ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про стандартизацiю

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законом України
вiд 1 грудня 2005 року N 3164-IV

(У текстi Закону слова "центральний орган виконавчої влади у сферi стандартизацiї" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 1 грудня 2005 року N 3164-IV)

     Цей Закон встановлює правовi та органiзацiйнi засади стандартизацiї в Українi i спрямований на забезпечення єдиної технiчної полiтики у цiй сферi.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Основнi термiни та їх визначення

     У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi:

     стандартизацiя - дiяльнiсть, що полягає у встановленнi положень для загального i багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певнiй сферi, результатом якої є пiдвищення ступеня вiдповiдностi продукцiї, процесiв та послуг їх функцiональному призначенню, усуненню бар'єрiв у торгiвлi i сприянню науково-технiчному спiвробiтництву;

     мiжнародна стандартизацiя - стандартизацiя, що проводиться на мiжнародному рiвнi та участь у якiй вiдкрита для вiдповiдних органiв усiх країн;

     регiональна стандартизацiя - стандартизацiя, що проводиться на вiдповiдному регiональному рiвнi та участь у якiй вiдкрита для вiдповiдних органiв країн певного географiчного або економiчного простору;

     нацiональна стандартизацiя - стандартизацiя, що проводиться на рiвнi однiєї країни;

     орган стандартизацiї - орган, що займається стандартизацiєю, визнаний на нацiональному, регiональному чи мiжнародному рiвнi, основними функцiями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартiв;

     нормативний документ - документ, який установлює правила, загальнi принципи чи характеристики рiзних видiв дiяльностi або їх результатiв. Цей термiн охоплює такi поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технiчнi умови";

     консенсус - загальна згода, яка характеризується вiдсутнiстю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у бiльшостi заiнтересованих сторiн та досягається в результатi процедури, спрямованої на врахування думки всiх сторiн та зближення розбiжних точок зору;

     стандарт - документ, розроблений на основi консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначенi для загального i багаторазового використання правила, iнструкцiї або характеристики, якi стосуються дiяльностi чи її результатiв, включаючи продукцiю, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може мiстити вимоги до термiнологiї, позначок, пакування, маркування чи етикетування, якi застосовуються до певної продукцiї, процесу чи послуги;

(абзац дев'ятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     мiжнародний та регiональний стандарти - стандарти, прийнятi вiдповiдно мiжнародним та регiональним органом стандартизацiї;

     нацiональнi стандарти - державнi стандарти України, прийнятi центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї та доступнi для широкого кола користувачiв;

     кодекс усталеної практики (звiд правил) - документ, що мiстить практичнi правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технiчного обслуговування, експлуатацiї обладнання, конструкцiй чи виробiв. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

     технiчнi умови - документ, що встановлює технiчнi вимоги, яким повиннi вiдповiдати продукцiя, процеси чи послуги. Технiчнi умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

     абзац чотирнадцятий статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю у сферi стандартизацiї та застосуванням її результатiв, i поширюється на суб'єкти господарювання незалежно вiд форми власностi та видiв дiяльностi, органи державної влади, а також на вiдповiднi громадськi органiзацiї.

     Дiя цього Закону не поширюється на ядернi матерiали, фармацевтичну продукцiю, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського облiку, освiти, а також iншi соцiальнi стандарти, сфера дiї яких встановлюється вiдповiдними законами.

     Стаття 3. Законодавство України у сферi стандартизацiї

     Законодавство України у сферi стандартизацiї складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у цiй сферi.

     Стаття 4. Об'єкти стандартизацiї

     Об'єктами стандартизацiї є продукцiя, процеси та послуги, зокрема матерiали, складники, обладнання, системи, їх сумiснiсть, правила, процедури, функцiї, методи чи дiяльнiсть, персонал i органи, а також вимоги до термiнологiї, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

(стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 5. Мета та основнi принципи державної полiтики у сферi стандартизацiї

     Метою стандартизацiї в Українi є забезпечення рацiонального використання природних ресурсiв, вiдповiдностi об'єктiв стандартизацiї їх функцiональному призначенню, iнформування споживачiв про якiсть продукцiї, процесiв та послуг, пiдтримка розвитку i мiжнародної конкурентоспроможностi продукцiї та торгiвлi товарами i послугами.

(частина перша статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Державна полiтика у сферi стандартизацiї базується на таких принципах:

     забезпечення участi фiзичних i юридичних осiб в розробленнi стандартiв та вiльного вибору ними видiв стандартiв при виробництвi чи постачаннi продукцiї, якщо iнше не передбачено законодавством;

     вiдкритостi та прозоростi процедур розроблення i прийняття стандартiв з урахуванням iнтересiв усiх заiнтересованих сторiн, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї вiтчизняних виробникiв;

     доступностi стандартiв та iнформацiї щодо них для користувачiв;

     вiдповiдностi стандартiв законодавству;

     адаптацiї до сучасних досягнень науки i технiки з урахуванням стану нацiональної економiки;

     прiоритетностi прямого впровадження в Українi мiжнародних та регiональних стандартiв;

     дотримання мiжнародних та європейських правил i процедур стандартизацiї;

     участi у мiжнароднiй (регiональнiй) стандартизацiї;

     прийняття i застосування органами стандартизацiї на територiї України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття i застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар'єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року.

(частину другу статтi 5 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Роздiл II. ОРГАНIЗАЦIЯ СТАНДАРТИЗАЦIЇ

     Стаття 6. Суб'єкти стандартизацiї

     Суб'єктами стандартизацiї є:

     центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї;

     рада стандартизацiї та технiчного регулювання;

(абзац третiй статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     технiчнi комiтети стандартизацiї;

     iншi суб'єкти, що займаються стандартизацiєю.

     Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї органiзовує, координує та провадить дiяльнiсть щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, змiни, розповсюдження нацiональних стандартiв вiдповiдно до цього Закону i як нацiональний орган стандартизацiї представляє Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях iз стандартизацiї.

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї виконує такi основнi функцiї:

     забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi стандартизацiї, у тому числi вживає обґрунтованих заходiв для прийняття i застосування органами стандартизацiї на територiї України, а також регiональними органами стандартизацiї, створеними на територiї України, членами яких вони є, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття i застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар'єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року;

(абзац другий частини другої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     вживає заходiв щодо гармонiзацiї розроблюваних нацiональних стандартiв з вiдповiдними мiжнародними (регiональними) стандартами;

     бере участь у розробленнi i узгодженнi технiчних регламентiв та iнших нормативно-правових актiв з питань стандартизацiї;

     встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, змiни та втрати чинностi нацiональних стандартiв, їх позначення, класифiкацiї за видами та iншими ознаками, кодування та реєстрацiї;

     вживає заходiв щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в мiжнародних (регiональних) органiзацiях стандартизацiї;

     спiвпрацює у сферi стандартизацiї з вiдповiдними органами iнших держав;

     абзац восьмий частини другої статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     приймає рiшення щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначає їх повноваження та порядок створення;

    абзац десятий частини другої статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     органiзовує надання iнформацiйних послуг з питань стандартизацiї;

     забезпечує адаптацiю стандартiв, процедур оцiнки вiдповiдностi, процедур сертифiкацiї та практики вiдповiдно до сучасних досягнень науки i технiки;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     встановлює процедуру та приймає рiшення щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначає їх повноваження та порядок створення;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     забезпечує вiдповiднiсть нацiональних стандартiв цьому Закону;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     встановлює символи або знаки, що засвiдчують вiдповiднiсть продукцiї нацiональним стандартам (далi - знак вiдповiдностi стандартам);

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     бере участь у розробленнi технiчних регламентiв та пiдготовцi робочої програми з технiчних регламентiв;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     бере участь у пiдготовцi мiжнародних i регiональних стандартiв, якi розробляються вiдповiдними мiжнародними та регiональними органiзацiями, та пiдготовцi рекомендацiй для процедур оцiнки вiдповiдностi, забезпечуючи врахування iнтересiв України;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     спiвпрацює та проводить консультацiї з вiдповiдними органами у сферi стандартизацiї iнших держав, у разi потреби вживає заходiв для розв'язання суперечок або скарг, якi виникають;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     формує програму робiт з стандартизацiї та не рiдше одного разу на шiсть мiсяцiв публiкує актуалiзовану програму;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     веде реєстр стандартiв та документiв з стандартизацiї;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     органiзовує створення i ведення нацiонального фонду нормативних документiв та Нацiонального iнформацiйного центру мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET);

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     органiзовує розповсюдження офiцiйних публiкацiй нацiональних стандартiв, правил усталеної практики i класифiкаторiв та iншої друкованої продукцiї стосовно прийнятих нацiональних стандартiв, стандартiв та документiв вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членами яких вiн є чи з якими спiвпрацює вiдповiдно до положень цих органiзацiй або вiдповiдних договорiв, а також делегує цi повноваження iншим органiзацiям;

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     забезпечує i сприяє спiвробiтництву мiж виробниками, постачальниками, споживачами продукцiї, процесiв i послуг та вiдповiдними державними органами у сферi стандартизацiї.

(частину другу статтi 7 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї може виконувати iншi функцiї та повноваження згiдно iз законами України.

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї вносить подання до Кабiнету Мiнiстрiв України щодо делегування повноважень стосовно органiзацiї розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та змiни нацiональних стандартiв у галузi будiвництва та промисловостi будiвельних матерiалiв центральному органу виконавчої влади в цiй сферi дiяльностi.

     Стаття 8. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 9. Технiчнi комiтети стандартизацiї

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї створює технiчнi комiтети, на якi покладаються функцiї з розроблення, розгляду та погодження мiжнародних (регiональних) та нацiональних стандартiв.

     Технiчнi комiтети стандартизацiї формуються з урахуванням принципу представництва всiх заiнтересованих сторiн. До роботи в технiчних комiтетах стандартизацiї залучаються на добровiльних засадах уповноваженi представники органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, суб'єктiв господарювання та їх об'єднань, науково-технiчних та iнженерних товариств (спiлок), товариств (спiлок) споживачiв, вiдповiдних громадських органiзацiй, провiднi науковцi i фахiвцi.

     Органiзацiйне забезпечення дiяльностi технiчних комiтетiв здiйснюють їх секретарiати.

     Положення про технiчнi комiтети затверджує центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї.

     Технiчнi комiтети стандартизацiї не можуть мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi.

     Членство в технiчних комiтетах стандартизацiї є добровiльним.

(статтю 9 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 10. Iншi суб'єкти, що займаються стандартизацiєю

     Центральнi органи виконавчої влади та органiзацiї мають право у вiдповiдних сферах дiяльностi та в межах повноважень з урахуванням своїх господарських та професiйних iнтересiв органiзовувати i виконувати роботи iз стандартизацiї, зокрема:

     розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змiнювати стандарти вiдповiдного рiвня та припиняти їх дiю, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;

     представляти Україну у вiдповiдних спецiалiзованих мiжнародних та регiональних органiзацiях стандартизацiї, виконувати зобов'язання, передбаченi положеннями про цi органiзацiї;

     створювати i вести реєстри нормативно-правових актiв та нормативних документiв для забезпечення своєї дiяльностi та iнформацiйного обмiну;

     видавати i розповсюджувати свої стандарти, документи спецiалiзованих вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членами яких вони є чи з якими спiвпрацюють на пiдставi положень про цi органiзацiї або вiдповiдних договорiв, а також делегувати цi повноваження iншим органiзацiям.

     Центральнi органи виконавчої влади та органiзацiї повиннi iнформувати центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї про роботи iз стандартизацiї за своїми напрямами для виконання Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди СОТ про технiчнi бар'єри в торгiвлi, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi 1994 року.

     Мiнiстерство оборони України, враховуючи особливостi цiєї сфери, визначає порядок застосування стандартiв для задоволення потреб оборони України вiдповiдно до покладених на нього функцiй.

(стаття 10 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Роздiл III. СТАНДАРТИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

     Стаття 11. Нормативнi документи iз стандартизацiї i застосування стандартiв

     Залежно вiд рiвня органу, який приймає чи схвалює нормативнi документи iз стандартизацiї, вони подiляються на:

     нацiональнi стандарти, правила усталеної практики та класифiкатори, прийнятi чи схваленi центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї, а також виданi ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;

     стандарти, технiчнi умови та правила усталеної практики, прийнятi чи схваленi iншими органами та органiзацiями, що займаються питаннями стандартизацiї, а також виданi ними каталоги.

     Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в iнших документах.

     Стандарти застосовуються на добровiльнiй основi, за винятком випадкiв, коли застосування цих стандартiв вимагають технiчнi регламенти.

     Стандарти повиннi бути викладенi таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачiв продукцiї, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукцiї або продукцiї залежно вiд мiсця її виготовлення.

     Порядок розроблення, перегляду, внесення змiн, прийняття та опублiкування стандартiв встановлюється Законом України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi".

(стаття 11 у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 12. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 13. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

     Стаття 14. Знак вiдповiдностi нацiональним стандартам

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї має право встановлювати знак вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам.

     Нацiональний знак вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам - знак, який засвiдчує вiдповiднiсть позначеної ним продукцiї всiм вимогам стандартiв, якi поширюються на цю продукцiю.

     Опис та правила застосування нацiонального знака вiдповiдностi продукцiї нацiональним стандартам встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї.

     Вiдповiднiсть продукцiї нацiональним стандартам добровiльно пiдтверджується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї.

Роздiл IV. IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТI НА СТАНДАРТИ, КОДЕКСИ УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ ТА ТЕХНIЧНI УМОВИ

     Стаття 15. Право власностi на стандарти

     Право власностi на нацiональнi стандарти, правила усталеної практики, класифiкатори та каталоги належить державi. Вiд iменi держави права власника на цi документи здiйснює центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї.

     Право власностi на стандарти, технiчнi умови та кодекси усталеної практики, прийнятi чи схваленi iншими органами та органiзацiями, що займаються стандартизацiєю, належить органiзацiям, установам, за кошти яких вони створенi або яким воно передано в установленому законом порядку.

     Стандарт може розроблятися на продукцiю i процес, якi є об'єктами стандартизацiї та одночасно об'єктами iнтелектуальної або промислової власностi, якщо розробник стандарту отримав дозвiл вiд власника прав на продукцiю або процес у встановленому законом порядку.

     Забороняється повнiстю чи частково вiдтворювати, тиражувати i розповсюджувати як офiцiйнi видання будь-якi стандарти, кодекси усталеної практики, класифiкатори або їх частини без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     У разi вiдтворення чи розповсюдження стандарту, правила усталеної практики без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи орган чи органiзацiя, яка прийняла стандарт, не несе вiдповiдальностi за невiдповiднiсть тексту розповсюджуваного документа його офiцiйному тексту чи за наслiдки, спричиненi застосуванням розповсюдженого документа.

     Власник об'єкта права власностi має право на вiдшкодування збиткiв, завданих йому недозволеним розповсюдженням стандарту, правил усталеної практики, класифiкатора та каталогу, вiдповiдно до закону.

     Стаття 16. Видання та розповсюдження стандартiв

     Нацiональнi стандарти, правила усталеної практики, класифiкатори та каталоги оприлюднюються, видаються та розповсюджуються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї.

     Видання та розповсюдження документiв вiдповiдних мiжнародних i регiональних органiзацiй, членом яких є Україна, здiйснюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизацiї, iншими органами та органiзацiями з питань стандартизацiї вiдповiдно до положень про них.

     Для надання iнформацiї заiнтересованим сторонам центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї функцiонує як Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET) та веде каталог нацiональних стандартiв.

     Органи та органiзацiї, якi розробляють та приймають стандарти, що можуть створювати бар'єри для торгiвлi, надають копiї проектiв i прийнятих стандартiв центральному органу виконавчої влади з питань стандартизацiї, який надає цю iнформацiю заiнтересованим сторонам через Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISONET).

     Iнформацiйнi послуги надаються шляхом опублiкування офiцiйних текстiв стандартiв, iнформацiйних та довiдкових видань, а також їх розповсюдження iнформацiйними мережами в порядку iнiцiативи та на замовлення.

(роздiл IV у редакцiї Закону України вiд 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Роздiл V. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 17. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi стандартизацiї

     Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї вiдповiдно до закону представляє iнтереси України в мiжнародних органiзацiях iз стандартизацiї, вживає заходiв щодо адаптацiї законодавства України у сферi стандартизацiї до законодавства Європейського Союзу, здiйснює спiвробiтництво в цiй сферi з вiдповiдними органами iнших країн, приймає рiшення про приєднання до мiжнародних (регiональних) систем стандартизацiї, укладає договори про спiвробiтництво та здiйснення робiт у сферi стандартизацiї.

     Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то застосовуються норми мiжнародного договору.

Роздiл VI. ФIНАНСУВАННЯ РОБIТ IЗ СТАНДАРТИЗАЦIЇ

     Стаття 18. Джерела фiнансування

     Роботи iз стандартизацiї фiнансуються замовниками цих робiт.

     Джерелами фiнансування є:

     кошти Державного бюджету України;

     кошти, передбаченi на виконання програм i проектiв;

     кошти суб'єктiв господарювання;

     кредити банкiв;

     iншi кошти, передбаченi законом.

     Витрати пiдприємств, пов'язанi з розробленням стандартiв, вiдносяться до витрат на науково-технiчне забезпечення їх господарської дiяльностi.

     Витрати на роботи iз стандартизацiї бюджетних установ та органiзацiй вiдшкодовуються за рахунок коштiв, передбачених на їх утримання.

     Замовниками робiт iз стандартизацiї за кошти Державного бюджету України є центральнi органи виконавчої влади, на якi законодавством покладено вiдповiдальнiсть за технiчне регулювання у визначених сферах дiяльностi.

     Замовлення робiт iз стандартизацiї за кошти Державного бюджету України, в тому числi на державне оборонне замовлення, здiйснюється без проведення торгiв (конкурсiв, тендерiв).

     Стаття 19. Використання коштiв, одержаних вiд реалiзацiї стандартiв

     Кошти, одержанi вiд реалiзацiї нацiональних, регiональних i мiжнародних стандартiв, спрямовуються виключно на виконання робiт iз стандартизацiї, розвиток науково-технiчної бази.

Роздiл VII. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом:

     внести до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     прийняти нормативно-правовi акти, що випливають з цього Закону;

     забезпечити приведення своїх нормативно-правових актiв, а також нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади у вiдповiднiсть з нормами цього Закону;

     визначити порядок та термiни дiї галузевих стандартiв та прирiвняних до них iнших нормативних документiв колишнього СРСР.

     3. Державнi та iншi стандарти є чинними до припинення їх дiї або до прийняття вiдповiдних стандартiв згiдно з вимогами цього Закону.

     4. Вимоги державних та iнших стандартiв, обов'язковi до виконання, є чинними до прийняття вiдповiдних технiчних регламентiв та iнших нормативно-правових актiв, якi регулюють цi питання.

     5. До приведення законодавства у вiдповiднiсть з цим Законом законодавчi та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
17 травня 2001 року
N 2408-III