НТФ "Интес"

КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України та Урядом Японiї про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи та запобiгання податковим ухиленням i уникненням

Уряд України та Уряд Японiї,

бажаючи надалi розвивати взаємнi економiчнi вiдносини та змiцнювати спiвробiтництво щодо податкових питань,

маючи намiр укласти Конвенцiю про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи без створення можливостей для неоподаткування або зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення або уникнення оподаткування (у тому числi, шляхом неправомiрного використання схем з метою отримання пiльг, передбачених цiєю Конвенцiєю, що має наслiдком отримання непрямої вигоди резидентами третiх Держав),

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
ОСОБИ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

1. Ця Конвенцiя поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

2. Для цiлей цiєї Конвенцiї доходи, отриманi утворенням чи структурою або через них, якi розглядаються як повнiстю чи частково фiскально прозорi згiдно з податковим законодавством будь-якої з Договiрних Держав, вважаються доходами резидента Договiрної Держави, але тiльки в тiй мiрi, в якiй доходи для цiлей оподаткування цiєю Договiрною Державою вважаються доходами резидента цiєї Договiрної Держави.

3. Ця Конвенцiя не впливає на оподаткування Договiрною Державою її резидентiв, за винятком переваг, якi надаються вiдповiдно до пункту 3 статтi 7, пункту 2 статтi 9 i статей 18, 19, 21, 22, 23 i 26.

СТАТТЯ 2
ПОДАТКИ, НА ЯКI ПОШИРЮЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, що спалачуються пiдприємствами, а також податки на збiльшення вартостi капiталу.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, є:

(a) у Японiї:

(i) податок на доходи;

(ii) корпоративний податок;

(iii) спецiальний прибутковий податок на реконструкцiю;

(iv) мiсцевий корпоративний податок; i

(v) мiсцевi податки на проживання

(далi - японський податок);

(b) в Українi:

(i) податок на доходи фiзичних осiб; i

(ii) податок на прибуток пiдприємств

(далi - український податок).

4. Ця Конвенцiя також застосовується до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлятимуть один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

СТАТТЯ 3
ЗАГАЛЬНI ВИЗНАЧЕННЯ

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

(a) термiн "Японiя" у разi використання в географiчному значеннi означає всю територiю Японiї, включаючи її територiальне море, на якiй дiють закони, що стосуються японського податку, i весь простiр за межами її територiального моря, включаючи морське дно та його надра, стосовно якого Японiя має сувереннi права вiдповiдно до мiжнародного права та в якому дiють закони, що стосуються японського податку;

(b) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає всю територiю України, включаючи внутрiшнi води, територiальне море України та повiтряний простiр над ними, а також морськi зони за межами територiального моря, включаючи морське дно та надра, стосовно яких Україна здiйснює сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до чинного нацiонального законодавства та мiжнародного права;

(d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;

(e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

(f) термiн "пiдприємство" застосовується до здiйснення будь-якої пiдприємницької дiяльностi;

(g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, дiяльнiсть якого здiйснюється резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, дiяльнiсть якого здiйснюється резидентом iншої Договiрної Держави;

(h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, за винятком випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в Договiрнiй Державi, а пiдприємство, яке експлуатує морське або повiтряне судно, не є пiдприємством цiєї Договiрної Держави;

(i) термiн "компетентний орган" означає:

(i) у Японiї, Мiнiстр фiнансiв або його повноважний представник;

(ii) в Українi, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважний представник;

(j) термiн "нацiональна особа" стосовно Договiрної Держави означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство цiєї Договiрної Держави; i

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство чи асоцiацiю, що отримують свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством цiєї Договiрної Держави;

(k) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" включає надання професiйних послуг та iншу дiяльнiсть незалежного характеру;

(l) термiн "визнаний пенсiйний фонд" Договiрної Держави означає утворення чи структуру, засновану вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, яка розглядається як окрема особа вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Договiрної Держави та:

(i) яка заснована та функцiонує виключно або майже виключно для адмiнiстрування або надання пенсiйних виплат i додаткових чи випадкових виплат або iншої подiбної винагороди фiзичним особам i яка пiдлягає регулюванню як така цiєю Договiрною Державою або одним iз її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади; або

(ii) яка заснована та функцiонує виключно або майже виключно для iнвестування коштiв на користь iнших визнаних пенсiйних фондiв цiєї Договiрної Держави.

Якщо утворення чи структура, створена вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, становить визнаний пенсiйний фонд вiдповiдно до пункту (i) або (ii), що розглядається як окрема особа вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Договiрної Держави, вона вважається для цiлей Конвенцiї окремою особою, яка розглядається як така вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Договiрної Держави, i всi активи та доходи цього утворення чи структури розглядаються як активи, що належать цiй окремiй особi, а не iншiй особi, та як доходи, що отримуються цiєю окремою особою.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї у будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Договiрної Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше або компетентнi органи погоджуються на iнше значення вiдповiдно до положень статтi 23, будь-яке значення такого термiну, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Договiрної Держави, превалює над значенням, що надається цьому термiну вiдповiдно до iнших законiв цiєї Договiрної Держави.

СТАТТЯ 4
РЕЗИДЕНТ

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного або головного офiсу, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Договiрну Державу та будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл чи мiсцевий орган влади, а також визнаний пенсiйний фонд цiєї Договiрної Держави. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Договiрнiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Договiрнiй Державi.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

(a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

(b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зазвичай проживає;

(c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

(d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.

3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться визначити за взаємною згодою Договiрну Державу, резидентом якої буде вважатися така особа для цiлей цiєї Конвенцiї, враховуючи мiсце її керiвного або головного офiсу, мiсце її фактичного управлiння, мiсце її реєстрацiї або її створення, та будь-якi iншi вiдповiднi фактори. За вiдсутностi такої взаємної згоди ця особа не має права на будь-якi пiльги або звiльнення вiд сплати податку, передбаченi Конвенцiєю.

СТАТТЯ 5
ПОСТIЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

(a) мiсце управлiння;

(b) фiлiал;

(d) фабрику;

(e) майстерню; та

(f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв.

3. Будiвельний майданчик, будiвельний, складальний чи монтажний об'єкт або пов'язана з ними наглядова дiяльнiсть вважаються постiйним представництвом, лише якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть тривають бiльше дванадцяти мiсяцiв.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, вважається, що термiн "постiйне представництво" не включає:

(a) використання примiщень виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

(b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;

(d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або збору iнформацiї для пiдприємства;

(e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою провадження для пiдприємства будь-якої дiяльностi, не зазначеної в пiдпунктах (a) - (d), за умови, що ця дiяльнiсть має пiдготовчий або допомiжний характер;

(f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, згаданих у пiдпунктах (a) - (e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка є результатом такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Пункт 4 не застосовується до постiйного мiсця дiяльностi, яке використовується або утримується пiдприємством, якщо це пiдприємство або пiдприємство, яке тiсно пов'язане з ним, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у тому ж мiсцi або в iншому мiсцi у такiй Договiрнiй Державi та:

(a) це мiсце або iнше мiсце вважається постiйним представництвом для пiдприємства або пiдприємства, яке тiсно з ним пов'язане, згiдно з положеннями цiєї статтi, або

(b) сукупна дiяльнiсть, яка є результатом поєднання видiв дiяльностi, яка здiйснюється двома пiдприємствами в одному й тому ж мiсцi, або одним i тим самим пiдприємством чи пiдприємствами, тiсно пов'язаними мiж собою, у двох мiсцях, не має пiдготовчого або допомiжного характеру,

за умови, що види пiдприємницької дiяльностi, якi здiйснюються двома пiдприємствами в одному й тому ж мiсцi, або одним i тим самим пiдприємством чи тiсно пов'язаними пiдприємствами у двох мiсцях, являють собою взаємодоповнюючi функцiї, якi є частиною єдиного бiзнес процесу.

6. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, але враховуючи положення пункту 7, коли особа дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства i, дiючи таким чином, систематично укладає контракти або систематично вiдiграє основну роль, що призводить до укладення контрактiв, якi регулярно укладаються без внесення пiдприємством суттєвих змiн, i цi контракти:

(a) укладенi вiд iменi пiдприємства; або

(b) стосуються передачi права власностi або надання права на використання майна, яким володiє це пiдприємство або яким це пiдприємство має право користуватися; або

це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в цiй Договiрнiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком коли дiяльнiсть такої особи обмежується тими видами дiяльностi, що зазначенi в пунктi 4, якi, навiть якщо i здiйснюються через постiйне мiсце дiяльностi (iнше нiж постiйне мiсце дiяльностi, до якого буде застосовуватись пункт 5), не перетворюють це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень пункту 4.

7. Пункт 6 не застосовується, якщо особа, яка дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у першiй згаданiй Договiрнiй Державi як незалежний агент i дiє для цього пiдприємства в рамках своєї звичайної дiяльностi. Однак якщо особа дiє виключно або майже виключно вiд iменi одного чи кiлькох пiдприємств, з якими вона тiсно пов'язана, така особа не вважається незалежним агентом у розумiннi цього пункту щодо будь-якого такого пiдприємства.

8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Договiрнiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не дає право вважати таку компанiю постiйним представництвом iншої.

9. Для цiлей цiєї статтi особа чи пiдприємство є тiсно пов'язаними з пiдприємством, якщо, з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв i обставин, одне з них має контроль над iншим або обидва знаходяться пiд контролем тих самих осiб чи пiдприємств. У будь-якому випадку особа або пiдприємство вважається тiсно пов'язаним з пiдприємством, якщо бенефiцiарна частка одного в iншому прямо чи опосередковано складає бiльше нiж 50 вiдсоткiв (або, у випадку компанiї, бiльше нiж 50 вiдсоткiв загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або бенефiцiарної частки у капiталi компанiї) або якщо бенефiцiарна частка iншої особи чи пiдприємства в особi та пiдприємствi або в двох пiдприємствах прямо чи опосередковано складає бiльше нiж 50 вiдсоткiв (або, у випадку компанiї, бiльше нiж 50 вiдсоткiв загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або бенефiцiарної частки у капiталi компанiї).

СТАТТЯ 6
ДОХОДИ ВIД НЕРУХОМОГО МАЙНА

1. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, приналежне до нерухомого майна, худобу та обладнання, що використовується в сiльському та лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального законодавства щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна та права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 застосовуються до доходу, отриманого вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.

СТАТТЯ 7
ПРИБУТОК ВIД ПIДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi, якщо пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як зазначено вище, прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва вiдповiдно до положень пункту 2, може оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi та статтi 21 прибуток, що вiдноситься в кожнiй Договiрнiй Державi до постiйного представництва, зазначений в пунктi 1, це прибуток, який воно могло б отримати, зокрема, вiд операцiй з iншими частинами пiдприємства, якби воно було окремим i незалежним пiдприємством, що займається такою самою або аналогiчною дiяльнiстю в таких самих або аналогiчних умовах, з урахуванням функцiй, що виконуються, активiв, якi використовуються, та ризикiв, якi пiдприємство бере на себе через постiйне представництво та через iншi частини пiдприємства.

3. Якщо вiдповiдно до пункту 2 Договiрна Держава коригує прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва пiдприємства однiєї з Договiрних Держав, i вiдповiдно оподатковує прибуток пiдприємства, який був оподаткований в iншiй Договiрнiй Державi, ця iнша Договiрна Держава, в тiй мiрi, в якiй це необхiдно для усунення подвiйного оподаткування цього прибутку, проводить вiдповiдне коригування суми податку, сплаченого в нiй з цього прибутку. При визначеннi такого коригування компетентнi органи Договiрних Держав у разi необхiдностi консультуватимуться один з одним.

4. Якщо прибуток включає види доходу, про якi йдеться окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цiєї статтi не впливають на положення цих статей.

СТАТТЯ 8
МIЖНАРОДНИЙ МОРСЬКИЙ ТА ПОВIТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибуток пiдприємства вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включає:

(a) прибуток вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та

(b) прибуток вiд використання, обслуговування або оренди контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього обладнання для транспортування контейнерiв), що використовуються для транспортування товарiв або виробiв,

якщо така оренда або таке використання, обслуговування чи оренда, залежно вiд обставин, є побiчними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, що здiйснюються цим пiдприємством.

3. Незважаючи на положення статтi 2, пiдприємство Договiрної Держави буде звiльнено у вiдношеннi його дiяльностi щодо експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, у випадку пiдприємства України - вiд податку на пiдприємство Японiї, а у випадку пiдприємства Японiї - вiд будь-якого податку, аналогiчного податку на пiдприємство Японiї, який стягується в Українi пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї.

4. Положення пунктiв 1, 2 i 3 також застосовуються до прибутку вiд участi в пулi, спiльному бiзнесi або мiжнародному агентствi з експлуатацiї транспортних засобiв.

СТАТТЯ 9
АСОЦIЙОВАНI ПIДПРИЄМСТВА

1. Якщо:

(a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або

(b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави,

i в кожному випадку умови мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових вiдносинах вiдрiзняються вiд тих, якi були б мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов був би нарахований одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. Якщо Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Договiрної Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Договiрнiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Договiрної Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Договiрна Держава робить вiдповiдне коригування в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такого коригування враховуються iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав консультуються один з одним у разi потреби.

СТАТТЯ 10
ДИВIДЕНДИ

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Однак дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, можуть також оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує:

(a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо бенефiцiарним власником є компанiя, яка прямо чи опосередковано володiла протягом шестимiсячного перiоду, що включає дату визначення права на дивiденди (з метою обчислення протягом цього перiоду не беруться до уваги змiни власника, якi можуть бути прямим результатом корпоративної реорганiзацiї, такої як злиття або роздiльна реорганiзацiя, компанiї, яка є бенефiцiарним власником дивiдендiв або яка виплачує дивiденди), принаймнi 25 вiдсотками:

(i) права голосу цiєї компанiї, у разi якщо компанiя, яка виплачує дивiденди, є резидентом Японiї;

(ii) капiталу цiєї компанiї, у разi якщо компанiя, яка виплачує дивiденди, є резидентом України;

(b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

3. Незважаючи на положення пункту 2, якщо дивiденди, сплаченi компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, пiдлягають вирахуванню при обчисленнi оподатковуваного доходу такої компанiї в цiй Договiрнiй Державi, такi дивiденди можуть оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв.

4. Положення пунктiв 2 i 3 не впливають на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого виплачуються дивiденди.

5. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших прав, який пiдлягає такому самому режиму оподаткування, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдинг, стосовно якого виплачуються дивiденди, фактично пов'язаний з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

7. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або дохiд з iншої Договiрної Держави, ця iнша Договiрна Держава не може стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли такi дивiденди виплачуються резиденту цiєї iншої Договiрної Держави або якщо холдинг, стосовно якого виплачуються дивiденди, фактично пов'язаний з постiйним представництвом, розташованим у цiй iншiй Договiрнiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку компанiї податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що виникають у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 11
ПРОЦЕНТИ

1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Однак проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо бенефiцiарний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує:

(a) 5 вiдсоткiв загальної суми процентiв, якщо:

(i) бенефiцiарним власником процентiв є банк, страхова компанiя або торговець цiнними паперами;

(ii) бенефiцiарним власником процентiв є визнаний пенсiйний фонд, за умови, що цi проценти отриманi вiд дiяльностi, зазначеної в пiдпунктах (i) або (ii) пiдпункту (l) пункту 1 статтi 3; або

(iii) проценти сплачуються щодо боргових вимог, що виникають у результатi продажу обладнання чи товарiв або надання послуг у кредит резидентом цiєї iншої Договiрної Держави;

(b) 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв у всiх iнших випадках.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, оподатковуються лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо:

(a) бенефiцiарним власником процентiв є ця iнша Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади, центральний банк цiєї iншої Договiрної Держави або будь-яка установа, яка повнiстю належить цiй iншiй Договiрнiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу чи мiсцевому органу влади; або

(b) бенефiцiарним власником процентiв є резидент цiєї iншої Договiрної Держави щодо боргових вимог, гарантованих, застрахованих або опосередковано фiнансованих цiєю iншою Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, центральним банком цiєї iншої Договiрної Держави або будь-якою установою, що повнiстю належить цiй iншiй Договiрнiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу чи мiсцевому органу влади.

4. Термiн "проценти" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань, а також iнший дохiд, який пiдлягає такому самому режиму оподаткування, як i дохiд вiд грошей, наданих у борг за законодавством Договiрної Держави, в якiй виникає дохiд. Дохiд, про який йдеться у статтi 10, i штрафнi санкцiї за прострочення платежу не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.

5. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, фактично пов'язана з таким постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Договiрної Держави. Однак, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i бенефiцiарним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вони сплачуються, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i бенефiцiарним власником процентiв за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому разi надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної з Договiрних Держав з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 12
РОЯЛТI

1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Однак роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватися у цiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо бенефiцiарний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує 5 вiдсоткiв загальної суми роялтi.

3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, в тому числi кiнематографiчнi фiльми, або будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план або секретну формулу чи процес, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного чи наукового досвiду.

4. Положення пунктiв 1 та 2 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, фактично пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Договiрної Держави. Однак, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i бенефiцiарним власником або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i бенефiцiарним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 13
ДОХОДИ ВIД ВIДЧУЖЕННЯ МАЙНА

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж нерухоме майно, зазначене в статтi 6, що є частиною майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, включаючи такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством), може оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

3. Доходи, якi пiдприємство Договiрної Держави, що експлуатує морськi або повiтрянi судна в мiжнародних перевезеннях, отримує вiд вiдчуження таких морських або повiтряних суден або будь-якого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, крiм нерухомого майна, зазначеного в статтi 6, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Доходи, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй компанiї або аналогiчних часток участi, таких як частки участi в партнерствi або трастовiй компанiї, можуть оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi, якщо у будь-який час впродовж 365 днiв, що передують вiдчуженню, цi акцiї або аналогiчнi частки участi одержали принаймнi 50 вiдсоткiв своєї вартостi безпосередньо або опосередковано вiд нерухомого майна, що визначене у статтi 6, розташованого в цiй iншiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, крiм того, про яке йдеться в пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

СТАТТЯ 14
ДОХОДИ ВIД РОБОТИ ЗА НАЙМОМ

1. З урахуванням положень статей 15, 17 та 18, платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Договiрнiй Державi, якщо:

(a) одержувач перебуває в iншiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного податкового року; та

(b) винагорода сплачується роботодавцем або вiд iменi роботодавця, який не є резидентом iншої Договiрної Держави, та

3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом у якостi члена штатного складу морського або повiтряного судна, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях, за виключенням роботи на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується виключно в iншiй Договiрнiй Державi, пiдлягає оподаткуванню лише у першiй згаданiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 15
ДИРЕКТОРСЬКI ГОНОРАРИ

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави в якостi члена ради директорiв або подiбного органу компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 16
АРТИСТИ I СПОРТСМЕНИ

1. Незалежно вiд положень статтi 14, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави у якостi артиста театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд такої особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту або спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статтi 14, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена.

СТАТТЯ 17
ПЕНСIЇ

З урахуванням положень пункту 2 статтi 18 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, бенефiцiарним власником яких є резидент Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 18
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

1. (a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, що виплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за послуги, наданi цiй Договiрнiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, пiдлягає оподаткуванню тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

(b) Однак така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковуються тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй iншiй Договiрнiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї iншої Договiрної Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї iншої Договiрної Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї iншої Договiрної Держави виключно з метою надання послуг.

2. (a) Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї та iнша подiбна винагорода, що виплачуються Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, або з фондiв, якi створенi або до яких робляться внески Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, фiзичнiй особi щодо послуг, що надаються цiй Договiрнiй Державi, або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевiй владi, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

(b) Однак такi пенсiї та iншi подiбнi винагороди пiдлягають оподаткуванню лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї iншої Договiрної Держави.

3. Положення статей 14, 15, 16 i 17 застосовуються до заробiтної плати, платнi, пенсiй та iншої подiбної винагороди, що сплачується стосовно послуг, пов'язаних з пiдприємницькою дiяльнiстю Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади.

СТАТТЯ 19
СТУДЕНТИ

Платежi, одержуванi студентом або стажером, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або стажування, призначенi для проживання, навчання або стажування, не оподатковуються в цiй Договiрнiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Договiрної Держави. У випадку стажера звiльнення, передбачене цiєю статтею, застосовується лише протягом перiоду, що не перевищує одного року з дати, коли вiн уперше розпочав стажування в цiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 20
IНШI ДОХОДИ

1. Види доходiв, бенефiцiарним власником яких є резидент Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо бенефiцiарний власник такого доходу є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, у зв'язку з яким виплачується дохiд, фактично пов'язане з таким постiйним представництвом. У такому разi застосовуються положення статтi 7.

3. Якщо через особливi вiдносини мiж платником i бенефiцiарним власником або мiж ними обома та iншою особою сума доходу, згаданого у пунктi 1, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i бенефiцiарним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У такому випадку надлишкова частина доходу оподатковується вiдповiдно до законодавства кожної з Договiрних Держав з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 21
УСУНЕННЯ ПОДВIЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

1. У Японiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:

З урахуванням положень законодавства Японiї стосовно надання вирахування податку, що сплачується в будь-якiй країнi, iншiй нiж Японiя, у вiдношеннi японського податку, якщо резидент Японiї отримує дохiд в Українi, який може оподатковуватись в Українi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, сума українського податку, що пiдлягає сплатi стосовно цього доходу, буде дозволена до вирахування з японського податку, що стягується з цього резидента. Сума вирахування, однак, не перевищує суму японського податку, що вiдповiдає цьому доходу.

2. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:

(a) Якщо резидент України отримує дохiд, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї може оподатковуватись у Японiї, Україна дозволяє як вирахування з українського податку на доходи цього резидента суму, що дорiвнює японському податку, сплаченому в Японiї. Однак таке вирахування не повинно перевищувати тiєї частини українського податку, яка була розрахована до здiйснення вирахування стосовно доходу, який може оподатковуватися в Японiї.

(b) Якщо згiдно з будь-яким положенням Конвенцiї доходи, отриманi резидентом України, звiльненi вiд оподаткування в Українi, Україна, тим не менш, може при розрахунку суми податку на частину доходу такого резидента, що залишилася, узяти до уваги звiльнений дохiд.

СТАТТЯ 22
НЕДИСКРИМIНАЦIЯ

1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким вимогам, пов'язаним з ним, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування та пов'язанi з ним вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Договiрної Держави за тих самих обставин, зокрема щодо резиденцiї. Положення цього пункту також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Договiрнiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Договiрної Держави, якi здiйснюють аналогiчну дiяльнiсть. Положення цього пункту не повиннi тлумачитися як такi, що зобов'язують Договiрну Державу надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, вирахування та знижки для цiлей оподаткування на пiдставi громадянського статусу чи сiмейних обов'язкiв, якi вона надає своїм власним резидентам.

3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11, пункту 6 статтi 12 або пункту 3 статтi 20, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Договiрної Держави.

4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким вимогам, пов'язаним з ним, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Договiрної Держави.

5. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, застосовуються до податкiв будь-якого виду та роду, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади.

СТАТТЯ 23
ПРОЦЕДУРА ВЗАЄМНОГО УЗГОДЖЕННЯ

1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Договiрних Держав, передати свою справу до компетентного органу однiєї з Договiрних Держав. Ця справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть реалiзується незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування цiєї Конвенцiї. Вони також можуть проводити спiльнi консультацiї щодо усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Конвенцiєю.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть спiлкуватися один з одним безпосередньо, у тому числi через спiльну комiсiю, що складається з них самих або їхнiх представникiв, з метою досягнення згоди у розумiннi попереднiх пунктiв цiєї статтi.

5. Якщо,

(a) згiдно з пунктом 1 особа подала справу до компетентного органу Договiрної Держави на пiдставi того, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призвели до оподаткування цiєї особи, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, i

(b) компетентнi органи не можуть досягти згоди щодо вирiшення цiєї справи вiдповiдно до пункту 2 протягом двох рокiв з дати, коли вся iнформацiя, яка вимагається компетентними органами для розгляду справи, була надана обом компетентним органам,

будь-якi невирiшенi питання, що виникають у справi, передаються до арбiтражу, якщо особа подає про це письмовий запит. Проте цi невирiшенi питання не передаються до арбiтражу, якщо рiшення з цих питань вже було винесено судом або адмiнiстративним судом будь-якої з Договiрних Держав. За винятком випадку, якщо особа, якої безпосередньо стосується ця справа, не визнає взаємну домовленiсть, яка реалiзує арбiтражне рiшення, це рiшення є обов'язковим для обох Договiрних Держав та пiдлягає виконанню незалежно вiд будь-яких строкiв, встановлених внутрiшнiм законодавством цих Договiрних Держав. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування цього пункту.

СТАТТЯ 24
ОБМIН IНФОРМАЦIЄЮ

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються такою iнформацiєю, яка є очiкувано значимою для виконання положень цiєї Конвенцiї або адмiнiстрування чи виконання внутрiшнього законодавства, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, якi стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування згiдно з такими законами не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Договiрної Держави, i розкривається тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), якi займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податкiв, зазначених у пунктi 1, або судовим розслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно таких податкiв, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю пiд час вiдкритого судового засiдання або в текстi судових рiшень. Незважаючи на вищезазначене, iнформацiя, отримана Договiрною Державою, може використовуватися для iнших цiлей, якщо така iнформацiя може використовуватися для таких iнших цiлей вiдповiдно до законодавства обох Договiрних Держав, i компетентний орган Договiрної Держави, що надає iнформацiю, дозволяє таке використання.

3. У жодному разi положення пунктiв 1 i 2 не повиннi тлумачитися як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

(a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законам i адмiнiстративнiй практицi цiєї або iншої Договiрної Держави;

(b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адмiнiстрування в однiй або iншiй Договiрнiй Державi;

(c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики (ordre public).

4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава для отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, застосовує всi свої заходи зi збору iнформацiї, навiть якщо ця iнша Договiрна Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. На зобов'язання, викладене у попередньому реченнi, поширюються обмеження, зазначенi у пунктi 3, але у жодному разi такi обмеження не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

5. У жодному разi положення пункту 3 не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовляти у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або фiдуцiар, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.

СТАТТЯ 25
ДОПОМОГА У СТЯГНЕННI ПОДАТКIВ

1. Договiрнi Держави допомагатимуть одна однiй у стягненнi податкових вимог. Ця допомога не обмежується статтями 1 i 2. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою визначити порядок застосування цiєї статтi.

2. Термiн "податкова вимога" при використаннi в цiй статтi означає суму заборгованостi стосовно зазначених податкiв, тiєю мiрою, якою таке оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї або будь-якому iншому документу, сторонами якого є Договiрнi Держави, включаючи проценти, адмiнiстративнi штрафи та витрати на стягнення або на забезпечення сплати податкiв, що стосуються такої суми:

(a) у Японiї:

(i) податки, зазначенi в пiдпунктах (i) - (iv) пiдпункту (a) пункту 3 статтi 2;

(ii) спецiальний корпоративний податок на реконструкцiю;

(iii) податок на споживання;

(iv) мiсцевий податок на споживання;

(v) податок на спадщину; i

(vi) податок на дарування;

(b) в Українi:

(i) податки, зазначенi в пiдпунктi (b) пункту 3 статтi 2;

(ii) податок на додану вартiсть;

(iii) рентна плата;

(iv) екологiчний податок;

(v) податок на майно;

(vi) акцизний податок; i

(vii) єдиний податок;

(c) будь-який iнший податок, який час вiд часу може бути погоджений мiж Урядами Договiрних Держав шляхом обмiну дипломатичними нотами; i

(d) будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання Конвенцiї на додаток до податкiв, зазначених у пiдпунктах (a), (b) або (c), або замiсть них.

3. Якщо податкова вимога Договiрної Держави пiдлягає виконанню згiдно iз законодавством цiєї Договiрної Держави та заборгованiсть має особа, яка на той час не може за законодавством цiєї Договiрної Держави перешкоджати її стягненню, така податкова вимога за запитом компетентного органу цiєї Договiрної Держави приймається компетентним органом iншої Договiрної Держави для цiлей забезпечення сплати податкiв. Така податкова вимога стягується цiєю iншою Договiрною Державою вiдповiдно до положень її законодавства, якi стосуються примусового стягнення та справляння її власних податкiв, так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою iншої Договiрної Держави, яка вiдповiдає умовам, що дозволяють цiй iншiй Договiрнiй Державi подати запит вiдповiдно до цього пункту.

4. Якщо податкова вимога Договiрної Держави є вимогою, щодо якої ця Договiрна Держава для забезпечення її стягнення може згiдно зi своїм законодавством вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв, така податкова вимога приймається компетентним органом iншої Договiрної Держави за запитом компетентного органу першої згаданої Договiрної Держави для здiйснення заходiв щодо забезпечення сплати податкiв. Ця iнша Договiрна Держава вживає заходи щодо забезпечення сплати податкiв стосовно такої податкової вимоги вiдповiдно до положень свого законодавства так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Договiрної Держави, навiть якщо на момент, коли такi заходи здiйснюються, податкова вимога не пiдлягає примусовому стягненню у першiй згаданiй Договiрнiй Державi, або боржником за нею є особа, яка має право запобiгти її стягненню.

5. Незважаючи на положення пунктiв 3 та 4, на податкову вимогу, прийняту компетентним органом Договiрної Держави для цiлей пунктiв 3 або 4 цiєї статтi, в цiй Договiрнiй Державi не поширюються часовi обмеження, їй не надається прiоритет, що може застосовуватися до податкової вимоги вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, зважаючи на її природу як таку. Також податковiй вимозi, прийнятiй компетентним органом Договiрної Держави для цiлей пунктiв 3 або 4, не може надаватися в цiй Договiрнiй Державi нiякий прiоритет, який застосовується до такої податкової вимоги вiдповiдно до законодавства iншої Договiрної Держави.

6. Заходи, якi здiйснюються Договiрною Державою пiд час стягнення податкової вимоги, визнаної компетентним органом цiєї Договiрної Держави для цiлей пункту 3 або 4, та якi, якби вони були вчиненi iншою Договiрною Державою, мали б наслiдком призупинення або припинення строкiв, що застосовуються до податкової вимоги згiдно з законодавством цiєї iншої Договiрної Держави, мають такi самi наслiдки за законодавством цiєї iншої Договiрної Держави. Компетентний орган першої згаданої Договiрної Держави iнформує компетентний орган iншої Договiрної Держави про заходи, якi перша згадана Договiрна Держава здiйснила для стягнення податкової вимоги.

7. Факт наявностi, чиннiсть або сума податкової вимоги Договiрної Держави не є предметом розгляду в судах або адмiнiстративних органах iншої Договiрної Держави.

8. Якщо, у будь-який момент пiсля здiйснення запиту компетентним органом Договiрної Держави згiдно з пунктами 3 або 4 та до того, як iнша Договiрна Держава стягнула та переказала вiдповiдну суму податкової вимоги першiй згаданiй Договiрнiй Державi, вказана податкова вимога перестає бути:

(a) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 3, податковою вимогою першої згаданої Договiрної Держави, яка пiдлягає примусовому стягненню згiдно iз законодавством цiєї Договiрної Держави, та боржником за якою є особа, яка в цей момент не може вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави запобiгти її стягненню; або

(b) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 4, податковою вимогою першої згаданої Договiрної Держави, щодо якої ця Договiрна Держава для забезпечення її стягнення може вiдповiдно до свого законодавства вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв;

компетентний орган першої згаданої Договiрної Держави негайно повiдомляє компетентний орган iншої Договiрної Держави про такий факт, i на розсуд компетентного органу цiєї iншої Договiрної Держави компетентний орган першої згаданої Договiрної Держави призупиняє або вiдкликає свiй запит.

9. У жодному випадку положення цiєї статтi не повиннi тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

(b) здiйснювати заходи, якi суперечили б публiчному порядку (ordre public);

(c) надавати допомогу, якщо iнша Договiрна Держава не вжила всiх прийнятних та передбачених її законодавством або адмiнiстративною практикою заходiв стягнення або збереження, залежно вiд обставин;

(d) надавати допомогу в тих випадках, коли адмiнiстративний тягар для цiєї Договiрної Держави явно непропорцiйний вигодi, яку має отримати iнша Договiрна Держава.

СТАТТЯ 26
ЧЛЕНИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ I КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ

Нiщо в цiй Конвенцiї не впливає на податковi привiлеї членiв дипломатичних представництв або консульських установ вiдповiдно до загальних норм мiжнародного права або положень спецiальних угод.

СТАТТЯ 27
ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ВИГОД

1. (a) Якщо:

(i) пiдприємство Договiрної Держави одержує дохiд з iншої Договiрної Держави та перша згадана Договiрна Держава розглядає дохiд як такий, що вiдноситься до постiйного представництва пiдприємства, яке розташоване в третiй юрисдикцiї, та

(ii) прибутки, якi вiдносяться до такого постiйного представництва, звiльняються вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi,

пiльги, передбаченi цiєю Конвенцiєю, не застосовуються до будь-якого виду доходу, для якого податок в третiй юрисдикцiї є меншим нiж 60 вiдсоткiв податку, який був би стягнений в першiй згаданiй Договiрнiй Державi з такого виду доходу, якщо б таке постiйне представництво було розташоване в першiй згаданiй Договiрнiй Державi. У такому випадку будь-який дохiд, до якого застосовуються положення цього пункту, залишається таким, що оподатковується згiдно з внутрiшнiм законодавством iншої Договiрної Держави, незалежно вiд будь-яких iнших положень цiєї Конвенцiї.

(b) Положення пiдпункту (a) не застосовуються, якщо дохiд, одержаний з iншої Договiрної Держави, виникає у зв'язку з або пов'язаний iз активним здiйсненням пiдприємницької дiяльностi через постiйне представництво (крiм пiдприємницької дiяльностi, пов'язаної зi здiйсненням, управлiнням або простим володiнням iнвестицiями на власному рахунку пiдприємства, якщо тiльки цiєю дiяльнiстю не є банкiвськi послуги, страхова дiяльнiсть або операцiї з цiнними паперами, що здiйснюються вiдповiдно банком, страховою компанiєю або зареєстрованим дилером цiнних паперiв).

(c) Якщо у наданнi пiльг, передбачених цiєю Конвенцiєю, вiдмовлено вiдповiдно до положень пiдпункту (a) стосовно виду доходу, одержаного резидентом Договiрної Держави, компетентний орган iншої Договiрної Держави може, незважаючи на це, надати цi пiльги щодо такого виду доходу, якщо у вiдповiдь на запит, зроблений цим резидентом, такий компетентний орган визначає, що надання зазначених пiльг є виправданим з тих причин, що такий резидент не вiдповiдає вимогам пiдпунктiв (a) i (b) (таких як наявнiсть втрат). Компетентний орган Договiрної Держави, до якого було направлено запит резидентом iншої Договiрної Держави вiдповiдно до попереднього речення, проконсультується з компетентним органом iншої Договiрної Держави перед тим, як задовольнити або вiдмовити у виконаннi запиту.

2. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, пiльги, передбаченi цiєю Конвенцiєю, не надаються стосовно певного виду доходу, якщо з урахуванням всiх вiдповiдних фактiв та обставин можна дiйти обґрунтованого висновку, що отримання такої пiльги було однiєю з головних цiлей будь-якої домовленостi чи операцiї, яка прямо або опосередковано створила пiдстави для такої пiльги, якщо не встановлено, що надання такої пiльги за таких обставин узгоджується з метою та цiлями вiдповiдних положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 28
НАБРАННЯ ЧИННОСТI

1. Кожна з Договiрних Держав надсилає дипломатичними каналами iншiй Договiрнiй Державi письмове повiдомлення, яке пiдтверджує виконання внутрiшнiх процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Конвенцiєю. Конвенцiя набирає чинностi на тридцятий день пiсля дати отримання останнього з повiдомлень.

2. Ця Конвенцiя застосовується:

(a) у Японiї:

(i) стосовно податкiв, що стягуються на основi податкового року, для податкiв за будь-якi податковi роки, що починаються 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набирає чинностi;

(ii) стосовно податкiв, що стягуються не на основi податкового року, для податкiв, що стягуються 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набирає чинностi;

(b) в Українi:

(i) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, для сум, сплачених 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набирає чинностi;

(ii) стосовно iнших податкiв за будь-який податковий рiк, що починається 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набирає чинностi.

3. Незважаючи на положення пункту 2, положення статей 24 i 25 набирають чинностi з дати набрання чинностi цiєю Конвенцiєю незалежно вiд дати стягнення податкiв або податкового року, до якого вiдносяться податки.

4. Конвенцiя мiж Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк та Урядом Японiї про уникнення подвiйного оподаткування податкiв на доходи з Протоколом, пiдписана в м. Токiо 18 сiчня 1986 року (надалi - "попередня Конвенцiя"), припиняє застосовуватися у вiдносинах мiж Україною та Японiєю з дати, з якої ця Конвенцiя поширюється на податки, до яких застосовується ця Конвенцiя вiдповiдно до положень пунктiв 2 i 3.

5. Незважаючи на набрання чинностi цiєю Конвенцiєю, фiзична особа, яка є резидентом будь-якої з Договiрних Держав та на момент набрання чинностi цiєю Конвенцiєю має право на пiльги, передбаченi статтею 17 попередньої Конвенцiї, продовжує мати право на такi пiльги до моменту, коли ця фiзична особа втратила б право на такi пiльги, якби попередня Конвенцiя залишалася чинною.

6. Дiя попередньої Конвенцiї мiж Україною та Японiєю припиняється в останнiй день її застосування вiдповiдно до положень попереднiх пунктiв цiєї статтi.

СТАТТЯ 29
ПРИПИНЕННЯ ДIЇ

Ця Конвенцiя лишається чинною доти, доки її дiю не припинено Договiрною Державою. Будь-яка з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї, надiславши дипломатичними каналами повiдомлення про припинення дiї iншiй Договiрнiй Державi принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати набрання чинностi Конвенцiєю. У такому випадку Конвенцiя припиняє свою дiю:

(a) у Японiї:

(ii) стосовно податкiв, що стягуються не на основi податкового року, для податкiв, якi стягуються 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому надане таке повiдомлення;

(b) в Українi:

(i) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, для сум, сплачених 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому було надане таке повiдомлення;

(ii) стосовно iнших податкiв, для будь-якого податкового року, що починається 1 сiчня або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому надане таке повiдомлення.

НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Конвенцiю.

ВЧИНЕНО в м. Токiо 19 лютого 2024 року в двох примiрниках українською, японською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi будь-яких розбiжностей у тлумаченнi переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України:	За Уряд Японiї:
(пiдпис)	(пiдпис)

ПРОТОКОЛ

Пiд час пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Японiї про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи та запобiгання податковим ухиленням i уникненням (далi - "Конвенцiя"), Уряд України та Уряд Японiї домовились, що такi положення становитимуть невiд'ємну частину цiєї Конвенцiї.

1. Стосовно пункту 2 статтi 1 Конвенцiї:

Термiн "фiскально прозорий" означає ситуацiї, коли згiдно з податковим законодавством Договiрної Держави дохiд або частина доходу утворення або структури оподатковується не на рiвнi утворення або структури, а на рiвнi осiб, якi мають частку у цьому утвореннi або структурi, так, як якщо б цей дохiд або частина доходу безпосередньо одержувалася б особами, якi мають частку, в момент, коли цей дохiд або частина доходу отримується, незалежно вiд того, розподiляється цей дохiд або частина доходу цим утворенням або структурою серед осiб, якi мають частку, чи нi.

2. Незважаючи на будь-якi положення Конвенцiї, будь-який дохiд, отриманий резидентом України вiд внескiв, зроблених вiдповiдно до договору тихого товариства (Tokumei Kumiai) або iншого подiбного договору, може оподатковуватися в Японiї вiдповiдно до законодавства Японiї, за умови, що такий дохiд виникає в Японiї та пiдлягає вирахуванню при обчисленнi оподатковуваного доходу платника в Японiї.

3. Стосовно пункту 5 статтi 23 Конвенцiї:

(a)	(i)	Якщо компетентний орган Договiрної Держави призупинив щодо справи процедуру вирiшення справи за взаємною згодою вiдповiдно до пунктiв 1 i 2 статтi 23 Конвенцiї (далi - "процедура взаємного узгодження") у зв'язку з тим, що на розглядi в судi або адмiнiстративному судi перебуває справа з одного або кiлькох тих самих питань, перебiг строку, передбаченого пiдпунктом (b) пункту 5 цiєї статтi, зупиняється доти, доки справа, що перебуває на розглядi в судi або адмiнiстративному судi, не буде зупинена або не буде вiдкликана.
	(ii)	Якщо особа, яка подала справу, та компетентний орган Договiрної Держави погодилися призупинити процедуру взаємного узгодження, перiод, передбачений у пiдпунктi (b) пункту 5 статтi 23 Конвенцiї, припиняє рахуватися, доки призупинення не буде скасовано.
	(iii)	Якщо компетентнi органи Договiрних Держав погоджуються, що особа, якої безпосередньо стосується справа, не надала своєчасно будь-яку додаткову суттєву iнформацiю, запитувану будь-яким з компетентних органiв пiсля початку перiоду, зазначеного в пiдпунктi (b) пункту 5 статтi 23 Конвенцiї, цей перiод продовжується на перiод, що дорiвнює перiоду, який починається з дати, коли було подано запит на iнформацiю, i закiнчується датою, коли ця iнформацiя була надана.
(b)	(i)	Наступнi правила регулюють призначення арбiтрiв:
		(aa)	Арбiтражна комiсiя складається з трьох окремих арбiтрiв, якi мають знання або досвiд у мiжнародних податкових справах.
		(bb)	Кожен з компетентних органiв Договiрних Держав призначає одного арбiтра. Два арбiтри, призначенi таким чином, призначають третього арбiтра, який виконуватиме функцiї Голови арбiтражної комiсiї. Голова не повинен бути нацiональною особою або резидентом жодної з Договiрних Держав.
		(cc)	Кожен арбiтр повинен бути неупередженим i незалежним вiд компетентних органiв, податкових адмiнiстрацiй i мiнiстерств фiнансiв Договiрних Держав та вiд усiх осiб, яких безпосередньо стосується справа (а також їхнiх радникiв), пiд час прийняття призначення, зберiгати свою неупередженiсть i незалежнiсть протягом арбiтражного розгляду та уникати будь-якої поведiнки, яка може зашкодити презумпцiї неупередженостi та незалежностi арбiтрiв щодо провадження у справi, протягом розумного перiоду часу пiсля цього.
	(ii)	Компетентнi органи Договiрних Держав гарантують, що арбiтри та їхнiй персонал погоджуються в письмовiй формi перед тим, як вони будуть дiяти в арбiтражному розглядi, поводитися з будь-якою iнформацiєю, що стосується арбiтражного розгляду, вiдповiдно до зобов'язань щодо конфiденцiйностi та нерозголошення, передбачених у пунктi 2 статтi 24 Конвенцiї та чинному законодавствi Договiрних Держав.
	(iii)	Виключно для цiлей застосування положень статей 23 i 24 Конвенцiї та внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, що стосуються обмiну iнформацiєю, конфiденцiйностi та адмiнiстративної допомоги, арбiтри та максимум три спiвробiтники на арбiтра (i майбутнi арбiтри виключно в обсязi, необхiдному для перевiрки їх здатностi виконувати вимоги арбiтрiв) вважаються особами або органами, яким може бути розкрита iнформацiя. Iнформацiя, отримана арбiтражною комiсiєю або потенцiйними арбiтрами, та iнформацiя, яку компетентнi органи Договiрних Держав отримують вiд арбiтражної комiсiї, вважається iнформацiєю, якою обмiнюються згiдно з положеннями пункту 1 статтi 24 Конвенцiї.
(c)	(i)	Арбiтражне рiшення є остаточним.
	(ii)	Арбiтражне рiшення не буде обов'язковим для обох Договiрних Держав, якщо остаточне рiшення судiв однiєї з Договiрних Держав визнає це арбiтражне рiшення недiйсним. У такому випадку запит про арбiтраж згiдно з пунктом 5 статтi 23 Конвенцiї вважається таким, що не був зроблений, а арбiтражний розгляд вважається таким, що не вiдбувся (за винятком цiлей пiдпунктiв (ii) та (iii) пiдпункту (b) i пiдпункту (f)). У такому випадку може бути зроблено новий запит про арбiтраж, якщо тiльки компетентнi органи Договiрних Держав не досягнуть згоди, що такий новий запит не повинен бути дозволеним.
	(iii)	Арбiтражне рiшення не має прецедентної сили.
(d)	(i)	Якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, не приймає взаємну домовленiсть, яка реалiзує арбiтражне рiшення, справа не пiдлягає подальшому розгляду компетентними органами Договiрних Держав.
	(ii)	Взаємна домовленiсть, яка реалiзує арбiтражне рiшення у справi, вважається такою, що не прийнята особою, якої безпосередньо стосується справа, якщо будь-яка особа, якої безпосередньо стосується справа, протягом 60 днiв пiсля дати надсилання їй повiдомлення про взаємну домовленiсть не вiдкличе всi питання, вирiшенi у взаємнiй домовленостi, яка реалiзує арбiтражне рiшення, з розгляду в будь-якому судi або адмiнiстративному трибуналi, або iншим чином не припинить будь-яке незавершене судове або адмiнiстративне провадження щодо таких питань у спосiб, що вiдповiдає цiй взаємнiй домовленостi.
(e)	Для цiлей статтi 23 Конвенцiї та цього пункту арбiтражне провадження, а також у випадку пунктiв (i) i (ii) процедура взаємного узгодження щодо справи припиняється, якщо у будь-який час пiсля подання запиту на арбiтраж i до того, як арбiтражна комiсiя передасть своє рiшення компетентним органам Договiрних Держав:
	(i)	компетентнi органи Договiрних Держав досягають взаємної згоди щодо вирiшення справи вiдповiдно до пункту 2 статтi 23 Конвенцiї;
	(ii)	особа, яка представила справу, вiдкликає запит про арбiтраж або запит про процедуру взаємного узгодження; або
	(iii)	рiшення щодо невирiшених питань, що виникають у справi, виноситься судом або адмiнiстративним трибуналом однiєї з Договiрних Держав.
(f)	Кожен з компетентних органiв Договiрних Держав несе власнi витрати та витрати призначеного ним арбiтра. Якщо iнше не домовлено мiж компетентними органами Договiрних Держав, витрати на Голову арбiтражної комiсiї та iншi витрати, пов'язанi з проведенням арбiтражного розгляду, покриваються компетентними органами Договiрних Держав у рiвних частках.
(g)	Положення пункту 5 статтi 23 Конвенцiї та цього пункту не застосовуються до випадкiв, якi пiдпадають пiд дiю пункту 3 статтi 4 Конвенцiї.

НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України:	За Уряд Японiї:
(пiдпис)	(пiдпис)

Вы здесь

Основное меню

Навигатор ВЭД

Информационная поддержка

Доска объявлений