НТФ "Интес"

Про перевезення небезпечних вантажiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI,
вiд 13 травня 2010 року N 2189-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5502-VI,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 3 грудня 2020 року N 1054-IX

(У текстi Закону слова "Державтоiнспекцiя Мiнiстерства внутрiшнiх справ України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "вiдповiднi пiдроздiли Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI)

Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi, соцiальнi та економiчнi засади дiяльностi, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажiв залiзничним, морським, внутрiшнiм водним, автомобiльним та авiацiйним транспортом.

(преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1054-IX)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термiнiв

У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

небезпечний вантаж - речовини, матерiали, вироби, вiдходи виробничої та iншої дiяльностi, якi внаслiдок притаманних їм властивостей за наявностi певних факторiв можуть пiд час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технiчних засобiв, пристроїв, споруд та iнших об'єктiв, заподiяти матерiальнi збитки та шкоду довкiллю, а також призвести до загибелi, травмування, отруєння людей, тварин i якi за мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно вiд ступеня їх впливу на довкiлля або людину вiднесено до одного з класiв небезпечних речовин;

небезпечнi речовини - речовини, вiднесенi до таких класiв: клас 1 - вибуховi речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймистi рiдини; клас 4.1 - легкозаймистi твердi речовини; клас 4.2 - речовини, схильнi до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що видiляють легкозаймистi гази при стиканнi з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органiчнi пероксиди; клас 6.1 - токсичнi речовини; клас 6.2 - iнфекцiйнi речовини; клас 7 - радiоактивнi матерiали; клас 8 - корозiйнi речовини; клас 9 - iншi небезпечнi речовини та вироби;

(абзац третiй статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.05.2010р. N 2189-VI)

компетентний орган з перевезення небезпечних вантажiв - орган, що таким визнається в установленому порядку з метою виконання мiжнародних договорiв України у сферi перевезень небезпечних вантажiв;

(абзац четвертий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

суб'єкт перевезення небезпечних вантажiв - пiдприємство, установа, органiзацiя або фiзична особа, якi вiдправляють, перевозять або одержують небезпечнi вантажi (вiдправники, перевiзники та одержувачi);

вiдправник небезпечного вантажу - зазначена в перевiзних документах юридична (резидент i нерезидент) або фiзична особа (громадянин України, iноземець, особа без громадянства), яка пiдготовлює та подає цей вантаж для перевезення;

перевiзник небезпечного вантажу - юридична (резидент i нерезидент) або фiзична особа (громадянин України, iноземець, особа без громадянства), яка здiйснює перевезення небезпечного вантажу;

одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевiзних документах юридична (резидент i нерезидент) або фiзична особа (громадянин України, iноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж вiд перевiзника;

перевезення небезпечних вантажiв - дiяльнiсть, пов'язана з перемiщенням небезпечних вантажiв вiд мiсця їх виготовлення чи зберiгання до мiсця призначення з пiдготовкою вантажу, тари, транспортних засобiв та екiпажу, прийманням вантажу, здiйсненням вантажних операцiй та короткостроковим зберiганням вантажiв на всiх етапах перемiщення;

мiсця зберiгання небезпечних вантажiв - спецiально облаштованi мiсця, майданчики, складськi примiщення та споруди, де зберiгаються прийнятi до/пiсля перевезення небезпечнi вантажi;

маршрути перевезення небезпечних вантажiв - залiзничнi шляхи, автомобiльнi дороги, внутрiшнi воднi шляхи, морський та повiтряний простiр, де дозволено рух транспортних засобiв, якi перевозять небезпечнi вантажi;

мiжнародне перевезення небезпечних вантажiв - перевезення небезпечних вантажiв з територiї України на територiю iноземної держави; з територiї iноземної держави на територiю України; транзитом через територiю України.

Стаття 2. Законодавство з питань перевезення небезпечних вантажiв

Законодавство з питань перевезення небезпечних вантажiв складається з цього Закону, iнших законiв України, мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також iнших нормативно-правових актiв, що визначають умови перевезення небезпечних вантажiв, вимоги до типiв та обладнання транспортних засобiв, порядку пiдготовки, перепiдготовки, навчання, пiдвищення та пiдтвердження квалiфiкацiї працiвникiв, зайнятих перевезенням небезпечних вантажiв, порядку одержання дозволiв на здiйснення зазначених перевезень.

Стаття 3. Сфера дiї Закону

Дiя цього Закону поширюється на такi види дiяльностi:

державне управлiння та державне регулювання безпеки у сферi перевезення небезпечних вантажiв;

виконання робiт i надання послуг, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажiв;

забезпечення мiжнародних зобов'язань у сферi перевезення небезпечних вантажiв.

Дiя цього Закону не поширюється на перевезення небезпечних вантажiв на територiях пiдприємств, установ та органiзацiй, де цi вантажi виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються, та iншi передбаченi законом випадки.

Стаття 4. Завдання законодавства з питань перевезення небезпечних вантажiв

Основними завданнями законодавства з питань перевезення небезпечних вантажiв є:

визначення основних принципiв та напрямiв державної полiтики у сферi перевезення небезпечних вантажiв;

визначення правових засад державного управлiння та державного регулювання безпеки у сферi перевезення небезпечних вантажiв;

установлення прав, обов'язкiв i вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв.

Стаття 5. Основнi напрями державної полiтики у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Основними напрямами державної полiтики у сферi перевезення небезпечних вантажiв є:

виконання вимог екологiчної, радiацiйної i пожежної безпеки, фiзичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони працi, санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення та безпеки руху;

визначення особливостей регулювання пiдприємницької дiяльностi з перевезення небезпечних вантажiв, установлення критерiїв, норм, правил, вимог до робiт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажiв, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування вiдповiдальностi за шкоду, яка може бути заподiяна пiд час перевезення небезпечних вантажiв;

забезпечення соцiального захисту працiвникiв, зайнятих перевезенням небезпечних вантажiв, та осiб, якi постраждали вiд аварiй пiд час перевезення небезпечних вантажiв.

Стаття 6. Сертифiкацiя у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Сертифiкацiя здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.05.2010р. N 2189-VI, вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, у редакцiї Закону України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

Роздiл II
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТIВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖIВ

Стаття 7. Права та обов'язки вiдправника у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Вiдправник небезпечних вантажiв має право на:

одержання у встановленому порядку достовiрної iнформацiї про продукцiю або вiдходи, якi належать до небезпечних вантажiв i подаються ними до перевезення;

передачу небезпечного вантажу перевiзнику для перевезення його вiдповiдно до встановленого порядку;

перевезення небезпечного вантажу, поданого для перевезення, у визначений договором (нормативним актом) строк;

вiдшкодування збиткiв, що виникли внаслiдок втрати чи пошкодження небезпечного вантажу або безпiдставної вiдмови перевiзника вiд прийняття небезпечного вантажу до перевезення.

Вiдправник небезпечних вантажiв зобов'язаний:

здiйснювати заходи щодо фiзичного захисту, охорони i безпеки небезпечних вантажiв до передачi їх перевiзнику;

надавати перевiзнику необхiднi документи з достовiрною iнформацiєю про небезпечний вантаж, а в разi дорожнього перевезення - аварiйну картку;

забезпечувати пiдготовку вантажу до вiдправлення, подавати перевiзнику небезпечний вантаж у вiдповiдному пакуваннi (тарi, крупногабаритнiй тарi, контейнерах середньої вантажопiдйомностi для масових вантажiв), контейнерi, цистернi та засобi пакування;

(абзац четвертий частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.05.2010р. N 2189-VI)

забезпечувати у певних випадках фiзичний захист, охорону i супроводження небезпечного вантажу пiд час перевезення;

забезпечувати проведення спецiального навчання, пiдвищення квалiфiкацiї осiб, якi займаються вiдправленням небезпечних вантажiв, та їх медичного огляду;

надавати в установленому порядку необхiдну iнформацiю про вiдправлення небезпечних вантажiв iншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним у статтях 10, 15 i 16 цього Закону;

здiйснити в установленому порядку страхування вiдповiдальностi на випадок настання негативних наслiдкiв перевезення небезпечних вантажiв;

вiдшкодовувати витрати та збитки, заподiянi внаслiдок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажiв.

Стаття 8. Права та обов'язки перевiзника у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Перевiзник небезпечних вантажiв має право на:

своєчасне одержання небезпечного вантажу разом з вiдповiдними документами з повною iнформацiєю про вантаж;

проведення всебiчної передбаченої законодавством перевiрки небезпечного вантажу, що приймається до перевезення, та документiв на нього;

вiдмову у прийняттi до перевезення небезпечного вантажу у разi невiдповiдностi вантажу або документiв на нього встановленим вимогам;

вiдшкодування збиткiв, заподiяних йому внаслiдок подання вiдправником недостовiрної iнформацiї про вантаж або несвоєчасного прийняття його одержувачем.

Перевiзник небезпечних вантажiв зобов'язаний:

приймати небезпечнi вантажi до перевезення, якщо вантаж i документи на нього вiдповiдають встановленим вимогам;

забезпечувати перевезення небезпечних вантажiв у встановленому порядку визначеними транспортними засобами;

у разi дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Нацiональної полiцiї, маршрути i режими перевезення небезпечних вантажiв; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобiв територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, та отримання вiдповiдного свiдоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; пiд час перевезення не вiдхилятися вiд узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постiйно контролювати стан транспортного засобу i вантажу;

(абзац четвертий частини другої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу;

забезпечувати належне зберiгання небезпечного вантажу;

у вiдповiдних випадках здiйснювати заходи фiзичного захисту i охороняти небезпечний вантаж;

забезпечувати проведення спецiального навчання, пiдвищення квалiфiкацiї осiб, якi здiйснюють перевезення небезпечних вантажiв, та їх медичного огляду; в разi дорожнього перевезення забезпечувати одержання водiями свiдоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажiв встановленого зразка пiсля навчання та складання вiдповiдних iспитiв у територiальних органах Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;

(абзац восьмий частини другої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

надавати в установленому порядку необхiдну iнформацiю про перевезення небезпечних вантажiв iншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним у статтях 10, 15 i 16 цього Закону, в разi дорожнього перевезення - органам Нацiональної полiцiї;

(абзац дев'ятий частини другої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

здiйснювати в установленому порядку обов'язкове страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв пiд час перевезення таких вантажiв;

(абзац десятий частини другої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

Стаття 9. Права та обов'язки одержувача у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Одержувач небезпечних вантажiв має право на:

своєчасне одержання небезпечних вантажiв разом з документами на них;

вiдшкодування збиткiв за втрату, пошкодження, затримку перевезення небезпечного вантажу.

Одержувач небезпечних вантажiв зобов'язаний:

своєчасно прийняти небезпечний вантаж, що надiйшов на його адресу, та документи на нього;

здiйснювати заходи щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних вантажiв;

забезпечувати проведення спецiального навчання, пiдвищення квалiфiкацiї осiб, якi займаються прийманням небезпечних вантажiв, та їх медичного огляду;

надавати в установленому порядку необхiдну iнформацiю про одержання небезпечних вантажiв iншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним у статтях 10, 15 i 16 цього Закону;

вiдшкодовувати витрати та збитки, заподiянi внаслiдок несвоєчасного прийняття небезпечних вантажiв i порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажiв.

Роздiл III
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛIННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ У СФЕРI ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖIВ

Стаття 10. Органи, якi здiйснюють державне управлiння у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Державне управлiння у сферi перевезення небезпечних вантажiв здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування, а також iншi спецiально уповноваженi державнi органи вiдповiдно до їх компетенцiї.

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI)

Стаття 11. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi перевезення небезпечних вантажiв

До компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi перевезення небезпечних вантажiв належать:

проведення державної полiтики у сферi перевезення небезпечних вантажiв;

розробка i здiйснення загальнодержавної програми забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажiв;

встановлення порядку спецiального навчання працiвникiв суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв;

вжиття заходiв до запобiгання незаконному мiжнародному перевезенню небезпечних вантажiв;

спрямування i координацiя роботи органiв, спецiально уповноважених здiйснювати державне управлiння та державне регулювання безпеки у сферi перевезення небезпечних вантажiв.

Стаття 12. Компетенцiя Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим у сферi перевезення небезпечних вантажiв

До компетенцiї Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим у сферi перевезення небезпечних вантажiв належать:

нормативне регулювання дiяльностi транспорту, санiтарно-епiдемiологiчних та медичних служб у сферi перевезення небезпечних вантажiв вiдповiдно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актiв органiв, спецiально уповноважених здiйснювати державне управлiння та державне регулювання безпеки у сферi перевезення небезпечних вантажiв;

розробка, затвердження i реалiзацiя республiканської програми забезпечення перевезення небезпечних вантажiв вiдповiдно до загальнодержавної програми.

Стаття 13. Спецiально уповноваженi органи виконавчої влади у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Спецiально уповноваженими органами у сферi перевезення небезпечних вантажiв є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, та iншi органи виконавчої влади, зазначенi у статтях 15 i 16 цього Закону, вiдповiдно до їх компетенцiї.

(стаття 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI)

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики з питань безпеки на наземному транспортi, i центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах морського i внутрiшнього водного транспорту, у сферi перевезення небезпечних вантажiв

(назва статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.12.2020р. N 1054-IX)

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, у сферi перевезення небезпечних вантажiв (компетентного органу України з перевезення небезпечних вантажiв) належать:

розроблення i затвердження нормативно-правових актiв з питань перевезення небезпечних вантажiв (крiм нормативно-правових актiв з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, що розробляються та затверджуються Мiнiстерством внутрiшнiх справ України), а також погодження нормативiв i правил екологiчної та радiацiйної безпеки, захисту здоров'я людей та санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення пiд час перевезення небезпечних вантажiв;

контроль i нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актiв щодо забезпечення безпеки на транспортi та правил перевезень небезпечних вантажiв (крiм дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, яке контролюється органами Нацiональної полiцiї);

(абзац третiй частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

прийняття в установленому порядку рiшень про умови перевезення небезпечних вантажiв вiдповiдним видом транспорту (крiм дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, за якого маршрут i режим перевезення погоджуються з органами Нацiональної полiцiї), якщо такi умови не передбаченi у вiдповiдних нормативно-правових актах;

(абзац четвертий частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

iнформування через Мiнiстерство закордонних справ України Комiтету експертiв ООН з перевезення небезпечних вантажiв про результати класифiкацiї небезпечних вантажiв в Українi, якi ранiше не були визнанi такими, та про змiни у класифiкацiї небезпечних вантажiв;

здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi перевезення небезпечних вантажiв.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики з питань безпеки на наземному транспортi, i центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах морського i внутрiшнього водного транспорту, у сферi перевезення небезпечних вантажiв належить здiйснення контролю i нагляду за органiзацiєю безпечного перевезення небезпечних вантажiв (крiм дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, яке контролюється органами Нацiональної полiцiї).

	(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, вiд 03.12.2020р. N 1054-IX)
	(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, у редакцiї Законiв України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI)

Стаття 14¹. Компетенцiя iнших центральних органiв виконавчої влади у сферi перевезення небезпечних вантажiв

До компетенцiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, щодо перевезення небезпечних вантажiв належать:

контроль за додержанням законодавства у сферi перевезення небезпечних вантажiв (крiм дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, яке контролюється органами Нацiональної полiцiї);

(абзац другий статтi 14¹ iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

(Закон доповнено статтею 14¹ згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

Стаття 15. Компетенцiя iнших центральних органiв виконавчої влади у сферi перевезення небезпечних вантажiв

До компетенцiї iнших центральних органiв виконавчої влади, що здiйснюють державне управлiння у сферi перевезення небезпечних вантажiв, належать:

1) у галузi промислової полiтики:

участь у визначеннi умов безпечного перевезення небезпечних вантажiв та лiквiдацiї наслiдкiв аварiй, що виникли у процесi їх перевезення; у разi дорожнього перевезення - за погодженням з органами Нацiональної полiцiї;

(абзац другий пункту 1 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

визначення порядку перевезення окремих вантажiв, якi вiднесено до його компетенцiї вiдповiдно до нормативно-правових актiв; у разi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв - за погодженням з органами Нацiональної полiцiї;

(абзац третiй пункту 1 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

2) у галузi працi та соцiальної полiтики:

органiзацiя та здiйснення державного нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону працi щодо дiяльностi, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажiв;

участь у розробленнi проектiв нормативно-правових актiв з питань перевезення небезпечних вантажiв;

3) у галузi екологiї, природних ресурсiв, охорони здоров'я:

розробка та затвердження нормативiв i правил екологiчної та радiацiйної безпеки, захисту здоров'я людей та санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення пiд час перевезення небезпечних вантажiв та лiквiдацiї наслiдкiв аварiй, що сталися пiд час їх перевезення, здiйснення нагляду i контролю за виконанням цих нормативiв i правил; в разi дорожнього перевезення зазначенi нормативи i правила погоджуються з органами Нацiональної полiцiї;

(абзац другий пункту 3 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

виконання iнших функцiй, визначених законодавчими актами з питань перевезення небезпечних вантажiв.

(абзац третiй пункту 3 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

Стаття 16. Компетенцiя Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Нацiональної полiцiї у сферi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв

До компетенцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України у сферi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв належить:

розроблення i затвердження за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi транспорту, нормативно-правових актiв з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажiв;

здiйснення контролю за забезпеченням органiзацiї пiдготовки водiїв транспортних засобiв та уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажiв;

приймання iспитiв та видача вiдповiдних свiдоцтв установленого зразка.

До компетенцiї Нацiональної полiцiї у сферi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв належить:

здiйснення контролю за безпекою дорожнього руху пiд час дорожнього перевезення небезпечних вантажiв, додержанням законодавства у зазначенiй сферi;

розроблення i видача в установленому порядку погоджень маршрутiв руху транспортних засобiв пiд час дорожнього перевезення небезпечних вантажiв.

(стаття 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 20.11.2012р. N 5502-VI, у редакцiї Закону України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

Стаття 17. Компетенцiя мiсцевих державних адмiнiстрацiй та органiв мiсцевого самоврядування у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування у межах своєї компетенцiї, визначеної законодавством України, у сферi перевезення небезпечних вантажiв здiйснюють:

реалiзацiю загальнодержавних програм забезпечення перевезення небезпечних вантажiв, розробку та реалiзацiю мiсцевих програм забезпечення перевезень небезпечних вантажiв;

виконання iнших функцiй, встановлених законодавством з питань перевезення небезпечних вантажiв.

Роздiл IV
ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖIВ

Стаття 18. Умови перевезення небезпечних вантажiв

Умови перевезення небезпечних вантажiв визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють дiяльнiсть транспорту. У разi вiдсутностi таких актiв небезпечний вантаж допускається до перевезення на умовах, встановлених за рiшенням органiв, зазначених у статтях 13, 15 та 16 цього Закону. В разi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв умови перевезення встановлюються органами Нацiональної полiцiї.

(стаття 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

Стаття 19. Вимоги до транспортних засобiв, якими перевозяться небезпечнi вантажi

Транспортнi засоби, якими перевозяться небезпечнi вантажi, повиннi вiдповiдати вимогам безпеки, охорони працi та екологiї, а також у встановлених законодавством випадках мати вiдповiдне маркування i свiдоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажiв. У разi дорожнього перевезення небезпечних вантажiв вiдповiднiсть зазначеним вимогам транспортних засобiв, обладнання, пiдготовки водiїв перевiряється територiальними органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України з видачею вiдповiдних свiдоцтв про допуск до перевезення.

(стаття 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, у редакцiї Закону України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

Стаття 20. Документи на перевезення небезпечних вантажiв

Перевезення небезпечних вантажiв допускається за наявностi вiдповiдно оформлених перевiзних документiв, перелiк i порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють дiяльнiсть транспорту.

Стаття 21. Фiзичний захист i супроводження небезпечних вантажiв

Фiзичний захист i супроводження небезпечних вантажiв здiйснюються у порядку, встановленому нормативно-правовими актами з питань перевезення небезпечних вантажiв залежно вiд їх класифiкацiї та виду транспорту, яким вони перевозяться.

Стаття 22. Страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв i працiвникiв, якi беруть участь у перевезеннi таких вантажiв

Вiдповiдальнiсть суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв пiдлягає обов'язковому страхуванню у встановленому порядку.

Здоров'я i життя працiвникiв, якi беруть участь у перевезеннi небезпечних вантажiв, пiдлягають обов'язковому страхуванню вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання у встановленому порядку.

Стаття 23. Лiквiдацiя наслiдкiв аварiй, що виникають пiд час перевезення небезпечних вантажiв

Лiквiдацiю наслiдкiв аварiй, що виникають пiд час перевезення небезпечних вантажiв, здiйснюють, залежно вiд категорiї аварiї та вiдповiдно до плану лiквiдацiї її наслiдкiв, центральнi органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалiзують державну полiтику у сферi цивiльного захисту, та суб'єкти перевезення небезпечних вантажiв, iншi пiдприємства, установи та органiзацiї, якi залучаються до лiквiдацiї наслiдкiв таких аварiй, або перевiзник самостiйно чи iз залученням вiдповiдних пiдприємств, установ та органiзацiй.

(стаття 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

Стаття 24. Вирiшення спорiв, що виникають у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Спори, що виникають у сферi перевезення небезпечних вантажiв, вирiшуються вiдповiдно до чинного законодавства.

Стаття 25. Вiдповiдальнiсть у сферi перевезення небезпечних вантажiв

За порушення законодавства про перевезення небезпечних вантажiв юридичнi та фiзичнi особи несуть вiдповiдальнiсть згiдно з законом.

Стаття 26. Мiжнароднi перевезення небезпечних вантажiв i мiжнародне спiвробiтництво у сферi перевезення небезпечних вантажiв

Мiжнароднi перевезення небезпечних вантажiв здiйснюються вiдповiдно до цього Закону та мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

Якщо мiжнародним договором України встановлюються iншi правила перевезення небезпечних вантажiв, нiж передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

Україна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi перевезення небезпечних вантажiв вiдповiдно до норм мiжнародного права.

Транзит небезпечних вантажiв через територiю України здiйснюється виключно у прямому сполученнi одним видом транспорту без перевантаження на iнший.

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.