ВСЕСВIТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦIЯ

Офiцiйний переклад

     Повноважнi представники урядiв країн - членiв Союзу, якi пiдписались нижче, на пiдставi статтi 22.3 Статуту Всесвiтнього поштового союзу, пiдписаного у Вiднi 10 липня 1964 р., за взаємною згодою та за умови дотримання положень статтi 25.4 згаданого Статуту розробили у цiй Конвенцiї правила, застосовнi до мiжнародної поштової служби.

Частина I
Загальнi правила, застосовнi до мiжнародної поштової служби

Єдиний роздiл

Загальнi положення

Стаття 1
Визначення

     1. Для цiлей Всесвiтньої поштової конвенцiї зазначенi нижче термiни мають значення, визначенi нижче:

     1.1 унiверсальна поштова служба: забезпечення на постiйнiй основi якiсних основних поштових послуг у всiх пунктах на територiї країни-члена для всiх клiєнтiв за доступними цiнами;

     1.2 закрита кореспонденцiя: мiшок, що має ярлик, чи декiлька мiшкiв або iнших ємностей, опломбованих пломбою чи без неї, якi мiстять поштовi вiдправлення;

     1.3 вiдкритий транзит: пересилання через країну-посередницю транзитом вiдправлень, кiлькiсть чи вага яких не є пiдставою для формування закритої кореспонденцiї для країни призначення;

     1.4 поштове вiдправлення: загальний термiн, що стосується будь-якого предмета, який вiдправляється поштовими службами (поштовою службою доставки листiв, службою поштових посилок, службою поштових переказiв та iн.);

     1.5 кiнцевi витрати: компенсацiя, яку поштова адмiнiстрацiя вiдправлення повинна виплатити поштовiй адмiнiстрацiї призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з отриманням в країнi призначення письмової кореспонденцiї;

     1.6 транзитнi витрати: компенсацiя за послуги, наданi перевiзником в країнi, через яку провозиться кореспонденцiя (поштова адмiнiстрацiя, iнша служба чи їхнє об'єднання), стосовно сухопутним, морським та (чи) повiтряним транзитом кореспонденцiї;

     1.7 вхiдний сухопутний тариф: компенсацiя, яку поштова адмiнiстрацiя вiдправлення повинна сплатити поштовiй адмiнiстрацiї призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з отриманням посилок в країнi призначення;

     1.8 транзитний сухопутний тариф: компенсацiя за послуги, наданi перевiзником в країнi, через яку провозиться кореспонденцiя (поштова адмiнiстрацiя, iнша служба чи їхнє об'єднання), пов'язана з сухопутним, морським та (чи) повiтряним транзитом посилок її територiєю;

     1.9 морський тариф: компенсацiя за послуги, наданi перевiзником (поштова адмiнiстрацiя, iнша служба чи їхнє об'єднання), який бере участь у перевезеннi посилок морським шляхом.

Стаття 2
Призначення суб'єкта чи суб'єктiв, вiдповiдальних за виконання зобов'язань, що випливають з приєднання до Конвенцiї

     Країни-члени повиннi повiдомити в Мiжнародне бюро протягом шести мiсяцiв пiсля завершення Конгресу назву й адресу державного органу, що займається контролем поштової дiяльностi. Країни-члени повиннi повiдомити в Мiжнародне бюро протягом шести мiсяцiв пiсля завершення Конгресу також назву й адресу оператора чи операторiв, якi офiцiйно призначенi для надання поштових послуг та виконання зобов'язань, що випливають iз Актiв Союзу, на своїй територiї. У перiод мiж Конгресами iнформацiя про змiни у державних органах чи офiцiйно призначених операторiв повинна у стислi термiни надсилатись до Мiжнародного бюро.

Стаття 3
Всесвiтня поштова служба

     1. З метою сприяння концепцiї єдиної поштової територiї Союзу країни-члени забезпечують, щоб усi користувачi (клiєнти) мали право доступу до унiверсальної поштової служби, що включає надання якiсних основних поштових послуг у всiх вiддiленнях на їхнiй територiї за доступними цiнами.

     2. Для цього країни-члени в рамках свого нацiонального поштового законодавства чи iншими звичайними засобами визначають обсяг пропонованих поштових послуг, а також вимоги стосовно якостi й доступних цiн з урахуванням як потреб населення так i своїх нацiональних умов.

     3. Країни-члени забезпечують, щоб надання поштових послуг та досягнення стандартiв якостi здiйснювалося операторами, на яких покладене надання унiверсальних поштових послуг.

     4. Країни-члени забезпечують належне надання унiверсальних поштових послуг, гарантуючи таким чином їхню стабiльнiсть.

Стаття 4
Свобода транзиту

     1. Принцип свободи транзиту викладено у статтi 1 Статуту. Вiн передбачає зобов'язання кожної поштової адмiнiстрацiї завжди надсилати закриту й вiдкриту кореспонденцiю, яка надходить до неї вiд iншої адмiнiстрацiї, найшвидшими шляхами та з використанням найнадiйнiших засобiв, якi вона використовує для своєї власної кореспонденцiї. Цей принцип також застосовується до засланої кореспонденцiї.

     2. Країни-члени, що не беруть участi в обмiнi листами, якi мiстять швидкопсувнi бiологiчнi речовини чи радiоактивнi речовини, мають право не допускати цi вiдправлення для вiдкритого транзиту своєю територiєю. Це також стосується кореспонденцiї, iншої нiж листи, поштовi картки й лiтература для слiпих. Також це застосовується до друкованих видань, перiодики та журналiв, дрiбних пакетiв i мiшкiв М, вмiст яких не вiдповiдає вимогам положень, якi регулюють умови їхнього публiкування й обiгу в країнi, яку вони перетинають.

     3. Свобода транзиту поштових посилок, що надсилаються наземними й морськими шляхами, обмежується територiями країн, що беруть участь у цiй службi.

     4. Свобода транзиту авiапосилок гарантується на всiй територiї Союзу. Однак країни-члени, що не надають послуг у сферi поштових посилок, не можуть бути зобов'язанi забезпечувати надсилання авiапосилок наземним шляхом.

     5. Якщо країна-член не дотримується положень, що стосуються свободи транзиту, iншi країни-члени мають право припинити поштовий зв'язок iз цiєю країною.

Стаття 5
Приналежнiсть поштових вiдправлень. Вiдкликання вiдправлень з пошти. Змiна чи виправлення адреси. Переадресування. Повернення вiдправнику невiдправленої кореспонденцiї.

     1. Поштове вiдправлення належить вiдправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тiльки воно не було затримано вiдповiдно до законодавства країни вiдправлення або призначення та у випадку застосування статтi 15.2.1.1 чи 15.3 згiдно iз законодавством транзитної країни.

     2. Вiдправник кореспонденцiї може вiдкликати її з пошти, змiнити чи виправити адресу. Збори й iншi умови встановлено в Регламентi.

     3. Країни-члени забезпечують переадресування поштових вiдправлень у випадку змiни адреси одержувача, а також здiйснюють повернення вiдправнику вiдправлень, якi не пiддаються доставцi. Збори й iншi умови визначенi у Регламентi.

Стаття 6
Збори

     1. Збори за рiзноманiтнi мiжнароднi поштовi й спецiальнi послуги встановлюються поштовими адмiнiстрацiями вiдповiдно до принципiв, визначених у Конвенцiї та Регламентi. У принципi, вони повиннi стосуватися витрат на надання цих послуг.

     2. Поштова адмiнiстрацiя-вiдправник встановлює поштовi збори за пересилання вiдправлень письмової кореспонденцiї та поштових посилок. Поштовi збори включають вартiсть вручення вiдправлень за адресою одержувача, за умови, якщо в країнах призначення дiє така служба доставки зазначеної кореспонденцiї.

     3. Збори, що стягуються, в тому числi збори, наведенi в Актах як орiєнтовнi, повиннi, принаймнi, дорiвнювати зборам, що стягуються за наданi внутрiшнi послуги, якi мають тi самi характеристики (категорiя, кiлькiсть, час обробки тощо).

     4. Поштовим адмiнiстрацiям дозволяється перевищувати всi орiєнтовнi тарифи, наведенi в Актах.

     5. Крiм мiнiмального рiвня зборiв, визначеного в пунктi 3, поштовi адмiнiстрацiї можуть на основi їхнього внутрiшнього законодавства дозволити стягувати меншi збори за поштову кореспонденцiю та посилки, що вiдправляються в їхнiй країнi. Вони, наприклад, можуть надавати пiльговi ставки основним користувачам поштових послуг. У випадку перевищення мiнiмальної межi тарифiв, установленої в пунктi 3, поштовi адмiнiстрацiї мають право надавати зниженi тарифи, що грунтуються на їхньому внутрiшньому законодавствi, для вiдправлень письмової кореспонденцiї i поштових посилок, якi були поданi у їхнiй країнi. Вони, зокрема, мають право надавати пiльговi тарифи своїй клiєнтурi, що має великий поштовий обмiн.

     6. Заборонено стягувати з клiєнтiв будь-якi поштовi збори, крiм тих, якi передбаченi в Актах.

     7. За винятком випадкiв, передбачених в Актах, кожна поштова адмiнiстрацiя залишає на свою користь стягненi нею збори.

Стаття 7
Звiльнення вiд сплати поштових зборiв

     1. Принцип

     1.1 Випадки звiльнення вiд сплати поштових тарифiв, тобто звiльнення вiд поштової передоплати, передбачено Конвенцiєю. Проте, Регламенти можуть передбачати як звiльнення вiд поштової передоплати так i звiльнення вiд оплати транзитних витрат, кiнцевих витрат i вхiдних часток тарифу за вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки, що належать до поштової служби, якi посилаються поштовими адмiнiстрацiями та регiональними союзами. Крiм того, письмова кореспонденцiя та поштовi посилки, якими обмiнюються мiж собою Мiжнародне бюро ВПС, регiональнi союзи й поштовi адмiнiстрацiї, уважаються такими, що мають вiдношення до поштової служби й звiльняються вiд сплати всiх поштових зборiв. Однак, адмiнiстрацiя подання має право стягувати додатковi авiацiйнi збори за цi вiдправлення.

     2. Вiйськовополоненi та iнтернованi цивiльнi особи

     2.1 Звiльняються вiд усiх поштових тарифiв, за винятком додаткових авiацiйних зборiв, вiдправлення письмової кореспонденцiї, поштовi посилки й вiдправлення поштових фiнансових служб, що адресованi вiйськовополоненим чи вiдправляються ними безпосередньо або за посередництвом установ, передбачених у Регламентах Конвенцiї та Угодi про служби поштових платежiв. Особи, якi належать до воюючої сторони, затриманi та iнтернованi в нейтральнiй країнi, прирiвнюються до вiйськовополонених, у буквальному значеннi цього слова, стосовно застосування попереднiх положень.

     2.2 Положення, передбаченi в пунктi 2.1, застосовуються також до письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових фiнансових служб, що пересилаються з iнших країн i якi адресованi цивiльним iнтернованим особам згiдно з Женевською конвенцiєю про захист цивiльного населення пiд час вiйни вiд 12 серпня 1949 року, чи вiдправленi ними безпосередньо, або через установи, передбаченi в Регламентах Конвенцiї та Угодi про служби поштових платежiв.

     2.3 Установи, зазначенi в Регламентах Конвенцiї та Угодi про служби поштових платежiв, також користуються звiльненням вiд сплати поштових тарифiв стосовно письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових фiнансових служб, що стосуються осiб, зазначених у пунктах 2.1 i 2.2, якi вони вiдправляють чи одержують безпосередньо або як посередники.

     2.4 До безкоштовного поштового пересилання допускаються посилки вагою до 5 кiлограмiв. Гранична вага збiльшується до 10 кiлограмiв для посилок, вмiст яких не може бути роздiленим, i для посилок, якi адресованi в табiр чи довiреним особам полонених для видачi полоненим.

     2.5 Пiд час розрахункiв мiж поштовими адмiнiстрацiями тарифи не застосовуються до службових посилок й посилок вiйськовополонених i цивiльних iнтернованих осiб, за винятком витрат на повiтряне перевезення посилок.

     3. Лiтература для слiпих

     3.1 Лiтература для слiпих звiльняється вiд усiх поштових зборiв, за винятком додаткових авiацiйних зборiв.

Стаття 8
Поштовi марки

     1. Термiн поштова марка захищений вiдповiдно до цiєї Конвенцiї та використовується виключно стосовно марок, якi вiдповiдають умовам цiєї статтi й Регламентiв.

     2. Поштовi марки:

     2.1 випускаються лише органом, який має право на випуск згiдно з Актами ВПС. Випуск марок також включає введення їх в обiг.

     2.2 є уособленням суверенiтету i є:

     2.2.1 доказом здiйснення передплати поштового збору у розмiрi, що вiдповiдає їхнiй дiйснiй вартостi, коли вони наклеєнi на поштовi вiдправлення вiдповiдно до Актiв Союзу;

     2.2.2 джерелом додаткових доходiв для поштових адмiнiстрацiй як предмети фiлателiї;

     2.3 повиннi знаходитись в обiгу на територiї адмiнiстрацiї, яка їх випускає, для передплати поштових зборiв i для цiлей фiлателiї.

     3. Як уособлення суверенiтету поштова марка мiстить:

     3.1 написану латинськими лiтерами назву держави чи територiї, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск;

     3.1.1 необов'язково, офiцiйний герб держави, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск;

     3.1.2 у принципi, їхню номiнальну вартiсть, зазначену латинськими лiтерами чи арабськими цифрами;

     3.1.3 необов'язково, слово "Postes" ("Пошта") латинськими або iншими лiтерами.

     4. Герби держави, офiцiйнi службовi написи й логотипи мiжурядових органiзацiй, вiдтворенi на поштових марках, захищаються у рамках положень Паризької конвенцiї з охорони промислової власностi.

     5. Теми й дизайн поштових марок:

     5.1 повиннi вiдповiдати духу Преамбули до Статуту ВПС та рiшенням, що були прийнятi органами Союзу;

     5.2 повиннi мати тiсний зв'язок з культурною самобутнiстю країни, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск, або сприяти поширенню культури чи пiдтриманню миру;

     5.3 у випадку випуску пам'ятних марок на честь видатних осiб чи певних подiй, якi не належать до iсторiї тiєї країни чи територiї, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск, вони повиннi бути тiсно пов'язанi iз цiєю країною чи територiєю;

     5.4 не повиннi мати полiтичний характер чи бути образливими для будь-яких особистостей чи країн;

     5.5 повиннi мати важливе значення для тiєї країни чи територiї, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск.

     6. Як суб'єкт прав iнтелектуальної власностi поштовi марки можуть мiстити:

     6.1 вказiвку на право поштової адмiнiстрацiї, яка здiйснює випуск, використовувати вiдповiднi права iнтелектуальної власностi, а саме:

     6.1.1 авторське право, шляхом постановки знаку C iз зазначенням авторських прав i року випуску;

     6.1.2 знак, зареєстрований на територiї країни-члена, суб'єктом якої є поштова адмiнiстрацiя, яка здiйснює випуск, шляхом поставлення зареєстрованого символу торгової марки R пiсля цього знаку;

     6.2 прiзвище художника;

     6.3 назву друкарнi.

     7. Позначки поштової оплати, вiдбитки франкувальних машин та вiдбитки, зробленi друкарським пресом або iншими способами друкування чи штемпелювання вiдповiдно до Актiв ВПС можуть проставлятися тiльки з дозволу поштової адмiнiстрацiї.

Стаття 9
Поштова безпека

     1. Країни-члени затверджують i реалiзують стратегiю дiй у сферi безпеки на всiх рiвнях поштової експлуатацiї з метою пiдтримання i посилення довiри широких верств населення до поштових служб в iнтересах всiх задiяних службовцiв. Така стратегiя включає обмiн iнформацiєю стосовно збереження надiйностi й безпеки перевезення й транзиту поштових вiдправлень мiж країнами-членами.

Стаття 10
Навколишнє середовище

     1. Країни-члени розробляють i здiйснюють на всiх рiвнях експлуатацiї пошти активну стратегiю у сферi захисту навколишнього середовища й сприяють приверненню уваги до питань екологiї у рамках поштових служб.

Стаття 11
Порушення

     1. Поштовi вiдправлення

     1.1 Країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання вчиненню, а також для переслiдування та покарання осiб, якi визнанi винними у вчиненнi таких дiй:

     1.1.1 вкладення в кореспонденцiю наркотикiв, психотропних чи вибухонебезпечних, легкозаймистих чи iнших небезпечних речовин, якщо таке вкладення чiтко не дозволено Конвенцiєю;

     1.1.2 вкладення в кореспонденцiю предметiв, пов'язаних з педофiлiєю чи дитячою порнографiєю.

     2. Засоби поштової передоплати й поштова оплата як така

     2.1 Країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання порушенням, переслiдування та покарання за порушення, що стосуються засобiв поштової оплати, якi передбаченi у цiй Конвенцiї, а саме:

     2.1.1 поштовi марки, що знаходяться в обiгу чи вилученi з обiгу;

     2.1.2 знаки поштової передоплати;

     2.1.3 вiдбитки франкувальних машин чи друкарських станкiв;

     2.1.4 мiжнароднi купони для вiдповiдi.

     2.2 У цiй Конвенцiї пiд порушеннями у сферi засобiв поштової передоплати мається на увазi одна з наведених нижче дiй, яка здiйснюється з намiром незаконного збагачення виконавця чи третьої особи. Передбачається покарання за такi дiї:

     2.2.1 фальсифiкацiя, iмiтацiя чи пiдробка будь-яких засобiв поштової передоплати чи будь-якi iншi незаконнi або злочиннi дiї, пов'язанi з їхнiм недозволенним виготовленням;

     2.2.2 використання, поширення, збут, розповсюдження, транспортування, експонування, показ чи рекламування будь-яких фальсифiкованих, iмiтованих чи пiдроблених засобiв поштової передоплати;

     2.2.3 використання чи поширення для поштових цiлей вже використаних засобiв поштової передоплати;

     2.2.4 спроба здiйснення одного iз зазначених вище порушень.

     З. Принцип взаємностi

     3.1 Що стосується санкцiй, то не наводиться жодної рiзницi мiж дiями, якi передбаченi у пунктi 2, незалежно вiд того, йде мова про нацiональнi чи iноземнi засоби поштової передоплати; на це положення не поширюються будь-якi умови взаємностi на законних пiдставах чи на договiрнiй основi.

Частина II
Правила, що застосовуються до письмової кореспонденцiї та поштових посилок

Роздiл 1
Надання послуг

Стаття 12
Основнi послуги

     1. Країни-члени забезпечують приймання, обробку, перевезення та доставку письмової кореспонденцiї.

     2. Письмовою кореспонденцiєю є:

     2.1 прiоритетна й непрiоритетна кореспонденцiя вагою до 2 кiлограмiв;

     2.2 листи, поштовi картки, друкованi видання й дрiбнi пакети вагою до 2 кiлограмiв;

     2.3 лiтература для слiпих, вагою до 7 кiлограмiв;

     2.4 спецiальнi мiшки, що мiстять газети, перiодичнi видання, книги й подiбну друковану продукцiю для того самого одержувача за тiєю самою адресою, що мають назву "мiшки М", вагою до 30 кiлограмiв.

     3. Письмова кореспонденцiя класифiкується на пiдставi швидкостi її обробки чи на пiдставi її змiсту вiдповiдно до Регламенту письмової кореспонденцiї.

     4. Лiмiт ваги, вищий нiж той, який зазначений в пунктi 2, застосовується вибiрково для визначених категорiй письмової кореспонденцiї вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     5. Країни-члени також забезпечують приймання, обробку, перевезення й доставку поштових посилок вагою до 20 кiлограмiв або на пiдставi положень Конвенцiї, або у випадку вихiдних посилок i пiсля двосторонньої домовленостi, використовуючи будь-якi iншi бiльш вигiднi для їхнiх клiєнтiв засоби.

     6. Лiмiти ваги, що перевищують 20 кiлограмiв, застосовуються вибiрково для визначених категорiй поштових посилок вiдповiдно до умов, передбачених в Регламентi поштових посилок.

     7. Будь-яка країна, поштова адмiнiстрацiя якої не бере на себе перевезення посилок, може доручити виконання положень Конвенцiї транспортним пiдприємствам. Вона може в той же час обмежувати цю службу посилками, що виходять, чи призначенi у тi населенi пункти, що обслуговуються цими пiдприємствами.

     8. Незалежно вiд положень пункту 5, країни, якi до 1 сiчня 2001 року не були сторонами Угоди про поштовi посилки, не зобов'язанi надавати послуги у сферi поштових посилок.

Стаття 13
Додатковi служби

     1. Країни-члени забезпечують такi додатковi обов'язковi служби:

     1.1 служба реєстрацiї вихiдної прiоритетної та авiацiйної письмової кореспонденцiї;

     1.2 служба реєстрацiї вихiдної непрiоритетної та наземної письмової кореспонденцiї, що надсилається в пункти призначення, у яких вiдсутнi прiоритетнi чи авiацiйнi послуги;

     1.3 служба реєстрацiї всiєї вхiдної письмової кореспонденцiї.

     2. Надання реєстрацiйних послуг служби рекомендованих вiдправлень для вихiдної непрiоритетної та наземної письмової кореспонденцiї, що передається в пункти призначення, у яких є прiоритетнi та авiацiйнi послуги, не є обов'язковим.

     3. Країни-члени можуть надавати викладенi нижче додатковi необов'язковi послуги у вiдносинах мiж тими адмiнiстрацiями, що прийняли рiшення надавати цi послуги:

     3.1 страхування письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.2 доставка письмової кореспонденцiї пiд розписку;

     3.3 служба вiдправлень пiсляплатою для письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.4 служба термiнової доставки письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.5 служба доставки письмової кореспонденцiї особисто адресату пiд розписку або застрахованої кореспонденцiї;

     3.6 служба вiдправлень без стягування тарифiв i зборiв для письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.7 служба доставки немiцних i громiздких посилок;

     3.8 служба консигнацiйної доставки колективних вiдправлень вiд одного вiдправника, якi надсилаються за кордон.

     4. З обов'язкової та необов'язкової частин складаються такi три додатковi служби:

     4.1 служба мiжнародної комерцiйної кореспонденцiї з вiдповiддю (МККВ), що, в основному, є необов'язковою. Однак, всi адмiнiстрацiї зобов'язанi забезпечувати службу повернення вiдправлень МККВ;

     4.2 служба мiжнародних купонiв для вiдповiдi; цi купони можуть обмiнюватися в будь-якiй країнi-членi, але їхнiй продаж є необов'язковим;

     4.3 повiдомлення про доставку для рекомендованої письмової кореспонденцiї чи доставку пiд розписку вiдправлень з контрольованою доставкою, посилок i вiдправлень з оголошеною цiннiстю; всi поштовi адмiнiстрацiї приймають повiдомлення про вручення для вхiдних вiдправлень; однак, надання послуги повiдомлення про вручення вихiдних вiдправлень є факультативною.

     5. Опис цих служб i тарифи наводяться в Регламентах.

     6. У випадках, коли за наведенi нижче послуги у внутрiшнiй службi стягується оплата спецiальних тарифiв, поштовi адмiнiстрацiї мають право стягувати такi самi тарифи за мiжнароднi вiдправлення вiдповiдно до умов, зазначених в Регламентах:

     6.1 доставка дрiбних пакетiв вагою понад 500 грамiв;

     6.2 письмова кореспонденцiя, вiдправлена пiсля граничного термiну вiдправлення;

     6.3 кореспонденцiя, вiдправлена пiсля закiнчення роботи операцiйних вiкон;

     6.4 приймання кореспонденцiї за мiсцем проживання вiдправника;

     6.5 вiдкликання письмової кореспонденцiї пiсля закiнчення роботи операцiйних вiкон;

     6.6 вiдправлення до запитання;

     6.7 зберiгання письмової кореспонденцiї вагою понад 500 грамiв та поштових посилок;

     6.8 доставка посилок у вiдповiдь на повiдомлення про прибуття;

     6.9 покриття ризикiв, пов'язаних з дiєю форс-мажорних обставин.

Стаття 14
Електронна пошта, послуга з експрес-доставляння вiдправлень, комплексна логiстика й новi служби

     1. Поштовi адмiнiстрацiї можуть домовлятися мiж собою про участь у таких службах, якi описанi в Регламентах:

     1.1 електронна пошта, що є поштовою послугою, у якiй використовується електронна передача повiдомлень;

     1.2 Послуга з експрес-доставляння вiдправлень, яка є службою термiнового пересилання документiв i вантажiв, а також, де це можливо, найшвидшою поштовою послугою iз застосуванням фiзичних засобiв. Поштовi адмiнiстрацiї можуть надавати цю послугу на основi багатосторонньої типової угоди про послугу з експрес-доставляння вiдправлень чи за двосторонньою угодою;

     1.3 комплексна логiстика, яка є службою, що повнiстю задовольняє потреби клiєнтiв у сферi логiстики та включає етапи, якi передують i настають за фiзичним перевезенням товарiв i документiв;

     1.4 електронний поштовий штемпель, що є доказом електронної передачi документiв у вiдповiднiй формi, у вiдповiдний час за участю однiєї чи бiльше сторiн.

     2. За спiльної згоди поштовi адмiнiстрацiї можуть створити нову службу, яка не була конкретно передбачена Актами Союзу. Тарифи, що стосуються нової служби, встановлюються кожною заiнтересованою адмiнiстрацiєю з урахуванням експлуатацiйних витрат служби.

Стаття 15
Кореспонденцiя, що не приймається. Заборони

     1. Загальнi положення

     1.1 Кореспонденцiя, що не вiдповiдає умовам, визначеним у Конвенцiї та Регламентах, не приймаються. Кореспонденцiя, яка пересилається для сприяння акту шахрайства чи з намiром ухилитись вiд повної сплати належних сум, не приймається.

     1.2 Винятки стосовно заборон, зазначених у цiй статтi, наводяться у Регламентах.

     1.3 Всi поштовi адмiнiстрацiї мають можливiсть доповнювати списки заборон, якi мiстяться у цiй статтi, якi можуть бути застосованi вiдразу пiсля їхнього внесення до вiдповiдного довiдника.

     2. Заборони для всiх категорiй кореспонденцiї

     2.1 Внесення зазначених нижче предметiв забороняється в усiх категорiях кореспонденцiї:

     2.1.1 наркотикiв i психотропних речовин;

     2.1.2 предметiв непристойного чи аморального характеру;

     2.1.3 предметiв, ввезення чи обiг яких заборонено в країнi призначення;

     2.1.4 предметiв, що за своїм характером чи упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працiвникiв або населення, забруднювати чи псувати iншу кореспонденцiю, поштове устаткування чи власнiсть третьої сторони;

     2.1.5 документiв, що мають характер поточного та особистого листування мiж особами, що не є вiдправником й одержувачем, чи особами, що проживають з ними.

     3. Вибуховi, займистi чи радiоактивнi матерiали, а також iншi небезпечнi речовини.

     3.1 Вкладання вибухових, займистих чи iнших небезпечних речовин, а також радiоактивних матерiалiв забороняється у всiх категорiях вiдправлень.

     3.2 Як виняток приймаються для пересилання такi речовини й матерiали:

     3.2.1 радiоактивнi матерiали, що пересилаються у письмовiй кореспонденцiї та поштових посилках, про якi йдеться в статтi 16.1;

     3.2.2 бiологiчнi речовини, що пересилаються в письмовiй кореспонденцiї й про якi йдеться в статтi 16.2.

     4. Живi тварини

     4.1 Живих тварин забороняється пересилати у всiх категорiях вiдправлень.

     4.2 Як виняток допускаються до пересилання у письмовiй кореспонденцiї, крiм застрахованої кореспонденцiї:

     4.2.1 бджоли, п'явки й шовковичнi черв'яки;

     4.2.2 паразити й i призначенi для боротьби зi шкiдливими комахами винищувачi, якими обмiнюються офiцiйно визнанi установи;

     4.2.3 мушки родини дрозофiла (Drosophilidae) для медико-бiологiчних дослiджень для офiцiйно визнаних установ.

     4.3 Як виняток приймаються для пересилання в посилках:

     4.3.1 живi тварини, пересилання яких поштою дозволено поштовими правилами заiнтересованих країн.

     5. Вкладання кореспонденцiї у посилки

     5.1 Заборонено вкладати у поштовi посилки наведенi нижче предмети:

     5.1.1 документи, що мають характер поточного й особистого листування;

     5.1.2 кореспонденцiю будь-якого характеру, якою обмiнюються особи, крiм вiдправника та одержувача, чи осiб, що живуть з ними.

     6. Монети, банкiвськi бiлети й iншi дорогоцiннi предмети

     6.1 Забороняється вкладати монети, банкiвськi бiлети, банкноти чи будь-якi цiннi папери на пред'явника, дорожнi чеки, платину, золото чи срiбло у виробах чи в необробленому виглядi, дорогоцiннi каменi, ювелiрнi вироби та iншi дорогоцiннi предмети:

     6.1.1 у нерекомендовану письмову кореспонденцiю;

     6.1.1.1 однак, якщо внутрiшнє законодавство країн подання та призначення це дозволяє, такi предмети можуть пересилатися в закритому конвертi як рекомендованi вiдправлення;

     6.1.2 у нерекомендованих посилках, крiм випадкiв, коли вiдповiдно до внутрiшнього законодавства країн подання та призначення це дозволяється;

     6.1.3 у нерекомендованих посилках, якими обмiнюються двi країни, якi приймають рекомендованi посилки;

     6.1.3.1 крiм того, будь-яка адмiнiстрацiя може заборонити вкладання злиткiв золота у рекомендованi або нерекомендованi посилки, що виходять або надсилаються на її територiю чи пересилаються транзитом її територiєю; вона може обмежити дiйсну вартiсть цих вiдправлень.

     7. Друкованi видання й лiтература для слiпих.

     7.1 Друкованi видання й лiтература для слiпих:

     7.1.1 не мають будь-яких написiв й не мiстять будь-яких вiдправлень, що мають характер листування;

     7.1.2 не мiстять будь-яких поштових марок чи бланкiв передоплати, проштемпельованих чи нi, жодних документiв, що мають грошову цiннiсть, крiм випадкiв, коли вiдправлення мiстить як вкладення картку, конверт чи бандероль з друкованою адресою вiдправника або його агента в країнi подання першого вiдправлення або в країнi призначення, повернення якого попередньо оплачено.

     8. Обробка помилково прийнятих вiдправлень

     8.1 Порядок оброблення помилково прийнятих вiдправлень визначається у Регламентах. Однак вiдправлення, якi мiстять предмети, зазначенi в пунктах 2.1.1, 2.1.2 i 3.1, за жодних обставин не пiдлягають доставцi за призначенням, врученню адресатам чи поверненню до мiсця подання. У випадку виявлення пiд час транзитного пересилання предметiв, зазначених у пунктах 2.1.1 i 3.1, з ними поступають згiдно з внутрiшнiм законодавством транзитної країни.

Стаття 16
Допустимi радiоактивнi й бiологiчнi речовини

     1. Радiоактивнi матерiали приймаються для пересилання у вiдправленнях письмової кореспонденцiї та посилках мiж поштовими адмiнiстрацiями, що заявили про свою готовнiсть приймати цi вiдправлення або на взаємнiй основi, або в одному напрямку вiдповiдно до умов, зазначених нижче:

     1.1 радiоактивнi речовини комплектують i упаковують згiдно з вiдповiдними положеннями Регламентiв;

     1.2 коли радiоактивнi речовини пересилаються у вiдправленнях письмової кореспонденцiї, за них стягується тариф прiоритетних вiдправлень чи тариф за листи й замовлення;

     1.3 радiоактивнi матерiали, що мiстяться у вiдправленнях письмової кореспонденцiї чи поштових посилках, надсилатися найшвидшим шляхом, зазвичай повiтряним, за умови оплати вiдповiдних додаткових авiацiйних тарифiв;

     1.4 радiоактивнi матерiали можуть подаватися лише вiдповiдно уповноваженими на це вiдправниками.

     2. Бiологiчнi речовини приймаються у вiдправленнях письмової кореспонденцiї за таких умов:

     2.1 Бiологiчнi речовини, що швидко псуються, iнфекцiйнi речовини й тверда вуглекислота (сухий лiд), якщо вiн використовується для охолодження iнфекцiйних речовин, можуть пересилатися поштою тiльки в рамках обмiну мiж офiцiйно визнаними компетентними лабораторiями. Цi небезпечнi товари можуть допускатися в поштi для їхнього пересилання авiацiйним шляхом за умови, що нацiональне законодавство, дiючi Технiчнi Правила Мiжнародної органiзацiї цивiльної авiацiї (IКАО) та правила Мiжнародної асоцiацiї повiтряного транспорту (IАТА) стосовно небезпечних товарiв, це дозволяють.

     2.2 За бiологiчнi речовини, що швидко псуються, iнфекцiйнi речовини, укомплектованi та упакованi згiдно з вiдповiдними положеннями Регламенту, стягується тариф, установлений для прiоритетних вiдправлень, чи тариф, установлений для рекомендованих листiв. Дозволяється стягнення додаткового тарифу за поштове оброблення цих вiдправлень.

     2.3 Прийняття швидкопсувних бiологiчних речовин та iнфекцiйних речовин обмежується тими країнами-членами, поштовi адмiнiстрацiї яких погодилися приймати такi вiдправлення або на взаємнiй основi, або в одному напрямку.

     2.4 Такi речовини пересилаються найшвидшим шляхом, зазвичай повiтряним, за умови оплати вiдповiдних повiтряних додаткових авiацiйних тарифiв i з наданням прiоритету пiд час доставки.

Стаття 17
Рекламацiї

     1. Кожна поштова адмiнiстрацiя зобов'язана приймати рекламацiї стосовно будь-якого вiдправлення, яке було подано в її власнiй службi чи в службi iншої поштової адмiнiстрацiї за умови, що вони представленi протягом шести мiсяцiв, починаючи з наступного дня пiсля дня подачi вiдправлення. Термiн шiсть мiсяцiв стосується вiдносин мiж позивачами й поштовими адмiнiстрацiями, i не включають строку пересилання рекламацiй мiж поштовими адмiнiстрацiями.

     1.1 Однак, приймання рекламацiй стосовно неотримання звичайних вiдправлень письмової кореспонденцiї не є обов'язковим. Таким чином, поштовi адмiнiстрацiї, якi приймають рекламацiї стосовно неотримання звичайних вiдправлень письмової кореспонденцiї, мають можливiсть обмежити рекламацiї пошуками у службi вiдправлень, що не пiддаються доставцi.

     2. Рекламацiї розглядаються вiдповiдно до умов, передбачених в Регламентах.

     3. Оброблення рекламацiй здiйснюється безкоштовно. Проте, додатковi витрати, пов'язанi з проханням про пересилання вiдповiдi за допомогою послуги з експрес-доставляння вiдправлень, у принципi оплачуються за рахунок подавця рекламацiї.

Стаття 18
Митний контроль. Мита й iншi збори

     1. Поштовi адмiнiстрацiї країн подання й поштовi адмiнiстрацiї країн призначення вiдповiдно до законодавства цих країн мають право подавати вiдправлення на митний огляд.

     2. За вiдправлення, що наданi для митного контролю, може стягуватися тариф за надання до митницi, орiєнтовний розмiр якого встановлено у Регламентах. Цей тариф стягується тiльки за надання митницi й за митний огляд вiдправлень, що обкладаються митними зборами чи будь-яким iншим подiбним збором.

     3. Поштовi адмiнiстрацiї, що мають дозвiл розмитнювати вiдправлення вiд iменi клiєнтiв, можуть стягувати з клiєнтiв тариф, що ґрунтується на фактичних витратах.

     4. Поштовi адмiнiстрацiї уповноваженi стягувати з вiдправникiв чи одержувачiв вiдправлень, залежно вiд випадку, мита й усi iншi необхiднi збори.

Стаття 19
Обмiн закритими депешами з вiйськовими частинами

     1. Обмiн закритими депешами з письмовою кореспонденцiєю може здiйснюватись за посередництва сухопутних, морських чи повiтряних служб iнших країн:

     1.1 мiж поштовими установами будь-якої з країн-членiв i командуючими вiйськовими пiдроздiлами, що знаходяться в розпорядженнi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     1.2 мiж командуючими такими вiйськовими пiдроздiлами;

     1.3 мiж поштовими установами будь-якої з країн-членiв i командуючими морськими, повiтряними чи вiйськовими пiдроздiлами, вiйськовими судами чи лiтаками тiєї самої країни, що знаходяться за кордоном;

     1.4 мiж командуючими морськими, повiтряними чи вiйськовими пiдроздiлами, вiйськовими судами чи лiтаками однiєї й тiєї самої країни.

     2. Вiдправлення письмової кореспонденцiї, що вкладаються в депешi, зазначенi в пунктi 1, обмежуються вiдправленнями, що адресованi членам вiйськових пiдроздiлiв або офiцерам i екiпажам суден чи лiтакiв, що одержують або вiдправляють депешi, чи вiдправляються зазначеними вище особами. Тарифи та умови вiдправлення, що можуть застосовуватися до них, визначаються вiдповiдно до правил поштової адмiнiстрацiї країни, що надала у розпорядження вiйськовий пiдроздiл чи якiй належать судна чи лiтаки.

     3. За вiдсутностi особливої домовленостi поштова адмiнiстрацiя країни, що надала в розпорядження вiйськовий пiдроздiл чи якiй належать вiйськовi судна чи лiтаки, зобов'язана сплатити вiдповiдним адмiнiстрацiям витрати на транзит депеш, кiнцевi витрати i витрати на повiтряне перевезення.

Стаття 20
Норми й стандарти якостi служби послуг

     1. Адмiнiстрацiї повиннi встановити й публiкувати свої стандарти й норми у сферi доставки вхiдних вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок.

     2. Цi стандарти й норми, збiльшенi на час, який є необхiдним для митного очищення, є не менш сприятливими, нiж тi, що застосовуються до подiбних вiдправлень їхньої внутрiшньої служби.

     3. Адмiнiстрацiї подання також встановлюють i публiкують стандарти пересилання з кiнця в кiнець для прiоритетних вiдправлень й авiацiйних вiдправлень письмової кореспонденцiї, а також для поштових посилок та посилок економ-класу (наземних).

     4. Поштовi адмiнiстрацiї здiйснюють оцiнку застосування нормативiв у сферi якостi послуг служби.

Роздiл 2
Вiдповiдальнiсть

Стаття 21
Вiдповiдальнiсть поштових адмiнiстрацiй. Вiдшкодування

     1. Загальнi положення

     1.1 За винятком випадкiв, передбачених у статтi 22, поштовi адмiнiстрацiї вiдповiдають за:

     1.1.1 втрату, крадiжку чи ушкодження рекомендованих вiдправлень, простих посилок i вiдправлень з оголошеною цiннiстю;

     1.1.2 втрату вiдправлень з контрольованою доставкою;

     1.1.3 повернення посилки, про причину недоставляння якої не було повiдомлено.

     1.2 Поштовi адмiнiстрацiї не несуть вiдповiдальностi за вiдправлення, iншi, нiж тi, якi згадуються в пунктах 1.1.1 та 1.1.2.

     1.3 У всiх iнших випадках, якi не передбаченi цiєю Конвенцiєю, поштовi адмiнiстрацiї не несуть вiдповiдальностi.

     1.4 Якщо втрата чи повне ушкодження рекомендованого вiдправлення, простої посилки та вiдправлення з оголошеною цiннiстю є результатом форс-мажорних обставин, якi не дають приводу для вiдшкодування, то вiдправник має право на вiдшкодування сплачених тарифiв за винятком страхового збору.

     1.5 Суми вiдшкодування, якi повиннi сплачуватися, не перевищують суми, якi згадуються в Регламентi письмової кореспонденцiї та Регламентi поштових посилок.

     1.6 У справi про вiдповiдальнiсть непрямi збитки та нереалiзованi прибутки не враховуються у вiдшкодування, яке повинно бути сплачене.

     1.7 Всi положення стосовно вiдповiдальностi поштових адмiнiстрацiй є беззаперечними, обов'язковими та вичерпними. Поштовi адмiнiстрацiї за будь-яких обставин несуть вiдповiдальнiсть, навiть у випадку критичної помилки, лише в межах, установлених у Конвенцiї та Регламентах.

     2. Рекомендованi вiдправлення

     2.1 У випадку втрати, повного розкрадання чи повного ушкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування, встановлене у Регламентi письмової кореспонденцiї. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яка встановлена у Регламентi письмової кореспонденцiї, то адмiнiстрацiя може сплатити цю меншу суму й на цiй основi одержати вiдшкодування вiд будь-якої iншої адмiнiстрацiї, якої це може стосуватися.

     2.2 У випадку часткового розкрадання або часткового ушкодження рекомендованого вiдправлення, вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, дiйснiй вартостi заподiяного збитку чи пошкодження.

     3. Вiдправлення з контрольованою доставкою

     3.1 У випадку втрати, повного розкрадання чи повного ушкодження вiдправлення з контрольованою доставкою вiдправник має право на вiдшкодування тiльки сплачених тарифiв.

     4. Простi посилки

     4.1 У випадку втрати, повного розкрадання чи повного ушкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування суми, встановленої Регламентом поштових посилок. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яка встановлена у Регламентi поштових посилок, то поштовi адмiнiстрацiї можуть сплатити цю меншу суму й на цiй основi одержувати вiдшкодування вiд iнших адмiнiстрацiй, яких це може стосуватися.

     4.2 У випадку часткового розкрадання або часткового ушкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, дiйснiй вартостi завданого збитку чи пошкодження.

     4.3 Поштовi адмiнiстрацiї можуть домовитися мiж собою про застосування у двостороннiх вiдносинах суми за посилку, встановленої в Регламентi поштових посилок, незалежно вiд її ваги.

     5. Вiдправлення з оголошеною цiннiстю

     5.1 У випадку втрати, повного розкрадання чи повного ушкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, сумi оголошеної цiнностi в СПЗ.

     5.2 У випадку часткового розкрадання чи часткового ушкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, дiйснiй вартостi завданого збитку. Однак, це вiдшкодування в жодному разi не може перевищувати суму оголошеної цiнностi, вираженої в СПЗ.

     6. У випадках, згаданих у пунктах 4 i 5, сума вiдшкодування розраховується вiдповiдно до конвертованої в у СПЗ iснуючої цiни таких самих предметiв чи товарiв у мiсцi та в момент прийому вiдправлень для пересилання. За вiдсутностi iснуючих цiн вiдшкодування розраховується вiдповiдно до звичайної цiни предметiв чи товарiв, вартiсть яких оцiнюється на тих самих основах.

     7. Якщо вiдшкодування необхiдно сплатити за втрату, повне розкрадання чи повне ушкодження рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вiдправник чи, залежно вiд випадку, адресат має також право на вiдшкодування сплачених ним тарифiв i зборiв, за винятком рекомендованого чи страхового збору. Те саме стосується рекомендованих вiдправлень, простих посилок чи вiдправлень з оголошеною цiннiстю, вiд яких через їхнiй поганий стан вiдмовилися одержувачi, якщо до цього причетна поштова служба й за це потрiбно нести вiдповiдальнiсть.

     8. Незалежно вiд положень пунктiв 2, 4 та 5 адресат має право на вiдшкодування пiсля доставки розкраденого чи ушкодженого рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю.

     9. Поштова адмiнiстрацiя подання має право у своїй країнi виплачувати вiдправникам за рекомендованi вiдправлення й посилки з оголошеною цiннiстю вiдшкодування, передбаченi її внутрiшнiм законодавством, за умови, що воно не є меншим за тi, якi зазначенi в пунктах 2.1 i 4.1. Те саме стосується й поштової адмiнiстрацiї призначення, коли вiдшкодування виплачується адресату. Однак суми, встановленi в пунктах 2.1 i 4.1, застосовуються:

     9.1 у випадку вимоги, висунутої проти вiдповiдальної адмiнiстрацiї; чи

     9.2 якщо вiдправник вiдмовляється вiд своїх прав на користь адресата чи навпаки.

     10. Жоднi застереження стосовно виплати вiдшкодувань поштовим адмiнiстрацiям, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, не застосовуються до цiєї статтi.

Стаття 22
Звiльнення поштових адмiнiстрацiй вiд вiдповiдальностi

     1. Поштовi адмiнiстрацiї припиняють нести вiдповiдальнiсть за рекомендованi вiдправлення, вiдправлення з контрольованою доставкою, посилки й вiдправлення з оголошеною цiннiстю, доставку яких вони здiйснили вiдповiдно до умов, встановлених їхнiми регламентами вiдправлень тiєї самої категорiї. Проте вiдповiдальнiсть зберiгається:

     1.1 якщо розкрадання чи ушкодження виявлене або перед доставкою, або пiд час доставки вiдправлення;

     1.2 якщо, за умови, що це дозволяють внутрiшнi регламенти, адресат чи вiдправник, якщо вiдправлення було повернено, робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи ушкодженого вiдправлення;

     1.3 якщо, за умови, що це дозволяють внутрiшнi регламенти, рекомендоване вiдправлення доставлено в поштову скриньку, а одержувач заявляє, не отримав вiдправлення;

     1.4 якщо одержувач чи, у випадку повернення в мiсце подання, вiдправник посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє адмiнiстрацiї, яка доставила йому вiдправлення, про виявлення ним крадiжки чи ушкодження. Вiн надає доказ, що така крадiжка чи ушкодження не вiдбулися пiсля доставки. Термiн "негайно" тлумачиться вiдповiдно до внутрiшнього законодавства.

     2. Поштовi адмiнiстрацiї не несуть вiдповiдальностi:

     2.1 у випадку дiї форс-мажорних обставин за умови дотримання положень статтi 13.6.9;

     2.2 якщо вони не можуть нести вiдповiдальнiсть за вiдправлення внаслiдок знищення службових документiв у результатi дiї форс-мажорних обставин, якщо їхня вiдповiдальнiсть не доведена в iнший спосiб;

     2.3 якщо така втрата, крадiжка чи пошкодження є виною чи наслiдком недбалостi вiдправника чи викликаний властивостями вмiсту вiдправлення;

     2.4 у випадку вiдправлень, якi пiдпадають пiд заборони, зазначенi в статтi 15;

     2.5 у випадку конфiскацiї згiдно iз законодавством країни призначення вiдповiдно до повiдомлення адмiнiстрацiї цiєї країни;

     2.6 у випадку рекомендованих вiдправлень, стосовно яких було заявлено неправдиву цiннiсть, яка перевищує дiйсну вартiсть вмiсту;

     2.7 якщо вiдправник не подав рекламацiї протягом шести мiсяцiв з дня подання вiдправлення;

     2.8 у випадку посилок вiйськовополонених та iнтернованих цивiльних осiб;

     2.9 якщо у дiях вiдправника вбачаються елементи шахрайства з метою отримання компенсацiї.

     3. Поштовi адмiнiстрацiї не несуть будь-якої вiдповiдальностi за митнi декларацiї, незалежно вiд, форми, у якiй вони складенi, або за рiшення, прийнятi митними службами стосовно перевiрки вiдправлень, наданих для митного контролю.

Стаття 23
Вiдповiдальнiсть вiдправника

     1. Подавець вiдправлення несе вiдповiдальнiсть за тiлеснi ушкодження, нанесенi поштовим службовцям, i за всi пошкодження, спричиненi iншим поштовим вiдправленням, а також поштовому обладнанню в результатi вiдправлення їм предметiв, якi є неприйнятними для пересилання чи не вiдповiдають умовам допуску.

     2. У випадку пошкоджень iнших поштових вiдправлень, вiдправник несе вiдповiдальнiсть за кожне пошкоджене вiдправлення у тих самих межах, що й поштовi адмiнiстрацiї.

     3. Вiдправник несе вiдповiдальнiсть навiть якщо установа подання прийняла таке вiдправлення.

     4. Однак, якщо вiдправник дотримувався умов приймання, вiн не несе вiдповiдальностi, якщо з боку поштових адмiнiстрацiй чи перевiзникiв пiд час оброблення вiдправлення мали мiсце помилки або недбалiсть пiсля його приймання.

Стаття 24
Виплата вiдшкодування

     1. За умови дотримання права зворотної вимоги до адмiнiстрацiї, яка несе вiдповiдальнiсть, зобов'язання виплати вiдшкодування та повернення тарифiв i зборiв покладається або на адмiнiстрацiю подання або на адмiнiстрацiю призначення.

     2. Вiдправник має право вiдмовитися вiд своїх прав на вiдшкодування на користь адресата. I навпаки, адресат має право вiдмовитися вiд своїх прав на користь вiдправника. Вiдправник чи адресат може уповноважити третю особу одержати вiдшкодування, якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє.

Стаття 25
Можливе стягнення вiдшкодування з вiдправника чи адресата

     1. Якщо пiсля виплати вiдшкодування рекомендоване вiдправлення, посилка чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю або частина вмiсту, що ранiше вважалося втраченим, знайдено, то вiдправник чи адресат, залежно вiд ситуацiї, отримує повiдомлення про те, що вiдправлення може бути йому передано протягом трьох мiсяцiв пiсля повернення ним суми виплаченого йому вiдшкодування. Одночасно, його запитують про те, кому повинно бути вручено вiдправлення. У випадку вiдмови чи вiдсутностi вiдповiдi протягом встановленого термiну такий самий порядок застосовується стосовно адресата чи, залежно вiд обставин, стосовно вiдправника, з наданням цiй особi права дати вiдповiдь протягом того самого перiоду часу.

     2. Якщо вiдправник i адресат вiдмовляються одержати вiдправлення чи не дають вiдповiдi протягом перiоду часу, передбаченого в пунктi 1, воно переходить у власнiсть адмiнiстрацiї чи, де це є доцiльним, адмiнiстрацiй, якi понесли збитки.

     3. У випадку подальшого виявлення вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вартiсть вмiсту якого визнана нижчою за суму виплаченого вiдшкодування, вiдправник чи одержувач, залежно вiд випадку, повертає суму вiдшкодування за вручення вiдправлення незалежно вiд наслiдкiв, що випливають зi злочинного оголошення цiнностi.

Стаття 26
Принцип взаємностi, що застосовується до застережень стосовно вiдповiдальностi

     1. Незалежно вiд положень, передбачених у статтях 22 - 25, будь-яка країна-член, що зберiгає за собою право не виплачувати вiдшкодування за зобов'язаннями, не має права на отримання вiдшкодування вiд iнших країн-членiв, якi беруть на себе вiдповiдальнiсть згiдно iз цими статтями.

Роздiл 3
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 27
Вiдправлення письмової кореспонденцiї за кордон

     1. Країна-член не зобов'язана нi пересилати, нi доставляти адресатам вiдправлення письмової кореспонденцiї, вiдправники яких, проживаючи на її територiї, здають чи доручають здачу вiдправлень в iншiй країнi з метою скористатися бiльш сприятливими тарифними умовами в тiй країнi.

     2. Положення пункту 1 застосовуються однаковою мiрою як до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих у країнi проживання вiдправника та перевезених пiсля цього через кордон, так i до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих в iншiй країнi.

     3. Адмiнiстрацiя призначення може вимагати вiд вiдправника, а у випадку, коли це неможливо, вiд адмiнiстрацiї подання, сплати внутрiшнiх тарифiв. Якщо нi вiдправник, нi адмiнiстрацiя подання не згоднi сплачувати цi тарифи в строк, установлений адмiнiстрацiєю призначення, ця адмiнiстрацiя може або повернути цi вiдправлення адмiнiстрацiї подання, i має право вимагати вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх вiдповiдно до її внутрiшнього законодавства.

     4. Країна-член не зобов'язана надсилати чи доставляти одержувачам вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi вiдправники подали самi або через доручають вiдправити у великiй кiлькостi в країнi, iншiй нiж та, в якiй вони проживають, якщо сума кiнцевих витрат, якi необхiдно стягнути, виявляється меншою нiж та, яку стягували б, якби вiдправлення були поданi в країнi проживання вiдправникiв. Адмiнiстрацiя призначення може вимагати вiд адмiнiстрацiї подання оплати, порiвнянної з понесеними витратами, яка не може перевищувати бiльшої суми двох таких сум: або 80% внутрiшнього тарифу, що застосовується до еквiвалентних вiдправлень, або 0,14 СПЗ за вiдправлення плюс 1 СПЗ за кiлограм. Якщо адмiнiстрацiя подання вiдмовляється сплатити суму, яка вимагається, в термiн, встановлений адмiнiстрацiєю призначення, то остання може або повернути вiдправлення адмiнiстрацiї подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх вiдповiдно до її внутрiшнього законодавства.

Частина III
Оплата

Роздiл 1
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 28
Кiнцевi витрати. Загальнi положення

     1. За винятком передбачених у Регламентах випадкiв звiльнення вiд оплати, кожна адмiнiстрацiя, що одержує вiд iншої адмiнiстрацiї вiдправлення письмової кореспонденцiї, має право стягувати з адмiнiстрацiї вiдправлення плату за витрати, викликанi у зв'язку з отриманою мiжнародною поштою.

     2. Для застосування положень про сплату кiнцевих витрат поштовi адмiнiстрацiї розподiляються на країни й територiї цiльової системи чи країни й територiї, що мають право брати участь у перехiднiй системi згiдно зi списком, складеним iз цiєю метою Конгресом в його резолюцiї C 12/2004. У положеннях про кiнцевi витрати країни й територiї називаються "країнами".

     3. Положення цiєї Конвенцiї стосовно сплати кiнцевих витрат є перехiдними домовленостями, що призведе до прийняття системи оплати з урахуванням специфiчних для кожної країни чинникiв.

     4. Доступ до внутрiшньої служби

     4.1 Кожна адмiнiстрацiя застосовує у вiдношеннi до iнших адмiнiстрацiй усi тарифи, термiни й умови, що пропонуються в її внутрiшньому режимi на умовах, аналогiчних тим, що забезпечуються для її нацiональних клiєнтiв.

     4.2 У подiбних умовах адмiнiстрацiя, що вiдправляє, може вимагати вiд адмiнiстрацiї цiльової системи забезпечити їй в кiнцевiй системi такi самi умови, якi остання надає своїм нацiональним клiєнтам стосовно еквiвалентних вiдправлень.

     4.3 Адмiнiстрацiї перехiдної системи вказують, чи дозволяють вони доступ на умовах, згаданих у параграфi 4.1.

     4.3.1 Якщо адмiнiстрацiя, що приєдналась до перехiдної системи, заявляє про те, що дозволяє доступ на умовах, якi пропонуються в її внутрiшнiй системi, то цей дозвiл застосовується до всiх адмiнiстрацiй Союзу без дискримiнацiї.

     4.4 Адмiнiстрацiя призначення сама вирiшує, чи виконуються умови доступу до її внутрiшньої служби адмiнiстрацiєю подання.

     5. Тарифи кiнцевих витрат за пошту у великiй кiлькостi не перевищують найбiльш сприятливих тарифiв, що застосовуються адмiнiстрацiями призначення вiдповiдно до двостороннiх чи багатостороннiх угод стосовно кiнцевих витрат. Адмiнiстрацiя призначення сама вирiшує, чи виконуються умови доступу до її внутрiшньої служби адмiнiстрацiєю подання.

     6. Оплата кiнцевих витрат основана на якостi служби в країнi призначення. Таким чином, Рада поштової експлуатацiї уповноважена дозволяти додатковi виплати компенсацiї, зазначеної у статтях 29 i 30 для заохочення участi в системах контролю та винагороди адмiнiстрацiям за досягнення показникiв якостi. У випадку недостатнього рiвня якостi Рада поштової експлуатацiї може також установлювати штрафи, але не позбавляє адмiнiстрацiй їхньої мiнiмальної компенсацiї вiдповiдно до статей 29 i 30.

     7. Будь-яка адмiнiстрацiя може вiдмовитися повнiстю або частково вiд оплати, передбаченої в пунктi 1.

     8. На основi двосторонньої чи багатосторонньої угоди зацiкавленi адмiнiстрацiї можуть застосовувати для розрахункiв по кiнцевим витратам iншi системи оплати.

Стаття 29
Кiнцевi витрати. Положення, що застосовуються до обмiну мiж країнами цiльової системи

     1. Оплата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, в тому числi пошта у великiй кiлькостi, але крiм мiшкiв М, установлюється, виходячи iз застосування тарифiв за вiдправлення i за кiлограм, що вiдображають витрати на обробку в країнi призначення; цi витрати повиннi бути пов'язанi з внутрiшнiми тарифами. Розрахунок тарифiв здiйснюється вiдповiдно до умов, зазначених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     2. Тарифи за вiдправлення й за кiлограм розраховуються на основi вiдсотка суми тарифу за прiоритетний лист внутрiшнього режиму вагою 20 грамiв, який складає:

     2.1 на 2006 р.: 62%;

     2.2 на 2007 р.: 64%;

     2.3 на 2008 р.: 66%;

     2.4 на 2009 р.: 68 %.

     3. Тарифи не можуть перевищувати:

     3.1 на 2006 р.: 0,226 СПЗ за вiдправлення й 1,768 СПЗ за кiлограм;

     3.2 на 2007 р.: 0,231 СПЗ за вiдправлення й 1,812 СПЗ за кiлограм;

     3.3 на 2008 р.: 0,237 СПЗ за вiдправлення й 1,858 СПЗ за кiлограм;

     3.4 на 2009 р.: 0,243 СПЗ за вiдправлення й 1,904 СПЗ за кiлограм.

     4. На перiод 2006 - 2009 рокiв тарифи, якi повиннi застосовуватися, не можуть бути нижче 0,147 СПЗ за вiдправлення i 1,491 СПЗ за кiлограм. За умови, якщо пiдвищенi тарифи не перевищують 100% тарифу вiдповiдної країни за прiоритетний лист внутрiшньої служби вагою 20 грамiв, то мiнiмальнi тарифи дорiвнюють:

     4.1 на 2006 р.: 0,151 СПЗ за вiдправлення i 1,536 СПЗ за кiлограм;

     4.2 на 2007 р.: 0,154 СПЗ за вiдправлення i 1,566 СПЗ за кiлограм;

     4.3 на 2008 р.: 0,158 СПЗ за вiдправлення i 1,598 СПЗ за кiлограм;

     4.4 на 2009 р.: 0,161 СПЗ за вiдправлення i 1,630 СПЗ за кiлограм

     5. Для мiшкiв М застосовується тариф у розмiрi 0,793 СПЗ за кiлограм.

     5.1 3 метою оплати кiнцевих витрат мiшки М вагою менше 5 кiлограмiв вважаються такими, що мають вагу 5 кiлограмiв.

     6. За рекомендованi вiдправлення стягується додаткова плата 0,5 СПЗ за вiдправлення, а за вiдправлення з оголошеною цiннiстю стягується додаткова плата 1 СПЗ за вiдправлення.

     7. Положення, застосовнi мiж країнами цiльової системи, застосовуються до будь-якої країни перехiдної системи, яка заявляє про свiй намiр приєднатися до цiльової системи. Рада поштової експлуатацiї може визначати перехiднi заходи у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     8. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, не застосовуються до цiєї статтi.

Стаття 30
Кiнцевi витрати. Положення, застосовнi до потокiв пошти призначенням в країни перехiдної системи, з них та мiж ними

     1. Оплата

     1.1 Плата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, крiм мiшкiв М, складає 0,147 СПЗ за вiдправлення й 1,491 СПЗ за кiлограм.

     1.1.1 Для потокiв, що не перевищують 100 тонн на рiк, обидва елементи конвертуються в загальний тариф у розмiрi 3,727 СПЗ за кiлограм на основi середнього свiтового показника у розмiрi 15,21 вiдправлень на кiлограм.

     1.1.2 Для потокiв, що перевищують 100 тонн на рiк, застосовується загальний тариф 3,727 СПЗ за кiлограм, якщо нi адмiнiстрацiя призначення, нi адмiнiстрацiя подання не вимагають перегляду тарифу на основi фактичної кiлькостi вiдправлень на кiлограм вiдповiдного потоку. Крiм того, вiн застосовується, якщо фактична кiлькiсть вiдправлень на кiлограм складає 13-17.

     1.1.3 Якщо одна iз заiнтересованих адмiнiстрацiй вимагає застосування фактичної кiлькостi вiдправлень на кiлограм, то оплата, яка повинна застосовуватися за вiдповiдний потiк поштових вiдправлень розраховується вiдповiдно до механiзму перегляду, передбаченого у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     1.1.4 Перегляд загального тарифу, зазначеного в пунктi 1.1.2, в бiк його зниження, не може здiйснюватися країною цiльової системи стосовно країни перехiдної системи, якщо тiльки остання не вимагає перегляду в протилежному напрямку.

     1.2 Для мiшкiв М застосовується тариф у розмiрi 0,793 СПЗ за кiлограм.

     1.2.1 3 метою оплати кiнцевих витрат мiшки М вагою менше 5 кiлограмiв вважаються такими, що мають вагу 5 кiлограмiв.

     1.3 За рекомендованi вiдправлення стягується додаткова плата 0,5 СПЗ за вiдправлення, а за вiдправлення з оголошеною цiннiстю стягується додаткова плата 1 СПЗ за вiдправлення.

     2. Механiзм узгодження систем

     2.1 Якщо адмiнiстрацiя цiльової системи, яка одержує потiк пошти, який перевищує 50 тонн на рiк, встановлює, що рiчна вага цього потоку перевищує порiг, розрахований вiдповiдно до умов, визначених у Регламентi письмової кореспонденцiї, вона може застосовувати до пошти, що перевищує цей порiг, систему оплати, передбачену в статтi 29, за умови, що вона не застосовувала механiзму перегляду.

     2.2 Якщо адмiнiстрацiя перехiдної системи, яка отримує вiд iншої країни перехiдної системи потiк пошти, вага якого перевищує 50 тонн на рiк, установлює, що рiчний обсяг цього потоку перевищує порiг, розрахований вiдповiдно до умов, зазначених у Регламентi письмової кореспонденцiї, вона може застосовувати до пошти, яка перевищує цей порiг, додаткову оплату, передбачену в статтi 31, за умови, що вона не застосовувала механiзму перегляду.

     3. Пошта у великiй кiлькостi

     3.1 Оплата за пошту у великiй кiлькостi для країн цiльової системи встановлюється шляхом застосування тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, передбачених у статтi 29.

     3.2 Адмiнiстрацiї перехiдної системи можуть вимагати за отриману пошту у великiй кiлькостi оплату у розмiрi 0,147 СПЗ за вiдправлення та 1,491 СПЗ за кiлограм.

     4. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, не застосовуються до цiєї статтi.

Стаття 31
Фонд якостi служби

     1. За винятком мiшкiв М i вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються всiма країнами й територiями країнам, вiднесеним Економiчною та Соцiальною радою до категорiї найменш розвинених країн, пiдлягають збiльшенню iз розрахунку 16,5% тарифу 3,727 СПЗ за кiлограм, зазначеного у статтi 306, для поповнення Фонду якостi служби, щоб покращити якiсть служби у найменш розвинених країнах. Жоднi подiбнi платежi не здiйснюються мiж найменш розвиненими країнами.

     2. Країни - члени ВПС i територiй, що входять до складу Союзу, можуть звертатися до Адмiнiстративної ради з добре обґрунтованими проханнями вважати, що їхнi країни чи територiї потребують додаткових ресурсiв. Країни, яким наданий ПРОФ 1 (у минулому РК), можуть звертатися до Адмiнiстративної ради стосовно видiлення коштiв з ФПЯС на тих самих умовах, що й найменш розвиненим країнам. Бiльше того, країни, класифiкованi ПРООН як чистi донори, можуть звертатися до Адмiнiстративної ради стосовно видiленням їм коштiв з ФПЯС на тих самих умовах, що й країнам ПРОФ 1. Рiшення про видiлення коштiв вiдповiдно до цiєї статтi набуває чинностi в перший день календарного року, наступного пiсля дати прийняття Адмiнiстративною радою такого рiшення. Адмiнiстративна рада розглядає звернення й на основi суворих критерiїв вирiшує, чи може країна вважатися найменш розвиненою або країною ПРОФ 1, залежно вiд випадку, для видiлення коштiв з ФПЯС. Адмiнiстративна рада щорiчно переглядає та оновлює список країн-членiв ВПС i територiй, що входять до складу Союзу.

     3. За винятком мiшкiв М та вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, вiднесеними Конгресом до категорiї промислово розвинених країн для сплати кiнцевих витрат країнам i територiям, якi внесенi ПРООН до категорiї країн, якi мають право на отримання коштiв у рамках ПРОФ 1 (цiльовий показник розподiлу ресурсiв з основних фондiв), крiм найменш розвинених країн, пiдлягають збiльшенню на 8% тарифу 3,727 СПЗ за кiлограм, зазначеного у статтi 30, для поповнення цього Фонду, щоб покращити якiсть служби у країнах цiєї останньої категорiї.

     4. За винятком мiшкiв М та вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, вiднесеними Конгресом до категорiї промислово розвинених країн для вiдшкодування кiнцевих витрат країнам i територiям, внесеним цим самим Конгресом до категорiї країн, що розвиваються, крiм тих, якi зазначенi у пунктах 1 i 2, пiдлягають збiльшенню на 1% тарифу 3,727 СПЗ за кiлограм, зазначеного у статтi 30, для поповнення цього Фонду з метою покращення якостi служби.

     5. Країни й територiї, якi мають право на отримання коштiв у рамках ПРОФ 1 (цiльовий показник розподiлу ресурсiв з основних фондiв), мають можливiсть покращити якiсть своєї служби завдяки регiональним чи багатонацiональним проектам для найменш розвинених країн чи для країн з невеликим доходом. Цi проекти будуть безпосередньо вигiднi всiм сторонам, якi сприяли б їхньому фiнансуванню через Фонд покращення якостi служби.

     6. Регiональнi проекти повиннi, зокрема, сприяти реалiзацiї програм ВПС стосовно пiдвищення якостi служби та впровадженню систем аналiтичного облiку в країнах, що розвиваються. Не пiзнiше 2006 року Рада поштової експлуатацiї затвердить вiдповiднi процедури стосовно фiнансування цих проектiв.

Стаття 32
Транзитнi витрати

     1. За пересилання закритих депеш та вiдправлень, що пересилаються вiдкритим транзитом, якими обмiнюються двi адмiнiстрацiї чи двi установи однiєї i тiєї самої країни за допомогою служб однiєї чи декiлькох адмiнiстрацiй (посередницькi послуги), сплачують транзитнi витрати. Вони є винагородою за послуги сухопутного, морського й повiтряного транзиту.

Роздiл 2
Iншi положення

Стаття 33
Основнi тарифи й положення, що стосуються витрат на авiаперевезення

     1. Основний тариф, який застосовується у розрахунках мiж адмiнiстрацiями за авiаперевезення, затверджується Радою поштової експлуатацiї. Вiн розраховується Мiжнародним бюро згiдно з формулою, наведеною в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     2. Розрахунок витрат на авiаперевезення закритих депеш, прiоритетних вiдправлень, авiацiйних вiдправлень i авiацiйних посилок, якi надсилаються вiдкритим транзитом, а також вiдповiднi методи облiку, описуються в Регламентах письмової кореспонденцiї та поштових посилок.

     3. Витрати на перевезення на всiй вiдстанi повiтряного шляху покриваються:

     3.1 за рахунок адмiнiстрацiї країни подання, якщо мова йде про закритi депешi, у тому числi, якщо цi депешi проходять транзитом через одну або декiлька промiжних адмiнiстрацiй;

     3.2 за рахунок адмiнiстрацiї, яка передає цi вiдправлення iншiй адмiнiстрацiї, якщо мова йде про прiоритетнi та авiацiйнi вiдправлення, якi пересилаються вiдкритим транзитом, в тому числi заслану кореспонденцiю.

     4. Це саме правило застосовується до вiдправлень, звiльнених вiд зборiв за сухопутний i морський транзит, якщо вони надсилаються повiтряним шляхом.

     5. Кожна адмiнiстрацiя призначення, яка забезпечує повiтряне перевезення мiжнародної пошти усерединi своєї країни, має право на вiдшкодування додаткових витрат, пов'язаних iз цим перевезенням, за умови, що середньозважена вiдстань пройдених дiлянок перевищує 300 км. Рада поштової експлуатацiї може замiнити середньозважену вiдстань iншим вiдповiдним критерiєм. Якщо немає домовленостi, що передбачає безкоштовне перевезення, витрати повиннi бути єдиними для всiх прiоритетних та авiацiйних депеш, якi надходять iз-за кордону, незалежно вiд того, чи досилається ця пошта повiтряним шляхом чи нi.

     6. Однак, якщо вiдшкодування за кiнцевими витратами, яке стягується адмiнiстрацiєю призначення, ґрунтується конкретно на експлуатацiйних витратах чи внутрiшнiх тарифах, жодного додаткового вiдшкодування витрат за внутрiшнє повiтряне перевезення не здiйснюється.

     7. Адмiнiстрацiя призначення виключає пiд час розрахунку середньозваженої вiдстанi вагу всiх депеш, за якими розрахунок вiдшкодування кiнцевих витрат конкретно ґрунтується на експлуатацiйних витратах чи внутрiшнiх тарифах адмiнiстрацiї призначення.

Стаття 34
Сухопутнi й морськi частки тарифу за поштовi посилки

     1. За посилки, якими обмiнюються двi поштовi адмiнiстрацiї, стягуються вхiднi сухопутнi частки тарифу, розрахованi шляхом комбiнацiї основного тарифу за посилку й основного тарифу за кiлограм, що встановленi в Регламентi.

     1.1 З огляду на наведенi вище основнi тарифи, поштовi адмiнiстрацiї можуть, крiм того, отримати право вимагати додатковi тарифи за посилку й за кiлограм вiдповiдно до положень, встановлених у Регламентi.

     1.2 Частки тарифу, зазначенi в пунктах 1 та 1.1, оплачуються адмiнiстрацiєю країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачаються винятки iз цього принципу.

     1.3 Сухопутнi частки тарифу за вхiдний обмiн повиннi бути єдиними для всiєї територiї кожної країни.

     2. За посилки, якими обмiнюються двi адмiнiстрацiї чи двi установи однiєї й тiєї самої країни за допомогою наземних служб однiєї чи декiлькох iнших адмiнiстрацiй, на користь країн, служби яких беруть участь у наземному перевезеннi, належать сухопутнi частки тарифу за транзит, встановленi в Регламентi згiдно з ступiнню вiдстанi.

     2.1 Стосовно посилок, що пересилаються вiдкритим транзитом, промiжним адмiнiстрацiям дозволяється стягувати фiксовану частку тарифу за вiдправлення, яка встановлена в Регламентi.

     2.2 Сухопутнi частки тарифу за транзит оплачуються адмiнiстрацiєю країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається вiдхилення вiд цього принципу.

     3. Кожнiй з країн, служби яких беруть участь у морському перевезеннi посилок, дозволено стягувати морськi частки тарифу. Цi частки оплачуються адмiнiстрацiєю країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачено виняткiв.

     3.1 За кожне використане морське перевезення морська частка тарифу встановлюється в Регламентi поштових посилок вiдповiдно до застосовуваної ступiнi вiдстанi.

     3.2 Поштовi адмiнiстрацiї мають право пiдвищувати, максимально на 50%, морську частку тарифу, розраховану вiдповiдно до пункту 3.1. З iншого боку, вони можуть знижувати її на свiй розсуд.

Стаття 35
Право РПЕ встановлювати суму витрат i частки тарифу

     1. Рада поштової експлуатацiї уповноважена встановлювати наведенi нижче витрати й частки тарифу, якi повиннi оплачуватися поштовими адмiнiстрацiями вiдповiдно до умов, викладених в Регламентах:

     1.1 транзитнi витрати за обробку й перевезення депеш з письмовою кореспонденцiєю через одну чи бiльше промiжнi країни;

     1.2 основнi тарифи й витрати на авiаперевезення, що застосовуються до авiапошти;

     1.3 вхiднi сухопутнi частки тарифу за обробку вхiдних посилок;

     1.4 транзитнi сухопутнi частки тарифу за обробку й перевезення посилок промiжною країною;

     1.5 морськi частки тарифу за морське перевезення посилок.

     2. У випадку перегляду вiдповiдно до методологiї, яка гарантує виплату справедливої винагороди адмiнiстрацiям, якi забезпечують послуги, повиннi застосовуватися надiйнi й показовi фiнансово-економiчнi данi. Рiшення про внесення змiн набувають чинностi з дати, встановленої Радою поштової експлуатацiї.

Частина IV
Прикiнцевi положення

Стаття 36
Умови затвердження пропозицiй стосовно Конвенцiї та Регламентiв

     1. Для набуття чинностi пропозицiї, якi поданi Конгресу й стосуються цiєї Конвенцiї, повиннi бути схваленi бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi мають право голосу. Принаймнi, половина країн-членiв, представлених на Конгресi й тих, якi мають право голосу, повиннi бути присутнiми пiд час голосування.

     2. Для набуття чинностi пропозицiї, якi стосуються Регламенту письмової кореспонденцiї i Регламенту поштових посилок, повиннi бути схваленi бiльшiстю членiв Ради поштової експлуатацiї, якi мають право голосу.

     3. Пропозицiї, внесенi мiж двома Конгресами й тi, що стосуються цiєї Конвенцiї та її Заключного протоколу, набирають сили, якщо вони прийнятi:

     3.1 двома третинами голосiв, причому, якщо, принаймнi, половина країн-членiв Союзу, якi мають право голосу, брали участь у голосуваннi, якщо мова йде про поправки;

     3.2 бiльшiстю голосiв, якщо мова йде про тлумачення положень.

     4. Незважаючи на положення, передбаченi в пiдпунктi 3.1, будь-яка країна-член, нацiональне законодавство якої ще не є сумiсним iз запропонованою змiною, має право представити Генеральному директору Мiжнародного бюро письмову заяву, у якiй зазначається неможливiсть для неї прийняти цю змiну та яка повинна бути представлена протягом 90 днiв з моменту повiдомлення про цю змiну.

Стаття 37
Застереження, зробленi у ходi Конгресу

     1. Будь-яке застереження, несумiсне з метою й завданнями Союзу, не дозволяється.

     2. Як правило, будь-яка країна-член, погляд якої не подiляють iншi країни-члени, повинна докласти всiх можливих зусиль та приєднатися до думки бiльшостi. Застереження повиннi робитися у випадку абсолютної необхiдностi та за умови надання вiдповiдних мотивiв.

     3. Застереження до статей цiєї Конвенцiї повиннi представлятися Конгресу у виглядi пропозицiї в письмовiй формi на однiй з робочих мов Мiжнародного бюро та згiдно з вiдповiдними положеннями Внутрiшнього регламенту Конгресiв.

     4. Для набуття чинностi пропозицiї стосовно застережень, повиннi бути затвердженi бiльшiстю голосiв, необхiдною для внесення змiн i доповнень до статтi, якої стосується застереження.

     5. У принципi, застереження застосовуються на взаємнiй основi мiж країною-членом, що робить застереження, та iншими країнами-членами.

     6. Застереження до цiєї Конвенцiї будуть унесенi до її Заключного протоколу на пiдставi пропозицiй, затверджених Конгресом.

Стаття 38
Набуття чинностi й термiн дiї Конвенцiї

     1. Ця Конвенцiя дiю набуває чинностi 1 сiчня 2006 року й залишається чинною до набуття чинностi Актами наступного Конгресу.

     На пiдтвердження чого повноважнi представники урядiв країн-членiв пiдписали цю Конвенцiю в одному примiрнику, який передається на зберiгання Генеральному директору Мiжнародного бюро. Копiя передається кожнiй сторонi Мiжнародним бюро Всесвiтнього поштового союзу.

     Укладено в Бухарестi 5 жовтня 2004 р.