ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
Київ

28.09.2009	N 900

Про затвердження змiни до Методичних рекомендацiй iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України

     З метою вiдпрацювання єдиних пiдходiв щодо включення у митну вартiсть товарiв, що ввозиться на митну територiю України, роялтi та лiцензiйних платежiв, наказую:

     1. Затвердити змiну до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендацiй iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України, затверджених наказом Державної митної служби України вiд 31.01.2007 N 74 (зi змiнами), що додається.

     2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Пiковського I.О.

Голова Служби

А.В.Макаренко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної митної служби України вiд 28 вересня 2009 р. N 900

Змiна
до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендацiй iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України

     1. Пункт 4.14 викласти у такiй редакцiї:

     "4.14. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються подальшi витрати, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, зокрема:

     - роялтi та лiцензiйнi платежi, якi стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi. Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються патентiв, знакiв для товарiв i послуг та авторських прав;

     - вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, передачi чи використання товарiв, що оцiнюються, на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця (далi - частина виручки).

     Вiдповiдно до статей 462 та 485 Цивiльного кодексу України право iнтелектуальної власностi засвiдчується патентом на такi об'єкти iнтелектуальної власностi - винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, сорти рослин, породи тварин.

     Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" визначено, що винахiд (корисна модель) - результат iнтелектуальної дiяльностi людини в будь-якiй сферi технологiї. Вiдповiдно до статей 459 та 460 Цивiльного кодексу України об'єктом винаходу та корисної моделi може бути продукт (пристрiй, речовина тощо) або процес у будь-якiй сферi технологiї.

     Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки" визначено, що промисловий зразок - результат творчої дiяльностi людини у галузi художнього конструювання. Згiдно зi статтею 461 Цивiльного кодексу України об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнiшнiй вигляд промислового виробу.

     Вiдповiдно до статтi 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" сорт рослин - окрема група рослин (клон, лiнiя, гiбрид першого поколiння, популяцiя) в рамках нижчого з вiдомих ботанiчних таксонiв, яка, незалежно вiд того, задовольняє вона повнiстю або нi умови виникнення правової охорони:

     - може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом дiяльностi даного генотипу або комбiнацiї генотипiв;

     - може бути вiдрiзнена вiд будь-якої iншої групи рослин ступенем прояву принаймнi однiєї з цих ознак;

     - може розглядатися як єдине цiле з точки зору її придатностi для вiдтворення в незмiнному виглядi цiлих рослин сорту.

     Статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" визначено, що знак - позначення, за яким товари i послуги одних осiб вiдрiзняються вiд товарiв i послуг iнших осiб. Стаття 420 Цивiльного кодексу України ототожнює знак для товарiв i послуг з торговельною маркою. Вiдповiдно до статтi 492 Цивiльного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яка комбiнацiя позначень, якi придатнi для вирiзнення товарiв (послуг), що виробляються (надаються) однiєю особою, вiд товарiв (послуг), що виробляються (надаються) iншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, комбiнацiї кольорiв.

     Вiдповiдно до статтi 433 Цивiльного кодексу України об'єктами авторського права є твори, а саме:

     1) лiтературнi та художнi твори, зокрема:

     романи, поеми, статтi та iншi письмовi твори;

     лекцiї, промови, проповiдi та iншi уснi твори;

     драматичнi, музично-драматичнi твори, пантомiми, хореографiчнi, iншi сценiчнi твори;

     музичнi твори (з текстом або без тексту);

     аудiовiзуальнi твори;

     твори живопису, архiтектури, скульптури та графiки;

     фотографiчнi твори;

     твори ужиткового мистецтва;

     iлюстрацiї, карти, плани, ескiзи i пластичнi твори, що стосуються географiї, топографiї, архiтектури або науки;

     переклади, адаптацiї, аранжування та iншi переробки лiтературних або художнiх творiв;

     збiрники творiв, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом iнтелектуальної дiяльностi;

     2) комп'ютернi програми;

     3) компiляцiї даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом iнтелектуальної дiяльностi;

     4) iншi твори.

     Право iнтелектуальної власностi має двi складовi: особистi немайновi права та майновi права.

     Вiдповiдно до статтi 424 Цивiльного кодексу України майновими правами iнтелектуальної власностi є:

     1) право на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi;

     2) виключне право дозволяти використання об'єкта права iнтелектуальної власностi;

     3) виключне право перешкоджати неправомiрному використанню об'єкта права iнтелектуальної власностi, в тому числi забороняти таке використання;

     4) iншi майновi права iнтелектуальної власностi, встановленi законом.

     Згiдно зi статтею 426 Цивiльного кодексу України використання об'єкта права iнтелектуальної власностi iншою особою здiйснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, крiм випадкiв правомiрного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та iншим законом. Умови надання дозволу (видачi лiцензiї) на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi можуть бути визначенi лiцензiйним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та iншого закону.

     Спецiальне законодавство України визначає види використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi.

     Використанням винаходу (корисної моделi), вiдповiдно до статтi 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi", визнається:

     виготовлення продукту iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого продукту в зазначених цiлях;

     застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Українi, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це i так є очевидним.

     Продукт визнається виготовленим iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделi), або ознаку, еквiвалентну їй.

     Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквiвалентну їй.

     Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за вiдсутнiстю доказiв протилежного вважається виготовленим iз застосуванням цього процесу за умови виконання принаймнi однiєї з двох вимог:

     продукт, виготовлений iз застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

     iснують пiдстави вважати, що зазначений продукт виготовлено iз застосуванням даного процесу i власник патенту не в змозi шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленнi цього продукту.

     Використанням промислового зразка, вiдповiдно до статтi 20 Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки", визнається виготовлення виробу iз застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого виробу в зазначених цiлях.

     Вирiб визнається виготовленим iз застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використанi всi суттєвi ознаки промислового зразка.

     Вiдповiдно до статтi 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" виключне право на дозвiл чи заборону використання сорту полягає в тому, що нiхто без дозволу володiльця патенту не може здiйснювати щодо посадкового матерiалу сорту такi дiї:

     а) виробництво або вiдтворення (з метою розмноження);

     б) доведення до кондицiї з метою розмноження;

     в) пропонування до продажу;

     г) продаж або iнший комерцiйний обiг;

     д) вивезення за межi митної територiї України;

     е) ввезення на митну територiю України;

     є) зберiгання для будь-якої iз цiлей, зазначених у пунктах "а" - "е".

     Використанням знака, вiдповiдно до статтi 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг", визнається:

     нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якiй мiститься такий товар, вивiску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи iнший прикрiплений до товару предмет, зберiгання такого товару iз зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, iмпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

     застосування його пiд час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

     застосування його в дiловiй документацiї чи в рекламi та в мережi Iнтернет.

     Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формi зареєстрованого знака, а також у формi, що вiдрiзняється вiд зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змiнює в цiлому вiдмiтностi знака.

     Вiдповiдно до статтi 15 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" виключне право автора (чи iншої особи, яка має авторське право) на дозвiл чи заборону використання твору iншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

     1) вiдтворення творiв;

     2) публiчне виконання i публiчне сповiщення творiв;

     3) публiчну демонстрацiю i публiчний показ;

     4) будь-яке повторне оприлюднення творiв, якщо воно здiйснюється iншою органiзацiєю, нiж та, що здiйснила перше оприлюднення;

     5) переклади творiв;

     6) переробки, адаптацiї, аранжування та iншi подiбнi змiни творiв;

     7) включення творiв як складових частин до збiрникiв, антологiй, енциклопедiй тощо;

     8) розповсюдження творiв шляхом першого продажу, вiдчуження iншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом iншої передачi до першого продажу примiрникiв твору;

     9) подання своїх творiв до загального вiдома публiки таким чином, що її представники можуть здiйснити доступ до творiв з будь-якого мiсця i у будь-який час за їх власним вибором;

     10) здавання в майновий найм i (або) комерцiйний прокат пiсля першого продажу, вiдчуження iншим способом оригiналу або примiрникiв аудiовiзуальних творiв, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творiв у нотнiй формi, а також творiв, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi або у формi, яку зчитує комп'ютер;

     11) iмпорт примiрникiв творiв.

     Цей перелiк не є вичерпним.

     Згiдно зi статтею 1107 Цивiльного кодексу України лiцензiйний договiр є одним iз договорiв щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi.

     Договiр щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi укладається у письмовiй формi.

     У разi недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi такий договiр є нiкчемним.

     Законодавство України визначає єдиний випадок можливостi укладання лiцензiйного договору в уснiй формi, а саме статтею 33 Закону України "Про авторське право i сумiжнi права" встановлено, що в уснiй формi може укладатися договiр про використання (опублiкування) твору в перiодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

     Вiдповiдно до статтi 1109 Цивiльного кодексу України за лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (лiцензiю) на умовах, визначених за взаємною згодою сторiн з урахуванням вимог цього Кодексу та iншого закону.

     У лiцензiйному договорi визначаються вид лiцензiї, сфера використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (конкретнi права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територiя та строк, на якi надаються права, тощо), розмiр, порядок i строки виплати плати за використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, а також iншi умови, якi сторони вважають за доцiльне включити у договiр.

     Права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi та способи його використання, якi не визначенi у лiцензiйному договорi, вважаються такими, що не наданi лiцензiату.

     Якщо в лiцензiйному договорi про видання або iнше вiдтворення твору винагорода визначається у виглядi фiксованої грошової суми, то в договорi має бути встановлений максимальний тираж твору.

     Умови лiцензiйного договору, якi суперечать положенням цього Кодексу, є нiкчемними.

     Вiдповiдно до статтi 81 Митного кодексу України декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних вiдомостей про товари i транспортнi засоби, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення.

     Для декларування товарiв i транспортних засобiв використовується вантажна митна декларацiя, форма якої затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 N 574 (iз змiнами).

     Порядок заповнення вантажної митної декларацiї встановлено Iнструкцiєю про порядок заповнення вантажної митної декларацiї (далi - Iнструкцiя), затвердженою наказом Держмитслужби вiд 09.07.97 N 307 (в редакцiї наказу Держмитслужби вiд 07.11.2007 N 933 iз змiнами) та зареєстрованою у Мiнiстерствi юстицiї України 24.09.97 за N 443/2247.

     Iнструкцiєю, зокрема, встановлено такi вимоги до заповнення графи 31 "Вантажнi мiсця та опис товарiв - Маркування та кiлькiсть - Номери контейнерiв - Кiлькiсть та розпiзнавальнi особливостi" вантажної митної декларацiї.

     Пiд номером 1 зазначаються точнi вiдомостi про товар, якi є в наявностi:

     а) вiдомостi, необхiднi для класифiкацiї товару (фiзичнi характеристики товару в обсязi, достатньому для однозначного вiднесення його до коду згiдно з УКТЗЕД, у кiлькостi знакiв, визначенiй правилами заповнення графи 33 ВМД для вiдповiдного митного режиму та особливостей перемiщення): наприклад, комплектнiсть або завершенiсть (зiбраний/незiбраний), кiлькiсний та якiсний склад (матерiал, речовина, сумiш, сполука тощо), основнi властивостi товару (призначення, розмiр, розфасування, пакування тощо).

     Опис товарiв має наводитись без перенесення в графу непiдтвердженого опису класифiкацiйних групувань УКТЗЕД, що вiдповiдають коду товару;

     б) вiдомостi, необхiднi для розпiзнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазначається повнiстю без будь-яких скорочень; якщо оригiнальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, яка використовує латинський алфавiт, то в графi таке найменування зазначається латинськими лiтерами), фiрма-виробник, лiтерний код альфа-2 країни виробництва товару вiдповiдно до Класифiкацiї держав свiту, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.

     При перемiщеннi через митний кордон України товарiв як носiїв результатiв виконаних робiт у графi зазначаються вiдомостi про такi носiї, а також про iнформацiю, що на них розмiщена.

     При декларуваннi товарiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї зазначається повний опис товару, за яким його можливо вiдрiзнити вiд iншого товару.

     Вiдповiдно до Угоди про застосування статтi VII ГАТТ та тлумачних примiток до неї роялтi та лiцензiйнi платежi включаються до митної вартостi товарiв.

     Вiдповiдно до Нацiонального стандарту N 4 "Оцiнка майнових прав iнтелектуальної власностi", затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.10.2007 N 1185, лiцензiйний платiж - це плата за надання прав на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, що є предметом лiцензiйного договору. До лiцензiйних платежiв належать паушальний платiж, роялтi та комбiнований платiж.

     Роялтi - це лiцензiйний платiж у виглядi сум, якi сплачуються перiодично, залежно вiд обсягiв виробництва або реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) з використанням об'єкта права iнтелектуальної власностi.

     Паушальний платiж - це одноразовий платiж, який становить фiксовану суму i не залежить вiд обсягiв виробництва (продажу) продукцiї (товарiв, робiт, послуг) з використанням об'єкта права iнтелектуальної власностi.

     Комбiнований платiж - це лiцензiйний платiж, що включає роялтi та паушальний платiж.

     Практика укладання лiцензiйних договорiв свiдчить про те, що лiцензiйний договiр, як правило, укладається окремо вiд договору (контракту), за яким товар ввозиться на митну територiю України.

     Оскiльки використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi без дозволу його власника вважається порушенням прав iнтелектуальної власностi, за яке встановлена вiдповiдальнiсть Митним, Цивiльним, Господарським, Кримiнальним кодексами та Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення, наявнiсть лiцензiйного договору iз встановленими лiцензiйними платежами свiдчить про те, що умовою використання об'єкта права iнтелектуальної власностi є сплата таких платежiв. При цьому вiдповiдно до пункту 3 частини другої статтi 267 Митного кодексу України з усього рiзноманiття способiв використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi звiльняє вiд включення у митну вартiсть тiльки витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi. Тобто, лiцензiйнi платежi, якi сплачуються за право будь-якого iншого використання об'єктiв права iнтелектуальної власностi, мають включатися до митної вартостi оцiнюваних товарiв, якщо вони не були включенi у цiну товару.

     Крiм цього, поставки товарiв можуть здiйснюватися вiд iншої особи, нiж власник прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi. Як правило, особу, яка буде поставляти товар, визначає власник прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi або обумовлює необхiднiсть узгодження з ним такої особи у лiцензiйному договорi або iншому договорi розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi. Навiть за вiдсутностi таких положень за власником прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi залишається право здiйснення контролю за якiстю товарiв, виготовлених чи наданих за лiцензiйним договором, яка не може буде нижчою вiд якостi товарiв власника. Тому особа, яка поставляє товари, пов'язана з власником прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi та контролюється ним.

     Таким чином, роялтi та лiцензiйнi платежi включаються до митної вартостi товарiв, якщо вони не були включенi до їх цiни, коли:

     - вони стосуються винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв, сортiв росли, порiд тварин, торговельних марок (знакiв для товарiв i послуг), авторського права;

     - товари, якi ввозяться на митну територiю України та декларуються митному органу, виробленi (виготовленi), маркованi, мiстять або мають iншi ознаки використання зазначених об'єктiв права iнтелектуальної власностi;

     - лiцензiйним договором або iншим договором розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi передбачена сплата лiцензiйних платежiв за право використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, крiм права використання шляхом вiдтворення, тиражування, виробництва товарiв на митнiй територiї України;

     - виконанi iншi умови, передбаченi Митним кодексом України.

     Враховуючи вищевикладене, якщо на момент митного оформлення товарiв платник має вiдомостi про суму роялтi, лiцензiйних платежiв чи частини виручки, то вiн зобов'язаний їх включити до митної вартостi товарiв, яка є основою для обчислення митних платежiв, якi пiдлягають сплатi до бюджету.

     Якщо на момент митного оформлення сума роялтi невiдома, то при визначеннi митної вартостi товарiв з урахуванням сум роялтi можливi такi варiанти залежно вiд бази, з якої такi суми вираховуються:

     1) якщо базою розрахунку є прайс-лист (прейскурант або iнший документ, який встановлює цiну одиницi товару, з якої вираховуються суми роялтi залежно вiд обсягiв продажу), то допускається розраховувати орiєнтовну суму роялтi, виходячи з прайс-листа, дiючого на момент митного оформлення товарiв, за якi сплачуються роялтi;

     2) якщо базою розрахунку є отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено лiцензiйним договором (договором розпорядження майновими правами iнтелектуальної власностi), то допускається розраховувати орiєнтовну суму роялтi за прогнозними показниками суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi можуть спиратися на суми лiцензiйних платежiв, сплаченi за iдентичний товар у попередньому перiодi.

     Вiдповiдно до пункту 4 Порядку декларування митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, та подання вiдомостей для її пiдтвердження (далi - Порядок), затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.12.2006 N 1766, встановлено, що декларацiя митної вартостi подається обов'язково, якщо сплачуються роялтi та лiцензiйнi платежi. Пiд час застосування методу визначення митної вартостi за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї) використовується декларацiя митної вартостi за формою ДМВ-1.

     Якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) мiстить умови, якi унеможливлюють застосування для визначення митної вартостi методу за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї) та для декларування митної вартостi використовується декларацiя за формою ДМВ-2, то рекомендується разом з iншими документами, якi подаються для пiдтвердження митної вартостi подавати розрахунок сум роялтi залежно вiд бази, з якої такi суми розраховуються.

     За результатами фактичної сплати роялтi суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi має право на уточнення митної вартостi товарiв у порядку, визначеному законодавством.

     У разi наявностi надмiрно сплачених платежiв, вони повертаються суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi у порядку, визначеному законодавством.

     Якщо сума роялтi виявилася бiльшою, нiж попередньо розрахована, суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi необхiдно здiйснити заходи щодо доплати сум митних платежiв у порядку, визначеному законодавством".

Директор Департаменту митної вартостi

В.П.Науменко