ДОГОВIР
мiж Україною та Республiкою Узбекистан про економiчне спiвробiтництво на 1999 - 2008 роки
Україна та Республiка Узбекистан, далi "Високi Договiрнi Сторони",
керуючись Договором про дружбу i подальше поглиблення всебiчного спiвробiтництва мiж Україною та Республiкою Узбекистан вiд 19 лютого 1998 року, а також iншими двостороннiми документами,
виходячи з необхiдностi подальшого змiцнення i розвитку взаємовигiдних торгово-економiчних i виробничих вiдносин, надання їм довгострокового i сталого характеру, ефективного використання економiчного та науково-технiчного потенцiалiв двох держав i пiдвищення добробуту їхнiх народiв,
надаючи важливого значення створенню умов для поетапного переходу до вiльного перемiщення товарiв, послуг, капiталiв i робочої сили,
керуючись загальновизнаними нормами i принципами мiжнародного права,
погодились про таке:
Стаття 1
Високi Договiрнi Сторони здiйснюють Програму економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Республiкою Узбекистан на 1999 - 2008 роки (далi - Програма), яка є невiд'ємною складовою частиною цього Договору.
Стаття 2
Економiчне спiвробiтництво Високих Договiрних Сторiн здiйснюється на принципах довгострокового партнерства, яке вiдповiдає стратегiчним iнтересам обох Сторiн, шляхом взаємодiї мiж господарюючими суб'єктами незалежно вiд їхнiх форм власностi, з додержанням загальновизнаних норм мiжнародного права та нацiонального законодавства.
Високi Договiрнi Сторони забезпечують сприятливi умови для проведення консультацiй по координацiї i гармонiзацiї нормативно-правової бази у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, формування окремих проектiв i програм, сприяють розвитку кооперацiї, створенню спiльних виробничих структур, взаємнiй участi у приватизацiї та в iнвестицiйних проектах згiдно з нацiональними законодавствами.
Високi Договiрнi Сторони утримуються вiд дiй, якi завдають шкоди iнтересам економiки iншої Сторони.
Стаття 3
Високi Договiрнi Сторони:
координують розробку i реалiзацiю заходiв пiдтримки нацiональних товаровиробникiв;
заохочують утворення транснацiональних об'єднань, фiнансово-промислових груп, холдингiв, спiльних пiдприємств по виробництву технiки нового поколiння на основi поглибленої кооперацiї виробництва;
визнають обопiльну зацiкавленiсть у змiцненнi взаємовигiдних зв'язкiв мiж пiдприємствами авiабудiвництва, базових галузей промисловостi, аграрно-промислових комплексiв, а також у галузi космiчних дослiджень;
заохочують вiдкриття торгових домiв, представництв своїх господарюючих суб'єктiв.
Стаття 4
Високi Договiрнi Сторони створюють сприятливi умови для заохочення i взаємного захисту iнвестицiй, пiдтримки пiдприємництва, взаємодiї на ринку цiнних паперiв, розвитку бiржової торгiвлi товарами.
Стаття 5
Високi Договiрнi Сторони на взаємовигiднiй основi створюють спiльний науково-технологiчний простiр, забезпечують взаємодiю, у тому числi в рамках мiжнародних проектiв, у проведеннi фундаментальних i прикладних наукових дослiджень, включаючи органiзацiю спiльних наукових робiт з проблем, що становлять спiльний iнтерес.
Стаття 6
Високi Договiрнi Сторони продовжують спiвробiтництво в галузi транспорту i зв'язку, створять сприятливi умови для транзиту через свої територiї пасажирiв, вантажiв усiма видами сполучень.
Високi Договiрнi Сторони спiвробiтничатимуть в галузi транспортування енергоносiїв, включаючи їх транзит через свої територiї.
Стаття 7
Хiд виконання Програми розглядається на засiданнях Спiльної українсько-узбецької комiсiї з всебiчного спiвробiтництва щонайменше один раз на рiк.
Стаття 8
Спори щодо тлумачення i застосування положень цього Договору пiдлягають врегулюванню шляхом консультацiй та переговорiв.
Стаття 9
Цей Договiр не заторкує прав i зобов'язань Високих Договiрних Сторiн, що випливають з iнших мiжнародних договорiв, учасниками яких є Україна i Республiка Узбекистан.
Стаття 10
Цей Договiр набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення, яке пiдтверджує виконання Високими Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi Договором, i дiє до 31 грудня 2008 року.
Кожна з Високих Договiрних Сторiн може припинити дiю цього Договору шляхом письмового повiдомлення iншої Сторони. У такому випадку Договiр припиняє свою чиннiсть через шiсть мiсяцiв вiд дати отримання такого повiдомлення.
Припинення чинностi цього Договору не заторкує здiйснення проектiв, якi реалiзуються згiдно з Програмою
Вчинено в м. Києвi 7 жовтня 1999 року в двох примiрниках, кожний українською, узбецькою i росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.
З метою тлумачення положень цього Договору використовується текст росiйською мовою.
За Україну
За Республiку Узбекистан
Програма
економiчного спiвробiтництва мiж Україною i
Республiкою Узбекистан на 1999 - 2008 роки
Україна i Республiка Узбекистан є значними стратегiчними партнерами.
Взаємнi економiчнi iнтереси обох держав обумовленi, насамперед, високим рiвнем iсторично сформованих виробничих, кооперацiйних i технологiчних зв'язкiв практично в усiх галузях економiки i взаємної зацiкавленостi їхнього подальшого розвитку вiдповiдно до нових умов у рамках довгострокової стратегiї взаємовигiдного i рiвноправного економiчного спiвробiтництва.
Пiдписаний 19 лютого 1998 року Договiр мiж Україною i Республiкою Узбекистан про дружбу i подальше поглиблення всебiчного спiвробiтництва був основою для спiльного продовження цiєї роботи. На основi положень Договору розроблена Програма економiчного спiвробiтництва України i Республiки Узбекистан на 1999 - 2008 роки (далi - "Програма").
I. Цiлi та задачi Програми
Програма розроблена з метою здiйснення Україною i Республiкою Узбекистан на довгостроковiй основi узгодженого комплексу заходiв для надання державного сприяння розвитку взаємовигiдних економiчних i науково-технiчних зв'язкiв мiж господарюючими суб'єктами двох країн, досягненню суттєвого прогресу у спiвробiтництвi провiдних галузей нацiональних економiк i зростанню на цiй основi взаємного товарообiгу, а також задоволенню духовно-культурних потреб i росту добробуту народiв.
Для реалiзацiї цих цiлей Програма передбачає взаємодiю державних органiв України i Республiки Узбекистан по таких головних напрямках:
- формування проектiв i програм по прiоритетних напрямках спiвробiтництва;
- зниження витрат господарських суб'єктiв на транспортнi перевезення за рахунок iнтенсифiкацiї товарообмiну мiж країнами;
- створення господарюючим суб'єктам стимулiв для розширення виробництва, збiльшення iнвестицiй у його розвиток, впровадження новiтнiх досягнень в галузi науки i передових технологiй, пiдвищення якостi продукцiї, що випускається;
- гармонiзацiя правового регулювання в областi антимонопольної полiтики i захисту прав споживачiв на базi нацiональних законодавчих i нормативних актiв;
- створення iнформацiйного простору в сферi добросовiсної конкурентної полiтики, попередження i припинення обмежень конкуренцiї i захисту прав споживачiв;
- створення умов для забезпечення господарюючим суб'єктам рiвних можливостей i гарантiй у виробничiй дiяльностi;
- реалiзацiя заходiв для змiцнення i розвитку гуманiтарного спiвробiтництва, взаємодiї в соцiальнiй, культурнiй та iнших сферах;
- здiйснення погоджених дiй по охоронi навколишнього середовища, полiпшення екологiчного стану, лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих i катастроф;
- спiвробiтництво в боротьбi зi злочиннiстю в сферi економiки, iз порушеннями митного i податкового законодавства, органiзованою злочиннiстю, тероризмом, незаконним поширенням i збутом наркотичних засобiв i психотропних речовин.
у процесi виконання Програми передбачається вирiшити такi задачi:
- координацiї дiй в сферi регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i податкової системи (договiрних вiдношень), здiйснення заходiв для взаємного захисту нацiональних товаровиробникiв, розвитку мiжрегiонального спiвробiтництва;
- формування проектiв i програм економiчного спiвробiтництва, створення фiнансово-промислових груп, спiльних пiдприємств рiзноманiтних видiв i форм, розвиток виробничої кооперацiї, взаємна пiдтримка нацiональних та iноземних iнвесторiв на територiї обох держав;
- ефективне використання i розвиток мiжнародних транспортних комунiкацiй i зв'язку, пiдвищення ефективностi дiючих i створення нових транспортних коридорiв;
- розширення спiвробiтництва в банкiвськiй сферi, удосконалення платiжно-розрахункових i кредитно-фiнансових вiдношень;
- взаємодiя в розвитку торгових i фондових ринкiв.
II. Головнi напрямки розвитку економiчного спiвробiтництва
Програмою намiчена реалiзацiя заходiв для подальшого розвитку взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва, що буде сприяти подальшому розвитку iнтеграцiйних процесiв.
Сторони будуть сприяти:
- створенню i встановленню взаємовигiдних умов функцiонування господарюючих суб'єктiв обох держав;
- формуванню фiнансово-промислових груп та iнших спiльних структур;
- координацiї при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй у взаємнiй торгiвлi, податковiй полiтицi, формуванню ставок податку з додаткової вартостi i принципiв стягнення непрямих податкiв;
- поглибленню мiждержавного подiлу працi, створенню єдиних правових основ для розвитку виробничої кооперацiї;
- взаємному обмiну нацiональними програмами приватизацiї України i Республiки Узбекистан та пiдготовцi пропозицiй по створенню умов, що сприяють взаємнiй участi господарюючих суб'єктiв у цих програмах.
З метою забезпечення взаємодiї в розвитку фондових ринкiв України i Республiки Узбекистан:
а) буде налагоджений взаємний обмiн:
- нормативними актами, що передбачають розкриття iнформацiї про емiтенти цiнних паперiв i про дiяльнiсть iнших учасникiв фондового ринку, удосконалення правил фондової бiржi з питань експертизи, листингу i котування паперiв вiдповiдно до мiжнародних вимог;
- iнформацiєю з питань створення систем звiтностi, що вiдповiдає мiжнародним стандартам,
б) будуть координуватися спiльнi зусилля:
- по притягненню iнституцiональних i приватних iнвесторiв iз числа провiдних українських i узбецьких банкiв, iнвестицiйних фондiв i компанiй, страхових органiзацiй, пiдприємницьких структур, а також iнвесторiв;
- у проведеннi регулярних iнвестицiйних форумiв i зустрiчей, що сприяють залученню iнституцiональних iнвесторiв у розвиток ринку цiнних паперiв обох країн;
- по пiдготовцi i стажуванню персоналу на базi спiльних узгоджених програм;
- по сприянню Сторiн одна однiй при вступi в мiжнароднi економiчнi та фiнансовi органiзацiї.
III. Прiоритетнi напрямки спiвробiтництва в областi структурних змiн в економiцi
У рамках здiйснення спiвробiтництва в областi структурних змiн в економiцi головними стратегiчними орiєнтирами вважати:
досягнення стабiлiзацiї виробництва i стiйкого економiчного росту;
формування сприятливого iнвестицiйного клiмату;
пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, розвиток експортного потенцiалу Сторiн.
Перетворення, що мають бути виконанi Сторонами в рамках проведення структурної полiтики, пов'язанi з глибокою якiсною перебудовою наявного виробничого i науково-технологiчного потенцiалу, а також спiльного створення i розвитку структуростворюючих виробництв, експериментальних баз фундаментальної i прикладної науки, i порушують iнтереси обох держав.
У зв'язку з цим, Сторонами будуть розглянутi пропозицiї про спiльне створення i розвиток iснуючих виробництв, про шляхи i форми дольової участi в забезпеченнi цих виробництв необхiдними ресурсами, про зберiгання виробничого профiлю пiдприємств, що мають ключове значення для економiк, i важливе значення в забезпеченнi економiчної безпеки обох держав.
До таких виробництв, насамперед, належать авiабудування, машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, металургiя, галузi агропромислового комплексу, легка i медична промисловiсть, а також транспорт, зв'язок i комунiкацiї.
Необхiдно й надалi розвивати тенденцiї довгострокового спiвробiтництва, що намiтилися, по таких напрямках:
- постачань узбецького газу;
- постачань бавовняної продукцiї;
- постачань продукцiї електромашинобудування, а також устаткування i комплектуючих виробiв для нафтогазового комплексу Республiки Узбекистан;
- лiтакобудування, металургiйної i золотодобувної промисловостi, радiоелектронiки, приладобудування;
- у вiйськово-технiчнiй галузi;
- в галузi вантажних перевезень, iз залученням Транскавказького i Трансазiатського транспортних коридорiв, що створюються;
- в експлуатацiї потужностей портiв України з метою збiльшення перевезень товарiв Республiки Узбекистан;
- будiвництва в Українi та в Республiцi Узбекистан залiзничних i автомобiльних шляхiв, промислових об'єктiв i нафтогазопроводiв;
- в областi стандартизацiї, сертифiкацiї, реєстрацiї i контролю якостi лiкарських препаратiв, виробiв медичного призначення, медичної технiки, карантину рослин;
- в галузi розвiдки, розробки покладiв корисних копалин, у сферi геолого-металогiчних дослiджень, геологопошукових i картографiчних робiт;
- по пiдготовцi i стажуванню квалiфiкованих кадрiв на базi узгоджених програм (у т. ч. пiдготовка рятiвникiв у вугiльнiй промисловостi, при селепаводкових явищах, при роботi з засобами захисту i контролю при стихiйних лихах та iн.).
З метою пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, виробленої пiдприємствами цих галузей, мають бути розглянутi можливостi зберiгання i розвитку найбiльш цiнних елементiв накопиченого науково-технiчного потенцiалу i використання його в iнтересах економiк обох держав, поглиблення кооперацiї, спiвробiтництва в iнвестицiйнiй сферi, створення для власних товаровиробникiв сприятливих умов для виробництва i збуту продукцiї на ринках України та Республiки Узбекистан.
Дiючим механiзмом спiвробiтництва в галузi структурних перетворень економiки України i Республiки Узбекистан буде створення спiльних українсько-узбецьких структур i фiнансово-промислових груп, i, насамперед, у прiоритетних галузях i промислових комплексах, що створить передумови для розвитку оптимальних кооперацiйних зв'язкiв, прискорення науково-технiчного прогресу в найбiльш перспективних напрямках розвитку промисловостi i науки, нарощування експортного потенцiалу.
Здiйснити структурнi змiни i забезпечити економiчний i соцiальний прогрес можливо тiльки при концентрацiї науково-технiчного потенцiалу, спiльних зусиль i ресурсiв на розробцi технологiй, що забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукцiї, яка користується попитом на свiтовому ринку.
Важливим напрямком в галузi структурних змiн економiки буде координацiя дiяльностi наукових, проектних i конструкторсько-технологiчних органiзацiй з метою ефективного використання наукових потенцiалiв України та Республiки Узбекистан.
Основою практичного здiйснення структурних перетворень буде реалiзацiя обома державами як нацiональних, так i спiльних цiльових комплексних програм i проектiв iнвестицiйної (iнновацiйної) дiяльностi Сторiн, що враховують усi можливi джерела фiнансування.
Мiждержавнi цiльовi комплекснi програми вiдповiдно до програм структурної перебудови промисловостi в ринкових умовах будуть передбачати створення оптимальних умов для перемiщення капiталу в найбiльш перспективнi сфери економiки, орiєнтацiї кредитної полiтики на фiнансування найбiльш прiоритетних i життєво важливих систем ринку, розвиток науково-технiчного, виробничого i кадрового потенцiалiв.
У процесi здiйснення Програми будуть прийнятi дiйовi заходи по змiцненню i розвитку взаємовигiдної виробничої кооперацiї i прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами України i Республiки Узбекистан, ефективному комплексному використанню сировинних ресурсiв, розвитку експортоорiєнтовних та iмпортозамiнюючих виробництв, створенню правових i органiзацiйних умов для безперешкодного транспортування вантажiв i пасажирiв, а також транспортної iнфраструктури i зв'язку.
IV. Спiвробiтництво в соцiальнiй сферi
У перiод реалiзацiї Програми буде здiйснюватися координацiя зусиль у розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва в областi охорони здоров'я i полiпшення санiтарно-епiдемiологiчної обстановки, виробництва лiкарських препаратiв i медичної технiки, культури i мистецтва, фiзичної культури, спорту, санаторно-курортної справи, туризму й охорони працi, а також у сферi пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв для рiзноманiтних галузей i обмiну фахiвцями, вченими, аспiрантами, стажистами i студентами.
V. Спiвробiтництво в галузi охорони навколишнього середовища i рацiонального природокористування
У ходi реалiзацiї Програми буде здiйснюватися робота в рамках Угоди мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Узбекистан про спiвробiтництво в галузi охорони навколишнього середовища i рацiонального природокористування вiд 19 лютого 1998 року.
Подальший розвиток отримає спiвробiтництво в областi гармонiзацiї екологiчного законодавства, нормативно-правового регулювання охорони навколишнього середовища i природокористування, оцiнки впливу на навколишнє середовище, виробництва засобiв i приладiв контролю забруднення навколишнього середовища, удосконалення економiчного механiзму природокористування, розробки i впровадження екологiчно чистих ресурсозберiгаючих технологiй, надання взаємного доступу в цiй областi i по iнших напрямках.
VI. Розвиток торгових вiдношень
Розвиток i поглиблення торгового спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Узбекистан буде здiйснюватися в рамках дiючого мiж державами режиму вiльної торгiвлi, iз поступовим усуненням торгово-технiчних бар'єрiв.
Програмою передбачається гармонiзацiя митного законодавства, удосконалення тарифного i нетарифного регулювання, спрощення митних процедур.
У областi проведення митної полiтики, створення сприятливих умов для прямування транспортних засобiв, товарiв i пасажирiв, оптимiзацiї митного контролю має бути поступовий i послiдовний розвиток взаємодiї митних, правоохоронних, прикордонних та iнших органiв на основi двостороннiх регламентуючих документiв по таких напрямках:
- забезпечення сприятливих умов транзиту товарiв, спрощення порядку платежiв по додаткових зборах, таких як: екологiчний збiр, транзитне декларування i т.д.;
- координацiя процедур i пiдвищення ефективностi митного контролю при транзитних перевезеннях;
- створення спiльних програм по боротьбi з порушеннями митного законодавства, особливо в сферi припинення незаконних перевезень наркотикiв, зброї i боєприпасiв, вибухових i отруйних речовин, iнших матерiалiв, небезпечних для здоров'я населення i навколишнього середовища;
- удосконалення програмного забезпечення митної справи;
- вироблення єдиних пiдходiв до органiзацiї митного контролю за перемiщенням пiдакцизних товарiв;
- удосконалення митного контролю при постачаннях продукцiї в рамках виробничої кооперацiї, а також у вiдношеннi об'єктiв iнтелектуальної i промислової власностi.
Програмою передбачається розширити спiвробiтництво в областi взаємодiї транспортних систем України i Республiки Узбекистан, маючи на увазi їх бiльш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажiв, зменшеннi транспортних витрат, проведення з цiєю метою узгодженої полiтики по розвитку i реконструкцiї транспортних систем по вiдробiтку спiльних дiй у справi створення Євро-Азiатського транспортного коридору.
У цих цiлях намiчається:
- вдосконалення нормативно-правової бази на основi реалiзацiї iснуючих i пiдготовцi нових двостороннiх угод в галузi автомобiльного, залiзничного, повiтряного, морського i рiчкового транспорту:
- координацiя спiльних дiй по будiвництву на територiї обох держав транснацiональних магiстралей.
Для бiльш дiючого використання цього комплексу необхiдно забезпечити проведення взаємопогоджувальних пiдходiв до встановлення нацiональних тарифiв на транспортнi перевезення вантажiв i пасажирiв по видах транспорту.
Мають бути розробленi i реалiзованi спiльнi програми розвитку транспортної iнфраструктури, рацiонального використання парку транспортних засобiв, задiяних на перевезеннi вантажiв мiж державами, встановлення єдиних технiчних вимог до транспортних комунiкацiй, навантаженням i габаритам транспортних засобiв, перевезенням великовагових i великогабаритних вантажiв.
Органiзацiя i здiйснення торгових вiдношень мiж країнами припускає активний обмiн необхiдною статистичною iнформацiєю. Передбачається обмiн статистичними виданнями i публiкацiями, методологiчними матерiалами i розробками, програмами, а також досвiдом проведення статистичних спостережень, переписiв, обстежень, узгодження принципiв формування статистики зовнiшньої торгiвлi.
Подальший розвиток повинно одержати мiжрегiональне спiвробiтництво, найважливiшим напрямком якого стане створення сприятливих умов для економiчної кооперацiї зацiкавлених регiонiв обох країн.
У рамках розвитку торгового спiвробiтництва пропонується проведення консультацiй з питань взаємодiї Сторiн iз мiжнародними органiзацiями, насамперед, по проблематицi Всесвiтньої торгової органiзацiї.
VII. Механiзм реалiзацiї Програми
Реалiзацiя Програми буде здiйснюватися за допомогою виконання державними органами та господарюючими суб'єктами України i Республiки Узбекистан конкретних дiй, обумовлених у Програмi i Заходах до неї.
Контроль за ходом виконання цiєї Програми покладається на Спiльну мiжурядову українсько-узбецьку комiсiю з всебiчного спiвробiтництва.
За результатами першого року роботи Програми Сторони розглянуть питання доцiльностi створення Координацiйної Ради по реалiзацiї Заходiв Програми економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Узбекистан на 1999 - 2008 роки.