УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Киргизької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв на доходи i капiтал

     Уряд України i Уряд Киргизької Республiки,

     керуючись прагненням до розвитку i змiцнення економiчного, науково-технiчного i культурного спiвробiтництва мiж обома Державами

     i з метою уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна, вирiшили укласти цю Угоду i

     домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода

     Ця Угода буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода

     1. Ця Угода застосовується до податкiв на доходи i капiтал, що стягуються вiдповiдно до законодавства кожної з Договiрних Держав, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доходи i капiтал вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу, загальної суми капiталу, або з окремих елементiв доходу або капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки, що стягуються з фонду оплати працi, сплачуванi пiдприємством, а також податки, що стягуються з доходiв вiд приросту капiталу.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:

     а) в Українi:

податок на прибуток пiдприємств;

податок на доходи фiзичних осiб;

     (надалi - "українськi податки");

     б) в Киргизькiй Республiцi:

податок на прибуток i доходи з юридичних осiб;

прибутковий податок з фiзичних осiб;

     (надалi - "киргизькi податки").

     4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних та аналогiчних по сутi податкiв, якi будуть стягуватись пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повиннi повiдомити один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. З метою цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:

     а) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Киргизьку Республiку;

     б) термiн "Киргизстан" означає Киргизьку Республiку. При використаннi в географiчному значеннi термiн "Киргизстан" означає територiю, на якiй Киргизька Республiка здiйснює сувереннi права i юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права, i в яких дiє податкове законодавство Киргизької Республiки;

     в) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

     г) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання;

     д) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку iншу органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання, i включає, зокрема, акцiонерне товариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю або будь-яку iншу юридичну особу або органiзацiю;

     е) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     ж) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, автомобiльним або залiзничним транспортом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно, автомобiльний або залiзничний транспорт експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

     з) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство або асоцiацiю, що одержали свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

     i) термiн "капiтал" означає рухоме i нерухоме майно; включає, але не обмежується цим, готiвковi грошовi кошти, акцiї або iншi документи, що пiдтверджують майновi права, векселi, облiгацiї або iншi борговi зобов'язання, а також патенти, товарнi знаки, авторськi права або iншi подiбнi права або майно;

     к) термiн "компетентний орган" означає:

(i) в Киргизькiй Республiцi - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважних представникiв;

(ii) в Українi - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника.

     2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, буде мати те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

     1. З метою цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння або за iншими критерiями подiбного характеру. Однак цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки стосовно доходу iз джерела в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус повинен визначатись наступним чином:

     а) вона вважається резидентом Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     б) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з цих Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає бiльше 183 днiв;

     в) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;

     г) якщо вона є громадянином обох Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання стосовно резиденцiї такої фiзичної особи за взаємною згодою.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйна установа (представництво)

     1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйна установа (представництво)" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється економiчна (пiдприємницька) дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйна установа (представництво)" головним чином включає:

     а) мiсце управлiння;

     б) вiддiлення;

     в) контору;

     г) фабрику;

     д) майстерню;

     е) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

     ж) склад або iншу споруду, що використовується з метою реалiзацiї товарiв.

     3. Термiн "постiйна установа (представництво)" також включає:

     а) будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний чи складальний об'єкт, або послуги, що пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, якщо тiльки такий майданчик або об'єкт iснує бiльше дванадцяти мiсяцiв, або такi послуги надаються протягом перiоду, що перевищує 12 мiсяцiв; i

     б) установку або споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, або послуги, що пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, або бурову установку або судно, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки таке використання продовжується протягом перiоду, що перевищує 12 мiсяцiв; i

     в) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, резидентами через службовцiв або iнший персонал, що найнятий резидентом для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру продовжується (для такого або пов'язаного з ним проекту) в межах країни бiльше нiж 6 мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйна установа (представництво)" не включає:

     а) використання споруд та устаткування виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     б) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;

     в) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     г) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     д) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти або утримує запаси товарiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється їх регулярна реалiзацiя вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйну установу (представництво) в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйної установи (представництва) вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйну установу (представництво) в Договiрнiй Державi, лише тому, що воно здiйснює економiчну (пiдприємницьку) дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює економiчну (пiдприємницьку) дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйну установу (представництво), або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйну установу (представництво) другої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у тiй другiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, передбаченi законодавством стосовно земельної власностi, узуфрукт (право користування чужою власнiстю та доходами вiд неї без заподiяння збитку) нерухомого майна, а також право на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна, автомобiльний або залiзничний транспорт не розглядається як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 застосовуються до доходу, одержуваного вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Якщо володiння акцiями або iншими правами пiдприємства дозволяє власнику цих акцiй або прав використовувати нерухоме майно, що належить пiдприємству, то доходи вiд прямого використання, здавання в оренду або використання такого права в будь-якiй iншiй формi, можуть оподатковуватись в тiй Договiрнiй Державi, де це нерухоме майно мiститься.

     5. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташовану в нiй постiйну установу (представництво). Якщо пiдприємство здiйснює свою дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у тiй другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цiєї постiйної установи (представництва).

     2. З урахуванням положень пункту 3, коли пiдприємство Договiрної Держави здiйснює або здiйснювало пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташовану там постiйну установу (представництво), то в кожнiй Договiрнiй Державi до такої постiйної установи (представництва) вiдноситься прибуток, який вона могла б одержати, якби була окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйною установою (представництвом) якого вона є.

     3. У визначеннi прибутку постiйної установи (представництва) допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйної установи (представництва), включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати в Державi, де розташована постiйна установа (представництво), чи за її межами, за винятком витрат, сплачуваних головному пiдприємству, таких як рiзноманiтнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi послуги, або управлiння, чи виплати гонорарiв, або виплати процентiв на суму, надану ним постiйнiй установi (представництву).

     4. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйної установи (представництва) на основi простої закупiвлi товарiв або виробiв, що здiйснюється постiйною установою (представництвом) для пiдприємства.

     5. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйної установи (представництва), визначається щорiчно одним i тим же способом, якщо тiльки немає достатнiх i вагомих причини для змiни встановленого порядку.

     6. Якщо прибуток включає елементи доходу або доход, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

     1. Прибуток, одержаний резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден, автомобiльного або залiзничного транспорту у мiжнародному перевезеннi, оподатковується лише в цiй Державi.

     2. Прибуток резидента Договiрної Держави вiд здавання в оренду транспортних засобiв, а також контейнерiв та устаткування для їх експлуатацiї в мiжнародних перевезеннях, що вiдноситься до них, якщо така оренда, залежно вiд випадку, є побiчною стосовно експлуатацiї транспортних засобiв в мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 розповсюджуються на прибуток, який отриманий резидентом Договiрної Держави вiд участi у наданнi спiльних послуг, у спiльному пiдприємствi або в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї засобiв.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. Якщо:

     а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     б) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави, а також пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибуток пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибуток, по якому пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибуток, таким чином включений, є прибутком, який був би нарахований пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава може зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цього прибутку. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть консультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю-резидентом Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не буде перевищувати:

     а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя i ця компанiя є власником принаймнi 50 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

     б) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках. Цей пункт не торкається оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй та iнших прав, якi не є борговими вимогами, доход вiд участi прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, що прирiвнянi стосовно оподаткування до доходiв вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, що є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди через розташовану в нiй постiйну установу (представництво) або надає, або надавало в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно пов'язаний з такою постiйною установою (представництвом) або постiйною базою. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 (Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi) або статтi 14 (Незалежнi особистi послуги).

     5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-який податок на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли такi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Договiрної Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйної установи (представництва) або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись тiльки у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентiв, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.

     3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, забезпечених чи не забезпечених задатком, що дають чи не дають право на участь у прибутках боржникiв i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що є фактичним власником процентiв, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює економiчну (пiдприємницьку) дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташовану там постiйну установу (представництво) або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такої постiйної установи (представництва) або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 (Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi) або статтi 14 (Незалежнi особистi послуги).

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйну установу (представництво) або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i такi проценти сплачуються такою постiйною установою (представництвом) або постiйною базою, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйна установа (представництво) або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв при вiдсутностi таких вiдносин, то положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

     7. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержанi i дiйсно належать Урядовi або Нацiональному Банку другої Договiрної Держави.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо отримувач i фактичний власник роялтi є резидентом другої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (кiно-, теле-, вiдеофiльми або записи для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пункту 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить економiчну (пiдприємницьку) дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через постiйну установу (представництво), що розташоване у тiй другiй Державi, або надає в тiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цiєю постiйною установою (представництвом) чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 (Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi) або статтi 14 (Незалежнi особистi послуги), залежно вiд обставин.

     5. Вважається, що роялтi виникли в Договiрнiй Державi, якщо вони сплаченi за користування або за право користування правами або майном в цiй Державi.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачених або зарахованих роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вона сплачується, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi повиннi застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку сума, що перевищує сплаченi або зарахованi роялтi, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 (Доход вiд нерухомого майна), i, яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину виробничого майна постiйної установи (представництва), яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в тiй другiй Державi в розпорядженнi резидента першої згаданої Держави для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування цiєї постiйної установи (представництва) (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у тiй другiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчужування морських та повiтряних суден, автомобiльного або залiзничного транспорту, що використовується в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що пов'язане з використанням таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство.

     4. Доходи, отриманi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй i iнших корпоративних прав компанiї, активи якої прямо або непрямо складаються, повнiстю або головним чином, з нерухомого майна, що мiститься в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись в цiй другiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої подiбної дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення такої дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки в частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, освiтню або педагогiчну дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, юристiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16 (Винагороди директорiв), 18 (Пенсiї), 19 (Урядова служба) заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду; i

     б) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     в) винагорода не сплачується постiйною установою (представництвом) або постiйною базою, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагороди, одержуванi у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту транспортного засобу, який експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що здiйснює цi перевезення.

Стаття 16
Винагороди директорiв

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 (Незалежнi особистi послуги) i 15 (Залежнi особистi послуги), доход, що одержується працiвником мистецтва (таким як артист театру, кiно, радiо, телебачення, музикант) i спортсменом вiд особистої дiяльностi, може оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, де проводиться його дiяльнiсть.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi працiвника мистецтва i спортсмена нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7 (Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi), 14 (Незалежнi особистi послуги) i 15 (Залежнi особистi послуги), оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

     3. Доход, отриманий резидентом однiєї Договiрної Держави, незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, в якостi працiвника мистецтва або спортсмена вiд його особистої дiяльностi, оподатковується тiльки в цiй Державi, якщо дiяльнiсть здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi в рамках програми по культурному або спортивному обмiну на пiдставi мiжурядових Угод.

Стаття 18
Пенсiї

     1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 (Урядова служба) пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-який аннуїтет, що сплачується такому резиденту, оподатковуються тiльки в Державi, з якої переводяться цi платежi.

     2. Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, що пiдлягає перiодичнiй сплатi фiзичнiй особi у встановлений час протягом життя, або протягом визначеного перiоду часу вiдповiдно до зобов'язань робити такi виплати замiсть адекватної i повної винагороди.

     3. Алiменти i iншi аналогiчнi виплати, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в Державi, в якiй вони виникають.

Стаття 19
Урядова служба

     1. а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi стосовно послуг, що надаються цiй Державi або її адмiнiстративно-територiальному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     б) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй другiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання таких послуг.

     2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiального пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     б) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i громадянином цiєї другої Держави.

     3. Положення статей 15 (Залежнi особистi послуги), 16 (Винагороди директорiв) i 18 (Пенсiї) застосовуються до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з виконанням економiчної (пiдприємницької) дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

     Виплати, одержуванi студентом, аспiрантом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою одержання освiти або проходження практики, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться в другiй Державi.

Стаття 21
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподатковуванню тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 (Доход вiд нерухомого майна), якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює економiчну (пiдприємницьку) дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташовану в нiй постiйну установу (представництво) i надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з такою постiйною установою (представництвом) або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 (Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi) або статтi 14 (Незалежнi особистi послуги) залежно вiд обставин.

Стаття 22
Капiтал

     1. Капiтал у виглядi нерухомого майна, про яке йдеться у статтi 6 (Доход вiд нерухомого майна), що належить резиденту Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Капiтал у виглядi рухомого майна, що є частиною виробничого майна постiйної установи (представництва), яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або у виглядi рухомого майна, що вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться у розпорядженнi резидента Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Капiтал у виглядi морського, повiтряного, автомобiльного або залiзничного транспорту, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях, а також у виглядi рухомого майна, що вiдноситься до дiяльностi цих транспортних засобiв, оподатковується тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване мiсце фактичного керiвництва пiдприємством.

     4. Капiтал у виглядi акцiй або iнших корпоративних прав компанiї, активи якої складаються головним чином з нерухомого майна, розташованого в Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись в цiй Договiрнiй Державi.

     5. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

Стаття 23
Метод усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує доход або володiє капiталом, якi, вiдповiдно до положень цiєї Угоди можуть оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить:

     а) вирахувати вiд податку на доход цього резидента суму, що дорiвнює податку, сплаченому в цiй Державi;

     б) вирахувати вiд податку на капiтал цього резидента суму, що дорiвнює податку, сплаченому в цiй Державi.

     Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу (прибутку) або податку на капiтал, яка була б пiдрахована до надання вирахування, що стосується доходу (прибутку) або капiталу, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.

     2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди одержуваний доход або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд оподаткування доход або капiтал.

Стаття 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, нiж яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Незалежно до положень статтi 1 (Особи, до яких застосовується Угода) це положення також застосовується до громадян Договiрних Держав, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи.

     3. Оподаткування постiйної установи (представництва), яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

     4. Положення цiєї статтi не повиннi мати тлумачення як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, вирахування i знижки для податкових цiлей на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

     5. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9 (Асоцiйованi пiдприємства), пункту 6 статтi 11 (Проценти) або пункту 6 статтi 12 (Роялтi), проценти, роялтi i iншi виплати, що здiйснюються пiдприємством однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваного прибутку таких пiдприємств пiдлягати вирахуванню таким же чином, як тi, що сплачувалися б резиденту першої згаданої Держави. Також будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, вираховуватись таким же чином, як тi, що вираховувалися б резиденту першої згаданої Держави.

     6. Пiдприємство однiєї Договiрної Держави, капiтал якого повнiстю або частково належить або контролюється, прямо або непрямо, одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повинно пiдлягати в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаним з ним зобов'язанням, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування або пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддається або може пiддаватись iнше подiбне пiдприємство першої згаданої Держави.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа, що є резидентом однiєї з Договiрних Держав, вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, ця особа може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вiн є. Заява повинна бути подана протягом 3 рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, якi призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.

     2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, неправомiрного з точки зору положень цiєї Угоди. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених нацiональним законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають у зв'язку iз застосуванням положень цiєї Угоди. Всi суперечки, пов'язанi з виконанням положень цiєї Угоди, вирiшуються шляхом переговорiв i консультацiй.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди i розумiння попереднiх пунктiв.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, що стосується податкiв, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, до яких застосовуються положення цiєї Угоди, тiєю мiрою, якою оподаткування вiдповiдно до цього законодавства не суперечить Угодi, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується положеннями статтi 1 (Особи, до яких застосовується Угода). Будь-яка iнформацiя, одержана компетентним органом Договiрної Держави, буде розглядатися як конфiденцiйна, також як i iнформацiя, отримана в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави, i повiдомляється тiльки тим особам i органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), якi займаються оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, а також розглядом в судовому порядку або розглядом апеляцiї стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода, i повинна використовуватись тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати цю iнформацiю на публiчних судових засiданнях або при прийняттi юридичних рiшень.

     2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

     а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що протирiчать законам та адмiнiстративнiй практицi тiєї чи iншої Договiрної Держави;

     б) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики тiєї чи iншої Договiрної Держави;

     в) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або передавати iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi.

Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських служб

     Нiякi положення цiєї Угоди не зачiпають податкових привiлеїв, наданих спiвробiтникам дипломатичних представництв або консульських служб, що наданi загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 28
Набуття чинностi

     1. Ця Угода пiдлягає ратифiкацiї i набуде чинностi в перший день другого мiсяця, наступного за тим, в якому кожна iз Договiрних Держав письмово повiдомить другу по дипломатичних каналах про завершення внутрiшньої процедури, необхiдної для набуття чинностi цiєю Угодою вiдповiдно до свого законодавства.

     Угода буде застосовуватись:

     а) стосовно податкiв, що стягуються у джерела для будь-яких платежiв, що здiйсненi на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Угодою чинностi;

     б) стосовно iнших податкiв за оподатковуванi перiоди, що починаються з або пiсля 1 сiчня календарного року, в якому Угода набула чинностi.

     2. В цю Угоду за взаємною згодою Договiрних Держав можуть бути внесенi змiни та доповнення, оформленi окремим протоколом, який є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 29
Завершення чинностi

     Ця Угода буде залишатися чинною до тих пiр, поки одна з Договiрних Держав не припинить її чиннiсть. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю цiєї Угоди пiсля закiнчення 5 рокiв з дня набуття цiєю Угодою чинностi, письмово повiдомивши через дипломатичнi канали про припинення дiї Угоди принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року.

     В такому разi ця Угода втрачає силу стосовно податкiв за будь-який податковий рiк або податковий перiод, що починається пiсля 31 грудня календарного року, протягом якого було зроблено повiдомлення про припинення дiї.

     Вчинено в двох примiрниках, в м. Бiшкек, 16 жовтня 1997 року, кожний українською, киргизькою та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу. Для цiлей тлумачення перевагу буде мати текст росiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Киргизької Республiки