ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв та продовольчої сировини"

     Верховна Рада України постановляє:

     Внести змiни до Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 19, ст. 98), виклавши його в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв

     Цей Закон регулює вiдносини мiж органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктiв i визначає правовий порядок забезпечення безпечностi та якостi харчових продуктiв, що виробляються, знаходяться в обiгу, iмпортуються, експортуються.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Термiни та їх визначення

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     агропродовольчий ринок - спецiально оснащене та вiдведене мiсце, що використовується для надання послуг зi створення належних умов для продажу сiльськогосподарської продукцiї, що визначена цим Законом;

     акредитована лабораторiя - лабораторiя, що акредитована згiдно з вiдповiдним законодавством України або мiжнародними процедурами акредитацiї;

     аналiз ризику - процес, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентiв: оцiнка ризику, управлiння (керування) ризиком та повiдомлення про ризик;

     арбiтражне дослiдження - лабораторнi дослiдження, що проводяться на вимогу особи, яка оскаржує результати попереднього лабораторного дослiдження;

     ароматизатори - ароматичнi речовини, ароматичнi препарати, технологiчнi ароматизатори, коптильнi ароматизатори та їх сумiшi;

     ароматичний препарат - продукт, який не є ароматичною речовиною, концентрований чи неконцентрований, який має ароматичнi властивостi та який отримують шляхом здiйснення вiдповiдних фiзичних процесiв (у тому числi дистиляцiї та екстрагування розчинника) або за допомогою ензиматичних чи мiкробiологiчних процесiв з матерiалiв рослинного чи тваринного походження, якi беруться в сирому виглядi або пiсля переробки в цiлях споживання людиною iз застосуванням традицiйних способiв приготування харчових продуктiв (у тому числi обезводнення, висушування та ферментацiї);

     ароматична речовина - певна хiмiчна речовина, що надає аромат (ароматизує):

     шляхом здiйснення вiдповiдних фiзичних процесiв (у тому числi дистиляцiї та екстрагування розчинника) або за допомогою ензиматичних чи мiкробiологiчних процесiв у матерiалах рослинного чи тваринного походження, якi беруться в сирому виглядi або пiсля переробки в цiлях споживання людиною iз застосуванням традицiйних способiв приготування харчових продуктiв (у тому числi обезводнення, висушування та ферментацiї);

     шляхом хiмiчного синтезу або видiлення хiмiчними способами, причому цей ароматизатор за хiмiчними властивостями є iдентичним природнiй субстанцiї, що мiститься в цiй речовинi рослинного чи тваринного походження, як зазначено в абзацi дев'ятому цiєї статтi;

     шляхом хiмiчного синтезу, але цей ароматизатор за хiмiчними властивостями не є iдентичним природнiй субстанцiї, що мiститься в цiй речовинi рослинного чи тваринного походження, як зазначено в абзацi дев'ятому цiєї статтi;

     безпечнiсть харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом дiяльностi з виробництва та обiгу, яка здiйснюється з дотриманням вимог, встановлених санiтарними заходами та/або технiчними регламентами, та забезпечує впевненiсть у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо вiн спожитий за призначенням;

     безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкiдливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обiгу з дотриманням вимог санiтарних заходiв та споживання (використання) за призначенням;

     державний iнспектор ветеринарної медицини (далi - ветеринарний iнспектор) - лiкар ветеринарної медицини, який працює у Державному департаментi ветеринарної медицини (далi - Департамент) та його територiальних органах, регiональнiй службi ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду на державному кордонi та транспортi, iнших державних установах ветеринарної медицини, якi мають повноваження державного iнспектора ветеринарної медицини за посадою, або лiкарi ветеринарної медицини, якi уповноваженi Департаментом або у випадку iноземної країни її вiдповiдним державним ветеринарним органом здiйснювати iнспектування тварин та харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, з метою захисту здоров'я людини та/або здоров'я тварин та, якщо це необхiдно для мiжнародної або внутрiшньої торгiвлi, здiйснювати їх сертифiкацiю згiдно з вимогами вiдповiдних мiжнародних органiзацiй та законодавства України;

     ветеринарнi документи - мiжнародний ветеринарний сертифiкат, ветеринарне свiдоцтво, ветеринарна картка та довiдки, виданi державними iнспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лiкарями ветеринарної медицини, що пiдтверджують ветеринарно-санiтарний стан харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

     Державна ветеринарно-санiтарна експертиза - комплекс необхiдних лабораторних та спецiальних дослiджень, якi проводяться спецiалiстами ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини, стосовно визначення безпечностi та якостi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, подальшої переробки або iншого використання, аналiзу виробничої технологiї та технологiчного обладнання, яких повинен дотримуватися виробник i постачальник для забезпечення безпечностi харчового продукту;

     ветеринарно-санiтарний стан - пiдтвердження ветеринарним iнспектором додержання ветеринарно-санiтарних вимог на потужностях (об'єктах), пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     ветеринарно-санiтарнi вимоги - будь-якi заходи, спрямованi на захист життя i здоров'я тварин, а також на захист здоров'я людини вiд спiльних з тваринами захворювань (зоонозiв), включаючи всi вiдповiднi закони, накази, постанови, зводи правил, вимоги та процедури, зокрема протиепiзоотичнi заходи, критерiї безпеки кiнцевого продукту, методи переробки та виробництва, процедури тестування, iнспектування, сертифiкацiї та ухвалення, карантиннi заходи, положення щодо вiдповiдних статистичних методiв, процедур вiдбору зразкiв та методiв оцiнки ризику, пов'язанi з виробництвом та обiгом харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     виробник - фiзична або юридична особа (її фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли, представництва), що здiйснює господарську дiяльнiсть з виробництва харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок, допомiжних матерiалiв для переробки та допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва з метою введення їх в обiг, а також обiг;

     виробництво - господарська дiяльнiсть, пов'язана з виробленням об'єктiв санiтарних заходiв, включаючи всi стадiї технологiчного процесу, у тому числi виготовлення, пiдготовку, змiшування та пов'язанi з цим процедури, обробку, наповнення, пакування, переробку, вiдновлення та iншi змiни стану об'єкта;

     висновок державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи щодо безпечностi харчових продуктiв - документ установленої форми, в якому на пiдставi результатiв аналiзу ризику та перевiрки (розширеного контролю), наданих виробником або постачальником зразка харчового продукту, допомiжних засобiв та матерiалiв для виробництва та обiгу харчових продуктiв, його виробничої технологiї i технологiчного обладнання, що використовується при його виробництвi, визначається перелiк санiтарних заходiв та технiчних регламентiв, яких повинен дотримуватися виробник i постачальник для забезпечення безпечностi харчового продукту;

     експертний висновок (ветеринарний) - документ, виданий державною лабораторiєю ветеринарної медицини, який засвiдчує придатнiсть або непридатнiсть до споживання людиною харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, або подальшої їх переробки чи iншого використання, а також щодо аналiзу виробничої технологiї, якої повинен дотримуватися виробник i постачальник для забезпечення безпечностi харчового продукту;

     вiдповiднi мiжнароднi органiзацiї - Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ), Комiсiя з Кодексу Алiментарiус, Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я тварин (МЕБ) та iншi мiжнароднi органiзацiї, якими розробляються рекомендацiї, iнструкцiї та стандарти, пов'язанi iз захистом здоров'я та життя людей вiд харчових ризикiв;

     дата "Вжити до" (кiнцевий термiн споживання) - термiн, пiсля закiнчення якого, за будь-яких встановлених умов зберiгання, харчовий продукт, вiрогiдно, не буде мати показникiв якостi, зазвичай очiкуваних споживачами, та не вважається придатним для реалiзацiї;

     державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза щодо безпечностi харчових продуктiв - професiйна дiяльнiсть, яку провадять органи, установи та заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби з метою запобiгання, зменшення та усунення можливого шкiдливого впливу на здоров'я людини харчового продукту i яка полягає в оцiнцi ризику, визначеннi вiдповiдних санiтарних заходiв та/або технiчних регламентiв щодо виробництва та/або введення в обiг харчових продуктiв i проведення перевiрки (розширеного контролю) на вiдповiднiсть цим заходам та регламентам наданого виробником або постачальником зразка харчового продукту, допомiжних засобiв та матерiалiв для виробництва та обiгу харчових продуктiв, а також нових виробничих технологiй i технологiчного обладнання;

     державний контроль - дiяльнiсть державних органiв виконавчої влади, що здiйснюється протягом усього процесу виробництва та/або обiгу об'єктiв санiтарних заходiв з метою забезпечення дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв i технiчних регламентiв особами, якi здiйснюють виробництво та/або обiг таких об'єктiв;

     державний монiторинг залишкiв ветеринарних препаратiв, забруднювачiв у необроблених харчових продуктах тваринного походження та кормах - виконання програм, передбачених Санiтарним кодексом наземних тварин МЕБ;

     державний нагляд - дiяльнiсть органiв виконавчої влади, що здiйснюється перiодично з метою забезпечення дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв i технiчних регламентiв особами, якi здiйснюють виробництво та/або обiг об'єктiв санiтарних заходiв i технiчних регламентiв;

     дiєтична добавка - вiтамiннi, вiтамiнно-мiнеральнi або трав'янi добавки окремо та/або в поєднаннi у формi пiгулок, таблеток, порошкiв, що приймаються перорально разом з їжею або додаються до їжi в межах фiзiологiчних норм, для додаткового порiвняно iз звичайним харчуванням вживання цих речовин; дiєтичнi добавки також мiстять або включають рiзнi речовини або сумiшi речовин, у тому числi протеїн, вуглеводи, амiнокислоти, їстiвнi масла та екстракти рослинних i тваринних матерiалiв, що вважаються необхiдними або корисними для харчування та загального здоров'я людини;

     допомiжний матерiал для переробки - будь-який матерiал, за винятком матерiалiв харчового обладнання та iнвентарю, якi не споживаються у їжу самi по собi, а використовуються пiд час виробництва або переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутнiсть залишкiв або формування похiдних речовин у кiнцевому продуктi;

     допомiжнi засоби та матерiали для виробництва та обiгу - матерiали або речовини, включаючи обладнання та iнвентар, одиницi упаковки (контейнери), якi контактують з харчовими продуктами i таким чином можуть впливати на їх безпечнiсть;

     експлуатацiйний дозвiл - дозвiл, який видається вiдповiдним головним державним санiтарним лiкарем та/або вiдповiдним головним державним iнспектором ветеринарної медицини оператору потужностей (об'єкта) на пiдставi перевiрки дотримання цими потужностями (об'єктами) санiтарних заходiв i технiчних регламентiв, та дозволяє оператору потужностей (об'єкта) здiйснювати господарську дiяльнiсть згiдно з цим Законом;

     етикетка - будь-яка бирка, напис, ярлик, що мiстить малюнки чи надписи, написанi, надрукованi, нанесенi за допомогою трафарету, витисненi або вдавленi та прикрiпленi до одиницi упаковки (контейнера) з харчовими продуктами;

     непридатний ("едалтерований") харчовий продукт - харчовий продукт вважається непридатним до споживання людиною ("едалтерованим"), якщо вiн:

     мiстить отруйну або шкiдливу речовину, яка робить його небезпечним для здоров'я людини (за винятком речовин, якi не є доданими речовинами, якщо такi речовини є присутнiми на рiвнях, що не вважаються шкiдливими для здоров'я людини);

     мiстить доданi отруйнi або шкiдливi речовини (за винятком пестицидiв у сiльськогосподарськiй сировинi, а також харчових добавок, барвникiв або лiкарських препаратiв для тварин, якi дозволенi i не перевищують встановлених максимальних меж залишкiв або рiвнiв включення);

     не вiдповiдає обов'язковим мiнiмальним специфiкацiям якостi;

     пiдготовлений, запакований чи у будь-який iнший спосiб вироблений або знаходиться в обiгу у такий спосiб чи за таких умов, що може спричинити його забруднення та небезпеку для здоров'я людини;

     повнiстю або частково отриманий з хворої тварини або тварини, що була забитою у будь-який iнший спосiб, нiж на скотобiйнi, яка знаходиться пiд наглядом;

     знаходиться у контейнерi або упаковцi, який частково або повнiстю складається з отруйних або шкiдливих речовин (речовини), що може зробити харчовий продукт небезпечним для здоров'я людини;

     цiлеспрямовано пiдданий iррадiацiї, за винятком використання iррадiацiйної технологiї для прийнятних технiчних цiлей i вiдповiдно до встановлених мiжнародних вимог безпечного використання та застосування радiацiйної iонiзуючої технологiї;

     мiстить харчову добавку, яка не затверджена для використання в Українi, або харчову добавку, яка не дозволена для використання у певному харчовому продуктi, або харчову добавку, яка затверджена для використання у певному харчовому продуктi, але була включена в обсязi, що перевищує рiвень включень, встановлений санiтарними заходами або технiчними регламентами, або, якщо такi вiдсутнi, - рiвень включень, встановлений вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     мiстить пестициди або ветеринарнi препарати чи їх залишки, якi не дозволенi у харчовому продуктi, або залишки пестицидiв чи ветеринарних препаратiв у харчовому продуктi перевищують максимальнi межi залишку, встановленi санiтарними заходами, або, якщо останнi вiдсутнi, - максимальнi межi залишку, встановленi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     якщо будь-який корисний iнгредiєнт був частково або повнiстю виключений з харчового продукту, якщо будь-яка речовина була частково або повнiстю замiнена в харчовому продуктi, якщо пошкодження або недоброякiснiсть харчового продукту була прихована у будь-який спосiб або для збiльшення обсягу чи ваги, або для зменшення його якостi чи властивостей, або необґрунтовано (безпiдставно) робить його бiльш привабливим чи таким, що має бiльшу цiннiсть;

     iншим чином не вiдповiдає вiдповiдним санiтарним заходам або технiчним регламентам;

     забруднення - внесення або наявнiсть (потрапляння або контамiнацiя) забруднюючої речовини у харчовому продуктi або в об'єктах, з якими харчовий продукт контактує;

     забруднююча речовина - будь-яка бiологiчна речовина, в тому числi органiзми, мiкроорганiзми та їх частини, або хiмiчна речовина, стороння домiшка чи iнша речовина, що ставить пiд загрозу безпечнiсть та придатнiсть харчового продукту;

     заiнтересованi торговi партнери - держави та iншi суб'єкти мiжнародного права, що є учасниками багатостороннiх та двостороннiх угод, учасником яких є також Україна, якi регулюють застосування санiтарних заходiв, а також члени вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, членом яких є Україна;

     звiд правил - збiрник пiдзаконних актiв у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв;

     iдентифiкацiя - процедура пiдтвердження вiдповiдностi органолептичних, бiологiчних, фiзичних та хiмiчних параметрiв i властивостей, специфiчних для даного виду харчового продукту, тим параметрам i властивостям, якi зазначаються при етикетуваннi цього харчового продукту, а також процедура пiдтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки та/або комерцiйного (фiрмового) найменування;

     коптильний ароматизатор - коптильний екстракт, що використовується при традицiйних процесах коптiння харчових продуктiв;

     м'ясо - всi їстiвнi частини тварини;

     максимальна межа залишкiв (максимально допустимий рiвень залишкiв) - максимально допустимий вмiст у харчових продуктах або тваринних кормах певної речовини, включаючи пестициди, ветеринарнi препарати, кормовi добавки, залишки допомiжного матерiалу для переробки та iншу хiмiчну чи бiологiчну речовину, яка свiдомо застосовується та/або вимагається технологiєю вирощування, зберiгання, транспортування, виробництва харчових продуктiв i залишки якої, включаючи похiднi цiєї речовини, такi як продукти конверсiї, обмiну речовин, реакцiї, що мають токсикологiчне значення i є небезпечними для людей у разi перевищення їх максимально допустимого вмiсту у харчових продуктах, що споживаються людьми;

     максимальний рiвень - максимальний вмiст (концентрацiя) забруднюючої речовини у харчовому продуктi або кормах для тварин, якi є допустимими для такого продукту;

     мiжнародний ветеринарний (санiтарний) сертифiкат - сертифiкат, форма та змiст якого вiдповiдає рекомендацiям вiдповiдних мiжнародних органiзацiй та видається державним лiкарем ветеринарної медицини в країнi експорту згiдно з iнструкцiями вiдповiдних мiжнародних органiзацiй i засвiдчує стан здоров'я тварин та/або вимоги щодо охорони здоров'я людини, яким повинен вiдповiдати харчовий продукт, що експортується;

     мiжнароднi стандарти, iнструкцiї та рекомендацiї - стандарти, iнструкцiї та рекомендацiї, що розробленi та прийнятi Комiсiєю з Кодексу Алiментарiус, ВООЗ, МЕБ та iншими мiжнародними органiзацiями, якими розробляються рекомендацiї, iнструкцiї та стандарти, пов'язанi iз захистом здоров'я та життя людей вiд харчових ризикiв;

     мiнiмальнi специфiкацiї якостi - характеристики якостi, встановленi у виглядi органолептичних, хiмiчних, бiологiчних та фiзичних характеристик харчового продукту, яким повинен вiдповiдати певний харчовий продукт для того, щоб вважатися придатним для споживання людиною протягом його термiну придатностi;

     належна практика виробництва - практика виробництва харчових продуктiв i допомiжних засобiв та матерiалiв для виробництва та обiгу харчових продуктiв, яка необхiдна для виробництва безпечних та якiсних продуктiв, що вiдповiдають технiчним регламентам, санiтарним заходам та iншим вимогам, що визначенi у цьому Законi;

     належний рiвень захисту здоров'я людей - рiвень захисту, що вважається достатнiм при розробцi санiтарних заходiв для захисту здоров'я та життя людей вiд несприятливого впливу, стосовно якого розробляються цi санiтарнi заходи, тобто прийнятний рiвень ризику вiд настання несприятливого впливу;

     небезпечний фактор (у харчових продуктах) - будь-який хiмiчний, фiзичний, бiологiчний чинник, речовина, матерiал або продукт, що впливає або за певних умов чи рiвнiв концентрацiї може негативно впливати через харчування на здоров'я людини;

     небезпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не вiдповiдає вимогам, встановленим цим Законом;

     недiйсний мiжнародний ветеринарний (санiтарний) сертифiкат - сертифiкат, який оформлений нерозбiрливо, мiстить неповнi або недостовiрнi вiдомостi, строк дiї якого закiнчився, має незасвiдченi виправлення або пiдчистки, мiстить суперечливу або несумiсну iнформацiю, складений мовою, яка не сумiсна iз офiцiйними зразками сертифiкатiв, виданий на харчовi продукти, iмпорт яких заборонено, або iншим чином не вiдповiдає вимогам країни призначення харчового продукту;

     необроблений харчовий продукт тваринного походження - м'ясо, риба, молюски i ракоподiбнi, у тому числi свiжi, охолодженi або замороженi, та яйця, молоко, мед та їх продукти, якi були виробленi шляхом змiни їх первинного стану без додавання харчових добавок, ароматизаторiв або iнших харчових продуктiв;

     неправильно маркований харчовий продукт - харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо:

     етикетка пiдроблена або вводить в оману;

     харчовий продукт продається пiд назвою iншого продукту;

     iнформацiя на етикетцi представлена недержавною мовою;

     харчовий продукт упакований, заповнений у тару або пiдготовлений таким чином, що це вводить в оману;

     етикетка харчового продукту не вiдповiдає обов'язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

     етикетка мiстить слова, словосполучення або данi, якi важко прочитати або зрозумiти звичайному споживачу за звичайних умов використання, показу та продажу товару;

     харчовий продукт пiддавався дозволенiй радiоактивнiй обробцi у будь-якiй формi з метою збереження та забезпечення безпечностi харчового продукту, а iнформацiя про назву та адресу виробника, який здiйснив радiоактивну обробку, не зазначена на етикетцi згiдно з вимогами етикетування, що визначенi у цьому Законi, за винятком нефасованого товару, який не має етикеток та iнформацiя стосовно якого повинна супроводжувати обiг, зазначатися у супровiдному документi, який засвiдчує те, що нефасований харчовий продукт пiддавався радiоактивнiй обробцi;

     новий харчовий продукт - харчовий продукт, включаючи iнгредiєнти такого харчового продукту, який ще не виходив на споживчий ринок України, тому що цей харчовий продукт:

     має нову або цiлеспрямовано модифiковану первiсну молекулярну структуру;

     мiстить або складається з генетично модифiкованих органiзмiв;

     виготовлений з, але не мiстить генетично модифiкованi органiзми;

     мiстить або видiлений з мiкроорганiзмiв, грибiв та водоростей;

     мiстить або видiлений з рослин та iнгредiєнтiв харчових продуктiв, видiлених iз тварин, за винятком харчових продуктiв, включаючи iнгредiєнти цих харчових продуктiв, що отриманi за традицiйними методами розведення тварин та мають iсторiю безпечного харчового споживання;

     вироблений шляхом застосовування виробничого процесу, що ранiше не використовувався i який може призвести до значних змiн у складi та структурi харчових продуктiв або iнгредiєнтiв цих харчових продуктiв та вплинути на їх поживну цiннiсть, обмiн речовин або рiвень небезпечних факторiв;

     об'єкти санiтарних заходiв - харчовi продукти, включаючи харчовi продукти для спецiального дiєтичного споживання, функцiональнi харчовi продукти, а також харчовi добавки, ароматизатори, дiєтичнi добавки та допомiжнi матерiали для переробки, допомiжнi засоби та матерiали для виробництва та обiгу;

     обiг - перемiщення (транспортування) або зберiгання та будь-якi дiї, пов'язанi з переходом права власностi чи володiння, включаючи продаж, обмiн або дарування;

     обладнання та iнвентар - устаткування, машини, кухоннi приладдя, кухонна технiка, столовi приладдя, iнструменти та iншi засоби, поверхнi яких безпосередньо контактують з харчовим продуктом пiд час його виробництва та обiгу;

     обов'язковi параметри безпечностi - науково обґрунтованi та затвердженi у встановленому законодавством порядку параметри (санiтарнi нормативи), включаючи максимальнi межi залишкiв (далi - ММЗ), максимальнi рiвнi (далi - МР), допустимi добовi дози (далi - ДДД), рiвнi включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкiдливого впливу на здоров'я людини;

     одиниця упаковки (контейнер) - будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно вiд матерiалу i форми, яка частково або повнiстю покриває харчовий продукт, для його постачання як окремої одиницi (контейнер може мiстити кiлька упаковок);

     оператор потужностей - виробник, який здiйснює передбаченi цим Законом види дiяльностi, використовуючи потужностi (об'єкти), якi належать йому на правах власностi або користування;

     оцiнка ризику - науково обґрунтований процес, який складається з iдентифiкацiї небезпеки, характеристики небезпеки, оцiнки впливу, характеристики ризику;

     партiя - будь-яка визначена кiлькiсть харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на однiй i тiй самiй потужностi (об'єктi);

     пестициди - токсичнi речовини, їх сполуки або сумiшi речовин хiмiчного чи бiологiчного походження, призначенi для знищення, регуляцiї та припинення розвитку гризунiв, бур'янiв, деревної або чагарникової рослинностi, засмiчуючих видiв риб та шкiдливих органiзмiв, внаслiдок дiї яких уражаються рослини, тварини, люди i завдається шкода матерiальним цiнностям та людям, якi споживають харчовi продукти, якщо залишковi рiвнi пестицидiв у таких продуктах перевищують ММЗ. Крiм пестицидiв, включають також речовини, призначенi для регулювання росту рослин, дефолiанти, десиканти, засоби прорiджування зав'язей або стримування пророщування, а також речовини, що застосовуються до або пiсля збору врожаю з метою захисту товарiв вiд псування протягом перiоду зберiгання та транспортування, за винятком добрив, поживних речовин для рослин i тварин та ветеринарних препаратiв;

     повiдомлення про ризик - взаємний обмiн iнформацiєю про ризик мiж спецiалiстами з оцiнки ризику, особами, що здiйснюють управлiння ризиком, заiнтересованими торговими партнерами та iншими заiнтересованими сторонами;

     поживна цiннiсть - усi основнi природнi компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, бiлки, жири, вiтамiни, мiнерали та солi;

     позначка придатностi - позначка, яка застосовується згiдно з положеннями цього Закону для пiдтвердження придатностi необробленого харчового продукту тваринного походження для споживання людиною;

     потужностi (об'єкти) - територiя, споруди або комплекс споруд, примiщення, будiвлi, обладнання та iншi засоби, включаючи транспортнi засоби, що використовуються у виробництвi або обiгу об'єктiв санiтарних заходiв;

     прийнятний сертифiкат - мiжнародний санiтарний або ветеринарний сертифiкат, який не є недiйсним або фальсифiкованим;

     придатнiсть харчового продукту або придатний харчовий продукт - стан харчового продукту або харчовий продукт, який є прийнятним для споживання людиною, тобто є безпечним та вiдповiдає мiнiмальним специфiкацiям якостi згiдно з його призначенням;

     прикордонний державний iнспектор ветеринарної медицини (далi - прикордонний ветеринарний iнспектор) - ветеринарний iнспектор вiдповiдної квалiфiкацiї, який уповноважений Департаментом перевiряти iмпортнi, транзитнi та експортнi вантажi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, а також дозволяти ввезення або вивезення продуктiв залежно вiд їх придатностi для споживання людиною та видавати мiжнароднi ветеринарнi сертифiкати;

     прикордоннi iнспекцiйнi пости - потужностi (об'єкти), що розташованi у пунктi пропуску через державний кордон України, включаючи пункти на автомобiльних шляхах, залiзничних станцiях, аеропортах, морських i рiчкових портах, де здiйснюється вiдповiдний державний контроль (iнспектування) iмпортованих та експортованих вантажiв з товарами, що перемiщуються через державний кордон України;

     прикордонний санiтарний iнспектор - посадова особа державної санiтарно-епiдемiологiчної служби вiдповiдної квалiфiкацiї, яка уповноважена Головним державним санiтарним лiкарем України перевiряти iмпортнi, експортнi та транзитнi вантажi з об'єктами санiтарних заходiв, за винятком харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, а також дозволяти ввезення або вивезення продуктiв залежно вiд їх придатностi для споживання людиною;

     референс (арбiтражна) лабораторiя - уповноважена вiдповiдно Головним державним санiтарним лiкарем України та/або Головним державним ветеринарним iнспектором України лабораторiя, що залучається в якостi "третьої сторони" при вирiшеннi спiрних питань за результатами лабораторних дослiджень;

     ризик - можливiсть виникнення та вiрогiднi масштаби наслiдкiв вiд негативного впливу об'єктiв санiтарних заходiв протягом певного перiоду часу;

     рiвень включень - максимально допустима кiлькiсть (вмiст) речовини, яка може використовуватися в харчовому продуктi або додаватися до нього;

     розчинник для екстрагування - будь-яка речовина для розчинення харчового продукту або будь-якого його компонента, в тому числi для будь-якої забруднюючої речовини, що мiститься в харчовому продуктi або на його поверхнi, яка використовується при здiйсненнi процедури екстрагування пiд час переробки харчових продуктiв або компонентiв цих харчових продуктiв та яка повинна видалятися, оскiльки може призвести до ненавмисної, але з технiчної точки зору неминучої появи залишкiв або похiдних речовин у харчових продуктах;

     розширений контроль - процес перевiрки безпечностi та мiнiмальних показникiв якостi об'єкта санiтарних заходiв на пiдставi його лабораторного дослiдження, що проводиться ветеринарною або санiтарною службами згiдно з їх компетенцiєю;

     рослиннi продукти (харчовi продукти рослинного походження) - гриби, ягоди, овочi, фрукти та iншi харчовi продукти рослинного походження, призначенi для споживання людиною;

     санiтарний захiд безпечностi харчових продуктiв (далi - санiтарний захiд) - застосування будь-яких законiв, постанов, iнших нормативно-правових актiв, вимог та процедур для захисту життя та здоров'я людей вiд ризику, що виникає вiд харчових домiшок, забруднюючих речовин, токсинiв або хвороботворних органiзмiв у харчових продуктах, пiдконтрольних санiтарнiй службi, та харчових продуктах, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, виконання яких є обов'язковим. Санiтарнi заходи включають, зокрема, обов'язковi параметри безпечностi кiнцевого продукту; методи переробки та виробництва; процедури експертизи, iнспектування, сертифiкацiї та ухвалення; положення щодо вiдповiдних статистичних методiв; процедури вiдбору зразкiв та методи оцiнки ризику; вимоги щодо пакування та етикетування, якi безпосередньо стосуються безпечностi харчових продуктiв;

     санiтарний iнспектор - посадова особа державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, що має спецiальну медичну освiту та уповноважена здiйснювати державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд;

     сертифiкат придатностi для споживання людиною - разовий документ суворої звiтностi, що видається за результатами державного контролю або розширеного контролю вiдповiдно головним державним санiтарним лiкарем або головним державним ветеринарним iнспектором згiдно з компетенцiєю та засвiдчує придатнiсть харчового продукту для споживання людиною за призначенням;

     сiльськогосподарська продукцiя - сiльськогосподарськi харчовi продукти тваринного i рослинного походження, що призначенi для споживання людиною у сирому або переробленому станi як iнгредiєнти для їжi;

     стандарт - документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, iнструкцiї або характеристики продуктiв, пов'язаних з ними процесiв або послуг, додержання яких є обов'язковим. Стандарт не мiстить вимог щодо безпечностi харчових продуктiв, встановлених санiтарними заходами, та може включати або бути цiлком присвячений вимогам щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також вимогам до термiнологiї, яка вживається щодо процесу, продукту чи послуги;

     строк придатностi - промiжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разi додержання вiдповiдних умов зберiгання, транспортування, харчовий продукт зберiгає вiдповiднiсть обов'язковим параметрам безпечностi та мiнiмальним специфiкацiям якостi;

     технiчний регламент - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики, в якому зазначаються характеристики продукту чи пов'язанi з ним процеси i методи виробництва, включаючи вiдповiднi адмiнiстративнi положення, виконання яких є обов'язковим. Технiчний регламент не мiстить вимог щодо безпечностi харчових продуктiв, встановлених санiтарними заходами, та може включати або бути цiлком присвяченим вимогам щодо термiнологiї, позначення, пакування, маркування та етикетування стосовно продукту, процесу чи методу виробництва;

     технологiчний ароматизатор - продукт, одержаний з дотриманням належної практики виробництва, шляхом нагрiвання (до температури, що не перевищує 180 °C, не довше 15 хвилин) сумiшi iнгредiєнтiв, якi не обов'язково повиннi мати ароматизуючi властивостi i принаймнi один з яких повинен мiстити азот, а iнший - бути вiдновлюючим цукром;

     уповноважена лабораторiя - акредитована лабораторiя, якiй вiдповiдним державним органом надано право випробовувати (вимiрювати параметри, аналiзувати) вiдповiдно до спецiальних методiв та процедур харчовi продукти, харчовi добавки, дiєтичнi добавки, допомiжнi матерiали для переробки, допомiжнi засоби i матерiали для виробництва та обiгу з метою проведення розширеного контролю (перевiрки);

     управлiння ризиком - процес вибору альтернативних рiшень на пiдставi результатiв оцiнки ризику та в разi необхiдностi вибору i впровадження вiдповiдних засобiв управлiння (контролю), включаючи регуляторнi заходи;

     фальсифiкований (мiжнародний санiтарний або ветеринарний) сертифiкат - сертифiкат, який не затверджений до використання або виданий з порушенням форми, встановленої офiцiйним органом сертифiкацiї країни експортера, або виданий не уповноваженими на це особами, органiзацiями, iншими суб'єктами, або мiстить неправдиву чи недостовiрну iнформацiю;

     функцiональний харчовий продукт - харчовий продукт, який мiстить як компонент лiкарськi засоби та/або пропонується для профiлактики або пом'якшення перебiгу хвороби людини;

     харчова добавка - будь-яка речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологiчною метою в процесi виробництва, та яка у результатi стає невiд'ємною частиною продукту (термiн не включає забруднюючi речовини, пестициди або речовини, доданi до харчових продуктiв для полiпшення їх поживних властивостей);

     харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сiльськогосподарську продукцiю, необроблений, напiвоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напiй, жувальну гумку та будь-яку iншу речовину, включаючи воду, якi навмисно включенi до харчового продукту пiд час виробництва, пiдготовки або обробки;

     харчовi продукти для спецiального дiєтичного споживання (використання) - харчовi продукти, якi спецiально переробленi або розробленi для задоволення конкретних дiєтичних потреб, що iснують через конкретний фiзичний чи фiзiологiчний стан людини та/або специфiчну хворобу або розлад, i якi реалiзуються як такi, у тому числi продукти дитячого харчування, харчування для спортсменiв та осiб похилого вiку. Склад таких харчових продуктiв повинен значною мiрою вiдрiзнятися вiд складу звичайних продуктiв подiбного роду, якщо такi звичайнi харчовi продукти iснують, але не можуть бути замiнниками лiкарських засобiв;

     HACCP (Система аналiзу ризикiв та контролю (регулювання) у критичних точках) - система для iдентифiкацiї, оцiнки, аналiзу та контролю ризикiв, що є важливими для безпечностi харчових продуктiв;

     якiсть харчового продукту - ступiнь досконалостi властивостей та характерних рис харчового продукту, якi здатнi задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт;

     мiжнародний санiтарний сертифiкат - сертифiкат, форма i змiст якого вiдповiдає рекомендацiям вiдповiдних мiжнародних органiзацiй та видається уповноваженим органом країни походження i засвiдчує придатнiсть харчового продукту для споживання людиною, крiм продукцiї, пiдконтрольної ветеринарнiй службi;

     м'ясопереробнi, рибодобувнi, рибопереробнi, молокопереробнi пiдприємства - потужностi будь-якої форми власностi, що здiйснюють переробку м'яса, сирого товарного молока, живої, охолодженої або мороженої риби, iнших морепродуктiв з метою отримання готових харчових продуктiв;

     пiдприємства гуртового зберiгання необроблених харчових продуктiв тваринного походження (холодокомбiнати, холодильники, спецiалiзованi гуртiвнi) - потужностi будь-якої форми власностi, що здiйснюють зберiгання сировини та готових харчових продуктiв за визначених умов з метою їх подальшої гуртової реалiзацiї;

     офiцiйний (уповноважений) лiкар ветеринарної медицини - спецiалiст ветеринарної медицини, призначений Департаментом та/або його територiальними органами для виконання наданих йому офiцiйних повноважень, що пов'язанi iз захистом життя i здоров'я тварин та захистом здоров'я людей вiд спiльних з тваринами захворювань (зоонозiв), iнспектування пiдконтрольних вантажiв (товарiв) та видачi необхiдних супровiдних ветеринарних документiв.

     Стаття 2. Законодавство про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв

     Законодавство про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв складається з цього Закону та iнших актiв законодавства, що видаються вiдповiдно до нього.

     Спецiальне законодавство України щодо окремих категорiй харчових продуктiв повинне вiдповiдати положенням цього Закону.

     Дiя цього Закону не поширюється на тютюн i тютюновi вироби та спецiальнi вимоги до харчових продуктiв, пов'язанi з наявнiстю у них генетично модифiкованих органiзмiв чи їх компонентiв, що є предметом регулювання спецiального законодавства, а також на харчовi продукти, виробленi для особистого споживання.

Роздiл II. УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННI БЕЗПЕЧНОСТI ТА ЯКОСТI ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 3. Державне забезпечення безпечностi та якостi харчових продуктiв

     Держава забезпечує безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв з метою захисту життя i здоров'я населення вiд шкiдливих факторiв, якi можуть бути присутнiми у харчових продуктах, шляхом:

     встановлення обов'язкових параметрiв безпечностi для харчових продуктiв;

     встановлення мiнiмальних специфiкацiй якостi харчових продуктiв у технiчних регламентах;

     встановлення санiтарних заходiв i ветеринарно-санiтарних вимог для потужностей (об'єктiв) та осiб, якi зайнятi у процесi виробництва, продажу (постачання), зберiгання (експонування) харчових продуктiв;

     забезпечення безпечностi нових харчових продуктiв для споживання людьми до початку їх обiгу в Українi;

     встановлення стандартiв для харчових продуктiв з метою їх iдентифiкацiї;

     забезпечення наявностi у харчових продуктах для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктах i дiєтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечностi для споживання людьми, зокрема особами, якi мають особливi дiєтичнi потреби;

     iнформування та пiдвищення обiзнаностi виробникiв, продавцiв (постачальникiв) i споживачiв стосовно безпечностi харчових продуктiв та належної виробничої практики;

     встановлення вимог щодо знань та умiнь вiдповiдального персоналу виробникiв, продавцiв (постачальникiв);

     встановлення вимог щодо стану здоров'я вiдповiдального персоналу виробникiв, продавцiв (постачальникiв);

     участi у роботi вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, якi встановлюють санiтарнi заходи та стандарти харчових продуктiв на регiональному i свiтовому рiвнях;

     здiйснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я i життя людей;

     здiйснення державного нагляду з метою перевiрки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктiв санiтарних заходiв вимог цього Закону;

     виявлення порушень цього Закону та здiйснення необхiдних заходiв щодо притягнення до вiдповiдальностi осiб, якi не виконують положення цього Закону.

     Стаття 4. Державнi органи, що забезпечують розробку, затвердження та впровадження санiтарних заходiв щодо безпечностi та якостi харчових продуктiв

     1. До системи державних органiв, якi в межах їх компетенцiї забезпечують розробку, затвердження та впровадження санiтарних заходiв, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням входять:

     Кабiнет Мiнiстрiв України;

     центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

     Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України (далi - Санiтарна служба);

     Державна служба ветеринарної медицини України (далi - Ветеринарна служба);

     центральний орган виконавчої влади з питань аграрної полiтики;

     центральний орган виконавчої влади з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики.

     2. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони здоров'я є органом, який затверджує належний рiвень захисту здоров'я людей, обов'язковi параметри безпечностi та мiнiмальнi специфiкацiї якостi харчових продуктiв, звiд правил i належну практику виробництва харчових продуктiв та координує дiяльнiсть органiв виконавчої влади з питань безпечностi та якостi харчових продуктiв.

     Стаття 5. Харчовi продукти та потужностi (об'єкти), пiдконтрольнi Санiтарнiй службi та Ветеринарнiй службi

     1. Санiтарна служба здiйснює державний нагляд (державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд) за всiма об'єктами санiтарних заходiв. Санiтарна служба здiйснює державний контроль у визначених санiтарним законодавством випадках за такими харчовими продуктами на потужностях (об'єктах) з їх виробництва та/або обiгу (далi - харчовi продукти, пiдконтрольнi санiтарнiй службi):

     1) усi харчовi продукти для спецiального дiєтичного споживання;

     2) усi функцiональнi харчовi продукти;

     3) усi харчовi продукти, крiм визначених у частинi другiй цiєї статтi.

     2. Ветеринарна служба здiйснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далi - харчовi продукти, пiдконтрольнi ветеринарнiй службi):

     1) необробленi харчовi продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва;

     2) усi рослиннi продукти, сiльськогосподарська продукцiя та необробленi харчовi продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.

     3. Ветеринарна служба здiйснює державний контроль за виробництвом i готовою продукцiєю на м'ясопереробних, рибодобувних рибопереробних, молокопереробних пiдприємствах, якi використовують необробленi харчовi продукти тваринного походження як сировину, та пiдприємствах гуртового зберiгання необроблених харчових продуктiв тваринного походження.

     Стаття 6. Повноваження Санiтарної служби

     Санiтарна служба:

     1) бере участь у роботi Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус з питань, що належать до її компетенцiї, включаючи розробку та перегляд санiтарних заходiв;

     2) встановлює санiтарнi (гiгiєнiчнi) вимоги для потужностей (об'єктiв) з виробництва та обiгу харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок, допомiжних засобiв та матерiалiв для виробництва та обiгу, допомiжних матерiалiв для переробки;

     3) затверджує обов'язковi параметри безпечностi харчових продуктiв та iнших об'єктiв санiтарних заходiв;

     4) впроваджує та здiйснює державний нагляд за виконанням санiтарних заходiв у частинi дотримання вимог санiтарного законодавства щодо об'єктiв санiтарних заходiв, якi регулюють захист життя i здоров'я людини, та веде державний монiторинг його результатiв;

     5) консультує та проводить навчання виробникiв та продавцiв (постачальникiв) стосовно систем HACCP або аналогiчних систем забезпечення безпечностi виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi;

     6) здiйснює державний нагляд за запровадженням систем НАССР та аналогiчних систем забезпечення якостi та безпечностi, якi використовуються виробниками харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок i допомiжних матерiалiв для переробки та продавцями (постачальниками) харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок та допомiжних матерiалiв для переробки;

     7) проводить державний контроль та/або державний нагляд на потужностях (об'єктах) з виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок та допомiжних матерiалiв для переробки;

     8) проводить державний контроль та/або державний нагляд на всiх потужностях (об'єктах) з обiгу харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв, дiєтичних добавок та допомiжних матерiалiв для переробки;

     9) видає сертифiкат придатностi для споживання людиною на запит заiнтересованих сторiн на пiдставi результатiв розширеного контролю харчових продуктiв;

     10) запроваджує програми вибiркового та стандартного контролю харчових продуктiв пiд час їх обiгу;

     11) проводить розширений контроль на пiдставi професiйної оцiнки санiтарного iнспектора або в рамках програми вибiркового контролю харчових продуктiв, що здiйснюється в порядку державного нагляду, для перевiрки:

     а) заявленої виробником поживної цiнностi харчового продукту;

     б) дотримання обов'язкових параметрiв безпечностi та мiнiмальних специфiкацiй якостi харчових продуктiв;

     в) безпечностi об'єктiв санiтарних заходiв;

     г) правильностi умов використання харчових продуктiв, у тому числi дотримання iнструкцiй виробника щодо зберiгання, транспортування, виставлення на продаж та приготування, у разi виконання яких гарантується безпечнiсть харчового продукту;

     12) разом з iншими вiдповiдними державними органами бере участь у розробленнi стандартiв для харчових продуктiв, допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва та обiгу;

     13) разом з iншими вiдповiдними державними органами бере участь у розробленнi технiчних регламентiв, що встановлюють мiнiмальнi специфiкацiї якостi для харчових продуктiв;

     14) разом з iншими вiдповiдними державними органами бере участь у розробленнi технiчних регламентiв для харчових добавок, ароматизаторiв, допомiжних засобiв для переробки, допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва та обiгу i потужностей (об'єктiв);

     15) призначає та проводить лабораторнi дослiдження для оцiнки безпечностi та якостi харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi;

     16) органiзовує та проводить державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу;

     17) встановлює перiодичнiсть державного нагляду для потужностей (об'єктiв) з виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, на пiдставi аналiзу ризикiв;

     18) здiйснює стандартний та розширений санiтарний прикордонний контроль вантажiв з харчовими продуктами, пiдконтрольних санiтарнiй службi, що iмпортуються або експортуються;

     19) визначає та затверджує перелiк харчових продуктiв, якi звичайно представляють високий та низький ризик для здоров'я людей;

     20) разом з iншими вiдповiдними державними органами уповноважує акредитованi лабораторiї на проведення дослiджень (випробувань) для перевiрки параметрiв безпечностi та якостi харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi;

     21) здiйснює погодження:

     а) технiчних умов виробництва харчових продуктiв;

     б) технiчних регламентiв, стандартiв, що застосовуються до об'єктiв санiтарних заходiв;

     в) проекти потужностей (об'єктiв) для виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     г) методик вимiрювань та методiв випробувань харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, на предмет дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв;

     22) затверджує перелiки:

     а) методик вимiрювань та методiв випробувань харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, на предмет дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв;

     б) лабораторiй, призначених для iдентифiкацiї, випробування та оцiнки ефективностi харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок;

     23) видає експлуатацiйнi дозволи операторам потужностей (об'єктiв), якi займаються виробництвом харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, та веде реєстри таких експлуатацiйних дозволiв;

     24) видає експлуатацiйнi дозволи операторам потужностей (об'єктiв), якi здiйснюють введення в обiг харчових продуктiв, та веде реєстри таких експлуатацiйних дозволiв;

     25) визначає форму та змiст iнформацiї про придбання та використання харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв та допомiжних матерiалiв для переробки, якi повиннi вести особи, що здiйснюють виробництво з метою забезпечення вiдслiдковування таких продуктiв;

     26) здiйснює реєстрацiю та веде Державний реєстр харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання i функцiональних харчових продуктiв, дiєтичних добавок; реєстр харчових добавок, ароматизаторiв та допомiжних матерiалiв для переробки; реєстр висновкiв санiтарно-епiдемiологiчної експертизи;

     27) проводить санiтарно-епiдемiологiчне розслiдування, спрямоване на виявлення причин та умов, що призводять до надходження в обiг небезпечних або непридатних до споживання харчових продуктiв, виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб через харчовi продукти, групових та iндивiдуальних харчових отруєнь та вживає заходiв щодо припинення їх подальшого поширення;

     28) у межах компетенцiї вживає заходiв для усунення порушень цього Закону та притягнення до вiдповiдальностi осiб, винних у вчиненнi таких правопорушень, у порядку, встановленому законом.

     Стаття 7. Повноваження Ветеринарної служби

     Ветеринарна служба:

     1) бере участь у роботi Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус з питань, що належать до її компетенцiї, включаючи розробку та перегляд санiтарних заходiв;

     2) проводить державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктiв тваринного походження та обiгу сiльськогосподарської продукцiї i видає вiдповiднi ветеринарнi документи, що засвiдчують їх ветеринарно-санiтарний стан;

     3) проводить дозабiйне iнспектування тварин та пiслязабiйне iнспектування їх продуктiв на бойнях, а також пiслязабiйне iнспектування тварин, забитих на полюваннi, на потужностях (об'єктах), призначених для цих цiлей;

     4) впроваджує та здiйснює нагляд за виконанням санiтарних заходiв у частинi дотримання вимог Закону України "Про ветеринарну медицину" та iнших нормативно-правових актiв, якi регулюють захист життя i здоров'я тварин, а також людей вiд захворювань, спiльних з тваринами (зоонозiв), що застосовуються до об'єктiв санiтарних заходiв, їй пiдконтрольних;

     5) надає консультацiї та проводить навчання виробникiв харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, з питань систем HACCP або аналогiчних систем забезпечення безпечностi та якостi;

     6) здiйснює державний нагляд за запровадженням систем HACCP або аналогiчних систем забезпечення безпечностi та якостi, якi використовуються виробниками харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     7) здiйснює державний контроль та/або державний нагляд на потужностях (об'єктах) з виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, та агропродовольчих ринках;

     8) видає сертифiкати придатностi для споживання людиною на запит заiнтересованих сторiн на пiдставi державного контролю або результатiв розширеного контролю харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     9) проводить розширений контроль на пiдставi професiйної оцiнки ветеринарного iнспектора або в рамках програми вибiркового контролю харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, з метою перевiрки:

     а) заявленої виробником поживної цiнностi харчового продукту;

     б) дотримання мiнiмальних специфiкацiй якостi харчових продуктiв;

     в) дотримання обов'язкових параметрiв безпечностi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     г) правильностi умов використання харчових продуктiв, у тому числi iнструкцiй виробника щодо впливу зберiгання, транспортування виставлення на продаж та приготування на безпечнiсть харчового продукту, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     10) проводить стандартний та розширений прикордонний санiтарний контроль iмпортних, транзитних та експортних вантажiв харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     11) видає експлуатацiйнi дозволи операторам потужностей (об'єктiв), якi займаються виробництвом харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, та для агропродовольчих ринкiв, а також веде їх реєстри;

     12) видає мiжнароднi ветеринарнi сертифiкати на харчовi продукти, пiдконтрольнi ветеринарнiй службi;

     13) уповноважує акредитованi лабораторiї на проведення дослiджень (випробувань) для перевiрки параметрiв безпечностi та якостi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     14) затверджує методики вимiрювань, методи випробувань харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, та їх перелiки;

     15) затверджує перелiк референс лабораторiй на проведення арбiтражних дослiджень харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     16) запроваджує програми вибiркового та стандартного контролю харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, пiд час їх обiгу та виконання загальнодержавних програм державного монiторингу максимальних меж залишкiв ветеринарних препаратiв та iнших забруднюючих речовин у харчових продуктах, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     17) встановлює перiодичнiсть проведення державного нагляду за потужностями (об'єктами) з виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, на пiдставi аналiзу ризику;

     18) призначає та проводить лабораторнi дослiдження для оцiнки безпечностi та якостi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     19) разом з iншими вiдповiдними державними органами розробляє стандарти для харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     20) бере участь у розробцi технiчних регламентiв, що встановлюють мiнiмальнi специфiкацiї якостi для харчових продуктiв пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     21) проводить епiзоотичне або за необхiдностi бере участь у санiтарно-епiдемiологiчних розслiдуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обiг небезпечних або непридатних для споживання харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     22) у межах своєї компетенцiї вживає заходiв для усунення порушень цього Закону та притягнення до вiдповiдальностi осiб, якi є винними в таких порушеннях, у порядку, встановленому законом;

     23) встановлює та затверджує ветеринарно-санiтарнi вимоги для потужностей (об'єктiв) з виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     24) бере участь або затверджує обов'язковi параметри безпечностi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     25) органiзовує та проводить державну ветеринарно-санiтарну експертизу;

     26) погоджує технiчнi умови виробництва, технiчнi регламенти, стандарти, проекти потужностей (об'єктiв) харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

     Стаття 8. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус

     1. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус рекомендує, а Головний державний санiтарний лiкар України затверджує:

     1) максимальнi межi залишкiв пестицидiв та ветеринарних препаратiв для харчових продуктiв;

     2) рiвнi включень або максимальнi рiвнi вмiсту у харчових продуктах забруднюючих речовин, харчових добавок, допомiжних матерiалiв для переробки;

     3) методи та процедури впровадження державного нагляду, державного контролю, розширеного контролю та контролю ризикiв, якi становлять харчовi продукти, пiдконтрольнi санiтарнiй службi;

     4) рекомендованi допустимi добовi дози споживання дiєтичних добавок;

     5) вимоги до запровадження системи HACCP або аналогiчних систем забезпечення безпечностi та якостi пiд час виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi;

     6) щорiчну програму проведення вибiркового розширеного контролю всiх харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi що перебувають в обiгу в Українi.

     2. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус рекомендує, а Головний державний санiтарний лiкар України та Головний державний ветеринарний iнспектор України разом затверджують:

     1) вимоги до запровадження Системи аналiзу ризикiв та контролю (регулювання) у критичних точках або аналогiчних систем забезпечення безпечностi пiд час виробництва пiдконтрольних харчових продуктiв.

     3. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус рекомендує, а Головний державний ветеринарний iнспектор України затверджує:

     1) методи контролю зоонозiв, патологоанатомiчнi методи на пiслязабiйному етапi;

     2) максимальнi межi залишкiв ветеринарних препаратiв для кожного компонента, що вводиться в корм для тварин, та готового корму для тварин;

     3) рiвнi включень кормових домiшок до корму для тварин або на його поверхнi.

     4. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус:

     1) координує дiяльнiсть щодо гармонiзацiї вiтчизняного законодавства до мiжнародного у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв;

     2) розробляє проекти нових та змiни до iснуючих санiтарних заходiв;

     3) здiйснює унiфiкацiю науково-методичних пiдходiв до розроблення санiтарних заходiв та технiчних регламентiв, оцiнки ризику та визначення обов'язкових параметрiв безпечностi харчових продуктiв, а також розробки методiв та процедур для забезпечення безпечностi харчових продуктiв у процесi їх виробництва та обiгу;

     4) сприяє впровадженню нових технологiй виробництва харчових продуктiв, мiжнародних стандартiв та вiтчизняних технiчних регламентiв щодо технологiй виробництва харчових продуктiв, мiжнародних санiтарних заходiв та нових методiв аналiзу харчових продуктiв, рекомендованих вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     5) виконує функцiї iнформацiйно-довiдкової служби, що забезпечує надання iнформацiї з питань роботи Комiсiї з Кодексу Алiментарiус i впровадження в Українi її рекомендацiй та рiшень;

     6) бере участь у засiданнях Комiсiї з Кодексу Алiментарiус та її комiтетiв;

     7) органiзовує проведення наукових, експертних дослiджень з питань, що належать до її компетенцiї.

     5. Нацiональна Комiсiя України з Кодексу Алiментарiус дiє на пiдставi положення, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 9. Лабораторiї, що проводять оцiнку безпечностi та якостi харчових продуктiв

     1. Лабораторнi вимiрювання, випробування та/або дослiдження харчових продуктiв з метою оцiнки їх безпечностi та якостi можуть проводитися такими акредитованими лабораторiями:

     1) лабораторiями потужностей (об'єктiв), що здiйснюють виробництво та/або введення в обiг харчових продуктiв;

     2) лабораторiями Санiтарної та Ветеринарної служб;

     3) лабораторiями центрального органу виконавчої влади з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики;

     4) iншими лабораторiями.

     2. Лабораторiї, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, пiдлягають акредитацiї для проведення вимiрювань згiдно з мiжнародними вимогами, а також пiдлягають акредитацiї для проведення лабораторних дослiджень харчових продуктiв згiдно з мiжнародними стандартами, iнструкцiями та рекомендацiями нацiональним органом України з акредитацiї або вiдповiдним iноземним органом з акредитацiї.

     3. Лабораторнi вимiрювання, випробування та/або дослiдження харчових продуктiв з метою державного контролю та державного нагляду, в тому числi при iмпортi або експортi, проводяться акредитованими лабораторiями, уповноваженими Головним державним санiтарним лiкарем України щодо харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, та Головним державним ветеринарним iнспектором України щодо харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

     4. Процедура та критерiї уповноваження лабораторiй, у тому числi арбiтражних, для проведення дiагностичних дослiджень з метою державного контролю або державного нагляду розробляються Нацiональною Комiсiєю України з Кодексу Алiментарус та затверджуються Головним державним санiтарним лiкарем України або Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України в межах їх компетенцiї.

     5. Методи вимiрювань та методологiї дослiджень харчових продуктiв для перевiрки обов'язкових параметрiв безпечностi та мiнiмальних специфiкацiй якостi повиннi вiдповiдати мiжнародним стандартам, iнструкцiям i рекомендацiям та затверджуватися Головним державним санiтарним лiкарем України для харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, та Головним державним ветеринарним iнспектором України для харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

     Стаття 10. Повноваження санiтарного iнспектора

     1. При здiйсненнi державного контролю та/або державного нагляду санiтарний iнспектор має право:

     1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктiв), що здiйснюють виробництво або обiг об'єктiв санiтарних заходiв, у будь-який час протягом звичайного часу роботи;

     2) iнспектувати, з дотриманням вимог законодавства, будь-якi будiвлi, транспортнi засоби, тимчасовi та iншi потужностi (об'єкти), випробувальнi лабораторiї, що знаходяться на потужностях (об'єктах);

     3) iнспектувати санiтарний стан потужностей (об'єктiв) для виробництва та/або обiгу об'єктiв санiтарних заходiв;

     4) iнспектувати додержання гiгiєнiчних вимог, встановлених термiнiв проходження медичного огляду персоналом, що опосередковано або безпосередньо контактує з харчовими продуктами, та в разi порушення цих вимог i термiнiв видавати припис про вiдсторонення їх вiд роботи до усунення порушення;

     5) пiд час державного нагляду проводити оцiнку систем, що заснованi на принципах HACCP;

     6) iнспектувати i вiдбирати зразки харчових продуктiв на всiх етапах виробництва та їх етикетування, нехарчових субстанцiй i об'єктiв, допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва та обiгу матерiалiв та обладнання, що використовуються для випробування, контролювання технологiчних процесiв, очищення та технiчного обслуговування примiщень;

     7) перевiряти та отримувати копiї документiв для перевiрки їх вiдповiдностi вимогам цього Закону, а також матерiалiв про системи внутрiшнього контролю безпечностi та якостi, в тому числi системи НАССР;

     8) проводити оцiнку результатiв лабораторних дослiджень зразкiв об'єктiв, зазначених у пунктi 6 частини першої цiєї статтi;

     9) видавати припис про тимчасову заборону обiгу харчових продуктiв, якщо є пiдозра, що вони небезпечнi, непридатнi для споживання або неправильно маркованi, до отримання результатiв лабораторного дослiдження цих харчових продуктiв;

     10) видавати припис щодо усунення порушень умов використання експлуатацiйного дозволу;

     11) збирати докази, якi необхiднi для обґрунтування пiдозри порушення санiтарних заходiв та умов використання експлуатацiйного дозволу, в тому числi вiдбирати зразки матерiалiв i речовин, якi пiдтверджують пiдозру або документально фiксують порушення;

     12) проводити санiтарно-епiдемiологiчне розслiдування порушень цього Закону

     2. Головнi державнi санiтарнi лiкарi або їх заступники мають такi повноваження:

     1) видавати постанову про виправлення етикетування або iншого виправлення неправильного маркування будь-яких харчових продуктiв або iнших об'єктiв санiтарних заходiв;

     2) видавати постанову щодо обробки, переробки (змiни стану) або утилiзацiї (змiни призначеного використання) харчового продукту;

     3) видавати постанову щодо знищення об'єкта санiтарних заходiв його власником пiд наглядом санiтарного iнспектора;

     4) звертатися до суду iз заявою про прийняття рiшення про конфiскацiю та знищення об'єкта санiтарних заходiв у передбачених цим Законом випадках;

     5) видавати постанову про призупинення виробництва;

     6) видавати, призупиняти дiю та скасовувати експлуатацiйнi дозволи на потужностi (об'єкти) з виробництва та/або обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi.

     Стаття 11. Повноваження ветеринарного iнспектора

     1. При здiйсненнi державного контролю та/або державного нагляду за харчовими продуктами, пiдконтрольними ветеринарнiй службi, на потужностях (об'єктах), що займаються виробництвом та обiгом таких харчових продуктiв, ветеринарний iнспектор має права, зазначенi у пунктах 2, 3, 5-11 частини першої статтi 10, а головнi державнi ветеринарнi iнспектори мають права, зазначенi в частинi другiй статтi 10.

     2. Ветеринарнi iнспектори та головнi державнi ветеринарнi iнспектори також мають право:

     1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктiв), що здiйснюють виробництво та обiг харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, у будь-який час протягом звичайного часу роботи;

     2) наносити позначку придатностi для споживання людиною на тушi тварин або їх частини, одиницю упаковки або контейнер з необробленими харчовими продуктами тваринного походження.

     Стаття 12. Принципи та порядок здiйснення державного контролю та державного нагляду

     1. Методи, якi використовуються при здiйсненнi державного контролю та державного нагляду за харчовими продуктами та iншими об'єктами санiтарних заходiв, повиннi вiдповiдати поставленим цiлям. Державний контроль здiйснюється постiйно та вибiрково (вибiрковий контроль) i може бути розширеним або стандартним.

     2. Державний нагляд за об'єктами санiтарних заходiв здiйснюється без попереднього повiдомлення, регулярно, згiдно iз складеними програмами iнспектування, що визначають перiодичнiсть проведення iнспекцiй та порядок здiйснення державного нагляду за вiдповiднiстю об'єктiв санiтарних заходiв вимогам, що встановленi цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     3. Перiодичнiсть проведення державного нагляду будь-якої конкретної потужностi (об'єкта), на яку поширюються положення цього Закону, або будь-яких об'єктiв санiтарних заходiв, включаючи такий, що здiйснюється в рамках програм вибiркового контролю харчових продуктiв, повинна вiдображати:

     1) визначенi ризики, пов'язанi з об'єктом санiтарних заходiв або потужностями (об'єктами), а також з технологiєю виробництва та/або переробки;

     2) результати попереднього державного нагляду;

     3) надiйнiсть процедур контролю, якi застосовуються оператором потужностей (об'єкта) для забезпечення дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв та технiчних регламентiв;

     4) iснуючу пiдозру про невиконання оператором потужностей (об'єкта) вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв.

     4. Якщо при проведеннi державного нагляду, за професiйною оцiнкою санiтарного iнспектора, iснує пiдозра, що харчовий продукт або iнший об'єкт санiтарних заходiв, пiдконтрольний санiтарнiй службi, є небезпечним, непридатним для споживання або неправильно маркованим, або якщо, за професiйною оцiнкою ветеринарного iнспектора, iснує пiдозра, що харчовий продукт, пiдконтрольний ветеринарнiй службi, є небезпечним або непридатним до споживання, санiтарний iнспектор або ветеринарний iнспектор (далi - вiдповiдний iнспектор) вiдбирає зразки об'єкта без надання компенсацiї власнику та видає припис про тимчасову заборону обiгу такого харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв, про що iнформує вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря або вiдповiдного головного державного iнспектора ветеринарної медицини чи їх заступникiв.

     5. Зразки об'єктiв санiтарних заходiв, вiдiбранi у зв'язку з пiдозрою або встановленням факту їх небезпечностi чи непридатностi до споживання, повиннi негайно направлятися до уповноваженої лабораторiї на дослiдження. Уповноважена лабораторiя пiсля проведення дослiджень негайно повинна надати звiт про результати дослiдження вiдповiдному головному державному санiтарному лiкарю або вiдповiдному головному державному iнспектору ветеринарної медицини чи їх заступникам для прийняття рiшення щодо подальшого поводження iз зазначеним об'єктом санiтарних заходiв.

     6. Пiсля отримання результатiв лабораторного дослiдження зразкiв вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар або головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступники приймають рiшення щодо дiй, яких необхiдно вжити вiдповiдно до частин сьомої та восьмої цiєї статтi.

     7. Якщо на пiдставi лабораторних дослiджень харчового продукту або iншого об'єкта санiтарних заходiв виявляється порушення положень цього Закону, вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар або головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступники повиннi вжити таких заходiв:

     1) у разi неправильного маркування - видати постанову про виправлення етикетування або iншим чином виправлення неправильного маркування;

     2) у разi непридатностi до споживання:

     а) якщо харчовий продукт залишається безпечним для споживання людиною або iнший об'єкт санiтарних заходiв можна зробити придатним для використання у виробництвi харчових продуктiв або для iншого використання - видати постанову про його обробку, переробку або утилiзацiю (змiну призначеного використання);

     б) якщо харчовий продукт є небезпечним для споживання людиною, але безпечним для iншого використання - видати постанову про вилучення з обiгу та заборону використання за призначенням.

     8. Якщо лабораторне дослiдження пiдтверджує, що об'єкт санiтарних заходiв є небезпечним для споживання людиною та для iншого використання, вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар, головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього об'єкта з використання або обiгу та зобов'язує власника цього об'єкта знищити цей об'єкт пiд наглядом вiдповiдного iнспектора.

     9. Рiшення щодо подальшого поводження з об'єктом санiтарних заходiв, зразки якого були вiдiбранi у зв'язку з пiдозрою або встановленням факту їх небезпечностi або непридатностi до споживання, повинно бути доведено до вiдома виробника та/або продавця (постачальника) протягом одного робочого дня пiсля отримання звiту лабораторiї, зазначеного у частинi п'ятiй цiєї статтi.

     10. Рiшення вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря або вiдповiдного державного iнспектора ветеринарної медицини щодо поводження з харчовими продуктами або iншими об'єктами санiтарних заходiв може бути оскаржено вищестоящiй посадовiй особi або до суду.

     11. Збитки, завданi оператору потужностей (об'єкта) у зв'язку з неправомiрною забороною обiгу об'єкта санiтарних заходiв, зупиненням або припиненням виробничого процесу або застосуванням до цiєї особи iнших адмiнiстративно-господарських санкцiй, передбачених цiєю статтею, пiдлягають вiдшкодуванню в порядку, встановленому Господарським кодексом та iншими законами України.

     Стаття 13. Обов'язки санiтарних i ветеринарних iнспекторiв

     1. При здiйсненнi державного контролю та/або державного нагляду санiтарний iнспектор або ветеринарний iнспектор повинен:

     1) дотримуватися вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до цього Закону;

     2) забезпечувати конфiденцiйнiсть будь-якої iнформацiї, яка становить комерцiйну таємницю, за винятком випадкiв, передбачених законодавством України;

     3) надавати документи, що посвiдчують його особу як санiтарного або ветеринарного iнспектора;

     4) перевiряти виконання вiдповiдних санiтарних заходiв, що встановленi для потужностей (об'єктiв), якi iнспектуються;

     5) складати та надавати документи про проведення iнспекцiї та вiдбiр зразкiв, якi передбаченi вiдповiдними нормативно-правовими актами, виданими вiдповiдно до цього Закону.

     2. Вiдповiдний iнспектор, який порушує вимоги цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, виданих вiдповiдно до цього Закону, несе передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     Стаття 14. Розробка, перегляд, внесення змiн, прийняття та застосування санiтарних заходiв

     1. Санiтарнi заходи розробляються, переглядаються, змiнюються Нацiональною Комiсiєю України з Кодексу Алiментарiус, вiдповiдними органами державної влади згiдно з цим Законом та затверджуються Головним державним санiтарним лiкарем України, центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я та/або Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України в межах їх компетенцiї та вiдповiдно до таких вимог:

     1) усi санiтарнi заходи ґрунтуються на наукових принципах та iснуючих наукових обґрунтуваннях, за винятком випадкiв, зазначених у пунктi 4 частини першої цiєї статтi;

     2) у разi якщо iснують мiжнароднi стандарти, iнструкцiї чи рекомендацiї, санiтарнi заходи розробляються на їх основi, крiм випадкiв, якщо цi мiжнароднi стандарти, iнструкцiї чи рекомендацiї недостатнi для забезпечення належного рiвня захисту здоров'я людини;

     3) у разi вiдсутностi або недостатностi мiжнародних стандартiв iнструкцiй чи рекомендацiй для забезпечення належного рiвня захисту здоров'я людини санiтарнi заходи розробляються виходячи з оцiнки ризику, з урахуванням методiв оцiнки ризику згiдно з нормами, встановленими вiдповiдними мiжнародними органiзацiями;

     4) у разi недостатностi наукових обґрунтувань, необхiдних для здiйснення оцiнки ризику, або у разi виникнення надзвичайних обставин, що можуть спричинити або загрожувати виникненням проблем для здоров'я людини, санiтарнi заходи розробляються на пiдставi iснуючої вiдповiдної iнформацiї, отриманої вiд вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, або санiтарних заходiв, що застосовуються заiнтересованими торговими партнерами.

     2. Усi санiтарнi заходи, включаючи заходи, прийнятi за надзвичайних обставин, пiдлягають перегляду та оновленню з метою забезпечення умов, за яких такi заходи застосовувалися б лише в межах, необхiдних для захисту здоров'я людини, якщо:

     1) надходить нова наукова iнформацiя;

     2) надходять суттєвi коментарi вiд зацiкавлених торгових партнерiв.

     3. Санiтарнi заходи не повиннi обмежувати торгiвлю бiльше, нiж це є необхiдним для досягнення належного рiвня захисту здоров'я людини, враховуючи технiчну та економiчну доцiльнiсть.

     4. Огляд запропонованих санiтарних заходiв та порядок отримання iнформацiї щодо них, а також коментарi щодо їх застосування пiдлягають опублiкуванню у засобах масової iнформацiї.

     5. Усi запропонованi санiтарнi заходи, якi не узгоджуються з мiжнародними стандартами або для яких не iснує мiжнародних стандартiв i щодо яких очiкується, що вони можуть значно вплинути на експортнi можливостi заiнтересованих торгових партнерiв, пiдлягають повiдомленню через центр обробки запитiв та надання повiдомлень (далi - центр обробки запитiв та надання повiдомлень) не менш як за 60 днiв до пiдготовки остаточного проекту санiтарного заходу згiдно з положеннями вiдповiдних мiжнародних угод.

     6. Коментарi, отриманi в результатi повiдомлення та публiкацiї запропонованих нових або змiнених санiтарних заходiв, беруться до уваги на недискримiнацiйнiй основi до прийняття таких заходiв. За письмовим запитом осiб або заiнтересованих торгових партнерiв центр обробки запитiв та надання повiдомлень надає текст запропонованого санiтарного заходу iз зазначенням, якщо це можливо положень, що суттєво вiдрiзняються вiд мiжнародних стандартiв, iнструкцiй та рекомендацiй.

     7. У разi виникнення надзвичайних обставин санiтарнi заходи можуть прийматися до повiдомлення за умови, що таке повiдомлення здiйснюється негайно та невiдкладно.

     8. Усi новi та змiненi санiтарнi заходи негайно публiкуються пiсля їх прийняття у вiдповiдному офiцiйному друкованому виданнi i набирають чинностi не ранiше нiж через шiсть мiсяцiв пiсля дати вiдповiдної публiкацiї.

     9. За надзвичайних обставин, а також у разi вжиття заходiв, що зменшують обмеження щодо iмпорту, санiтарний захiд може вступати в силу з дати прийняття, за умови наступного опублiкування у вiдповiдному офiцiйному друкованому виданнi.

     10. При розробцi, переглядi, внесеннi змiн, прийняттi та застосуваннi санiтарних заходiв вiдповiднi заходи, якi застосовуються в iншiй країнi, вважаються еквiвалентними заходам, якi застосовуються та приймаються в Українi, якщо така країна об'єктивно доведе, що цi заходи досягають такого або вищого рiвня захисту здоров'я людини порiвняно з тими, що вимагаються Україною.

     11. Усi санiтарнi заходи застосовуються лише в обсязi, необхiдному для захисту здоров'я людини i без необґрунтованої дискримiнацiї мiж вiтчизняними та iмпортними харчовими продуктами або мiж рiзними постачальниками харчових продуктiв, що iмпортуються.

     12. Кабiнет Мiнiстрiв України за рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус забезпечує прийняття нормативно-правових актiв на виконання положень цiєї статтi.

     Стаття 15. Належний рiвень захисту здоров'я людей

     1. Головний державний санiтарний лiкар України за рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус визначає належний рiвень захисту здоров'я людини вiд ризикiв, пов'язаних з харчовими продуктами.

     2. Належний рiвень захисту здоров'я людини визначається на пiдставi такого:

     1) загального стану здоров'я населення та ризикiв, якi є властивими для середовища життєдiяльностi людини;

     2) стандартiв, iнструкцiй та рекомендацiй вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     3) мiнiмiзацiї негативного впливу на мiжнародну та внутрiшню торгiвлю при застосуваннi санiтарних заходiв.

     Стаття 16. Надання iнформацiї про вiдповiднi санiтарнi заходи та технiчнi регламенти

     1. Центр обробки запитiв та надання повiдомлень на запит будь-якої особи України або будь-якої особи iншої держави надає будь-яку iнформацiю про санiтарнi заходи та вiдповiднi технiчнi регламенти щодо об'єктiв санiтарних заходiв.

     Ця iнформацiя включає:

     1) наукове обґрунтування санiтарних заходiв, якi вживаються до iмпортних та вiтчизняних харчових продуктiв;

     2) процедури i засоби оцiнки ризикiв для здоров'я людини, пов'язаних з харчовими продуктами, та данi звiтiв щодо оцiнки таких ризикiв;

     3) процедури та засоби контролю харчових продуктiв в Українi;

     4) чиннi iнструкцiї, вимоги та процедури iнспектування та контролю харчових продуктiв;

     5) вiдомостi щодо членства та участi України у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях або мiжнародних угодах стосовно санiтарних заходiв та тексти таких угод;

     6) будь-яку iншу вiдповiдну iнформацiю.

     2. Положення про центр обробки запитiв та надання повiдомлень, порядок надання iнформацiї та оплати витрат на проведення зазначених робiт i надання послуг встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 17. Процедури контролю, iнспектування та ухвалення

     1. Санiтарна i ветеринарна служби передбачають до всiх процедур державного контролю та державного нагляду (далi - процедури) такi вимоги:

     1) проведення процедур повинно вiдповiдати мiжнародним стандартам, iнструкцiям та рекомендацiям вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     2) процедури виконуються швидко та без невиправданої затримки;

     3) вiдбiр зразкiв обмежується обсягами, що є необхiдними та обґрунтованими;

     4) заявника, який звертається iз заявою про проведення процедур контролю, iнспектування та ухвалення, негайно iнформують про будь-якi недолiки поданої заяви;

     5) результати процедур негайно повiдомляються заявнику у письмовiй формi та в повному обсязi;

     6) заявнику за його запитом повiдомляється про очiкуваний час завершення таких процедур;

     7) зазначенi процедури рiвною мiрою застосовуються до об'єктiв санiтарних заходiв як iноземного, так i вiтчизняного походження;

     8) усi затвердженi процедури, включаючи процедури, що забезпечують вiдповiднiсть харчового продукту, що був змiнений (пiдданий обробцi, переробцi або змiнi в iнший спосiб), вимогам санiтарних заходiв, а також iнформацiю, необхiдну для проведення процедур, обмежують обсягами, що необхiднi для здiйснення санiтарних заходiв;

     9) з метою захисту комерцiйних iнтересiв заявника виконуються правила щодо збереження конфiденцiйностi наданої заявником iнформацiї;

     10) плата, що стягується за процедури контролю, iнспектування та ухвалення, є однаковою як для об'єктiв санiтарних заходiв вiтчизняного походження, так i iноземного походження;

     11) вiдбiр зразкiв та проведення процедур щодо використання потужностей (об'єктiв) зводять до мiнiмуму пов'язанi з цим незручностi та є справедливими стосовно iмпортних, експортних чи вiтчизняних об'єктiв санiтарних заходiв;

     12) розгляд скарг щодо проведення процедур контролю, якщо скарга виявилась обґрунтованою.

     2. Процедури контролю, iнспектування та ухвалення здiйснюються Санiтарною та Ветеринарною службами для забезпечення виконання вимог санiтарних заходiв.

     Стаття 18. Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза та ветеринарно-санiтарна експертиза

     1. Державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй експертизi пiдлягають:

     1) новi харчовi продукти;

     2) харчовi продукти для спецiального дiєтичного споживання, функцiональнi харчовi продукти, дiєтичнi добавки, харчовi добавки ароматизатори та допомiжнi матерiали для переробки з метою їх затвердження для реєстрацiї i використання в Українi;

     3) допомiжнi засоби та матерiали для виробництва та обiгу, що вводяться в обiг;

     4) проекти потужностей (об'єктiв) для виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     5) системи забезпечення якостi та безпечностi на потужностях (об'єктах) для виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     6) технологiї, що ранiше не використовувалися в Українi;

     7) харчовi продукти, якi вперше ввозяться в Україну i на якi у постачальника немає дiйсного висновку державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи або виданої цьому постачальнику декларацiї виробника.

     2. Порядок, методи та обсяг необхiдних дослiджень державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи повиннi враховувати ступiнь ризику об'єктiв цiєї експертизи для здоров'я людини, а також факт схвалення вiдповiдними мiжнародними органiзацiями об'єктiв, систем забезпечення якостi та безпечностi технологiй, що пiдлягають державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй експертизi, для використання у, на або разом iз харчовими продуктами.

     3. Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза об'єктiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, за винятком нових харчових продуктiв, проводиться протягом 30 робочих днiв пiсля отримання повної заявки на таку експертизу. Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза нових харчових продуктiв проводиться протягом 90 робочих днiв пiсля отримання повної заявки на експертизу нових харчових продуктiв.

     4. Якщо державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза не закiнчена протягом термiну, визначеного у частинi третiй цiєї статтi, замовнику експертизи надається письмове обґрунтування причин подовження термiнiв проведення експертизи.

     5. Головний державний санiтарний лiкар України встановлює вимоги до заявки, процедуру для проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи та ведення реєстру висновкiв державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, надання iнформацiї з реєстру висновкiв державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи та її публiкацiї.

     6. Порядок оплати та вартiсть робiт з проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної та ветеринарно-санiтарної експертизи встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. Державнiй ветеринарно-санiтарнiй експертизi пiдлягають:

     1) харчовi продукти тваринного походження, пiдконтрольнi ветеринарнiй службi;

     2) проекти потужностей (об'єктiв) для виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi;

     3) потужностi (об'єкти) для виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, з метою видачi експлуатацiйного дозволу або вiдновлення його дiї пiсля призупинення;

     4) потужностi (об'єкти), що виробляють харчовi продукти, пiдконтрольнi ветеринарнiй службi, для iмпорту в Україну та експортнi потужностi (об'єкти) з метою вiдповiдної реєстрацiї;

     5) системи забезпечення якостi та безпечностi на потужностях (об'єктах) для виробництва та обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

Роздiл III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКIВ I ПРОДАВЦIВ (ПОСТАЧАЛЬНИКIВ)

     Стаття 19. Права виробникiв та продавцiв (постачальникiв)

     Особи, якi вiдповiдно до цього Закону займаються виробництвом та обiгом харчових продуктiв, мають право:

     1) одержувати в установленому порядку необхiдну, доступну та достовiрну iнформацiю вiд вiдповiдних органiв виконавчої влади про результати державного контролю та державного нагляду за виробництвом та обiгом їх харчових продуктiв;

     2) одержувати вiд постачальникiв сiльськогосподарської продукцiї, харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв та матерiалiв для виробництва (переробки) харчових продуктiв декларацiю виробника, зазначену у статтi 21 цього Закону;

     3) вимагати зберiгання конфiденцiйностi будь-якої iнформацiї та нерозголошення конфiденцiйної iнформацiї, за винятком випадкiв, передбачених чинним законодавством;

     4) оскаржувати результати лабораторних дослiджень, якщо цi результати вiдрiзняються вiд результатiв, отриманих виробником з використанням таких самих або iдентичних методiв аналiзу, та проводити арбiтражнi дослiдження в уповноваженiй та акредитованiй арбiтражнiй лабораторiї;

     5) оскаржувати будь-якi рiшення вiдповiдних iнспекторiв, що стосуються їх господарської дiяльностi, вiдповiдно до законодавства;

     6) звертатися за захистом своїх прав до суду;

     7) вимагати вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих або небезпечних об'єктiв санiтарних заходiв, за умови їх використання та зберiгання вiдповiдно до iнструкцiй, наданих їх постачальником;

     8) бути звiльненим вiд вiдшкодування збиткiв, пов'язаних iз непридатнiстю до споживання або небезпечнiстю харчового продукту, завданих внаслiдок порушення iншими особами, в тому числi споживачами, вiдповiдних санiтарних заходiв.

     Стаття 20. Обов'язки виробникiв та продавцiв (постачальникiв)

     1. Особам, якi займаються дiяльнiстю з виробництва або введення в обiг харчових продуктiв, забороняється виробляти та/або вводити в обiг небезпечнi, непридатнi до споживання або неправильно маркованi харчовi продукти.

     2. Введення в обiг об'єктiв санiтарних заходiв виробником та/або продавцем (постачальником) слiд розумiти як декларацiю про безпечнiсть цього об'єкта та його вiдповiднiсть вимогам цього Закону та iншим обов'язковим вимогам, встановленим вiдповiдними технiчними регламентами.

     3. За 30 днiв до першого введення в обiг в Українi об'єктiв санiтарних заходiв, за винятком харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, виробник або продавець (постачальник), який вперше вводить цi об'єкти в обiг, зобов'язаний надати повiдомлення про це та декларацiю виробника Головному державному санiтарному лiкарю України.

     4. За 30 днiв до першого введення в обiг в Українi харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, виробник або продавець (постачальник), який вперше вводить цi харчовi продукти в обiг, зобов'язаний надати повiдомлення про це та декларацiю виробника Головному державному ветеринарному iнспектору України.

     5. Головний державний санiтарний лiкар України та Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України затверджують форму та порядок надання повiдомлення, зазначеного у частинах третiй i четвертiй цiєї статтi.

     6. Особи, якi займаються виробництвом або введенням в обiг харчових продуктiв, повиннi:

     1) виконувати вимоги цього Закону;

     2) застосовувати санiтарнi заходи та належну практику виробництва, системи HACCP та/або iншi системи забезпечення безпечностi та якостi пiд час виробництва та обiгу харчових продуктiв;

     3) забезпечувати використання у харчових продуктах дозволених iнгредiєнтiв, якi використовуються у дозволених межах, є безпечними та належної якостi;

     4) забезпечувати наявнiсть достатньої та надiйної iнформацiї щодо поживної цiнностi, складу, належних умов зберiгання, застережень та приготування харчових продуктiв;

     5) надавати декларацiю виробника згiдно iз статтею 21 цього Закону;

     6) забезпечувати належнi умови зберiгання та/або експонування харчових продуктiв;

     7) запобiгати продажу небезпечних, непридатних до споживання та неправильно маркованих харчових продуктiв;

     8) добровiльно вилучати харчовi продукти, якi вони виробили або вводять у обiг, у разi виявлення факту, що такi харчовi продукти небезпечнi, непридатнi до споживання або неправильно маркованi;

     9) виправляти недолiки харчових продуктiв, якi виробленi або знаходяться в обiгу та не вiдповiдають вимогам цього Закону;

     10) забезпечувати безперешкодний доступ вiдповiдного iнспектора, який здiйснює державний контроль або державний нагляд, до потужностей (об'єктiв) з виробництва або обiгу харчових продуктiв протягом звичайного часу роботи та дозволяти вiдбiр зразкiв об'єктiв санiтарних заходiв, а також iнших матерiалiв i речовин на зазначених потужностях (об'єктах), та надавати за вимогою вiдповiдного iнспектора документи, необхiднi для цiєї мети;

     11) компенсувати вiдповiдно до закону шкоду, заподiяну споживачам внаслiдок споживання непридатних до споживання або неправильно маркованих харчових продуктiв та споживання харчових продуктiв, якi були визнанi небезпечними, за умови їх зберiгання, приготування та/або споживання згiдно з iнструкцiями, наданими виробником та/або продавцем;

     12) вести облiк придбання, з посиланням на вiдповiдну декларацiю виробника, та використання харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв та допомiжних матерiалiв для переробки, що застосовуються для виробництва або обiгу харчових продуктiв, протягом трьох рокiв для забезпечення вiдслiдковування таких харчових продуктiв. У разi серiйного виробництва харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв та допомiжних матерiалiв для переробки такий облiк здiйснюється за номером партiї.

     Стаття 21. Декларацiя виробника

     Виробник сiльськогосподарської продукцiї, призначеної для споживання людиною, харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв або допомiжних матерiалiв для переробки зобов'язаний видавати декларацiю виробника на такi об'єкти пiд час введення їх в обiг.

     Декларацiя виробника засвiдчує вiдповiднiсть харчових продуктiв, харчових добавок, ароматизаторiв або допомiжних матерiалiв для переробки вимогам, визначеним у декларацiї за умови що вимоги, встановленi виробником, виконуються протягом подальших дiй.

     Декларацiя виробника видається на визначений перiод часу для серiйного виробництва одного й того самого харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допомiжного засобу для переробки або для партiї.

     Якщо декларацiя виробника видається на серiйне виробництво продукту, включенi до неї партiї повиннi зазначатись у такiй декларацiї виробника. Декларацiя виробника, що видається на партiю повинна мiстити посилання на конкретну партiю.

     Декларацiя виробника повинна мiстити таку iнформацiю:

     1) назву та адресу виробника;

     2) назву харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допомiжного матерiалу для переробки та iншу iнформацiю, необхiдну для iдентифiкацiї продукту;

     3) посилання на санiтарнi заходи, технiчнi регламенти або стандарти, вiдповiднiсть з якими засвiдчується, та умови, за яких така вiдповiднiсть буде пiдтримуватися (умови транспортування, зберiгання та iншi умови обiгу);

     4) дату видачi, iм'я, пiдпис та посаду особи, яка видала декларацiю виробника;

     5) для продуктiв, вироблених в Українi, контрольний (реєстрацiйний) номер, наданий виробнику пiсля отримання експлуатацiйного дозволу вiдповiдно до положень статтi 22 цього Закону.

     Виробник, що видає декларацiю виробника, повинен мати документальнi докази дiйсностi його декларацiї. Такими документальними доказами визнаються, зокрема, протоколи вимiрювань дослiджень, проведених акредитованою лабораторiєю, документи про впровадження на виробництвi систем HACCP або аналогiчних систем забезпечення безпечностi та якостi вироблених товарiв, експлуатацiйнi дозволи i документи про результати державного контролю та державного нагляду санiтарної та/або ветеринарної служби вiдповiдно.

Роздiл IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТI ТА ЯКОСТI ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 22. Експлуатацiйний дозвiл для потужностей (об'єктiв) з виробництва, переробки або реалiзацiї харчових продуктiв

     1. Оператори потужностей (об'єктiв), що здiйснюють в Українi дiяльнiсть з виробництва та/або обiгу харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, повиннi отримати експлуатацiйний дозвiл вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря, який видається на кожну з таких потужностей (об'єктiв), що використовуються для здiйснення вищезазначеної дiяльностi. Потужностям (об'єктам), якi потребують експлуатацiйного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстрацiйний) номер. Потужностi (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктiв), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     2. Оператори потужностей (об'єктiв), що здiйснюють дiяльнiсть з виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, та оператори агропродовольчих ринкiв повиннi отримати експлуатацiйний дозвiл вiдповiдного головного державного iнспектора ветеринарної медицини для кожної з таких потужностей (об'єктiв). Потужностям (об'єктам), якi потребують експлуатацiйного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстрацiйний) номер. Потужностi (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктiв), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної полiтики.

     3. Реєстри, зазначенi у частинах першiй i другiй цiєї статтi, повиннi бути доступними для громадськостi в електронному та/або iншому виглядi.

     4. Форма та умови експлуатацiйного дозволу, порядок його отримання, призупинення, скасування та поновлення, а також оплати за отримання експлуатацiйного дозволу встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi спiльного подання центральних органiв виконавчої влади у сферi охорони здоров'я та з питань аграрної полiтики.

     Стаття 23. Призупинення дiї, скасування та поновлення експлуатацiйного дозволу для потужностей (об'єктiв)

     1. Дiя експлуатацiйного дозволу не призупиняється у разi:

     1) якщо пiд час державного контролю або державного нагляду вiдповiдний iнспектор виявляє порушення умов експлуатацiйного дозволу, яке можна негайно усунути у його присутностi;

     2) якщо пiд час державного контролю або державного нагляду вiдповiдний iнспектор виявляє порушення умов експлуатацiйного дозволу, яке неможливо негайно усунути, але яке не становить безпосередньої загрози для життя та здоров'я населення.

     2. У випадку, зазначеному у пунктi 2 частини першої цiєї статтi, вiдповiдний iнспектор видає припис про усунення допущених порушень та/або тимчасову заборону обiгу вiдповiдних об'єктiв санiтарних заходiв, про що негайно звiтує вiдповiдному головному державному санiтарному лiкарю або вiдповiдному головному державному iнспектору ветеринарної медицини чи їх заступникам, та бере на контроль виконання вимог цього припису.

     3. Якщо пiд час державного контролю або державного нагляду вiдповiдний iнспектор виявляє порушення умов експлуатацiйного дозволу, що становить безпосередню загрозу для здоров'я або життя населення, вiдповiдний iнспектор видає припис про призупинення функцiонування потужностi (об'єкта) та/або тимчасову заборону обiгу об'єктiв санiтарних заходiв, що пов'язанi з такими порушеннями, про що негайно iнформує вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря або вiдповiдного головного державного iнспектора ветеринарної медицини чи їх заступникiв, якi на пiдставi цього припису видають постанову про призупинення експлуатацiйного дозволу.

     4. Якщо оператор потужностей (об'єктiв), що пiдлягають державному контролю або державному нагляду не виконає у встановленi термiни вимоги приписiв, зазначених у частинах другiй i третiй цiєї статтi, вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар або вiдповiдний головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступники повиннi винести постанову про скасування дiї експлуатацiйного дозволу, виданого на цi потужностi (об'єкти), та виключити цi потужностi (об'єкти) з вiдповiдного реєстру у встановленому порядку.

     5. Призупинення та/або скасування експлуатацiйного дозволу на потужностi (об'єкт) оприлюднюється з метою захисту здоров'я споживачiв.

     6. Оператор потужностей (об'єкта), експлуатацiйний дозвiл на якi був скасований, має право подавати заяву на одержання iншого експлуатацiйного дозволу не ранiше, нiж через шiсть мiсяцiв пiсля дати скасування попереднього дозволу.

     7. Оператор потужностей (об'єкта), експлуатацiйний дозвiл на якi був призупинений або скасований, може оскаржити рiшення про призупинення чи скасування цього експлуатацiйного дозволу вищестоящому головному державному санiтарному лiкарю або головному державному iнспектору ветеринарної медицини протягом десяти днiв пiсля отримання рiшення або до суду.

     Оскарження прийнятого рiшення не припиняє його дiї.

     Стаття 24. Затвердженi експортнi потужностi (об'єкти)

     1. Особи, якi мають експлуатацiйний дозвiл на потужностi (об'єкти) з виробництва харчових продуктiв та мають намiр здiйснювати експорт харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, до країн призначення, якi мають особливi вимоги до потужностей (об'єктiв), процесiв виробництва, умов зберiгання або iншi подiбнi вимоги, що стосуються харчових продуктiв, можуть звертатися до санiтарної служби iз запитом про проведення офiцiйної перевiрки виконання ними цих вимог, а стосовно харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, - до ветеринарної служби (далi - вiдповiдна служба).

     2. Вiдповiдна служба на пiдставi результатiв офiцiйної перевiрки виконання всiх вимог, встановлених країною призначення, до якої мають намiр здiйснювати експорт харчових продуктiв потужностi (об'єкти), затверджує цi потужностi (об'єкти) (далi - затвердженi експортнi потужностi (об'єкти), про що вносить вiдповiднi вiдомостi до експлуатацiйного дозволу.

     3. Будь-який продукт, який експортується до країни призначення i який походить iз затверджених експортних потужностей (об'єктiв), повинен бути маркований вiдповiдно до вимог країни призначення. У разi необхiдностi таке маркування може включати контрольний (реєстрацiйний) номер, передбачений статтею 22 цього Закону.

     4. Вiдповiдна служба веде реєстр затверджених експортних потужностей (об'єктiв) iз зазначенням країни призначення та кожного виду харчового продукту, для якого перевiрено виконання встановлених вимог. Реєстр повинен бути доступним для громадськостi в електронному та/або друкованому виглядi.

     5. Порядок проведення офiцiйної перевiрки виконання всiх вимог встановлених країною призначення, до якої мають намiр здiйснювати експорт харчових продуктiв оператори затверджених експортних потужностей (об'єктiв), процедура затвердження експортних потужностей (об'єктiв), реєстрацiї та вилучення з реєстру встановлюються вiдповiдно центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я та центральним органом виконавчої влади з питань аграрної полiтики.

     6. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює розмiр плати за проведення офiцiйної перевiрки виконання вимог, передбачених країною призначення.

     Стаття 25. Вилучення затверджених експортних потужностей (об'єктiв) з реєстру затверджених експортних потужностей (об'єктiв)

     1. Якщо в процесi здiйснення державного контролю та/або державного нагляду вiдповiдний iнспектор встановить, що затвердженi експортнi потужностi (об'єкти) не вiдповiдають вимогам країни призначення, вiдповiдний iнспектор повинен зафiксувати порушення цих вимог у документi про проведення iнспекцiї та негайно поiнформувати про це вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря або вiдповiдного головного державного iнспектора ветеринарної медицини чи їх заступникiв.

     2. Вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар або головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступник повиннi прийняти рiшення щодо вилучення таких потужностей (об'єктiв) або певних видiв харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях (об'єктах), з реєстру затверджених експортних потужностей (об'єктiв) у встановленому порядку.

     3. Оператор затверджених експортних потужностей (об'єктiв) може оскаржити рiшення про тимчасове або постiйне вилучення таких потужностей (об'єктiв) або певного виду харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях (об'єктах), з реєстру затверджених експортних потужностей (об'єктiв) вищестоящому головному державному санiтарному лiкарю або головному державному iнспектору ветеринарної медицини протягом десяти днiв пiсля отримання рiшення або до суду.

     Оскарження прийнятого рiшення не припиняє його дiї.

     4. У разi прийняття рiшення про тимчасове або постiйне вилучення затверджених експортних потужностей (об'єктiв) або певного виду харчових продуктiв, вироблених на таких потужностях (об'єктах), з реєстру затверджених експортних потужностей (об'єктiв) вiдповiдна служба повинна невiдкладно повiдомити про це компетентний орган країни призначення.

     5. Компетентний орган будь-якої країни призначення, для якої вiдповiдною службою проведено офiцiйну перевiрку виконання встановлених вимог, повинен мати безперешкодний доступ до затверджених експортних потужностей (об'єктiв) з метою iнспектування таких потужностей для перевiрки виконання встановлених вимог. Компетентний орган країни призначення зобов'язаний повiдомити вiдповiдну службу про зазначене iнспектування принаймнi за 48 годин.

     6. Якщо в результатi iнспектування затверджених експортних потужностей (об'єктiв) для перевiрки виконання встановлених вимог компетентний орган країни призначення дiйде висновку, що такi потужностi (об'єкти) не виконують встановленi вимоги, вiдповiдна служба призупиняє або вилучає з реєстру своє затвердження потужностi для експорту харчових продуктiв до вiдповiдної країни призначення згiдно з рiшенням зазначеного компетентного органу країни призначення. Рiшення компетентного органу країни призначення про призупинення або вилучення з реєстру затвердження потужностi для експорту харчових продуктiв до вiдповiдної країни призначення не пiдлягає оскарженню.

     Стаття 26. Вимоги до потужностей (об'єктiв), що виробляють харчовi продукти для iмпорту в Україну

     1. Санiтарна служба та Ветеринарна служба (далi - вiдповiдна служба) вiдповiдно до компетенцiї можуть встановлювати вимоги до потужностей (об'єктiв), виробничих процесiв, умов зберiгання або iншi вимоги стосовно харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, та харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, що iмпортуються в Україну. Такi вимоги не повиннi перевищувати аналогiчнi вимоги, якi встановленi для вiтчизняних виробникiв, що здiйснюють виробництво та/або обiг таких харчових продуктiв.

     2. Вiдповiдна служба може перевiряти дотримання вимог до потужностей (об'єктiв), виробничих процесiв, умов зберiгання та iнших вимог у країнах, з яких iмпортуються харчовi продукти (далi - потужностi (об'єкти) для iмпорту в Україну). Вiдповiдна служба повинна мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктiв) для iмпорту в Україну з метою iнспектування таких потужностей для перевiрки виконання вимог, визначених у частинi першiй цiєї статтi. Вiдповiдна служба України зобов'язана повiдомити вiдповiдну компетентну службу країни-iмпортера про зазначене iнспектування принаймнi за 48 годин.

     3. Iмпорт харчових продуктiв або iнших об'єктiв санiтарних заходiв з потужностей (об'єктiв) для iмпорту в Україну, пiд час iнспектування яких вiдповiдна служба виявила недотримання встановлених вимог, не дозволяється.

     4. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони здоров'я веде реєстр потужностей (об'єктiв) для iмпорту в Україну харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi.

     5. Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної полiтики веде реєстр потужностей (об'єктiв) для iмпорту в Україну харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi.

     6. Порядок проведення перевiрки виконання вимог, визначених у частинi першiй цiєї статтi, реєстрацiї та вилучення з реєстру потужностей (об'єктiв) для iмпорту в Україну встановлюється вiдповiдно центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я та центральним органом виконавчої влади з питань аграрної полiтики.

Роздiл V. ВИРОБНИЦТВО ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 27. Вимоги до виробництва харчових продуктiв

     1. Харчовi продукти, виробленi в Українi, повиннi бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та вiдповiдати санiтарним заходам i технiчним регламентам.

     2. Для забезпечення безпечностi харчових продуктiв, вироблених в Українi, забороняється:

     1) використання харчових добавок, якi не зареєстрованi для використання в Українi;

     2) використання ароматизаторiв та допомiжних матерiалiв для переробки, якi не зареєстрованi для використання в Українi;

     3) використання дiєтичних добавок, якi не зареєстрованi для використання в Українi;

     4) використання допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва та обiгу, якi не дозволенi для прямого контакту з харчовими продуктами;

     5) використання допомiжних засобiв i матерiалiв для виробництва та обiгу, якi за своєю природою та складом можуть передавати забруднюючi речовини харчовим продуктам;

     6) використання харчових продуктiв як iнгредiєнтiв для виробництва, включаючи сiльськогосподарську продукцiю, якщо вони мiстять небезпечнi фактори на рiвнях, що перевищують обов'язковi параметри безпечностi.

     3. Виробники, що здiйснюють дiяльнiсть з виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних санiтарнiй службi, зобов'язанi погодити технологiю виробництва з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     4. Виробники, що здiйснюють дiяльнiсть з виробництва харчових продуктiв, пiдконтрольних ветеринарнiй службi, зобов'язанi погодити технологiю виробництва з центральним органом виконавчої влади у сферi аграрної полiтики.

     Стаття 28. Державна реєстрацiя харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок

     1. Забороняється введення в обiг харчових продуктiв спецiального дiєтичного використання, функцiональних продуктiв та дiєтичних добавок, якi не пройшли державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу та державну реєстрацiю.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює:

     1) порядок вiднесення харчових продуктiв до категорiї харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок;

     2) процедуру державної реєстрацiї харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок;

     3) процедуру ведення Державного реєстру харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок;

     4) процедуру надання iнформацiї, яка мiститься у Державному реєстрi харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок;

     5) вартiсть робiт, пов'язаних з Державною реєстрацiєю харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок, вiдповiдно до положень статтi 57 цього Закону.

     Стаття 29. Вимоги до виробництва харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок

     1. Забороняється виробництво харчових продуктiв спецiального дiєтичного використання, функцiональних продуктiв та дiєтичних добавок, якi не пройшли державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу та державну реєстрацiю.

     2. Харчовi продукти, що використовуються для виробництва харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок, повиннi вiдповiдати обов'язковим параметрам безпечностi i мiнiмальним специфiкацiям якостi, що є прийнятними для споживача з особливими дiєтичними потребами вiдповiдно до санiтарних заходiв та технiчних регламентiв.

     3. Дiєтичнi добавки можуть додаватися до окремих харчових продуктiв з урахуванням рiвня включень, визначеного у вiдповiдних санiтарних заходах, а також вироблятися для безпосереднього споживання як самостiйний харчовий продукт.

     Стаття 30. Реєстрацiя харчових добавок для харчових продуктiв

     1. Дозволяється використання харчових добавок у виробництвi харчових продуктiв та у харчових продуктах, що знаходяться в обiгу пiсля їх реєстрацiї центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     2. Харчовi добавки заносяться до вiдповiдного реєстру за зверненням виробника та/або продавця (постачальника) або за рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус на пiдставi затверджених Головним державним санiтарним лiкарем України санiтарно-епiдемiологiчних нормативiв стосовно рiвня включень таких харчових добавок у певних видах харчових продуктiв та висновку державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи.

     3. У процесi реєстрацiї харчової добавки необхiдно:

     1) визначати харчовi продукти, до яких ця добавка може додаватися, та умови, за яких вона може додаватися;

     2) обмежувати харчову добавку до найнижчого рiвня використання який необхiдний для досягнення бажаного ефекту;

     3) враховувати будь-яке допустиме щоденне споживання або iншу еквiвалентну оцiнку обсягiв споживання харчової добавки та її вiрогiдне щоденне споживання вiд усiх джерел, включаючи можливе щоденне споживання харчової добавки спецiальними групами споживачiв.

     4. Харчова добавка дозволяється до використання в Українi за умов, якщо:

     1) iснує обґрунтована технологiчна необхiднiсть у харчовiй добавцi i ця мета не може бути досягнута iншими технологiчно доступними засобами;

     2) харчова добавка не являє собою небезпеки для здоров'я споживача на рiвнi використання, на якому пропонується, що може бути встановлено на пiдставi доступних наукових доказiв;

     3) харчова добавка не вводить споживача в оману.

     5. Будь-який виробник може звернутись iз запитом на реєстрацiю харчової добавки шляхом подання до центрального органу виконавчої влади у сферi охорони здоров'я заяви про реєстрацiю харчової добавки, що супроводжується вiдповiдною документацiєю, яка свiдчить про те, що харчова добавка вiдповiдає положенням частин другої, третьої i четвертої цiєї статтi. Якщо харчова добавка дозволена до використання вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, iнформацiя, що це пiдтверджує, додається до заяви про реєстрацiю. Рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови в реєстрацiї харчової добавки для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять таку харчову добавку, повинне бути видане протягом 120 робочих днiв пiсля одержання повної заяви.

     6. Будь-яка харчова добавка, стосовно реєстрацiї якої було подано запит i яка була дозволена до використання вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, пiдлягає експрес-реєстрацiї. Експрес-реєстрацiя має включати огляд звiту вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, якi обґрунтовують можливiсть використання харчової добавки. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови специфiчнi для населення України, а також технiчнi та економiчнi можливостi визначення присутностi та/або рiвнi використання харчових добавок у харчових продуктах вiдносно рiвнiв включень, що затвердженi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями. Згiдно з процедурою експрес-реєстрацiї рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови в реєстрацiї харчової добавки для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять таку харчову добавку, повинне бути видане протягом 30 робочих днiв пiсля одержання повної заяви.

     7. Порядок реєстрацiї харчових добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     8. Вартiсть робiт, пов'язаних з реєстрацiєю харчових добавок, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 31. Вимоги до використання ароматизаторiв

     1. Положення цiєї статтi не застосовуються щодо:

     1) їстiвних речовин та продуктiв, призначених для безпосереднього споживання, з вiдновленням або без нього;

     2) речовин, що мають виключно солодкий, кислий чи солоний смак;

     3) матерiалiв рослинного та тваринного походження, що мають природнi ароматичнi властивостi, якi не використовуються як ароматичнi джерела.

     2. Ароматизатори не повиннi мiстити будь-якi шкiдливi фактори у кiлькостях, що перевищують максимальнi рiвнi, та спричиняти присутнiсть небажаних речовин у харчових продуктах у кiлькостях, що перевищують рiвнi, визначенi обов'язковими показниками безпечностi.

     3. Ароматизатори, якi можуть використовуватися у харчових продуктах, що виробляються та знаходяться в обiгу в Українi, пiдлягають реєстрацiї центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я за зверненням виробника та/або продавця (постачальника) або за рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус на пiдставi затверджених Головним державним санiтарним лiкарем України гiгiєнiчних нормативiв стосовно рiвня включень таких ароматизаторiв у певних видах харчових продуктiв та висновку державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи.

     4. Будь-який виробник може звернутись iз запитом на реєстрацiю ароматизаторiв шляхом подання до центрального органу виконавчої влади у сферi охорони здоров'я заяви про реєстрацiю ароматизатора, що супроводжується вiдповiдною документацiєю, яка свiдчить про те що ароматизатор вiдповiдає положенням частини другої цiєї статтi. Якщо ароматизатор дозволений до використання компетентними мiжнародними органiзацiями, iнформацiя, яка це пiдтверджує, додається до заяви про реєстрацiю. Рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови у реєстрацiї ароматизатора для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять такий ароматизатор, повинне бути видане протягом 120 робочих днiв пiсля одержання повної заяви.

     5. Будь-який ароматизатор, стосовно реєстрацiї якого було подано запит i який було дозволено до використання у харчових продуктах вiдповiдними мiжнародними органiзацiями, пiдлягає експрес-реєстрацiї. Експрес-реєстрацiя має включати огляд звiту вiдповiдних мiжнародних органiзацiй, який обґрунтовує можливiсть використання ароматизатора. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфiчнi для населення України, а також технiчнi та економiчнi можливостi визначення присутностi та/або рiвнi використання ароматизатора у харчових продуктах вiдносно рiвнiв включень, що затвердженi вiдповiдними мiжнародними органiзацiями. Згiдно з процедурою експрес-реєстрацiї рiшення щодо реєстрацiї або вiдмови у реєстрацiї ароматизатора для виробництва харчових продуктiв в Українi чи обiгу харчових продуктiв, якi мiстять такий ароматизатор, повинне бути видане протягом 30 робочих днiв пiсля одержання повної заяви.

     6. Порядок реєстрацiї ароматизаторiв встановлюється центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     7. Вартiсть робiт, пов'язаних з реєстрацiєю ароматизаторiв, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до статтi 57 цього Закону.

     Стаття 32. Вимоги до використання допомiжних матерiалiв для переробки

     Допомiжнi матерiли для переробки, що використовуються у виробництвi харчових продуктiв, обiг яких здiйснюється в Українi, не повиннi спричиняти присутнiсть шкiдливих факторiв у харчових продуктах у кiлькостях, що перевищують максимальнi межi залишкiв.

     Умови використання, максимальнi межi залишкiв у харчовому продуктi та мiнiмальнi специфiкацiї якостi для допомiжних матерiалiв для переробки, що використовуються у виробництвi харчових продуктiв, визначаються Головним державним санiтарним лiкарем України з урахуванням рекомендацiй Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус.

     Стаття 33. Забiй тварин

     1. Забороняється забiй тварин, якi не супроводжуються ветеринарним документом, що засвiдчує здоров'я тварин, якi направляються на забiй, та ветеринарно-санiтарний стан потужностi (об'єкта) походження таких тварин.

     2. Забороняється здiйснювати забiй парнокопитних та iнших копитних, а також забiй свiйської птицi та кролiв в обсягах, що перевищують 5 голiв на день, не на бойнi, що має експлуатацiйний дозвiл i зареєстрована ветеринарною службою.

     3. Бойнi, обсяги щоденного виробництва яких не перевищують у середньому 10 голiв великої рогатої худоби, 30 голiв свиней, 50 голiв овець або кiз, 500 голiв свiйської птицi або 250 голiв кролiв, звiльняються вiд вимоги застосовувати систему HACCP.

     4. Державний ветеринарний контроль є обов'язковим для всiх тварин перед забоєм, крiм тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих пiд час полювання, якщо їх продукти призначаються для споживання людиною.

     5. Усi тварини пiдлягають обов'язковому державному ветеринарно-санiтарному контролю пiсля забою, включаючи тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих пiд час полювання, незалежно вiд того, призначенi їх продукти для споживання людиною чи для годiвлi тварин.

     6. Ветеринарний iнспектор проводить iнспекцiю до та пiсля забою всiх здорових i хворих парнокопитних та iнших копитних, а також свiйської птицi та кролiв.

     7. На бойнях, визначених частиною третьою цiєї статтi, присутнiсть ветеринарного iнспектора є обов'язковою до забою, пiд час забою та пiсля забою. Усi бiйнi, на яких вiдповiдно до обсягiв щоденного виробництва ветеринарний iнспектор не присутнiй постiйно повиннi органiзувати державний ветеринарний контроль пiд час забою згiдно з процедурою, визначеною Ветеринарною службою.

     8. Ветеринарний iнспектор клеймує всi тушi та їх частини, що визнанi придатними для споживання людиною, позначкою про придатнiсть. Якщо це передбачено вiдповiдними санiтарними заходами позначка про придатнiсть проставляється у формi штампа на упаковку продукту та ветеринарний iнспектор видає вiдповiдний ветеринарний документ, де зазначається придатнiсть продукту для споживання людиною та мiстить вказану позначку про придатнiсть.

     9. Ветеринарний iнспектор вiдбирає зразки всiх туш або їх частин, щодо яких iснує пiдозра про непридатнiсть для споживання людиною (далi - непридатний продукт) згiдно з вiдповiдним зводом правил та зберiгає цi зразки в умовах, прийнятних для лабораторного дослiдження, не менше нiж 72 години. Протягом цього перiоду часу ветеринарний iнспектор повiдомляє власника тушi про свою пiдозру i встановлює вiдповiднi умови зберiгання для непридатного продукту.

     10. Власник непридатного продукту може замовити лабораторне дослiдження зразкiв непридатного продукту протягом 72 годин з моменту їх вiдбору. Це дослiдження проводить акредитована лабораторiя, уповноважена на проведення дослiдження з метою визначення придатностi для споживання людиною.

     11. Власник необроблених харчових продуктiв тваринного походження, якi були визнанi непридатними для споживання людиною i твариною на пiдставi лабораторного дослiдження та стосовно яких було прийнято рiшення про їх знищення, може знищити такi продукти самостiйно пiд контролем ветеринарного iнспектора.

     12. Мисливськi органiзацiї та юридичнi особи, якi провадять дiяльнiсть з полювання, забезпечують тимчасове зберiгання диких тварин та їх туш, а також забезпечують потужностi (об'єкти) для державного пiслязабiйного контролю пiсля того, як вони були пiйманi чи застреленi. На вимогу мисливських органiзацiй та юридичних осiб вiдповiдний ветеринарний iнспектор проводить iнспектування. Якщо дичина є придатною для споживання людиною, ветеринарний iнспектор наносить на тушу позначку придатностi. Якщо неможливо нанести на тушу позначку придатностi, ветеринарний iнспектор видає сертифiкат придатностi для споживання людиною, що мiстить позначку придатностi.

     13. Позначка придатностi повинна включати контрольний (реєстрацiйний) номер бойнi або, якщо тварини не пiдлягають забою на бойнi, персональний номер лабораторiї або iнших потужностей (об'єкта), де iнспектор ветеринарної медицини наносить позначку придатностi.

     14. Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України встановлює форму та змiст позначки про придатнiсть, а також способи i процедури нанесення позначки про придатнiсть на тушi, частини туш, упаковку для туш та частин туш i видає сертифiкат придатностi для споживання людиною.

     Стаття 34. Здiйснення державного ветеринарно-санiтарного контролю на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних та молокопереробних пiдприємствах, а також на пiдприємствах гуртового зберiгання необроблених харчових продуктiв тваринного походження (холодокомбiнатах, холодильниках, спецiалiзованих гуртiвнях)

     1. Державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд (у межах своєї компетенцiї) на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних пiдприємствах та пiдприємствах iз зберiгання продукцiї тваринного походження здiйснюється з метою забезпечення епiзоотичного благополуччя при надходженнi та переробцi сировини тваринного походження, а також контролю за дотриманням необхiдних ветеринарно-санiтарних, санiтарних (гiгiєнiчних) вимог щодо забезпечення безпеки готової продукцiї тваринного походження.

     2. Державний ветеринарно-санiтарний контроль здiйснюють офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини (у межах своєї компетенцiї). Залежно вiд обсягiв виробництва суб'єкта господарювання офiцiйний лiкар може мати заступника.

     3. Офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини пiдпорядковуються головним державним iнспекторам ветеринарної медицини районiв, мiст мiст Києва та Севастополя, областей, Автономної Республiки Крим, знаходяться у штатi районної (мiської) державної лiкарнi ветеринарної медицини, а в мiстi Києвi - об'єднання державної ветеринарної медицини та утримуються за рахунок коштiв загального та спецiального фондiв Державного бюджету України. Роботу офiцiйних лiкарiв контролює Державний департамент ветеринарної медицини та його територiальнi органи. Втручання в роботу офiцiйних лiкарiв iнших служб забороняється.

     4. Офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини у своїй роботi є незалежними, повиннi професiйно виконувати свої обов'язки, керуються вiдповiдним положенням, затвердженим в установленому законодавством порядку, цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     5. Офiцiйний лiкар ветеринарної медицини погоджує призначення та звiльнення працiвникiв служби ветеринарної медицини суб'єкта господарювання, контролює їх роботу, органiзовує професiйне навчання i пiдвищення квалiфiкацiї, визначає їх посадовi права та обов'язки.

     6. Ветеринарно-санiтарний контроль за дотриманням суб'єктом господарювання ветеринарних, санiтарних вимог, правил та заходiв при переробцi, зберiганнi, транспортуваннi та реалiзацiї продукцiї тваринного походження здiйснюють спецiалiсти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання пiд контролем офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини. Структуру та штатну чисельнiсть спецiалiстiв ветеринарної медицини суб'єкта господарювання визначає державний iнспектор ветеринарної медицини.

     7. До обов'язкiв офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини належить контроль за:

     1) вiдповiднiстю сировини тваринного походження супровiдним ветеринарним документам та позначкам придатностi;

     2) дотриманням санiтарних (гiгiєнiчних) вимог при технологiї переробки сировини тваринного походження;

     3) дотриманням технологiчних режимiв переробки сировини тваринного походження, що має певнi обмеження щодо використання;

     4) дотриманням температурних режимiв при виробництвi харчових продуктiв тваринного походження;

     5) проведенням ветеринарно-санiтарної оцiнки сировини тваринного походження (у тому числi паразитологiчної);

     6) проведенням вiдбору проб сировини та готових харчових продуктiв для виконання Загальнодержавного плану монiторингу, а також у разi виробничої необхiдностi з метою визначення їх безпеки при здiйсненнi вiдомчого контролю та експорту;

     7) здiйсненням утилiзацiї харчових вiдходiв тваринного походження;

     8) дотриманням власниками пiдприємств системи HACCP та наданням при цьому вiдповiдних рекомендацiй, необхiдних до виконання.

     8. Власники потужностей (об'єктiв) мають право реалiзовувати лише ту продукцiю тваринного походження, що вироблена пiд державним ветеринарно-санiтарним контролем та наглядом (у межах компетенцiї) та дозволена для реалiзацiї або зберiгання з оформленням за необхiдностi вiдповiдних ветеринарних документiв, що засвiдчують її безпеку.

     9. Офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини перiодично, для вжиття необхiдних заходiв, iнформують вiдповiдних головних державних iнспекторiв ветеринарної медицини щодо порушень санiтарних заходiв, якi можуть призвести до погiршення безпеки продукцiї тваринного походження, загрози ускладнення епiдемiчної та епiзоотичної ситуацiї.

     10. Функцiї щодо здiйснення офiцiйними лiкарями ветеринарної медицини державного ветеринарно-санiтарного контролю на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних пiдприємствах та пiдприємствах гуртового зберiгання необроблених харчових продуктiв тваринного походження визначаються типовими iнструкцiями для вiдповiдних пiдприємств iз здiйснення ветеринарно-санiтарного контролю спiльним наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України та Головного державного санiтарного лiкаря України.

     Державний нагляд на цих потужностях (об'єктах) санiтарною службою та ветеринарною службою здiйснюється в межах їх компетенцiї.

     Здiйснення планових заходiв державного нагляду санiтарною та ветеринарною службою на цих потужностях проводиться за погодженим графiком, який затверджується спiльним наказом головного державного iнспектора ветеринарної медицини та головного державного санiтарного лiкаря вiдповiдних територiй.

     11. Дiяльнiсть спецiалiстiв ветеринарної медицини та санiтарно-епiдемiологiчної служби здiйснюється у взаємному узгодженнi, уникненнi дублювання функцiй та максимальному сприяннi роботi пiдприємства.

     Стаття 35. Агропродовольчi ринки

     1. Забороняється реалiзацiя та обiг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та iнших копитних подвiрного забою на агропродовольчих ринках.

     2. Цiлi тушi свiйської птицi, кроликiв та малих диких тварин, риба, мед, яйця i рослиннi продукти можуть продаватись на агропродовольчих ринках за умови їх перевiрки на придатнiсть для споживання людиною перед їх продажем. Власник таких туш зобов'язаний надати їх для дослiдження у державну лабораторiю ветеринарно-санiтарної експертизи на агропродовольчому ринку. Ця лабораторiя проводить дослiдження зазначених харчових продуктiв щодо їх придатностi для споживання людиною згiдно з вiдповiдними зводами правил.

     3. Головний державний ветеринарний iнспектор України та Головний державний санiтарний лiкар України визначають перелiк харчових продуктiв тваринного та рослинного походження, якi можуть продаватися на агропродовольчих ринках.

     4. Сертифiкат придатностi для споживання людиною з позначкою придатностi видається ветеринарним iнспектором на кожну тушу або за необхiдностi на партiю туш свiйської птицi, кроликiв та малих диких тварин, щодо яких пiдтверджено придатнiсть для споживання людиною.

     5. На тушах, непридатних для споживання людиною, якi на пiдставi результатiв лабораторних дослiджень можуть використовуватися для споживання тваринами, ветеринарний iнспектор наносить насiчки по поверхнi усiєї тушi, що вказують на непридатнiсть продукту для споживання людиною.

     6. Власники рослинних продуктiв, призначених для продажу на агропродовольчому ринку, зобов'язанi надати цi продукти для дослiдження в державну лабораторiю ветеринарної медицини на агропродовольчому ринку. Придатнiсть для споживання людиною рослинних продуктiв пiдтверджується вiдповiдним сертифiкатом лабораторiї.

     7. Харчовий продукт, зазначений у частинах другiй i п'ятiй цiєї статтi, який непридатний для споживання людиною, не становить безпосередню загрозу (низький ризик) для здоров'я людини, пiдлягає недопущенню до реалiзацiї або утилiзацiї власником. Харчовий продукт, який непридатний для споживання людиною, становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров'я людини, пiдлягає негайному вилученню власником та утилiзацiї або знищенню пiд контролем iнспектора ветеринарної медицини вiдповiдно до законодавства.

     8. У разi якщо власник непридатного харчового продукту вiдмовляється знищити такий харчовий продукт добровiльно, державний iнспектор ветеринарної медицини звертається до вiдповiдного суду iз заявою про прийняття рiшення щодо такого знищення.

     9. Торговi мiсця на агропродовольчих ринках надаються їх операторами особам, якi здiйснюють продаж туш або частин туш парнокопитних та iнших копитних забитих на бойнi, цiлих туш свiйської птицi, кроликiв та малих диких тварин, риби, меду, яєць та рослинних продуктiв лише пiсля пред'явлення ними сертифiката придатностi для споживання людиною зазначених продуктiв, що видається державною лабораторiєю ветеринарно-санiтарної експертизи на агропродовольчому ринку. Адмiнiстрацiя (власник) агропродовольчого ринку зобов'язана надавати у користування лабораторiї пристосованi службовi примiщення.

     Лабораторiї не несуть вiдповiдальностi за реалiзацiю продукцiї що не пройшла ветеринарно-санiтарної експертизи. Вiдповiдальнiсть за надання дозволу на реалiзацiю такої продукцiї несе адмiнiстрацiя (власник) агропродовольчого ринку. Функцiонування агропродовольчого ринку за вiдсутностi лабораторiї ветеринарно-санiтарної експертизи забороняється.

Роздiл VI. ОБIГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТIВ

     Стаття 36. Вимоги до обiгу об'єктiв санiтарних заходiв

     1. Забороняється:

     1) обiг харчових продуктiв на потужностях (об'єктах), що не вiдповiдають вимогам санiтарних заходiв;

     2) продаж харчових продуктiв домашнього виготовлення;

     3) обiг необроблених харчових продуктiв тваринного походження, у тому числi туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковцi вiдсутня позначка придатностi (маркування у формi позначки придатностi) за вiдсутностi вiдповiдних ветеринарних документiв.

     2. Забороняється також обiг об'єктiв санiтарних заходiв, якщо цi об'єкти:

     1) небезпечнi;

     2) непридатнi до споживання;

     3) неправильно маркованi;

     4) не зареєстрованi або не затвердженi вiдповiдно до положень цього Закону або мiстять харчовi добавки, ароматизатори, якi не зареєстрованi вiдповiдно до цього Закону;

     5) не вiдповiдають технiчним регламентам;

     6) завезенi на територiю України контрабандно;

     7) дата споживання "Вжити до" яких минула.

     3. Зазначенi у пунктах 2 i 3 частини першої цiєї статтi харчовi продукти пiдлягають вилученню у порядку, встановленому цим Законом.

     4. Харчовi продукти, що вилученi з обiгу у зв'язку з порушеннями, визначеними у пунктах 3 i 4 частини другої цiєї статтi, можуть бути повернутi в обiг за умови забезпечення виправлення маркування та проведення реєстрацiї в порядку, встановленому цим Законом.

     5. Вилученi харчовi продукти, якi неможливо повернути в обiг, використовуються для iнших, нiж споживання людьми, цiлей або пiдлягають знищенню у порядку, встановленому законом.

     6. Знищення харчових продуктiв, повернення їх в обiг для споживання людиною або для iнших, нiж споживання людиною, цiлей здiйснюється виробником (власником) за його рахунок. Порядок знищення харчових продуктiв або умови, якi повиннi виконуватися для повернення їх в обiг для споживання людиною або для iнших, нiж споживання людиною, цiлей, встановлюються вiдповiдним головним санiтарним лiкарем або головним ветеринарним iнспектором.

     Стаття 37. Обiг нового харчового продукту

     1. Новий харчовий продукт, який вмiщує, складається або виробляється з генетично модифiкованих органiзмiв, регулюється положеннями спецiального законодавства. Положення цiєї статтi не застосовуються до харчових добавок, ароматизаторiв та розчинникiв для екстрагування.

     2. Новий харчовий продукт не повинен:

     1) становити загрозу для споживача;

     2) вводити споживача в оману;

     3) вiдрiзнятися вiд харчових продуктiв, якi вiн призначений замiнити, настiльки, щоб його звичайне споживання було для споживача несприятливим з точки зору поживностi.

     3. Виробник, iмпортер або продавець, який вводить новий харчовий продукт в обiг в Українi (далi - заявник), подає заяву на проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи до центрального органу виконавчої влади у сферi охорони здоров'я. Заява повинна мiстити iнформацiю про те, що новий харчовий продукт вiдповiдає положенням частини другої цiєї статтi, а також вiдповiдну пропозицiю щодо його представлення та етикетування вiдповiдно до вимог цiєї статтi.

     4. Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза здiйснюється протягом строку, зазначеного у статтi 18 цього Закону.

     5. Висновки державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи видаються заявнику та повиннi мiстити рiшення про те, чи допускається новий харчовий продукт в обiг, умови дозволу та, якщо це необхiдно:

     1) умови використання харчового продукту;

     2) призначення харчового продукту та його специфiкацiю;

     3) всi особливi вимоги до етикетування, зазначенi у статтi 38 цього Закону.

     6. Заявник може оскаржити висновок державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, який не дозволяє обiг нового харчового продукту, до Головного державного санiтарного лiкаря України протягом 30 днiв пiсля отримання цього висновку або до суду.

     Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктiв

     1. Забороняється обiг харчових продуктiв, етикетування яких не вiдповiдає цьому Закону та вiдповiдним технiчним регламентам. Усi харчовi продукти, що знаходяться в обiгу в Українi, етикетуються державною мовою України та мiстять у доступнiй для сприймання споживачем формi iнформацiю про:

     1) назву харчового продукту;

     2) назву та повну адресу i телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для iмпортованих харчових продуктiв - назву, повну адресу i телефон iмпортера;

     3) кiлькiсть нетто харчового продукту у встановлених одиницях вимiру (вага, об'єм або поштучно);

     4) склад харчового продукту у порядку переваги складникiв, у тому числi харчових добавок та ароматизаторiв, що використовувались у його виробництвi;

     5) калорiйнiсть та поживну цiннiсть iз вказiвкою на кiлькiсть бiлка, вуглеводiв та жирiв у встановлених одиницях вимiру на 100 грамiв харчового продукту;

     6) кiнцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатностi;

     7) номер партiї виробництва;

     8) умови зберiгання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберiгання та використання для забезпечення його безпечностi та якостi;

     9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категорiями населення (дiтьми, вагiтними жiнками, лiтнiми людьми, спортсменами та алергiками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживаннi.

     2. Для деяких категорiй харчових продуктiв вiдповiдними технiчними регламентами можуть встановлюватися специфiчнi обов'язковi вимоги до етикетування, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi.

     3. Етикетування нефасованих харчових продуктiв здiйснюється державною мовою України у порядку, встановленому технiчними регламентами для певних харчових продуктiв.

     4. Забороняється надавати на етикетцi iнформацiю про дiєтичнi та функцiональнi властивостi харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     5. Текст для етикетування харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок пiдлягає обов'язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     6. Етикетки харчових продуктiв, на яких використовуються символи, повиннi мiстити тiльки такi символи, якi були затвердженi вiдповiдними мiжнародними та регiональними органiзацiями з питань стандартизацiї.

     7. Написи на етикетцi харчового продукту, що представляють iнтерес для споживачiв та призначенi запобiгати шахрайству або вiдрiзняти один харчовий продукт вiд iншого, такi як "повнiстю натуральний", "органiчний", "оригiнальний", "без ГМО" (генетично модифiкованих органiзмiв) тощо, та iнша iнформацiя, на додаток до тiєї, що зазначена у цiй статтi, пiдлягає перевiрцi у порядку, встановленому вiдповiдними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.

     8. Опис специфiчних символiв, їх використання та маркування харчових продуктiв штриховими кодами здiйснюються в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 39. Вимоги до реклами харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок

     1. Забороняється реклама харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я.

     2. Забороняється для реклами харчових продуктiв для спецiального дiєтичного споживання, функцiональних харчових продуктiв та дiєтичних добавок використовувати:

     1) вислови щодо можливої лiкувальної дiї, втамування болю;

     2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язанi з лiкуванням чи полегшенням умов перебiгу захворювань, а також посилання на таку iнформацiю;

     3) вислови, якi спричиняють чи сприяють виникненню вiдчуття негативного психологiчного стану.

Роздiл VII. МIЖНАРОДНА ТОРГIВЛЯ

     Стаття 40. Харчовi продукти, забороненi до iмпорту

     Забороняється iмпорт харчових продуктiв, якi є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не вiдповiдають технiчним регламентам або санiтарним заходам.

     Стаття 41. Ввезення харчових продуктiв для власного споживання в Україну

     Громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi в'їжджають на територiю України, повиннi декларувати вiдповiдному прикордонному iнспектору види та обсяги всiх харчових продуктiв тваринного походження та свiжих (сирих) рослинних продуктiв, якi вони ввозять для власного споживання. Забороняється ввезення зазначених продуктiв, якщо вони представляють високий ризик для здоров'я людини, високий ризик занесення або передачi хвороби тварин або високий ризик занесення шкiдливих органiзмiв в Україну, як визначено у цьому та iнших вiдповiдних законах.

     Стаття 42. Вимоги до вантажiв з об'єктами санiтарних заходiв, що iмпортуються

     Вiдповiдно до вимог чинних санiтарних заходiв вантажi з об'єктами санiтарних заходiв, що iмпортуються, супроводжуються:

     1) для харчових продуктiв - оригiналом мiжнародного ветеринарного (санiтарного) сертифiката (далi - мiжнародний сертифiкат), що засвiдчує придатнiсть для споживання людиною;

     2) для iнших об'єктiв санiтарних заходiв - документацiєю та/або маркуванням, що визначає потужностi (об'єкти), на яких вироблено об'єкт санiтарних заходiв (далi - потужностi (об'єкти) походження).

     Стаття 43. Прикордоннi iнспекцiйнi пости

     1. Iмпорт та експорт харчових продуктiв та iнших об'єктiв санiтарних заходiв дозволяється тiльки через прикордоннi iнспекцiйнi пости, якi призначенi для цього (далi - призначенi прикордоннi iнспекцiйнi пости).

     2. Усi вантажi, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, що приходять на iнший, нiж призначений iнспекцiйний пост, направляються до найближчого призначеного прикордонного iнспекцiйного посту та перемiщаються територiєю України у режимi транзиту.

     Стаття 44. Прикордонний контроль вантажiв з харчовими продуктами, що iмпортуються

     1. Будь-який вантаж харчових продуктiв, що iмпортуються, пiдлягає прикордонному контролю санiтарним або ветеринарним прикордонним iнспектором (далi - вiдповiдний прикордонний iнспектор) з метою забезпечення дотримання вiдповiдних санiтарних заходiв та технiчних регламентiв, якi дiють на момент застосування.

     2. Усi вантажi з харчовими продуктами, що iмпортуються, пiдлягають стандартному ветеринарному або санiтарному прикордонному контролю, який здiйснюється на призначених прикордонних iнспекцiйних постах та передбачає перевiрку документiв та вiзуальну iнспекцiю.

     3. Розширений ветеринарний або санiтарний контроль вантажiв з харчовими продуктами, що iмпортуються, здiйснюється на митницях за мiсцем призначення вантажу та є обов'язковим, якщо:

     1) вантаж призначається для такого контролю згiдно з програмою вибiркового ветеринарного або санiтарного контролю, передбаченого у статтi 46 цього Закону;

     2) харчовий продукт принаймнi в одному з останнiх п'яти вантажiв певного харчового продукту з певних потужностей (об'єктiв) походження був визнаний небезпечним, непридатним до споживання, неправильно маркованим або iншим чином не вiдповiдає технiчним регламентам та санiтарним заходам;

     3) вiзуальне iнспектування пiд час ветеринарного або стандартного санiтарного прикордонного контролю виявило очевидне порушення вiдповiдних санiтарних заходiв;

     4) харчовий продукт ввозиться на митну територiю України виробником чи постачальником вперше та не має декларацiї виробника виданої даному постачальнику.

     4. Вантажi з харчовими продуктами, що iмпортуються та зазвичай представляють високий ризик для здоров'я людей, пiдлягають розширеному санiтарному контролю вiдповiдно до плану, заснованому на результатах попереднього розширеного санiтарного контролю таких харчових продуктiв, що iмпортуються з тих самих потужностей (об'єктiв) походження та/або тим самим iмпортером або експортером з країни походження та/або з тiєї самої країни походження.

     5. Розширений ветеринарний або санiтарний прикордонний контроль не проводиться щодо вантажiв з харчовими продуктами, якi iмпортуються, якщо до них не застосовуються положення частин другої i третьої цiєї статтi та якщо:

     1) вантаж пiдпадає пiд дiю двосторонньої угоди про визнання еквiвалентностi загальних санiтарних заходiв або санiтарних заходiв, специфiчних для окремих видiв або груп харчових продуктiв мiж країною експортером та Україною, яка поширюється на харчовий продукт у вантажi;

     2) усi харчовi продукти вантажу, що походять з потужностей (об'єктiв), якi визначенi для iмпорту в Україну та зареєстрованi у встановленому порядку;

     3) усi харчовi продукти з вантажу представляють низький ступiнь ризику для здоров'я людини через природнi властивостi харчових продуктiв.

     6. Головний державний санiтарний лiкар України за погодженням з Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України та рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус затверджує перелiк харчових продуктiв, якi звичайно представляють високий та низький ризик для здоров'я людей та критерiї для складання програми, що зазначена у частинi третiй цiєї статтi.

     Стаття 45. Прикордонний контроль вантажiв з об'єктами санiтарних заходiв, що iмпортуються

     1. Прикордонний санiтарний контроль вантажiв з харчовими добавками, ароматизаторами, дiєтичними добавками, допомiжними матерiалами для переробки та допомiжними засобами i матерiалами для виробництва та обiгу включає документальну перевiрку та за необхiдностi перевiрку етикетування цих об'єктiв та розширений контроль.

     2. Розширений контроль об'єктiв санiтарних заходiв, за винятком харчових продуктiв, проводиться за встановленою перiодичнiстю, з урахуванням:

     1) можливих ризикiв, що можуть бути пов'язанi з цим об'єктом;

     2) iсторичних даних дотримання цим об'єктом та потужностями (об'єктами) походження та/або iмпортером або експортером з країни походження та/або країною походження вiдповiдних санiтарних заходiв.

     3. Порядок проведення розширеного контролю щодо вантажiв з iншими, нiж харчовi продукти, об'єктами санiтарних заходiв, що iмпортуються, встановлює Головний державний санiтарний лiкар України та Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України.

     Стаття 46. Вибiрковий санiтарний прикордонний контроль вантажiв з харчовими продуктами, що iмпортуються

     1. Обов'язковий розширений ветеринарний або санiтарний контроль згiдно з програмою вибiркового санiтарного контролю застосовується протягом календарного року до визначеного вiдсотка вантажiв з харчовими продуктами, за винятком харчових продуктiв, якi звичайно представляють високий ризик для здоров'я людей вiдповiдно до положення частини третьої статтi 44 цього Закону.

     2. Спецiально визначений вiдсоток вантажiв, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, визначається на пiдставi даних монiторингу та розширеного контролю.

     3. Головний державний санiтарний лiкар України та Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України за рекомендацiєю Нацiональної Комiсiї України з Кодексу Алiментарiус до початку кожного календарного року затверджують спецiально визначений вiдсоток вантажiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     Стаття 47. Стандартний ветеринарний та санiтарний прикордонний контроль вантажiв з харчовими продуктами, що iмпортуються

     1. Стандартний прикордонний ветеринарний або санiтарний контроль здiйснюється вiдповiдним прикордонним iнспектором та передбачає:

     1) якщо харчовi продукти згiдно з чинним законодавством України пiдлягають фiто-санiтарному або ветеринарно-санiтарному прикордонному контролю, перевiрку проходження вантажем такого контролю, що здiйснюється державними органами, для подальшого митного оформлення згiдно з чинним законодавством України;

     2) перевiрку того, що вантаж супроводжується прийнятними вiдповiдними мiжнародними сертифiкатами, якщо такi мiжнароднi сертифiкати вимагаються чинними санiтарними заходами;

     3) вибiркову перевiрку вiдповiдностi харчових продуктiв у вантажi вiдповiдним мiжнародним сертифiкатам, якщо такi мiжнароднi сертифiкати вимагаються чинними санiтарними заходами;

     4) вибiркову перевiрку вiдповiдностi етикеток харчових продуктiв технiчним регламентам та санiтарним заходам та правильностi маркування харчових продуктiв;

     5) виявлення видимих порушень санiтарних заходiв шляхом огляду упаковок з харчовими продуктами на наявнiсть дефектiв та за необхiдностi розкриття упаковок для пошуку забруднення;

     6) перевiрку нанесення позначки про придатнiсть на тушi, частини туш або упаковку для туш та частин туш у країнi походження iз зазначенням потужностей (об'єкта) походження.

     2. Якщо вантаж, який повинен супроводжуватися вiдповiдним мiжнародним сертифiкатом, не супроводжується прийнятним сертифiкатом або наявний мiжнародний сертифiкат не вiдповiдає харчовому продукту у вантажi, застосовуються положення статтi 48 цього Закону.

     3. Якщо харчовий продукт у вантажi не має етикетки вiдповiдно до технiчних регламентiв чи санiтарних заходiв або є пiдозра, що вiн iншим чином неправильно маркований, вантаж пiдпадає пiд дiю положень статтi 49 цього Закону.

     4. У разi виявлення очевидних порушень санiтарних заходiв пiд час огляду упаковок з харчовими продуктами на предмет дефектiв та у разi виявлення забруднення в упаковках, або якщо за професiйною оцiнкою вiдповiдного iнспектора iснує обґрунтована пiдозра порушення вiдповiдних санiтарних заходiв, або якщо тушi чи упаковки з частинами туш не мають позначки придатностi, вантаж пiдлягає розширеному ветеринарному або санiтарному контролю.

     Стаття 48. Вантажi з неприйнятними мiжнародними сертифiкатами

     1. Якщо вантаж з харчовими продуктами повинен супроводжуватися вiдповiдним мiжнародним сертифiкатом i вiдповiдний прикордонний iнспектор виявляє, що вiдповiдний мiжнародний сертифiкат, який супроводжує вантаж з харчовими продуктами, є неприйнятним або харчовi продукти у вантажi не є тими, що вказанi у супровiдному вiдповiдному мiжнародному сертифiкатi, вiдповiдний прикордонний iнспектор повiдомляє про це вiдповiдного головного державного санiтарного лiкаря або вiдповiдного головного державного iнспектора ветеринарної медицини чи їх заступники, а такий вантаж зберiгається у вiдповiдному мiсцi на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту.

     2. Вiдповiдний головний державний санiтарний лiкар або вiдповiдний головний державний iнспектор ветеринарної медицини чи їх заступники негайно повiдомляють iмпортера або його уповноваженого представника та встановлює зв'язок з вiдповiдним офiцiйним органом країни експортера, який видав сертифiкат для проведення консультацiй щодо подальших дiй iз зазначеним вантажем.

     3. Якщо пiд час консультацiй з офiцiйним компетентним органом країни експортера було встановлено, що вiдповiдний мiжнародний сертифiкат не є пiдробленим або в iнший спосiб сфальсифiкованим, за вимогою iмпортера або його уповноваженого представника харчовi продукти у вантажi можуть пiддаватися розширеному ветеринарному або санiтарному контролю для визначення придатностi харчових продуктiв та можливостi їх подальшого iмпорту.

     4. Якщо пiд час консультацiй з офiцiйним компетентним органом країни експортера було встановлено, що вiдповiдний мiжнародний сертифiкат є пiдробленим або в iнший спосiб сфальсифiкованим, такому вантажу вiдмовляється у ввезеннi i вiн пiдлягає знищенню у вiдповiдний спосiб за рахунок iмпортера або власника.

     Стаття 49. Вантажi з неправильно маркованими харчовими продуктами, що iмпортуються

     1. Вантаж з харчовими продуктами, що iмпортуються та якi етикетованi з порушенням вимог цього Закону, може за погодженням вiдповiдного прикордонного iнспектора транспортуватися до митницi, визначеної митним органом, з метою виправлення етикетування для приведення його у вiдповiднiсть iз цим Законом. Пiсля завершення виправлення вантаж з харчовими продуктами пiдлягає розширеному ветеринарному або санiтарному контролю згiдно з положеннями статтi 50 цього Закону.

     2. Якщо вiдповiдний прикордонний iнспектор встановить, що виправлення етикетування харчового продукту з вантажу є неможливим або недоцiльним, цей вантаж пiдпадає пiд дiю положень статтi 51 цього Закону.

     Стаття 50. Розширений санiтарний контроль вантажiв з харчовими продуктами, що iмпортуються

     1. У випадках, передбачених статтями 47-49 цього Закону, iмпортер або його уповноважений представник повинен бути письмово поiнформований про рiшення щодо застосування розширеного контролю до вантажу з харчовими продуктами, що iмпортується. Iмпортер або його уповноважений представник повинен зафiксувати дату та час отримання такого повiдомлення.

     2. Вантажi з харчовими продуктами, що iмпортуються та якi становлять безпосередню загрозу для здоров'я людини або тварини через можливiсть передачi зоонозу або iнших хвороб тварин i якi у зв'язку з цим пiдлягають розширеному ветеринарному або санiтарному контролю, утримуються на призначеному прикордонному iнспекцiйному посту у вiдповiдному мiстi (об'єктi), де ризик для здоров'я людини або тварини мiнiмiзовано.

     3. За винятком випадкiв, передбачених у частинi другiй цiєї статтi, вантажi з харчовими продуктами, що iмпортуються та пiдлягають розширеному ветеринарному або санiтарному контролю, транспортуються пiд наглядом митного органу до митницi за мiсцем призначення вантажу.

     4. Зразки харчових продуктiв з вантажу вiдбираються згiдно з планом вiдбору зразкiв та/або процедурами, що визначенi у вiдповiдних санiтарних заходах. Обсяг зразкiв повинен бути достатнiм для проведення арбiтражного дослiдження у вiдповiднiй арбiтражнiй лабораторiї у разi оскарження результатiв розширеного контролю.

     5. Зразки з вантажу пiдлягають лабораторному дослiдженню, що визначене вiдповiдним iнспектором як необхiдне, на основi потенцiйного ризику для здоров'я людини, який становлять об'єкти у вантажу, зокрема:

     1) дослiдження на предмет потенцiйних джерел (джерела) ризику для здоров'я людини, як визначено у вiдповiдних санiтарних заходах стосовно харчових продуктiв з високим ступенем ризику для здоров'я людини - якщо вантаж мiстить харчовi продукти, якi звичайно становлять високий ризик для здоров'я людини;

     2) дослiдження стосовно вiзуально встановлених порушень або щодо яких є пiдозра - якщо пiд час стандартного прикордонного ветеринарного або санiтарного контролю вiзуально встановлюється порушення вiдповiдних санiтарних заходiв або вiдповiдний прикордонний iнспектор пiдозрює, що харчовий продукт є небезпечним або непридатним до споживання;

     3) дослiдження на предмет найбiльш типових ризикiв для здоров'я людини для конкретного харчового продукту iз вантажу згiдно з вiдповiдними санiтарними заходами - якщо вантаж пiдлягає розширеному санiтарному контролю в межах програми вибiркового ветеринарного чи санiтарного контролю або харчовий продукт пiддавався повторному етикетуванню;

     4) дослiдження за показниками, якi були ранiше пiдставою для заборони ввезення такого харчового продукту згiдно з вiдповiдними санiтарними заходами, дослiдження на предмет найбiльш типових ризикiв для здоров'я людини стосовно конкретного харчового продукту iз вантажу згiдно з вiдповiдними санiтарними заходами, якщо вантаж пiдлягає розширеному санiтарному контролю через те, що харчовий продукт було ранiше визнано небезпечним, непридатним до споживання або неправильно маркованим, або таким, що iншим чином не вiдповiдає технiчним регламентам або санiтарним заходам;

     5) дослiдження на предмет найбiльш типових ризикiв для здоров'я людини стосовно конкретного харчового продукту iз вантажу згiдно з вiдповiдними санiтарними заходами, якщо харчовий продукт уперше iмпортується з певних потужностей (об'єкта) походження.

     6. Якщо протокол (звiт) лабораторного дослiдження або експертного висновку, зазначеного у частинi п'ятiй цiєї статтi, свiдчить, що цi харчовi продукти безпечнi, придатнi до споживання вiдповiдають технiчним регламентам та санiтарним заходам, вiдповiдний iнспектор iнформує митнi органи у встановленому порядку для забезпечення завершення митного оформлення цього вантажу.

     7. Якщо протокол (звiт) лабораторного дослiдження або експертного висновку, зазначеного у частинi п'ятiй цiєї статтi, свiдчить про те, що харчовi продукти небезпечнi, непридатнi до споживання або не вiдповiдають технiчним регламентам та санiтарним заходам, такi харчовi продукти у вантажi не допускаються до ввезення в Україну як харчовi продукти та до них застосовуються положення статтi 51 цього Закону.

     8. Якщо лабораторне дослiдження пiд час розширеного санiтарного контролю не закiнчене протягом термiну, що встановлений для вiдповiдних дослiджень, або складнiсть лабораторних дослiджень потребує бiльшого строку, iмпортеру або його уповноваженому представнику надається обґрунтоване пояснення причин подовження лабораторних дослiджень.

     Стаття 51. Поводження з вантажами, яким вiдмовлено у ввезеннi

     1. Харчовi продукти у вантажi, якi визнанi небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що в iнший спосiб не вiдповiдають технiчним регламентам або санiтарним заходам, не допускаються до ввезення для споживання людиною (далi - забракованi харчовi продукти).

     2. Усi забракованi харчовi продукти, що становлять високий ризик для здоров'я людини та тварин i не пiдлягають переробцi (обробцi), знищуються у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Забракованi харчовi продукти, що не пiдпадають пiд дiю частини другої цiєї статтi, пiдлягають поверненню, окрiм випадкiв, коли iмпортер або його уповноважений представник, пiсля консультацiї з вiдповiдним прикордонним iнспектором, погоджується на проведення обробки забракованих харчових продуктiв або переведення їх до категорiї, iншої, нiж для споживання людиною.

     4. Забракованi харчовi продукти, якi виключено з категорiї харчових продуктiв для споживання людиною, маркуються на кожнiй упаковцi добре видимим попередженням "Не для споживання людиною", а в разi вiдсутностi упаковок маркуються або пакуються таким чином, щоб проставити на упаковцi попередження "Не для споживання людиною".

     5. Iмпортер проводить обробку забракованих харчових продуктiв, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, та маркування забракованих харчових продуктiв, як зазначено у частинi четвертiй цiєї статтi, пiд наглядом санiтарного або ветеринарного iнспектора в межах їх компетенцiї.

     Стаття 52. Обмеження iмпорту харчових продуктiв тваринного походження у зв'язку iз хворобами списку Мiжнародного епiзоотичного бюро

     1. Головний державний iнспектор ветеринарної медицини України, якщо це рекомендується вiдповiдними мiжнародними органiзацiями або вiдповiдно до аналiзу ризику є необхiдним для досягнення належного рiвня захисту здоров'я людей та тварин, може обмежити або заборонити iмпорт харчових продуктiв тваринного походження з певних країн чи зон у межах певних країн у разi пiдтвердження спалаху хвороб списку МЕБ, якi можуть зробити харчовi продукти тваринного походження небезпечними. Цi обмеження та заборона скасовуються пiсля пiдтвердження закiнчення спалаху хвороби та пiдтвердження безпечностi харчових продуктiв тваринного походження.

     2. У разi обмеження або заборони iмпорту харчових продуктiв тваринного походження згiдно з частиною першою цiєї статтi дозвiл на ввезення заборонених харчових продуктiв тваринного походження або таких, до яких застосовуються обмеження, з країни, країн або зон у межах певних країн вважається недiйсним та скасовується на всi вантажi таких продуктiв, включаючи вантажi, що вже виїхали з країни походження, якщо дата виїзду з указаної країни припадає на iнкубацiйний перiод для хвороб списку МЕБ, який визначається вiд дати пiдтвердження спалаху такої хвороби.

     Стаття 53. Умови, якi застосовуються до вантажiв з харчовими продуктами, що експортуються

     Вантажi з експортованими харчовими продуктами повиннi супроводжуватися, якщо цього вимагає країна iмпортер:

     1) оригiналами мiжнародних ветеринарних (санiтарних) сертифiкатiв, виданих вiдповiдним уповноваженим органом, що засвiдчують придатнiсть харчового продукту до споживання людиною;

     2) документами або маркуванням, де зазначаються потужностi (об'єкти), з яких походить харчовий продукт.

     Стаття 54. Видача мiжнародних ветеринарних (санiтарних) сертифiкатiв на вантажi з харчовими продуктами, що експортуються

     1. Мiжнароднi ветеринарнi (санiтарнi) сертифiкати на вантажi з харчовими продуктами, призначеними для експорту, видаються лише на продукцiю, що вироблена на затверджених експортних потужностях (об'єктах), зареєстрованих у встановленому порядку.

     2. Вантажi з харчовими продуктами, якi експортуються та повиннi супроводжуватися оригiналами мiжнародних ветеринарних (санiтарних) сертифiкатiв, що засвiдчують придатнiсть харчового продукту до споживання людиною та його вiдповiднiсть вимогам безпечностi країни iмпортера, повиннi сертифiкуватися безпосередньо перед експортуванням.

     3. Мiжнародний сертифiкат, зазначений у частинi другiй цiєї статтi, повинен бути надрукованим, мати серiйний номер та вiдповiдати зразку сертифiката вiдповiдних мiжнародних органiзацiй або вимогам країни iмпортера щодо його форми та змiсту.

     4. Порядок видачi мiжнародних ветеринарних (санiтарних) сертифiкатiв на вантажi з харчовими продуктами, призначеними для експорту, встановлюється вiдповiдно Головним державним санiтарним лiкарем України або Головним державним iнспектором ветеринарної медицини України.

Роздiл VIII. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 55. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв

     Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi забезпечення безпечностi та якостi харчових продуктiв здiйснюється шляхом:

     1) участi в роботi вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     2) укладання мiжнародних угод, включаючи двостороннi угоди про взаємне визнання санiтарних заходiв;

     3) гармонiзацiї санiтарних заходiв та технiчних регламентiв з мiжнародними стандартами, iнструкцiями та рекомендацiями щодо харчових продуктiв та з процедурами оцiнки вiдповiдностi.

     Стаття 56. Мiжнароднi договори України

     Якщо чинним мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.

Роздiл IX. ФIНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

     Стаття 57. Фiнансування наданих послуг

     Усi платежi, що стягуються у зв'язку з будь-якими адмiнiстративними процедурами, лабораторними дослiдженнями, експертизами, контролем та iншими процедурами, що вимагаються згiдно з цим Законом, повиннi дорiвнювати фактичнiй вартостi.

     Стаття 58. Фiнансування державного нагляду

     Державний нагляд за об'єктами, що пiдлягають санiтарним заходам, здiйснюється на безоплатнiй основi та фiнансується за рахунок коштiв загального та спецiального фондiв Державного бюджету України.

Роздiл X. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ

     Стаття 59. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону

     За порушення вимог цього Закону виннi особи несуть цивiльно-правову, адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Роздiл XI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування, крiм частини другої статтi 33 та частини першої статтi 35, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2010 року.

     2. До приведення законiв України, iнших нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть з нормами цього Закону вони застосовуються у частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний термiн:

     1) подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, що випливають iз цього Закону;

     2) привести у вiдповiднiсть iз цим Законом свої нормативно-правовi акти;

     3) вiдповiдно до компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     4) забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону".

Президент України

В.ЮЩЕНКО

м. Київ
6 вересня 2005 року
N 2809-IV