнення здатностi до взаємодiї з iншими комп'ютерними програмами, а також не може використовуватися для розроблення, виготовлення чи продажу комп'ютерної програми, суттєво подiбної за своїм вираженням до декомпiльованої комп'ютерної програми, або для вчинення будь-якої iншої дiї, що порушує авторське право;

     3) спостерiгати, вивчати, дослiджувати функцiонування комп'ютерної програми з метою визначення iдей i принципiв, що лежать в її основi, за умови, що це робиться в процесi виконання будь-якої дiї iз завантаження, показу, функцiонування, передачi чи записування в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.

     2. Без дозволу суб'єктiв авторського права на комп'ютерну програму, якщо договором не передбачено iнше та якщо зазначенi в цiй частинi дiї необхiднi виключно для належного використання копiї комп'ютерної програми за призначенням, у тому числi для виправлення помилок, законний користувач комп'ютерної програми має право:

     1) здiйснювати вiдтворення комп'ютерної програми в цiлому або частково, будь-яким способом та в будь-якiй формi;

     2) здiйснювати переклад, адаптацiю або будь-яку iншу змiну (модифiкацiю) комп'ютерної програми i вiдтворення результатiв таких дiй.

     Стаття 26. Вiльне використання баз даних

     1. Без дозволу суб'єктiв авторського права на цю базу даних та безоплатно законний користувач бази даних, крiм випадкiв вiльного використання творiв, визначених статтею 22 цього Закону, має право:

     1) здiйснювати будь-якi дiї, необхiднi для забезпечення доступу до вмiсту бази даних та нормального використання цього вмiсту з тiєї метою, для якої законний користувач правомiрно отримав копiю бази даних. Якщо законний користувач отримав дозвiл на використання тiльки частини бази даних, це положення застосовується тiльки до такої частини;

     2) вiдтворювати неелектроннi бази даних виключно в особистих цiлях або для членiв сiм'ї цiєї особи, за умови що вони не мають самостiйного економiчного значення;

     3) вiдтворювати бази даних (якщо такi дiї не мають самостiйного економiчного значення) для iлюстрацiї в освiтнiй або науковiй дiяльностi, за умови:

     що обсяг такого вiдтворення вiдповiдає метi освiтньої або наукової дiяльностi;

     вiдтворення не має систематичного характеру;

     зазначення джерела запозичення.

     2. Законний користувач бази даних має право вилучати та/або повторно використовувати для будь-яких цiлей незначнi у якiсному чи кiлькiсному вимiрi частини вмiсту бази даних без згоди виробника такої бази даних, якщо договором мiж суб'єктом майнових прав на базу даних i таким законним користувачем не передбачено iнше. Якщо законному користувачу бази даних згiдно з умовами використання бази даних дозволено вилучати чи повторно використовувати лише частини бази даних, положення цiєї частини застосовується вiдповiдно до такого договору.

     3. Щодо неоригiнальної бази даних, законний користувач бази даних може без згоди виробника такої бази даних вилучати (постiйно або тимчасово переносити весь вмiст бази даних або значну її частину на iнший носiй у будь-який спосiб i в будь-якiй формi) чи повторно використовувати значну частину її вмiсту у разi:

     1) вилучення для особистих цiлей вмiсту неелектронної бази даних;

     2) вилучення для цiлей iлюстрацiї в освiтнiй або науковiй дiяльностi, за умови зазначення джерела i здiйснення цих дiй за умов, що вони не мають самостiйного економiчного значення;

     3) вилучення та повторного використання для цiлей громадської безпеки чи для цiлей судового, адмiнiстративного або кримiнального провадження.

     4. Не дозволяється багаторазове та систематичне вилучення i повторне використання незначних частин вмiсту бази даних, що включає дiї, якi суперечать нормальному використанню бази даних чи якi невиправдано завдають шкоди законним iнтересам розробника такої бази даних.

     Стаття 27. Вiльне тимчасове вiдтворення творiв

     1. Допускаються без дозволу суб'єктiв авторського права та безоплатно дiї з тимчасового вiдтворення твору, якi мають промiжний або випадковий (додатковий) характер i є невiд'ємною складовою частиною технологiчного процесу, а також єдина мета яких полягає в тому, щоб сприяти переданню електронної (цифрової) копiї твору посередником у мережi мiж третiми сторонами або правомiрному використанню твору.

     Зазначенi у цiй статтi дiї з тимчасового вiдтворення твору допускаються за умови, що вони не мають самостiйного економiчного значення.

     Стаття 28. Вiльне вiдтворення творiв в особистих цiлях

     1. Без дозволу суб'єктiв авторського права та безоплатно допускається приватне копiювання творiв, крiм:

     1) творiв архiтектури у формi будiвель i споруд, за винятком випадку, передбаченого пунктом 10 частини другої статтi 22 цього Закону;

     2) комп'ютерних програм, за винятком випадкiв, передбачених статтею 25 цього Закону;

     3) баз даних, за винятком випадкiв, передбачених статтею 26 цього Закону;

     4) творiв образотворчого мистецтва, за винятком випадкiв, передбачених статтею 24 цього Закону.

     2. Допускається з урахуванням частини четвертої цiєї статтi приватне копiювання творiв, зафiксованих у фонограмах, вiдеограмах, а також аудiовiзуальних творiв без дозволу суб'єктiв авторського права, але з виплатою їм справедливої винагороди.

     Порядок виплати винагороди у передбачених цiєю частиною випадках визначається Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     3. Допускається з урахуванням частини четвертої цiєї статтi репрографiчне вiдтворення творiв без дозволу суб'єктiв авторського права, але з виплатою їм справедливої винагороди, виключно в особистих цiлях або для кола сiм'ї, за винятком випадкiв, передбачених статтями 22, 25 цього Закону.

     Порядок виплати винагороди у передбачених цiєю частиною випадках визначено Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     4. Не допускається вiльне вiдтворення твору в особистих цiлях з копiї твору, виготовленої з порушенням авторського права.

     Стаття 29. Сирiтськi твори

     1. Дозволяється використання сирiтських творiв бiблiотеками, музеями з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв способами вiдтворення з метою оцифрування, iндексацiї, каталогiзацiї, збереження або вiдновлення копiї пiсля вжиття заходiв iз iдентифiкацiї та належного розшуку авторiв, iнших суб'єктiв авторського права, що не призвели до iдентифiкацiї вiдповiдних суб'єктiв авторського права або вiднайдення iдентифiкованих суб'єктiв.

     2. Набути статусу сирiтського може оприлюднений на територiї України:

     1) твiр, опублiкований у книзi, журналi, газетi або iнших письмових виданнях, що мiститься в колекцiях бiблiотек, музеїв з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, в архiвах або органiзацiях iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв;

     2) аудiовiзуальний твiр, що мiститься в колекцiях бiблiотек, музеїв з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, в архiвах або органiзацiях iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв.

     3. Твiр, який набув статусу сирiтського, втрачає цей статус, а його використання способами, зазначеними в частинi першiй цiєї статтi, не дозволяється, у встановленому порядку на пiдставi заяви, яка мiстить вмотивоване твердження про наявнiсть у заявника майнових прав на твiр, зазначений у такiй заявi, про пiдстави виникнення прав у суб'єкта (суб'єктiв) авторського права на цей твiр та строк їх чинностi, а також контактнi данi заявника.

     Твiр, що втратив статус сирiтського твору, охороняється вiдповiдно до цього Закону.

     4. Порядок та умови дозволеного використання сирiтських творiв, що включають порядок та умови вжиття заходiв щодо iдентифiкацiї та належного розшуку вiдповiдних суб'єктiв авторського права, набуття та втрати статусу сирiтського твору, ведення реєстру сирiтських творiв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 30. Право слiдування

     1. Автор має невiдчужуване право на одержання справедливої винагороди, з урахуванням частини третьої цiєї статтi, як частки вiдрахувань вiд кожного продажу оригiналу художнього твору (твору графiчного чи пластичного мистецтва, такого як малюнок, колаж, картина, рисунок, гравюра, естамп, лiтографiя, скульптура, гобелен, твiр з керамiки та скла, фотографiчний твiр тощо), оригiналу рукопису лiтературного або музичного твору, наступного за продажем оригiналу, здiйсненим автором (право слiдування).

     Для цiлей цiєї статтi до оригiналiв творiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, прирiвнюються їх примiрники, виготовленi в обмеженiй кiлькостi самим автором або пiд його керiвництвом, якi пронумерованi, пiдписанi автором або мiстять iншi позначення, що засвiдчують його авторство.

     Право слiдування належить автору, а пiсля його смертi переходить до спадкоємцiв автора та спадкоємцiв цих спадкоємцiв i дiє до спливу встановлених статтею 31 цього Закону строкiв чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр.

     Продаж оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, вважається наступним продажем такого оригiналу, якщо продаж здiйснюється iншим власником, нiж автор такого твору або спадкоємець такого автора.

     2. Залежно вiд цiни наступного продажу без урахування податкiв розмiр справедливої винагороди, передбаченої частиною першою цiєї статтi, становить:

     1) 6 вiдсоткiв - для цiни продажу, еквiвалентної вiд 50 євро до 3000 євро включно;

     2) 5 вiдсоткiв - для цiни продажу, еквiвалентної вiд 3000,01 євро до 50000 євро включно;

     3) 3 вiдсотки - для дiапазону цiни продажу, еквiвалентної вiд 50000,01 євро до 200000 євро;

     4) 1 вiдсоток - для дiапазону цiни продажу, еквiвалентної вiд 200000,01 євро до 350000 євро;

     5) 0,5 вiдсотка - для дiапазону цiни продажу, еквiвалентної вiд 350000,01 євро до 500000 євро;

     6) 0,25 вiдсотка - для цiни продажу вище еквiвалентної 500000 євро.

     При цьому загальний розмiр справедливої винагороди за кожний наступний продаж одного оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, що йде за першим його вiдчуженням, не може перевищувати суму, еквiвалентну 12500 євро.

     Визначення еквiвалентної у євро цiни продажу здiйснюється за офiцiйним курсом, встановленим Нацiональним банком України на день продажу твору мистецтва.

     3. Сплата справедливої винагороди за право слiдування не здiйснюється, якщо:

     1) наступний продаж оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, та його придбання здiйснюються фiзичними особами без участi осiб, що здiйснюють торгiвлю твором, зазначеним у частинi першiй цiєї статтi, крiм випадкiв, коли їх вiдчуження (наступний продаж) здiйснюється внаслiдок публiчної пропозицiї наступного продажу за допомогою мережi Iнтернет (через соцiальнi мережi, Iнтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, торговi майданчики, маркетплейси, торги, тендери тощо);

     2) цiна наступного продажу оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, складає суму, яка не перевищує еквiвалент 50 євро.

     4. У разi наступного продажу оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, через аукцiони, галереї, салони, крамницi тощо, обов'язок щодо сплати автору (спадкоємцям автора) справедливої винагороди за право слiдування покладено на осiб, що здiйснюють торгiвлю творами мистецтва (аукцiони, галереї, салони, крамницi тощо), незалежно вiд того, чи дана особа дiє вiд свого iменi, чи вiд iменi власника оригiналу твору, а у випадку вiдчуження оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, внаслiдок публiчної пропозицiї продажу за допомогою мережi Iнтернет (через соцiальнi мережi, Iнтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, онлайн-аукцiони, торговi майданчики (маркетплейси), торги, тендери тощо), сплата справедливої винагороди за право слiдування проводиться безпосередньо особами, що здiйснюють публiчну пропозицiю продажу оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, за допомогою мережi Iнтернет (через соцiальнi мережi, Iнтернет-форуми, групи, платформи онлайн-оголошень, онлайн-аукцiони торговi майданчики, маркетплейси, торги, тендери тощо).

     5. Особи, якi здiйснюють наступний продаж (публiчну пропозицiю) оригiналу твору, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, зобов'язанi повiдомляти органiзацiю колективного управлiння, акредитовану у сферi обов'язкового колективного управлiння щодо права слiдування, про наступний продаж у мiсячний строк з дати такого продажу, надавати цiй органiзацiї вiдомостi, необхiднi для збирання i розподiлу винагороди, i сплачувати цiй органiзацiї справедливу винагороду протягом 10 днiв з моменту надання iнформацiї про наступний продаж зазначеного оригiналу твору.

     Стаття 31. Строк чинностi авторського права

     1. Авторське право на твiр є чинним з моменту створення твору.

     2. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр спливає через 70 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком смертi автора, крiм випадкiв, передбачених частинами третьою - шостою цiєї статтi.

     3. Для творiв, оприлюднених анонiмно або пiд псевдонiмом, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр спливає через 70 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком, в якому твiр було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонiм не викликає сумнiву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонiмно або пiд псевдонiмом, розкривається не пiзнiше нiж через 70 рокiв пiсля оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цiєї статтi.

     4. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр, створений у спiвавторствi, спливає через 70 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком смертi останнього спiвавтора. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на аудiовiзуальний твiр спливає через 70 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком смертi останнього з авторiв, визначених частиною першою статтi 16 цього Закону.

     5. У разi якщо твiр у його повному обсязi оприлюднюється не одночасно, а послiдовно у часi томами, частинами, випусками, серiями тощо i строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi починається з дати, коли твiр був правомiрно оприлюднений, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на такий твiр визначається окремо для кожної оприлюдненої частини твору.

     6. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр посмертно реабiлiтованого автора спливає через 70 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком реабiлiтацiї автора.

     7. Якщо твiр, для якого строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi обчислюється не вiд смертi автора (одного iз спiвавторiв або одного з авторiв), не був правомiрно оприлюднений протягом 70 рокiв з дня його створення, чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на такий твiр припиняється.

     8. Будь-яка особа, яка вперше правомiрно оприлюднить неоприлюднений твiр пiсля закiнчення строку чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на нього, користується охороною, що є рiвноцiнною охоронi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр. Строк чинностi таких прав становить 30 рокiв вiд дати першого правомiрного оприлюднення - для творiв науки та творiв критичного характеру, 25 рокiв вiд дати першого правомiрного оприлюднення - для всiх iнших творiв.

     9. Особистi немайновi права автора, передбаченi статтею 11 цього Закону, охороняються безстроково.

     Стаття 32. Перехiд прав на твiр у порядку спадкування. Перехiд твору у суспiльне надбання. Захист особистих немайнових прав автора

     1. Майновi права на твiр входять до складу спадщини.

     Особистi немайновi права автора не входять до складу спадщини.

     2. У разi спадкування майнових прав на твiр за законом спадкоємець набуває такi права у повному складi разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання творiв.

     У разi наявностi декiлькох спадкоємцiв вiдповiдної черги такi спадкоємцi набувають майновi права на твiр у повному складi спiльно, разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання твору у рiвних частках, якщо в договорi мiж такими спадкоємцями не зазначено iнше.

     Положення абзацу другого цiєї частини застосовуються також у разi наявностi кiлькох спадкоємцiв за заповiтом, якщо в заповiтi не визначено iнший розподiл мiж спадкоємцями майнових прав на твiр, а також у разi наявностi кiлькох спадкоємцiв, якi мають право на обов'язкову частку у спадщинi.

     Спадкоємцi автора мають право оприлюднити твiр, не оприлюднений за життя автора, якщо автор безпосередньо не заборонив оприлюднення такого твору.

     3. Закiнчення строку чинностi майнових прав на твiр означає перехiд твору у суспiльне надбання.

     Твори, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 11 цього Закону.

     4. Захист особистих немайнових прав автора, твiр якого став суспiльним надбанням, здiйснюється його спадкоємцями, а у разi їх вiдсутностi - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Спадкоємцi автора мають право захищати особистi немайновi права автора, зокрема протидiяти перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, а також будь-якому iншому посяганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiї автора.

     Стаття 33. Право особливого роду (sui generis) на неоригiнальнi об'єкти, згенерованi комп'ютерною програмою

     1. Неоригiнальним об'єктом, згенерованим комп'ютерною програмою, є об'єкт, що вiдрiзняється вiд iснуючих подiбних об'єктiв та утворений у результатi функцiонування комп'ютерної програми без безпосередньої участi фiзичної особи в утвореннi цього об'єкта.

     Твори, створенi фiзичними особами з використанням комп'ютерних технологiй, не вважаються неоригiнальними об'єктами, згенерованими комп'ютерною програмою.

     2. Суб'єктами права особливого роду (sui generis) на неоригiнальнi об'єкти, згенерованi комп'ютерною програмою, є особи, яким, з урахуванням вимоги, передбаченої частиною сьомою цiєї статтi, належать майновi права або якi мають лiцензiйнi повноваження на передбачену частиною першою цiєї статтi комп'ютерну програму - автори такої комп'ютерної програми, їх спадкоємцi, особи, яким автори чи їх спадкоємцi передали (вiдчужили) майновi права на комп'ютерну програму або правомiрнi користувачi комп'ютерної програми. Договором можуть визначатися iншi умови належностi права особливого роду (sui generis) на неоригiнальнi об'єкти, згенерованi вiдповiдними комп'ютерними програмами.

     3. У результатi утворення неоригiнального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, особистi немайновi права не виникають.

     4. Обсяг майнових прав суб'єкта права особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, визначається згiдно iз статтею 12 цього Закону.

     5. Право особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, виникає внаслiдок факту генерування цього об'єкта i починає дiяти з моменту його генерування.

     6. Право особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, є чинним з моменту генерування такого об'єкта. Строк чинностi права особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, спливає через 25 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком, в якому згенеровано неоригiнальний об'єкт.

     7. У разi якщо неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, є результатом використання об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, вiдповiдний суб'єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригiнальний об'єкт, за умови дотримання ним прав суб'єкта (суб'єктiв) авторського права або сумiжних прав, твiр (твори) або об'єкт (об'єкти) сумiжних прав якого зазнав (зазнали) використання у процесi генерування такого неоригiнального об'єкта.

     У разi якщо неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, є результатом використання iншого охоронюваного неоригiнального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, вiдповiдний суб'єкт користується правом особливого роду (sui generis) на цей об'єкт, за умови дотримання ним прав суб'єкта (суб'єктiв) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, неоригiнальний об'єкт якого зазнав використання у процесi генерування нового неоригiнального об'єкта.

     8. Суб'єкт права особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, протягом строку дiї права особливого роду (sui generis) має виключне право надавати iншим особам дозвiл на використання цього об'єкта будь-якими способами на пiдставi договору. Дозвiл на використання неоригiнального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, надається в порядку, передбаченому статтею 50 цього Закону.

     9. Право особливого роду (sui generis) на об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, може бути вiдчужено на користь iншої особи в порядку, передбаченому статтею 49 цього Закону.

     10. Вiльне використання неоригiнального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, допускається в порядку, передбаченому статтями 22 - 29 цього Закону.

     11. Порушенням права особливого роду (sui generis) на неоригiнальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, що дає пiдстави для захисту таких прав, у тому числi в судовому порядку, визнаються дiї, передбаченi статтею 55 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цiєю статтею.

Роздiл III. СУМIЖНI ПРАВА

     Стаття 34. Об'єкти сумiжних прав

     1. Об'єктами сумiжних прав, незалежно вiд призначення, змiсту, способу i форми вираження, є:

     1) виконання;

     2) фонограма;

     3) вiдеограма;

     4) програма органiзацiї мовлення.

     Стаття 35. Змiст i суб'єкти сумiжних прав

     1. Сумiжнi права становлять:

     1) сумiжнi права виконавця - особистi немайновi права виконавця i майновi права на виконання;

     2) сумiжнi права виробника фонограми - право на iм'я (найменування) виробника фонограми i майновi права на фонограму;

     3) сумiжнi права виробника вiдеограми - право на iм'я (найменування) виробника вiдеограми i майновi права на вiдеограму;

     4) сумiжнi права органiзацiї мовлення - право на найменування органiзацiї мовлення i майновi права на програму органiзацiї мовлення.

     2. Суб'єктами сумiжних прав є:

     1) виконавець (первинний суб'єкт сумiжних прав на виконання), спадкоємцi виконавця та iншi фiзичнi або юридичнi особи, якi набули майновi права на виконання на пiдставi договору або закону;

     2) виробник фонограми (первинний суб'єкт сумiжних прав на фонограму), спадкоємцi (правонаступники) виробника фонограми та iншi фiзичнi або юридичнi особи, якi набули майновi права на фонограму на пiдставi договору або закону;

     3) виробник вiдеограми (первинний суб'єкт сумiжних прав на вiдеограму), спадкоємцi (правонаступники) виробника вiдеограми та iншi фiзичнi або юридичнi особи, якi набули майновi права на вiдеограму на пiдставi договору або закону;

     4) органiзацiя мовлення (первинний суб'єкт сумiжних прав на програму органiзацiї мовлення), правонаступники органiзацiї мовлення та iншi фiзичнi або юридичнi особи, якi набули майновi права на програму органiзацiї мовлення на пiдставi договору або закону.

     Стаття 36. Виникнення i здiйснення сумiжних прав

     1. Сумiжнi права виникають внаслiдок факту:

     1) кожного здiйснення виконання;

     2) вироблення фонограми;

     3) вироблення вiдеограми;

     4) першої трансляцiї програми органiзацiї мовлення.

     2. Сумiжнi права i право власностi на матерiальний, електронний (цифровий) об'єкт, в якому втiлено (зафiксовано) об'єкт сумiжних прав, не залежать одне вiд одного. Вiдчуження матерiального, електронного (цифрового) об'єкта, в якому втiлено об'єкт сумiжних прав, не означає вiдчуження майнових прав на об'єкт сумiжних прав i навпаки.

     3. Для виникнення i здiйснення сумiжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

     За вiдсутностi доказiв iншого, виконавцем, виробником фонограми, виробником вiдеограми вважаються особи, iмена (найменування) яких зазначено у фонограмi, вiдеограмi та їх копiях або на упаковцi, що мiстить примiрники фонограми, вiдеограми.

     4. Суб'єкт сумiжних прав на виконання або на фонограму, або на вiдеограму для повiдомлення про свої майновi права на вiдповiдний об'єкт сумiжних прав має право використовувати спецiальний знак охорони сумiжних прав, що складається з латинської лiтери "Р", обведеної колом - , поряд з яким зазначаються iм'я (найменування) суб'єкта майнових прав, рiк першого опублiкування об'єкта сумiжних прав. Знак охорони сумiжних прав зазначається у фонограмi, вiдеограмi, у кожнiй їх копiї або на упаковцi, що мiстить примiрник фонограми або вiдеограми.

     5. Суб'єкти сумiжних прав при здiйсненнi виконання, виробленнi фонограми або вiдеограми, першiй трансляцiї програми органiзацiї мовлення зобов'язанi утримуватися вiд дiй, якi можуть порушити авторське право та/або сумiжнi права iнших осiб.

     6. Майновi права на службове виконання виникають i здiйснюються на умовах i в порядку, передбачених статтею 14 цього Закону. Порядок сплати справедливої винагороди за використання службового виконання може визначатися в договорi такого суб'єкта сумiжних прав з роботодавцем або з органiзацiєю колективного управлiння.

     7. Майновi права на виконання, здiйснене виконавцем за замовленням, виникають i здiйснюються на умовах i в порядку, передбачених статтею 15 цього Закону.

     8. Майновi права на об'єкт сумiжних прав, що належать кiльком суб'єктам сумiжних прав спiльно, здiйснюються на умовах i в порядку, передбачених статтею 12 цього Закону.

     Спiввиконавцi (особи, спiльною дiяльнiстю яких здiйснено виконання) здiйснюють свої права на виконання на умовах i в порядку, передбачених статтею 13 цього Закону.

     Спадкування прав на виконання здiйснюється на умовах i в порядку, передбачених частинами першою i другою статтi 32 цього Закону.

     Стаття 37. Особистi немайновi права виконавця, виробника фонограми, виробника вiдеограми, органiзацiї мовлення

     1. Особистi немайновi права виконавця означають право вимагати:

     1) визнання того, що вiн є виконавцем вiдповiдного виконання;

     2) зазначення чи повiдомлення свого iменi (псевдонiма) у зв'язку з кожним використанням виконання (у разi якщо це практично можливо);

     3) забезпечення належної якостi запису його виконання i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй суттєвiй змiнi виконання, запису виконання, що може завдати шкоди його честi i репутацiї.

     2. Виробник фонограми та виробник вiдеограми мають право вимагати:

     1) зазначення свого iменi (найменування) в оригiналi та кожному примiрнику фонограми, вiдеограми або на її (їх) упаковцi поряд iз зазначенням назви твору, iменi (iмен) автора (авторiв), виконавця (виконавцiв);

     2) згадування свого iменi (найменування) у процесi використання фонограми, вiдеограми (у разi якщо це практично можливо).

     3. Органiзацiя мовлення має право зазначати своє найменування у зв'язку з використанням програми органiзацiї мовлення.

     4. Особистi немайновi права виконавця, виробника фонограми, виробника вiдеограми, органiзацiї мовлення не можуть бути переданi (вiдчуженi) iншим особам i не переходять у спадщину.

     Стаття 38. Майновi права на виконання

     1. Суб'єкт сумiжних прав на виконання має право використовувати виконання будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти виконання iншими особами.

     Способами використання виконання є, зокрема:

     1) публiчне сповiщення незафiксованого виконання (прямий ефiр);

     2) фiксування у фонограмi чи вiдеограмi;

     3) вiдтворення запису виконання;

     4) включення зафiксованого виконання до складу iншого об'єкта авторського права або сумiжних прав;

     5) розповсюдження примiрникiв запису виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi;

     6) здавання в найм чи в позичку примiрникiв запису виконання, зафiксованого у фонограмi, вiдеограмi, аудiовiзуальному творi;

     7) iнтерактивне надання доступу до зафiксованого виконання;

     8) iмпорт оригiналу чи примiрникiв запису виконання.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     2. Майновi права на виконання, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi на пiдставi закону чи правочину повнiстю (на всi способи використання виконання на територiї всiх держав свiту) або частково (на окремi способи використання виконання на територiї всiх держав свiту або на окремi способи використання виконання на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання виконання на територiї окремих держав свiту).

     Особа, яка набула майновi права на виконання у повному складi або частково, є суб'єктом сумiжних прав у межах набутих прав.

     Суб'єкт права на виконання має право надати дозвiл та розпорядитися майновими правами на виконання в iнший спосiб, що не суперечить закону. Виконавець має право на справедливу винагороду за публiчне виконання, публiчне сповiщення фонограм (вiдеограм) i зафiксованих у них виконань, опублiкованих для використання з комерцiйною метою, розподiл якої здiйснюється у таких пропорцiях: виконавцям - 50 вiдсоткiв; виробникам фонограм (вiдеограм) - 50 вiдсоткiв.

     3. Незалежно вiд вiдчуження зазначених у частинi першiй цiєї статтi майнових прав на твiр виконавець має право на справедливу винагороду за вiдповiднi способи використання виконання, визначену цим Законом i Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     Допускається без згоди виконавця, виконання якого зафiксованi у фонограмах, вiдеограмах, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерцiйне використання фонограм i вiдеограм та їх примiрникiв:

     1) публiчне виконання фонограми або її примiрника чи публiчна демонстрацiя вiдеограми або її примiрника;

     2) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, в ефiр;

     3) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi чи вiдеограмi та їх примiрниках, по проводах (через кабель).

     Право на справедливу винагороду належить лише виконавцю, переходить лише до спадкоємцiв виконавця i не може бути передано (вiдчужено) iншим особам.

     4. У разi якщо виконання правомiрно використовується в аудiовiзуальному творi, вважається, що виконавець передає продюсеру аудiовiзуального твору майновi права на виконання, передбаченi частиною першою цiєї статтi, у повному складi, якщо iнше не передбачено договором мiж такими виконавцем i продюсером.

     5. У разi якщо виконавець при здiйсненнi запису виконання надає згiдно з договором дозвiл виробнику фонограми, виробнику вiдеограми на вiдтворення примiрникiв фонограми, вiдеограми, вважається, що виконавець надав виробнику фонограми чи виробнику вiдеограми виключне право на розповсюдження запису виконання, на прокат примiрникiв запису виконання, якщо iнше не зазначено у договорi мiж такими виконавцем i виробником фонограми.

     6. Якщо примiрники записаного виконання законним чином введено у цивiльний оборот шляхом їх першого продажу в Українi, допускається подальше вiдчуження таких примiрникiв без згоди суб'єктiв сумiжних прав на таке виконання i без сплати винагороди.

     7. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються виконання, що було попередньо правомiрно розмiщене без обмеження доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, таким чином, щоб представники публiки могли отримати доступ до такого об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально, не є використанням виконання.

     Якщо виконання було попередньо правомiрно розмiщено з обмеженнями доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, а гiперпосилання та/або фреймiнг дозволяє обiйти цi обмеження доступу, дiї з розмiщення таких гiперпосилань (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу) є використанням виконання способом iнтерактивного надання доступу.

     Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються виконання, що було попередньо неправомiрно розмiщено на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, за умови якщо таке гiперпосилання та/або фреймiнг розмiщено з метою отримання прибутку та/або з усвiдомленням незаконного характеру дiй iз розмiщення гiперпосилання та/або фреймiнгу, визнається використанням виконання способом iнтерактивного надання доступу.

     Стаття 39. Майновi права на фонограму

     1. Суб'єкт сумiжних прав на фонограму має право на використання фонограми будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання фонограми iншими особами.

     Способами використання фонограми є, зокрема:

     1) вiдтворення у будь-якiй формi i будь-яким способом;

     2) включення до аудiовiзуального твору, вiдеограми, iншої фонограми;

     3) розповсюдження примiрникiв фонограми;

     4) здавання в найм чи позичку примiрникiв фонограми;

     5) iнтерактивне надання доступу;

     6) будь-яка видозмiна;

     7) публiчне сповiщення;

     8) iмпорт примiрникiв фонограми.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     2. Майновi права на фонограму, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть бути наданi або переданi (вiдчуженi) iншiй особi на пiдставi закону чи правочину повнiстю (на всi способи використання фонограми на територiї всiх держав свiту) або частково (на окремi способи використання фонограми на територiї всiх держав свiту або на окремi способи використання фонограми на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання фонограми на територiї окремих держав свiту).

     Особа, яка набула майновi права на фонограму у повному складi або частково, є суб'єктом сумiжних прав у межах набутих прав.

     Суб'єкт сумiжних прав на фонограму має право надавати дозвiл на використання фонограми та розпоряджатися майновими правами на фонограму в iнший спосiб, що не суперечить закону. Виробник фонограми має право на справедливу винагороду за публiчне виконання, публiчне сповiщення фонограм i зафiксованих у них виконань, опублiкованих для використання з комерцiйною метою, розподiл якої здiйснюється у таких пропорцiях: 1) у разi наявностi у фонограмi зафiксованого виконання: виконавцям - 50 вiдсоткiв; виробникам фонограм - 50 вiдсоткiв; 2) у разi вiдсутностi у фонограмi зафiксованого виконання, виробникам фонограм - 100 вiдсоткiв.

     3. Незалежно вiд вiдчуження зазначених у частинi першiй цiєї статтi майнових прав на фонограму виробник фонограми має право на справедливу винагороду за вiдповiднi способи використання виконання, визначену цим Законом i Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     Допускається без згоди виробника фонограми, фонограми якого опублiкованi для використання з комерцiйною метою, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерцiйне використання фонограми та її примiрникiв:

     1) публiчне виконання фонограми або її примiрника;

     2) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi та її примiрниках, в ефiр;

     3) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у фонограмi та її примiрниках, по проводах (через кабель).

     Право на справедливу винагороду не може бути передано (вiдчужено) iншим особам.

     4. Якщо примiрник фонограми правомiрно введено у цивiльний оборот шляхом першого продажу в Українi, допускається подальше вiдчуження таких примiрникiв без згоди суб'єктiв сумiжних прав на таку фонограму i без сплати винагороди. При цьому право дозволяти чи забороняти прокат примiрникiв фонограм залишається виключно за вiдповiдним суб'єктом майнових прав на фонограму.

     5. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються фонограми, що була попередньо правомiрно розмiщена без обмеження доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, таким чином, щоб представники публiки могли отримати доступ до такого об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально, не є використанням фонограми.

     Якщо фонограма була попередньо правомiрно розмiщена з обмеженнями доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, а гiперпосилання та/або фреймiнг дозволяє обiйти цi обмеження доступу, дiї з розмiщення таких гiперпосилань (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу) є використанням фонограми способом iнтерактивного надання доступу.

     Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються фонограми, що була попередньо неправомiрно розмiщена на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, за умови що таке гiперпосилання та/або фреймiнг розмiщено з метою отримання прибутку та/або з усвiдомленням незаконного характеру дiй iз розмiщення гiперпосилання та/або фреймiнгу, визнається використанням фонограми способом iнтерактивного надання доступу.

     Стаття 40. Майновi права на вiдеограму

     1. Суб'єкт сумiжних прав на вiдеограму має право на використання вiдеограми будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання вiдеограми iншими особами.

     Способами використання вiдеограми є, зокрема:

     1) вiдтворення у будь-якiй формi i будь-яким способом;

     2) включення до аудiовiзуального твору, вiдеограми, iншої вiдеограми;

     3) розповсюдження примiрникiв вiдеограми;

     4) здавання в найм чи позичку примiрникiв вiдеограми;

     5) iнтерактивне надання доступу;

     6) будь-яка видозмiна;

     7) публiчне сповiщення;

     8) публiчне демонстрування;

     9) iмпорт примiрникiв вiдеограми.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     2. Майновi права на вiдеограму, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi на пiдставi закону чи правочину повнiстю (на всi способи використання вiдеограми на територiї всiх держав свiту) або частково (на окремi способи використання вiдеограми на територiї всiх держав свiту або на окремi способи використання вiдеограми на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання вiдеограми на територiї окремих держав свiту).

     Особа, яка набула майновi права на вiдеограму у повному складi або частково, є суб'єктом сумiжних прав у межах набутих прав.

     Суб'єкт сумiжних прав на вiдеограму має право надавати дозвiл на використання вiдеограми або розпоряджатися майновими правами на вiдеограму в iнший спосiб, що не суперечить закону.

     Виробник вiдеограми має право на справедливу винагороду за публiчне виконання, публiчне сповiщення вiдеограм i зафiксованих у них виконань, опублiкованих для використання з комерцiйною метою, розподiл якої здiйснюється у таких пропорцiях: 1) у разi наявностi у вiдеограмi зафiксованого виконання: виконавцям - 50 вiдсоткiв; виробникам вiдеограм - 50 вiдсоткiв; 2) у разi вiдсутностi у вiдеограмi зафiксованого виконання, виробникам вiдеограм - 100 вiдсоткiв.

     3. Незалежно вiд вiдчуження зазначених у частинi першiй цiєї статтi майнових прав на вiдеограму виробник вiдеограми має право на справедливу винагороду за вiдповiднi способи використання виконання, визначену цим Законом i Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     Допускається без згоди виробникiв вiдеограм, вiдеограми яких опублiкованi для використання з комерцiйною метою, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерцiйне використання вiдеограм та їх примiрникiв:

     1) публiчна демонстрацiя вiдеограми або її примiрника;

     2) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у вiдеограмi та її примiрниках, в ефiр;

     3) публiчне сповiщення виконання, зафiксованого у вiдеограмi та її примiрниках, по проводах (через кабель).

     Право на справедливу винагороду не може бути передано (вiдчужено) iншим особам.

     4. Якщо примiрник вiдеограми правомiрно введено у цивiльний оборот шляхом першого продажу в Українi, допускається подальше вiдчуження таких примiрникiв без згоди суб'єктiв сумiжних прав на таку вiдеограму i без сплати винагороди. При цьому право дозволяти чи забороняти прокат примiрникiв вiдеограм залишається виключно за вiдповiдним суб'єктом майнових прав на вiдеограму.

     5. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються вiдеограми, що була попередньо правомiрно розмiщена без обмеження доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, таким чином, щоб представники публiки могли отримати доступ до такого об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально, не є використанням вiдеограми.

     Якщо вiдеограма була попередньо правомiрно розмiщена з обмеженнями доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, а гiперпосилання та/або фреймiнг дозволяє обiйти цi обмеження доступу, дiї з розмiщення таких гiперпосилань (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу) є використанням вiдеограми способом iнтерактивного надання доступу.

     Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються вiдеограми, що була попередньо неправомiрно розмiщена на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, за умови що таке гiперпосилання та/або фреймiнг розмiщено з метою отримання прибутку та/або з усвiдомленням незаконного характеру дiй iз розмiщення гiперпосилання та/або фреймiнгу, визнається використанням вiдеограми способом iнтерактивного надання доступу.

     Стаття 41. Майновi права на програму органiзацiї мовлення

     1. Суб'єкт сумiжних прав на програму органiзацiї мовлення має право на використання програми органiзацiї мовлення будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання програми органiзацiї мовлення iншими особами.

     Способами використання програми органiзацiї мовлення є, зокрема:

     1) публiчне сповiщення;

     2) ретрансляцiя;

     3) фiксування;

     4) вiдтворення запису програми органiзацiї мовлення;

     5) розповсюдження примiрникiв запису програми органiзацiї мовлення;

     6) публiчне демонстрування запису програми органiзацiї мовлення;

     7) iнтерактивне надання доступу.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     2. Майновi права на програму органiзацiї мовлення, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi на пiдставi закону чи правочину повнiстю (на всi способи використання програми органiзацiї мовлення на територiї всiх держав свiту) або частково (на окремi способи використання програми органiзацiї мовлення на територiї всiх держав свiту або на окремi способи використання програми органiзацiї мовлення на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання програми органiзацiї мовлення на територiї окремих держав свiту). Особа, яка набула майновi права на програму органiзацiї мовлення у повному складi або частково, є суб'єктом сумiжних прав у межах набутих прав.

     Суб'єкт сумiжних прав на програму органiзацiї мовлення має право надавати дозвiл на використання програми органiзацiї мовлення та розпоряджатися майновими правами на програму органiзацiї мовлення в iнший спосiб, що не суперечить закону.

     3. Одержання права на використання програми органiзацiї мовлення не звiльняє користувача вiд обов'язку сплати винагороди за використання об'єктiв авторського права, виконань, фонограм, вiдеограм, що мiстяться в такiй програмi, у порядку, передбаченому Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     4. Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються програми органiзацiй мовлення, що була попередньо правомiрно розмiщена без обмеження доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, таким чином, щоб представники публiки могли отримати доступ до такого об'єкта з мiсця та у час, обранi ними iндивiдуально, не є використанням програми органiзацiй мовлення.

     Якщо програму органiзацiї мовлення було попередньо правомiрно розмiщено з обмеженнями доступу на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, а гiперпосилання та/або фреймiнг дозволяє обiйти цi обмеження доступу, дiї з розмiщення таких гiперпосилань (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу) є використанням програми органiзацiї мовлення способом iнтерактивного надання доступу.

     Розмiщення гiперпосилання (у тому числi гiперпосилань у формi сукупностi гiперпосилань в одному файлi (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймiнгу), якщо такi дiї стосуються фонограми органiзацiї мовлення, що була попередньо неправомiрно розмiщена на веб-сайтi (веб-сторiнцi), на який направляє гiперпосилання та/або фреймiнг, за умови що таке гiперпосилання та/або фреймiнг розмiщено з метою отримання прибутку та/або з усвiдомленням незаконного характеру дiй iз розмiщення гiперпосилання та/або фреймiнгу, визнається використанням програми органiзацiй мовлення способом iнтерактивного надання доступу.

     Стаття 42. Правовi засади публiчного сповiщення програм органiзацiй мовлення

     1. У разi публiчного сповiщення програм органiзацiй мовлення зi станцiї зв'язку, розташованої на територiї України, на супутник таким чином, що публiчне сповiщення такої програми органiзацiй мовлення, а також iнших об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав, що передаються органiзацiєю мовлення, з супутника поширюється за межi територiї України, для цiлей цього Закону вважається, що таке публiчне сповiщення вiдбувається в Українi, а права та обов'язки, передбаченi цим Законом, зокрема обов'язок iз сплати винагороди за використання об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав, а також вiдповiдальнiсть за дотримання авторського права та/або сумiжних прав несе особа, яка здiйснює публiчне сповiщення об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав на супутник.

     2. Органiзацiя мовлення, що здiйснює передавання закодованих сигналiв, засоби для декодування яких надаються для використання органiзацiєю мовлення або з її дозволу, а також особа, що реалiзує (здає в оренду) пристрої (засоби) для декодування та/або вiдповiдає за використання декодувального пристрою (засобу), несуть обов'язки, передбаченi цим Законом, зокрема обов'язок щодо сплати винагороди за використання об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав, а також несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за дотримання авторського права та/або сумiжних прав пiд час такого публiчного сповiщення.

     Стаття 43. Вiльне використання об'єктiв сумiжних прав

     1. Допускається без дозволу вiдповiдного суб'єкта сумiжних прав та безоплатно таке використання об'єктiв сумiжних прав:

     1) вiдтворення об'єктiв сумiжних прав для забезпечення судового, адмiнiстративного i кримiнального провадження, забезпечення громадської безпеки в обсязi, що вiдповiдає визначенiй метi;

     2) публiчне виконання i публiчне сповiщення виконань, фонограм, вiдеограм пiд час офiцiйних церемонiй, органiзованих органами державної влади та/або органами мiсцевого самоврядування, релiгiйних церемонiй, а також поховань в обсязi, що вiдповiдає характеру таких церемонiй;

     3) вiдтворення у зв'язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевiрку функцiонування якого неможливо здiйснити без використання об'єктiв сумiжних прав, за умови що таке вiдтворення та його обсяг вiдповiдають визначенiй метi;

     4) дiї з тимчасового вiдтворення об'єкта сумiжних прав, якi мають перехiдний або випадковий (додатковий) характер i є невiд'ємною складовою частиною технологiчного процесу, а також єдина мета яких полягає в тому, щоб сприяти передаванню електронної (цифрової) копiї об'єкта сумiжних прав посередником у мережi мiж третiми особами або правомiрному використанню об'єкта сумiжних прав. Зазначенi дiї з тимчасового вiдтворення об'єкта сумiжних прав допускаються за умови, що вони не мають самостiйного економiчного значення;

     5) приватне копiювання правомiрно оприлюднених виконань, зафiксованих у фонограмах, вiдеограмах, а також примiрникiв фонограм, вiдеограм. Особливостi та порядок виплати винагороди за приватне копiювання визначаються Законом України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав".

     2. Допускається без дозволу вiдповiдного суб'єкта сумiжних прав та безоплатно, але iз зазначенням iменi виконавця, iменi (найменування) виробника фонограми, виробника вiдеограми вiдповiдно до статтi 37 цього Закону щодо особистих немайнових прав виконавцiв i немайнових прав виробникiв фонограм, виробникiв вiдеограм, органiзацiй мовлення, таке використання об'єктiв сумiжних прав:

     1) використання цитат iз записаних виконань, фонограм, вiдеограм, записаних програм органiзацiй мовлення в обсязi, що вiдповiдає визначенiй метi, на умовах, передбачених пунктом 1 частини другої статтi 22 цього Закону щодо вiльного використання творiв;

     2) використання коротких уривкiв об'єктiв сумiжних прав як iлюстрацiй для забезпечення та реалiзацiї освiтнього процесу чи з метою наукових дослiджень в обсязi, що вiдповiдає визначенiй метi, якщо таке використання не має самостiйного економiчного значення;

     3) фiксування засобами фотографування, звукозапису, вiдеозапису, публiчне сповiщення коротких уривкiв об'єктiв сумiжних прав, побачених або почутих пiд час перебiгу поточних подiй з метою висвiтлення таких подiй, в обсязi, що вiдповiдає визначенiй iнформацiйнiй метi;

     4) використання фонограм у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону щодо вiльного використання творiв, для осiб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої iнформацiї через iнвалiднiсть;

     5) адаптацiя вiдеограм шляхом аудiодискрипцiї (тифлокоментування);

     6) використання об'єктiв сумiжних прав бiблiотеками, музеями з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону щодо вiльного використання творiв.

     3. Перелiк вiльного використання об'єктiв сумiжних прав, зазначений у цiй статтi, є вичерпним.

     4. Винятки та обмеження майнових прав на об'єкти сумiжних прав допускається застосовувати виключно у випадках, передбачених частинами першою i другою цiєї статтi, за умови що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню таких об'єктiв i не обмежуватимуть безпiдставно законнi iнтереси вiдповiдних суб'єктiв сумiжних прав.

     Стаття 44. Сирiтськi об'єкти сумiжних прав

     1. Дозволяється використання сирiтських фонограм, вiдеограм та зафiксованих у них виконань бiблiотеками, музеями з вiдкритим доступом для вiдвiдувачiв, архiвами або органiзацiями iз збереження фондiв аудiо-, вiдеозаписiв.

     2. Умови втрати фонограмами, вiдеограмами та зафiксованими у них виконаннями статусу сирiтських визначаються частиною третьою статтi 29 цього Закону щодо сирiтських творiв.

     3. Порядок та умови дозволеного використання сирiтських фонограм, вiдеограм та зафiксованих у них виконань, що включають порядок та умови вжиття заходiв для iдентифiкацiї i належного розшуку вiдповiдних суб'єктiв сумiжних прав, набуття i втрати статусу сирiтського виконання, фонограми, вiдеограми, а також ведення вiдповiдного реєстру сирiтських творiв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 45. Строк чинностi сумiжних прав

     1. Право iнтелектуальної власностi на виконання є чинним з моменту здiйснення виконання. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на виконання спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком здiйснення виконання. Якщо запис виконання протягом цього строку правомiрно оприлюднено, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на виконання спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком такого оприлюднення.

     2. Право iнтелектуальної власностi на фонограму є чинним з моменту вироблення фонограми. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на фонограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком вироблення фонограми. Якщо фонограму протягом цього строку правомiрно оприлюднено, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на фонограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком такого оприлюднення.

     3. Право iнтелектуальної власностi на вiдеограму є чинним з моменту вироблення вiдеограми. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на вiдеограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком вироблення вiдеограми. Якщо вiдеограму протягом цього строку правомiрно оприлюднено, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на вiдеограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком такого оприлюднення.

     4. Право iнтелектуальної власностi на програму органiзацiї мовлення є чинним з моменту першої трансляцiї програми органiзацiї мовлення. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на програму органiзацiї мовлення спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком першої трансляцiї програми органiзацiї мовлення незалежно вiд використаних технiчних засобiв.

     5. Особистi немайновi права виконавцiв, виробникiв фонограм, виробникiв вiдеограм, органiзацiй мовлення, передбаченi статтею 37 цього Закону, охороняються безстроково.

     Стаття 46. Перехiд об'єкта сумiжних прав у суспiльне надбання. Захист особистих немайнових прав виконавця, виробника фонограми, виробника вiдеограми, органiзацiї мовлення

     1. Закiнчення строку чинностi майнових прав на об'єкт сумiжних прав означає його перехiд у суспiльне надбання.

     Об'єкти сумiжних прав, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно без сплати винагороди використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання прав вiдповiдних суб'єктiв, передбачених статтею 37 цього Закону.

     2. Захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло у суспiльне надбання, здiйснюється виконавцем або на умовах i в порядку, передбачених частиною четвертою статтi 32 цього Закону щодо захисту особистих немайнових прав автора, твiр якого перейшов у суспiльне надбання.

     Захист немайнових прав виробника фонограми, виробника вiдеограми, органiзацiї мовлення, об'єкт сумiжних прав якого перейшов у суспiльне надбання, здiйснюється вiдповiдно виробником фонограми, виробником вiдеограми, органiзацiєю мовлення або (у разi смертi чи припинення такої особи) суб'єктом майнових прав на фонограму, вiдеограму, програму органiзацiї мовлення вiдповiдно.

Роздiл IV. ЗДIЙСНЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I ОБ'ЄКТИ СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 47. Форми здiйснення майнових прав на об'єкти авторського права i об'єкти сумiжних прав

     1. Суб'єкт авторського права або сумiжних прав може здiйснювати майновi права, що йому належать, самостiйно, через представника або органiзацiї колективного управлiння.

     2. Суб'єкт авторського права або сумiжних прав здiйснює майновi права, що йому належать, на власний розсуд, не порушуючи прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.

     Не допускається зловживання майновими правами на об'єкти авторського права i сумiжних прав.

     Стаття 48. Розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав

     1. Розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав може здiйснюватися на пiдставi:

     1) трудового договору (контракту) - в частинi умов щодо розподiлу майнових прав на службовий твiр або службове виконання, службову фонограму, службову вiдеограму;

     2) договору про створення за замовленням i використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав;

     3) договору про передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав;

     4) лiцензiйного договору на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав;

     5) публiчної лiцензiї на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав;

     6) iншого правочину щодо розпоряджання майновими правами на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав.

     Умови правочинiв щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав стосовно передання (вiдчуження) або надання дозволу на використання (лiцензiї) щодо майнового права на справедливу винагороду, передбаченого вiдповiдно частиною третьою статтi 12, частиною третьою статтi 38, частиною третьою статтi 39, частиною третьою статтi 40 цього Закону, є нiкчемними.

     2. Правочини щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав вчиняються у письмовiй (електроннiй) формi, крiм договору про використання твору в перiодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової iнформацiї тощо), якi можуть укладатися в уснiй формi.

     У договорi щодо розпоряджання майновими правами на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав визначаються:

     1) вiдомостi, що дозволяють iдентифiкувати вiдповiдний об'єкт (назва та/або iншi характернi ознаки);

     2) обсяг майнових прав на вiдповiдний об'єкт, що передаються (надаються) за договором;

     3) розмiр чи спосiб визначення плати (винагороди) або зазначення про безвiдплатний характер договору.

     3. Умови договорiв щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав, що обмежують право творця такого об'єкта на створення (здiйснення, вироблення) iнших об'єктiв авторського права або об'єктiв сумiжних прав, є нiкчемними.

     Стаття 49. Передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав за договором

     1. Суб'єкт авторського права або сумiжних прав може передати (вiдчужити) свої майновi права на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав, передбаченi вiдповiдно частиною першою статтi 12, частиною першою статтi 38, частиною першою статтi 39, частиною першою статтi 40 цього Закону будь-якiй iншiй особi у повному складi на територiї всiх держав свiту або частково на окремi способи використання на територiї окремих держав свiту, або на всi способи використання на територiї окремих держав свiту. У разi передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав частково майновi права в обсязi, не передбаченому у договорi, є такими, що не переданi (не вiдчуженi).

     Предметом договору про передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкти авторського права i об'єкти сумiжних прав не можуть бути об'єкти i майновi права, яких не iснувало на момент укладення договору.

     2. Особа, яка набуває майновi права на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав, стає суб'єктом майнових прав у межах набутого нею обсягу майнових прав на такий об'єкт протягом визначеного законом строку чинностi вiдповiдних майнових прав на такий об'єкт. Умова договору про передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкти авторського права або об'єкти сумiжних прав на iнший, нiж передбачено законом строк чинностi набутих майнових прав, є нiкчемною.

     Особа, яка передає (вiдчужує) майновi права на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав, зобов'язана надати особi, яка набуває такi права, вiдомостi про наявнiсть лiцензiйних, сублiцензiйних договорiв та iнших прав i зобов'язань щодо прав, якi передаються.

     Укладення договору про передання (вiдчуження) майнових прав на об'єкт авторського права i об'єкти сумiжних прав не впливає на чиннiсть лiцензiйних, сублiцензiйних договорiв, якi було укладено ранiше, якщо iнше не передбачено вiдповiдним лiцензiйним договором.

     Стаття 50. Лiцензiйнi договори на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав

     1. За лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав визначеним способом (способами) протягом певного строку на певнiй територiї, а лiцензiат зобов'язується вносити плату за використання об'єкта, якщо iнше не встановлено договором.

     Лiцензiаром може бути суб'єкт майнових авторських або сумiжних прав, а у випадках, передбачених договором або законом, - iнша уповноважена особа, зокрема органiзацiя колективного управлiння.

     Лiцензiат не має права використовувати об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав способами, прямо не передбаченими лiцензiйним договором.

     2. Лiцензiйний договiр, згiдно з яким лiцензiар надає лiцензiату дозвiл на виготовлення i опублiкування примiрникiв зафiксованого або записаного твору, записаного виконання, фонограми, вiдеограми (примiрникiв вiдповiдних об'єктiв) у кiлькостi (тиражем), здатнiй задовольнити розумнi потреби публiки, є лiцензiйним видавничим договором. Лiцензiат лiцензiйного видавничого договору, який забезпечує опублiкування зазначеного в цiй частинi об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, вважається видавцем.

     Якщо лiцензiйним видавничим договором визначено тираж примiрникiв вiдповiдних об'єктiв, при цьому лiцензiатом введено у цивiльний оборот (реалiзовано) весь тираж ранiше спливу строку дiї такого договору, такий договiр припиняється з моменту реалiзацiї зазначеного тиражу, якщо договором не передбачено iнше.

     Якщо лiцензiйним видавничим договором визначено тираж примiрникiв вiдповiдних об'єктiв, але лiцензiатом на момент спливу строку дiї такого договору не введено у цивiльний оборот (реалiзовано) весь тираж, лiцензiат повинен сплатити лiцензiару передбачену таким договором винагороду в повному обсязi до завершення дiї договору, якщо договором не передбачено iнше.

     Якщо лiцензiйним видавничим договором передбачено обмежений тираж видання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, лiцензiат має право вiдтворити бiльшу кiлькiсть примiрникiв такого об'єкта, нiж передбачено таким договором, виключно з метою дотримання лiцензiатом вимог Закону України "Про обов'язковий примiрник документiв".

     Якщо в лiцензiйному видавничому договорi про видання або iнше вiдтворення твору винагорода визначається у виглядi фiксованої грошової суми, то в договорi має бути визначений максимальний тираж твору.

     3. У випадках, передбачених лiцензiйним договором, дозвiл на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав може надаватися лiцензiатом iншiй особi (сублiцензiату) на пiдставi сублiцензiйного договору в обсязi, що не може перевищувати обсяг прав, якi було надано лiцензiату на пiдставi лiцензiйного договору, зокрема щодо територiї i строку дiї сублiцензiйного договору.

     Сублiцензiат має право укладати наступнi сублiцензiйнi договори, якщо таке повноваження передбачено для наступних сублiцензiатiв основним лiцензiйним договором.

     4. У разi вiдсутностi визначення у лiцензiйному (сублiцензiйному) договорi виду лiцензiї вважається, що лiцензiя є невиключною.

     У разi вiдсутностi визначення у лiцензiйному договорi територiї дiї лiцензiйного договору (лiцензiї) дiя лiцензiї поширюється на територiю України.

     У разi вiдсутностi визначення у лiцензiйному договорi строку, на який поширюється дiя лiцензiйного договору (лiцензiї), договiр вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинностi виключного майнового права на визначений у договорi об'єкт права iнтелектуальної власностi, але не бiльше нiж на п'ять рокiв. Якщо за шiсть мiсяцiв до спливу зазначеного п'ятирiчного строку жодна iз сторiн не повiдомить письмово другу сторону про вiдмову вiд договору, договiр вважається продовженим на невизначений строк. У такому разi кожна iз сторiн може в будь-який час вiдмовитися вiд договору, письмово повiдомивши про це другу сторону за шiсть мiсяцiв до розiрвання договору, якщо бiльший строк для повiдомлення не встановлений за домовленiстю сторiн.

     Лiцензiат (сублiцензiат) здiйснює свої повноваження виключно за умови дотримання особистих немайнових прав автора та/або виконавця, немайнових прав виробника фонограми та/або виробника вiдеограми, та/або органiзацiї мовлення вiдповiдно до статей 11 i 37 цього Закону.

     5. Якщо iнше не передбачено лiцензiйним договором, лiцензiат має право:

     1) вчиняти дiї допомiжного характеру (iншi допомiжнi способи використання) щодо визначених у такому договорi видiв майнових прав на вiдповiднi об'єкти авторського права та/або об'єкти сумiжних прав, якщо без вчинення таких дiй здiйснення лiцензiатом передбачених договором прав i обов'язкiв є об'єктивно неможливим або iстотно ускладненим;

     2) залучати пiд власну вiдповiдальнiсть третю особу (третiх осiб) без права укладення сублiцензiйного договору (сублiцензiйних договорiв), якщо без участi такої третьої особи (таких третiх осiб) здiйснення лiцензiатом передбачених договором прав i обов'язкiв є об'єктивно неможливим або iстотно ускладненим.

     Стаття 51. Публiчна лiцензiя на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав

     1. Суб'єкт авторського права або суб'єкт сумiжних прав може надати дозвiл на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав будь-якою особою на визначених ним умовах (публiчна лiцензiя).

     Публiчна лiцензiя видається шляхом оприлюднення її умов разом з наданням можливостi дистанцiйного ознайомлення з вiдповiдним об'єктом авторського права або об'єктом сумiжних прав необмеженому колу осiб з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем.

     2. Особа, яка використовує об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав на основi публiчної лiцензiї, зобов'язана дотримуватися визначених суб'єктом авторського права або суб'єктом сумiжних прав умов, на яких її було видано.

     3. Умовами публiчної лiцензiї може бути передбачено, що така лiцензiя є безвiдкличною. У такому разi публiчна лiцензiя дiє протягом усього строку чинностi майнових авторських прав або майнових сумiжних прав i може бути достроково припинена лише стосовно особи, яка порушила умови, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi.

     4. Публiчна лiцензiя є невиключною. Виключнi та одиничнi публiчнi лiцензiї є нiкчемними.

     5. Публiчна лiцензiя, в якiй не передбачено сплату винагороди за використання об'єкта авторського права та/або об'єкта сумiжних прав або передбачено, що така сплата може здiйснюватися лiцензiатом добровiльно, на власний розсуд, вважається безоплатною.

     Стаття 52. Колективне управлiння майновими правами на об'єкти авторського права i об'єкти сумiжних прав

     1. Колективне управлiння майновими правами на об'єкти авторського права i об'єкти сумiжних прав здiйснюється органiзацiями колективного управлiння вiдповiдно до закону.

Роздiл V. ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА I СУМIЖНИХ ПРАВ

     Стаття 53. Пiдстави для захисту авторського права i сумiжних прав

     1. Пiдставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських i сумiжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.

     2. Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських i сумiжних прав є, зокрема:

     1) плагiат - це опублiкування твору або його частини у незмiнному або видозмiненому виглядi, включаючи опублiкування перекладу iншомовного твору або його частини, пiд iменем особи, яка не є автором цього твору;

     2) використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, якщо такi дiї не пiдпадають пiд передбаченi цим Законом випадки вiльного використання об'єктiв авторського права або об'єктiв сумiжних прав, без дозволу суб'єкта таких прав, у тому числi:

     пiратство у сферi авторського права i сумiжних прав - вiдтворення, ввезення на митну територiю України, вивезення з митної територiї України i розповсюдження пiратських примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм, незаконне використання програм органiзацiї мовлення, камкординг, а також Iнтернет-пiратство, тобто незаконне використання об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав iз застосуванням мережi Iнтернет;

     ввезення на митну територiю України без дозволу суб'єктiв авторського права та/або суб'єктiв сумiжних прав примiрникiв творiв (у тому числi комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вiдеограм, записiв передач органiзацiї мовлення;

     камкординг - фiксування аудiовiзуального твору пiд час публiчного демонстрування аудiовiзуального твору в кiнотеатрах, iнших кiновидовищних закладах особами, якi перебувають у тому самому примiщеннi, у якому вiдбувається таке публiчне демонстрування, для будь-яких цiлей без дозволу суб'єктiв авторського права або суб'єктiв сумiжних прав, об'єкти яких складають аудiовiзуальний твiр;

     3) використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, якщо такi дiї не пiдпадають пiд передбаченi цим Законом випадки вiльного використання об'єктiв авторського права або об'єктiв сумiжних прав, з дозволу суб'єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвiл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об'єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публiчної лiцензiї тощо);

     4) зловживання посадовими особами органiзацiї колективного управлiння службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподiлу i виплати винагороди суб'єкту авторського права або суб'єкту сумiжних прав;

     5) будь-якi дiї з недозволеного обходу технологiчного засобу захисту об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, у тому числi кардшейрiнг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження i застосування засобiв для такого обходу;

     кардшейрiнг - це забезпечення у будь-якiй формi та в будь-який спосiб доступу до програми органiзацiї мовлення, доступ до якої обмежено суб'єктом авторського права або суб'єктом сумiжних прав шляхом застосування технологiчних засобiв захисту (абонентська карта, код тощо) або в iнший спосiб, в обхiд таких форм захисту, внаслiдок чого така програма органiзацiй мовлення може бути сприйнята публiкою;

     6) пiдроблення, змiна чи вилучення iнформацiї про управлiння правами (iнформацiї, що iдентифiкує об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав i автора чи iншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право та/або сумiжнi права, або iнформацiї про умови використання об'єкта авторського права та/або об'єкта сумiжних прав, або будь-якi цифри чи коди, у яких представлена така iнформацiя, коли будь-який iз цих елементiв iнформацiї прикладений до копiї об'єкта авторського права та/або об'єкта сумiжних прав або вмiщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повiдомленням до загального вiдома), зокрема в електроннiй (цифровiй) формi, без дозволу вiдповiдного суб'єкта авторського права або суб'єкта сумiжних прав;

     7) iмпорт, розповсюдження примiрникiв об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, з яких без дозволу суб'єктiв майнових прав на цi об'єкти вилучено чи у яких змiнено iнформацiю про управлiння правами, зокрема в електроннiй (цифровiй) формi;

     8) управлiння веб-сайтом, який шляхом iндексацiї метаданих твору або об'єкта сумiжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твiр або об'єкт сумiжних прав у межах однорангової мережi без дотримання майнових прав суб'єктiв авторського права та/або суб'єктiв сумiжних прав.

     3. Дiями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських i сумiжних прав, є, зокрема:

     1) розповсюдження, ввезення на митну територiю України технiчних пристроїв, обладнання, що включає комп'ютерну програму та надає доступ користувачам до об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав без дозволу вiдповiдних суб'єктiв авторського права або суб'єктiв сумiжних прав (у тому числi коли комп'ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технологiї або технiчнi пристрої використовують сигнали iнших Iнтернет-ресурсiв);

     2) налаштування комп'ютерної програми, застосункiв, додаткiв до них, технологiй, технiчних пристроїв, якi надають доступ до об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав без дозволу вiдповiдних суб'єктiв авторського права або суб'єктiв сумiжних прав таких об'єктiв (у тому числi коли комп'ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технологiї або технiчнi пристрої використовують сигнали iнших Iнтернет-ресурсiв);

     3) надання iнструкцiй щодо налаштування комп'ютерної програми, застосункiв та додаткiв до неї, технологiй, технiчних пристроїв для отримання доступу до об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав без дозволу вiдповiдних суб'єктiв авторського права або суб'єктiв сумiжних прав таких об'єктiв у будь-якiй формi з метою отримання винагороди вiд надання таких iнструкцiй.

     Положення цiєї частини не поширюються на випадки, передбаченi статтями 22 - 29, 43 - 44 цього Закону, а також на твори, об'єкти сумiжних прав, якi стали суспiльним надбанням, у разi якщо суб'єкти авторського права та/або суб'єкти сумiжних прав надали особi, яка використовує правомiрно виготовлений примiрник об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, право вжити дiї для обходу технологiчних засобiв захисту - копiї.

     Стаття 54. Захист прав суб'єктiв авторського права i суб'єктiв сумiжних прав

     1. Захист особистих немайнових i майнових прав суб'єктiв авторського права та/або суб'єктiв сумiжних прав здiйснюється в порядку, встановленому адмiнiстративним, цивiльним i кримiнальним законодавством.

     Стаття 55. Цивiльно-правовий захист авторського права i сумiжних прав

     1. За захистом авторського права або сумiжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та iнших органiв вiдповiдно до їх компетенцiї мають право звертатися:

     1) суб'єкти авторського права або суб'єкти сумiжних прав для захисту свого авторського права або сумiжних прав;

     2) особи, яким надано виключне право на використання об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав та/або якi мають право на отримання частки винагороди за використання об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, для захисту своїх прав та/або охоронюваних законом iнтересiв у межах договору iз суб'єктом авторського права або суб'єктом сумiжних прав вiд протиправних посягань будь-якої третьої особи на права такого лiцензiата або права отримувача частки зазначеної винагороди;

     3) органiзацiї колективного управлiння вiдповiдно до доручення правовласникiв-контрагентiв з добровiльного колективного управлiння вiдповiдно до Закону України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав" з урахуванням сфери їх дiяльностi, зазначеної в реєстрi органiзацiй колективного управлiння;

     4) акредитованi органiзацiї колективного управлiння з урахуванням сфери їх акредитацiї, зазначеної в реєстрi органiзацiй колективного управлiння;

     5) особи, яким належить право особливого роду (sui generis).

     2. Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, мають право звертатися за захистом авторського права та/або сумiжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про:

     1) визнання авторського права або сумiжних прав;

     2) вiдновлення становища, яке iснувало до порушення;

     3) припинення та/або заборону вчиняти дiї, що порушують авторське право та/або сумiжнi права чи створюють загрозу їх порушення;

     4) стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право i сумiжнi права;

     5) вiдшкодування моральної шкоди;

     6) вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням авторського права або сумiжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслiдок порушення ним авторського права або сумiжних прав, або стягнення компенсацiї;

     7) припинення пiдготовчих дiй до порушення авторського права та/або сумiжних прав, у тому числi шляхом призупинення митних процедур, якщо є пiдстави вважати, що на митну територiю України чи з митної територiї України можуть бути пропущенi пiратськi примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, засоби обходу технологiчного засобу захисту об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав тощо;

     8) опублiкування за рахунок порушника в засобах масової iнформацiї даних про допущенi порушення авторського права та/або сумiжних прав та судовi рiшення щодо цих порушень;

     9) вжиття iнших передбачених законодавством заходiв, пов'язаних iз захистом авторського права та/або сумiжних прав.

     3. Суд має право постановити рiшення про:

     1) вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права та/або сумiжних прав, з визначенням розмiру вiдшкодування;

     2) вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням авторського права та/або сумiжних прав;

     3) стягнення з порушника авторського права та/або сумiжних прав доходу, отриманого внаслiдок порушення;

     4) стягнення компенсацiї (разового грошового стягнення), що визначається судом замiсть вiдшкодування збиткiв або стягнення доходу на розсуд суб'єкта авторського права та/або суб'єкта сумiжних прав у розмiрi вiд 2 до 200 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб або як фiксована подвоєна, а в разi умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, з приводу якого виник спiр; на вимогу осiб, передбачених у пунктах 2 - 5 частини першої цiєї статтi, - як фiксована подвоєна, а в разi умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання вiдповiдного об'єкта, з приводу якого виник спiр.

     Розмiр компенсацiї має бути ефективним, спiврозмiрним i стримуючим, спрямовуватися на вiдновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законнiй дiяльностi користувача i водночас забезпечити захист вiд зловживань користувача.

     При визначеннi розмiру компенсацiї судом враховується тривалiсть та систематичнiсть порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням територiї його поширення), сфера господарювання та намiри порушника, вина та її форми, а також iншi об'єктивнi обставини;

     5) припинення i заборону опублiкування творiв, виконань, фонограм, вiдеограм, вилучення (конфiскацiю) пiратських примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи записiв програм органiзацiй мовлення та обладнання i матерiалiв, призначених для їх виготовлення i вiдтворення, публiкацiю у пресi iнформацiї про допущене порушення тощо, якщо в ходi судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права та/або сумiжних прав або факт наявностi дiй, що створюють загрозу порушення таких прав.

     4. Суд може постановити рiшення про накладення на порушника штрафу у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафiв передається у встановленому порядку до державного бюджету.

     5. Суд може постановити рiшення про вилучення чи конфiскацiю всiх пiратських примiрникiв творiв, фонограм, вiдеограм чи записiв програм органiзацiї мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовленi або розповсюдженi з порушенням авторського права та/або сумiжних прав, а також засобiв обходу технологiчного засобу захисту об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав. Це стосується також усiх клiше, матриць, форм, оригiналiв, магнiтних стрiчок, фотонегативiв та iнших предметiв, за допомогою яких вiдтворюються примiрники творiв, фонограм, вiдеограм, записи програм органiзацiї мовлення, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для їх вiдтворення i для виготовлення засобiв обходу технологiчного засобу захисту об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав.

     За рiшенням суду вилученi пiратськi примiрники об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права або суб'єктом сумiжних прав i права якої порушено, можуть бути переданi цiй особi. Якщо ця особа не вимагає такої передачi, пiратськi примiрники пiдлягають знищенню за рахунок правопорушника, а матерiали i обладнання, що використовувалися для вiдтворення пiратських примiрникiв, пiдлягають вiдчуженню iз зарахуванням виручених коштiв до державного бюджету.

     Суд може постановити рiшення про конфiскацiю матерiалiв i обладнання, що використовувалися для вiдтворення пiратських примiрникiв об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, та їх знищення за рахунок правопорушника.

     6. Постачальник послуг промiжного характеру в iнформацiйнiй сферi несе вiдповiдальнiсть за змiст переданої та отриманої iнформацiї та за шкоду, завдану суб'єктам авторського права та/або суб'єктам сумiжних прав внаслiдок використання результатiв таких послуг, на загальних пiдставах за умови вiдсутностi в його дiях обставин, що звiльняють його вiд вiдповiдальностi, встановлених Законом України "Про електронну комерцiю", з урахуванням особливостей, передбачених статтями 56 - 58 цього Закону.

     Стаття 56. Порядок припинення порушень авторського права i сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет

     1. При порушеннi будь-якою особою авторського права та/або сумiжних прав, вчиненому з використанням мережi Iнтернет, суб'єкт авторського права або суб'єкт сумiжних прав (надалi - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту (особи, яка є володiльцем облiкового запису та встановлює порядок i умови використання веб-сайту, або реєстранта вiдповiдного доменного iменi, за яким здiйснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувача послуг хостингу (за вiдсутностi доказiв iншого), та/або власника веб-сторiнки (особи, яка є володiльцем облiкового запису, що використовується для розмiщення веб-сторiнки на веб-сайтi, та яка управляє та/або розмiщує цифровий контент в межах такої веб-сторiнки), на якому (якiй) розмiщено або в iнший спосiб використано вiдповiдний цифровий контент, iз заявою про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав.

     Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цiєю статтею.

     Власник веб-сторiнки, навiть якщо володiє облiковим записом, що дозволяє йому самостiйно, незалежно вiд власника веб-сайту, розмiщувати iнформацiю на веб-сторiнцi та управляти нею, не вважається власником веб-сайту.

     2. Заява про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав повинна мiстити:

     1) вiдомостi про заявника, необхiднi для його iдентифiкацiї: iм'я (найменування), мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або iншi особи в передбачених цим Законом випадках мають направляти iнформацiю; для заявникiв-юридичних осiб - iдентифiкацiйнi данi про реєстрацiю юридичної особи у країнi мiсцезнаходження, зокрема в торговельному, банкiвському, судовому або державному реєстрi, у тому числi реквiзити реєстру, реєстрацiйний номер;

     2) вид i назву об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, iншу iнформацiю, що дає можливiсть iдентифiкувати об'єкт, про порушення права на який йдеться у заявi;

     3) вмотивоване твердження, зазначене у вiдповiднiй заявi, про наявнiсть у заявника майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав чи виключних прав на використання такого об'єкта з посиланням на пiдстави виникнення таких прав чи виключних прав та строк чинностi таких прав (пiдстави не вказуються, якщо заявник є первинним суб'єктом вiдповiдних майнових прав);

     4) гiперпосилання на електронну (цифрову) iнформацiю, розмiщену або в iнший спосiб використану на веб-сайтi, або гiперпосилання на веб-сторiнку, до якої здiйснювалося iнтерактивне надання доступу об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав, про порушення майнових прав на який йдеться у заявi;

     5) вимогу до власника веб-сайту про унеможливлення доступу до цифрового контенту на веб-сайтi та/або вимогу до власника веб-сайту i провайдера послуг обмiну контентом щодо недопущення ними (ним) подальшого розмiщення на веб-сайтi зазначеного цифрового контенту;

     6) вiдомостi про постачальника послуг хостингу, який надає послуги та/або ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту або їх частин у мережi Iнтернет та забезпечення доступу до них через мережу Iнтернет, а саме: найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку в передбачених цим Законом випадках власник веб-сайту або iншi особи мають надсилати iнформацiю. Власник веб-сайту, який розмiщує свiй веб-сайт або його частину в мережi Iнтернет на власних ресурсах та/або самостiйно забезпечує доступ до нього з використанням мережi Iнтернет, який надає можливiсть iншим особам розмiщувати цифровий контент на його веб-сайтi, є постачальником послуг хостингу;

     7) твердження заявника, що наведена в заявi iнформацiя є достовiрною, а наявнiсть у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевiрена адвокатом або представником у справах iнтелектуальної власностi (патентним повiреним), за представництвом (посередництвом) якого подається заява.

     Заявник, який є юридичною особою, звертається iз заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного). Адвокат або представник у справах iнтелектуальної власностi (патентний повiрений) надсилає вiдповiдну заяву, за умови iдентифiкацiї заявника, встановлення його контактних даних та пiдтвердження наданими заявником документами факту наявностi в заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога.

     До заяви про припинення порушення додається копiя одного з документiв, що вiдповiдно до законодавства посвiдчує повноваження адвоката або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного).

     Заявник (посадова особа заявника) несе вiдповiдальнiсть за надання завiдомо недостовiрної iнформацiї щодо наявностi у нього майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт сумiжних прав, про порушення яких йдеться у заявi.

     Заява про припинення порушення надсилається власнику веб-сайту та/або веб-сторiнки з одночасним направленням її копiї постачальнику послуг хостингу, який надає послуги та/або ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту.

     3. За вiдсутностi обставин, передбачених частиною четвертою цiєї статтi, власник веб-сайту та/або веб-сторiнки невiдкладно, не пiзнiше 48 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав, з урахуванням частини четвертої цiєї статтi, зобов'язаний унеможливити доступ до цифрового контенту, щодо якого подано заяву, та надати заявнику i постачальнику послуг хостингу iнформацiю про вжитi заходи вiдповiдно до вимог цiєї статтi.

     4. Власник веб-сайту та/або веб-сторiнки, який отримав заяву про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав, може вiдмовити в її задоволеннi у разi, якщо:

     1) вiн має право на використання цифрового контенту, зазначеного в заявi, i надав документальне пiдтвердження (крiм випадку, якщо вiн є первинним суб'єктом вiдповiдних майнових прав) наявностi у нього вiдповiдних майнових прав чи повноважень;

     2) заяву про припинення порушення оформлено з порушенням вимог, визначених цiєю статтею.

     5. Про вiдмову в задоволеннi заяви про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав з пiдстав, передбачених частиною четвертою цiєї статтi, власник веб-сайту та/або веб-сторiнки протягом 48 годин з моменту її отримання направляє повiдомлення про вiдмову заявнику, а також постачальнику послуг хостингу згiдно з вiдомостями, зазначеними у вiдповiднiй заявi згiдно з пунктом 6 частини другої цiєї статтi.

     Повiдомлення про вiдмову повинно мiстити таку iнформацiю:

     1) вiдомостi про власника веб-сайту та/або веб-сторiнки в обсязi, достатньому для пред'явлення позовної заяви: iм'я (найменування) власника веб-сайту та/або веб-сторiнки; мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник веб-сайту є юридичною особою, - iдентифiкацiйнi данi про реєстрацiю юридичної особи у країнi мiсцезнаходження, зокрема в торговельному, банкiвському, судовому або державному реєстрi, у тому числi реквiзити реєстру, реєстрацiйний номер;

     2) зазначення цифрового контенту, щодо унеможливлення доступу до якого вiдмовлено;

     3) зазначення пiдстави для вiдмови у задоволеннi заяви про припинення порушення вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi.

     6. У разi якщо власник веб-сайту, який отримав заяву про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав, не є власником веб-сторiнки, на якiй розмiщено цифровий контент, щодо унеможливлення доступу до якої заявлено, права i обов'язки мiж власником веб-сайту i заявником встановлюються з урахуванням особливостей, передбачених цiєю частиною.

     Власник веб-сайту невiдкладно, не пiзнiше 24 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення, зобов'язаний направити її копiю власнику веб-сторiнки засобами електронної пошти або iншою прийнятою на вiдповiдному веб-сайтi системою вiдправлення повiдомлень. Заява направляється за контактними даними, якi власник веб-сторiнки повiдомив власнику веб-сайту.

     Власник веб-сайту одночасно з направленням заяви про припинення порушення власнику веб-сторiнки надсилає заявнику повiдомлення, в якому iнформує, що вiн не є власником веб-сторiнки, зазначає час вiдправлення копiї заяви власнику веб-сторiнки та надає гiперпосилання на умови публiчного правочину, який визначає правила користування веб-сайтом третiми особами.

     Власник веб-сторiнки розглядає отриману вiд власника веб-сайту заяву про припинення порушення та зобов'язаний надати вiдповiдь власнику веб-сайту в порядку та строки, встановленi частинами третьою - п'ятою цiєї статтi, iз зазначенням гiперпосилання на веб-сторiнку, на якiй розмiщено вiдповiдний цифровий контент. При цьому власник веб-сторiнки здiйснює права i виконує обов'язки, встановленi частинами третьою - п'ятою цiєї статтi для власника веб-сайту.

     Власник веб-сайту протягом 24 годин з моменту отримання вiд власника веб-сторiнки вiдповiдi на заяву про припинення порушення надсилає її заявнику та постачальнику послуг хостингу за реквiзитами, зазначеними у вiдповiднiй заявi. У разi якщо протягом 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторiнки заяви про припинення порушення власник веб-сторiнки не направив власнику веб-сайту повiдомлення про вiдмову згiдно з частиною п'ятою цiєї статтi, власник веб-сайту самостiйно унеможливлює доступ до цифрового контенту, зазначеного в заявi про припинення порушення. Про вжитi заходи власник веб-сайту повiдомляє заявника та постачальника послуг хостингу протягом 96 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення та надає вiдомостi про себе в обсязi, визначеному частиною п'ятою цiєї статтi.

     У разi якщо протягом 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторiнки заяви про припинення порушення власник веб-сторiнки надав власнику веб-сайту повiдомлення про вiдмову згiдно з частиною п'ятою цiєї статтi, копiя такого повiдомлення надсилається власником веб-сайту заявнику не пiзнiше 96 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення.

     7. Заявник має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги та/або ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту, iз заявою про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав, допущеного власником веб-сайту, у таких випадках:

     1) якщо власник веб-сайту у встановленi цiєю статтею строки не здiйснив або здiйснив не в повному обсязi дiї, передбаченi частиною третьою або п'ятою цiєї статтi, або якщо власник веб-сайту, який не є власником веб-сторiнки, не здiйснив або здiйснив не в повному обсязi дiї, передбаченi частиною шостою цiєї статтi;

     2) якщо на веб-сайтi та в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) вiдсутнi вiдомостi про власника веб-сайту в обсязi, що дає змогу звернутися до нього iз заявою про припинення порушення, передбаченою частиною другою цiєї статтi. Такими вiдомостями є iнформацiя про адресу електронної пошти для зв'язку з власником веб-сайту та iншi вiдомостi, розмiщення яких передбачено частиною одинадцятою цiєї статтi.

     Заява про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, повинна мiстити обґрунтування наявностi пiдстав для звернення до постачальника послуг хостингу, передбачених пунктом 1 або 2 цiєї частини.

     Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який надає послуги та/або ресурси для розмiщення вiдповiдного веб-сайту, з вiдповiдною заявою за представництвом (посередництвом) адвоката або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного). Адвокат або представник у справах iнтелектуальної власностi (патентний повiрений) надсилає заяву, за умови iдентифiкацiї заявника, встановлення його контактних даних, пiдтвердження наданими заявником документами факту наявностi у заявника прав, про припинення порушення яких йдеться у вiдповiднiй заявi.

     Заява про припинення порушень, допущених власником веб-сайту, має мiстити вiдомостi, передбаченi пунктами 1, 4, 5, 7 частини другої цiєї статтi. До заяви додається копiя одного з документiв, що вiдповiдно до законодавства про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть посвiдчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику або повноваження представника у справах iнтелектуальної власностi (патентний повiрений).

     У випадках, передбачених пунктом 1 цiєї частини, у заявi зазначаються час направлення власнику веб-сайту та постачальнику послуг хостингу заяви про припинення порушення, час, коли власник веб-сайту мав вчинити передбаченi цiєю статтею дiї, а також пояснення, яким чином заявник визначив контактнi данi власника веб-сайту.

     За вiдсутностi пiдстав для залишення заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту без розгляду, встановлених частиною восьмою цiєї статтi, постачальник послуг хостингу зобов'язаний невiдкладно, не пiзнiше 24 годин з моменту отримання такої заяви, надiслати власнику веб-сайту її копiю. Надсилаючи власнику веб-сайту копiю заяви, постачальник послуг хостингу повинен пояснити власнику веб-сайту його права i обов'язки, пов'язанi з такою заявою, а також правовi наслiдки невчинення ним дiй, передбачених цiєю статтею.

     Власник веб-сайту протягом 24 годин з моменту отримання вiд постачальника послуг хостингу копiї заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту вчиняє дiї, передбаченi частиною третьою або п'ятою цiєї статтi, i повiдомляє про це постачальника послуг хостингу шляхом направлення повiдомлення про вжитi заходи згiдно з вимогами частини дванадцятої цiєї статтi або повiдомлення про вiдмову згiдно з частиною п'ятою цiєї статтi.

     У разi якщо протягом 24 годин з моменту направлення власнику веб-сайту копiї заяви про припинення порушення власник веб-сайту не вчинив дiй, передбачених абзацом восьмим цiєї частини, постачальник послуг хостингу самостiйно унеможливлює доступ до цифрового контенту, зазначеного у заявi про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Про вжитi заходи постачальник послуг хостингу повiдомляє заявника i власника веб-сайту протягом 48 годин з моменту отримання постачальником послуг хостингу заяви про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту.

     У разi неможливостi встановлення заявником коректних даних, достатнiх для належного надсилання ним заяви про припинення порушення, такий заявник може звернутися до Установи для сприяння у визначеннi власника веб-сайту та/або до постачальника послуг хостингу.

     8. Постачальник послуг хостингу вправi залишити без розгляду заяву про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав, допущеного власником веб-сайту, у разi, якщо:

     1) заява не вiдповiдає вимогам, встановленим частиною сьомою цiєї статтi;

     2) постачальник послуг хостингу не надає послуги, ресурси для розмiщення веб-сайту, щодо якого подана заява;

     3) заявник звернувся до постачальника послуг хостингу за вiдсутностi пiдстав, передбачених частиною сьомою цiєї статтi.

     Постачальник послуг хостингу повiдомляє заявника про залишення без розгляду заяви про припинення порушення iз зазначенням вiдповiдних правових пiдстав, передбачених цiєю частиною, протягом 24 годин з моменту її отримання.

     Якщо заявник на належно оформлену та надiслану заяву своєчасно не отримав вiдповiдь вiд власника веб-сайту та/або постачальника послуг хостингу про вжитi заходи щодо припинення порушення або повiдомлення про вiдмову в задоволеннi заяви, такий заявник звертається до Установи з наданням копiй, пiдтвердних документiв для розгляду питання про iнiцiювання притягнення до вiдповiдальностi вiдповiдного власника веб-сайту та/або постачальника послуг хостингу.

     9. Власник веб-сайту має право звернутися до постачальника послуг хостингу, вiд якого вiн отримав iнформацiю про вжитi заходи вiдповiдно до частини сьомої цiєї статтi, з повiдомленням про вiдмову згiдно з частиною п'ятою цiєї статтi, вимагаючи вiдновлення доступу до цифрового контенту. Якщо таке повiдомлення вiдповiдає вимогам, встановленим частиною п'ятою цiєї статтi для повiдомлення про вiдмову, постачальник послуг хостингу повинен невiдкладно, не пiзнiш як через 48 годин пiсля його отримання, надiслати заявнику копiю такого повiдомлення. У разi якщо повiдомлення не вiдповiдає вимогам, встановленим частиною п'ятою цiєї статтi для повiдомлення про вiдмову, постачальник послуг хостингу iнформує про це власника веб-сайту.

     10. Постачальник послуг хостингу вiдновлює доступ до цифрового контенту на десятий робочий день з дня надсилання заявнику копiї повiдомлення, передбаченого частиною дев'ятою цiєї статтi, якщо протягом цього часу заявник не надав йому пiдтвердження вiдкриття судового провадження про захист його прав на об'єкт (об'єкти) авторського права та/або сумiжних прав, розмiщених як цифровий контент, щодо якого (яких) подано заяву про припинення порушення.

     11. Власники веб-сайтiв та постачальники послуг хостингу, крiм фiзичних осiб, якi не є суб'єктами господарювання, зобов'язанi розмiщувати у вiльному доступi на власних веб-сайтах та/або в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) таку достовiрну iнформацiю про себе:

     1) повне iм'я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

     2) повна адреса мiсця проживання або мiсцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;

     3) контактна iнформацiя власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числi адреса електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися.

     Фiзичнi особи, якi не є суб'єктами господарювання, розмiщують у вiльному доступi на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публiчних базах даних записiв про доменнi iмена (WHOIS) контактну iнформацiю власника веб-сайту, передбачену пунктом 3 цiєї частини.

     12. Повiдомлення про вжитi заходи, яке направляється заявнику вiдповiдно до цiєї статтi, крiм iншого, повинно мiстити достовiрну та повну iнформацiю про зазначеного в заявi власника веб-сайту.

     У разi направлення повiдомлення про вжитi заходи постачальником послуг хостингу, у повiдомленнi також повинна мiститися iнформацiя про цього постачальника та повна iнформацiя, надана йому власником веб-сайту, без будь-яких змiн або спотворень. Iнформацiя про власника веб-сайту складається з вiдомостей про його повне iм'я (найменування), адресу проживання (мiсцезнаходження), адресу для листування, номер телефону, адресу електронної пошти i, за наявностi, iншу контактну iнформацiю для зв'язку.

     У разi отримання вiд власника веб-сайту (або власника веб-сторiнки при здiйсненнi процедур, передбачених частиною шостою або сьомою цiєї статтi) повiдомлення про вiдмову його копiя має бути додана до повiдомлення про вжитi заходи.

     13. На пiдставi цього Закону допускається унеможливлення доступу виключно до цифрового контенту, зазначеного в заявi про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав.

     У разi якщо доступ до цифрового контенту не може бути унеможливленим з технiчних причин, власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу може унеможливити доступ до веб-сторiнки, яка мiстить вiдповiдний цифровий контент.

     14. Заява про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав та заява про припинення порушення власником веб-сайту викладаються письмово у паперовiй та/або електроннiй формi.

     Заява в електроннiй формi оформлюється згiдно з вимогами законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу з обов'язковим накладанням квалiфiкованого електронного пiдпису адвоката, який надає правову допомогу заявнику, або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного). Одночасно з направленням такої заяви в електроннiй формi заявник направляє за тiєю самою адресою її копiю у звичайнiй електроннiй формi без накладення електронного цифрового пiдпису.

     У разi якщо заява в електроннiй формi з накладенням квалiфiкованого електронного пiдпису адвоката або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного) за змiстом вiдрiзняється вiд заяви у звичайнiй електроннiй формi, надiсланiй одному й тому самому адресату, така заява вважається неподаною.

     Заява в паперовiй формi оформлюється з обов'язковим власноручним пiдписом адвоката або представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного) та надсилається рекомендованим листом з повiдомленням про вручення.

     Датою i часом отримання заяви, передбаченої цiєю статтею, вважаються:

     у разi направлення електронною поштою - дата i час направлення засобами електронного зв'язку;

     у разi направлення рекомендованим листом з повiдомленням про вручення - дата i час, зазначенi в повiдомленнi про вручення.

     У разi якщо адресат вiдмовляється вiд отримання заяви або вiдсутнiй за зазначеною адресою, днем та датою отримання заяви є день та дата проставлення оператором поштового зв'язку у повiдомленнi про вручення iнформацiї про вiдмову адресата вiд отримання заяви або iнформацiї про вiдсутнiсть адресата за зазначеною адресою.

     Вiдповiдь (повiдомлення) на заяву, пересилання копiї заяви, передбаченi цiєю статтею, викладаються письмово у паперовiй та/або електроннiй формi.

     Датою i часом отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву, передбачену цiєю статтею, та/або направленої заяви вважаються:

     у разi направлення електронною поштою - дата i час направлення засобами електронного зв'язку;

     у разi направлення рекомендованим листом з повiдомленням про вручення - дата i час, зазначенi в повiдомленнi про вручення.

     У разi якщо адресат вiдмовляється вiд отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву або вiдсутнiй за зазначеною адресою, днем та датою отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву є день та дата проставлення оператором поштового зв'язку у повiдомленнi про вручення iнформацiї про вiдмову адресата вiд отримання вiдповiдi (повiдомлення) на заяву або iнформацiї про вiдсутнiсть адресата за зазначеною адресою.

     15. Власник веб-сайту, веб-сторiнки не несе вiдповiдальностi за порушення авторського права та/або сумiжних прав, вчиненi з використанням мережi Iнтернет, якщо вiн вчасно вчинив дiї, передбаченi частиною третьою цiєї статтi.

     Положення абзацу першого цiєї частини не застосовуються, якщо:

     1) власник веб-сайту протягом трьох мiсяцiв, незважаючи на отриманi та задоволенi ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадкiв використання на однiй чи декiлькох веб-сторiнках, власником яких вiн є, одного й того самого об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав на одному й тому самому веб-сайтi;

     2) власник веб-сторiнки, який не є власником веб-сайту, протягом трьох мiсяцiв, незважаючи на отриманi та задоволенi ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадкiв використання одного й того самого об'єкта авторського права або об'єкта сумiжних прав на одному й тому самому веб-сайтi.

     16. Якщо заяву про припинення порушення авторського права та/або сумiжних прав подано особi, яка не є власником веб-сайту та/або веб-сторiнки, така особа протягом 24 годин з моменту отримання заяви зобов'язана повiдомити заявника про залишення її без розгляду iз зазначенням правової пiдстави, передбаченої цiєю частиною.

     Стаття 57. Зобов'язання постачальникiв послуг хостингу щодо забезпечення захисту авторського права i сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет

     1. Постачальники послуг хостингу зобов'язанi передбачати у договорах про надання послуг хостингу умови i правила, що забороняють замовникам послуг вчиняти дiї з розмiщення цифрового контенту з порушенням авторського права та/або сумiжних прав третiх осiб, а також зобов'язують замовникiв послуг зазначати достовiрну i коректну iнформацiю про себе, у тому числi свої контактнi данi, а в разi їх змiни - невiдкладно iнформувати про це в порядку, визначеному законодавством.

     2. Постачальник послуг хостингу не несе перед замовником послуг хостингу вiдповiдальностi за наслiдки вжиття заходiв, передбачених статтею 56 цього Закону, за умови виконання вимог, передбачених частиною першою цiєї статтi.

     Постачальник послуг хостингу не несе вiдповiдальностi за порушення авторського права та/або сумiжних прав, за умови виконання вимог, передбачених статтею 55 цього Закону.

     Стаття 58. Вiдповiдальнiсть провайдерiв послуг обмiну контентом за порушення авторського права та/або сумiжних прав

     1. Власники веб-сайтiв, єдиним або одним з основних видiв послуг яких є зберiгання та надання публiцi доступу до значної кiлькостi об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, розмiщених користувачами на веб-сайтах, якi зазначенi власники веб-сайтiв упорядковують i популяризують (провайдери послуг обмiну контентом), залежно вiд характеру таких послуг надають зазначенi послуги шляхом iнтерактивного надання доступу та/або публiчного сповiщення об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав.

     2. Провайдери послуг обмiну контентом у разi вiдсутностi у них вiдповiдного дозволу на використання об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав шляхом iнтерактивного надання доступу та/або публiчного сповiщення об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав несуть вiдповiдальнiсть за порушення авторського права та/або сумiжних прав незалежно вiд виконання зобов'язань, якi покладаються на постачальникiв послуг хостингу статтями 56 - 57 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цiєю статтею.

     3. Провайдери послуг обмiну контентом не несуть вiдповiдальностi за порушення авторського права та/або сумiжних прав, за умови що вони:

     1) вжили всiх можливих заходiв для отримання вiдповiдного дозволу;

     2) вжили всiх можливих заходiв для унеможливлення обмiну контентом стосовно об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, щодо яких суб'єкти авторського права та/або суб'єкти сумiжних прав подали в порядку, визначеному статтею 58 цього Закону, заяву з вимогою унеможливлення доступу до цифрового контенту та недопущення подальшого розмiщення на веб-сайтi вiдповiдного контенту;

     3) вжили заходiв для припинення порушень авторського права та/або сумiжних прав з використанням мережi Iнтернет, передбачених статтею 58 цього Закону, а також для недопущення повторного розмiщення на веб-сайтi (веб-сторiнцi) вiдповiдних об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, доступ до яких було унеможливлено.

     При цьому за вiдсутностi iнформацiї, отриманої вiд суб'єктiв авторського права та/або суб'єктiв сумiжних прав про порушення прав на конкретнi об'єкти таких прав, провайдери послуг обмiну контентом не зобов'язанi здiйснювати загальний монiторинг контенту, тобто пошук фактiв та обставин, якi вказують на порушення авторського права та/або сумiжних прав.

     4. При визначеннi, чи було вжито належних заходiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi, зокрема враховуються:

     1) кiлькiсть користувачiв вiдповiдних послуг обмiну контентом;

     2) кiлькiсть об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав, якi використовуються;

     3) наявнiсть та ефективнiсть технiчних засобiв, необхiдних для реалiзацiї заходiв, передбачених пунктами 2 i 3 частини третьої цiєї статтi.

     5. Положення пунктiв 2 i 3 частини третьої цiєї статтi не застосовуються до провайдерiв послуг обмiну контентом, якi здiйснюють дiяльнiсть менше трьох рокiв та обсяг рiчного доходу яких становить менше 10 мiльйонiв гривень, крiм випадкiв, якщо мiсячна середня кiлькiсть унiкальних вiдвiдувачiв його веб-сайту за попереднiй календарний рiк перевищує 5 мiльйонiв осiб. При цьому на зазначених у цьому абзацi провайдерiв послуг обмiну контентом поширюються зобов'язання, передбаченi пунктом 1 частини третьої цiєї статтi, а також зобов'язання, якi покладаються на провайдерiв послуг обмiну контентом як постачальникiв послуг хостингу, передбаченi статтями 56 - 57 цього Закону.

     Положення частини третьої цiєї статтi не застосовуються до провайдерiв послуг обмiну контентом, якi беруть участь у вiдборi цифрового контенту, доступ до якого незаконно iнтерактивно надається публiцi, та/або якi надають на своєму веб-сайтi iнструменти, спецiально призначенi для незаконного використання цифрового контенту, та/або свiдомо сприяють такому використанню, що може бути пiдтверджено тим фактом, що провайдер послуг обмiну контентом прийняв фiнансову модель, яка заохочує користувачiв його веб-сайту незаконно надавати публiцi iнтерактивний доступ до цифрового контенту через такий веб-сайт.

     6. Провайдери послуг обмiну контентом на запит суб'єктiв авторського права та/або суб'єктiв сумiжних прав зобов'язанi надавати їм iнформацiю про застосування заходiв, передбачених частиною третьою цiєї статтi, та якщо було укладено договiр з суб'єктом авторського права та/або суб'єктом сумiжних прав - iнформацiю про використання вiдповiдних об'єктiв авторського права та/або об'єктiв сумiжних прав вiдповiдно до договору.

     7. Провайдери окремих послуг, таких як неприбутковi онлайн-енциклопедiї, неприбутковi освiтнi та науковi сховища iнформацiї, платформи для розробки та спiльного використання комп'ютерної програми з вiдкритим вихiдним кодом, онлайн-ринки, хмарнi сервiси "бiзнес для бiзнесу" та хмарнi сервiси, що дозволяють користувачам розмiщувати контент у сховищi iнформацiї для власного використання, не вважаються провайдерами послуг обмiну контентом для цiлей цiєї статтi.

Роздiл VI. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 64 iз наступними змiнами).

     3. Установити, що з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) застосовуються строки чинностi авторського права, передбаченi статтею 31 цього Закону, у випадках, коли строк чинностi авторського права, що дiяв до набрання чинностi цим Законом, не закiнчився до дня набрання чинностi цим Законом;

     2) застосовуються строки чинностi сумiжних прав, передбаченi статтею 45 цього Закону, у випадках, коли строк чинностi сумiжних прав, що дiяв до набрання чинностi цим Законом, не закiнчився до дня набрання чинностi цим Законом.

     4. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

     у главах 35, 37 слова "передача (програма)" у всiх вiдмiнках i числах замiнити словом "програма" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

     частину другу статтi 437 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Суб'єкти авторського права для повiдомлення про свої майновi права можуть використовувати спецiальний знак, встановлений законом";

     текст статтi 438 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Автору твору належать особистi немайновi права, встановленi статтею 423 цього Кодексу та iншими законами";

     частину першу статтi 439 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Автор має право вимагати збереження цiлiсностi твору, протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, включаючи супроводження твору iлюстрацiями, передмовами, пiслямовами, коментарями тощо без згоди автора";

     частини третю та четверту статтi 440 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Майновi права iнтелектуальної власностi на твiр, створений у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фiзичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складi, якщо iнше не передбачено договором чи законом.

     4. Майновi права iнтелектуальної власностi на твiр, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складi, якщо iнше не передбачено договором чи законом";

     статтю 441 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 441. Здiйснення майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр

     1. Суб'єкти авторського права можуть здiйснювати свої майновi права особисто, через представника чи iншу уповноважену особу або через органiзацiю колективного управлiння вiдповiдно до закону";

     у статтi 442:

     назву, частини першу та другу викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 442. Оприлюднення твору

     1. Оприлюдненням твору вважається будь-яка дiя, що вперше робить твiр доступним для необмеженого кола осiб.

     2. Твiр не може бути оприлюднений, якщо це порушує права людини на таємницю її особистого i сiмейного життя, завдає шкоди громадському порядку, фiзичному i моральному здоров'ю населення";

     частини третю та четверту виключити;

     статтi 443 - 445 та 448 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 443. Використання твору з дозволу суб'єкта авторського права

     1. Використання твору здiйснюється виключно з дозволу суб'єкта авторського права або iншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крiм випадкiв правомiрного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

     Стаття 444. Публiчна лiцензiя на використання твору

     1. Суб'єкт авторського права може надати дозвiл на використання твору будь-якою особою на визначених ним умовах (публiчна лiцензiя).

     2. Особа, яка використовує твiр на основi публiчної лiцензiї, зобов'язана дотримуватися визначених суб'єктом авторського права умов, на яких її було видано.

     Стаття 445. Право на справедливу винагороду за використання твору

     1. Автор має невiдчужуване право на справедливу винагороду за використання його твору у випадках, в розмiрах i на умовах, передбачених законом. Право на справедливу винагороду належить автору твору, а пiсля його смертi переходить до спадкоємцiв автора";

     "Стаття 448. Право слiдування

     1. Автор має невiдчужуване право на одержання справедливої винагороди як частки вiдрахувань вiд кожного продажу оригiналу художнього твору, оригiналу рукопису лiтературного або музичного твору, наступного за продажом оригiналу, здiйсненим автором (право слiдування).

     Для цiлей цiєї статтi до оригiналiв творiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, прирiвнюються їх примiрники, виготовленi в обмеженiй кiлькостi самим автором або пiд його керiвництвом, якi пронумерованi, пiдписанi автором або мiстять iншi позначення, що засвiдчують його авторство.

     2. Право слiдування належить автору, а пiсля його смертi переходить до спадкоємцiв автора та спадкоємцiв цих спадкоємцiв i дiє до спливу строкiв чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на твiр.

     3. Умови здiйснення права слiдування визначаються законом";

     текст статтi 450 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Первинними суб'єктами сумiжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник вiдеограми, органiзацiя мовлення. За вiдсутностi доказiв iншого, виконавцем, виробником фонограми, виробником вiдеограми вважаються особи, iмена (найменування) яких зазначенi у фонограмi, вiдеограмi та їх копiях або на упаковцi, що мiстить примiрники фонограми, вiдеограми";

     у статтi 451:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Сумiжнi права виникають внаслiдок факту:

     1) здiйснення виконання;

     2) вироблення фонограми;

     3) вироблення вiдеограми;

     4) першої трансляцiї програми органiзацiї мовлення";

     частини другу - четверту виключити;

     пункт 3 частини першої статтi 452 викласти в такiй редакцiї:

     "3) виключне право перешкоджати неправомiрному використанню об'єкта сумiжних прав, у тому числi забороняти таке використання";

     статтi 453 - 456 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 453. Здiйснення майнових прав iнтелектуальної власностi на виконання, фонограму, вiдеограму, програму органiзацiї мовлення

     1. Суб'єкти сумiжних прав можуть здiйснювати свої майновi права особисто, через представника чи iншу уповноважену особу або через органiзацiю колективного управлiння вiдповiдно до закону.

     Стаття 454. Використання виконання, фонограми, вiдеограми, програми органiзацiї мовлення з дозволу суб'єкта сумiжних прав

     1. Використання виконання, фонограми, вiдеограми, програми органiзацiї мовлення здiйснюється виключно з дозволу вiдповiдного суб'єкта сумiжних прав або iншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крiм випадкiв правомiрного використання, встановлених законом.

     Стаття 455. Публiчна лiцензiя на використання об'єкта сумiжних прав

     1. Суб'єкт сумiжних прав може надати дозвiл на використання вiдповiдного об'єкта будь-якою особою на визначених ним умовах (публiчна лiцензiя).

     2. Особа, яка використовує об'єкт сумiжних прав на основi публiчної лiцензiї, зобов'язана дотримуватися визначених суб'єктом сумiжних прав умов, на яких її було видано.

     Стаття 456. Строки чинностi сумiжних майнових прав

     1. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на виконання спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком здiйснення виконання. Якщо запис виконання протягом цього строку правомiрно оприлюднено, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на виконання спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком такого оприлюднення.

     2. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на фонограму, вiдеограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком вироблення фонограми, вiдеограми. Якщо фонограму, вiдеограму протягом цього строку правомiрно оприлюднено, строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на фонограму, вiдеограму спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком такого оприлюднення.

     3. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на програму органiзацiї мовлення спливає через 50 рокiв, що обчислюються з 1 сiчня року, наступного за роком першої трансляцiї програми органiзацiї мовлення незалежно вiд використаних технiчних засобiв";

     частину першу статтi 1030 пiсля слiв "майновi права" доповнити словами "крiм майнових прав iнтелектуальної власностi";

     у статтi 1107:

     у назвi слово "договорiв" замiнити словом "правочинiв";

     у частинi першiй:

     в абзацi першому слово "договорiв" замiнити словом "правочинiв";

     у пунктi 5 слово "договiр" замiнити словом "правочин";

     абзаци перший та другий частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "2. Правочин щодо розпоряджання майновими правами iнтелектуальної власностi укладається у письмовiй (електроннiй) формi, за винятком випадкiв, визначених законом.

     У разi недодержання письмової (електронної) форми договору щодо розпоряджання майновими правами iнтелектуальної власностi такий договiр є нiкчемним";

     частину першу статтi 1108 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (лiцензiар), може надати iншiй особi (лiцензiату) дозвiл на використання цього об'єкта в певнiй обмеженiй сферi (лiцензiя на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi).

     Лiцензiат не має права використовувати об'єкт права iнтелектуальної власностi в iншiй сферi, нiж визначено лiцензiєю на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi";

     у статтi 1109:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. За лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi визначеним способом (способами) протягом певного строку на певнiй територiї, а лiцензiат зобов'язується вносити плату за використання об'єкта, якщо iнше не встановлено договором";

     у частинi восьмiй слова "лiцензiйному договорi про видання" замiнити словами "лiцензiйному видавничому договорi";

     статтю 1113 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1113. Договiр про передання майнових прав iнтелектуальної власностi

     1. За договором про передання майнових прав iнтелектуальної власностi одна сторона (особа, що є суб'єктом майнових прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi) передає другiй сторонi частково або у повному складi цi права вiдповiдно до закону та на визначених договором умовах.

     Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об'єкти i майновi права, яких не iснувало на момент укладання договору.

     2. Умови договору про передання майнових прав iнтелектуальної власностi на iнший строк, нiж визначено законом, або що погiршують становище творця вiдповiдного об'єкта або його спадкоємцiв порiвняно iз становищем, передбаченим цим Кодексом та iншим законом, чи обмежують право творця на створення iнших об'єктiв, є нiкчемними.

     3. Укладення договору про передання майнових прав iнтелектуальної власностi не впливає на лiцензiйнi договори, якi було укладено ранiше.

     4. Майновi права iнтелектуальної власностi переходять до набувача за договором про передання майнових прав iнтелектуальної власностi з моменту його укладення, якщо iнше не встановлено договором або законом.

     Майновi права iнтелектуальної власностi, набуття яких вiдповiдно до положень цього Кодексу чи iншого закону пов'язується iз їх державною реєстрацiєю, переходять до набувача за договором про передання майнових прав iнтелектуальної власностi з моменту такої державної реєстрацiї";

     2) статтю 20 Закону України "Про видавничу справу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 32, ст. 206; 2004 р., N 16, ст. 238; 2014 р., N 34, ст. 1172; 2019 р., N 46, ст. 295; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 19 червня 2022 року N 2313-IX) пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Видавцям енциклопедiй, енциклопедичних словникiв, перiодичних збiрок, газет, журналiв та iнших перiодичних видань належать права на використання таких видань у цiлому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє iм'я (найменування) або вимагати такого зазначення".

     У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

     3) статтю 6 Закону України "Про професiйних творчих працiвникiв та творчi спiлки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 52, ст. 312; 2018 р., N 46, ст. 371) доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "Творчим працiвникам, якi є авторами та/або виконавцями, гарантується справедлива винагорода за використання об'єктiв авторського права або сумiжних прав в порядку i на умовах, визначених законом";

     4) у Законi України "Про кiнематографiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 22, ст. 114 iз наступними змiнами):

     статтi 4 i 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 4. Регулювання вiдносин, що виникають у процесi виробництва та використання фiльму як об'єкта авторського права i сумiжних прав

     Вiдносини, що виникають у процесi виробництва та використання фiльму як об'єкта авторського права i сумiжних прав, у тому числi продукту спiльного виробництва, регулюються цим Законом, Законом України "Про авторське право i сумiжнi права" та iншими нормативно-правовими актами України.

     Договiр про спiльне виробництво фiльму, який укладається продюсером та/або виробником фiльму, у тому числi з iноземними суб'єктами кiнематографiї (копродукцiя), не є договором про спiльну дiяльнiсть";

     "Стаття 16. Майновi права iнтелектуальної власностi на фiльм

     Майновi авторськi права i майновi сумiжнi права на фiльм можуть належати державi, юридичним та фiзичним особам вiдповiдно до закону або договору";

     у статтi 17:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 17. Право власностi на вихiднi матерiали фiльму та фiльмокопiї i їх зберiгання";

     доповнити новою частиною першою такого змiсту:

     "Вихiднi матерiали фiльму та фiльмокопiї фiльму належать виробнику фiльму, iншим особам вiдповiдно до закону. Суб'єктами права власностi на вихiднi матерiали фiльму, фiльмокопiї можуть бути держава, юридичнi та фiзичнi особи".

     У зв'язку з цим частини першу - восьму вважати вiдповiдно частинами другою - дев'ятою;

     у частинi четвертiй слова "загальнодержавною власнiстю України" виключити;

     5) у Законi України "Про Нацiональний архiвний фонд та архiвнi установи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 11, ст. 81 iз наступними змiнами):

     статтю 8 доповнити частинами дев'ятою - одинадцятою i примiткою такого змiсту:

     "Право iнтелектуальної власностi на об'єкти iнтелектуальної власностi, якi мiстяться в архiвних документах, не залежить вiд права власностi на архiвний документ як матерiальний (у тому числi електронний (цифровий) об'єкт, в якому вони мiстяться або зафiксованi. Здiйснення права власностi на документи Нацiонального архiвного фонду не може порушувати або обмежувати право iнтелектуальної власностi на об'єкти iнтелектуальної власностi, якi мiстяться або зафiксованi в таких документах, крiм визначених цим Законом випадкiв. Зберiгання та доступ до документiв Нацiонального архiвного фонду та користування такими документами вiдповiдно до цього Закону не є порушенням вiдповiдного права iнтелектуальної власностi.

     Грошова оцiнка документiв Нацiонального архiвного фонду не є оцiнкою прав iнтелектуальної власностi на об'єкти iнтелектуальної власностi, якi мiстяться або зафiксованi в таких документах.

     Об'єкти iнтелектуальної власностi, якi мiстяться або зафiксованi в архiвнiй iнформацiї репресивних органiв або в архiвнiй iнформацiї структур та дiячiв українського визвольного руху, можуть використовуватися шляхом вiдтворення, включення до iнших об'єктiв авторського права i сумiжних прав, опублiкування без згоди (дозволу) власникiв вiдповiдних майнових прав iнтелектуальної власностi.

     Примiтка. Термiн "архiвна iнформацiя репресивних органiв" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про доступ до архiвiв репресивних органiв комунiстичного тоталiтарного режиму".

     Структури та дiячi українського визвольного руху означають органи влади, органiзацiї, структури та формування, зазначенi у частинi першiй статтi 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'ятi борцiв за незалежнiсть України у XX столiттi", а також осiб, якi брали участь у всiх формах полiтичної, збройної та iншої колективної чи iндивiдуальної боротьби за незалежнiсть України у XX столiттi у складi таких органiв влади, органiзацiй, структур та формувань";

     у пунктi 5 частини першої статтi 20 слова "та не порушує авторськi та сумiжнi права" виключити;

     6) статтю 2 Закону України "Про гастрольнi заходи в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 7, ст. 56; 2014 р., N 5, ст. 62; 2017 р., N 45, ст. 404) доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "Здiйснення гастрольного заходу на територiї України iз запланованим використанням об'єктiв авторського права та/або сумiжних прав допускається на пiдставi укладеного органiзатором гастрольного заходу договору, яким визначено умови сплати винагороди за публiчне виконання вiдповiдних об'єктiв пiд час гастрольного заходу";

     7) у статтi 12 Закону України "Про театри i театральну справу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 26, ст. 350):

     частину другу пiсля слiв "що надаються театром" доповнити словами "ставки сплачуваної театрами справедливої винагороди авторам, виконавцям, iншим належним суб'єктам авторського та/або сумiжних прав";

     абзац шостий частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "укладати договори щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти права iнтелектуальної власностi iз авторами, виконавцями, iншими належними суб'єктами авторського та/або сумiжних прав або договори з органiзацiями колективного управлiння вiдповiдно до закону";

     8) роздiл X "Прикiнцевi положення" Закону України "Про телебачення i радiомовлення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 18, ст. 155 iз наступними змiнами) доповнити пунктом 3⁵ такого змiсту:

     "3⁵. Установити, що тимчасово, пiд час воєнного стану, а також протягом 12 мiсяцiв пiсля його припинення чи скасування, порушення строкiв, встановлених частиною третьою статтi 59 цього Закону щодо подачi звiтiв за попереднiй (звiтний) рiк дiяльностi, не є порушенням цього Закону. При цьому такi звiти мають бути поданi телерадiоорганiзацiями у строк, що не перевищує 90 днiв з дати завершення вiдповiдного перiоду";

     9) у Законi України "Про ефективне управлiння майновими правами правовласникiв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 32, ст. 242 iз наступними змiнами):

     у статтi 20:

     абзац перший частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "1. Органiзацiї колективного управлiння повиннi будувати вiдносини з користувачами на засадах неупередженостi, справедливостi, економiчної обґрунтованостi тарифiв, вiльного доступу до iнформацiї. Умови надання дозволiв на використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав повиннi базуватися на об'єктивних i недискримiнацiйних критерiях";

     абзаци перший та другий частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "2. Тарифи мають бути економiчно обґрунтованими щодо виду господарської дiяльностi користувача, характеру та обсягiв використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав вiдносно такої господарської дiяльностi, фiнансових показникiв доходiв та витрат користувачiв.

     Проекти попереднiх тарифiв розглядаються на загальних зборах органiзацiї колективного управлiння та визначаються у фiксованiй сумi або за вiдсотковою ставкою (у тому числi за формулою розрахунку) щодо використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав. Попереднi тарифи мають вiдповiдати вимогам до тарифiв, встановленим абзацом першим цiєї частини";

     роздiл VI "Прикiнцевi та перехiднi положення" доповнити пунктом 3⁴ такого змiсту:

     "3⁴. Враховуючи введення в Українi з 24 лютого 2022 року воєнного стану:

     1) з моменту набрання чинностi цим пунктом припиняються зобов'язання, якi виникли в перiод з 24 лютого 2022 року до дати набрання чинностi цим пунктом, щодо сплати неустойки, процентiв, iнфляцiйних втрат, а також застосування iнших видiв цивiльно-правової вiдповiдальностi, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням користувачами зобов'язань зi сплати доходу вiд прав перед акредитованими органiзацiями колективного управлiння, строк акредитацiї яких, визначений частиною дванадцятою статтi 16 цього Закону, закiнчився до дати набрання чинностi цим пунктом;

     2) з моменту набрання чинностi цим пунктом на перiод до припинення чи скасування воєнного стану припиняється нарахування неустойки, процентiв, iнфляцiйних втрат, а також застосування iнших видiв цивiльно-правової вiдповiдальностi, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням користувачами зобов'язань зi сплати доходу вiд прав перед акредитованими органiзацiями колективного управлiння, строк акредитацiї яких, визначений частиною дванадцятою статтi 16 цього Закону, закiнчився до дати набрання чинностi цим пунктом;

     3) з моменту набрання чинностi цим пунктом припиняються переговори про встановлення тарифiв, iнформацiя про початок процесу щодо яких була розмiщена на офiцiйному веб-сайтi Установи до 24 лютого 2022 року;

     4) з моменту набрання чинностi цим пунктом та протягом 12 мiсяцiв пiсля припинення чи скасування воєнного стану в Українi, органiзацiя колективного управлiння, яка вiдповiдно до пункту 3² цього роздiлу здiйснює добровiльне колективне управлiння майновими правами на використання вiдповiдного музичного твору (з текстом або без тексту), уповноважується на збiр справедливої винагороди, передбаченої пiдпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п'ятої статтi 12 цього Закону за використання користувачами таким самим способом (публiчне виконання або публiчне сповiщення) зафiксованих виконань, фонограм i (або) вiдеограм, при створеннi яких використано такий музичний твiр. При цьому тариф для сплати користувачем справедливої винагороди вiдповiдно до цього пiдпункту 3 становить 50 вiдсоткiв вiд розмiру винагороди, яку користувач сплачує органiзацiї колективного управлiння за той самий спосiб використання такого музичного твору за той самий перiод використання. Органiзацiя колективного управлiння, яка зiбрала справедливу винагороду вiдповiдно до цього пiдпункту 3, здiйснює її розподiл та виплату правовласникам або органiзацiям колективного управлiння, якi представляють вiдповiдних правовласникiв, з урахуванням положень статтi 21 цього Закону. Користувач, який сплатив винагороду за використання музичного твору вiдповiдним способом та справедливу винагороду за такий самий спосiб використання виконання, фонограми i (або) вiдеограми, передбачену пiдпунктами 3 та 4 абзацу третього частини п'ятої статтi 12 цього Закону, вiдповiднiй органiзацiї колективного управлiння в порядку визначеному цим пiдпунктом 3, не матиме зобов'язань перед будь-якими правовласниками про сплату винагороди за таке використання твору, виконання, фонограми i (або) вiдеограми за вiдповiдний перiод використання;

     5) з моменту набрання чинностi цим пунктом конкурси на визначення акредитованої органiзацiї колективного управлiння не оголошуються i не проводяться протягом воєнного стану в Українi. Установа оголошує конкурси на визначення акредитованої органiзацiї колективного управлiння у сферах, в яких вiдсутнi акредитованi органiзацiї на дату припинення чи скасування воєнного стану в Українi, протягом 12 мiсяцiв пiсля припинення чи скасування воєнного стану в Українi".

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     6. Кабiнету Мiнiстрiв України у 2023 роцi поiнформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
1 грудня 2022 року
N 2811-IX