НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент валютного регулювання

Роз'яснення щодо здiйснення валютних операцiй резидентом-гарантом (поручителем) вiдповiдно до договору гарантiї (поруки) за зобов'язанням в iноземнiй валютi третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

     Нацiональний банк України у зв'язку з надходженням запитiв вiд банкiв та їх клiєнтiв щодо поширення режиму iндивiдуального лiцензування на валютну операцiю з переказу резидентом коштiв в iноземнiй валютi за межi України на виконання зобов'язань в iноземнiй валютi перед нерезидентом на пiдставi договору гарантiї/поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього нерезидента-кредитора надає роз'яснення з порушеного питання.

     Щодо виконання гарантом (поручителем) - уповноваженим банком платежiв в iноземнiй валютi на користь нерезидента-кредитора (за межi України або на територiї України) на пiдставi договору гарантiї/поруки за зобов'язаннями в iноземнiй валютi третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

     Вiдповiдно до пункту 2.2 глави 2 Положення про порядок видачi банкам банкiвських лiцензiй, письмових дозволiв та лiцензiй на виконання окремих операцiй¹ (далi - Положення N 275) банкiвська лiцензiя надає право банку здiйснювати, зокрема операцiї, передбаченi частиною другою статтi 47 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", а саме - операцiї щодо надання гарантiй, порук за грошовими зобов'язаннями.

____________
     ¹ Затверджене постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 17.07.2001 N 275 та зареєстроване в Мiнiстерствi юстицiї України 21.08.2001 за N 730/5921 (iз змiнами).

     За наявностi банкiвської лiцензiї та за умови отримання письмового дозволу Нацiонального банку України банки мають право здiйснювати операцiї з валютними цiнностями за перелiком, наведеним у пiдпунктi 1 пункту 2.3 глави 2 Положення N 275, що включає, зокрема iншi операцiї з валютними цiнностями на мiжнародних ринках та на валютному ринку України з кола операцiй, зазначених у главi 2 Положення N 275 (пункти 2.3 та 2.4 глави 2 Положення N 275).

     Письмовий дозвiл на здiйснення операцiй з валютними цiнностями є генеральною лiцензiєю на здiйснення валютних операцiй згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" вiд 19.02.93 за N 15-93 (далi - Декрет) (пункт 5.3 глави 5 Положення N 275).

     Також, вiдповiдно до пункту 1.5 Положення про порядок видачi Нацiональним банком України iндивiдуальних лiцензiй на використання iноземної валюти на територiї України як засобу платежу, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 14.10.2004 N 483, зi змiнами (далi - Положення N 483), використання iноземної валюти як засобу платежу без iндивiдуальної лiцензiї дозволяється, якщо iнiцiатором або отримувачем за валютною операцiєю є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцiй уповноваженого банку, на здiйснення яких Нацiональний банк видав йому банкiвську лiцензiю та письмовий дозвiл на здiйснення операцiй з валютними цiнностями).

     Таким чином, за наявностi банкiвської лiцензiї та письмового дозволу на здiйснення операцiй з валютними цiнностями (в частинi здiйснення iнших операцiї з валютними цiнностями на мiжнародних ринках та на валютному ринку України) уповноважений банк має право надавати гарантiю/поруку за грошовим зобов'язанням в iноземнiй валютi третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в iноземнiй валютi на користь нерезидента-кредитора з метою виконання цим банком як гарантом/поручителем зобов'язання, забезпеченого гарантiєю/порукою, у разi його порушення боржником.

     Додаткове отримання уповноваженим банком - гарантом (поручителем) iндивiдуальної лiцензiї для переказування валютних цiнностей за межi України або iндивiдуальної лiцензiї на використання iноземної валюти як засобу платежу на територiї України для виконання ним зобов'язань в iноземнiй валютi перед нерезидентом-кредитором на пiдставi договору гарантiї/поруки не вимагається.

     Щодо виконання гарантом (поручителем) - небанкiвською фiнансовою установою платежiв на користь нерезидента-кредитора на пiдставi договору гарантiї/поруки за зобов'язанням в iноземнiй валютi третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

     Вiдповiдно до статтi 4 Закону України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг" фiнансовими послугами вважається, зокрема надання гарантiй та поручительств.

     Небанкiвськi фiнансовi установи, якi внесено до вiдповiдного державного реєстру фiнансових установ у порядку, установленому законодавством України, та якi мають право надавати такий вид фiнансової послуги як надання гарантiй та поручительств (далi - небанкiвська фiнансова установа), здiйснюють валютнi операцiї за договорами гарантiї (поруки) тiльки пiсля отримання генеральної лiцензiї на здiйснення валютних операцiй (далi - генеральна лiцензiя) згiдно з пунктом 2 статтi 5 Декрету.

     Генеральна лiцензiя на здiйснення валютних операцiй (далi - генеральна лiцензiя) є документом Нацiонального банку України, що надається небанкiвським фiнансовим установам, нацiональному оператору поштового зв'язку та дозволяє здiйснювати валютнi операцiї, що не потребують iндивiдуальної лiцензiї, на весь перiод дiї режиму валютного регулювання (Положення про порядок надання небанкiвським фiнансовим установам, нацiональному оператору поштового зв'язку генеральних лiцензiй на здiйснення валютних операцiй, затверджене постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 09.08.2002 N 297, зi змiнами).

     Таким чином, за наявностi генеральної лiцензiї небанкiвська фiнансова установа - гарант (поручитель) має право надавати гарантiю/поруку за зобов'язаннями в iноземнiй валютi третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в iноземнiй валютi за межi України на користь нерезидента-кредитора з метою виконання зобов'язання, забезпеченого гарантiєю/порукою, у разi його порушення боржником.

     З урахуванням вимог пiдпункту "г" пункту 4 статтi 5 Декрету та вiдповiдно до Положення N 483, виконання небанкiвською фiнансовою установою - гарантом (поручителем) платежiв в iноземнiй валютi на територiї України на пiдставi договору гарантiї/поруки потребує наявностi iндивiдуальної лiцензiї на використання iноземної валюти як засобу платежу на територiї України.

     Щодо виконання поручителем-резидентом, який за своїм правовим статусом не є фiнансовою установою (далi - резидент-поручитель), платежiв на користь нерезидента-кредитора на пiдставi договору поруки за зобов'язаннями в iноземнiй валютi третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

     Вiдповiдно до глави 49 Цивiльного кодексу України, порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, що полягає у добровiльному взяттю поручителем на себе зобов'язань солiдарного боржника перед нерезидентом з погашення боргу iншої особи - боржника. Порука є послугою, що надається поручителем боржниковi, у тому числi на оплатнiй основi (стаття 558).

     Договiр поруки встановлює обсяг вiдповiдальностi поручителя як солiдарного боржника перед кредитором виконати зобов'язання боржника у разi його порушення, тобто створює обов'язки лише для поручителя з виконання забезпеченого порукою зобов'язання за вимогою кредитора. Права кредитора у зобов'язаннi, що було забезпечене порукою, переходять до поручителя, який виконав зобов'язання, у порядку регресної вимоги.

     Що стосується сфери валютного регулювання, то згiдно з пiдпунктом "а" пункту 4 статтi 5 Декрету вивезення, переказування i пересилання за межi України резидентами - юридичними особами валютних цiнностей потребує наявностi iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України, за винятком випадкiв, визначених абзацами четвертим - сьомим зазначеного пiдпункту, а саме:

     - платежiв у iноземнiй валютi, що здiйснюються резидентами за межi України на виконання зобов'язань у цiй валютi перед нерезидентами щодо оплати продукцiї, послуг, робiт, прав iнтелектуальної власностi та iнших майнових прав, за винятком оплати валютних цiнностей та за договорами (страховими полiсами, свiдоцтвами, сертифiкатами) страхування життя;

     - платежiв у iноземнiй валютi за межi України у виглядi процентiв за кредити, доходу (прибутку) вiд iноземних iнвестицiй;

     - вивезення за межi України iноземної iнвестицiї в iноземнiй валютi, ранiше здiйсненої на територiї України, в разi припинення iнвестицiйної дiяльностi;

     - платежiв у iноземнiй валютi за межi України у виглядi плати за послуги з аеронавiгацiйного обслуговування повiтряних суден, що справляється Європейською органiзацiєю з безпеки аеронавiгацiї (Євроконтроль) вiдповiдно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборiв, вчиненої в м. Брюсселi 12 лютого 1981 року, та iнших мiжнародних договорiв

     Проте, платiж резидента-поручителя за межi України в iноземнiй валютi, що здiйснюється на пiдставi договору поруки за зобов'язаннями iншої особи - боржника, не пiдпадає пiд вищезазначенi винятки, оскiльки:

     - не є розрахунками мiж нерезидентом-кредитором та резидентом-поручителем щодо оплатної передачi цим кредитором поручителю майнових прав до боржника, а є виконанням поручителем - солiдарним боржником свого обов'язку за договором поруки;

     - регреснi вимоги поручителя до боржника випливають з прав поручителя, що виконав зобов'язання.

     Таким чином, режим iндивiдуального лiцензування поширюється на валютнi операцiї з переказування резидентом-поручителем коштiв в iноземнiй валютi нерезиденту-кредитору за договором поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього кредитора:

     згiдно з пiдпунктом "а" пункту 4 статтi 5 Декрету - у разi переказування iноземної валюти за межi України, що потребує наявностi iндивiдуальної лiцензiї на переказування iноземної валюти за межi України для проведення окремих валютних операцiй, порядок видачi якої встановлений Положенням про порядок видачi iндивiдуальних лiцензiй на переказування iноземної валюти за межi України для оплати банкiвських металiв та проведення окремих валютних операцiй, затвердженим постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 17.06.2004 N 266, зi змiнами;

     згiдно з пiдпунктом "г" пункту 4 статтi 5 Декрету - у разi використання iноземної валюти на територiї України як засобу платежу, що потребує наявностi iндивiдуальної лiцензiї на використання iноземної валюти як засобу платежу на територiї України вiдповiдно до вимог Положення N 483.