ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. У Митному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 38 - 39, ст. 288; 2005 р., N 7 - 8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267):
1) статтю 1 доповнити пунктом 101 такого змiсту:
"101) комерцiйнi умови - сукупнiсть умов, за яких здiйснюється комерцiйна операцiя (умови поставки товарiв за правилами "Iнкотермс", переходу ризикiв, здiйснення оплати товару, вплив на вартiсть рiзних чинникiв, таких як кiлькiсть одиниць товару в партiї товару, репутацiя на ринку, партнерство, сезоннiсть тощо)";
2) статтю 31 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 31. Iнформацiя щодо нормативно-правових актiв та судових рiшень з питань митної справи
Iнформацiя про нормативно-правовi акти з питань митної справи (назва акта, його основнi положення, iнформацiя про опублiкування) безоплатно надається митними органами заiнтересованим особам на їх запит.
Судовi рiшення стосовно митної справи загального характеру, що набрали законної сили, пiдлягають офiцiйному опублiкуванню у порядку, встановленому законом України.
Стислi довiдки щодо основних положень актiв законодавства України з питань митної справи розмiщуються для загального ознайомлення в мiсцях розташування митних органiв";
3) глави 46 та 47 викласти в такiй редакцiї:
"Глава 46
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 259. Митна вартiсть товарiв
Митною вартiстю товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, є їх цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари, обчислена вiдповiдно до положень цього Кодексу.
Стаття 260. Визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України
Митна вартiсть товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, визначається декларантом вiдповiдно до положень цього Кодексу.
Порядок визначення митної вартостi товарiв поширюється на товари, якi перемiщуються через митний кордон України.
Для цiлей визначення митної вартостi використовується iнформацiя, пiдготовлена у спосiб, сумiсний з принципами бухгалтерського облiку, прийнятими у вiдповiднiй країнi i доцiльними для певного методу визначення митної вартостi.
Методи визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Стаття 261. Використання вiдомостей про митну вартiсть товарiв
Вiдомостi про митну вартiсть товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), ведення митної статистики, а також у вiдповiдних випадках для розрахункiв у разi застосування штрафiв, iнших санкцiй та стягнень, встановлених законами України.
Митнi органи зобов'язанi забезпечити в установленому порядку доступ до iнформацiї про закони, iншi нормативно-правовi акти, нормативнi документи та судовi рiшення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартостi товарiв.
Стаття 262. Декларування митної вартостi товарiв
Митна вартiсть товарiв i метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України шляхом подання декларацiї митної вартостi.
Порядок та умови декларування митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а порядок заповнення декларацiй митної вартостi - спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи.
Стаття 263. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiї
Уся iнформацiя, що стосується митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, може використовуватися митним органом виключно для митних цiлей i не може без спецiального дозволу особи чи органу, що подають таку iнформацiю, розголошуватися або передаватися третiм особам, включаючи iншi органи державної влади, крiм подання її у порядку, визначеному законом.
Умови, викладенi у частинi першiй цiєї статтi, не стосуються знеособленої зведеної iнформацiї для статистичних цiлей, знеособленої аналiтичної iнформацiї, iнформацiї щодо загальних питань роботи митницi, iнформацiї, яка не вiдноситься до конкретних фiзичних та/або юридичних осiб, та iнформацiї, яка не може становити комерцiйну таємницю. Крiм того, це не стосується iнформацiї стосовно правопорушень, публiчного обговорення в засобах масової iнформацiї проблем митної справи тощо.
За розголошення зазначеної у частинi першiй цiєї статтi iнформацiї посадовi особи митних органiв несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартiсть товарiв
Заявлена декларантом митна вартiсть товарiв i поданi ним вiдомостi про її визначення повиннi базуватися на об'єктивних, документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню.
У разi потреби у пiдтвердженнi заявленої митної вартостi товарiв декларант зобов'язаний подати митному органу необхiднi для цього вiдомостi та забезпечити можливiсть їх перевiрки вiдповiдно до порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
У разi виникнення потреби в уточненнi заявленої митної вартостi товарiв або в разi незгоди декларанта з митною вартiстю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вiльний обiг пiд гарантiю уповноваженого банку або сплатити податки i збори (обов'язковi платежi) згiдно з митною вартiстю цих товарiв, визначеною митним органом.
На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартiсть оцiнюваних товарiв.
Строк дiї гарантiйних зобов'язань, визначених цiєю статтею, не може перевищувати 90 календарних днiв з моменту випуску товарiв у вiльний обiг.
Пiсля надання банком гарантiй, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, митний орган зобов'язаний випустити товари у вiльний обiг. У разi якщо пiсля сплати декларантом податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) згiдно з митною вартiстю товарiв, визначеною митним органом, буде прийнято рiшення про застосування митної вартостi, заявленої декларантом, сума надмiру сплачених податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) повертається декларанту у мiсячний термiн з дня прийняття рiшення, у порядку, передбаченому законодавством.
Додатковi витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартостi або поданням митному органу додаткової iнформацiї, несе декларант.
Декларант має право оскаржити рiшення митного органу щодо визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв до митного органу вищого рiвня та/або до суду. У повiдомленнi митного органу вищого рiвня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рiшення та мiститься iнформацiя про право декларанта оскаржити це рiшення в судовому порядку.
Стаття 265. Права та обов'язки митного органу пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв
Митний орган здiйснює контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв згiдно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здiйснюватися в установленому порядку iз застосуванням рiзних форм, у тому числi вiдповiдно до статей 60 i 69 цього Кодексу, пiсля закiнчення операцiй митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв. Порядок контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв пiсля закiнчення операцiї митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв та донарахування обов'язкових платежiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Митний орган має право упевнитися в достовiрностi або точностi будь-якої заяви, документа чи декларацiї, поданої для цiлей визначення митної вартостi.
Якщо митний орган дiйшов висновку, що визначена декларантом митна вартiсть нижча, нiж прямi витрати на виробництво цього товару, в тому числi сировини, матерiалiв та/або комплектуючих, якi входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартiсть iншим способом, нiж вiн використав для її визначення.
Глава 47
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТI ТОВАРIВ, ЯКI
IМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ
ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 266. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються в Україну
Визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються в Україну, здiйснюється за такими методами:
1) за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї);
2) за цiною договору щодо iдентичних товарiв;
3) за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв;
4) на основi вiднiмання вартостi;
5) на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї).
Якщо митна вартiсть не може бути визначена за методом 1 згiдно з положеннями статтi 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацiй мiж митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору пiдстав для визначення митної вартостi вiдповiдно до вимог статей 268 i 269 цього Кодексу. У ходi таких консультацiй митний орган та декларант можуть здiйснити обмiн наявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодо її конфiденцiйностi.
У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються в Україну, вiдповiдно до вимог статей 268 i 269 цього Кодексу за основу може братися або цiна, за якою оцiнюванi iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари були проданi в Українi не пов'язаному з продавцем покупцю вiдповiдно до вимог статтi 271, або обчислена вiдповiдно до вимог статтi 272 цього Кодексу вартiсть товарiв.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основi вiднiмання та додавання вартостi (обчислена вартiсть) можуть застосовуватися у будь-якiй послiдовностi на розсуд декларанта.
У разi якщо неможливо застосувати жоден iз зазначених методiв, митна вартiсть визначається за резервним методом вiдповiдно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Стаття 267. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)
Митною вартiстю за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються, є вартiсть операцiї, тобто цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разi потреби вiдповiдно до частини другої цiєї статтi. Цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або якi повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв на користь продавця та/або на користь продавця через третiх осiб, та/або на пов'язаних з продавцем осiб. Такi платежi можуть бути здiйсненi прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв (вексель, передача цiнних документiв тощо). Термiн "цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується тiльки цiни оцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користь продавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиною митної вартостi. Додавання до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.
При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються подальшi витрати, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, зокрема:
1) витрати, понесенi покупцем:
а) комiсiйнi та брокерська винагорода, за винятком комiсiйних за закупiвлю, якi є платою покупця своєму агентовi за надання послуг, пов'язаних з представництвом його iнтересiв за кордоном для закупiвлi оцiнюваних товарiв;
б) вартiсть контейнерiв, що для митних цiлей вважаються єдиним цiлим з вiдповiдними товарами;
в) вартiсть упаковки або вартiсть пакувальних матерiалiв та робiт, пов'язаних з пакуванням;
2) належним чином розподiлена вартiсть нижченаведених товарiв та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цiнами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцiнюваних товарiв, якщо така вартiсть не включена до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:
а) сировини, матерiалiв, деталей, напiвфабрикатiв, комплектувальних виробiв тощо, якi увiйшли до складу оцiнюваних товарiв;
б) iнструментiв, штампiв, шаблонiв та аналогiчних предметiв, використаних у процесi виробництва оцiнюваних товарiв;
в) матерiалiв, витрачених у процесi виробництва оцiнюваних товарiв (мастильнi матерiали, паливо тощо);
г) iнженерних та дослiдно-конструкторських робiт, дизайну, художнього оформлення, ескiзiв та креслень, виконаних за межами України i безпосередньо необхiдних для виробництва оцiнюваних товарiв;
3) роялтi та лiцензiйнi платежi, якi стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi. Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються патентiв, знакiв для товарiв i послуг та авторських прав. Витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi не повиннi додаватися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари;
4) вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, передачi чи використання товарiв, що оцiнюються, на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцiнюваних товарiв до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;
6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцiнюваних товарiв, пов'язанi з їх транспортуванням до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;
7) витрати на страхування цих товарiв.
При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, не допускається включення нiяких iнших витрат, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi. До митної вартостi не включаються нижченаведенi витрати або кошти за умови видiлення їх з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, якi документально пiдтверджено та якi пiддаються обчисленню:
а) плата за будiвництво, спорудження, складення, технiчне обслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезення iмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини або обладнання;
б) витрати на транспортування пiсля ввезення;
в) податки та збори (обов'язковi платежi), якi справляються в Українi.
Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартостi операцiї), використовується в разi, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) на використання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Українi;
б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бути перепроданi (вiдчуженi повторно);
в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;
2) стосовно продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнi будь-якi умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартостi цих товарiв;
3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем не надiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не може бути зроблено вiдповiдне коригування вiдповiдно до положень частини другої цiєї статтi;
4) покупець i продавець не є пов'язаними мiж собою особами або хоч i є пов'язаними мiж собою особами, але цi вiдносини не вплинули на цiну товарiв. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що зазначенi вiдносини вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, митний орган повинен повiдомити про це декларантовi та надати йому можливiсть для вiдповiдi та доказу вiдсутностi впливу взаємозв'язку продавця i покупця на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари. На вимогу декларанта таке повiдомлення здiйснюється у письмовiй формi.
Для цiлей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними мiж собою тiльки в разi, якщо:
1) вони є посадовими особами або керiвниками пiдприємств один у одного;
2) вони є партнерами у спiльнiй пiдприємницькiй або iншiй дiяльностi, яку не заборонено законодавством;
3) вони є роботодавцем i найманим працiвником;
4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володiє, контролює або утримує 5 чи бiльше вiдсоткiв випущених акцiй, що дають право голосу, або акцiй обох з них;
5) один з них прямо або опосередковано контролює iншого;
6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;
7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;
8) вони є членами однiєї сiм'ї.
Особи, одна з яких є одноосiбним агентом, одноосiбним дистриб'ютором чи одноосiбним концесiонером iншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цiлей цього Кодексу, якщо вони пiдпадають хоча б пiд один з критерiїв частини п'ятої цiєї статтi.
При продажу товарiв мiж пов'язаними особами вартiсть операцiї береться за основу для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартiсть є максимально наближеною до вартостi однiєї з нижченаведених операцiй, яка здiйснювалася одночасно з оцiнюваними товарами або майже в той же час:
1) вартостi операцiї при продажу непов'язаним покупцям iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв для експорту в Україну;
2) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 271 цього Кодексу;
3) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 272 цього Кодексу.
У разi застосування вимог частини сьомої цiєї статтi належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом iнформацiя щодо рiзницi в комерцiйних умовах продажу, кiлькiсних показниках, елементах i витратах, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, та витратах, якi звичайно понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець не пов'язанi мiж собою, i не понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець пов'язанi мiж собою.
Визначення вартостi операцiй, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цiєї статтi, здiйснюється за iнiцiативою декларанта i тiльки з метою порiвняння. Вартiсть цих операцiй не може використовуватися замiсть вартостi операцiй з оцiнюваними товарами.
Використанi декларантом вiдомостi повиннi бути об'єктивними, пiддаватися обчисленню та пiдтверджуватися документально.
Стаття 268. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо iдентичних товарiв
У разi якщо митна вартiсть iмпортованих товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статтi 267 цього Кодексу, за митну вартiсть береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами, якi продаються на експорт в Україну з тiєї ж країни i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.
При застосуваннi цього методу визначення митної вартостi за основу береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цiй статтi. При цьому пiд iдентичними розумiються товари, однаковi за всiма ознаками з оцiнюваними товарами, у тому числi за такими, як:
1) фiзичнi характеристики;
2) якiсть та репутацiя на ринку;
3) країна походження;
4) виробник.
Незначнi зовнiшнi вiдмiнностi не можуть бути пiдставою для вiдмови у розглядi товарiв як iдентичних, якщо в цiлому такi товари вiдповiдають вимогам частини другої цiєї статтi.
Цiна договору щодо iдентичних товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi та на тих же комерцiйних умовах, що й оцiнюванi товари.
У разi вiдсутностi такого продажу використовується вартiсть операцiї з iдентичними товарами, якi продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних умовах. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.
У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини другої статтi 267 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi в таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними iдентичними товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.
У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльше, нiж одна вартiсть операцiї з iдентичними товарами, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.
Стаття 269. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв
У разi якщо митна вартiсть iмпортованих товарiв не може бути визначена згiдно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартiсть береться вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продаються на експорт в Україну i час експорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або є максимально наближеним до нього.
Пiд подiбними (аналогiчними) розумiються товари, якi хоч i не є однаковими за всiма ознаками, але мають схожi характеристики i складаються iз схожих компонентiв, завдяки чому виконують однаковi функцiї порiвняно з товарами, що оцiнюються, та вважаються комерцiйне взаємозамiнними.
Для визначення, чи є товари подiбними (аналогiчними), враховуються такi ознаки:
1) якiсть, наявнiсть торгової марки та їх репутацiя на ринку;
2) країна походження;
3) виробник.
Цiна договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв береться за основу для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезено приблизно в тiй же кiлькостi i на тих же комерцiйних умовах, що й оцiнюванi товари.
У разi якщо такого продажу не виявлено, використовується вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якi продавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iнших комерцiйних умовах. При цьому їх цiна коригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Iнформацiя, що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бути документально пiдтверджена.
У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5 - 7 частини другої статтi 267 цього Кодексу, включаються у вартiсть операцiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницi у таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiдними подiбними (аналогiчними) товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способах транспортування.
У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляється бiльше, нiж одна вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується найменша така вартiсть.
Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методiв визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо iдентичних товарiв та за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв
Товари не вважаються iдентичними або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо вони не виробленi в тiй же країнi, що i товари, якi оцiнюються.
Товари, виготовленi не виробником оцiнюваних товарiв, а iншою особою, беруться до уваги лише в разi, якщо немає нi iдентичних, нi подiбних (аналогiчних) товарiв, виготовлених особою - виробником товарiв, якi оцiнюються.
Товари не вважаються iдентичними чи подiбними (аналогiчними) оцiнюваним, якщо їх проектування, дослiдно-конструкторськi роботи, художнє оформлення, дизайн, ескiзи, креслення, а також iншi аналогiчнi роботи виконано в Українi.
Стаття 271. Метод визначення митної вартостi на основi вiднiмання вартостi
У разi якщо митна вартiсть iмпортних товарiв не може бути визначена вiдповiдно до положень статей 267 - 270 цього Кодексу, їх митна вартiсть визначається згiдно з положеннями цiєї статтi на основi вiднiмання вартостi, крiм випадкiв, коли на вимогу декларанта порядок застосування цiєї статтi та статтi 272 може бути зворотним.
У разi якщо оцiнюванi, iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) товари продаються (вiдчужуються) на митнiй територiї України у незмiнному станi, для визначення митної вартостi товарiв за цим методом за основу береться цiна одиницi товару, за якою найбiльша партiя оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) iмпортних товарiв продається на територiї України покупцю, що не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв, за умови вирахування, якщо вони можуть бути видiленi, таких компонентiв:
1) витрат на виплату комiсiйних, що були фактично сплаченi або пiдлягають сплатi, чи звичайних торговельних надбавок, якi робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митнiй територiї України товарiв того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якi пiдпадають пiд групу або спектр товарiв, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловостi та включають iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари. Поняття "товари того ж класу або виду" включає товари, iмпортованi з тiєї ж країни, що й оцiнюванi товари, а також товари, ввезенi з iнших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямi та непрямi витрати, пов'язанi iз збутом зазначених товарiв, повинна братися в цiлому. Числове значення витрат для цiлей вирахування цiєї суми визначається на основi iнформацiї, поданої декларантом, якщо тiльки цифри декларанта не є несумiсними з даними, одержаними при продажу в Українi ввезених (iмпортних) товарiв того ж класу або виду. Якщо данi декларанта несумiснi з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiй вiдповiднiй iнформацiї, а не тiй, що надана декларантом.
При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв та загальних витрат вiднесення товарiв до "товарiв того ж класу або виду" повинно здiйснюватися в кожному конкретному випадку з посиланням на вiдповiднi обставини;
2) звичайних витрат, понесених в Українi на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та iнших пов'язаних з такими операцiями витрат;
3) сум ввiзного (iмпортного) мита, податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв, що пiдлягають сплатi в Українi у зв'язку з ввезенням (iмпортом) чи продажем (вiдчуженням) товарiв.
У разi якщо нi оцiнюванi, нi iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) товари не продаються в Українi одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв в Україну, митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою вiдповiдно оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) з оцiнюваними товари продаються в Українi в кiлькостi, достатнiй для встановлення цiни за одиницю такого товару, в тому ж станi, в якому вони були ввезеш, на найбiльш ранню дату пiсля ввезення товарiв, якi оцiнюються, але до закiнчення 90 днiв пiсля їх ввезення.
У разi вiдсутностi випадкiв продажу оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) товарiв у такому ж станi, в якому вони перебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларанта митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою зазначенi товари продаються в Українi пiсля подальшої обробки (переробки) найбiльшою партiєю особам, не пов'язаним з особами, в яких вони купують такi товари. При цьому робляться вiдповiднi поправки на вартiсть, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбаченi пунктами 1 - 3 частини другої цiєї статтi.
Вирахування вартостi, доданої подальшою обробкою (переробкою), повиннi ґрунтуватися на даних, якi є об'єктивними, пiдтверджуються документально, пiддаються обчисленню та належать до вартостi такої роботи. За основу для обчислень беруться прийнятi промисловi формули, рецепти, методи будiвництва та iнша галузева практика.
Положення частини четвертої цiєї статтi не застосовуються в разi, якщо:
1) у результатi подальшої обробки ввезенi товари втрачають свою iдентичнiсть, крiм випадкiв, коли, незважаючи на втрату iдентичностi ввезених товарiв, величина вартостi, доданої обробкою, може бути точно визначена;
2) ввезенi товари зберiгають свою iдентичнiсть, але становлять настiльки незначний вiдсоток продажу їх в Українi, що використання цього методу оцiнювання буде невиправданим.
Можливiсть застосування положень частини четвертої цiєї статтi визначається в кожному конкретному випадку залежно вiд конкретних обставин.
Стаття 272. Метод визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть)
Для визначення митної вартостi товарiв на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть) за основу береться надана виробником товарiв, якi оцiнюються, або вiд його iменi iнформацiя про їх вартiсть, яка повинна складатися iз сум:
1) вартостi матерiалiв та витрат, понесених виробником при виробництвi оцiнюваних товарiв. Така iнформацiя повинна базуватися на комерцiйних рахунках виробника за умови, що такi рахунки сумiснi iз загальновизнаними принципами бухгалтерського облiку, якi застосовуються в країнi, де цi товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорiвнює сумi, яка звичайно вiдображається при продажу товарiв того ж класу або виду, що й оцiнюванi товари, якi виготовляються виробниками у країнi експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарiв того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцiнюваних товарiв, їх транспортування до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України, витрат на страхування цих товарiв та iнших витрат, пов'язаних iз ввезенням цих товарiв в Україну.
Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи iнших записiв для цiлей визначення обчисленої вартостi. Iнформацiя, подана виробником товарiв для цiлей визначення митної вартостi згiдно з положеннями цiєї статтi, може бути перевiрена в країнi - виробниковi товарiв органами влади України за згодою виробника i за умови повiдомлення заздалегiдь уряду країни - виробника товарiв та за вiдсутностi заперечень проти такої перевiрки.
Стаття 273. Резервний метод
У разi якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартiсть оцiнюваних товарiв визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ).
Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями цiєї статтi, повинна щонайбiльшою мiрою ґрунтуватися на ранiше визначенiй за методами 1 - 6 митнiй вартостi, однак при визначеннi митної вартостi вiдповiдно до цiєї статтi допускається гнучкiсть при застосуваннi цих методiв.
Митна вартiсть iмпортних товарiв не визначається згiдно з положеннями цiєї статтi на пiдставi:
1) цiни товарiв українського походження на внутрiшньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цiлей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) цiни товарiв на внутрiшньому ринку країни-експортера;
4) вартостi виробництва, iншої, нiж обчислена вартiсть, визначена для iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв вiдповiдно до положень статтi 272 цього Кодексу;
5) цiни товарiв, що поставляються з країни-експортера до третiх країн;
6) мiнiмальної митної вартостi;
7) довiльної чи фiктивної вартостi.
Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поiнформувати його про митну вартiсть, визначену вiдповiдно до положень цiєї статтi, та про використаний при цьому метод";
4) статтю 274 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 274. Визначення митної вартостi товарiв, що вивозяться (експортуються) з України
Митна вартiсть товарiв, що вивозяться (експортуються) з України на пiдставi договору купiвлi-продажу або мiни, визначається на основi цiни, яку було фактично сплачено або яка пiдлягає сплатi за цi товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартостi товарiв, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичнi витрати, якщо вони не були ранiше до неї включенi:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комiсiйнi та брокерськi винагороди;
в) лiцензiйнi та iншi платежi за використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi, якi покупець повинен прямо чи побiчно здiйснити як умову продажу (експорту) товарiв, якi оцiнюються.
Митна вартiсть товарiв, що вивозяться (експортуються) з України на пiдставi договору, вiдмiнного вiд договорiв купiвлi-продажу чи мiни, визначається на основi цiни, пiдтвердженої комерцiйними, транспортними, банкiвськими, бухгалтерськими та iншими документами, що мiстять вiдомостi про вартiсть товарiв, якi оцiнюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарiв до пункту перетинання митного кордону України.
У разi встановлення цiнових обмежень пiд час вивезення (експорту) окремих товарiв (iндикативнi цiни, граничнi рiвнi цiн, цiни, встановленi в результатi антидемпiнгових розслiдувань тощо) митна вартiсть таких товарiв у разi вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень";
5) пункт 6 статтi 278 викласти в такiй редакцiї:
"6) продукцiя морського промислу, видобута та/або вироблена у Свiтовому океанi суднами цiєї країни";
6) статтю 279 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 279. Критерiй достатньої переробки товару
У разi якщо у виробництвi товару беруть участь двi або бiльше країн, походження товару визначається згiдно з критерiєм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якiй було здiйснено повне виготовлення товару або останнi операцiї з його переробки, достатнi для того, щоб товар одержав основнi характернi риси.
Критерiями достатньої переробки є:
1) правило, яке потребує в результатi переробки товару змiни класифiкацiйного коду товару за Українським класифiкатором товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД) на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв;
2) правило адвалерної частки, яке полягає у змiнi вартостi товару в результатi його переробки, коли вiдсоткова частка вартостi використаних матерiалiв або доданої вартостi досягає фiксованої частки у вартостi кiнцевого товару;
3) виконання виробничих i технологiчних операцiй, якi можуть не вести в результатi переробки товару до змiни його коду або вартостi згiдно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатнiми для визнання товару походженням iз тiєї країни, де такi операцiї мали мiсце.
Такi критерiї достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих i технологiчних операцiй, встановлюються та застосовуються для конкретних товарiв або конкретної країни (країн) у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) такi критерiї достатньої переробки, як правило адвалерної частки та виконання виробничих i технологiчних операцiй не встановлено, то застосовується правило, згiдно з яким товар вважається пiдданим достатнiй переробцi, якщо в результатi його переробки змiнено класифiкацiйний код товару за Українським класифiкатором товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТ ЗЕД) на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв.
У разi застосування правила адвалерної частки вартiсть товару, одержаного в результатi переробки в цiй країнi, визначається на базi цiни франко-завод виробника товару. Вартiсть складових цього товару, що походять з iнших країн, визначається за їх митною вартiстю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою цiною першого їх продажу в цiй країнi";
7) статтю 280 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 280. Додатковi положення щодо визначення критерiю достатньої переробки товару
Не визнаються такими, що вiдповiдають критерiю достатньої переробки:
1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв пiд час зберiгання чи транспортування;
2) операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу та транспортування (роздрiбнення партiї, формування вiдправлень, сортування, перепакування);
3) простi складальнi операцiї - операцiї, якi здiйснюються шляхом складання виробiв за допомогою простого крiпильного матерiалу (гвинтiв, гайок, болтiв тощо) чи клепання або монтажу готових вузлiв за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробiв шляхом зварювання), а також iншi операцiї (регулювання, контроль, заправка робочою рiдиною тощо), необхiднi у процесi складання i не пов'язанi з переробкою (обробкою) товарiв, незалежно вiд кiлькостi та складностi таких операцiй;
4) змiшування товарiв (компонентiв) без надання одержанiй продукцiї характеристик, що iстотно вiдрiзняють її вiд вихiдних складових;
5) комбiнацiя двох чи бiльшої кiлькостi зазначених вище операцiй;
6) забiй тварин";
8) пункт 1 частини першої статтi 283 пiсля слiв "заяву експортера" доповнити словами "(постачальника чи виробника)";
9) у частинi четвертiй статтi 284 слова "або преференцiйний режим" виключити;
10) статтю 285 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 285. Деякi особливостi визначення країни походження товару
Для цiлей визначення країни походження товару не враховується походження енергiї, машин та iнструментiв, що використовуються для його виробництва або переробки.
Приладдя, запаснi частини та iнструменти, використовуванi в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i цi машини, пристрої, агрегати або транспортнi засоби, за умови їх ввезення та продажу разом iз зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами i вiдповiдностi їх комплектацiї та кiлькостi звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам i приладдям.
Країна походження упаковки, в якiй товар ввозиться на митну територiю України, вважається тiєю ж, що i країна самого товару, крiм випадкiв, коли нацiональне законодавство країни ввезення передбачає її окреме декларування для тарифних цiлей. У цих випадках країна походження упаковки визначається окремо вiд країни походження товару.
Повнiстю виробленi або пiдданi достатнiй переробцi товари режиму найбiльшого сприяння або преференцiйного режиму визначаються на пiдставi положень цього Кодексу, законiв України, а також мiжнародних договорiв, укладених в установленому законом порядку.
Особливостi визначення країни походження товару, що ввозиться з територiй спецiальних (вiльних) економiчних зон, розташованих на територiї України, встановлюються законом".
2. У Законi України "Про Єдиний митний тариф" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259; 2003 р., N 6, ст. 50):
1) статтю 16 виключити;
2) статтю 18 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 18. Визначення походження товарiв, повнiстю вироблених або достатньо перероблених у спецiальних економiчних зонах, розташованих на територiї України, при ввезеннi на митну територiю України
Товарами, повнiстю виробленими у спецiальнiй (вiльнiй) економiчнiй зонi (далi - СЕЗ), вважаються:
1) кориснi копалини, видобутi на її територiї;
2) рослинна продукцiя, вирощена та зiбрана на її територiї;
3) живi тварини, що народилися i вирощенi на її територiї;
4) продукцiя, одержана вiд тварин, вирощених на її територiї;
5) продукцiя мисливського та рибальського промислiв, видобута на її територiї;
6) вторинна сировина та вiдходи, якi є результатом виробничих та iнших операцiй, здiйснених на її територiї;
7) товари, виробленi на її територiї виключно з продукцiї, зазначеної у пунктах 1 - 6 частини першої цiєї статтi.
Достатньо переробленими в СЕЗ вважаються товари, якщо:
декларованi товари класифiкуються в тарифнiй позицiї iншiй, нiж матерiали чи вироби, що походять з третiх країн i були використанi для їх виготовлення;
у вартостi декларованих товарiв частка доданої вартостi становить не менш як 50 вiдсоткiв.
Не визнаються такими, що вiдповiдають критерiю достатньої переробки:
1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв пiд час зберiгання чи транспортування;
2) операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу та транспортування (роздрiбнення партiї, формування вiдправлень, сортування, перепакування);
3) простi складальнi операцiї - операцiї, якi здiйснюються шляхом складання виробiв за допомогою простого крiпильного матерiалу (гвинтiв, гайок, болтiв тощо) чи клепання або монтажу готових вузлiв за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробiв шляхом зварювання), та iншi операцiї (регулювання, контроль, заправка робочою рiдиною тощо), необхiднi у процесi складання i не пов'язанi з переробкою (обробкою) товарiв, незалежно вiд кiлькостi та складностi зазначених операцiй;
4) змiшування товарiв (компонентiв) без надання одержанiй продукцiї характеристик, що iстотно вiдрiзняють її вiд вихiдних складових;
5) комбiнацiя двох чи бiльшої кiлькостi зазначених вище операцiй;
6) забiй тварин.
Критерiєм достатньої переробки наземних (дорожнiх) транспортних засобiв, що класифiкуються згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi за товарними позицiями 8702, 8703, 8704, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологiчних операцiй:
виготовлення кузова (кабiни) транспортного засобу, коли з окремих елементiв, деталей або вузлiв методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабiна), призначений для подальшого фарбування i складання. При цьому у процесi виготовлення кузова (кабiни) складається в єдине цiле не менш як шiсть основних елементiв кузова (кабiни), серед яких повиннi бути дах, боковина лiва, боковина права, пiдлога;
фарбування кузова (кабiни);
спорядження кузова (кабiни); складання транспортного засобу".
II. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi через 45 днiв пiсля його офiцiйного опублiкування.
2. Закони України та iншi нормативно-правовi акти, прийнятi до набрання чинностi цим Законом, дiють у частиш, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабiнету Мiнiстрiв України в мiсячний термiн з дня опублiкування цього Закону:
пiдготувати i подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону щодо порядку контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв пiсля закiнчення операцiї митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв та донарахування обов'язкових платежiв, порядку подання декларантом митному органу необхiдних вiдомостей для пiдтвердження заявленої митної вартостi товарiв i порядку обчислення розмiру адвалерної частки, застосування якої для визначення критерiю достатньої переробки передбачено статтею 279 Митного кодексу України;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.
| Президент України | В. ЮЩЕНКО |
м. Київ
22 грудня 2005 року
N 3269-IV
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |