У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про затвердження Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу

Iз змiнами, внесеними згiдно з Указами Президента
N 587/2000 вiд 12.04.2000
N 8/2001 вiд 11.01.2001
N 1146/2001 вiд 26.11.2001
N 573/2003 вiд 05.07.2003

     З метою реалiзацiї стратегiчного курсу України на iнтеграцiю до Європейського Союзу, забезпечення всебiчного входження України у європейський полiтичний, економiчний i правовий простiр та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзi постановляю:

     1. Затвердити Стратегiю iнтеграцiї України до Європейського Союзу (додається).

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечити до 31 грудня 1998 року затвердження галузевих програм iнтеграцiї України до Європейського Союзу та наступне затвердження на їх основi Нацiональної програми iнтеграцiї України до Європейського Союзу.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ,
11 червня 1998 року
N 615/98

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615/98

СТРАТЕГIЯ
iнтеграцiї України до Європейського Союзу

(Слова "Нацiональне агентство України з питань розвитку та європейської iнтеграцiї" замiнено словами "Мiнiстерство економiки України" згiдно з Указом Президента N 587/2000 вiд 12.04.2000)

(У текстi Стратегiї слова "Мiнiстерство економiки України" замiнено словами "Мiнiстерство економiки та з питань європейської iнтеграцiї України" згiдно з Указом Президента N 1146/2001 вiд 26.11.2001)

     Ця Стратегiя визначає основнi напрями спiвробiтництва України з Європейським Союзом (ЄС) - органiзацiєю, яка в процесi свого розвитку досягла високого рiвня полiтичної iнтеграцiї, унiфiкацiї права, економiчного спiвробiтництва, соцiального забезпечення та культурного розвитку.

     Нацiональнi iнтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результатi очiкуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до ЄС Польщi та Угорщини - Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополiтичну ситуацiю. У зв'язку з цим є необхiдним чiтке та всебiчне визначення зовнiшньополiтичної стратегiї щодо iнтеграцiї України до європейського полiтичного, (в тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного та правового простору.

(Абзац другий вступної частини iз змiнами, внесеними згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС грунтується на:

• Конституцiї України, що встановлює спрямування зовнiшньополiтичної дiяльностi України на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права;

• схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнiшньої полiтики України та Концепцiї (основах державної полiтики) нацiональної безпеки України;

• Угодi про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами та їх державами - членами вiд 14 червня 1994 року (УПС) та iнших договорах, укладених мiж Україною та ЄС, в яких визначаються механiзми взаємодiї мiж ними.

(Абзац шостий вступної частини в редакцiї Указу Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС враховує положення Стратегiї ЄС щодо України вiд 4 жовтня 1994 року, Спiльної позицiї ЄС щодо України вiд 28 листопада 1994 року, Спiльної стратегiї ЄС щодо України вiд 11 грудня 1999 року, а також вiдповiдних рiшень Ради ЄС, декларацiй та iнших документiв ЄС, якi стосуються України.

(Вступну частину доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС визначає основнi прiоритети дiяльностi органiв виконавчої влади на перiод до 2007 року, протягом якого мають бути створенi передумови, необхiднi для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзi.

     Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу має забезпечити входження держави до європейського полiтичного (в тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного i правового простору. Отримання на цiй основi статусу асоцiйованого члена ЄС є головним зовнiшньополiтичним прiоритетом України у середньостроковому вимiрi i повинно спiввiдноситися в часi з набуттям повноправного членства в ЄС державами - кандидатами, якi мають спiльний кордон з Україною.

(Абзац дев'ятий вступної частини в редакцiї Указу Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

I. Основнi напрями iнтеграцiйного процесу

1. Адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини

     Адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближеннi iз сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток полiтичної, пiдприємницької, соцiальної, культурної активностi громадян України, економiчний розвиток держави у рамках ЄС i сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рiвня, що склався у державах - членах ЄС.

     Адаптацiя законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у вiдповiднiсть iз європейськими стандартами i охоплює приватне, митне, трудове, фiнансове, податкове законодавство, законодавство про iнтелектуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнi правила i стандарти, транспорт, а також iншi галузi, визначенi Угодою про партнерство та спiвробiтництво. Важливим чинником реформування правової системи України слiд вважати участь України у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi для цiєї органiзацiї та ЄС стандарти.

     Етапами правової адаптацiї є iмплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС, створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства України у вiдповiднiсть iз нормами ЄС.

2. Економiчна iнтеграцiя та розвиток торговельних вiдносин мiж Україною i ЄС

     Глобалiзацiя свiтового господарства, унiфiкацiя нацiональних економiк на засадах ГАТТ/СОТ, економiчнi тенденцiї в державах - членах ЄС щодо консолiдованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенцiйна взаємовигiднiсть вiльної торгiвлi є важливими факторами економiчної iнтеграцiї та розвитку торгiвлi мiж Україною i ЄС.

     Базовим документом, що визначає засади економiчної iнтеграцiї України до ЄС та засади розвитку торгiвлi, є Угода про партнерство та спiвробiтництво.

     Розвиток процесу економiчної iнтеграцiї полягає у лiбералiзацiї i синхронiзованому вiдкриттi ринкiв ЄС та України, взаємному збалансуваннi торгiвлi, наданнi на засадах взаємностi режиму сприяння iнвестицiям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженнi спiльного правового поля i єдиних стандартiв у сферi конкуренцiї та державної пiдтримки виробникiв. Економiчна iнтеграцiя базується на координацiї, синхронiзацiї та вiдповiдностi прийняття рiшень у сферi економiки України та ЄС i передбачає лiквiдацiю обмежень розвитку конкуренцiї та обмеження застосування засобiв протекцiонiзму, сформування основних економiчних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.

3. Iнтеграцiя України до ЄС у контекстi загальноєвропейської безпеки

     Безпека України у контекстi загальноєвропейської безпеки грунтується на тому, що розвиток i змiцнення ЄС поглиблюють загальноєвропейську безпеку в усiх її вимiрах.

     Принцип неподiльностi європейської безпеки однаково важливий як для України, так i для ЄС та його повноправних та асоцiйованих держав - членiв. Кооперативна безпека, пошук пiдходiв до якої, поряд з iншими європейськими i трансатлантичними структурами, активно веде ЄС, має стати для України гарантiєю власної безпеки.

(Абзац другий пiдроздiлу 3 роздiлу I iз змiнами, внесеними згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Визнання Європейським Союзом важливого значення України у формуваннi нової архiтектури європейської безпеки на третє тисячолiття може i повинно бути використаним як суттєвий важiль просування українських iнтересiв у вiдносинах з ЄС. Одночасно змiцнення безпеки України пов'язане i з забезпеченням економiчної безпеки та полiтичної стабiльностi у державi.

     Визнаючи на основi принципiв Статуту ООН вiдповiдальнiсть за пiдтримання мiжнародного миру та безпеки за Радою Безпеки ООН i дотримуючись принципiв i цiлей Хартiї європейської безпеки ОБСЄ, Україна та ЄС активно спiвробiтничають з ООН, ОБСЄ, Радою Європи, iншими мiжнародними органiзацiями у сферi заохочення i пiдтримки стабiльностi, запобiгання конфлiктам, урегулювання кризових ситуацiй та постконфлiктної вiдбудови, використовуючи для цього всi наявнi можливостi - вiд дипломатичної дiяльностi, надання гуманiтарної допомоги i застосування економiчних санкцiй до здiйснення функцiй цивiльної полiцiї та проведення на основi вiдповiдного мандата ООН i/або ОБСЄ воєнних операцiй для врегулювання кризових ситуацiй.

(Пiдроздiл 3 роздiлу I доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Розширення та поглиблення полiтичного дiалогу i спiвробiтництва України iз Захiдно-Європейським союзом (ЗЄС), який надає ЄС пiдтримку у визначеннi оборонних аспектiв Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та забезпечує доступ ЄС до оперативних можливостей виконання гуманiтарних i рятувальних завдань, завдань щодо пiдтримання миру та завдань збройних сил пiд час урегулювання кризових ситуацiй, у тому числi проведення операцiй з установлення миру ("петерсберзьких завдань"), є одними з важливих факторiв iнтеграцiї України до ЄС.

(Пiдроздiл 3 роздiлу I доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     У зв'язку з прискоренням процесу iнституцiйного зближення та iнтеграцiї ЗЄС до ЄС важливого значення для України набуває розвиток вiдносин мiж ЄС i НАТО з питань оборонного планування, в якому Україна бере участь через Процес планування та оцiнки сил у рамках програми "Партнерство заради миру". Iнтенсифiкацiя розвитку Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони, створення в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки нових органiв ЄС у вiйськовiй сферi та сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки, а також активiзацiя спiвробiтництва мiж державами - членами ЄС у галузi озброєння зумовлюють необхiднiсть здiйснення Україною своєчасних iнтеграцiйних крокiв у цьому напрямi.

(Пiдроздiл 3 роздiлу I доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Розвиток спiвробiтництва з ЄС у рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони сприятиме також змiцненню конкурентоспроможностi української оборонної промисловостi, впровадженню принципiв, правил та механiзмiв, що забезпечують вiдкритiсть, прозорiсть доступу продукцiї цiєї галузi на внутрiшньому ринку ЄС та запобiгають її дискримiнацiї, прискореному виходу i закрiпленню українських виробникiв товарiв та послуг у прiоритетних мiжнародно-спецiалiзованих галузях i секторах економiки та значнiй диверсифiкацiї вiйськово-технiчних та науково-технiчних зв'язкiв. Розвиток такого спiвробiтництва надасть змогу зберегти орiєнтацiю на сучаснi системи загальноєвропейського виробництва. Основним напрямом реалiзацiї експортного потенцiалу України у вiдносинах з державами - членами ЄС може стати перетворення виробництв, безпосередньо пов'язаних з науково-технiчними досягненнями, в яких Україна займає провiднi позицiї, у прiоритетнi галузi, орiєнтованi на експорт.

(Пiдроздiл 3 роздiлу I доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

4. Полiтична консолiдацiя та змiцнення демократiї

     Полiтична консолiдацiя передбачає неухильне поглиблення полiтичного дiалогу i полiпшення загальної атмосфери вiдносин мiж Україною та ЄС (самiти, мiнiстерськi консультацiї, зустрiчi на експертному рiвнi).

     Вона спрямована на:

• гарантування полiтичної стабiльностi як в Українi, так i на всьому Європейському континентi;

• забезпечення мирного розвитку та плiдного спiвробiтництва всiх європейських нацiй;

• змiцнення демократичних засад в українському суспiльствi.

     Полiтичну консолiдацiю у контекстi стратегiї України на європейську iнтеграцiю слiд розглядати у двох площинах.

     Зовнiшньополiтична консолiдацiя спрямована, насамперед, на змiцнення європейської безпеки. З одного боку, вона включає всебiчне входження України в європейський полiтичний (у тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), правовий, економiчний, iнформацiйний, культурний простiр. З iншого - iдентифiкацiю полiтики ЄС щодо України, вiдокремлення її вiд полiтики ЄС щодо Росiї та пiдтримку державами Європи та свiтовим спiвтовариством стратегiї iнтеграцiї України до ЄС. У цьому контекстi важливим є спiвробiтництво з Європейською Комiсiєю, Європарламентом та iншими загальноєвропейськими iнституцiями, а також поглиблення вiдносин з окремими державами - членами ЄС. Iстотною складовою зовнiшньополiтичної консолiдацiї слiд вважати згоду ЄС на поступове залучення України до регiональних iнiцiатив ЄС, а також вiдповiдних форм полiтичного дiалогу, партнерства та спiвробiтництва ЄС з державами - асоцiйованими членами ЄС та iншими державами. Одним з реальних внескiв на шляху до зближення полiтичних позицiй України та ЄС було б досягнення згоди щодо спiльної позицiї в ООН з глобальних мiжнародних питань та приєднання України до спiльних заяв ЄС, заяв, що приймаються державами - членами ЄС в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях, у тому числi ООН та ОБСЄ, залучення України до спiльних дiй ЄС, а також вироблення i прийняття спiльних позицiй та проведення спiльних дiй України та ЄС.

(Абзац сьомий пiдроздiлу 4 роздiлу I iз змiнами, внесеними згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Внутрiшньополiтична консолiдацiя базується на виборi, зробленому українським суспiльством на користь iнтеграцiї до ЄС. Вона включає, насамперед, змiцнення демократiї та верховенства права в державi. Європейська iнтеграцiя сприятиме становленню громадянського суспiльства в Українi i дальшому формуванню української полiтичної нацiї як повноправного члена сiм'ї європейських нацiй. Важливим елементом внутрiшньої консолiдацiї є формування у суспiльствi прихильностi до iдеї набуття у майбутньому членства в ЄС як реальної можливостi забезпечити гiдне майбутнє для України та її громадян.

(Абзац виключено на пiдставi Указу Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

5. Адаптацiя соцiальної полiтики України до стандартiв ЄС

     Адаптацiя соцiальної полiтики України полягає у реформуваннi систем страхування, охорони працi, здоров'я, пенсiйного забезпечення, полiтики зайнятостi та iнших галузей соцiальної полiтики вiдповiдно до стандартiв ЄС i поступовому досягненнi загальноєвропейського рiвня соцiального забезпечення i захисту населення.

     Даний напрям iнтеграцiйного процесу має здiйснюватися у рамках загальної програми реформ з активним залученням iнституцiй та програм ЄС та його держав-членiв i першочерговим спрямуванням технiчної допомоги ЄС саме на адаптацiю соцiальної полiтики. Важливе значення у цьому контекстi матиме ратифiкацiя i дальша iмплементацiя Україною Європейської соцiальної хартiї, а також укладання угод з координацiї систем соцiального забезпечення робiтникiв, якi мають українське громадянство i працюють на територiї держав - членiв ЄС.

6. Культурно-освiтня i науково-технiчна iнтеграцiя

     Поряд iз згаданими напрямами європейської iнтеграцiї, культурно-освiтнiй та науково-технiчний займають особливе мiсце, зумовлене потенцiйною можливiстю досягти вагомих успiхiв у iнтеграцiйному процесi саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузi середньої i вищої освiти, перепiдготовку кадрiв, науку, культуру, мистецтво, технiчну i технологiчну сфери.

     Iнтеграцiйний процес на вiдповiдних напрямах полягає у впровадженнi європейських норм i стандартiв у освiтi, науцi i технiцi, поширеннi власних культурних i науково-технiчних здобуткiв у ЄС. У кiнцевому результатi такi кроки спрацьовуватимуть на пiдвищення в Українi європейської культурної iдентичностi та iнтеграцiю до загальноєвропейського iнтелектуально-освiтнього та науково-технiчного середовища.

     Здiйснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на вiдмiну вiд технiчних, обмежень на контакти i обмiни, на поширення iнформацiї. Особливо важливим є здiйснення спiльних наукових, культурних, освiтнiх та iнших проектiв, залучення українських вчених та фахiвцiв до загальноєвропейських програм наукових дослiджень.

7. Регiональна iнтеграцiя України

     Практичне здiйснення iнтеграцiйного процесу можливе лише за умови доповнення загальноєвропейського вимiру спiвпрацi регiональною iнтеграцiєю та поглибленням галузевого спiвробiтництва України i ЄС. Ураховуючи важливу для ЄС тенденцiю, висловлену в гаслi "ЄС: вiд Союзу країн до Союзу регiонiв", даний напрям набуває особливого значення.

     Основою регiональної iнтеграцiї є УПС, Європейська Хартiя мiсцевого самоврядування, iншi вiдповiднi правовi акти Європейського Союзу та Ради Європи.

     Регiональна iнтеграцiя передбачає встановлення i поглиблення прямих контактiв мiж окремими регiонами України та державами - членами i кандидатами у члени ЄС, їх розвиток у визначених у цiй Стратегiї напрямах для поступового перенесення основної ваги iнтеграцiйного процесу з центральних органiв виконавчої влади на регiони, до органiв мiсцевого самоврядування, територiальних громад i, зрештою, якнайширшого залучення громадян України.

8. Галузева спiвпраця

     Галузева спiвпраця являє собою координацiю i взаємодiю мiж Україною та ЄС у конкретних галузях i сферах господарської дiяльностi. Прiоритет на найближчi роки у галузевiй спiвпрацi слiд вiддати сферi трансєвропейських транспортних, включаючи магiстральнi газо- та нафтопроводи електроенергетичних та iнформацiйних мереж, спiвробiтництву у галузi юстицiї, запобiганню та боротьбi з органiзованою злочиннiстю i поширенням наркотикiв, митнiй справi, науково-дослiдницькiй сферi, промисловiй та сiльськогосподарськiй кооперацiї тощо. Окремим i винятково важливим напрямом галузевого спiвробiтництва є спiвробiтництво в галузi використання атомної енергiї в мирних цiлях.

(Абзац перший пiдроздiлу 8 роздiлу I iз змiнами, внесеними згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Правовою основою галузевої спiвпрацi є УПС, вiдповiднi нормативнi акти сторiн, угоди та протоколи, укладенi мiж Україною i ЄС та державами - членами ЄС щодо спiвпрацi i взаємодiї як у цiлому, так i у визначених галузях.

     Доцiльними є також розроблення та схвалення вiдповiдними мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України програм розвитку вiдносин iз ЄС, якi б виходили iз загальних положень Стратегiї iнтеграцiї i поступово (протягом 1,5 - 2 рокiв) сформували цiлiсний пакет - Нацiональну програму iнтеграцiї.

     Галузева спiвпраця передбачає, поряд з прийняттям галузевих програм спiвробiтництва з ЄС, розроблення перелiку пiдроздiлiв та посадових осiб у центральних органах виконавчої влади, мiсцевих органах влади, що вiдповiдають за формування та реалiзацiю державної полiтики України щодо ЄС, встановлення прямих контактiв мiж мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України i вiдповiдними директоратами Європейської Комiсiї. У коротко- та середньостроковому контекстi вирiшальна вiдповiдальнiсть за узгодження галузевої спiвпрацi покладається на Українську частину Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом), а за їх реалiзацiю - на Українську частину Комiтету з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом) та Мiнiстерство економiки та з питань європейської iнтеграцiї України.

9. Спiвробiтництво у галузi охорони довкiлля

     Охорона довкiлля є визнаним прiоритетом державної полiтики i предметом пiдвищеної уваги громадськостi в європейських державах, одним з головних напрямiв дiяльностi ЄС i актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслiдками аварiї на ЧАЕС, але й загальним станом довкiлля в Українi.

     Правовою основою спiвробiтництва у галузi охорони довкiлля є УПС, мiжнароднi договори та угоди щодо безпеки навколишнього природного середовища, сторонами яких є Україна та ЄС.

     В результатi спiвробiтництво в галузi охорони довкiлля має привести до створення безпечного i сприятливого для людини загальноєвропейського екологiчного простору.

II. Внутрiшнє забезпечення iнтеграцiйного процесу

     Внутрiшнє забезпечення процесу iнтеграцiї України до ЄС покладається на вищий, центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади України у спiвпрацi з органом законодавчої влади, вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.

     Керiвництво стратегiєю iнтеграцiї України до ЄС здiйснює Президент України.

     Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу.

     Уповноважений України з питань європейської i євроатлантичної iнтеграцiї здiйснює координацiю дiяльностi та заходiв, спрямованих на європейську i євроатлантичну iнтеграцiю України.

(Вступну частину родiлу II доповнено абзацом четвертим згiдно з Указом Президента N 1146/2001 вiд 26.11.2001, в редакцiї Указу Президента N 573/2003 вiд 05.07.2003)

     Мiнiстерство закордонних справ України здiйснює заходи щодо забезпечення полiтичних вiдносин України з ЄС та координацiю дiяльностi органiв виконавчої влади у сферi зовнiшньої полiтики та полiтики безпеки.

(Абзац четвертий вступної частини роздiлу II iз змiнами, внесеними згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Мiнiстерство економiки та з питань європейської iнтеграцiї України здiйснює мiжвiдомчу координацiю з питань мiжгалузевого економiчного та соцiального спiвробiтництва України з ЄС.

     Мiнiстерство внутрiшнiх справ України i Мiнiстерство юстицiї України здiйснюють мiжвiдомчу координацiю з питань спiвробiтництва України з ЄС у межах своєї компетенцiї.

(Вступну частину роздiлу II доповнено абзацом згiдно з Указом Президента N 8/2001 вiд 11.01.2001)

     Iншi мiнiстерства та центральнi органи виконавчої влади забезпечують реалiзацiю галузевого спiвробiтництва України з ЄС, iмплементацiю Угоди про партнерство та спiвробiтництво, здiйснюють iншi заходи у межах своєї компетенцiї та визначених Стратегiєю завдань з метою поглиблення iнтеграцiї України до ЄС.

     Стратегiя iнтеграцiї передбачає такi сфери внутрiшнього забезпечення iнтеграцiї України до ЄС.

1. Органiзацiйне забезпечення

     1. Затвердження Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України перелiку центральних органiв виконавчої влади, органiзацiй, установ, посадових осiб, вiдповiдальних за здiйснення завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.

     2. Регулярне проведення засiдань Української частини Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом) з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.

     3. Забезпечення формування i здiйснення галузевих та регiональних програм спiвробiтництва з ЄС у тiй частинi, за яку несе вiдповiдальнiсть українська сторона.

     4. Створення нових програм у системi освiти, стажування та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв органiв законодавчої, виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування за напрямами європейської iнтеграцiї України, запровадження спецiалiзацiї з питань ЄС у рамках навчальних програм вузiв.

     5. Створення програми мовної пiдготовки державних службовцiв та фахiвцiв, якi забезпечують процес iнтеграцiї, розроблення та здiйснення комплексу заходiв щодо розширення та пiдвищення якостi вивчення мов ЄС у середнiх та вищих навчальних закладах.

2. Фiнансове забезпечення

     1. Розроблення програми фiнансування заходiв з iнтеграцiї України до ЄС вiдповiдно до Стратегiї iнтеграцiї.

     2. Фiнансування заходiв, спрямованих на iнтеграцiю України до ЄС, за рахунок бюджетних коштiв з широким залученням позабюджетних коштiв, коштiв приватних осiб та програм допомоги ЄС Українi.

3. Правове забезпечення

     1. Забезпечення правової адаптацiї нормативно-правових актiв, що приймають органи виконавчої влади, до вимог ЄС.

     2. Перегляд навчальних програм правової освiти з метою їх адаптацiї до програм ЄС, вивчення правових засад дiяльностi установ ЄС, дослiдження процесiв у правовiй галузi як у державах - членах, так i державах - кандидатах у члени ЄС.

4. Iнформацiйне забезпечення

     1. Забезпечення проведення широкомасштабної агiтацiйно-iнформацiйної нацiональної кампанiї з метою сприяння iнтеграцiї України до ЄС. Розроблення i запровадження програми iнформування широких кiл громадськостi щодо ситуацiї в ЄС, проблем i успiхiв, що iснують на шляху iнтеграцiї України до ЄС.

     2. Забезпечення доступу до європейських правових, бiблiографiчних та iнших iнформацiйних баз даних.

     3. Створення Нацiонального центру (банку) даних стосовно ЄС.

     Iз створенням Нацiональної програми iнтеграцiйної стратегiї щорiчно розроблятиметься План дiй по реалiзацiї стратегiчного курсу України на iнтеграцiю до Європейського Союзу.

Глава Адмiнiстрацiї Президента України

Є.КУШНАРЬОВ