КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 3 серпня 2000 р.	N 1203

Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
постановами Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 16 листопада 2001 року N 1486,
вiд 16 листопада 2002 року N 1744,
вiд 24 сiчня 2007 року N 65,
вiд 9 вересня 2009 року N 956

(Змiни, передбаченi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 березня 2010 року N 252, внесенi не будуть у зв'язку iз скасуванням постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 березня 2010 року N 252 згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31 березня 2010 року N 287)

     Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     1. Затвердити Положення про пункти пропуску через державний кордон (додається).

     Контроль за додержанням вимог зазначеного Положення покласти на Голову Державного комiтету у справах охорони державного кордону.

     2. Визнати такою, що втратила чиннiсть, постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 серпня 1995 р. N 665 "Про затвердження Загальних правил вiдкриття та дiяльностi пунктiв пропуску через державний кордон" (ЗП України, 1996 р., N 1, ст. 10).

Прем'єр-мiнiстр України

В. ЮЩЕНКО

Iнд. 29

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 серпня 2000 р. N 1203

ПОЛОЖЕННЯ
про пункти пропуску через державний кордон

     1. Це Положення вiдповiдно до статей 9 i 11 Закону України "Про державний кордон України" визначає статус пунктiв пропуску через державний кордон (далi - пункти пропуску), встановлює єдиний порядок їх вiдкриття, дiяльностi та закриття.

     2. Пункт пропуску - це спецiально видiлена територiя на залiзничних i автомобiльних станцiях, у морських i рiчкових портах, аеропортах (на аеродромах), з комплексом будiвель, споруд i технiчних засобiв, де здiйснюються прикордонний, митний та iншi види контролю i пропуск через державних кордон осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна.

     3. Пункти пропуску класифiкуються:

     1) за категорiями - на мiжнароднi (пропуск через державний кордон громадян i транспортних засобiв будь-яких держав); мiждержавнi (пропуск через державний кордон громадян i транспортних засобiв України i сумiжної держави); мiсцевi (пропуск через державний кордон громадян України i сумiжної держави, якi проживають у прикордонних областях (районах), i транспортних засобiв, що їм належать);

     2) за видами сполучення - для автомобiльного, залiзничного, морського, пiшохiдного, повiтряного, поромного, рiчкового;

     3) за характером транспортних перевезень - на пасажирськi, вантажнi, вантажно-пасажирськi;

     4) за режимом функцiонування - на постiйнi, тимчасовi;

     5) за часом роботи - на цiлодобовi та такi, що працюють у визначений час.

     4. Реєстр пунктiв пропуску веде Держкомкордон.

     5. Особи, транспортнi засоби, вантажi та iнше майно, що перетинають чи перемiщуються через державний кордон, пiдлягають прикордонному i митному контролю, а також у вiдповiдних випадках ветеринарному, екологiчному, санiтарно-карантинному, фiтосанiтарному контролю, контролю за перемiщенням культурних цiнностей та у разi автомобiльного сполучення - контролю руху автотранспортних засобiв, повiтряного сполучення - контролю з метою забезпечення безпеки цивiльної авiацiї (далi - види контролю).

     Пункти пропуску, в яких крiм прикордонного i митного контролю здiйснюються iншi види контролю, визначаються Держкомкордоном разом з Держмитслужбою та вiдповiдним центральним органом виконавчої влади.

     6. Для здiйснення зазначених у пунктi 5 цього Положення видiв контролю заiнтересованими мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади утворюються в пунктах пропуску пiдроздiли органiв прикордонного i митного контролю та служб - державної ветеринарної медицини, екологiчного контролю, контролю за перемiщенням культурних цiнностей, мiжнародних автомобiльних перевезень, контролю з метою забезпечення безпеки цивiльної авiацiї, а також санiтарно-карантиннi пiдроздiли (вiддiли, пункти) i пункти карантину рослин (далi - контрольнi пiдроздiли).

     Вiдповiдно до законодавства в пунктах пропуску може здiйснюватися спiльний контроль разом з представниками вiдповiдних органiв iнших держав.

     Забороняється здiйснювати в пунктах пропуску, не передбаченi законодавством види контролю, а також провадити господарську або iншу дiяльнiсть, не пов'язану iз забезпеченням дiяльностi пункту пропуску.

     До господарської дiяльностi або iншої дiяльностi, пов'язаної iз забезпеченням дiяльностi пункту пропуску, належать:

(пункт 6 доповнено абзацом четвертим згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2001р. N 1486)

     митно-брокерська дiяльнiсть;

(пункт 6 доповнено абзацом п'ятим згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2001р. N 1486)

     надання банкiвських послуг;

(пункт 6 доповнено абзацом шостим згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2001р. N 1486)

     укладення договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв у пунктах пропуску автомобiльного та поромного сполучення.

(пункт 6 доповнено абзацом сьомим згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24.01.2007р. N 65)

     7. Пункти пропуску вiдкриваються (закриваються) за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.

     МЗС доводить вiдповiдну iнформацiю до вiдома дипломатичних представництв iноземних держав в Українi, дипломатичних представництв та консульських установ України.

     Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про вiдкриття (закриття) пунктiв пропуску оприлюднюються через засоби масової iнформацiї.

     8. Обов'язковою умовою для прийняття рiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України щодо вiдкриття пунктiв пропуску для автомобiльного, залiзничного, пiшохiдного, поромного (в окремих випадках) та рiчкового (в окремих випадках) сполучення є наявнiсть договору України з вiдповiдною сумiжною державою.

     9. На залiзничних станцiях, в акваторiях морських i рiчкових портiв та в аеропортах (на аеродромах) згiдно з рiшеннями Кабiнету Мiнiстрiв України можуть дiяти пункти контролю, на якi поширюються правила, передбаченi цим Положенням. Порядок прикордонного, митного та iнших видiв контролю, режимнi заходи у пунктах контролю визначають Держкомкордон i Держмитслужба.

     10. Пропозицiї Кабiнетовi Мiнiстрiв України щодо вiдкриття (закриття) пунктiв пропуску та пунктiв контролю можуть вносити Мiнтранс, Мiноборони, Мiнагрополiтики, Держкомкордон, Держмитслужба, Держпромполiтики, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi держадмiнiстрацiї.

     Проект рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про вiдкриття пункту пропуску чи змiну категорiї дiючого пункту пропуску, узгоджується з МЗС, Мiноборони, Мiнфiном, Мiнтрансом, Мiнагрополiтики, Мiнприроди, МОЗ, Мiнкультури, Держмитслужбою та Держкомкордоном.

(абзац другий пункту 10 iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.09.2009р. N 956)

     11. Пропозицiї щодо вiдкриття пункту пропуску повиннi мiстити:

     1) технiко-економiчне обґрунтування доцiльностi його вiдкриття iз зазначенням вартостi будiвництва (реконструкцiї) за кошторисом, до якого обов'язково включаються витрати на придбання та встановлення iнженерних i технiчних засобiв для здiйснення прикордонного, митного та iнших видiв контролю, а також на створення вiдповiдної iнфраструктури для контрольних пiдроздiлiв;

     2) характеристики земельних дiлянок, будiвлi, споруд, що видiляються пiд пункт пропуску, данi про комунiкацiйнi та транспортнi мережi тощо;

     3) вiдомостi про наявнiсть об'єктiв вiдповiдної iнфраструктури i житла для працiвникiв контрольних пiдроздiлiв, термiни початку та закiнчення будiвництва (реконструкцiї) таких об'єктiв i житлових будинкiв;

     4) передбачуваний час започаткування сполучення через державний кордон;

     5) вiдомостi про об'єкти нерухомостi фiзичних i юридичних осiб, розташованi на земельнiй дiлянцi, що видiляється пiд пункт пропуску;

     6) офiцiйну згоду сумiжної держави (протокол намiрiв) на започаткування автомобiльного, залiзничного, пiшохiдного, поромного або рiчкового сполучення мiж державами.

     12. Назва пункту пропуску, як правило, визначається за назвою адмiнiстративно-територiальної одиницi (населеного пункту, мiсцевостi), на територiї або поблизу якої вiн розташований.

     13. Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про вiдкриття пункту пропуску приймається пiсля завершення будiвництва (реконструкцiї) та прийняття в експлуатацiю будiвель, примiщень, споруд, комунiкацiй та пiд'їзних шляхiв заiнтересованими мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади та комiсiєю утвореною Кабiнетом Мiнiстрiв України, для проведення перевiрки можливостi вiдкриття пунктiв пропуску.

     14. Припинення автомобiльного, залiзничного, поромного, рiчкового або пiшохiдного сполучення через державний кордон здiйснюється в порядку, встановленому вiдповiдними мiжнародними договорами України.

     15. У разi загрози занесення i розповсюдження на територiї України або iноземної держави особливо небезпечних (в тому числi карантинних i небезпечних для людей) iнфекцiйних хвороб за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України сполучення може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено карантин для людей, тварин, вантажiв, насiнного, садивного матерiалу та iншої продукцiї тваринного i рослинного походження, що перетинають державний кордон.

     16. Тимчасове закриття пункту пропуску може здiйснюватися у таких випадках:

     1) проведення спецiальних протиепiдемiчних заходiв щодо запобiгання занесенню i розповсюдженню iнфекцiйних хвороб у районi розмiщення пункту пропуску;

     2) надзвичайнi ситуацiї, стихiйне лихо i ситуацiї техногенного характеру, що перешкоджають дiяльностi пункту пропуску;

     3) грубе порушення правил i норм утримання будiвель, примiщень, споруд, комунiкацiй або пiд'їзних шляхiв;

     4) проведення ремонтних робiт i робiт з реконструкцiї, що перешкоджають дiяльностi пункту пропуску.

     17. Рiшення про тимчасове закриття пункту пропуску приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi пропозицiй заiнтересованих мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади.

     18. Про тимчасове закриття пункту пропуску МЗС iнформує компетентнi органи сумiжної держави, а в разi потреби - iншi заiнтересованi держави.

     19. Дiяльнiсть тимчасово закритих пунктiв пропуску вiдновлюється пiсля усунення обставин, що призвели до їх закриття, в тому ж порядку, за яким приймалося рiшення про їх тимчасове закриття.

     До вiдновлення дiяльностi тимчасово закритих пунктiв пропуску контрольнi пiдроздiли виконують функцiї за рiшеннями вiдповiдних мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади.

     20. Пункт пропуску може бути закритий за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України на пiдставi:

     1) мiжнародного договору України про припинення сполучення через державний кордон;

     2) припинення дiї мiжнародного договору, стороною якого є Україна;

     3) пропозицiй заiнтересованого мiнiстерства або iншого центрального органу виконавчої влади щодо недоцiльностi або неможливостi подальшої дiяльностi пункту пропуску, узгоджених з Мiнтрансом, комiсiєю для проведення перевiрки можливостi вiдкриття пунктiв пропуску та з компетентними органами сумiжної держави.

     21. Загальний порядок та послiдовнiсть проведення всiх видiв контролю в пунктах пропуску визначаються за типовою технологiчною схемою пропуску через державний кордон осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна, яка затверджується спiльним наказом Держкомкордону, Держмитслужби та Мiнтрансу.

     Згiдно iз типовою технологiчною схемою керiвниками пiдроздiлiв органiв прикордонного та митного контролю на мiсцях за погодженням з керiвниками служб i пiдприємств, на територiї яких розмiщено пункти пропуску, затверджуються вiдповiднi технологiчнi схеми для конкретних пунктiв пропуску.

     22. У технологiчнiй схемi пропуску через державний кордон осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна визначаються:

     загальнi положення;

     мiсця або примiщення для проведення контролю осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна, межi територiї пункту пропуску, зона прикордонного i митного контролю (режимна зона), мiсця стоянок транспортних засобiв (у тому числi затриманих);

     види, послiдовнiсть, змiст контрольних операцiй та порядок пропуску через державний кордон осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна; спецiальних, небезпечних вантажiв та спецiальних транспортних засобiв; дипломатичних агентiв i консульських посадових осiб, транспортних засобiв, що належать дипломатичним представництвам; офiцiйних делегацiй та пасажирiв лiтерних рейсiв; вiйськових команд та вантажiв; аварiйно-рятувальних та аварiйно-вiдновних формувань та iншi;

     час, що вiдводиться для виконання контрольних операцiй контрольними пiдроздiлами залежно вiд категорiї транспортного засобу (вантажу):

     порядок встановлення та пiдтримання режиму, взаємодiї контрольних пiдроздiлiв, порядок допуску в пункт пропуску та в його режимну зону осiб, транспортних засобiв, порядок їх пересування.

     23. Рiшення щодо проведення контролю осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна, їх пропуску через державний кордон приймаються посадовими особами контрольних пiдроздiлiв.

     Контрольнi пiдроздiли в окремих випадках вiдповiдно до законодавства можуть вимагати додаткову iнформацiю або проводити додатковi заходи.

     Особи, транспортнi засоби, вантажi та iнше майно, стосовно яких прийнято рiшення про заборону пропуску через державний кордон:

     1) у разi виїзду з територiї України - розмiщують за межами пункту пропуску;

     2) у разi в'їзду на територiю України - повертаються пiдроздiлами органiв прикордонного контролю на територiю сумiжної держави, а у разi потреби передаються представникам вiдповiдних органiв сумiжної держави.

     Пропуск великогабаритних i великовагових автотранспортних засобiв, а також тих, що перевозять небезпечнi вантажi, здiйснюється за наявностi вiдповiдних дозволiв служби мiжнародних автомобiльних перевезень, МВС i Мiнприроди.

(абзац пункту 23 iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.09.2009р. N 956)

     24. Початком контролю вважається перевiрка документiв особи, огляд транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна. Контроль вважається закiнченим пiсля проходження всiх визначених законодавством видiв контролю та вибуття з пункту пропуску транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна.

     25. Посадка (висадка) осiб у транспортнi засоби, що прямують через державний кордон, а також завантаження (вивантаження) транспортних засобiв у пунктi пропуску проводиться з дозволу працiвникiв пiдроздiлiв органiв прикордонного та митного контролю.

     26. Контрольнi пiдроздiли, що безпiдставно затримали осiб, транспортнi засоби, вантажi та iнше майно в пунктi пропуску, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством.

     27. Режим у пунктах пропуску встановлюється органами охорони державного кордону за погодженням з Держмитслужбою та Мiнтрансом, а в мiсцевих пунктах пропуску - з органами мiсцевого самоврядування.

     28. Межi територiї пункту пропуску затверджуються наказом вiдповiдного пiдприємства, установи чи органiзацiї, на балансi яких перебуває пункт пропуску, за погодженням з пiдроздiлами органiв прикордонного та митного контролю.

     Для забезпечення функцiонування пункту пропуску може створюватися зона обслуговування (торговельнi точки, пункти надання медичної допомоги, мiсця технiчного обслуговування автомобiльного транспорту тощо), яка розмiщується поблизу пункту пропуску або прилягає до нього.

     29. Додержання громадського порядку в пунктах пропуску забезпечується органами охорони державного кордону у взаємодiї (у разi потреби) з вiдповiдними органами МВС.

     30. У режимнiй зонi пункту пропуску пiдроздiли органiв прикордонного контролю установлюють та затверджують наказом додатковi режимнi правила, що регламентують порядок допуску в зазначену зону осiб, у тому числi тих, якi беруть участь у здiйсненнi контролю та обслуговуваннi осiб i транспортних засобiв закордонного прямування, вiдправлення з пунктiв пропуску транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна з урахуванням їх завдань та повноважень, а також визначають iншi обмеження для запобiгання незаконному перетинанню державного кордону.

     31. Працiвники контрольних пiдроздiлiв пропускаються в пункти пропуску для виконання службових обов'язкiв за наявностi службового посвiдчення.

     32. Пункт 32 виключено

(згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2002 року N 1744)

     33. Проектування, будiвництво (реконструкцiя) та утримання пiд'їзних шляхiв до пунктiв пропуску, що розташованi за межами населених пунктiв, здiйснюється Мiнтрансом.

     34. Пункти пропуску обладнуються iнформацiйними табло, державною символiкою, дорожнiми знаками, свiтлофорами, огорожею, дорожньою розмiткою та iншими пристосуваннями, необхiдними для виконання контрольними пiдроздiлами покладених на них функцiй i забезпечення безпеки людей.

     35. У пунктах пропуску для проведення контролю небезпечних вантажiв видiляються спецiальнi маршрути руху, мiсця стоянки i мiсця вiдстою автотранспортних засобiв, лiтакiв та суден, що перевозять такий вантаж, i причали, iнженернi та фортифiкацiйнi характеристики яких дають змогу виключити у разi аварiйної ситуацiї можливiсть створення загрози життю людей та навколишньому природному середовищу.

     36. Iнженерний захист територiї пунктiв пропуску вiд небезпечних геологiчних процесiв, затоплення та пiдтоплення повинен бути комплексний i забезпечувати можливiсть безперервної роботи пунктiв пропуску за будь-яких погодних умов.

     37. Пункти пропуску обов'язково обладнуються дублюючою автономною системою енергопостачання.

     38. Держкомзв'язку для належного функцiонування пунктiв пропуску забезпечує контрольнi пiдроздiли необхiдною кiлькiстю каналiв зв'язку, якi орендуються на договiрних засадах згiдно з установленими правилами.

     39. Проектування, будiвництво (реконструкцiя) та утримання пунктiв пропуску здiйснюється вiдповiдно до законодавства органами та установами, визначеними Кабiнетом Мiнiстрiв України. Технiчнi умови та проект будiвництва (реконструкцiї) погоджуються з Держкомкордоном, Держмитслужбою та Мiнтрансом.

     40. Рiшення про проведення реконструкцiї пункту пропуску приймається, як правило, не пiзнiше нiж за один рiк до її початку.

     41. Будiвництво (реконструкцiя), а також створення вiдповiдної iнфраструктури здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету та iнших коштiв, що залучаються з цiєю метою вiдповiдно до законодавства.

     42. Витрати на оснащення пункту пропуску iнженерними i технiчними засобами для здiйснення прикордонного, митного та iнших видiв контролю, провадяться за рахунок коштiв вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади.