Україна зберігатиме налаштованість на вільну торгівлю і в нових умовах – торгпред

Рішення президента США запровадити 25% мита на імпорт з Канади та Мексики збурить міжнародну торгівлю, але Україні – і владі, і бізнесу – в нових умовах перш за все потрібно й надалі експортувати, які б заяви не звучали, вважає заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка.

"Закрити кордон, навіть якщо у вас є угода про вільну торгівлю, – ситуація нам знайома з 2023 року по заборонах наших сусідів. Але торгівля триває і бар’єри знімаються. І в нашому випадку, і у випадку США, Канади та Мексики конфлікт лише сильніше підкреслює важливість угод про вільну торгівлю", – написав він у Facebook.

Качка нагадав, що за першої адміністрації Трампа угода NAFTA була оновлено до USCMA/CUSMA/MUSCA, а також, що наразі не менш важливим праволіберальним лідером в світі є президент Аргентини Хавʼєр Мілей, який проти тарифів як таких і скасовує їх в Аргентині, тож протарифне мислення не є монолітним в світі.

Щодо ймовірності запровадження американських мит на українську продукцію, торговий представник зазначив, що український експорт до США у 2024 році зріс на 67% та склав $869 млн, що становило 2,08% всього експорту, але імпорт зі США склав $3,4 млрд, або 4,95% від всього імпорту до України.

Качка уточнив, що такий скачок експорту до США пов’язаний із тим, що його левова частка – метал, який почав транспортуватися морем, тоді як в американському імпорту до України домінує безпекова складова і вживані машини.

"За логікою президента США Україна заслуговує на скасування тарифів, щоб вирівняти торгівлю. Та вряд чи це найбільш ймовірний сценарій. Тим не менш шанси на прагматичну домовленість зі США щодо тарифів на сталь є", – підсумував торговий представник.

На його думку, більшим викликом буде хвиля заходів з кореляції товаропотоків. Качка нагадав, як ЄС запровадив захисні заходи по сталі, як реакцію на мита Трампа під час його першої каденції, але під заходи ЄС тоді потрапили і Україна.

"Тому головний фокус зараз все ж підтримувати і розвивати відносини і знімати тарифи з ближчими торговими партнерами", – вважає Качка.

Він відзначив, що торгівля України переважно Європо-Середземноморська – в цей регіон було експортовано 76,8% товарів у 2024 році, а країни цього регіону об’єднані в єдині правила походження ПанЄвроМед, що дозволяє будувати безмитні ланцюги постачання на основі сертифіката походження EUR.1, і вигоду від цього, наприклад, добре відчуває українська текстильна промисловість.

За словами торгового представника, в цій сфері Україна, серед іншого, буде й надалі інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС, з яким немає мит на більше ніж 10 тис. товарів, лише 7 товарів зараз частково обмежені де юре та ще 4 агротовари не експортуються до сусідніх держав-членів ЄС як чутливі. "Наше завдання на цей рік – щонайменше зберегти існуючи параметри торгівлі з ЄС. Але це важливо лише для чутливих аграрних товарів", – написав торгпред.

Він уточнив, що для промисловості митних бар’єрів немає, Україна перейшла на нові правила ПанЄвроМед і додає за кілька тижнів і перехідні правила, а вже за кілька місяців "20-річна сага з промбезвізом АСАА увійде в завершальну стадію – офіційних переговорів".

"Тож вже цього року може торгівля промисловою продукцією буде фактично відбуватись в режимі свободи руху товарів ЄС", – вважає Качка.

Серед інших завдань на цей рік він назвав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, модернізацію угоду про вільну торгівлю з EFTA.

Торгпред України також повідомив про бажання укласти угоди про вільну торгівлю з іншими країнами ПанЄвроМеду: Єгиптом (експорт в 2024 році - $1,6 млрд), Ліваном ($412 млн), Тунісом ($330 млн), Алжиром ($314 млн), Марокко ($160 млн), Сербією ($130 млн), Йорданією ($98 млн), Албанією ($31 млн), Боснією і Герцеговиною ($21 млн), Палестиною ($20 тис), Сирією ($8млн), Фарерами ($14,2тис). "Тут важливий не так обсяг торгівлі, як можливість побудови виробничих ланцюгів", – пояснив он.

Ще одним вектором Качка назвав розвиток відносин з тими країнами, які ставлять на розвиток торгівлі – Канадою, Британією, ОАЕ, повідомивши, що дуже скоро буде підписана угода з ОАЕ, а в угоді з Британією є намір зробити ще кілька удосконалень цього року.

Торгпред України також відзначив важливість розширення мережі угод про цифрову торгівлю та угод про взаємний захист інвестицій. "Зараз ці угоди не видаються важливими, але коли торгівельні антагонізми зайдуть в цифрову сферу саму угоди про цифрову торгівлю будуть інструментом захисту доступу на зовнішні ринки", – уточнив він.

Розмірковуючи про СОТ і конфлікти у світовій торгівлі, Качка закликав відчути усі нові тенденції в торговій політиці і формувати свої інтереси актуальною мовою, "аби не пасти задніх, як це було в наших 90-х".

"На цей час треба робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами і на активні інструменти захисту національного виробника – торговий захист, адміністративні заходи, і в разі потреб піднімати тарифи і забороняти імпорт там де треба, а не лише там де можна. Але це все має розвиватися лише в контексті промислової політики України Зроблено в Україні", – підсумував торговий представник.

Він спрогнозував, що торговельні угоди майбутнього будуть угодами не про вільну торгівлю, а про економічну безпеку, коли безпекові гарантії будуть йти рука об руку з доступом на ринок і гарантіями для приватних компаній. "Цілком може бути, що це і є логіка нашої майбутньої угоди зі США", – додав Качка.