ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Київ
31.01.07 | N 74 |
---|
Про затвердження Методичних рекомендацiй iз
застосування окремих положень Митного кодексу
України, що стосуються питань визначення митної
вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну
територiю України
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
наказами Державної митної служби України
вiд 1 червня 2007 року N 455,
вiд 5 вересня 2007 року N 734,
вiд 4 квiтня 2008 року N 320,
вiд 15 травня 2008 року N 508,
вiд 14 жовтня 2008 року N 1144,
(змiни, внесенi наказом Державної митної служби
України
вiд 14 жовтня 2008 року N 1144, втратили
чиннiсть у зв'язку з втратою
чинностi наказом Державної митної служби України
вiд 14 жовтня 2008 року N 1144
згiдно з наказом Державної митної служби України
вiд 16 листопада 2009 року N 1100),
вiд 4 листопада 2008 року N 1249,
вiд 28 вересня 2009 року N 900,
вiд 8 жовтня 2010 року N 1191,
вiд 20 жовтня 2010 року N 1263
Вiдповiдно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України вiд 24.08.00 N 1022/2000, та на виконання пункту 53 Плану дiй Україна - ЄС, затвердженого розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.04.05 N 117-р, наказую:
1. Затвердити Методичнi рекомендацiї iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України, що додаються.
2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Державної митної служби України Гутника А.Є.
Голова Державної митної служби України | О.Б.Єгоров |
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної митної служби України 31.01.07 N 74 |
Методичнi рекомендацiї
iз застосування окремих положень Митного кодексу
України, що стосуються питань визначення митної
вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну
територiю України
1. Загальнi положення
1.1. Цi Методичнi рекомендацiї розроблено вiдповiдно до положень роздiлу ХI Митного кодексу України вiд 11.07.02 N 92-IV (у редакцiї Закону України вiд 22.12.05 N 3269-IV "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України"), в основу якого ввiйшли основнi положення Угоди про застосування статтi VII ГАТТ, а також вiдповiдно до Тлумачних примiток, що є невiд'ємною частиною зазначеної Угоди.
1.2. Визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України, здiйснюється з дотриманням вимог глав 46, 47 Митного кодексу України.
1.3. Статтi 266 - 273 Митного кодексу України встановлюють яким чином має визначатися митна вартiсть товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України, викладенi в послiдовному порядку щодо їх застосування вiдповiдно до статей 267 - 273 Митного кодексу України. Основний метод визначення митної вартостi, визначений у статтi 267, застосовується тодi, коли умови, передбаченi в нiй, виконано.
1.4. Якщо митна вартiсть не може бути визначена вiдповiдно до положень статтi 267 "Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)", то вона має бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України.
У таких випадках вiдповiдно до статтi 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацiй мiж митним органом та iмпортером. Наприклад, може статися так, що iмпортер володiє iнформацiю про митну вартiсть iдентичних або подiбних iмпортованих товарiв, якої безпосередньо не має у митного органу. З iншого боку, митний орган може мати iнформацiєю про митну вартiсть iдентичних або подiбних товарiв, якою не володiє iмпортер.
1.5. Як виняток, може змiнюватися послiдовнiсть застосування лише четвертого (стаття 271 Митного кодексу України) та п'ятого (стаття 272 Митного кодексу України) методiв визначення митної вартостi. Якщо декларант не вимагає, щоб порядок використання статей 271 i 272 був зворотним, то слiд дотримуватися звичайного порядку послiдовностi.
1.6. Якщо митна вартiсть не може бути визначена згiдно з положеннями статей 267 - 272, то вона повинна визначатися вiдповiдно до положень статтi 273 за резервним методом.
1.7. Вiдповiдно до статтi 264 декларант має право оскаржити рiшення про визначення митної вартостi товарiв, прийняте митним органом. Скарга спочатку може бути подана до митного органу вищого рiвня i, зрештою, декларант має право оскаржити таке рiшення у судовому порядку.
1.8. Декларант не пiдлягає штрафу або загрозi накладення штрафу тiльки через те, що вiн вирiшив скористатися правом на оскарження. Сплата звичайних судових витрат не вважається штрафом.
1.9. Митний кодекс України не мiстить положень, якi заважають митному органу вимагати повної сплати податкiв, нарахованих митним органом, до реалiзацiї права на апеляцiю.
2. Використання загальновизнаних принципiв бухгалтерського облiку
2.1. Вiдповiдно до абзацу третього статтi 260 Митного кодексу України, для цiлей контролю правильностi визначення митної вартостi використовується iнформацiя, пiдготовлена у спосiб, сумiсний iз загальновизнаними принципами бухгалтерського облiку, прийнятими у вiдповiднiй країнi, якi є доцiльними для певного методу визначення митної вартостi.
2.2. Термiн "загальновизнанi принципи бухгалтерського облiку" - офiцiйно визнанi принципи бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi в межах країни в певний перiод часу щодо облiку економiчних ресурсiв i зобов'язань в активах i пасивах; щодо облiку змiн в активах i пасивах; яким чином мають вимiрюватися активи i пасиви та змiни в них; яка iнформацiя повинна розкриватися i яким чином, та якi слiд готувати фiнансовi звiти. Цi принципи можуть бути як широкими орiєнтирами загального застосування, так i детальними практичними методами та процедурами.
В Українi основнi принципи бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi викладенi в Законi України вiд 16.07.99 N 996-ХIV "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi"
2.3. Визначення звичайного прибутку та загальних витрат вiдповiдно до положень статтi 271 повинно здiйснюватися iз використанням загальновизнаних принципiв бухгалтерського облiку в Українi, визначення звичайного прибутку та загальних витрат вiдповiдно до положень статтi 272 - iз використанням загальновизнаних принципiв бухгалтерського облiку країни виробництва. Визначення витрат, передбачених пiдпунктом в) пункту 2) статтi 267, доданих в країнi ввезення, буде здiйснюватися з використанням iнформацiї, яка пiдготовлена у спосiб, сумiсний iз принципами бухгалтерського облiку, визнаними в Українi.
2. Роз'яснення до статтi 265 Митного кодексу України
3.1. Пiд час здiйснення митного контролю й митного оформлення окремих видiв товарiв, якi визначенi Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильнiстю визначення їх митної вартостi iз застосуванням положень статтi 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здiйснює такий контроль, використовує iнформацiю бази даних Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цiн українського та свiтового товарних ринкiв", бiржову iнформацiю про цiни на товари та/або сировину, iншi iнформацiйнi джерела, де наведено цiновi характеристики таких товарiв та/або сировини.
3.2. При митному оформленнi окремих видiв товарiв посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, обчислює прямi витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матерiали та/або комплектуючi, що входять до складу цього товару, вiдповiдно до iнформацiї, надiсланої Держмитслужбою.
3.3. Якщо заявлена декларантом митна вартiсть товару в результатi розрахункiв нижча, нiж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згiдно з пунктом 3.2 цих Рекомендацiй, то посадова особа митного органу повiдомляє про це декларанта та запитує додатковi документи в пiдтвердження заявленої декларантом митної вартостi, що визначенi в п. 11 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.12.2006 N 1766, зокрема:
каталоги, специфiкацiї, прейскуранти (прайс-листи) фiрми-виробника товару;
калькуляцiю фiрми-виробника товару;
висновки про якiснi й вартiснi характеристики товару, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, що мають вiдповiднi повноваження (зокрема Держзовнiшiнформу Мiнiстерства економiки України), на пiдставi конкретного контракту, умов поставки, iнших умов, що стосуються даної зовнiшньоекономiчної операцiї;
iнформацiю зовнiшньоторговельних i бiржових органiзацiй про вартiсть сировини, з якої виготовлено товар.
3.4. Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термiн вищезазначенi додатковi документи або якщо вiн вiдмовився вiд їх подання, то митний орган вiдповiдно до статтi 265 Митного кодексу України має право зобов'язати його визначити митну вартiсть iншим методом, нiж вiн використав для її визначення. Вiдповiдно до статтi 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацiй мiж декларантом i митним органом з метою обґрунтованого вибору пiдстав для визначення митної вартостi вiдповiдно до вимог статей 268 i 269 Митного кодексу України. У ходi таких консультацiй митний орган i декларант можуть здiйснити обмiн наявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодо її конфiденцiйностi.
(пункт 3.4 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Факт проведення консультацiй та результати таких консультацiй фiксуються посадовою особою митного органу, яка їх провела, на зворотному боцi декларацiї митної вартостi або у вiдповiдному журналi та засвiдчуються пiдписом декларанта, з яким було проведено таку консультацiю.
(пункт 3.4 доповнено абзацом другим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
3.5. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються в Україну, вiдповiдно до вимог статтi 268 i 269 Кодексу митна вартiсть товару визначається митним органом на пiдставi наявних у нього вiдомостей згiдно iз законодавством, зокрема, з використанням iнформацiї бiржових органiзацiй про цiни на сировину й матерiали, якi є складовими оцiнюваного товару, та iнформацiї про розрахунки спiввiдношення вартостi сировини (матерiалiв, комплектуючих) та готової продукцiї, надiсланi Держмитслужбою.
3.6. Результати такого митного оформлення аналiзуються митним органом щодо доцiльностi:
формування запитiв до митних органiв країн-вiдправникiв (виробникiв) товару стосовно автентичностi поданих до митного оформлення документiв,
додаткового контролю правильностi визначення митної вартостi товару пiсля завершення процедур митного контролю, оформлення й пропуску через митний кордон України iз застосуванням форми митного контролю вiдповiдно до статей 60, 69 Митного кодексу України.
3.7. Iнформацiя про цiновi та якiснi характеристики таких товарiв та їх взаємозалежнiсть накопичується, узагальнюється та аналiзується митним органом з метою вирiшення питання щодо необхiдностi додаткової класифiкацiї такого товару.
3.8. На пiдставi прийнятих рiшень згiдно з пп. 3.6, 3.7 цих Рекомендацiй митним органом вживаються передбаченi законодавством заходи.
Якщо митним органом отримано вiдомостi й данi вiдносно конкретного товару й митного оформлення, якi доцiльнi/необхiднi для загального використання (застосування), то такi вiдомостi доводяться до Управлiння митної вартостi Держмитслужби.
(Методичнi рекомендацiї доповнено новою главою 3 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 01.06.2007р. N 455, у зв'язку з цим глави 3 - 8 вважати вiдповiдно главами 4 - 9) |
4. Роз'яснення до статтi 267 Митного кодексу України
4.1. Вiдповiдно до абзацу першого статтi 267 цiна, фактично сплачена або яка пiдлягає сплатi за товари, що iмпортуються за призначенням в Україну, - це загальний платiж, який здiйснений або має бути здiйснений покупцем продавцевi iмпортних товарiв або на його користь. Платiж необов'язково повинен набувати форми переказу грошей. Платiж може бути здiйснений шляхом акредитива або iншими фiнансовими документами (вексель, цiннi документи тощо). Платiж може бути здiйснений прямо або опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повнiстю або частково боргових зобов'язань, якi мають бути сплаченi продавцем.
4.2. Дiяльнiсть, яка здiйснюється покупцем на його власнi кошти, крiм зазначеної в абзацi другому статтi 267, не розглядається як опосередкований платiж продавцевi, хоча вона i може вважатися вигiдною для продавця. Таким чином, вартiсть такої дiяльностi не додається до цiни, яка фактично сплачена або пiдлягає сплатi при визначеннi митної вартостi.
4.3. Вiдповiдно до абзацу третього статтi 267 митна вартiсть не включає нижченаведенi витрати або кошти за умови, що вони видiленi вiд фактично сплаченої цiни або такої, що пiдлягає сплатi за iмпортнi товари:
а) плату за будiвництво, спорудження, складання, технiчне обслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезення iмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини або обладнання;
б) транспортнi витрати пiсля ввезення;
в) мито та податки, що сплачуються в Українi.
4.4. Термiн "цiна фактично сплачена або цiна, що пiдлягає сплатi", що використовується в абзацi першому статтi 267, стосується тiльки цiни оцiнюваних товарiв. Таким чином, потiк дивiдендiв або iнших платежiв вiд покупця до продавця, якi не стосуються iмпортних товарiв, не є частиною митної вартостi цих товарiв.
4.5. Вiдповiдно до пiдпункту в) пункту 1 абзацу четвертого статтi 267 цiна, фактично сплачена, або цiна, що пiдлягає сплатi, вважається прийнятною при наявностi обмежень, якi суттєво не впливають на вартiсть товарiв. Прикладом таких обмежень може бути випадок, коли продавець вимагає вiд покупця автомобiлiв не продавати чи виставляти їх до зафiксованої дати, яка становить початок модельного року.
4.6. Вiдповiдно до пункту 2) абзацу четвертого статтi 267 цiна, фактично сплачена, або цiна, що пiдлягає сплатi, вважається неприйнятною при наявностi домовленостей або деяких умов, вплив яких неможливо врахувати. Приклади таких випадкiв:
а) коли продавець встановлює цiну на iмпортнi товари за умови, що покупець також купить iншi товари у зазначених кiлькостях;
б) коли цiна iмпортних товарiв залежить вiд цiни або цiн, за якими покупець iмпортних товарiв продає iншi товари продавцевi цих товарiв;
в) коли цiна встановлюється на основi форми платежу, яка не стосується iмпортних товарiв, наприклад, якщо iмпортнi товари - це напiвфабрикати, якi надаються продавцем за умови, що продавець одержить конкретну кiлькiсть готової продукцiї.
4.7. Вiдповiдно до пункту 2 абзацу четвертого статтi 267 цiна, фактично сплачена, або цiна, що пiдлягає сплатi, вважається прийнятною при наявностi домовленостей або деяких умов, що стосуються виробництва або збуту iмпортних товарiв. Наприклад, той факт, що покупець надає продавцевi технiку та плани, виконанi в країнi ввезення, не повинен призводити до неприйняття вартостi операцiї для цiлей статтi 267. Також, якщо покупець здiйснює за власний кошт, навiть за угодою з продавцем, дiї, що вiдносяться до збуту iмпортованих товарiв, то вартiсть цих дiй не є частиною митної вартостi i такi дiї не повиннi призводити до неприйняття вартостi операцiї.
4.8. Абзац сьомий статтi 267 надає рiзнi засоби встановлення прийнятностi вартостi, а саме:
4.8.1. Абзацом сьомим статтi 267 передбачено, якщо покупець i продавець є пов'язаними мiж собою особами, то мають бути вивченi обставини навколо продажу, а вартiсть операцiї приймається як митна вартiсть за умови, що цi вiдносини не вплинули на цiну. Не передбачається вивчення обставин у всiх випадках, коли продавець i покупець пов'язанi мiж собою. Таке вивчення буде потрiбне тiльки тодi, коли iснують сумнiви стосовно прийнятностi цiни. Якщо митний орган не має сумнiвiв стосовно прийнятностi цiни, то вона має бути прийнята без запиту подальшої iнформацiї вiд декларанта. Наприклад, митний орган ранiше вже вивчав цi вiдносини або вiн вже має детальну iнформацiю стосовно покупця та продавця i вже може бути впевненим унаслiдок такого вивчення iнформацiї, що цi вiдносини не вплинули на цiну товару, що ввозиться на митну територiю України.
4.8.2. Абзацом сьомим статтi 267 встановлено, якщо митний орган невзмозi прийняти вартiсть операцiї без додаткового уточнення, то вiн повинен надати декларанту можливiсть представити таку додаткову детальну iнформацiю для того, щоб вивчити обставини щодо продажу.
У зв'язку з цим митний орган повинен бути готовим до вивчення умов органiзацiї торговельних вiдносин мiж покупцем i продавцем та умов установлення цiни, щоб визначити чи вплинули цi вiдносини на цiну.
Якщо покупець i продавець, будучи пов'язаними мiж собою особами, вiдповiдно до положень абзацу п'ятого статтi 267 здiйснюють покупки та продаж один одному так, як нiби вони не є взаємозалежними, це вважається пiдтвердженням того, що такi вiдносини не вплинули на цiну. Наприклад, якщо цiна, встановлена у спосiб, сумiсний iз звичайною практикою цiноутворення в галузi, що розглядається, або у спосiб, у який продавець встановлює цiни для продажiв покупцям, якi не є взаємозалежними з продавцем, це пiдтвердить, що вiдносини не вплинули на цiну. Iнший приклад: якщо доведено, що цiна є прийнятою для забезпечення вiдшкодування всiх витрат плюс прибуток, який є звичайним для загальних прибуткiв фiрми, отриманих за певний перiод часу (наприклад, рiк) вiд продажу товарiв того ж класу або типу, - це пiдтвердить, що на цiну не вплинула взаємозалежнiсть.
4.8.3. Вiдповiдно до абзацу сьомого статтi 267 декларанту надається можливiсть довести, що вартiсть операцiї максимально наближається до вартостi, яка ранiше була перевiрена та прийнята митними органами, а тому є прийнятною вiдповiдно до положень статтi 267. Якщо в результатi перевiрки встановлено, що вартiсть операцiї вiдповiдає вартостi операцiї iдентичних товарiв, то немає потреби вивчати питання впливу на цiну товару того факту, що продавець та покупець є пов'язаними мiж собою особами вiдповiдно до абзацу п'ятого статтi 267. Якщо митний орган уже має достатньо iнформацiї для того, щоб упевнитися, що одне з порiвнянь, передбачених абзацом сьомим статтi 267, проведено, немає причин вимагати вiд декларанта демонстрацiї проведення таких порiвнянь. Згiдно з пунктом 1) абзацу сьомого статтi 267 термiн "учасники угоди не є пов'язаними мiж собою особами" означає покупцiв, якi не пов'язанi з продавцем у будь-якому конкретному випадку.
4.8.4. Вiдповiдно до абзацу сьомого статтi 267 для визнання вартостi операцiї "максимально наближеною" до iншої вартостi, має братися до уваги ряд факторiв. Цi фактори включають характер iмпортних товарiв, характер самої галузi, сезон, коли товари iмпортуються, i те, чи рiзниця у вартостях є комерцiйно значущою. Оскiльки цi фактори можуть вiдрiзнятися, то неможливо застосувати однаковий стандарт (пiдхiд), наприклад, фiксований процент у кожному випадку. Наприклад, невелика рiзниця у вартостi одного виду товарiв може бути неприйнятною, у той час, як велика рiзниця у вартостi iншого типу товарiв може бути прийнятною при визнаннi операцiї "максимально наближеною" до ранiше перевiрених вартостей, про якi йдеться в абзацi сьомому статтi 267.
4.9. Для цiлей статтi 267 термiн "особи" включає, де це доречно, юридичних осiб.
4.10. Для цiлей пункту 5) абзацу п'ятого статтi 267 одна особа вважатиметься такою, що контролює iншу, якщо перша в правовому або оперативному вiдношеннi може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею.
4.11. Для цiлей пiдпункту а) пункту 1 абзацу другого статтi 267 термiн "комiсiйнi за закупiвлю" означає плату, сплачену покупцем своєму агенту за послугу щодо представництва його iнтересiв за кордоном для придбання товарiв, що оцiнюються.
Зазвичай, комiсiя (комiсiйнi), яку агент отримує за свої послуги, обчислюється як вiдсоток вiд цiни продажу товарiв; проте, термiн "комiсiйнi за закупiвлю" охоплює також iншi домовленостi щодо компенсацiї, наприклад, розмiр винагороди може засновуватися на витраченому часi агента та/або прийнятих ним на себе фiнансових витрат з метою забезпечення закупiвлi оцiнюваних товарiв.
(пункт 4.11 доповнено абзацом другим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Заплаченi покупцем гонорари своєму агентовi за надання послуг, пов'язаних з представництвом його iнтересiв за кордоном для закупiвлi товарiв не додаються до митної вартостi оцiнюваних товарiв. З iншого боку, якщо гонорар виплачений агенту продавця або незалежнiй третiй сторонi, то його сума входить до митної вартостi оцiнюваних товарiв.
(пункт 4.11 доповнено абзацом третiм згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Агент покупця - це той, хто дiє вiд iменi i, перш за все, на користь покупця. Головна ознака, що вiдрiзняє агента-покупця, - це право покупця контролювати дiї агента, особливо в переговорному та купiвельному процесi.
(пункт 4.11 доповнено абзацом четвертим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Визначення, чи має покупець право контролю над агентом, цiлком залежить вiд конкретних факторiв та обставин кожної операцiї.
(пункт 4.11 доповнено абзацом п'ятим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Оформлення комiсiйних та брокерських для цiлей митної оцiнки залежить вiд конкретного характеру послуг, наданих посередником. Якщо посередник дiє за свiй власний рахунок i/або має право власностi на товар, вiн не може вважатися агентом iз закупiвлi.
(пункт 4.11 доповнено абзацом шостим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Iнодi контракти або документи не досить чiтко вiдображають характер дiяльностi так званого агента. За таких обставин важливо встановити дiйснi факти.
(пункт 4.11 доповнено абзацом сьомим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Якщо агент є взаємозалежним з продавцем або з особою, залежною вiд продавця, митнi органи зобов'язанi, незважаючи на наявнiсть агентської угоди, розглянути усi обставини, щоб встановити, чи дiйсно вiн дiє вiд iменi покупця, а не за рахунок продавця, або навiть за свiй власний рахунок.
(пункт 4.11 доповнено абзацом восьмим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
Експортнi палати або так званi незалежнi агенти, якi займаються подiбною дiяльнiстю, але на вiдмiну вiд агентiв iз закупiвлi мають право власностi на товар i контролюють комерцiйну угоду або цiну, сплачену iмпортером, не можуть вважатися агентами iз закупiвлi.
(пункт 4.11 доповнено абзацом дев'ятим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) |
4.12. При розподiлi елементiв, зазначених у пiдпунктi б) пункту 2 абзацу другого статтi 267 стосовно iмпортних товарiв застосовуються два фактори - вартiсть самого елемента та той спосiб, у який ця вартiсть має розподiлятися вiдносно iмпортних товарiв. Розподiл цих елементiв повинен здiйснюватися рацiональним способом вiдповiдно до обставин i згiдно iз загальноприйнятими принципами бухгалтерського облiку.
Якщо покупець закуповує елемент вiд продавця, не пов'язаного з покупцем, то вартiстю цього елемента є цiна закупiвлi.
Якщо елемент був вироблений покупцем або особою, пов'язаною з покупцем, його вартiстю будуть витрати на його виробництво.
Якщо елемент ранiше використовувався покупцем незалежно вiд того, чи вiн купувався чи вироблявся таким покупцем, початкова вартiсть покупки або виробництва повинна бути скоригована в бiк зниження з метою вiдображення його використання для того, щоб визначити вартiсть цього елемента.
Якщо вартiсть елемента визначено, необхiдно розподiлити цю вартiсть на iмпортнi товари. Для цього iснують рiзноманiтнi можливостi. Наприклад, ця вартiсть може бути розподiлена на першу поставку, якщо покупець бажає сплатити мито з усiєї вартостi за один раз. Iнший приклад полягає в тому, що покупець може вимагати, щоб вартiсть була розподiлена на певну кiлькiсть одиниць, вироблених до моменту першої поставки. Ще одним прикладом може бути те, коли покупець може вимагати, щоб вартiсть була розподiлена на все передбачуване виробництво, якщо для такого виробництва укладено контракти або iснують чiткi зобов'язання. Метод розподiлу, який буде використовуватися, залежатиме вiд документацiї, наданої покупцем.
Приклад. Покупець надає виробниковi шаблон для використання при виробництвi iмпортних товарiв та укладає контракт iз виробником на закупiвлю 10 тисяч одиниць. На час прибуття першої поставки 1000 одиниць виробник уже виробив 4000 одиниць. Декларант може вимагати вiд митного органу розподiлити вартiсть шаблона на 1000 одиниць, 4000 одиниць або 10000 одиниць.
4.13. Доповнення до елементiв, визначених у пiдпунктi г) пункту 2 абзацу другого статтi 267 повиннi базуватися на об'єктивних даних i таких, що пiддаються обчисленню. Для того, щоб звести до мiнiмуму тягар як для декларанта, так i для митного органу щодо визначення вартостей, якi мають бути доданi, якщо тiльки можливо, мають використовуватися данi, безпосередньо наявнi в системi комерцiйного облiку покупця.
Для тих елементiв, поставлених покупцем, якi були придбанi або взятi в оренду покупцем, доповненням буде вартiсть покупки або оренди. Не повиннi робитися доповнення для тих елементiв, що перебувають у державнiй власностi, крiм витрат на одержання їхнiх копiй.
Легкiсть, з якою можливо обчислювати вартостi, що мають додаватися, залежатиме вiд структури конкретної фiрми та практики управлiння, а також вiд її методiв ведення бухгалтерського облiку.
Наприклад, фiрма, яка iмпортує рiзноманiтнi товари з кiлькох країн, веде облiк дiяльностi свого дизайнерського центру за межами країни iмпорту в такий спосiб, щоб можна було точно показати витрати, що вiдносяться до конкретного товару. У таких випадках може бути вiдповiдно зроблене пряме коригування (додавання) згiдно з положеннями статтi 267.
В iншому випадку фiрма може понести витрати на утримання дизайнерського центру за межами України у виглядi загальних накладних витрат iз розподiлом на конкретнi товари. У цьому випадку може бути зроблене вiдповiдне коригування згiдно з положеннями статтi 267 щодо iмпортних товарiв шляхом розподiлу витрат дизайнерського центру на все виробництво, яке одержує вигоди вiд дизайнерського центру, та додавання до iмпорту такої розподiленої вартостi для кожної одиницi.
Вiдмiнностi у вищенаведених обставинах, звичайно ж, вимагатимуть врахування рiзних факторiв при визначеннi належного методу розподiлу.
Так, у випадках, коли виробництво елемента включає в себе ряд країн i певний перiод часу, це коригування здiйснюється на вартiсть, фактично додану до вартостi цього елемента за межами України.
4.14. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються подальшi витрати, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, зокрема:
- роялтi та лiцензiйнi платежi, якi стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi. Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються патентiв, знакiв для товарiв i послуг та авторських прав;
- вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, передачi чи використання товарiв, що оцiнюються, на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця (далi - частина виручки).
Вiдповiдно до статей 462 та 485 Цивiльного кодексу України право iнтелектуальної власностi засвiдчується патентом на такi об'єкти iнтелектуальної власностi - винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, сорти рослин, породи тварин.
Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" визначено, що винахiд (корисна модель) - результат iнтелектуальної дiяльностi людини в будь-якiй сферi технологiї. Вiдповiдно до статей 459 та 460 Цивiльного кодексу України об'єктом винаходу та корисної моделi може бути продукт (пристрiй, речовина тощо) або процес у будь-якiй сферi технологiї.
Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки" визначено, що промисловий зразок - результат творчої дiяльностi людини у галузi художнього конструювання. Згiдно зi статтею 461 Цивiльного кодексу України об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнiшнiй вигляд промислового виробу.
Вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" сорт рослин - окрема група рослин (клон, лiнiя, гiбрид першого поколiння, популяцiя) в рамках нижчого з вiдомих ботанiчних таксонiв, яка, незалежно вiд того, задовольняє вона повнiстю або нi умови виникнення правової охорони:
- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом дiяльностi даного генотипу або комбiнацiї генотипiв;
- може бути вiдрiзнена вiд будь-якої iншої групи рослин ступенем прояву принаймнi однiєї з цих ознак;
- може розглядатися як єдине цiле з точки зору її придатностi для вiдтворення в незмiнному виглядi цiлих рослин сорту.
Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" визначено, що знак - позначення, за яким товари i послуги одних осiб вiдрiзняються вiд товарiв i послуг iнших осiб. Стаття 420 Цивiльного кодексу України ототожнює знак для товарiв i послуг з торговельною маркою. Вiдповiдно до статтi 492 Цивiльного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яка комбiнацiя позначень, якi придатнi для вирiзнення товарiв (послуг), що виробляються (надаються) однiєю особою, вiд товарiв (послуг), що виробляються (надаються) iншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, комбiнацiї кольорiв.
Вiдповiдно до статтi 433 Цивiльного кодексу України об'єктами авторського права є твори, а саме:
1) лiтературнi та художнi твори, зокрема:
романи, поеми, статтi та iншi письмовi твори;
лекцiї, промови, проповiдi та iншi уснi твори;
драматичнi, музично-драматичнi твори, пантомiми, хореографiчнi, iншi сценiчнi твори;
музичнi твори (з текстом або без тексту);
аудiовiзуальнi твори;
твори живопису, архiтектури, скульптури та графiки;
фотографiчнi твори;
твори ужиткового мистецтва;
iлюстрацiї, карти, плани, ескiзи i пластичнi твори, що стосуються географiї, топографiї, архiтектури або науки;
переклади, адаптацiї, аранжування та iншi переробки лiтературних або художнiх творiв;
збiрники творiв, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом iнтелектуальної дiяльностi;
2) комп'ютернi програми;
3) компiляцiї даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом iнтелектуальної дiяльностi;
4) iншi твори.
Право iнтелектуальної власностi має двi складовi: особистi немайновi права та майновi права.
Вiдповiдно до статтi 424 Цивiльного кодексу України майновими правами iнтелектуальної власностi є:
1) право на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права iнтелектуальної власностi;
3) виключне право перешкоджати неправомiрному використанню об'єкта права iнтелектуальної власностi, в тому числi забороняти таке використання;
4) iншi майновi права iнтелектуальної власностi, встановленi законом.
Згiдно зi статтею 426 Цивiльного кодексу України використання об'єкта права iнтелектуальної власностi iншою особою здiйснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, крiм випадкiв правомiрного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та iншим законом. Умови надання дозволу (видачi лiцензiї) на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi можуть бути визначенi лiцензiйним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та iншого закону.
Спецiальне законодавство України визначає види використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi.
Використанням винаходу (корисної моделi), вiдповiдно до статтi 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi", визнається:
виготовлення продукту iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого продукту в зазначених цiлях;
застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Українi, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це i так є очевидним.
Продукт визнається виготовленим iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделi), або ознаку, еквiвалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквiвалентну їй.
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за вiдсутнiстю доказiв протилежного вважається виготовленим iз застосуванням цього процесу за умови виконання принаймнi однiєї з двох вимог:
продукт, виготовлений iз застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
iснують пiдстави вважати, що зазначений продукт виготовлено iз застосуванням даного процесу i власник патенту не в змозi шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленнi цього продукту.
Використанням промислового зразка, вiдповiдно до статтi 20 Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки", визнається виготовлення виробу iз застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого виробу в зазначених цiлях.
Вирiб визнається виготовленим iз застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використанi всi суттєвi ознаки промислового зразка.
Вiдповiдно до статтi 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" виключне право на дозвiл чи заборону використання сорту полягає в тому, що нiхто без дозволу володiльця патенту не може здiйснювати щодо посадкового матерiалу сорту такi дiї:
а) виробництво або вiдтворення (з метою розмноження);
б) доведення до кондицiї з метою розмноження;
в) пропонування до продажу;
г) продаж або iнший комерцiйний обiг;
д) вивезення за межi митної територiї України;
е) ввезення на митну територiю України;
є) зберiгання для будь-якої iз цiлей, зазначених у пунктах "а" - "е".
Використанням знака, вiдповiдно до статтi 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг", визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якiй мiститься такий товар, вивiску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи iнший прикрiплений до товару предмет, зберiгання такого товару iз зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, iмпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його пiд час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в дiловiй документацiї чи в рекламi та в мережi Iнтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формi зареєстрованого знака, а також у формi, що вiдрiзняється вiд зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змiнює в цiлому вiдмiтностi знака.
Вiдповiдно до статтi 15 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" виключне право автора (чи iншої особи, яка має авторське право) на дозвiл чи заборону використання твору iншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) вiдтворення творiв;
2) публiчне виконання i публiчне сповiщення творiв;
3) публiчну демонстрацiю i публiчний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творiв, якщо воно здiйснюється iншою органiзацiєю, нiж та, що здiйснила перше оприлюднення;
5) переклади творiв;
6) переробки, адаптацiї, аранжування та iншi подiбнi змiни творiв;
7) включення творiв як складових частин до збiрникiв, антологiй, енциклопедiй тощо;
8) розповсюдження творiв шляхом першого продажу, вiдчуження iншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом iншої передачi до першого продажу примiрникiв твору;
9) подання своїх творiв до загального вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до творiв з будь-якого мiсця i у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм i (або) комерцiйний прокат пiсля першого продажу, вiдчуження iншим способом оригiналу або примiрникiв аудiовiзуальних творiв, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творiв у нотнiй формi, а також творiв, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi або у формi, яку зчитує комп'ютер;
11) iмпорт примiрникiв творiв.
Цей перелiк не є вичерпним.
Згiдно зi статтею 1107 Цивiльного кодексу України лiцензiйний договiр є одним iз договорiв щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi.
Договiр щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi укладається у письмовiй формi.
У разi недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi такий договiр є нiкчемним.
Законодавство України визначає єдиний випадок можливостi укладання лiцензiйного договору в уснiй формi, а саме статтею 33 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" встановлено, що в уснiй формi може укладатися договiр про використання (опублiкування) твору в перiодичних виданнях (газетах, журналах тощо).
Вiдповiдно до статтi 1109 Цивiльного кодексу України за лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (лiцензiю) на умовах, визначених за взаємною згодою сторiн з урахуванням вимог цього Кодексу та iншого закону.
У лiцензiйному договорi визначаються вид лiцензiї, сфера використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (конкретнi права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територiя та строк, на якi надаються права, тощо), розмiр, порядок i строки виплати плати за використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, а також iншi умови, якi сторони вважають за доцiльне включити у договiр.
Права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi та способи його використання, якi не визначенi у лiцензiйному договорi, вважаються такими, що не наданi лiцензiату.
Якщо в лiцензiйному договорi про видання або iнше вiдтворення твору винагорода визначається у виглядi фiксованої грошової суми, то в договорi має бути встановлений максимальний тираж твору.
Умови лiцензiйного договору, якi суперечать положенням цього Кодексу, є нiкчемними.
Вiдповiдно до статтi 81 Митного кодексу України декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних вiдомостей про товари i транспортнi засоби, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення.
Для декларування товарiв i транспортних засобiв використовується вантажна митна декларацiя, форма якої затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 N 574 (iз змiнами).
Порядок заповнення вантажної митної декларацiї встановлено Iнструкцiєю про порядок заповнення вантажної митної декларацiї (далi - Iнструкцiя), затвердженою наказом Держмитслужби вiд 09.07.97 N 307 (в редакцiї наказу Держмитслужби вiд 07.11.2007 N 933 iз змiнами) та зареєстрованою у Мiнiстерствi юстицiї України 24.09.97 за N 443/2247.
Iнструкцiєю, зокрема, встановлено такi вимоги до заповнення графи 31 "Вантажнi мiсця та опис товарiв - Маркування та кiлькiсть - Номери контейнерiв - Кiлькiсть та розпiзнавальнi особливостi" вантажної митної декларацiї.
Пiд номером 1 зазначаються точнi вiдомостi про товар, якi є в наявностi:
а) вiдомостi, необхiднi для класифiкацiї товару (фiзичнi характеристики товару в обсязi, достатньому для однозначного вiднесення його до коду згiдно з УКТЗЕД, у кiлькостi знакiв, визначенiй правилами заповнення графи 33 ВМД для вiдповiдного митного режиму та особливостей перемiщення): наприклад, комплектнiсть або завершенiсть (зiбраний/незiбраний), кiлькiсний та якiсний склад (матерiал, речовина, сумiш, сполука тощо), основнi властивостi товару (призначення, розмiр, розфасування, пакування тощо).
Опис товарiв має наводитись без перенесення в графу непiдтвердженого опису класифiкацiйних групувань УКТЗЕД, що вiдповiдають коду товару;
б) вiдомостi, необхiднi для розпiзнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазначається повнiстю без будь-яких скорочень; якщо оригiнальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, яка використовує латинський алфавiт, то в графi таке найменування зазначається латинськими лiтерами), фiрма-виробник, лiтерний код альфа-2 країни виробництва товару вiдповiдно до Класифiкацiї держав свiту, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.
При перемiщеннi через митний кордон України товарiв як носiїв результатiв виконаних робiт у графi зазначаються вiдомостi про такi носiї, а також про iнформацiю, що на них розмiщена.
При декларуваннi товарiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї зазначається повний опис товару, за яким його можливо вiдрiзнити вiд iншого товару.
Вiдповiдно до Угоди про застосування статтi VII ГАТТ та тлумачних примiток до неї роялтi та лiцензiйнi платежi включаються до митної вартостi товарiв.
Вiдповiдно до Нацiонального стандарту N 4 "Оцiнка майнових прав iнтелектуальної власностi", затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.10.2007 N 1185, лiцензiйний платiж - це плата за надання прав на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, що є предметом лiцензiйного договору. До лiцензiйних платежiв належать паушальний платiж, роялтi та комбiнований платiж.
Роялтi - це лiцензiйний платiж у виглядi сум, якi сплачуються перiодично, залежно вiд обсягiв виробництва або реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) з використанням об'єкта права iнтелектуальної власностi.
Паушальний платiж - це одноразовий платiж, який становить фiксовану суму i не залежить вiд обсягiв виробництва (продажу) продукцiї (товарiв, робiт, послуг) з використанням об'єкта права iнтелектуальної власностi.
Комбiнований платiж - це лiцензiйний платiж, що включає роялтi та паушальний платiж.
Практика укладання лiцензiйних договорiв свiдчить про те, що лiцензiйний договiр, як правило, укладається окремо вiд договору (контракту), за яким товар ввозиться на митну територiю України.
Оскiльки використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi без дозволу його власника вважається порушенням прав iнтелектуальної власностi, за яке встановлена вiдповiдальнiсть Митним, Цивiльним, Господарським, Кримiнальним кодексами та Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення, наявнiсть лiцензiйного договору iз встановленими лiцензiйними платежами свiдчить про те, що умовою використання об'єкта права iнтелектуальної власностi є сплата таких платежiв. При цьому вiдповiдно до пункту 3 частини другої статтi 267 Митного кодексу України з усього рiзноманiття способiв використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi звiльняє вiд включення у митну вартiсть тiльки витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi. Тобто, лiцензiйнi платежi, якi сплачуються за право будь-якого iншого використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi, мають включатися до митної вартостi оцiнюваних товарiв, якщо вони не були включенi у цiну товару.
Крiм цього, поставки товарiв можуть здiйснюватися вiд iншої особи, нiж власник прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi. Як правило, особу, яка буде поставляти товар, визначає власник прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi або обумовлює необхiднiсть узгодження з ним такої особи у лiцензiйному договорi або iншому договорi розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi. Навiть за вiдсутностi таких положень за власником прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi залишається право здiйснення контролю за якiстю товарiв, виготовлених чи наданих за лiцензiйним договором, яка не може буде нижчою вiд якостi товарiв власника. Тому особа, яка поставляє товари, пов'язана з власником прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi та контролюється ним.
Таким чином, роялтi та лiцензiйнi платежi включаються до митної вартостi товарiв, якщо вони не були включенi до їх цiни, коли:
- вони стосуються винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв, сортiв росли, порiд тварин, торговельних марок (знакiв для товарiв i послуг), авторського права;
- товари, якi ввозяться на митну територiю України та декларуються митному органу, виробленi (виготовленi), маркованi, мiстять або мають iншi ознаки використання зазначених об'єктiв права iнтелектуальної власностi;
- лiцензiйним договором або iншим договором розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi передбачена сплата лiцензiйних платежiв за право використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, крiм права використання шляхом вiдтворення, тиражування, виробництва товарiв на митнiй територiї України;
- виконанi iншi умови, передбаченi Митним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, якщо на момент митного оформлення товарiв платник має вiдомостi про суму роялтi, лiцензiйних платежiв чи частини виручки, то вiн зобов'язаний їх включити до митної вартостi товарiв, яка є основою для обчислення митних платежiв, якi пiдлягають сплатi до бюджету.
Якщо на момент митного оформлення сума роялтi невiдома, то при визначеннi митної вартостi товарiв з урахуванням сум роялтi можливi такi варiанти залежно вiд бази, з якої такi суми вираховуються:
1) якщо базою розрахунку є прайс-лист (прейскурант або iнший документ, який встановлює цiну одиницi товару, з якої вираховуються суми роялтi залежно вiд обсягiв продажу), то допускається розраховувати орiєнтовну суму роялтi, виходячи з прайс-листа, дiючого на момент митного оформлення товарiв, за якi сплачуються роялтi;
2) якщо базою розрахунку є отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено лiцензiйним договором (договором розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi), то допускається розраховувати орiєнтовну суму роялтi за прогнозними показниками суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi можуть спиратися на суми лiцензiйних платежiв, сплаченi за iдентичний товар у попередньому перiодi.
Вiдповiдно до пункту 4 Порядку декларування митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, та подання вiдомостей для її пiдтвердження (далi - Порядок), затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.12.2006 N 1766, встановлено, що декларацiя митної вартостi подається обов'язково, якщо сплачуються роялтi та лiцензiйнi платежi. Пiд час застосування методу визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї) використовується декларацiя митної вартостi за формою ДМВ-1.
Якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) мiстить умови, якi унеможливлюють застосування для визначення митної вартостi методу за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї) та для декларування митної вартостi використовується декларацiя за формою ДМВ-2, то рекомендується разом з iншими документами, якi подаються для пiдтвердження митної вартостi подавати розрахунок сум роялтi залежно вiд бази, з якої такi суми розраховуються.
За результатами фактичної сплати роялтi суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi має право на уточнення митної вартостi товарiв у порядку, визначеному законодавством.
У разi наявностi надмiрно сплачених платежiв, вони повертаються суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi у порядку, визначеному законодавством.
Якщо сума роялтi виявилася бiльшою, нiж попередньо розрахована, суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi необхiдно здiйснити заходи щодо доплати сум митних платежiв у порядку, визначеному законодавством.
(пункт 4.14 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 28.09.2009р. N 900) |
4.15. Вiдповiдно до абзацу третього статтi 267, якщо не iснує об'єктивних даних i таких, що пiддаються обчисленню, про витрати, наведенi в абзацi другому статтi 267, вартiсть операцiї не може бути визначена вiдповiдно до положень методу визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються. Як приклад цього є сплата роялтi на пiдставi цiни пiд час продажу до країни-iмпортера лiтра конкретного товару, який був iмпортований у кiлограмах, а пiсля ввезення був перетворений на розчин. Якщо роялтi частково базується на iмпортних товарах, а частково на iнших факторах, якi не мають нiчого спiльного з iмпортними товарами (наприклад, коли iмпортнi товари перемiшуються з вiтчизняними iнгредiєнтами i бiльше не можуть бути окремо визначенi, або якщо роялтi не можна вiдрiзнити вiд особливих фiнансових домовленостей мiж покупцем i продавцем), буде недоречним намагатися зробити доповнення до роялтi. Однак, якщо сума цього роялтi базується лише на iмпортних товарах i легко обчислюється, може бути зроблений додаток до цiни, яка фактично сплачена або пiдлягає сплатi.
5. Роз'яснення до статтi 268
5.1. При застосуваннi методу визначення митної вартостi товару за цiною угоди щодо iдентичних товарiв митний орган, по змозi, використовує iнформацiю, яка мiститься в базi даних Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Державної митної служби України, у тому числi програмно-iнформацiйному комплексi "Iнформацiйно-пошукова система обробки та аналiзу цiнової iнформацiї при визначеннi митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України", про продаж iдентичних товарiв на тих самих комерцiйних умовах i приблизно у тих самих кiлькостях, що й товари, якi оцiнюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватись iнформацiя про продаж iдентичних товарiв при виконаннi однiєї з трьох умов:
а) продаж на тих самих комерцiйних умовах, проте в iнших кiлькостях;
б) продаж на iнших комерцiйних умовах, але приблизно в тих самих кiлькостях;
в) продаж на iнших комерцiйних умовах та в iнших кiлькостях.
5.2. Пiсля виявлення продажу за будь-якої з трьох умов митна вартiсть товару коригується залежно вiд обставин:
a) лише на кiлькiснi фактори;
б) лише на фактори комерцiйних умов;
в) на фактори комерцiйних умов та кiлькiснi.
5.3. Вираз "та/або" в абзацi п'ятому статтi 268 надає гнучкостi при використаннi iнформацiї про продаж i дозволяє внести необхiднi корективи вiдповiдно до будь-якої з трьох умов, зазначених вище.
5.4. У розумiннi статтi 268 митна вартiсть за цiною договору щодо iдентичних товарiв означає митну вартiсть товару, яка була вже прийнята згiдно зi статтею 267 та скоригована вiдповiдно до вимог абзацу п'ятого статтi 268 та пунктiв 5, 6, 7 абзацу другого статтi 267.
5.5. Коригування через рiзнi комерцiйнi умови або рiзнi кiлькостi, незалежно вiд того, веде воно до пiдвищення чи до зниження вартостi, робиться лише на основi наявних доказiв, якi чiтко встановлюють пiдстави та точнiсть коригувань, наприклад, чиннi прейскуранти, що мiстять цiни, якi вiдносяться до рiзних умов i рiзних кiлькостей.
Наприклад, партiя товарiв, що оцiнюється, складається iз 10 одиниць, а в наявностi є лише iнформацiя щодо митного оформлення партiї iдентичних товарiв у 500 одиниць. Митна вартiсть цих товарiв була ранiше визначена за 1 методом, з врахуванням знижки, яку надав продавець за кiлькiстю. Необхiднi корективи можуть бути внесенi шляхом звернення до прейскуранта виробника та використання такої цiни, яка застосовується до продажу 10 одиниць. При цьому, не висувається вимога щодо необхiдностi продажу тiльки в кiлькостi 10 одиниць, якщо через продаж iнших кiлькостей встановлено, що прейскурант є справжнiм. Однак за вiдсутностi такого об'єктивного джерела (прейскуранта) визначення митної вартостi згiдно з положеннями статтi 268 є недоречним.
6. Роз'яснення до статтi 269
6.1. При застосуваннi методу визначення митної вартостi товару за цiною угоди щодо подiбних (аналогiчних) товарiв митний орган використовує iнформацiю, яка мiститься в базi даних Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Державної митної служби України, у тому числi програмно-iнформацiйному комплексi "Iнформацiйно-пошукова система обробки та аналiзу цiнової iнформацiї при визначеннi митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України", про продаж подiбних товарiв на тих самих комерцiйних умовах i приблизно в тих самих кiлькостях, що й товари, якi оцiнюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватися iнформацiя про продаж подiбних (аналогiчних) товарiв при виконаннi однiєї з трьох умов:
a) продаж на тих самих комерцiйних умовах, проте в iнших кiлькостях;
б) продаж на iнших комерцiйних умовах, але приблизно в тих самих кiлькостях;
в) продаж на iнших комерцiйних умовах та в iнших кiлькостях.
6.2. Пiсля виявлення продажу за однiєю з цих трьох умов уносяться корективи залежно вiд обставин:
a) лише на кiлькiснi фактори;
б) лише на фактори комерцiйних умов; або
в) як на фактори комерцiйних умов, так i кiлькостi.
6.3. Вираз "та/або" надає гнучкостi при використаннi iнформацiї про продаж та дозволяє внести необхiднi корективи вiдповiдно до будь-якої з трьох умов, описаних вище.
6.4. У розумiннi статтi 269 митна вартiсть за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв означає митну вартiсть товару, яка була вже прийнята згiдно зi статтею 267 та скоригована вiдповiдно до вимог абзацу п'ятого статтi 269 та пунктiв 5, 6, 7 абзацу другого статтi 267.
6.5. Коригування через рiзнi комерцiйнi умови або рiзнi кiлькостi, незалежно вiд того, веде воно до пiдвищення чи до зниження вартостi, робиться лише на основi наявних доказiв, якi чiтко встановлюють пiдстави та точнiсть коригувань, наприклад, чиннi прейскуранти, що мiстять цiни, якi вiдносяться до рiзних умов i рiзних кiлькостей.
Наприклад, партiя товарiв, що оцiнюється, складається iз 10 одиниць, а в наявностi є лише iнформацiя щодо митного оформлення партiї подiбних (аналогiчних) товарiв у 500 одиниць. Митна вартiсть цих товарiв була ранiше визначена за 1 методом, з врахуванням знижки, яку надав продавець за кiлькiстю. Необхiднi корективи можуть бути внесенi шляхом звернення до прейскуранта виробника та використання такої цiни, яка застосовується до продажу 10 одиниць. При цьому, не висувається вимога щодо необхiдностi продажу тiльки в кiлькостi 10 одиниць, якщо через продаж iнших кiлькостей встановлено, що прейскурант є справжнiм. Однак за вiдсутностi такого об'єктивного джерела (прейскуранта) визначення митної вартостi згiдно з положеннями статтi 269 не є доречним.
7. Роз'яснення до статтi 271
7.1. Термiн "цiна одиницi товару, за якою ... товари продаються найбiльшою партiєю" означає цiну, за якою найбiльша кiлькiсть одиниць продається особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такi товари на першому комерцiйному продажу пiсля ввезення.
Приклад 1. Товари продаються за прейскурантом, який передбачає зниження цiни за одиницю товару у випадку здiйснення покупки в бiльших кiлькостях.
Кiлькiсть товару, що продається | Цiна за одиницю | Кiлькiсть продажiв | Загальна кiлькiсть, продана за кожною цiною |
1-10 одиниць | 100 | 10 продажiв по 5 одиниць 5 продажiв по 3 одиницi |
65 |
11-25 одиниць | 95 | 5 продажiв по 11 одиниць | 55 |
бiльше 25 одиниць | 90 | 1 продаж 30 одиниць 1 продаж 50 одиниць |
80 |
Найбiльша кiлькiсть одиниць, проданих за певною цiною, як видно з таблицi, дорiвнює 80. Таким чином, цiна за одиницю в найбiльшiй партiї дорiвнює 90.
Приклад 2. Вiдбулося два продажi. При першому продажу продаються 500 одиниць за цiною 95 грошових одиниць кожна. При другому продажу продаються 400 одиниць за цiною 90 грошових одиниць кожна. У цьому прикладi найбiльшою кiлькiстю проданих одиниць є 500, таким чином, цiна за одиницю в найбiльшiй партiї становить 95.
Приклад 3. Рiзнi кiлькостi продаються за рiзними цiнами.
а) Продажi |
|
|||||||||||||||||
б) Усього |
|
У цьому прикладi найбiльша продана кiлькiсть одиниць складає 65, таким чином, цiна за одиницю в найбiльшiй сукупнiй кiлькостi становить 90.
7.2. Будь-який продаж в Українi, як це визначено вище, особi, яка здiйснює поставки прямо або опосередковано, безкоштовно або за зниженою цiною, для використання у зв'язку з виробництвом i продажем на експорт iмпортних товарiв, будь-яких елементiв, зазначених у пунктi 2 абзацу другого статтi 267, не береться до уваги при встановленнi цiни за одиницю для цiлей статтi 271.
7.3. Слiд зазначити, що "прибутки та загальнi витрати", про якi йдеться в статтi 271, повиннi враховуватися в цiлому. Цифра для цiлей вiднiмання повинна визначатися на основi iнформацiї, наданої iмпортером або вiд його iменi, якщо тiльки цифри iмпортера є сумiсними з тими, що одержанi при продажах в Українi iмпортних товарiв того самого класу або виду. Якщо данi iмпортера несумiснi з цими цифрами, то сума прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiй вiдповiднiй iнформацiї, а не на тiй, що надана iмпортером або вiд його iменi.
7.4. Термiн "загальнi витрати" включає прямi та непрямi витрати, пов'язанi зi збутом зазначених товарiв.
7.5. Мiсцевi податки, якi пiдлягають сплатi за результатом продажу товарiв, для яких вiднiмання не робиться вiдповiдно до положень пункту 3 абзацу другого статтi 271, вiднiмаються згiдно з положеннями пункту 1 абзацу другого статтi 271.
7.6. При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв i загальних витрат згiдно з положеннями частини другої статтi 271 питання про те, чи певнi товари є "того самого класу або виду", що й iншi товари, повинно визначатися в кожному конкретному випадку з посиланням на вiдповiднi обставини. Повиннi бути вивченi продажi в Українi найвужчої групи або спектру iмпортних товарiв того самого класу або виду, який включає товари, що оцiнюються, для яких може бути надана необхiдна iнформацiя. Для цiлей статтi 271 "товари того ж класу або виду" включають товари, iмпортованi з тiєї самої країни, що й товари, якi оцiнюються, а також товари, увезенi з iнших країн.
7.7. Для цiлей абзацу третього статтi 271 "найбiльш ранньою датою" є дата, до якої продажi iмпортних товарiв або iдентичних, чи подiбних iмпортованих товарiв здiйснюються у достатнiй кiлькостi для встановлення цiни за одиницю.
7.8. Якщо використовується визначення митної вартостi вiдповiдно до вимог, викладених у абзацi четвертому статтi 271, то вiднiмається вартiсть, що додана подальшою обробкою, яка ґрунтується на об'єктивних даних, якi пiддаються обчисленню та вiдносяться до вартостi такої роботи. Прийнятi промисловi формули, рецепти, рекомендацiї, норми та iнша галузева практика мають становити основу для обчислень.
7.9. Визнається, що визначення митної вартостi вiдповiдно до вимог, викладених у абзацi четвертому статтi 271, як правило, не застосовуються, якщо в результатi подальшої обробки iмпортнi товари втрачають свою iдентичнiсть. Проте можливi випадки, коли (хоча iдентичнiсть iмпортних товарiв i втрачається) вартiсть, додана обробкою, може бути точно визначена без необґрунтованих складностей. З iншого боку, можуть також бути випадки, коли iмпортнi товари зберiгають свою iдентичнiсть, але становлять настiльки незначний процент товарiв, проданих в Українi, що використання цього методу буде невиправданим.
З урахуванням вищезазначеного, кожна така ситуацiя повинна розглядатися на пiдставi кожного конкретного випадку.
8. Роз'яснення до статтi 272
8.1. Як загальне правило митна вартiсть визначається за методом, передбаченим статтею 272, на основi iнформацiї, наявної в Українi. Проте для визначення митної вартостi таким методом може бути необхiдне вивчення витрат на виробництво товарiв, що оцiнюються, та iншої iнформацiї, яку слiд одержати за межами України. Крiм того, у бiльшостi випадкiв виробник товарiв перебуває поза межами юрисдикцiї органiв влади України. Використання методу визначення митної вартостi вiдповiдно до статтi 272, зазвичай, буде обмежуватися тими випадками, коли покупець i продавець пов'язанi мiж собою, а виробник готовий надати органам влади України необхiднi калькуляцiї собiвартостi та забезпечити можливiсть будь-якої подальшої перевiрки, яка може виявитися необхiдною.
8.2. Термiн "вартiсть" вiдповiдно до пункту 1) статтi 272 має визначатися на основi iнформацiї про виробництво оцiнюваних товарiв, яка надається виробником або вiд його iменi. Ця iнформацiя повинна базуватися на комерцiйних розрахунках виробника за умови, що такi розрахунки не суперечать загальновизнаним принципам бухгалтерського облiку, якi застосовуються в країнi, де цi товари виробляються.
8.3. Термiн "вартiсть" вiдповiдно до пункту 1) статтi 272 включає вартiсть елементiв, зазначених у пiдпунктах б) та в) пункту 1 абзацу другого статтi 267. Вiн також включає розподiлену належним чином вартiсть будь-якого елемента, зазначеного в пунктi 2 абзацу другого статтi 267, який був прямо або опосередковано поставлений покупцем для використання у зв'язку з виробництвом iмпортованих товарiв. Вартiсть елементiв, зазначених у пiдпунктi г) пункту 2 абзацу другого статтi 267, якi виробленi в Українi, повинна включатися тiльки тодi, якщо такi елементи вiднесенi на рахунок виробника. Слiд розумiти, що нiякi кошти або вартiсть елементiв, про якi йдеться в цьому пiдпунктi, не повиннi рахуватися двiчi при визначеннi вартостi за методом, передбаченим статтею 272.
8.4. Термiни "загальнi витрати" та "обсяг прибутку", про якi йдеться в пунктах 2, 3 абзацу першого статтi 272, повиннi визначатися на основi iнформацiї, наданої виробником або вiд його iменi, якщо данi виробника є сумiсними з тими, якi, як правило, вiдображаються в продажах товарiв того самого класу або виду, що й оцiнюванi товари, якi виготовляються виробниками в країнi експорту для експорту до України.
"Загальнi витрати" та "обсяг прибутку" повиннi враховуватися в цiлому. Це означає, якщо в певному конкретному випадку обсяг прибутку виробника є низьким, а загальнi витрати виробника є високими, то обсяг прибутку та загальнi витрати виробника, взятi разом, все ж можуть бути сумiсними з тими, що вiдображаються при продажах товарiв того самого класу або виду. Наприклад, товар вперше надходить на ринок в Україну, а виробник погодився на нульовий чи низький прибуток з метою компенсацiї високих загальних витрат, пов'язаних iз початком збуту.
Якщо виробник може довести, що вiн отримує низький прибуток вiд продажiв iмпортних товарiв через конкретнi комерцiйнi обставини, то данi про фактичний прибуток виробника мають братися до уваги за умови, що виробник пред'являє обґрунтованi комерцiйнi пiдстави для їх пiдтвердження i цiнова полiтика виробника вiдображає звичайну цiнову полiтику у вiдповiднiй галузi промисловостi. Наприклад, виробники були змушенi тимчасово знизити цiни через непередбачений спад попиту або коли вони продають товари з метою доповнення асортименту товарiв, якi виробляються в Українi, та погоджуються на низький прибуток для збереження конкурентоспроможностi.
Якщо власнi данi виробника щодо обсягу прибутку та загальних витрат не сумiснi з тими, якi, як правило, вiдображаються при продажах товарiв того самого класу або виду, що й оцiнюванi товари, котрi виготовляються виробниками в країнi експорту для експорту до України, то обсяг прибутку та загальних витрат може базуватися на вiдповiднiй iнформацiї, вiдмiннiй вiд тiєї, що надається виробником товарiв або вiд його iменi.
8.5. Якщо для цiлей визначення митної вартостi використовується iнша iнформацiя, нiж та, що надана виробником або вiд його iменi, митнi органи повиннi проiнформувати iмпортера, якщо останнiй того вимагає, про джерело такої iнформацiї, використанi данi та розрахунки, якi базуються на таких даних, вiдповiдно до положень статтi 263, з дотриманням конфiденцiйностi iнформацiї.
8.6. Термiн "загальнi витрати", про який iдеться в пунктi 2 абзацу першого статтi 272, охоплює прямi та непрямi витрати на виробництво та продаж товарiв на експорт, якi не включенi згiдно з пунктом 1 абзацу першого статтi 272.
8.7. Належнiсть певних товарiв до "того ж класу або виду", що й iншi товари, повинна визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням вiдповiдних обставин. При визначеннi звичайних прибуткiв i загальних витрат вiдповiдно до положень статтi 272 повиннi вивчатися продажi на експорт до України найвужчої групи або асортименту товарiв, який включає товари, що оцiнюються, i для яких може бути надана необхiдна iнформацiя. Для цiлей статтi 272 "товари того ж класу або виду" повиннi бути з тiєї самої країни, що й товари, якi оцiнюються.
9. Роз'яснення до статтi 273
9.1. Митна вартiсть, визначена за резервним методом згiдно з положеннями статтi 273, повинна щонайбiльшою мiрою ґрунтуватися на ранiше визначених (визнаних) митних вартостях.
9.2. Для використання положень статтi 273 при визначеннi митної вартостi повиннi використовуватися методи, викладенi у статтях 267 - 272, при цьому обґрунтована гнучкiсть у застосуваннi таких методiв вiдповiдатиме цiлям та положенням статтi 273.
9.3. Деякi приклади обґрунтованої гнучкостi:
а) iдентичнi товари - вимога про те, що iдентичнi товари повиннi експортуватися в той самий час чи "максимально наближений до часу ввезення" (приблизно в той час), що й товари, що оцiнюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартостi може бути вартiсть iдентичних iмпортних товарiв, вироблених у країнi, вiдмiннiй вiд країни експорту оцiнюваних товарiв; можуть використовуватися митнi вартостi iдентичних iмпортних товарiв, якi вже визначенi згiдно з положеннями статей 271 i 272;
б) подiбнi (аналогiчнi) товари - вимога про те, що подiбнi (аналогiчнi) товари повиннi експортуватися в той самий час чи "максимально наближений до часу ввезення" (приблизно в той час), що й товари, що оцiнюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартостi може бути вартiсть подiбних (аналогiчних) iмпортних товарiв, вироблених у країнi, вiдмiннiй вiд країни експорту оцiнюваних товарiв; можуть використовуватися митнi вартостi подiбних (аналогiчних) iмпортних товарiв, якi вже визначенi згiдно з положеннями статей 271 i 272;
в) метод на основi вiднiмання вартостi - вимога про те, що товари продаватимуться "у незмiнному станi", яка мiститься в частинi 2 статтi 271, може тлумачитися гнучко; вимога про "90 днiв" теж може застосовуватися гнучко.
10. Роз'яснення щодо визначення митної вартостi окремих видiв товарiв
10.1. Посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, враховує особливостi визначення митної вартостi носiїв iнформацiї, що мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних.
При визначеннi митної вартостi носiїв iнформацiї, якi iмпортуються, що мiстять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, враховується лише вартiсть носiя iнформацiї за умови видiлення з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя. Вiдомостi щодо вартостi програмного забезпечення та/або вартостi носiя повиннi базуватися на документально пiдтверджених даних.
______________
Примiтки:
1. Термiн "носiй iнформацiї" не вiдноситься до iнтегральних мiкросхем, напiвпровiдникiв та iнших подiбних пристроїв чи виробiв, в якi iнкорпорованi такi iнтегральнi мiкросхеми чи пристрої;
2. Термiн "програмне забезпечення" не вiдноситься до звукових, кiно- та вiдеозаписiв.
(рекомендацiї доповнено главою 10 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 05.09.2007р. N 734) |
10.2. Посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, ураховує особливостi визначення митної вартостi нафти та нафтопродуктiв.
При визначеннi митної вартостi нафти та нафтопродуктiв, що iмпортуються, митна вартiсть визначається як середнє значення середнiх котирувань, якi публiкуються свiтовим цiновим агентством Platts, за попереднi 10 днiв, що передують датi подання вантажної митної декларацiї до митного оформлення. При цьому необхiдно проводити коригування в залежностi вiд регiону, з якого експортується товар, та умов поставки.
Наприклад, поставка Premium gasoline 50 ppm (бензин АI-95) виробництва Мозирський НПЗ з Бiлорусiї, дата подання ВМД - 1 квiтня 2008 року:
Середнє котирування за Platts пiд позицiєю Prem Unl CIF NEW за 10 котирувальних днiв до моменту подання ВМД до митного оформлення (з 16.03.08 до 31.03.08) - 903,2 дол. США; 50 дол. США - тариф доставки Вентспiлс - Мозир; 16 дол. США - тариф доставки Мозир - кордон України.
903,2 - 50 + 16 = 869,2 дол. США.
(главу 10 доповнено пунктом 10.2 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 04.04.2008р. N 320) |
10.3. Посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, беручи до уваги вiдомостi щодо класифiкацiї кузовiв автомобiлiв згiдно з УКТЗЕД, ураховує комплектнiсть таких кузовiв, а також значення процентного показника вартостi кузовiв залежно вiд вартостi транспортних засобiв.
Зокрема, кузови для легкових автомобiлiв можуть бути неукомплектованi, частково та повнiстю укомплектованi.
Кузов автомобiля неукомплектований - це власне сам металевий корпус кузова в зборi, бондеризований або нi, загрунтований або нi (чорний кузов), пофарбований або нефарбований, iз встановленими на ньому дверима та капотами або без них, без елементiв i приладiв внутрiшнього та зовнiшнього обладнання.
Частково вкомплектований кузов - це металевий корпус у зборi, пофарбований, iз встановленими на ньому дверима та капотами, з присутнiми такими елементами та приладами внутрiшнього та зовнiшнього обладнання: приладовi щитки, багажнi полицi, скло лобове, скло в дверях i в багажному вiддiленнi, шумоiзоляцiя, внутрiшнє облицювання та електроарматура. При цьому, деякi з перелiчених елементiв можуть бути вiдсутнiми, наприклад, скло.
Повнiстю укомплектований кузов - це власне кузов автомобiля в зборi, на якому встановлено: приладовi щитки, багажнi полицi, сидiння i подушки, скло лобове, скло в дверях i в багажному вiддiленнi, сонцезахиснi елементи, замки з ручками, фiксатори замкiв, ручки для пiдiймання скла, склоочисник лобового скла, шумоiзоляцiя, внутрiшнє облицювання та електроарматура, елементи освiтлення кузова (за винятком фар i заднiх габаритних лiхтарiв) i кузовнi елементи (дзеркала, крючки, крюки для крiплення вантажу у вантажному вiддiленнi, килимки). При цьому, деякi з перелiчених елементiв можуть бути вiдсутнiми, наприклад, скло, дзеркала, ручки, сидiння без подушок.
Значення вiдсоткових показникiв вартостi кузовiв залежно вiд вартостi транспортних засобiв складають:
Кузов неукомплектований | Частково вкомплектований кузов | Повнiстю укомплектований кузов |
не менше 40 % | не менше 60 % | не менше 80 % |
Джерелами цiнової iнформацiї для транспортних засобiв (для цiлей визначення митної вартостi кузовiв), що були у використаннi, є довiдкова лiтература, яка вiдображає цiни на транспортнi засоби в провiдних країнах - експортерах, а саме;
- для транспортних засобiв американського ринку - довiдник Нацiональної асоцiацiї автомобiльних дилерiв - "N.A.D.A.", США;
- для транспортних засобiв європейського ринку - довiдники "SchwackeListe", "Superschwacke" видавництва "EUROTAX", Швейцарiя;
- для транспортних засобiв виробництва країн - членiв СНД - довiдник "Цены на автотранспортные средства, трактора, автомобильные и тракторные двигатели, мотоциклы, краны" видавництва НАМИ, Росiя.
(главу 10 доповнено пунктом 10.3 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 15.05.2008р. N 508) |
10.4. Пункт 10.4 втратив чиннiсть
(главу 10 доповнено пунктом 10.4 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 14.10.2008р. N 1144, пункт 10.4 втратив чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi наказом Державної митної служби України вiд 14.10.2008р. N 1144 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 16.11.2009р. N 1100) |
10.5. Посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, ураховує особливостi визначення митної вартостi обладнання.
Види обладнання можна розподiлити на енергетичне (силове), технологiчне (робочi машини), iнформацiйне.
До енергетичного вiдноситься обладнання теплових, атомних i гiдроелектростанцiй, що виробляє теплову та електричну енергiю, електрообладнання, що перетворює електричну енергiю (наприклад, ЛЕП), двигуни, що перетворюють будь-якi види енергiї в механiчну.
До технологiчного обладнання (робочi машини) вiдносяться пристрої, якi перетворюють матерiали. Зазначене обладнання призначено для механiчного, термiчного або хiмiчного впливу на предмет (матерiал). При цьому, сам предмет може знаходитись в твердому, рiдкому або газоподiбному станi. Основною метою впливу на нього технологiчного обладнання є змiна форми та властивостей. До технологiчного обладнання належать металорiжучi та деревообробнi станки, пресовi та ливарнi машини, обладнання для зварювання, електрофiзичної та електрохiмiчної обробки матерiалiв, металургiї, нафтопереробної, хiмiчної, харчової, тютюнової, текстильної, целюлозно-паперової, шкiросировинної, полiграфiчної промисловостi, пiдйомно-транспортне обладнання, промисловi роботи та манiпулятори.
Iнформацiйне обладнання призначене для оброблення, перетворення та зберiгання iнформацiйних даних: системи зв'язку (в тому числi телебачення, радiо- та телефонного зв'язку), засоби вимiрювання та керування, засоби обчислювальної та оргтехнiки, засоби вiдображення та зберiгання iнформацiї.
Слiд враховувати, що обладнання може бути новим, таким, що було в користуваннi, вiдновленим, морально застарiлим, знятим з виробництва. Також обладнання може бути в завершеному i незавершеному виглядi (при цьому набiр частин можуть мати ознаки завершеної машини), багатофункцiональним (комбiнованим, що складається з пристроїв рiзного типу, об'єднаних у один агрегат, якi послiдовно або одночасно виконують роздiльнi функцiї, що доповнюють одна одну, наприклад мiнi-заводи), серiйним або виготовленим за iндивiдуальним замовленням.
При здiйсненнi контролю митної вартостi обладнання повиннi вживатися всi необхiднi заходи щодо його iдентифiкацiї, звертаючи увагу на такi характеристики: повне найменування моделi, торговельна марка, країна виробництва та виробник, серiйний (заводський) номер, рiк випуску, призначення обладнання, технiчнi характеристики (комплектнiсть, функцiї обладнання та його окремих складових частин, клас точностi, виробнича потужнiсть, габарити, продуктивнiсть, матерiал виготовлення основних компонентiв обладнання та його комплектуючих, трудомiсткiсть налагодження та пiдготовки до роботи робочих вузлiв (у разi проведення iнсталяцiї, встановлення програм тощо до ввезення на митну територiю України) та iншi характеристики згiдно з даними технiчної документацiї, дата початку експлуатацiї, iнтенсивнiсть експлуатацiї, вiдомостi про консервацiю i всi види (профiлактичний, поточний, капiтальний) ремонту (за наявностi), iнформацiя про фiзичний знос (якщо обладнання було в експлуатацiї), iнформацiя про повну та залишкову балансову вартiсть продавця на останню звiтну дату перед датою оцiнки, технiчний стан (наявнiсть дефектiв на дату оцiнювання), вироблений ресурс i ресурс до списання, мета ввезення (для продажу чи власного використання).
Для пiдтвердження заявлених вiдомостей про митну вартiсть декларантом, зокрема, надається технiчна документацiя виробника (паспорт обладнання, технiчнi описи, складальнi креслення, специфiкацiї тощо), iншi джерела iнформацiї, де наведено цiновi та якiснi характеристики таких товарiв.
Для контролю правильностi визначення митної вартостi нового обладнання необхiдно використовувати iнформацiю про вартiсть iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, митне оформлення яких вже здiйснено, комерцiйнi пропозицiї, розмiщенi на офiцiйних сайтах пiдприємств-виробникiв i посередникiв у мережi Iнтернет iз зазначенням адреси цих сайтiв, висновки спецiалiзованих експертних органiзацiй, що мають вiдповiднi повноваження згiдно iз законодавством, бiржову iнформацiю про цiни на сировину, бiзнес-довiдники i бюлетенi цiн товарного ринку, iнформацiю виставок i ярмаркiв, вiдомостi спецiалiзованих видань, iншi iнформацiйнi джерела.
При здiйсненнi контролю митної вартостi обладнання, що становить єдиний комплекс, який складається з рiзних машин i призначений для виконання конкретної функцiї, необхiдно перевiряти данi щодо вартостi об'єктiв у складi технологiчного комплексу.
При визначеннi митної вартостi обладнання, яке було в користуваннi, враховується iнформацiя про його технiчний стан i ступiнь зносу. Визначена митна вартiсть обладнання не може бути меншою за його лiквiдацiйну вартiсть.
Якщо декларування митної вартостi обладнання, яке було в користуваннi, здiйснюється без необхiдних документальних пiдтверджень щодо його фiзичного зносу, то декларант з метою визначення фiзичного, функцiонального й економiчного зносу та на вимогу митного органу надає висновок експертної органiзацiї (звiт про оцiнку майна).
При визначеннi митної вартостi обладнання необхiдно брати до уваги як основнi одиницi вимiру, так i додатковi (штуки). При цьому, вартiсть обладнання не може бути нижче вартостi матерiалу (сировини), що використовується при виготовленнi обладнання.
(главу 10 доповнено пунктом 10.5 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 04.11.2008р. N 1249) |
10.6. Посадова особа митного органу, яка здiйснює контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, ураховує особливостi визначення митної вартостi комплектних об'єктiв.
Вiдповiдно до положень Порядку прийняття рiшення про класифiкацiю комплектного об'єкта згiдно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України вiд 12.12.2005 N 1219 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 13.01.2006 за N 26/11900 (зi змiнами), комплектний об'єкт - промисловий або iнший об'єкт у цiлому, окремий цех, установка чи агрегат, що являють собою закiнчений технологiчний комплекс чи його самостiйну частину, у зiбраному станi класифiкуються за одним товарним кодом згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (далi - УКТЗЕД) та спорудження яких передбачає виконання iнженерно-технiчних робiт (установка, монтаж, налагодження тощо) на мiсцi експлуатацiї, але з урахуванням транспортування та монтажу не можуть увозитись на митну територiю України (вивозитись за межi митної територiї України) за однiєю партiєю товарiв; складовi комплектного об'єкта - деталi, вузли, комплектуючi вироби, технологiчне оснащення, призначенi виключно для виконання певних технiчних функцiй комплектного об'єкта, якi вiдповiдають вимогам конструкторської документацiї, допущенi до застосування в складi комплектного об'єкта за прямим призначенням рiшенням його розробника (держателя оригiналiв конструкторської документацiї) та поставка яких здiйснюється виключно у межах поставки комплектного об'єкта.
Контроль вартостi комплектних об'єктiв проводиться з урахуванням положень пункту 10.5 глави 10 цих Методичних рекомендацiй, до прийняття митним органом рiшення про класифiкацiю комплектного об'єкта згiдно з УКТЗЕД.
При митному оформленнi комплектних об'єктiв здiйснюється оцiнка вартостi як комплектного об'єкта в цiлому, так i окремих його складових частин.
(главу 10 доповнено пунктом 10.6 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 04.11.2008р. N 1249) |
10.7. Пункт 10.7 втратив чиннiсть
(главу 10 доповнено пунктом 10.7 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 08.10.2010р. N 1191) |
(пункт 10.7 втратив чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi наказом Державної митної служби України вiд 08.10.2010р. N 1191 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 22.02.201р. N 124) |
10.8. Особливостi митної оцiнки незареєстрованих лiкарських засобiв, якi ввозяться на територiю України з метою проведення доклiнiчних дослiджень i клiнiчних випробувань.
Вiдповiдно до статтi 267 Митного кодексу України митною вартiстю за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються, є вартiсть операцiї, тобто цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. У випадках коли немає продажу на експорт в Україну, тобто товари ввозяться лише з метою проведення клiнiчних дослiджень i клiнiчних випробувань, перший метод визначення митної вартостi товарiв (вартiсть операцiї) не може бути застосований. Оскiльки такi лiкарськi засоби новi або випробувальнi, не можуть бути застосованi методи визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо iдентичних товарiв, а також за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв у зв'язку з тим що немає iмпорту iдентичних або подiбних товарiв. Якщо такi лiкарськi засоби не продаються в Українi, метод на основi вiднiмання вартостi також не може бути застосований для визначення їх митної вартостi. Це означає, що слiд застосовувати метод визначення митної вартостi на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть).
При цьому, метод визначення митної вартостi на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть) може бути використаний тiльки за умови надання декларантом митному органу iнформацiї вiд виробника товарiв, якi оцiнюються, про їх вартiсть, яка повинна складатися iз сум, визначених згiдно зi статтею 272 Митного кодексу України.
Якщо декларант не може або не бажає надати iнформацiю, необхiдну для визначення митної вартостi на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть), для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовується резервний метод вiдповiдно до статтi 273 Митного кодексу України.
Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями 273 статтi Митного кодексу України, повинна щонайбiльшою мiрою ґрунтуватися на ранiше визначенiй за методами 1 - 5 митнiй вартостi, однак при визначеннi митної вартостi вiдповiдно до цiєї статтi допускається гнучкiсть при застосуваннi цих методiв.
Наприклад, операцiйна вартiсть iдентичних або подiбних товарiв може бути "гнучко застосована", аби дозволити митницi використати вартiсть операцiї ввiзних товарiв того самого "класу або виду" та/або виготовлених в рiзних країнах походження.
Цей вид "гнучкого застосування" дозволяє митницi використовувати митну вартiсть ранiше iмпортованих лiкарських засобiв, якi належать до тiєї ж фармацевтичної категорiї (наприклад, антигiстамiннi препарати, противоаритмичнi засоби, антидепресанти тощо), або лiкарських засобiв подiбного хiмiчного складу i очiкуваного лiкарського ефекту з iнших країн походження, припустивши, що така iнформацiя доступна для митного органу або декларанта.
(главу 10 доповнено пунктом 10.8 згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 20.10.2010р. N 1263) | |
Начальник Управлiння митної вартостi |
I.Г.Ляденко |