ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

07.11.2024	N 3/17-02/7/7658

 

Керiвникам митниць

Про внесення змiн до Митного кодексу України

     Iнформуємо, що на виконання зобов'язань України в рамках Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони (далi - Угода), ратифiкованої Законом України вiд 16 вересня 2014 року N 1678-VII "Про ратифiкацiю Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони", прийнято Закон України вiд 22 серпня 2024 року N 3926-IX "Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо iмплементацiї деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу" (далi - Закон). Закон опублiковано 18.10.2024 у виданнi Голос України, N 148.

     Закон прийнятий з метою наближення митного законодавства України до митного законодавства Європейського Союзу (далi - ЄС), оновлення та доповнення положень Митного кодексу України з урахуванням найкращих європейських практик, зокрема, вiдповiдно до положень Регламенту Європейського Парламенту i Ради (ЄС) N 952/2013 вiд 09 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу, впровадження положень якого до українського законодавства передбачено Додатком XV до Угоди, а також Делегованого регламенту Комiсiї (ЄС) 2015/2446 вiд 28 липня 2015 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту i Ради (ЄС) N 952/2013 стосовно детальних правил щодо певних положень Митного кодексу Союзу та Iмплементацiйного регламенту Комiсiї (ЄС) 2015/2447 вiд 24 листопада 2015 року щодо детальних правил iмплементування певних положень Регламенту Європейського Парламенту i Ради (ЄС) N 952/2013 про встановлення Митного кодексу Союзу.

     Положення абзацiв третього i четвертого пiдпункту 2 та абзацiв третього i четвертого пiдпункту 3 пункту 6, пунктiв 102, 193, 196, 200, абзацiв двадцять першого - двадцять дев'ятого пiдпункту 7 пункту 254 роздiлу I Закону (щодо доповнення роздiлу XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Митного кодексу України (далi - Кодекс) пунктами 9⁴⁵ - 9⁴⁸) набрали чинностi з 19.10.2024 року. Порiвняльна таблиця положень Кодексу з урахуванням вiдповiдних змiн додається.

     Iншi змiни, що вносяться до Кодексу вiдповiдно до Закону, наберуть чинностi через шiсть мiсяцiв з дня, наступного за днем його опублiкування, тобто з 19.04.2025.

     Акцентуємо увагу на окремих змiнах, унесених Законом до Кодексу.

     Визначено новi та змiнено окремi основнi термiни, поняття.

     Доповнено та актуалiзовано термiнологiю та поняття, якi вживаються у Кодексi (частина перша статтi 4 Кодексу):

     введено новi поняття "авторизований об'єкт" (пункт 1¹); "декларацiя тимчасового зберiгання" (пункт 9¹); "митний представник" (пункт 24¹); "об'єкти пiдприємства" (пункт 34²); "облiковi записи" (пункт 34³); "пред'явлення товарiв" (пункт 47¹); "продукти переробки" (пункт 48¹); "ризик" (пункт 51²); "тимчасове зберiгання" (пункт 56¹); "управлiння ризиками" (пункт 63¹); "утримувач митного режиму" (пункт 63²); "утримувач мiсця доставки" (пункт 63³); "утримувач товару" (пункт 63⁴).

     оновлено та/або викладено в iншiй редакцiї поняття "декларант" (пункт 8); "контрафактнi товари" (пункт 17); "механiзм "єдиного вiкна"" (пункт 19¹); "митна декларацiя" (пункт 20); "несупроводжуваний багаж" (пункт 34); "особи" (пункт 35); "пiдприємство" (пункт 38); "правовласник" (пункт 47); "ремонт" (пункт 51); "ручна поклажа" (пункт 52); "супроводжуваний багаж" (пункт 55).

     Уведено поняття "розумний строк" як один iз принципiв здiйснення митної справи (стаття 8 Кодексу) - таким вважається найкоротший строк, достатнiй для прийняття митним органом рiшень, передбачених Кодексом / виконання митним органом митних формальностей, але не пiзнiше граничних строкiв, визначених законодавством України з питань митної справи.

     Перемiщення товарiв iз використанням попередньої митної декларацiї

     Статтю 259 Кодексу викладено в новiй редакцiї.

     До нової редакцiї статтi не увiйшло положення про обов'язковiсть подання попередньої митної декларацiї на пiдакцизнi товари iз обов'язковою їх доставкою та пред'явленням митному органу.

     З урахуванням того, що з 07.11.2023 втратили чиннiсть положення щодо попередньої декларацiї, яка дозволяла випуск товарiв без їх пред'явлення митному органу, також втрачає чиннiсть норма частини чотирнадцятої статтi 259 Кодексу: "Попередня митна декларацiя, за якою митним органом здiйснено випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх цьому митному органу вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi, або попередня митна декларацiя разом з додатковою декларацiєю, поданою вiдповiдно до частини тринадцятої цiєї статтi, становлять митну декларацiю, заповнену в звичайному порядку".

     Вiдповiдно до частини дев'ятої оновленої статтi 259 Кодексу положення цiєї статтi не застосовуються до:

     1) товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту або на пiдставi електронної транзитної декларацiї, що вiдповiдає формату та набору даних, встановленим Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту, вiдповiдно до частини сьомої статтi 94 Кодексу;

     2) товарiв, що перемiщуються у митному режимi транзиту на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року (крiм алкогольних напоїв та тютюнових виробiв) iз здiйсненням контролю за перемiщенням таких товарiв з використанням електронної транзитної системи;

     3) вiйськової технiки та iнших товарiв, зазначених у частинах першiй i другiй статтi 252¹ Кодексу.

     Уточнення кола осiб, якi можуть подавати загальну декларацiю прибуття (стаття 194¹ Кодексу)

     Так, загальна декларацiя прибуття подається до митного органу перевiзником. Проте, незважаючи на обов'язок перевiзника подати загальну декларацiю прибуття, загальна декларацiя прибуття може бути подана замiсть нього однiєю з таких осiб:

     1) iмпортером, одержувачем товарiв або iншою особою, вiд iменi якої або в iнтересах якої дiє перевiзник;

     2) iншою особою, яка може пред'явити або пред'являє товари митному органу, зазначеному в абзацi першому частини першої цiєї статтi.

     У разi змiшаного (комбiнованого) перевезення загальна декларацiя прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобi, розмiщеному на активному транспортному засобi.

     Вiдповiдно до дiючої практики загальна декларацiя прибуття, як правило, подається декларантом, перевiзником, iмпортером, одержувачем тощо.

     Отже, внесення змiн до частини третьої статтi 194¹ Митного кодексу України не матиме впливу на дiючу практику подання загальної декларацiї прибуття.

     Доставка, пред'явлення товарiв та документiв у мiсце, визначене митним органом

     Частину першу статтi 4 Кодексу доповнено пунктом 47¹ такого змiсту:

     "47¹) пред'явлення товарiв - повiдомлення митним органам про прибуття товарiв у мiсце, визначене митними органами, та їх доступнiсть для митного контролю".

     У зв'язку з цим у частинi першiй статтi 91¹ "Транзитнi спрощення", яка визначає статус авторизованого вантажовiдправника МДП та авторизованого вантажоодержувача МДП, виключено слова:

     у пунктi 1 слова "без пред'явлення таких товарiв та книжки МДП митному органу вiдправлення";

     у пунктi 2 слова "без пред'явлення таких товарiв та книжки МДП митному органу призначення".

     Стаття 200 Кодексу викладена в новiй редакцiї. Вiдповiдно до частини першої цiєї статтi особа, яка ввозить товари (перевiзник або iнша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), пiсля надання митним органом дозволу на пропуск товарiв через митний кордон України зобов'язана забезпечити доставку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв на них без будь-якої змiни їх стану у визначене митним органом мiсце - мiсце доставки або на об'єкт пiдприємства, зазначений в авторизацiї на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станцiї (регiональної сортувальної станцiї), або мiсця мiжнародного поштового обмiну, чи з дозволу митного органу призначення в iнше мiсце, узгоджене з цим митним органом призначення, i забезпечити пред'явлення цих товарiв та документiв посадовим особам митного органу.

     Мiсця доставки можуть створюватися на територiї (або її частинi) морського чи рiчкового порту, аеропорту, залiзничної станцiї, пiдроздiлу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на територiї, прилеглiй до складу тимчасового зберiгання або митного складу.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику:

     1) встановлює порядок вiдкриття та закриття мiсць доставки;

     2) встановлює вимоги до облаштування мiсць доставки;

     3) визначає товари, якi можуть бути доставленi в iнше мiсце, узгоджене з митним органом призначення.

     Для отримання дозволу на доставку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв на них в iнше мiсце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення.

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 200 Кодексу у мiсцi доставки або в iншому мiсцi, узгодженому з митним органом призначення, товари i транспортнi засоби комерцiйного призначення пред'являються, а документи на них передаються до митного органу в мiнiмально можливий строк пiсля їх прибуття, а в разi прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мiнiмально можливий строк пiсля початку роботи цього органу. У разi якщо доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в межах спрощень, наданих пiдприємству, здiйснюється до об'єктiв пiдприємства, визначених для застосування спрощень, подальшi митнi формальностi здiйснюються у порядку, визначеному для вiдповiдних спрощень.

     Доставка та пред'явлення товарiв та документiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, здiйснюються вiдповiдно до глави 36 Кодексу.

     Частина п'ята статтi 200 Кодексу регламентує особливостi митного контролю за товарами, що ввозяться на митну територiю України морським або повiтряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобiв. Передбачено, що такi товари пред'являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здiйснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого перемiщення. У разi якщо розвантаження таких товарiв здiйснюється iз зворотним завантаженням на той самий транспортний засiб з метою розвантаження чи завантаження iнших товарiв, такi товари не пред'являються митному органу в такому порту чи аеропорту.

     Звертаємо увагу, що частину першу статтi 4 Кодексу доповнено пунктом 63³ такого змiсту: "утримувач мiсця доставки - пiдприємство, у власностi чи користуваннi якого перебуває територiя мiсця доставки".

     Вiдповiдно до частини шостої статтi 200 Кодексу у разi видачi без дозволу митного органу або втрати товарiв, що перебувають пiд митним контролем у мiсцi доставки або в iншому мiсцi, узгодженому з митним органом призначення, утримувач мiсця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв на них в iнше мiсце, нiж мiсце доставки, несе адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, передбачену Кодексом. Крiм того, у таких випадках на цих осiб покладається обов'язок щодо сплати митних платежiв, установлених законом на iмпорт зазначених товарiв.

     Зазначений обов'язок щодо сплати митних платежiв у разi видачi без дозволу митного органу або втрати товарiв також покладається на вказаних осiб (утримувача мiсця доставки або особу, яка звернулася за отриманням вiдповiдного дозволу на доставку товарiв в iнше мiсце, нiж мiсце доставки) вiдповiдно до пункту 7 частини третьої оновленої статтi 293 Кодексу.

     Визнання митними органами запiрно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), самостiйно накладених на залiзничнi транспортнi засоби вiдправником або пiдприємством залiзничного транспорту

     Частина друга статтi 326 Кодексу стосовно забезпечення iдентифiкацiї товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення доповнена абзацом такого змiсту:

     "Митнi органи визнають запiрно-пломбувальнi пристрої (пломби з високим ступенем безпеки), самостiйно накладенi на залiзничнi транспортнi засоби вiдправником або пiдприємством залiзничного транспорту, якщо характеристики таких пристроїв вiдповiдають загальновизнаним стандартам та вимогам до механiчних пломб".

     У зв'язку з цiєю нормою внесенi змiни до абзацу першого частини п'ятої статтi 92 Кодексу, що пiд час помiщення товарiв у митний режим транзиту передбачає забезпечення iдентифiкацiї товарiв шляхом накладання пломб, зокрема, "запiрно-пломбувальних пристроїв пiдприємств залiзничного транспорту".

     Запровадження концепцiї митного представництва

     Передбачено, що будь-яка особа може призначати митного представника (стаття 11¹ Кодексу).

     Визначено, що представництво є двох видiв - пряме та непряме.

     Розмежовано обов'язки i вiдповiдальнiсть особи та її митного представника.

     Прямий i непрямий митний представники дiють в iнтересах особи, яку представляють, однак прямий митний представник дiє вiд iменi такої особи, непрямий митний представник дiє вiд власного iменi. Митний представник має заявити, що дiє в iнтересах особи, яку представляє.

     Митний представник зобов'язаний надати митним органам документи, що пiдтверджують його повноваження та визначають вид представництва (пряме чи непряме), однак митнi органи не повиннi вимагати вiд особи, яка дiє як митний представник на регулярнiй основi, щоразу надавати такi документи, за умови, що така особа може надати такi документи на вимогу митних органiв.

     Непрямий митний представник є декларантом.

     Додатково зазначаємо, що згiдно з новим пунктом 9⁴² роздiлу XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Кодексу тимчасово, до 1 сiчня 2027 року, забороняється здiйснення декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення непрямим митним представником в iнтересах нерезидента.

     Змiнено пiдходи, пов'язанi iз застосуванням митних режимiв.

     Положення Кодексу, що регулюють питання помiщення товарiв у митнi режими, зазнали суттєвих змiн. Зокрема, це стосується таких нововведень.

     Згiдно з пунктом 6 частини першої статтi 19² Кодексу за заявою пiдприємства митнi органи приймають рiшення щодо авторизацiї для помiщення товарiв у митний режим:

     iмпорту (у частинi процедури кiнцевого використання) (пiдпункт "а"); тимчасового ввезення (пiдпункт "б");

     переробки на митнiй територiї (пiдпункт "в");

     переробки за межами митної територiї (пiдпункт "г").

     Частиною третьою статтi 19² Кодексу визначено види рiшень митних органiв:

     1) про розгляд заяви;

     2) про вiдмову в розглядi заяви;

     3) про продовження строку прийняття рiшення;

     4) про запит документiв та/або iнформацiї;

     5) про надання рiшення;

     6) про вiдмову в наданнi рiшення;

     7) про внесення змiн до рiшення;

     8) про перегляд рiшення;

     9) про зупинення рiшення;

     10) про оцiнку вжитих заходiв;

     11) про поновлення рiшення;

     12) про скасування рiшення;

     13) про анулювання рiшення;

     14) про залишення рiшення без змiн.

     Згiдно зi змiнами до частини четвертої статтi 19² Кодексу митнi органи не приймають рiшення, визначенi пунктами 8 - 11 частини третьої статтi 19² Кодексу (про перегляд рiшення; про зупинення рiшення; про оцiнку вжитих заходiв; про поновлення рiшення), щодо авторизацiй для помiщення товарiв у митний режим, якщо рiшення про надання авторизацiї було прийнято на пiдставi митної декларацiї вiдповiдно до статтi 73¹ Кодексу.

     Митнi органи приймають рiшення про надання авторизацiй для помiщення товарiв у митний режим (частина друга статтi 19⁴ Кодексу) на пiдставi:

     заяви пiдприємства або

     митної декларацiї вiдповiдно до статтi 73¹ Кодексу (Стаття 73¹ "Авторизацiя для помiщення товарiв у митний режим").

     Для цiлей застосування глави 3 Кодексу (Глава 3 "Рiшення митних органiв") така митна декларацiя вважається заявою про надання авторизацiї.

     Прийняття рiшень щодо авторизацiї для помiщення товарiв у митнi режими, вiдбувається у порядку, визначеному статтями 19³ - 19¹⁸ Кодексу.

     Митнi органи, уповноваженi приймати рiшення, визначенi пiдпунктами "а", "б", "в" пункту 6 частини першої статтi 19³ Кодексу.

     Заява для прийняття рiшення митним органом та анкета самооцiнки, iншi документи або їх копiї, що додаються до заяви, подаються у паперовiй або в електроннiй формi (абзаци перший - третiй частини третьої статтi 19⁴ Кодексу).

     Митна декларацiя, що подається для прийняття рiшення митним органом, iншi документи або їх копiї, що додаються до такої митної декларацiї, подаються виключно в електроннiй формi (крiм випадку, якщо замiсть митної декларацiї використовуються iншi документи, передбаченi законодавством України з питань митної справи) (абзац четвертий частини третьої статтi 19⁴ Кодексу).

     Кабiнет Мiнiстрiв України має затвердити форми:

     звiту про завершення митного режиму (пункт 4 частини п'ятої статтi 19⁴ Кодексу);

     заяви про передачу прав та обов'язкiв, визначених в авторизацiї для помiщення товарiв у митний режим, порядок її подання та розгляду (пункт 9 частини п'ятої статтi 19⁴ Кодексу).

     Кодекс визначає строки та етапи розгляду заяви та документiв, поданих митному органу для прийняття рiшення щодо авторизацiї для помiщення товарiв у митний режим.

     Помiщення товарiв пiдприємствами у митний режим здiйснюється на пiдставi авторизацiї:

     iмпорту у частинi процедури кiнцевого використання - на пiдставi авторизацiї на процедуру кiнцевого використання (частина перша статтi 76¹ Кодексу);

     тимчасового ввезення - на пiдставi авторизацiї на тимчасове ввезення (частина перша статтi 104¹ Кодексу);

     переробки на митнiй територiї - на пiдставi авторизацiї на переробку на митнiй територiї (частина перша статтi 149 Кодексу);

     переробки за межами митної територiї - на пiдставi авторизацiї на переробку за межами митної територiї (частина перша статтi 165 Кодексу).

     Також Законом внесено змiни до Кодексу в частинi:

     запровадження умови зберiгання документiв та ведення записiв як умови отримання авторизацiї (стаття 73³, а також статтi 73⁴, 73⁵, 73¹⁰, 76¹, 104¹, 149, 165, 249¹ Кодексу);

     визначення механiзму передачi прав та обов'язкiв, визначених в авторизацiї для помiщення товарiв у митний режим (стаття 73⁴, 109 Кодексу);

     розширення перелiку дозволених (звичайних) операцiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем, та регламентування вимог до їх здiйснення (стаття 73⁶ Кодексу);

     ширшого використання еквiвалентних товарiв, визначення умов та заборон їх використання (стаття 73⁷ Кодексу);

     особливостей монiторингу вiдповiдностi умовам наданої авторизацiї для помiщення товарiв у окремий митний режим (стаття 73¹⁰ Кодексу);

     запровадження можливостi вивезення для здiйснення окремих операцiй з переробки за межами митної територiї України товарiв чи їх складових, якi знаходяться у митному режимi переробки на митнiй територiї (стаття 154¹ Кодексу);

     можливостi замiни в рамках гарантiйних зобов'язань iдентичними iноземними товарами товарiв з дефектами виробництва, помiщених у митний режим переробки за межами митної територiї України (стаття 171¹ Кодексу);

     завершення та припинення митних режимiв, звiтування про завершення митного режиму (статтi 73⁸, 73⁹, 76⁴, 84¹, 102, 112, 120, 129, 137, 146, 160, 173 Кодексу);

     умов помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування (статтi 175, 176, 178, 182 Кодексу), при цьому заява про надання дозволу на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування може бути подана не лише власником товарiв, - частина сьома статтi 176 Кодексу визначає ряд осiб, якi можуть подати таку заяву;

     помiщення товарiв у митний режим вiдмови на користь держави (статтi 183, 184 Кодексу), при цьому вiдмова вiд товарiв на користь держави здiйснюється за заявою утримувача цих товарiв (у попереднiй редакцiї Кодексу такою особою мiг бути лише власник цих товарiв).

     Заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочатi та не завершенi до дня набрання чинностi Законом, завершуються в порядку та на умовах, якi дiяли станом на день, що передує дню набрання чинностi Законом. Дозволи, виданi митними органами пiдприємствам на переробку товарiв на митнiй територiї України, на вивезення товарiв для переробки за межами митної територiї України, що на день набрання чинностi Законом є чинними, продовжують дiяти протягом строку, на який вони виданi, а для операцiй, якi не можуть бути завершенi в такий строк, - протягом строку, необхiдного для завершення таких операцiй (пункти 9³⁸, 9³⁹ роздiлу XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Кодексу).

     Завершення митного режиму експорту

     Главу 15 Кодексу доповнено статтею 84¹. Вiдповiдно до пункту 1 частини другої вказаної статтi митний режим експорту, крiм iншого, також завершується у випадках, зазначених у пунктi "б" частини першої статтi 84 цього Кодексу, у момент помiщення товарiв у митний режим транзиту на умовах Конвенцiї про процедуру спiльного транзиту.

     Звертаємо увагу, що частина перша статтi 84 Кодексу пов'язує змiну статусу українських товарiв тiльки з моментом їх фактичного вивезення за межi митної територiї України.

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 84¹ "вивезення за межi митної територiї України товарiв, щодо яких митний режим експорту завершився вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, пiдтверджується митною декларацiєю, згiдно з якою такi товари помiщенi у митний режим експорту, та повiдомленням про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України".

     Завершення та припинення митних режимiв транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вiльної митної зони, безмитної торгiвлi, переробки на митнiй територiї, переробки за межами митної територiї

     В статтi 73⁸ Кодексу наведено випадки в яких зазначенi режими завершуються. При цьому встановлено окремi пiдстави для припинення митних режимiв митним органом, що за нормою цiєї статтi також призводить до завершення вiдповiдного митного режиму.

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 73⁸ Кодексу "митний режим транзиту завершується з моменту встановлення митним органом належного виконання всiх визначених законодавством України з питань митної справи умов помiщення товарiв у митний режим транзиту та вимог до перемiщення товарiв у цьому режимi на пiдставi порiвняння даних митного органу вiдправлення з даними, наявними в митному органi призначення пiсля пред'явлення товарiв" (При цьому важливо враховувати нове значення термiну "пред'явлення").

     Таким чином, пiсля отримання вiдповiдного повiдомлення в митному органi призначення на пiдставi порiвняння даних мають здiйснюватися митнi формальностi, спрямованi на встановлення митним органом належного виконання всiх визначених законодавством України з питань митної справи умов помiщення товарiв у митний режим транзиту (стаття 92 Кодексу) та вимог до перемiщення товарiв у цьому митному режимi (стаття 93 Кодексу).

     Таке порiвняння даних може поєднуватися з європейською практикою проведення вибiркового митного огляду пiд час доставки товарiв для встановлення того, чи завершилось вiдповiдне транзитне перемiщення належним чином ("належне виконання" у вiдповiдностi до положень статтi 73⁸ Кодексу).

     Статтю 102 Кодексу "Завершення митного режиму транзиту" викладено в новiй редакцiї. Частина четверта зазначеної статтi передбачає, що "митний орган призначення пiсля пред'явлення товарiв, помiщених у митний режим транзиту, та митної декларацiї або iншого документа, визначеного статтею 94 Кодексу, перевiряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи, до перемiщення товарiв у митному режимi транзиту, та виконує митнi формальностi, необхiднi для завершення митного режиму транзиту. Слiд врахувати також, що частина сьома статтi 102 Кодексу доповнює положення частини шостої статтi 73⁸ Кодексу в частинi визначення пiдстав для припинення митного режиму транзиту за рiшенням митного органу.

     Можливiсть перемiщення товарiв митною територiєю України без помiщення товарiв у митний режим транзиту.

     Стаття 73⁵ Кодексу надає пiдприємствам право в окремих випадках (iмпорту у у частинi процедури кiнцевого використання, митних режимах тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, переробки на митнiй територiї, переробки за межами митної територiї) та з дозволу митного органу перемiщувати товари з одного мiсця в iнше мiсце на митнiй територiї України без помiщення їх у митний режим транзиту. При цьому такi перемiщення можуть здiйснюватися без застосування до них митних формальностей, крiм тих, що стосуються зберiгання документiв та ведення облiкових записiв пiдприємства вiдповiдно до статтi 73³ Кодексу.

     Застосування митного режиму транзиту при перевантаженнi товарiв

     У частинi четвертiй статтi 96 Кодексу слова "особою, вiдповiдальною за дотримання вимог митного режиму" виключено, що iз уведенням iнституту представництва розширює коло осiб, якi мають право звертатись до митного органу за дозволом на перевантаження товарiв та/або дозволом на проведення угрупування пакувальних мiсць, змiни упаковки, маркування, сортування, а також з приводу ремонту та замiни пошкодженої упаковки.

     Звертаємо увагу, що частина шоста статтi 96 Кодексу, як i ранiше, дозволяє застосовувати це та iншi положення глави 17 Кодексу "Транзит" при вивезеннi за межi митної територiї України товарiв, помiщених у митнi режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної територiї.

     Процедура запиту iнформацiї

     Встановлена вiдповiдно до статтi 317 Кодексу процедура запиту iнформацiї здiйснюється митним органом, який здiйснив випуск товарiв, у разi встановлення обставин або виникнення подiй, що можуть свiдчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму.

     Iз урахуванням того, що випуск товарiв за попередньою декларацiєю здiйснює митниця призначення, частину першу цiєї статтi доповнено абзацом такого змiсту:

     "У разi встановлення обставин або виникнення подiй, що можуть свiдчити про невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму транзиту, процедура запиту iнформацiї, передбачена абзацом першим цiєї частини, виконується митним органом, у зонi дiяльностi якого розпочалося транзитне перемiщення товарiв".

     Нова редакцiя частини другої статтi 317 Кодексу розширює перелiк осiб, яким надсилається запит iнформацiї (додано утримувача митного режиму та особу, яка зобов'язана доставити цi товари, транспортнi засоби до митного органу призначення)

     Частину третю статтi 317 Кодексу доповнено абзацом такого змiсту:

     "Запит iнформацiї для з'ясування обставин невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхiдних для завершення митного режиму транзиту, передбачений абзацом другим частини першої цiєї статтi, надсилається наступного робочого дня пiсля спливу семи дiб пiсля закiнчення строку транзитного перевезення, встановленого частиною першою статтi 95 цього Кодексу, якщо протягом цього перiоду не було отримано iнформацiю, що дозволяє припинити з'ясування таких обставин".

     Час завершення митного оформлення

     У частинi другiй статтi 255 Кодексу, яка визначає випадки перевищення часу митного оформлення для виконання вiдповiдних митних формальностей, пункти 2 та 6 змiнено, також цю частину доповнено новим пунктом 8.

     Можливiсть перевищення встановленого частиною першою статтi 255 Кодексу часу митного оформлення вiдповiдно до змiн, внесених Законом, передбачена якщо декларант подав заяву (замiсть ранiше вживаного письмового бажання) про надання додаткових документiв чи вiдомостей про зовнiшньоекономiчну операцiю або характеристики товару (пункт 6 частини другої статтi 255 Кодексу).

     Строк митного оформлення також може бути перевищений у разi розгляду вiдповiдно до глави 3 Кодексу заяви про надання авторизацiї для помiщення товарiв у митний режим на пiдставi митної декларацiї (пункт 8 частини другої статтi 255 Кодексу).

     Заборона щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України (стаття 196 Кодексу)

     З моменту набрання чинностi Законом приписи статтi будуть застосовуватись як при пропуску так i при випуску товарiв вiдповiдно до заявленої мети.

     Заборонено не тiльки пропуск, а й випуск товарiв, для яких вiдповiдно до закону застосовуються документи та/або вiдомостi дозвiльного характеру, передбаченi частиною першою статтi 197 Кодексу, - в разi вiдсутностi таких документiв та/або вiдомостей.

     Також частину першу статтi доповнено новим пунктом, вiдповiдно до якого не можуть бути пропущенi через митний кордон України та/або випущенi вiдповiдно до заявленої мети товари, щодо яких вiдповiдно до закону:

     отримано вимогу органу ринкового нагляду не випускати продукцiю у вiльний обiг;

     посадовою особою вiдповiдного уповноваженого органу, що проводить заходи офiцiйного контролю, прийнято рiшення про заборону ввезення чи випуску товарiв у заявлений митний режим.

     Обмеження щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України (стаття 197 Кодексу)

     Зi статтi виключено конкретний перелiк ознак товарiв, митне оформлення яких здiйснюється за наявностi заяви декларанта про незастосування до товарiв встановлених вiдповiдними законами обмежень.

     Передбачено, що така заява може бути внесена декларантом до митної декларацiї при митному оформленнi товарiв, що за своїми ознаками та характеристиками можуть бути вiднесенi до тих, на якi законом встановленнi обмеження щодо їх пропуску через митний кордон України та/або випуску залежно вiд вимог вiдповiдного закону.

     Проведення заходiв офiцiйного контролю (стаття 319 Кодексу)

     Рiшення про необхiднiсть здiйснення вiзуального iнспектування товарiв, транспортних засобiв, якi ввозяться на митну територiю України або помiщуються в митний режим транзит, може бути прийнято за результатами застосування системи управлiння ризиками, або ж безпосередньо посадовою особою митного органу без застосування АСУР.

     Змiнено та доповнено перелiк видiв рiшень, що приймаються посадовою особою вiдповiдного уповноваженого органу, зокрема додано такi види рiшень:

     "необхiднiсть проведення додаткової iдентифiкацiї товарiв (нанесення вiдповiдного маркування тощо)";

     "необхiднiсть проведення додаткової обробки товарiв (фумiгацiї, знезараження)".

     Звернiть увагу, що прийняття одного чи iншого рiшення впливають на хiд виконання митних формальностей митними органами.

     Статтю доповнено новими нормами зобов'язуючого характеру для посадових осiб вiдповiдного уповноваженого органу щодо часових нормативiв прийняття ними рiшень та внесення iнформацiї про результати проведених процедур та прийняттi рiшення до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" (частини шоста та дев'ята статтi 319).

     Авторизацiї та дозволи щодо видiв дiяльностi

     Удосконалено критерiї надання авторизацiй (стаття 12 Кодексу), положення щодо видiв дiяльностi, контроль за провадженням яких здiйснюється митними органами.

     Введено авторизацiї на провадження митної брокерської дiяльностi, експлуатацiю митного складу i експлуатацiю складу тимчасового зберiгання (частина друга статтi 404 Кодексу).

     Дозволи надаються на експлуатацiю магазину безмитної торгiвлi та експлуатацiю вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу (частина третя статтi 404 Кодексу).

     Для отримання авторизацiї (дозволiв) пiдприємство має вiдповiдати вiдповiдним критерiям та умовам (частина четверта статтi 404 Кодексу).

     Запроваджено європейську модель типiв митних складiв, розширено перелiк дозволених на них операцiй.

     Митний склад може бути вiдкритого або закритого типу (частина друга статтi 424 Кодексу).

     Митний склад вiдкритого типу може бути типу I - III (частина четверта статтi 424 Кодексу).

     Авторизуються об'єкти (митнi склади) I i II типу (стаття 425 Кодексу).

     Пiдприємства, якi до дня набрання чинностi Законом отримали дозвiл на вiдкриття та експлуатацiю митного складу вiдкритого типу до завершення 12 мiсяцiв, вважаються утримувачами митного складу вiдкритого типу (типу I).

     Об'єкти пiдприємств, зазначенi в авторизацiї або дозволi на провадження видiв дiяльностi, визначених пунктами 3, 4 i 5 частини першої статтi 404 Кодексу (експлуатацiя митного складу; експлуатацiя вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу; експлуатацiя складу тимчасового зберiгання), повиннi бути облаштованi обладнанням для зважування товарiв та системами вiдеоспостереження (крiм об'єктiв, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберiгання нафти, що перемiщується трубопровiдним транспортом).

     Об'єкти пiдприємств, зазначенi в дозволi на провадження виду дiяльностi, визначеного пунктом 2 частини першої статтi 404 Кодексу (експлуатацiя магазину безмитної торгiвлi), повиннi бути облаштованi системами вiдеоспостереження.

     Вимоги до облаштування та функцiонування систем вiдеоспостереження на об'єктах пiдприємств встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України (частина четверта статтi 404 Кодексу).

     Дозволи, наданi митними органами пiдприємствам на провадження митної брокерської дiяльностi, дiяльностi з вiдкриття та експлуатацiї магазину безмитної торгiвлi, митного складу, вiльної митної зони комерцiйного або сервiсного типу, складу тимчасового зберiгання продовжують дiяти протягом 12 мiсяцiв з дня набрання чинностi законом.

     Пiдприємства, якi до набрання чинностi Законом мали дозволи для здiйснення вiдповiдного виду дiяльностi, мають отримати за правилами змiн до Кодексу авторизацiю (митний брокер, митний склад, склад тимчасового зберiгання) або дозвiл (магазин безмитної торгiвлi, вiльна митна зона комерцiйного або сервiсного типу).

     Пiсля закiнчення 12 мiсяцiв ранiше наданi дозволи на усi види дiяльностi пiдлягають скасуванню без процедури "права бути почутим".

     Для регулювання питань авторизацiй та дозволiв, необхiдно розробити:

     постанови Кабiнету Мiнiстрiв України - стосовно авторизацiй; облаштування та функцiонування систем вiдеоспостереження; ведення реєстрiв (МС, СТЗ, МБТ, ВМЗ, митних брокерiв);

     щодо дозволiв - накази Мiнiстерства фiнансiв України.

     Авторизацiї АЕО та на застосування спрощень

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 312² Кодексу виключено необхiднiсть подання разом iз заявою про надання спрощення "використання загальної гарантiї" розрахунку референтної суми. Пiдприємству достатньо буде вказати розмiр необхiдної референтної суми у вiдповiднiй заявi.

     Унормовано можливiсть отримання та застосування авторизацiй на спрощення "використання загальної гарантiї" та "використання загальної гарантiї зi зменшенням розмiру референтної суми до 50 вiдсоткiв", "використання загальної гарантiї зi зменшенням розмiру референтної суми до 30 вiдсоткiв" або "використання звiльнення вiд гарантiї". Пiдприємство може одночасно мати 2 авторизацiї: "використання загальної гарантiї" та "використання загальної гарантiї зi зменшенням розмiру референтної суми до 50 вiдсоткiв" ("використання загальної гарантiї зi зменшенням розмiру референтної суми до 30 вiдсоткiв" або "використання звiльнення вiд гарантiї").

     З урахуванням змiн до статтi 326¹ Кодексу забезпечення iдентифiкацiї товарiв шляхом накладення пломб спецiального типу може здiйснювати пiдприємство, яке має дiючу авторизацiю на застосування транзитного спрощення "використання пломб спецiального типу", передбаченого Конвенцiєю про процедуру спiльного транзиту.

     Статтю 249¹ Кодексу щодо застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням викладено у новiй редакцiї:

     визначено порядок застосування процедури випуску за мiсцезнаходженням з урахуванням впровадження концепцiї митного представництва;

     передбачено можливiсть помiщувати товари в митний режим реекспорту у разi, якщо такi товари перебували на авторизованому об'єктi пiдприємства у митному режимi митного складу;

     скориговано перелiк кодiв товарiв, що не можуть розмiщуватися на авторизованому об'єктi непрямого представника;

     передбачено можливiсть надсилання митницi електронного повiдомлення про результати розвантаження без фактичного розвантаження товарiв, якi транспортувалися до авторизованого об'єкта без пакування (наливом, насипом або навалом) або у промисловому великогабаритному пакуваннi для товарiв, що мають сипучу консистенцiю, без фактичного розвантаження таких товарiв, за умови проставлення вiдмiтки про прийняття таких товарiв за товарно-транспортними документами.

     Надано можливiсть пiдприємствам, якi планують отримати авторизацiю АЕО, використовувати коефiцiєнти, передбаченi пунктом 6⁴ роздiлу XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення" як альтернативний, а не обов'язковий спосiб пiдтвердження вiдповiдностi пiдприємства критерiю "стiйкий фiнансовий стан".

     Доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що здiйснюється в межах спрощень, наданих пiдприємству

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 200 Кодексу у разi якщо доставка товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення в межах спрощень, наданих пiдприємству, здiйснюється до об'єктiв пiдприємства, визначених для застосування спрощень, подальшi митнi формальностi здiйснюються у порядку, визначеному для вiдповiдних спрощень.

     Статтю 249¹ Кодексу викладено в новiй редакцiї. Частина восьма цiєї статтi передбачає, що авторизований об'єкт є мiсцем доставки та використовується для розмiщення товарiв на тимчасове зберiгання та/або у митний режим митного складу.

     Частина дев'ята статтi 249¹ Кодексу, зокрема, зобов'язує пiдприємство пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" пiсля прибуття товарiв до авторизованого об'єкта:

     невiдкладно, не пiзнiше наступного робочого дня, надiслати митницi електронне повiдомлення про прибуття товарiв та про доступнiсть їх для митного контролю,

     забезпечити цiлiснiсть митного забезпечення, якщо таке накладалося, не здiйснювати розвантаження та забезпечити перебування транспортного засобу комерцiйного призначення та товарiв, що ним перемiщуються, на авторизованому об'єктi до отримання вiд митницi дозволу на їх розвантаження або до завершення максимального строку для надання митницею повiдомлення про заборону зняття митного забезпечення, якщо таке накладалося, та розвантаження товарiв, а в разi отримання вiд митницi такого повiдомлення - до прибуття посадових осiб митницi, невiдкладно, не пiзнiше наступного робочого дня пiсля розвантаження, надiслати митницi електронне повiдомлення про результати розвантаження iз зазначенням усiх виявлених розбiжностей щодо перемiщуваних товарiв, якщо такi виявлено.

     Вiдповiдно до частини дев'ятої статтi 249¹ процедура доставки товарiв до авторизованого об'єкта вважається завершеною, якщо:

     транспортний засiб комерцiйного призначення та товари, що ним перемiщуються, товаротранспортнi i товаросупровiднi документи доставленi до такого об'єкта; та

     митним органом за результатами опрацювання електронного повiдомлення пiдприємства про результати розвантаження внесено до систем, що забезпечують функцiонування електронних iнформацiйних ресурсiв митних органiв, вiдомостi про результати контролю доставлених товарiв та надiслано вiдповiдне електронне повiдомлення пiдприємству.

     З моменту надiслання пiдприємству електронного повiдомлення про результати контролю доставлених товарiв такi товари перебувають на тимчасовому зберiганнi.

     Поряд з тим, що стаття 249¹ Кодексу визначає порядок завершення процедури доставки товарiв до авторизованого об'єкта, частина одинадцята вказаної статтi мiстить положення щодо початку транзитного перемiщення iз використанням процедури випуску за мiсцезнаходженням та помiщенням товарiв у митнi режими, зазначенi у пунктi 2 частини п'ятої статтi.

     Особливостi виконання митних формальностей пiд час застосування спрощення "процедура випуску за мiсцезнаходженням" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

     Застосування гарантiй

     Вiдповiдно до термiнологiї європейського законодавства слова "базова" (сума) по тексту Кодексу замiнено на "референтна".

     Митний орган, який застосував гарантiю або звiльнення вiд гарантiї, визначено вiдповiдальним за вивiльнення iндивiдуальної гарантiї, зарезервованої частини референтної суми загальної гарантiї або звiльнення вiд гарантiї (стаття 315⁴ Кодексу).

     Уточнено момент, коли вивiльняється забезпечення сплати митних платежiв, надане при помiщеннi товарiв у митнi режими iмпорту (у частинi процедури кiнцевого використання) та переробки на митнiй територiї, якi передбачають отримання авторизацiй: пiдставою для вивiльнення наданого забезпечення сплати митних платежiв є прийняття митним органом рiшення про дотримання вимог митного режиму за результатами розгляду поданого звiту (стаття 73⁹ Кодексу).

     У зв'язку iз застосуванням процедури обов'язкового надання забезпечення сплати митних платежiв при помiщеннi товарiв у митний режим митного складу або на тимчасове зберiгання на складi тимчасового зберiгання, згiдно з пунктом 9⁴⁰ роздiлу XXI Кодексу встановлено, що особи, зазначенi в частинi шостiй статтi 122 або в частинi сьомiй статтi 201 Кодексу, мають протягом трьох мiсяцiв надати забезпечення сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X Кодексу щодо товарiв, якi на день набрання чинностi Законом зберiгаються пiд митним контролем на митних складах та на складах тимчасового зберiгання, або такi товари мають бути помiщенi в iнший митний режим (статтi 122, 201, пункт 9⁴⁰ роздiлу XXI Кодексу).

     Справляння митних платежiв

     Змiнено положення Кодексу щодо осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв. Згiдно з частиною першою статтi 293 Кодексу такими особами є:

     декларант (крiм випадку, коли декларування здiйснюється (здiйснювалось) непрямим митним представником);

     утримувач митного режиму - у разi якщо декларування товарiв здiйснюється (здiйснювалося) непрямим митним представником;

     оператор поштового зв'язку, експрес-перевiзник - у разi якщо декларування товарiв, що перемiщуються (пересилаються) на митну територiю України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, здiйснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевiзником шляхом подання реєстрiв (тимчасових та/або додаткових).

     Частина третя статтi 293 Кодексу визначає коло осiб, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв солiдарно з особами, вказаними у частинах першiй i другiй цiєї статтi Кодексу.

     В iншiй редакцiї викладено поняття "авансовi платежi" (частина друга статтi 299 Кодексу).

     Оновлено редакцiю частини першої статтi 308 Кодексу щодо способiв забезпечення митних платежiв.

     У статтi 317¹ Кодексу щодо пред'явлення вимог особам, на яких покладається обов'язок iз сплати митних платежiв, змiнено випадки, коли вимога про сплату митних платежiв не направляється, а також доповнено положеннями, що стосуються виконання обов'язку iз сплати митних платежiв.

     Механiзм заборони повернення та звiльнення вiд сплати ввiзного мита

     Статтю 154 Кодексу, яка стосується порядку митного оформлення продуктiв переробки, доповнено новими положеннями щодо механiзму заборони повернення та звiльнення вiд сплати ввiзного мита на iноземнi товари непреференцiйного походження.

     Механiзм заборони повернення та звiльнення вiд сплати ввiзного мита:

     встановлений преференцiйними правилами походження до мiжнародних договорiв про вiльну торгiвлю (далi - правила походження), укладених Україною з країнами: ЄС та Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi (Швейцарiя, Iсландiя, Норвегiя, Лiхтенштейн); Сполучене Королiвство Великої Британiї i Пiвнiчної Iрландiї; Держава Iзраїль; Пiвнiчна Македонiя; Молдова; Грузiя,

     поширюється на всi товари у торгiвлi iз вказаними країнами, винятком є дворiвнева система преференцiйних правил походження, яка використовується у торгiвлi з країнами ЄС, Пiвнiчною Македонiєю та Молдовою та передбачає застосування цього механiзму тiльки до текстильних товарiв груп 50 - 63 згiдно з УКТ ЗЕД.

     Правилами походження:

     до документiв, що пiдтверджують преференцiйне походження товарiв з України, вiднесено сертифiкат з перевезення товару EUR.1 (видається митними органами України) або декларацiя походження (складається експортером України на iнвойсi, повiдомленнi про доставку чи будь-якому iншому комерцiйному документi, що описує розглядуванi товари достатньо детально для того, щоб їх можна було iдентифiкувати);

     встановлено, що при видачi сертифiката з перевезення форми EUR.1 або складення експортером декларацiї про походження на продукти переробки, якi набули статусу українського преференцiйного походження, оподатковуються ввiзним митом iноземнi товари непреференцiйного походження з третiх країн, якi були помiщенi у митний режим переробки на митнiй територiї та використанi для виготовлення продуктiв переробки.

     Обов'язок зi сплати ввiзного мита на iноземнi товари непреференцiйного походження з третiх країн виникає на момент видачi на продукти переробки митницею сертифiката з перевезення (походження) форми EUR.1 або складення експортером декларацiї про походження.

     Для цiлей нарахування ввiзного мита застосовуються ставки, чиннi на день подання митницi митної декларацiї, за якою iноземнi товари непреференцiйного походження було помiщено у митний режим переробки на митнiй територiї України.

     Таким чином видача митницею сертифiката з перевезення товару EUR.1 або складення експортером декларацiї про походження на продукти переробки преференцiйного походження з України є можливою за умови сплати ввiзного мита на iноземнi товари непреференцiйного походження з третiх країн, використанi для виготовлення продуктiв переробки на митнiй територiї України.

     Платником мита є експортер або його уповноважена особа, яким митницею видається сертифiкат з перевезення форми EUR.1 або якими складається декларацiя про походження.

     При цьому, обов'язок зi сплати мита не поширюється на товари преференцiйного походження з України та з країн, з якими Україною укладено мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, за умови документального пiдтвердження їх преференцiйного походження вiдповiдно до вимог цих договорiв.

     Сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi (далi - ПIВ)

     Заява правовласника про сприяння захисту ПIВ, пiсля призупинення митного оформлення товарiв за iнiцiативою митного органу, розглядатиметься центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

     Наявнiсть або вiдсутнiсть порушення ПIВ у товарах пiдтверджуватиметься правовласником шляхом надання митному органу вiдповiдного висновку про наявнiсть або вiдсутнiсть порушення ПIВ.

     Такий висновок надаватиметься виключно правовласником або уповноваженою ним особою, вiдомостi про яких внесено до митного реєстру.

     Висновок правовласника про порушення ПIВ на рiвнi з висновком експерта або суб'єкта судово-експертної дiяльностi буде пiдставою для митних органiв порушити справу про порушення митних правил за статтею 476 Кодексу.

     Пiд час провадження у справi про порушення митних правил, окрiм висновку про наявнiсть або вiдсутнiсть ПIВ правовласник зможе надавати уснi та/або письмовi пояснення.

     Продовження строку призупинення митного оформлення до 10 робочих днiв здiйснюватиметься на пiдставi рiшення керiвника митного органу або його заступника в разi надання правовласником висновку про наявнiсть порушення ПIВ та за його вмотивованим клопотанням.

     До товарiв, щодо яких митнi органи набули права розпорядження ними вiдповiдно до статтi 243 Кодексу, якi мiстять об'єкти ПIВ, зареєстрованi у митному реєстрi, митнi органи забезпечуватимуть здiйснення контролю на предмет дотримання ПIВ.

     Iнформацiю про вищезазначенi товари правовласникам надаватимуть митнi органи, у розпорядженнi яких такi товари знаходяться.

     В свою чергу, правовласники з дозволу митного органу матимуть право проводити необхiднi дослiдження (огляд товарiв та/або отримання їх проб (зразкiв) з метою складання та надання митним органам висновку правовласника про наявнiсть або вiдсутнiсть порушення ПIВ за результатами таких дослiджень у строк, що не перевищує 30 робочих днiв.

     Митнi органи, за згодою правовласника, зможуть здiйснювати вiдбiр проб та зразкiв товарiв, щодо яких правовласником надано висновок про наявнiсть порушення ПIВ, з метою пiдвищення рiвня обiзнаностi, пiдготовки та навчання посадових осiб митних органiв.

     У митний режим знищення або руйнування зможуть бути помiщенi також i українськi товари, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi ПIВ.

     Заяву щодо надання дозволу на помiщення товарiв у митний режим знищення або руйнування, за наявностi пiдстав, передбачених частиною дев'ятою статтi 401 Кодексу, зможе подати правовласник.

     Також правовласник зможе здiйснювати декларування залишкiв, що утворилися в результатi такого знищення або руйнування товарiв.

     Пост-митний контроль та документальнi перевiрки

     Врегульовано питання здiйснення пост-митного контролю та проведення документальних перевiрок, а саме:

     статтю 33¹ Кодексу доповнено положеннями щодо можливостi листування митного органу з декларантом, утримувачем митного режиму, а також iншими особами щодо направлення повiдомлень про проведення документальної перевiрки, запитiв, наказiв та iнших документiв, що стосуються проведення пост-митного контролю вiдповiдно до норм статтi 344¹ Кодексу, та отримання вiдповiдних документiв (iнформацiї) в електронному виглядi. Перелiк документiв та особливостi листування зазначенi в частинi шостiй статтi 344¹ Кодексу;

     удосконалено положення Кодексу, що стосуються здiйснення пост-митного контролю (доповнено статтею 344¹ замiсть статтi 337¹ Кодексу, яку виключено), що унормувало практику здiйснення митного контролю пiсля завершення митного оформлення вiдповiдно до положень європейського законодавства ("пост-митний контроль" здiйснюється шляхом проведення: доперевiрочного аналiзу, документальних перевiрок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числi своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв;

     змiнено пiдходи, що стосуються доперевiрочного аналiзу, проведення документальних перевiрок (в частинi формування планiв-графiкiв, вирiшення практичних питань їх проведення, реалiзацiї матерiалiв, врахування їх результатiв автоматизованою системою управлiння ризиками пiд час визначення форм та обсягiв митного контролю, планування заходiв з монiторингу вiдповiдностi) (статтi 344¹, 345 - 354 Кодексу);

     строки направлення актiв документальних перевiрок, отримання заперечень до них, їх розгляд митними органами та винесення податкових повiдомлень-рiшень корельовано з аналогiчними строками, визначеними у Податковому кодексi України;

     квартальнi плани-графiки проведення документальних планових виїзних перевiрок митного органу пiдлягають оприлюдненню на офiцiйному веб-сайтi Держмитслужби до 15 числа останнього мiсяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такi перевiрки.

     Iншi положення

     Для забезпечення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв митним органам надано право обмiнюватися iнформацiєю, що стосується митної вартостi товарiв, в електроннiй формi у форматi мiжнародних стандартiв обмiну електронною iнформацiєю з митними органами iноземних держав (стаття 54 Кодексу).

     Врегульовано положення щодо тимчасового зберiгання товарiв пiд митним контролем (стаття 201 Кодексу).

     Удосконалено положення Кодексу щодо зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення на складах митних органiв та розпорядження ними (статтi 238 - 245 Кодексу).

     Передбачено можливiсть проходження особою, яка є учасником вiдносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, електронної iдентифiкацiї через єдиний державний iнформацiйний веб-портал "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" (стаття 455 Кодексу).

     Начальникам митниць врахувати зазначену iнформацiю в роботi та довести до вiдома зацiкавлених осiб.

     Додаток: в електронному виглядi.

Заступник Голови

Владислав СУВОРОВ