ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про заставу

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 25 лютого 1994 року N 4035-XII,
вiд 14 грудня 1994 року N 287/94-ВР,
вiд 14 березня 1995 року N 90/95-ВР,
вiд 22 грудня 1995 року N 496/95-ВР,
вiд 21 жовтня 1997 року N 583/97-ВР,
вiд 8 вересня 1998 року N 82-XIV,
вiд 19 жовтня 2000 року N 2056-III,
вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 5 червня 2003 року N 898-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
вiд 23 червня 2005 року N 2709-IV,
вiд 6 вересня 2005 року N 2801-IV,
вiд 27 квiтня 2007 року N 997-V,
вiд 6 липня 2010 року N 2435-VI,
вiд 9 вересня 2010 року N 2518-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4498-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1206-VII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII
(змiни, внесенi Законом України вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII, в частинi положень,
що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 5 сiчня 2017 року)
вiд 23 березня 2017 року N 1983-VIII,
вiд 5 квiтня 2017 року N 1999-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2478-VIII,
вiд 12 липня 2018 року N 2508-VIII,
Кодексом України з процедур банкрутства
вiд 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII,
Законами України
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 28 квiтня 2021 року N 1423-IX,
вiд 13 липня 2021 року N 1630-IX

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Поняття застави

     Застава - це спосiб забезпечення зобов'язань, якщо iнше не встановлено законом.

(частина перша статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

     В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разi невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в iнших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартостi заставленого майна переважно перед iншими кредиторами.

(частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Застава виникає на пiдставi договору, закону або рiшення суду.

(частина третя статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

     Стаття 2. Законодавство України про заставу

     Цим Законом визначаються основнi положення про заставу.

     Вiдносини застави, не передбаченi цим Законом, регулюються iншими актами законодавства України.

     Стаття 3. Застосування застави

     Заставою може бути забезпечена будь-яка дiйсна iснуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купiвлi-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

(частина перша статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Застава може мати мiсце щодо вимог, якi можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог та/або про максимальний розмiр вимоги, яка забезпечується заставою.

(частина друга статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Застава має похiдний характер вiд забезпеченого нею зобов'язання.

     Стаття 4. Предмет застави

     Предметом застави можуть бути майно та майновi права.

     Предметом застави може бути майно, яке вiдповiдно до законодавства України може бути вiдчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

     Предметом застави може бути майно, яке стане власнiстю заставодавця пiсля укладення договору застави, в тому числi продукцiя, плоди та iншi прибутки (майбутнiй урожай, приплiд худоби тощо), якщо це передбачено договором.

     Предметом застави не можуть бути:

     культурнi цiнностi, що є об'єктами права державної чи комунальної власностi i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реєстру нацiонального культурного надбання;

     пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток культурної спадщини, що не пiдлягають приватизацiї.

(частина четверта статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2010р. N 2518-VI)

     Предметом застави не можуть бути вимоги, якi мають особистий характер, а також iншi вимоги, застава яких забороняється законом.

     Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власностi, приватизацiя яких заборонена законодавчими актами, а також майновi комплекси державних пiдприємств та їх структурних пiдроздiлiв, що знаходяться у процесi корпоратизацiї.

(статтю 4 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 25.02.94 р. N 4035-XII)

     Предметом застави пiдприємств державної форми власностi, приватизацiя яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних пiдроздiлiв, що знаходяться в процесi корпоратизацiї, можуть бути їх товари в оборотi або в переробцi.

(статтю 4 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Предметом застави не можуть бути гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житловi комплекси та/або їх частини, на якi поширюється дiя Закону України "Про забезпечення реалiзацiї житлових прав мешканцiв гуртожиткiв".

(статтю 4 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 05.04.2017р. N 1999-VIII)

     Стаття 5. Застава майна

     Застава майна охоплює його приналежностi та невiддiльнi плоди, якщо iнше не передбачено законом чи договором. Застава майна може включати вiддiльнi плоди тiльки у випадках, межах та порядку, передбачених законом чи договором.

     Застава майна може здiйснюватися шляхом передачi товаророзпорядчого документа (коносаменту, складського посвiдчення - варанта тощо) кредиторовi.

     Застава цiнних паперiв може здiйснюватись шляхом передачi їх заставодержателю або у депозит нотарiальної контори, приватного нотарiуса чи банку.

(частина третя статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2435-VI)

     Стаття 6. Застава майна, що перебуває у спiльнiй власностi

     Майно, що перебуває у спiльнiй власностi, може бути передано в заставу тiльки за згодою всiх спiввласникiв.

     Частину другу статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 28.04.2021р. N 1423-IX)

     Стаття 7. Замiна предмета застави

     Замiна предмета застави може здiйснюватися тiльки за згодою заставодержателя, якщо iнше не встановлено договором або законом. Порядок замiни предмета застави при заставi товарiв в оборотi (переробцi) та фiнансових iнструментiв в обiгу регулюється роздiлом III цього Закону.

(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.04.2007р. N 997-V, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Стаття 8. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

     Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо iнше не встановлено договором або законом.

     У разi випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рiвноцiнний предмет або, якщо це можливо, вiдновити знищений чи пошкоджений предмет застави.

(стаття 8 у редакцiї Закону України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

     Стаття 9. Володiння заставленим майном

     Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володiннi заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

     Стаття 10. Страхування предмета застави

     Якщо предмет застави не пiдлягає обов'язковому страхуванню, вiн може бути застрахований за згодою сторiн на погоджену суму, але не бiльшу за його ринкову вартiсть.

(частина перша статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2005р. N 2801-IV)

     У разi настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

(стаття 10 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 11. Сторони договору застави

     Сторонами договору застави (заставодавцем i заставодержателем) можуть бути фiзичнi, юридичнi особи та держава.

     Заставодавцем може бути як сам боржник, так i третя особа (майновий поручитель).

     Заставодавцем при заставi майна може бути його власник, який має право вiдчужувати заставлене майно на пiдставах, передбачених законом, а також особа, якiй власник у встановленому порядку передав майно i право застави на це майно.

     Державне пiдприємство, за яким майно закрiплено на правi повного господарського вiдання, самостiйно здiйснює заставу цього майна, за винятком цiлiсного майнового комплексу пiдприємства, його структурних пiдроздiлiв, будiвель i споруд, застава яких здiйснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти вiдповiдним державним майном. Вiдкрите акцiонерне товариство, створене у процесi корпоратизацiї, всi акцiї якого перебувають у державнiй власностi, здiйснює заставу належного йому майна за погодженням iз органом, який здiйснює управлiння корпоративними правами держави в цьому товариствi, у порядку, передбаченому для державних пiдприємств.

(частина четверта статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4498-VI)

     З моменту прийняття рiшення про приватизацiю майна державного пiдприємства або вiдкритого акцiонерного товариства, створеного в процесi корпоратизацiї, застава їх майна здiйснюється з дозволу вiдповiдного органу приватизацiї.

(статтю 11 доповнено частинами четвертою i п'ятою згiдно iз Законом України вiд 25.02.94р. N 4035-XII)

     Стаття 12. Змiст договору застави

     У договорi застави визначаються суть, розмiр та строк (термiн) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та/або посилання на договiр чи iнший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, опис предмета застави, а також iншi умови, вiдносно яких за заявою однiєї iз сторiн повинна бути досягнута угода.

(частина перша статтi 12 в редакцiї Законiв України вiд 21.10.97 р. N 583/97-ВР, вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Опис предмета застави в договорi застави може бути поданий у загальнiй формi (вказiвка на вид заставленого майна тощо).

(статтю 12 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     При укладаннi договору застави за згодою сторiн або на вимогу однiєї iз сторiн може бути проведена аудиторська перевiрка достовiрностi та повноти балансу або фiнансового стану вiдповiдної сторони договору застави та оцiнка предмета застави вiдповiдно до законодавства.

(статтю 12 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 14.03.95р. N 90/95-ВР, частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2005р. N 2801-IV)

     Стаття 13. Форма договору застави

     Договiр застави повинен бути укладений у письмовiй формi.

     У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космiчнi об'єкти договiр застави повинен бути нотарiально посвiдчений на пiдставi вiдповiдних правовстановлюючих документiв. Нотарiальне посвiдчення договору застави нерухомого майна провадиться за мiсцезнаходженням (мiсцем реєстрацiї) цього майна або за мiсцезнаходженням (мiсцем реєстрацiї) однiєї iз сторiн договору, договору застави космiчних об'єктiв - за мiсцем реєстрацiї цих об'єктiв.

(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.12.94р. N 287/94-ВР, вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР, вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2435-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     Законодавством України може бути передбачено й iншi випадки нотарiального посвiдчення договору застави.

     Угодою сторiн може бути передбачено нотарiальне посвiдчення договору застави i в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна iз сторiн.

     Норми цiєї статтi не поширюються на право податкової застави, що регулюється податковим законодавством.

(статтю 13 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 21.12.2000 р. N 2181-III)

     Стаття 14. Наслiдки недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотарiального посвiдчення

     Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотарiального посвiдчення тягне за собою недiйснiсть договору з наслiдками, передбаченими законодавством України.

     Стаття 15. Реєстрацiя застав

     Застава рухомого майна може бути зареєстрована вiдповiдно до закону.

     Обов'язки податкових органiв з реєстрацiї поширюються на виникнення та змiну прав податкової застави з урахуванням вимог податкового законодавства.

	(частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)
	(стаття 15 у редакцiї Закону України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР; набирає чинностi з 01.03.99р. згiдно iз Законом України вiд 08.09.98р. N 82-XIV)
	(стаття 15 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 15¹. Виключено

	(закон доповнено статтею 151 згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР; набирає чинностi з 01.03.99 згiдно iз Законом України вiд 08.09.98р. N 82-XIV)
	(виключено згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 16. Момент виникнення права застави

     Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разi, коли договiр пiдлягає нотарiальному посвiдченню - з моменту нотарiального посвiдчення цього договору, якщо iнше не встановлено законом. Якщо предмет застави вiдповiдно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачi йому предмета застави. Якщо таку передачу було здiйснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

(частина перша статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     Реєстрацiя застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чиннiсть договору застави.

	(статтю 16 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР; набирає чинностi з 01.03.99 згiдно iз Законом України вiд 08.09.98р. N 82-XIV)
	(статтю 16 доповнено частиною другою з 01.03.99 р. згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР, частина друга статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 17. Право розпорядження заставленим майном

     Заставодавець зберiгає право розпорядження заставленим майном, якщо iнше не передбачено законом чи договором.

     Заставодавець може вiдчужувати заставлене майно тiльки за згодою заставодержателя, якщо iнше не встановлено законом.

(частина друга статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     Стаття 18. Наступнi застави заставленого майна

     Наступнi застави вже заставленого майна допускаються в разi, якщо iнше не передбачено законом i попереднiми договорами застави.

     Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням iншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попереднiх заставодержателiв) зберiгає силу.

     Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пiзнiше, задовольняються з вартостi предмета застави пiсля повного забезпечення вимог попереднiх заставодержателiв, крiм випадкiв, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi.

(частина третя статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР; набирає чинностi з 01.03.99 згiдно iз Законом України вiд 08.09.98р. N 82-XIV)

     Заставодавець зобов'язаний повiдомити кожного iз заставодержателiв про всi попереднi застави, а також про характер та розмiр забезпечених цими заставами зобов'язань. Заставодавець зобов'язаний вiдшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його заставодержателiв внаслiдок невиконання ним цього зобов'язання.

     Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог iз заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, якi зареєстрованi пiзнiше. Переважне право заставодержателiв одного i того ж майна, що зареєстрованi в один i той же день, визначається моментом реєстрацiї застави. Переважне право у задоволеннi вимог iз заставленого рухомого майна визначається на пiдставi моменту реєстрацiї застави та моменту реєстрацiї змiн щодо предмета застави в частинi цих змiн.

	(статтю 18 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР; набирає чинностi з 01.03.99 згiдно iз Законом України вiд 08.09.98р. N 82-XIV)
	(частина п'ята статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 19. Вимоги заставодержателя, що задовольняються за рахунок заставленого майна

     За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязi, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, вiдшкодування збиткiв, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхiднi витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здiйснення забезпеченої заставою вимоги, якщо iнше не передбачено договором застави.

     Стаття 20. Звернення стягнення на заставлене майно

     Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разi, якщо в момент настання термiну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо iнше не передбачено законом чи договором.

     У разi лiквiдацiї юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

(частина друга статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

     У разi схвалення судом вiдповiдно до законодавства про банкрутство плану санацiї чи реструктуризацiї боргiв боржника за основним зобов'язанням, якщо вiн вiдмiнний вiд заставодавця, заставодержатель, який голосував проти схвалення плану санацiї юридичної особи чи плану реструктуризацiї боргiв боржника - фiзичної особи, набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно вiд настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

(статтю 20 доповнено новою частиною третьою згiдно з Кодексом України з процедур банкрутства вiд 18.10.2018р. N 2597-VIII, у зв'язку з цим частини третю - сьому вважати вiдповiдно частинами четвертою - восьмою)

     При частковому виконаннi боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберiгається в початковому обсязi.

     Якщо предмет одного договору застави складають двi або бiльше речей (два чи бiльше прав), стягнення може бути звернено на всi цi речi (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну рiч (право), вiн зберiгає право наступного стягнення на iншi речi (права), що складають предмет застави.

     До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязi вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

     Звернення стягнення на заставлене майно здiйснюється за рiшенням суду або третейського суду, на пiдставi виконавчого напису нотарiуса, якщо iнше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного пiдприємства (пiдприємства, не менше п'ятдесяти вiдсоткiв акцiй (часток, паїв) якого є у державнiй власностi) здiйснюється за рiшенням суду.

(Частина сьома статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 287/94-ВР вiд 14.12.94, в редакцiї Закону N 583/97-ВР вiд 21.10.97, вiд 15.05.2003 р. N 762-IV)

     Реалiзацiя заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на пiдставi виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотарiусiв у встановленому порядку, якщо iнше не передбачено цим Законом чи договором.

(Частина восьма статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 287/94-ВР вiд 14.12.94, N 496/95-ВР вiд 22.12.95, N 2056-III вiд 19.10.2000, вiд 15.05.2003р. N 762-IV, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р.)

     Стаття 21. Реалiзацiя заставленого майна через аукцiони (публiчнi торги)

     Реалiзацiя заставленого майна здiйснюється шляхом його продажу на аукцiонах (публiчних торгах), у тому числi у формi електронних торгiв, якщо iнше не передбачено договором, а державних пiдприємств та вiдкритих акцiонерних товариств, створених у процесi корпоратизацiї, всi акцiї яких перебувають у державнiй власностi, - виключно з аукцiонiв (публiчних торгiв).

(частина перша статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 25.02.94р. N 4035-12, N 2056-III вiд 19.10.2000, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII)

     Якщо перший аукцiон (публiчнi торги) оголошено таким, що не вiдбувся, проводиться наступний аукцiон. Початковою цiною другого i наступних аукцiонiв вважається цiна, зменшена на 30 вiдсоткiв по вiдношенню до початкової цiни попереднього аукцiону.

(частина друга статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Якщо другий i наступнi аукцiони (публiчнi торги) оголошенi такими, що не вiдбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою цiною, яка була запропонована на останньому аукцiонi (публiчних торгах). У разi якщо заставодержатель вiдмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалiзується у встановленому порядку, якщо iнше не передбачено договором.

(статтю 21 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 22. Продаж заставлених валютних цiнностей

     Продаж заставлених валютних цiнностей проводиться в порядку, встановленому законодавством України.

     Стаття 23. Реалiзацiя заставлених майнових прав

     При заставi майнових прав реалiзацiя предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає iз заставленого права, або в iнший спосiб, не заборонений законом, у тому числi шляхом продажу права вимоги третiй особi.

(частина перша статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

     Стаття 24. Задоволення вимог заставодержателя в разi недостатньої суми, вирученої вiд реалiзацiї предмета застави

     У випадках, коли суми, вирученої вiд продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, вiн має право, якщо iнше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з iншого майна боржника в порядку черговостi, передбаченої законодавством України.

     Положення цiєї статтi не поширюються на вiдносини застави, якщо заставодержателем є юридична особа держави, визнаної державою-агресором та/або державою-окупантом по вiдношенню до України, або юридична особа з iноземними iнвестицiями чи iноземне пiдприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником - пiдприємство оборонно-промислового комплексу.

(статтю 24 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2508-VIII, частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2021р. N 1630-IX)

     Стаття 25. Наслiдки перевищення суми, вирученої вiд реалiзацiї предмета застави, над сумою боргу

     Якщо при реалiзацiї предмета застави виручена грошова сума перевищує розмiр забезпечених цiєю заставою вимог заставодержателя, рiзниця повертається заставодавцю.

     Якщо при реалiзацiї цiлiсного майнового комплексу державного пiдприємства (вiдкритого акцiонерного товариства, створеного у процесi корпоратизацiї, всi акцiї якого перебувають у державнiй власностi), що є предметом застави, виручена грошова сума перевищує розмiр забезпечених цiєю заставою вимог заставодержателя, рiзниця зараховується до вiдповiдного бюджету.

(Частина друга статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 4035-12 вiд 25.02.94, N 496/95-ВР вiд 22.12.95, N 2056-III вiд 19.10.2000)

     Стаття 26. Припинення звернення стягнення на заставлене майно виконанням основної вимоги

     Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалiзацiї предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

     Якщо зобов'язання, забезпечене заставою, передбачає виконання частинами, заставодавець має право припинити звернення стягнення на предмет застави шляхом виконання простроченої частини зобов'язання.

     Якщо заставодавцем є третя особа, яка надала в заставу належне їй майно, то в разi невиконання забезпеченого заставою зобов'язання перед заставодержателем вона має право виконати зобов'язання з метою запобiгання зверненню стягнення на предмет застави.

     Стаття 27. Збереження застави

     Застава зберiгає силу, якщо за однiєю з пiдстав, зазначених в законi, майно або майновi права, що складають предмет застави, переходять у власнiсть iншої особи.

     Застава зберiгає силу i у випадках, коли у встановленому законом порядку вiдбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги iншiй особi або переведення боржником боргу, який виник iз забезпеченої заставою вимоги, на iншу особу.

     Стаття 28. Припинення застави

     Застава припиняється:

(абзац перший статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

     в разi загибелi заставленого майна;

     в разi придбання заставодержателем права власностi на заставлене майно;

     в разi примусового продажу заставленого майна;

     при закiнченнi термiну дiї права, що складає предмет застави;

     в iнших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

(статтю 28 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 29. Припинення застави шляхом внесення грошей у депозит

     У разi вiдмови кредитора прийняти виконання забезпеченою заставою грошової вимоги вiдповiдна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотарiальної контори, приватного нотарiуса. Якщо внесена в депозит сума повнiстю покриває борг, застава припиняється.

(стаття 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.12.94р. N 287/94-ВР)

Роздiл II Виключено

(виключено згiдно iз Законом України вiд 05.06.2003р. N 898-IV)

Роздiл III
ЗАСТАВА ТОВАРIВ В ОБОРОТI АБО У ПЕРЕРОБЦI

     Стаття 40. Предмет застави товарiв в оборотi або у переробцi

     Предметом застави товарiв в оборотi або у переробцi можуть бути сировина, напiвфабрикати, комплектуючi вироби, готова продукцiя тощо.

     При заставi товарiв в оборотi або у переробцi реалiзованi заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортнiй органiзацiї для вiдправлення набувачу або передачi на пошту для пересилки набувачу, а набутi заставодавцем товари, передбаченi в договорi застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власностi.

     Стаття 41. Умови договору застави товарiв у оборотi або в переробцi

     Договiр застави товарiв у оборотi або в переробцi повинен iндивiдуалiзувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарiв у володiннi заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складi, iншому примiщеннi або iншим способом, достатнiм для iдентифiкацiї сукупностi рухомих речей як предмета застави.

(стаття 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.10.97р. N 583/97-ВР, у редакцiї Закону України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV)

     Стаття 42. Права заставодавця при заставi товарiв в оборотi або у переробцi

     При заставi товарiв в оборотi або у переробцi заставодавець зберiгає за собою право володiти, користуватися та розпоряджатися предметом застави вiдповiдно до правил цього роздiлу.

     Стаття 43. Обов'язки заставодавця при заставi товарiв в оборотi або у переробцi

     У разi вiдчуження заставлених товарiв заставодавець зобов'язаний замiнити їх iншими товарами такої ж або бiльшої вартостi. Зменшення вартостi замiнених товарiв допускається тiльки у випадках, коли це здiйснено за домовленiстю сторiн щодо погашення частки початкової заборгованостi.

Роздiл IV
ЗАКЛАД

     Стаття 44. Поняття закладу

     Заклад - застава рухомого майна, при якiй майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володiння заставодержателя.

     За угодою заставодержателя iз заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця пiд замком заставодержателя (тверда застава). Iндивiдуально визначена рiч може бути залишена у заставодавця з накладенням знакiв, якi засвiдчують заставу.

(частина друга статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII)

     Правила цього роздiлу поширюються на тверду заставу у випадках, коли її застосування не суперечить сутi вiдносин заставодержателя з заставодавцем при такiй заставi.

     Стаття 45. Обов'язки заставодержателя при закладi

     Заставодержатель, якщо iнше не передбачено договором, зобов'язаний:

     вживати заходiв, необхiдних для збереження предмета закладу;

     у випадках, коли це передбачено договором, одержувати з предмета закладу доход в iнтересах заставодавця;

     регулярно надсилати заставодавцю звiт про користування предметом закладу, якщо користування ним допускається вiдповiдно до частини першої статтi 46 цього Закону;

     страхувати предмет закладу в обсязi його вартостi за рахунок та в iнтересах заставодавця;

     сплачувати податки та збори, пов'язанi з володiнням заставленою рiччю, за рахунок заставодавця;

     належним чином утримувати предмет закладу, нести вiдповiдальнiсть за нього у випадках, коли немає доказiв, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини;

     негайно повiдомляти заставодавця про виникнення загрози загибелi чи пошкодження предмета закладу;

     негайно повертати предмет закладу пiсля виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов'язання.

     Стаття 46. Права заставодержателя при закладi

     Заставодержатель має право користуватися предметом закладу, якщо це передбачено договором. Набутi ним доходи спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються в рахунок погашення процентiв по боргу, забезпеченому закладом зобов'язань чи самого боргу.

     Якщо виникає загроза загибелi, пошкодження чи зменшення вартостi предмета закладу не з вини заставодержателя, вiн має право вимагати замiни предмета закладу, а при вiдмовi заставодавця виконати цю вимогу - достроково звернути стягнення на предмет закладу.

     Стаття 47. Можливiсть дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого закладом

     Якщо заставодержатель зберiгає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець має право в будь-який час вимагати припинення застави та (або) достроково виконати забезпечене закладом зобов'язання.

     Стаття 48. Вiдповiдальнiсть заставодержателя за втрату, недостачу або пошкодження предмета застави при закладi

     За втрату або недостачу предмета закладу заставодержатель несе вiдповiдальнiсть у розмiрi вартостi втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу - в розмiрi суми, на яку знизилась вартiсть заставленого майна.

     Заставодержатель зобов'язаний вiдшкодувати заставодавцю всi заподiянi втратою, недостачею чи пошкодженням предмета закладу збитки в повному обсязi, якщо це передбачено законом чи договором.

     Заставодержатель вiдповiдає за втрату, недостачу чи пошкодження предмета закладу, якщо вiн не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталися не з його вини.

     Якщо заставодержателем є ломбард або iнша органiзацiя, для якої надання кредитiв громадянам пiд заклад є предметом її дiяльностi, звiльнення вiд вiдповiдальностi може мати мiсце лише за умови, що заставодержатель має докази, що втрата, недостача чи пошкодження предмета закладу сталися внаслiдок непереборної сили.

Роздiл V
ЗАСТАВА МАЙНОВИХ ПРАВ

     Стаття 49. Застава майнових прав

     Заставодавець може укласти договiр застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких вiн є кредитором, так i тих, що можуть виникнути в майбутньому.

     У договорi застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по вiдношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повiдомити свого боржника про здiйснену заставу прав.

     Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору, може бути предметом застави тiльки до закiнчення строку його дiї.

     У договорi застави прав, якi не мають грошової оцiнки, вартiсть предмета застави визначається угодою сторiн.

     Стаття 50. Обов'язки заставодавця при заставi майнових прав

     При заставi прав, якщо iнше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний:

     виконувати дiї, необхiднi для забезпечення дiйсностi заставленого права;

     не здiйснювати уступки заставленого права;

     не виконувати дiй, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартостi;

     вживати заходiв, необхiдних для захисту заставленого права вiд посягань з боку третiх осiб;

     надавати заставодержателю вiдомостi про змiни, що сталися в заставленому правi, про його порушення з боку третiх осiб та про домагання третiх осiб на це право.

     Стаття 51. Права заставодержателя при заставi майнових прав

     При заставi прав, якщо iнше не передбачено договором, заставодержатель має право:

     незалежно вiд настання термiну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбаченi статтею 50 цього Закону;

     вступати у справу як третя особа в судовому спорi, в якому розглядається позов про заставлене право;

     в разi порушення заставодавцем обов'язкiв, передбачених статтею 50 цього Закону, самостiйно вживати всiх заходiв, необхiдних для захисту заставленого права проти порушень з боку третiх осiб.

     Стаття 52. Наслiдки виконання боржником зобов'язання заставодавцю

     Якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повiдомити заставодержателя.

     При одержаннi вiд свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум, заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати вiдповiднi суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо iнше не встановлено договором застави.

Роздiл VI
ЗАСТАВА ЦIННИХ ПАПЕРIВ

     Стаття 53. Порядок укладення договору застави цiнних паперiв

     Якщо законом чи договором не передбачено iнше, застава векселя чи iншого цiнного паперу, який може бути переданий шляхом вчинення передавального запису (iндосаменту), здiйснюється шляхом iндосаменту i вручення заставодержателю iндосованого цiнного паперу.

     Застава цiнного паперу, який не передається шляхом iндосаменту, здiйснюється за угодою заставодержателя i особи, на iм'я якої було видано цiнний папiр.

     За угодою сторiн заставленi цiннi папери можуть бути переданi на зберiгання в депозит державної нотарiальної контори, приватного нотарiуса або банку.

(Частина третя статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 287/94-ВР вiд 14.12.94)

     Стаття 54. Предмет договору застави цiнних паперiв

     Якщо законом чи договором не передбачено iнше, купоннi листи на виплату процентiв, дивiдендiв та iншi доходи вiд зазначеного в цiнному паперi права є предметом договору застави тiльки у випадках, якщо вони переданi кредитору заставного зобов'язання.

     Стаття 55. Поширення правил застави на заставу цiнних паперiв на пред'явника

     Застава цiнних паперiв на пред'явника регулюється також положеннями, якi мiстяться в роздiлi III цього Закону.

     Стаття 55¹. Застава фiнансових iнструментiв в обiгу

     При заставi фiнансових iнструментiв в обiгу заставодавець зберiгає за собою право володiти, користуватися та розпоряджатися предметом застави без збереження застави, якщо договором не передбачено iнше.

     У разi вiдчуження (замiни сторiн) заставлених фiнансових iнструментiв в обiгу заставодавець зобов'язаний замiнити їх iншими фiнансовими iнструментами, якi вiдповiдають зазначеним у договорi застави вимогам, до дня виконання основного зобов'язання. Вiдступлення вiд зазначених у договорi застави вимог до предмета застави в обiгу, у тому числi зменшення кiлькостi та сукупної номiнальної вартостi фiнансових iнструментiв, допускається виключно за згодою заставодержателя.

     Якщо у день виконання основного зобов'язання кiлькiсть та сукупна номiнальна вартiсть заставлених фiнансових iнструментiв у власностi заставодавця внаслiдок дiй заставодавця, передбачених частиною другою цiєї статтi, не вiдповiдають вимогам договору iз заставодержателем, останнiй може замiнити предмет застави на iншi фiнансовi iнструменти, валюту чи банкiвськi метали заставодавця. Ринкова вартiсть такого нового предмета застави не повинна бути меншою, за обґрунтованою оцiнкою заставодержателя, вартостi первинного предмета застави. Заставодержатель повинен надiслати повiдомлення про свiй вибiр заставодавцю та усiм причетним учасникам ринку, вiдповiдальним за облiк прав власностi на вiдповiднi активи. Замiна предмета застави набирає чинностi з дня, наступного за днем надсилання заставодержателем такого повiдомлення.

(роздiл VI доповнено статтею 551 згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Роздiл VII
ГАРАНТIЇ ПРАВ СТОРIН ПРИ ЗАСТАВI

     Стаття 56. Незмiннiсть договору застави

     У випадках, коли пiсля укладення договору застави законодавством встановлено правила, якi погiршують становище заставодавця та (або) заставодержателя, умови договору зберiгають силу на весь строк його дiї, крiм випадкiв, передбачених частиною другою статтi 24 цього Закону.

(стаття 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2508-VIII)

     Стаття 57. Захист iнтересiв заставодержателя при припиненнi його прав та прав заставодавця на заставлене майно на пiдставах, передбачених законом

     У разi прийняття Україною або Республiкою Крим законодавчих актiв, якi припиняють заставне право або право заставодавця на заставлене майно, збитки, завданi заставодержателю в результатi прийняття цих актiв, вiдшкодовуються йому в повному обсязi Україною або Республiкою Крим. Спори про вiдшкодування збиткiв вирiшуються судом.

     У разi вжиття державою заходiв до примусового вилучення заставленого майна або майнових прав (нацiоналiзацiя, реквiзицiя, конфiскацiя, накладення секвестру, а також iнших заходiв, аналогiчних за своїми наслiдками), держава вiдшкодовує збитки, заподiянi заставодержателю внаслiдок здiйснення цих заходiв.

     У разi припинення права власностi на заставлене майно чи припинення заставлених майнових прав у зв'язку з рiшенням державного органу або органу мiсцевого чи регiонального самоврядування, не спрямованим безпосередньо на вилучення заставленого майна чи заставлених майнових прав, в тому числi рiшенням про вилучення земельної дiлянки, на якiй розташовано заставленi будинок, iншi будiвлi, споруди чи багаторiчнi насадження, збитки, завданi заставодержателю в результатi цього рiшення, вiдшкодовуються заставодержателю в повному обсязi цими органами. Спори про вiдшкодування збиткiв вирiшуються судом.

(частина третя статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV)

     Стаття 58. Недiйснiсть актiв, що порушують заставне право

     Якщо в результатi видання органом державної виконавчої влади чи органом мiсцевого i регiонального самоврядування акта, який не вiдповiдає чинному законодавству, i порушуються права заставодержателя або iнших осiб щодо володiння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недiйсним судом.

(частина перша статтi 58 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV)

     Збитки, завданi заставодержателю в результатi видання зазначених актiв, пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi органом, який видав цей акт.

Роздiл VIII Виключено

	(роздiл VIII iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, виключено згiдно iз Законом України вiд 23.06.2005р. N 2709-IV)
Президент України	Л.КРАВЧУК

м. Київ
2 жовтня 1992 року
N 2654-XII