Шлях до ЄС: митна сфера України отримала високу оцінку від Єврокомісії

   Єврокомісія позитивно оцінила високу динаміку виконання Україною переговорного розділу 29 «Митний союз», зазначивши, що «Україна має хороший рівень підготовки щодо Митного союзу і досягла значного прогресу в цьому напрямку». 

   Така оцінка міститься у Висновку Єврокомісії Ukraine Report 2024 - European Commission щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, опублікованому 30 жовтня, та разом з розділом 31 «Зовнішня, безпекова та оборонна політика» є однією з двох найвищих оцінок.

   Так, підставами для позитивної оцінки у митній сфері стала низка чинників. Передовсім – це прогрес у приведенні Митного кодексу України у відповідність до Митного кодексу ЄС. Як відомо, Україна запровадила фундаментальні зміни до Митного кодексу України та розпочала роботу над новим Митним кодексом, повністю базованим на Митному кодексі ЄС. 

   Також Єврокомісія відзначила зусилля України в розробці митних ІТ-систем, необхідних для вступу до ЄС. Затверджений у лютому 2024 року Стратегічний план цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки передбачає чіткі заходи щодо впровадження ІТ рішень для подальшої цифровізації митної сфери в Україні і майбутньої їх інтеграції із системами ЄС.

   Важливими етапами в ІТ сфері було відзначено розробку у 2024 році нових національних ІТ-систем, таких як Система по роботі з рішеннями митних органів, Централізована система митного оформлення та роботу над розробкою нової автоматизованої системи управління ризиками на основі acquis ЄС і Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C). 

   На майбутнє Україні рекомендують виділити достатні людські та фінансові ресурси для забезпечення подальшої реалізації Стратегічного плану. 

   Важливими для визнання прогресу були також розширення використання процедури спільного транзиту, зокрема, шляхом скасування національних українських спрощень, і успішний перехід у квітні 2024 року на оновлену версію нової комп’ютеризованої транзитної системи NCTS Фаза 5. 

   Схвально Єврокомісія оцінила суттєве зростання кількості авторизованих економічних операторів. Наразі авторизації АЕО надано вже 65 українським підприємствам. Водночас, як фактор, що поки обмежує можливості у переговорах з ЄС щодо взаємного визнання АЕО, було названо те, що лише 2 з цих компаній отримали сертифікат безпеки (AEO-Б). Тож робота в цьому напрямку є завданням на наступний рік.

   Окремим пунктом виконання євроінтеграційних зобов’язань Єврокомісія відзначила запровадження Україною кримінальної відповідальності за контрабанду товарів у великих розмірах. У той же час наголошується на необхідності наділення саме митного органу достатніми повноваженнями для безпосередньої участі у зборі оперативної інформації та досудовому розслідуванні у справах про товарну контрабанду.

   Європейське співтовариство підтвердило, що зусилля Державної митної служби України призвели до покращень у боротьбі з корупцією на кордоні. А запроваджений автоматизований обмін митною інформацією на українсько-молдовському кордоні підвищив прозорість транскордонних переміщень. Серед інших заходів взаємодії з сусідніми країнами Єврокомісія відзначила також проведення переговорів між Україною і Польщею та досягнення двосторонньої угоди про спільний контроль у пунктах пропуску.

   Усі ці суттєві зміни, реалізовані Україною за останній рік, зумовлені тим, що усі країни-члени ЄС є частиною митного союзу ЄС і дотримуються однакових митних правил і процедур. Це вимагає узгодження законодавства, а також доступу до електронного митного середовища ЄС та сумісності з ним.

   Серед пріоритетів для України на період до наступної оцінки лишається законодавчий напрямок (впровадження останніх поправок до Митного кодексу та завершення розробки і прийняття нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС), подальша реалізація Стратегічного плану цифровізації Держмитслужби та розширення поточної Фази 5 NCTS до Фази 6, а також покращення інституційної спроможності Держмитслужби шляхом впровадження компетентнісного підходу до управління персоналом в основні кадрові процеси (відбір, оцінка ефективності, підвищення кваліфікації та навчання).