ВСЕСВIТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦIЯ

     Офiцiйний переклад.

     Повноважнi представники Урядiв країн - членiв Союзу, якi пiдписалися нижче, з урахуванням пункту 3 статтi 22 Статуту Всесвiтнього поштового союзу, укладеного в м. Вiдень 10 липня 1964 року, за взаємною згодою та вiдповiдно до пункту 4 статтi 25 Статуту виробили в цiй Конвенцiї правила, якi застосовуються до мiжнародної поштової служби.

ЧАСТИНА I
Загальнi правила, якi застосовуються до мiжнародної поштової служби

ЄДИНА ГЛАВА
Загальнi положення

Стаття 1
Визначення

     1. Для цiлей Всесвiтньої поштової конвенцiї викладенi нижче термiни мають такi значення:

     1.1. "Посилка" - вiдправлення, яке перевозиться вiдповiдно до умов Конвенцiї та Регламенту поштових посилок.

     1.2. "Закрита кореспонденцiя" - мiшок, який має ярлик, або декiлька мiшкiв чи iнших ємностей, опломбованi чи опечатанi, якi мiстять поштовi вiдправлення.

     1.3. "Помилково надiслана кореспонденцiя" - ємностi, отриманi в установi обмiну, iншiй, нiж та, яку зазначено на ярлику (мiшка).

     1.4. "Засланi вiдправлення" - вiдправлення, отриманi в установi обмiну, призначенi для установи обмiну в iншiй країнi-членi.

     1.5. "Поштове вiдправлення" - загальний термiн, який стосується будь-якого предмета, що вiдправляється поштовими службами (письмова кореспонденцiя, поштовi посилки, поштовi перекази тощо).

     1.6. "Транзитнi витрати" - компенсацiя за послуги, наданi перевiзником у країнi перетину (призначеним оператором, iншою службою чи їхнiм об'єднанням), пов'язанi iз сухопутним, морським та (або) повiтряним транзитом кореспонденцiї.

     1.7. "Кiнцевi витрати" - оплата, яку призначений оператор країни вiдправлення повинен виплатити призначеному оператору країни призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з отриманням у країнi призначення вiдправлень письмової кореспонденцiї.

     1.8. "Призначений оператор" - будь-який державний чи недержавний суб'єкт, офiцiйно призначений країною-членом для здiйснення поштових послуг i виконання пов'язаних iз цим обов'язкiв, що випливають з Актiв Союзу, на її територiї.

     1.9. "Дрiбний пакет" - вiдправлення, яке перевозиться вiдповiдно до умов Конвенцiї та Регламенту письмової кореспонденцiї.

     1.10. "Вхiдний сухопутний тариф" - оплата, яку призначений оператор країни вiдправлення повинен сплатити призначеному оператору країни призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з отриманням посилок у країнi призначення.

     1.11. "Транзитний сухопутний тариф" - компенсацiя за послуги, наданi перевiзником у країнi перетину (призначеним оператором, iншою службою чи їхнiм об'єднанням), пов'язана iз сухопутним та (або) повiтряним транзитом посилок через її територiю.

     1.12. "Морський тариф" - компенсацiя за послуги, наданi перевiзником (призначеним оператором, iншою службою чи їхнiм об'єднанням), який бере участь у перевезеннi посилок морським шляхом.

     1.13. "Унiверсальна поштова служба" - забезпечення на постiйнiй основi якiсних основних поштових послуг у всiх пунктах на територiї країни-члена для всiх клiєнтiв за доступними цiнами.

     1.14. "Вiдкритий транзит" - пересилання через країну-посередницю транзитом вiдправлень, кiлькiсть або маса яких не є пiдставою для формування закритої кореспонденцiї для країни призначення.

Стаття 2
Призначення суб'єкта чи суб'єктiв, вiдповiдальних за виконання зобов'язань, що випливають з приєднання до Конвенцiї

     1. Країни-члени повiдомляють Мiжнародному бюро в межах шести мiсяцiв пiсля завершення Конгресу назву та адресу державного органу, який є вiдповiдальним за контроль поштової дiяльностi. Країни-члени повiдомляють Мiжнародному бюро в межах шести мiсяцiв пiсля завершення Конгресу також назву та адресу оператора чи операторiв, якi офiцiйно призначенi для здiйснення поштових послуг i виконання обов'язкiв, що випливають з Актiв Союзу, на їхнiй територiї. У перiод мiж Конгресами про змiни стосовно державних органiв та офiцiйно призначених операторiв якнайшвидше повiдомляється Мiжнародному бюро.

Стаття 3
Унiверсальна поштова служба

     1. Для сприяння концепцiї єдиної поштової територiї Союзу країни-члени забезпечують, щоб усi користувачi (клiєнти) мали право доступу до унiверсальної поштової служби, що включає забезпечення на постiйнiй основi якiсних основних поштових послуг у всiх пунктах на їхнiй територiї за доступними цiнами.

     2. Для цього країни-члени в рамках свого нацiонального поштового законодавства чи iншими звичайними засобами визначають обсяг пропонованих поштових послуг, а також вимоги стосовно якостi й доступних цiн з урахуванням як потреб населення, так i своїх нацiональних умов.

     3. Країни-члени забезпечують, щоб надання поштових послуг i досягнення стандартiв якостi здiйснювалося операторами, вiдповiдальними за забезпечення унiверсальною поштовою службою.

     4. Країни-члени забезпечують належне забезпечення унiверсальною поштовою службою, гарантуючи таким чином її стабiльнiсть.

Стаття 4
Свобода транзиту

     1. Принцип свободи транзиту викладено в статтi 1 Статуту. Вiн передбачає зобов'язання кожної країни-члена забезпечити, щоб її призначенi оператори надсилали завжди найшвидшими шляхами та з використанням найнадiйнiших засобiв, якi вони використовують для своїх вiдправлень, закриту кореспонденцiю та вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi надсилаються вiдкритим транзитом, що передаються їм iншим призначеним оператором. Цей принцип також застосовується до засланих вiдправлень та помилково надiсланої кореспонденцiї.

     2. Країни-члени, що не беруть участi в обмiнi листами, якi мiстять iнфекцiйнi речовини чи радiоактивнi речовини, мають право не допускати цих вiдправлень для вiдкритого транзиту через свою територiю. Це також стосується вiдправлень письмової кореспонденцiї, iнших, нiж листи, поштовi картки та лiтература для слiпих. Також це стосується друкованих видань, перiодики та журналiв, дрiбних пакетiв i мiшкiв М, вмiст яких не вiдповiдає законним вимогам, якi регулюють умови їхнього публiкування чи обiгу в країнi перетину.

     3. Свобода транзиту поштових посилок, якi надсилаються наземними й морськими шляхами, обмежується територiєю країн, що беруть участь у цiй службi.

     4. Свобода транзиту авiапосилок гарантується на всiй територiї Союзу. Однак країни-члени, що не здiйснюють служби поштових посилок, не є зобов'язаними забезпечувати надсилання авiапосилок наземним шляхом.

     5. Якщо країна-член не дотримується положень, що стосуються свободи транзиту, iншi країни-члени можуть припинити поштовий зв'язок iз цiєю країною-членом.

Стаття 5
Приналежнiсть поштових вiдправлень.
Вiдкликання вiдправлень з пошти.
Змiна чи виправлення адреси. Переадресування.
Повернення вiдправнику невiдправлених вiдправлень

     1. Поштове вiдправлення належить вiдправнику доти, доки його не доставлено законному власнику, за винятком випадкiв, коли вiдправлення затримано вiдповiдно до законодавства країни вiдправлення або призначення та в разi застосування пункту 2.1.1 статтi 15 або пункту 3 статтi 15 згiдно iз законодавством транзитної країни.

     2. Вiдправник поштового вiдправлення може вiдкликати його з пошти, змiнити чи виправити його адресу. Збори та iншi умови встановлено в Регламентi.

     3. Країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори переадресовували поштовi вiдправлення, якщо адресат змiнив свою адресу, а також повертали вiдправнику невiдправленi вiдправлення. Збори та iншi умови встановлено в Регламентi.

Стаття 6
Збори

     1. Збори за рiзноманiтнi мiжнароднi поштовi й спецiальнi послуги встановлюються країнами-членами або їхнiми призначеними операторами, залежно вiд нацiонального законодавства й вiдповiдно до принципiв, викладених у Конвенцiї та її Регламентах. Вони повиннi, у принципi, стосуватися витрат на надання цих послуг.

     2. Країна - член подання або її призначений оператор, залежно вiд нацiонального законодавства, установлює поштовi збори за пересилання вiдправлень письмової кореспонденцiї та поштових посилок. Поштовi збори включають доставку вiдправлень до мiсця адреси, за умови, що в країнi призначення дiє така служба доставки вiдповiдних вiдправлень.

     3. Збори, що стягуються, у тому числi тi, якi наведенi для орiєнтовних цiлей, повиннi, принаймнi, дорiвнювати зборам, що стягуються стосовно внутрiшнiх вiдправлень, якi мають тi самi характеристики (категорiю, кiлькiсть, час обробки тощо).

     4. Країнам-членам або їхнiм призначеним операторам, залежно вiд нацiонального законодавства, дозволяється перевищувати будь-якi орiєнтовнi збори, наведенi в Актах.

     5. У разi перевищення мiнiмального рiвня зборiв, установленого в пунктi 3, країни-члени або їхнi призначенi оператори можуть дозволяти зниженi збори, що грунтуються на їхньому нацiональному законодавствi, для вiдправлень письмової кореспонденцiї та поштових посилок, якi вiдправляються на територiї країни-члена. Вони, наприклад, можуть надавати пiльговi тарифи для основних користувачiв поштою

     6. Заборонено стягувати з клiєнтiв поштовi збори, iншi, нiж тi, якi передбачено в Актах.

     7. За винятком випадкiв, передбачених в Актах, кожний призначений оператор залишає на свою користь стягненi ним збори.

Стаття 7
Звiльнення вiд сплати поштових зборiв

     1. Принцип

     1.1. Випадки звiльнення вiд сплати поштових зборiв, тобто звiльнення вiд поштової передоплати, чiтко передбачено Конвенцiєю. Проте Регламенти можуть передбачати як звiльнення вiд поштової передоплати, так i звiльнення вiд оплати транзитних витрат, кiнцевих витрат i вхiдних тарифiв за вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки, що належать до поштової служби та пересилаються країнами-членами, призначеними операторами та регiональними союзами. Крiм того, вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки, якi надсилаються Мiжнародним бюро ВПС регiональним союзам, країни-членам та призначеним операторам, уважаються вiдправленнями, що стосуються поштової служби й звiльняються вiд сплати всiх поштових зборiв. Проте країна-член подання або її призначений оператор мають право стягувати додатковi авiацiйнi збори за цi вiдправлення.

     2. Вiйськовополоненi та iнтернованi цивiльнi особи

     2.1. Звiльняються вiд усiх поштових зборiв, за винятком додаткових авiацiйних зборiв, вiдправлення письмової кореспонденцiї, поштовi посилки та вiдправлення поштових фiнансових служб, що адресованi вiйськовополоненим або вiдправляються ними безпосередньо чи за посередництвом установ, передбачених у Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги. Особи, якi належать до сторони, що воює, прийнятi та iнтернованi в нейтральнiй країнi, прирiвнюються власне до вiйськовополонених настiльки, наскiльки це стосується застосування попереднiх положень.

     2.2. Положення, передбаченi в пунктi 2.1, застосовуються також до вiдправлень письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових фiнансових служб, що адресованi визначеним Женевською конвенцiєю про захист цивiльного населення пiд час вiйни вiд 12 серпня 1949 року цивiльним iнтернованим особам або вiдправляються ними безпосередньо чи за посередництвом установ, передбачених у Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги.

     2.3. Установи, зазначенi в Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги, також користуються правом звiльнення вiд сплати поштових зборiв стосовно вiдправлень письмової кореспонденцiї, поштових посилок та вiдправлень поштових фiнансових служб, якi стосуються осiб, зазначених у пунктах 2.1 та 2.2, якi вони вiдправляють чи одержують безпосередньо чи як посередники.

     2.4. До безоплатного поштового пересилання допускаються посилки масою до 5 кг. Гранична маса збiльшується до 10 кг для посилок, вмiст яких не може бути роздiленим, i для посилок, якi адресованi в табiр чи представникам полонених ("hommes de confiance") для розподiлу мiж полоненими.

     2.5. Пiд час розрахункiв мiж призначеними операторами тарифи не застосовуються до службових посилок i посилок вiйськовополонених та iнтернованих цивiльних осiб, за винятком витрат на повiтряне перевезення авiапосилок.

     3. Лiтература для слiпих

     3.1. Лiтература для слiпих звiльняється вiд усiх поштових зборiв, за винятком додаткових авiацiйних зборiв.

Стаття 8
Поштовi марки

     1. Термiн "поштова марка" захищений вiдповiдно до цiєї Конвенцiї та використовується виключно стосовно марок, якi вiдповiдають умовам цiєї статтi й Регламентiв.

     2. Поштовi марки:

     2.1. випускаються й уводяться в обiг виключно органом країни-члена чи територiї згiдно з Актами Союзу;

     2.2. є уособленням суверенiтету та є доказом здiйснення передоплати поштового збору в розмiрi, що вiдповiдає їхнiй дiйснiй вартостi, коли вони наклеєнi на поштовi вiдправлення вiдповiдно до Актiв Союзу;

     2.3. повиннi знаходитися в обiгу на територiї країни-члена чи територiї, яка випускає, для передоплати поштових зборiв i фiлателiї вiдповiдно до її нацiонального законодавства;

     2.4. повиннi бути доступними всiм жителям у межах країни-члена чи територiї, яка випускає;

     3. Поштовi марки повиннi мiстити:

     3.1. написану латинськими лiтерами¹ назву країни-члена чи територiї, яка випускає;

     3.2. номiнальну вартiсть, виражену:

     3.2.1. у принципi, в офiцiйнiй грошовiй одиницi країни-члена чи територiї, яка випускає, або як лiтера чи символ;

     3.2.2. iншими особливими iдентифiкуючими знаками.

____________
     ¹ Виняток робиться для Великобританiї, країнi, де було винайдено поштову марка.

     4. Емблеми держави, офiцiйнi службовi написи й логотипи мiжурядових органiзацiй, вiдтворенi на поштових марках, захищаються в рамках положень Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi.

     5. Теми й дизайн поштових марок:

     5.1. повиннi вiдповiдати духовi преамбули до Статуту ВПС та рiшенням, прийнятим органами Союзу;

     5.2. повиннi мати тiсний зв'язок з культурною самобутнiстю країни-члена чи територiї або сприяти розповсюдженню культури чи пiдтриманню миру;

     5.3. у разi випуску пам'ятних марок на честь видатних осiб чи подiй, якi не належать до iсторiї тiєї країни-члена чи територiї, вони повиннi бути тiсно пов'язанi iз цiєю країною-членом чи територiєю;

     5.4. не повиннi мати полiтичного характеру чи бути образливими для будь-яких особистостей чи країн;

     5.5. повиннi мати важливе значення для країни-члена чи територiї.

     6. Знаки поштової передоплати, вiдбитки франкувальних машин та вiдбитки, зробленi друкарським пресом або iншими способами друкування чи штемпелювання вiдповiдно до Актiв ВПС можуть проставлятися лише з дозволу країни-члени чи територiї.

Стаття 9
Поштова безпека

     1. Країни-члени та їхнi призначенi оператори затверджують i реалiзують стратегiю дiй у сферi безпеки на всiх рiвнях поштової експлуатацiї для збереження й пiдвищення довiри широких верств населення до поштових служб в iнтересах усiх залучених службовцiв. Така стратегiя включає обмiн iнформацiєю стосовно збереження надiйностi й безпеки перевезення й транзиту кореспонденцiї мiж країнами-членами та їхнiми призначеними операторами.

Стаття 10
Сталий розвиток

     Країни-члени та (або) їхнi призначенi оператори затверджують i реалiзують стратегiю дiй у сферi сталого розвитку, придiляючи велику увагу екологiчнiй, соцiальнiй та економiчнiй дiяльностi на всiх рiвнях поштової експлуатацiї, i сприяють приверненню уваги до питань, пов'язаних зi сталим розвитком у рамках поштових служб.

Стаття 11
Порушення

     1. Поштовi вiдправлення

     1.1. Країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання вчиненню, а також для переслiдування та покарання будь-якої особи, яку визнано винною у вчиненнi таких дiй:

     1.1.1. укладення в поштовi вiдправлення наркотикiв, психотропних або вибухонебезпечних, горючих чи iнших небезпечних речовин, якщо їхнє вкладення чiтко не дозволене Конвенцiєю;

     1.1.2. укладення в поштовi вiдправлення предметiв, пов'язаних з педофiлiєю чи дитячою порнографiєю.

     2. Засоби поштової передоплати й поштова оплата як така

     2.1. Країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання порушенням, переслiдування та покарання за порушення, що стосуються засобiв поштової передоплати, якi передбаченi в цiй Конвенцiї, а саме:

     2.1.1. поштових марок, що знаходяться в обiгу чи вилученi з обiгу;

     2.1.2. знакiв поштової передоплати;

     2.1.3. вiдбиткiв франкувальних машин чи друкарських станкiв;

     2.1.4. мiжнародних купонiв для вiдповiдi.

     2.2. У цiй Конвенцiї пiд порушеннями у сферi засобiв передоплати мається на увазi одна з наведених нижче дiй, яка здiйснюється з намiром незаконного збагачення виконавця чи третьої особи. Передбачається покарання за такi дiї:

     2.2.1. фальсифiкацiя, iмiтацiя чи пiдробка будь-яких засобiв поштової передоплати чи будь-якi iншi незаконнi або злочиннi дiї, пов'язанi з їхнiм недозволенним виготовленням;

     2.2.2. використання, поширення, збут, розповсюдження, транспортування, експонування, показ чи рекламування будь-яких фальсифiкованих, iмiтованих чи пiдроблених засобiв поштової передоплати;

     2.2.3. використання чи поширення для поштових цiлей уже використаних засобiв передоплати;

     2.2.4. спроба здiйснення будь-якого iз цих порушень.

     3. Принцип взаємностi

     3.1. Що стосується санкцiй, то не наводиться жодної рiзницi мiж дiями, якi передбаченi в пунктi 2, незалежно вiд того, чи йдеться про нацiональнi або iноземнi засоби поштової передоплати; на це положення не поширюються будь-якi умови взаємностi на законних пiдставах чи на договiрнiй основi.

ЧАСТИНА II
Правила, що застосовуються до письмової кореспонденцiї та поштових посилок

ГЛАВА 1
Надання послуг

Стаття 12
Основнi служби

     1. Країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори приймали, оброблювали, перевозили та доставляли вiдправлення письмової кореспонденцiї.

     2. Вiдправленнями письмової кореспонденцiї є:

     2.1. прiоритетнi й непрiоритетнi вiдправлення масою до 2 кг;

     2.2. листи, поштовi картки, друкованi видання та дрiбнi пакети масою до 2 кг;

     2.3. лiтература для слiпих масою до 7 кг;

     2.4. спецiальнi мiшки, що мiстять газети, перiодичнi видання, книги й подiбну друковану продукцiю для того самого одержувача за тiєю самою адресою, що мають назву "мiшки М", масою до 30 кг.

     3. Вiдправлення письмової кореспонденцiї класифiкуються на основi швидкостi обробки вiдправлень або на основi вкладень вiдправлень вiдповiдно до Регламенту письмової кореспонденцiї.

     4. Лiмiт маси, вищий, нiж той, який зазначений у пунктi 2, застосовується вибiрково для визначених категорiй вiдправлень письмової кореспонденцiї вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     5. З урахуванням пункту 8 країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори приймали, оброблювали, перевозили та доставляли поштовi посилки масою до 20 кг або на пiдставi положень Конвенцiї, або у випадку вихiдних посилок i пiсля двосторонньої домовленостi, використовуючи будь-якi iншi вигiднiшi для їхнiх клiєнтiв засоби.

     6. Лiмiт маси, що перевищує 20 кг, застосовуються вибiрково для визначених категорiй поштових посилок вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi поштових посилок.

     7. Будь-яка країна-член, призначений оператор якої не бере на себе перевезення посилок, може доручити виконання положень Конвенцiї транспортним пiдприємствам. Вона може водночас обмежувати цю службу посилками, якi надсилаються з населених пунктiв, що обслуговуються цими пiдприємствами, або посилками, якi надсилаються в цi пункти.

     8. Незалежно вiд пункту 5, країни-члени, якi до 1 сiчня 2001 року не були сторонами Угоди про поштовi посилки, не зобов'язанi надавати послуги у сферi поштових посилок.

Стаття 13
Додатковi послуги

     1. Країни-члени забезпечують надання таких додаткових обов'язкових послуг:

     1.1. послуга реєстрацiї для вихiдних прiоритетних та авiацiйних вiдправлень письмової кореспонденцiї;

     1.2. послуга реєстрацiї для вихiдних непрiоритетних i наземних вiдправлень письмової кореспонденцiї, що надсилаються в пункти призначення, у яких вiдсутнi прiоритетнi чи авiацiйнi послуги;

     1.3. послуга реєстрацiї для всiх вхiдних вiдправлень письмової кореспонденцiї.

     2. Надання послуги реєстрацiї для вихiдних непрiоритетних i наземних вiдправлень письмової кореспонденцiї, що надсилаються в пункти призначення, у яких є прiоритетнi чи авiацiйнi послуги, є вибiрковим.

     3. Країни-члени або їхнi призначенi оператори можуть надавати такi додатковi необов'язковi послуги у вiдносинах мiж призначеними операторами, що прийняли рiшення надавати цi послуги:

     3.1. страхування вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.2. доставка вiдправлень письмової кореспонденцiї пiд розписку;

     3.3. послуга пiсляплати для вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.4. послуга термiнової доставки вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.5. доставка особисто адресату рекомендованих вiдправлень письмової кореспонденцiї, вiдправлень письмової кореспонденцiї з оголошеною цiннiстю або вiдправлень письмової кореспонденцiї пiд розписку;

     3.6. послуга вiдправлень без стягування зборiв i тарифiв для вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     3.7. послуга доставки немiцних i громiздких посилок;

     3.8. послуга консигнацiйної доставки колективних вiдправлень вiд одного вiдправника, якi надсилаються за кордон.

     4. Такi три додатковi служби мають й обов'язкову, й необов'язкову частини:

     4.1. служба мiжнародної комерцiйної кореспонденцiї з вiдповiддю (МККВ), що в основному є необов'язковою. Однак усi країни-члени або їхнi призначенi оператори зобов'язанi забезпечувати службу повернення вiдправлень МККВ;

     4.2. служба мiжнародних купонiв для вiдповiдi, якi обмiнюються в будь-якiй країнi-членi. Продаж мiжнародних купонiв для вiдповiдi є необов'язковим;

     4.3. повiдомлення про доставку рекомендованих вiдправлень письмової кореспонденцiї та вiдправлень письмової кореспонденцiї пiд розписку, посилок i вiдправлень з оголошеною цiннiстю. Усi країни-члени та їхнi призначенi оператори приймають повiдомлення про доставку для вхiдних вiдправлень. Однак надання послуги повiдомлення про доставку для вихiдних вiдправлень є необов'язковим.

     5. Опис цих послуг та їхнi тарифи наводяться в Регламентах.

     6. У випадках, коли за наведенi нижче послуги у внутрiшнiй службi стягується оплата спецiальних тарифiв, призначенi оператори мають право стягувати тi самi тарифи за мiжнароднi вiдправлення вiдповiдно до умов, зазначених в Регламентах:

     6.1. доставка дрiбних пакетiв масою понад 500 г;

     6.2. вiдправлення письмової кореспонденцiї, що подаються пiсля граничного термiну подання;

     6.3. вiдправлення, що подаються пiсля закiнчення роботи часу вiдкриття;

     6.4. приймання вiдправлень за мiсцем проживання вiдправника;

     6.5. вiдкликання вiдправлення письмової кореспонденцiї пiсля закiнчення годин вiдкриття;

     6.6. вiдправлення до запитання;

     6.7. зберiгання вiдправлень письмової кореспонденцiї масою понад 500 г i поштових посилок;

     6.8. доставка посилок у вiдповiдь на повiдомлення про надходження;

     6.9. покриття ризикiв, пов'язаних з дiєю форс-мажорних обставин.

Стаття 14
Електронна пошта, EMS, комплексна логiстика та новi служби

     1. Країни-члени або призначенi оператори можуть домовлятися мiж собою про участь у таких службах, якi описанi в Регламентах:

     1.1. електронна пошта, що є поштовою службою, у якiй використовується електронна передача повiдомлень; призначенi оператори можуть полiпшити електронну пошту, запропонувавши службу, що реєструє електронну пошту за рахунок надання пiдтвердження вiдправлення та доставки, надiйного каналу зв'язку мiж аутентифiкованими користувачами, що доповнює електронну пошту;

     1.2. EMS, яка є службою термiнового пересилання документiв i вантажiв, а також, де це можливо, найшвидшою поштовою послугою iз застосуванням фiзичних засобiв. Ця служба може надаватися на пiдставi багатосторонньої типової угоди EMS чи двостороннiх угод.

     1.3. комплексна логiстика, яка є службою, що цiлком задовольняє потреби клiєнтiв у сферi логiстики та включає етапи, якi передують i настають за фiзичним перевезенням товарiв i документiв;

     1.4. електронний поштовий штемпель для сертифiкацiї, що є доказом електронної передачi документiв у вiдповiднiй формi у вiдповiдний час за участю однiєї чи бiльше сторiн.

     2. За спiльної згоди країни-члени або призначенi оператори можуть створити нову службу, яку не передбачено конкретно Актами Союзу. Тарифи, що стосуються нової служби, установлюються кожним вiдповiдним призначеним оператором з урахуванням експлуатацiйних витрат служби.

Стаття 15
Вiдправлення, що не допускаються. Заборони

     1. Загальнi положення

     1.1. Вiдправлення, якi не вiдповiдають умовам, визначеним у Конвенцiї та Регламентах, не приймаються. Вiдправлення, якi пересилаються для сприяння акту шахрайства чи з намiром ухилитися вiд повної сплати належних сум, не допускаються.

     1.2. Винятки стосовно заборон, зазначених у цiй статтi, наводяться в Регламентах.

     1.3. Усi країни-члени або їхнi призначенi оператори мають можливiсть доповнювати списки заборон, якi мiстяться в цiй статтi та якi можуть бути застосованi вiдразу пiсля їхнього внесення до вiдповiдного довiдника.

     2. Заборони для всiх категорiй вiдправлень

     2.1. Унесення зазначених нижче предметiв забороняється в усiх категорiях вiдправлень:

     2.1.1. наркотикiв i психотропних речовин, визначених Мiжнародним комiтетом з контролю за наркотиками, або iнших незаконних речовин, заборонених у країнi призначення;

     2.1.2. предметiв непристойного чи аморального характеру;

     2.1.3. контрафактних i пiратських предметiв;

     2.1.4. iнших предметiв, увезення чи обiг яких заборонено в країнi призначення;.

     2.1.5. предметiв, що за своїм характером чи упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працiвникiв або населення, забруднювати чи псувати iншi вiдправлення, поштове обладнання чи власнiсть третьої сторони;

     2.1.6. документiв, що мають характер поточного та особистого листування мiж особами, iншими, нiж вiдправник та одержувач, чи особами, що проживають з ними.

     3. Вибуховi, займистi чи радiоактивнi матерiали та небезпечнi речi

     3.1. Укладання вибухових, займистих чи iнших небезпечних речей, а також радiоактивних матерiалiв забороняється в усiх категорiях вiдправлень.

     3.2. Укладення неспоряджених вибухових пристроїв i боєприпасiв, у тому числi неспоряджених гранат, снарядiв та iнших аналогiчних предметiв, а також муляжiв таких пристроїв i предметiв заборонено в усi категорiї вiдправлень.

     3.3. Як виняток приймаються для пересилання такi небезпечнi вантажi:

     3.3.1 радiоактивнi матерiали, що пересилаються у вiдправленнях письмової кореспонденцiї та поштових посилках, про якi йдеться в статтi 16.1;

     3.3.2 iнфекцiйнi речовини, що пересилаються у вiдправленнях письмової кореспонденцiї та поштових посилках, про якi йдеться в статтi 16.2.

     4. Живi тварини

     4.1. Живих тварин забороняється пересилати в усiх категорiях вiдправлень.

     4.2. Як виняток приймаються для пересилання у вiдправленнях письмової кореспонденцiї, крiм вiдправлень з оголошеною цiннiстю:

     4.2.1. бджоли, п'явки та шовковики;

     4.2.2. паразити й винищувачi шкiдливих комах, якi призначенi для контролю цих комах i якi обмiнюються мiж офiцiйно визнаними установами;

     4.2.3. мушки родини дрозофiла для медико-бiологiчних дослiджень для офiцiйно визнаних установ.

     4.3. Як виняток приймаються для пересилання в посилках:

     4.3.1. живi тварини, пересилання яких поштою дозволено поштовими правилами вiдповiдних країн.

     5. Укладання кореспонденцiї в посилки

     5.1. Заборонено вкладати в поштовi посилки зазначенi нижче предмети:

     5.1.1. кореспонденцiю, за винятком архiвних документiв, якою обмiнюються особи, iншi, нiж вiдправник та одержувач, чи особи, що проживають з ними.

     6. Монети, банкiвськi бiлети й iншi цiннi предмети

     6.1. Забороняється вкладати монети, банкiвськi бiлети, банкноти чи будь-якi цiннi папери на пред'явника, дорожнi чеки, платину, золото чи срiбло у виробах чи в необробленому виглядi, дорогоцiннi каменi, ювелiрнi вироби та iншi цiннi предмети:

     6.1.1. у вiдправлення письмової кореспонденцiї без оголошеної цiнностi;

     6.1.1.1. однак якщо нацiональне законодавство країн подання та призначення це дозволяє, такi предмети можуть пересилатися в закритому конвертi як рекомендованi вiдправлення;

     6.1.2. у посилках без оголошеної цiнностi, крiм випадкiв, коли вiдповiдно до нацiонального законодавства країн подання та призначення це дозволяється;

     6.1.3. у посилках без оголошеної цiнностi, якими обмiнюються двi країни, що приймають посилки з оголошеною цiннiстю;

     6.1.3.1. крiм того, кожна країна-член або призначений оператор може заборонити вкладення злиткiв золота в посилках з оголошеною цiннiстю чи без оголошеної цiнностi, що виходять або надсилаються на її територiю чи пересилаються транзитом її територiєю; вона може обмежити фактичну вартiсть цих вiдправлень.

     7. Друкованi видання й лiтература для слiпих

     7.1. Друкованi видання й лiтература для слiпих:

     7.1.1. не мають будь-яких написiв або не мiстять будь-яких вiдправлень кореспонденцiї;

     7.1.2. не мiстять будь-яких поштових марок чи бланкiв передоплати, проштемпельованих чи нi, жодних документiв, що мають грошову цiннiсть, крiм випадкiв, коли вiдправлення мiстить як вкладення картку, конверт чи бандероль з друкованою адресою вiдправника вiдправлення або його агента в країнi подання чи призначення першого вiдправлення, повернення якого попередньо сплачено.

     8. Обробка помилково прийнятих вiдправлень

     8.1. Обробка помилково прийнятих вiдправлень визначається в Регламентах. Однак вiдправлення, якi мiстять предмети, зазначенi в пунктах 2.1.1, 2.1.2, 3.1 i 3.2, за жодних обставин не пiдлягають доставцi за призначенням, врученню адресатам чи поверненню до мiсця подання. У разi виявлення пiд час транзитного пересилання предметiв, зазначених у пунктi 2.1.1, 3.1 i 3.2, з ними поводяться згiдно з внутрiшнiм законодавством транзитної країни.

Стаття 16
Допустимi радiоактивнi матерiали й iнфекцiйнi речовини

     1. Радiоактивнi матерiали приймаються для пересилання у вiдправленнях письмової кореспонденцiї та посилках мiж країнами-членами, що заявили про свою готовнiсть приймати цi вiдправлення або на взаємнiй основi, або в одному напрямку вiдповiдно до умов, зазначених нижче:

     1.1. радiоактивнi матерiали комплектують й упаковують згiдно з вiдповiдними положеннями Регламентiв;

     1.2. коли вони пересилаються у вiдправленнях письмової кореспонденцiї, за них стягується тариф прiоритетних вiдправлень чи тариф за листи й реєстрацiю;

     1.3. радiоактивнi матерiали, що мiстяться у вiдправленнях письмової кореспонденцiї чи поштових посилках, надсилаються найшвидшим шляхом, звичайно повiтряним шляхом за умови оплати вiдповiдних додаткових авiацiйних зборiв;

     1.4. радiоактивнi матерiали можуть подаватися лише вiдповiдно вповноваженими на це вiдправниками.

     2. Iнфекцiйнi речовини, за винятком iнфекцiйних речовин категорiї A, заразнi для людини (ООН 2814) i тварин (ООН 2900), допускаються до вкладення у вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки за таких умов:

     2.1. Обмiн iнфекцiйними речовинами категорiї B (ООН 3373) може здiйснюватися поштою тiльки мiж офiцiйно призначеними вiдправниками, визначеними їхнiми компетентними органами. Цi небезпечнi вантажi можуть дозволятися в поштi за умови дотримання чинного нацiонального та мiжнародного законодавства й видання Рекомендацiй ООН з перевезення небезпечних вантажiв, що затверджене Мiжнародною органiзацiєю цивiльної авiацiї (IKAO).

     2.2. Iнфекцiйнi речовини категорiї B (ООН 3373) повиннi оброблятися, запаковуватися й маркуватися згiдно з вiдповiдними положеннями Регламенту письмової кореспонденцiї та Регламенту поштових посилок. Цi вiдправлення оплачуються за тарифом прiоритетних вiдправлень або тарифом рекомендованих листiв. За поштове оброблення цих вiдправлень дозволено стягувати додатковий збiр.

     2.3. Звiльненi вiд податкiв дiагностичнi зразки хворих (людей або тварин) можуть пересилатися поштою лише мiж офiцiйно визнаними вiдправниками, що визначенi їхнiми компетентними органами. Цi небезпечнi вантажi можуть допускатися в поштi за умови дотримання чинних положень нацiонального та мiжнародного законодавства та видання Рекомендацiй ООН з перевезення небезпечних вантажiв, що затверджене Мiжнародною органiзацiєю цивiльної авiацiї (IKAO).

     2.4. Дiагностичнi зразки хворих (людей або тварин), що звiльненi вiд поштових зборiв, повиннi оброблятися, запаковуватися й маркуватися вiдповiдно до положень Регламенту письмової кореспонденцiї. За цi вiдправлення стягується тариф прiоритетних вiдправлень або тариф рекомендованих листiв. За поштове оброблення цих вiдправлень дозволяється стягувати додатковий тариф.

     2.5. Допуск iнфекцiйних речовин i звiльнених вiд поштових зборiв дiагностичних зразкiв хворих (людей або тварин) обмежується вiдносинами мiж країнами-членами, що оголосили згоду прийняти цi вiдправлення або на взаємнiй основi, або в одному напрямку.

     2.6. Iнфекцiйнi речовини та звiльненi вiд поштових зборiв дiагностичнi зразки хворих (людей або тварин) дозволяється пересилати найшвидшим шляхом, звичайно повiтряним шляхом за умови оплати вiдповiдних додаткових авiацiйних зборiв i з наданням прiоритету в доставцi.

Стаття 17
Рекламацiї

     1. Кожний призначений оператор зобов'язаний приймати рекламацiї стосовно посилок чи рекомендованих вiдправлень, вiдправлень з оголошеною цiннiстю або вiдправлень пiд розписку, якi поданi в її службi чи в службi iншого призначеного оператора, якщо тiльки рекламацiї представленi протягом шести мiсяцiв починаючи з наступного дня пiсля дня подачi вiдправлення. Рекламацiї надсилаються прiоритетною поштою, EMS або електронною поштою. Перiод у шiсть мiсяцiв стосується вiдносин мiж позивачами та призначеними операторами й не включає строку пересилання рекламацiй мiж призначеними операторами.

     2. Рекламацiї приймаються вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентах.

     3. Рекламацiї є безоплатними. Однак додатковi послуги, пов'язанi з проханням про пересилання вiдповiдi за допомогою EMS, у принципi, оплачуються за рахунок подавця рекламацiї.

Стаття 18
Митний контроль. Мито й iншi збори

     1. Призначенi оператори країни подання та призначенi оператори країни призначення вiдповiдно до законодавства цих країн мають право подавати вiдправлення для митного огляду.

     2. За вiдправлення, що пiдлягають митному контролю, може стягуватися тариф за надання до митницi, орiєнтовний розмiр якого встановлено в Регламентах. Цей тариф стягується лише за надання до митницi або за митний огляд вiдправлень, на якi нараховуються митнi збори чи будь-якi iншi подiбнi збори.

     3. Призначенi оператори, що мають дозвiл здiйснювати митний огляд вiд iменi клiєнтiв, можуть стягувати з клiєнтiв тариф, що ґрунтується на фактичних витратах. Вiдповiдно до нацiонального законодавства цей тариф може стягуватися за всi задекларованi на митницi вiдправлення, у тому числi вiдправлення, звiльненi вiд митних зборiв. Клiєнти повиннi бути заздалегiдь поiнформованi про вiдповiдний тариф.

     4. Призначеним операторам дозволяється стягувати з вiдправникiв чи одержувачiв вiдправлень, залежно вiд випадку, митнi збори й усi iншi можливi збори.

Стаття 19
Обмiн закритою кореспонденцiєю з вiйськовими пiдроздiлами

     1. Обмiн закритою письмовою кореспонденцiєю може здiйснюватися за допомогою сухопутних, морських чи повiтряних служб iнших країн:

     1.1. мiж поштовими установами будь-якої країни-члена та командувачами вiйськових пiдроздiлiв, що знаходяться в розпорядженнi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     1.2. мiж командувачами таких вiйськових пiдроздiлiв;

     1.3. мiж поштовими установами будь-якої країни-члена та командувачами морських, повiтряних чи вiйськових пiдроздiлiв, вiйськових суден чи лiтакiв тiєї самої країни, що знаходяться за кордоном;

     1.4. мiж командувачами морських, повiтряних чи вiйськових пiдроздiлiв, вiйськових суден чи лiтакiв однiєї й тiєї самої країни.

     2. Закритi вiдправлення письмової кореспонденцiї, зазначенi в пунктi 1, обмежуються вiдправленнями, що адресуються членам вiйськових пiдроздiлiв або офiцерам й екiпажам суден чи лiтакiв, що одержують або вiдправляють кореспонденцiю, чи вiдправляються ними. Тарифи та умови вiдправлень, що до них застосовуються, визначаються згiдно з правилами призначеного оператора країни-члена, що надала в розпорядження вiйськовий пiдроздiл або якiй належать судна чи лiтаки.

     3. За вiдсутностi особливої домовленостi призначений оператор країни-члена, що надала в розпорядження вiйськовий пiдроздiл або якiй належать вiйськовi судна чи лiтаки, зобов'язаний оплатити вiдповiдним призначеним операторам транзитнi витрати стосовно кореспонденцiї, кiнцевi витрати й витрати на повiтряне перевезення.

Стаття 20
Стандарти й норми якостi служби

     1. Країни-члени або їхнi призначенi оператори повиннi встановлювати та публiкувати свої стандарти й норми доставки вхiдних вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок.

     2. Цi стандарти й норми, збiльшенi на час, який є необхiдним для митного контролю, не повиннi бути менш сприятливими, нiж тi, що застосовуються до подiбних вiдправлень їхньої внутрiшньої служби.

     3. Країни-члени подання або їхнi призначенi оператори повиннi також встановлювати й публiкувати стандарти пересилання з кiнця в кiнець для прiоритетних вiдправлень та авiацiйних вiдправлень письмової кореспонденцiї, а також для поштових посилок i посилок економ-класу (наземних).

     4. Країни-члени або їхнi призначенi оператори здiйснюють оцiнку застосування стандартiв у сферi якостi служби.

ГЛАВА 2
Вiдповiдальнiсть

Стаття 21
Вiдповiдальнiсть призначених операторiв. Вiдшкодування

     1. Загальнi положення

     1.1. За винятком випадкiв, передбачених у статтi 22, призначенi оператори вiдповiдають за:

     1.1.1. втрату, крадiжку чи пошкодження рекомендованих вiдправлень, простих посилок та вiдправлень з оголошеною цiннiстю;

     1.1.2. втрату вiдправлень пiд розписку;

     1.1.3. повернення рекомендованих вiдправлень, вiдправлень з оголошеною цiннiстю i простих посилок, про причину недоставлення яких не повiдомлено.

     1.2. Призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi за вiдправлення, iншi, нiж тi, якi зазначенi в пунктах 1.1.1 та 1.1.2.

     1.3. В усiх iнших випадках, якi не передбаченi цiєю Конвенцiєю, призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi.

     1.4. Якщо втрата чи повне пошкодження рекомендованих вiдправлень, простих посилок та вiдправлень з оголошеною цiннiстю є результатом форс-мажорних обставин, якi не дають приводу для вiдшкодування, то вiдправник має право на вiдшкодування сплачених пiд час подання вiдправлення зборiв за винятком страхового збору.

     1.5. Суми вiдшкодування, якi сплачуються, не повиннi перевищувати сум, установлених у Регламентах письмової кореспонденцiї та Регламентi поштових посилок.

     1.6. У справi про вiдповiдальнiсть непрямi збитки та нереалiзованi прибутки не враховуються у вiдшкодування, яке повинно бути сплачено.

     1.7. Усi положення стосовно вiдповiдальностi призначених операторiв є беззаперечними, обов'язковими та вичерпними. Призначенi оператори за будь-яких обставин не несуть вiдповiдальностi, навiть у випадку серйозної помилки, вище межi, установленої в Конвенцiї та Регламентах.

     2. Рекомендованi вiдправлення

     2.1. У разi втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування, установлене в Регламентi письмової кореспонденцiї. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яку встановлено в Регламентi письмової кореспонденцiї, то призначенi оператори мають право сплатити цю меншу суму й на цiй пiдставi одержати вiдшкодування вiд iнших призначених операторiв, яких це може стосуватися.

     2.2. У разi часткової крадiжки або часткового пошкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв або пошкодження.

     3. Вiдправлення пiд розписку

     3.1. У разi втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження вiдправлення пiд розписку вiдправник має право тiльки на вiдшкодування сплачених пiд час подання вiдправлень зборiв.

     4. Простi посилки

     4.1. У разi втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування, установлене Регламентом поштових посилок. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яку встановлено в Регламентi поштових посилок, то призначенi оператори мають право сплатити цю меншу суму й на цiй пiдставi одержати вiдшкодування вiд iнших призначених операторiв, яких це може стосуватися.

     4.2. У разi часткової крадiжки або часткового пошкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, у принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв або пошкоджень.

     4.3. Призначенi оператори можуть домовлятися мiж собою про застосування у двостороннiх вiдносинах суми за посилку, установленої в Регламентi поштових посилок, незалежно вiд її маси.

     5. Вiдправлення з оголошеною цiннiстю

     5.1. У разi втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, яке вiдповiдає, у принципi, сумi оголошеної цiнностi в СПЗ.

     5.2. У разi часткової крадiжки або часткового пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, яке вiдповiдає, у принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв. Однак це вiдшкодування в жодному разi не може перевищувати суми оголошеної цiнностi, вираженої в СПЗ.

     6. У разi повернення рекомендованого вiдправлення письмової кореспонденцiї чи вiдправлення письмової кореспонденцiї з оголошеною цiннiстю, про причину недоставлення яких не повiдомлено, вiдправник має право тiльки на вiдшкодування сплачених пiд час подання вiдправлення зборiв.

     7. У разi повернення посилки, про причину недоставлення яких не повiдомлено, вiдправник має право на вiдшкодування зборiв, сплачених пiд час подання посилки в країнi подання, та затрат, пов'язаних з поверненням посилки з країни призначення.

     8. У випадках, зазначених у пунктах 2, 4 та 5, сума вiдшкодування розраховується вiдповiдно до конвертованої в СПЗ iснуючої цiни таких самих предметiв чи товарiв у мiсцi та в момент прийому вiдправлень для пересилання. За вiдсутностi iснуючих цiн вiдшкодування розраховується вiдповiдно до звичайної цiни предметiв чи товарiв, вартiсть яких оцiнюється на тих самих пiдставах.

     9. Якщо вiдшкодування необхiдно сплатити за втрату, повну крадiжку чи повне пошкодження рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вiдправник чи, залежно вiд випадку, адресат має право на вiдшкодування сплачених ним пiд час подання вiдправлення тарифiв i зборiв, за винятком реєстрацiйного чи страхового збору. Те саме стосується рекомендованих вiдправлень, простих посилок чи вiдправлень з оголошеною цiннiстю, вiд яких через їхнiй поганий стан вiдмовилися одержувачi, якщо до цього причетна поштова служба й за це необхiдно нести вiдповiдальнiсть.

     10. Незалежно вiд положень пунктiв 2, 4 та 5, адресат має право на вiдшкодування пiсля доставки розкраденого чи пошкодженого рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю.

     11. Призначений оператор країни подання має право у своїй країнi виплачувати вiдправникам за рекомендованi вiдправлення та посилки з оголошеною цiннiстю вiдшкодування, передбаченi її нацiональним законодавством, якщо тiльки вони не меншi вiд тих, що зазначенi в пунктах 2.1 та 4.1. Те саме стосується й призначеного оператора країни призначення, коли вiдшкодування виплачується адресатовi. Однак суми, установленi в пунктах 2.1 та 4.1, застосовуються:

     11.1. у разi вимоги, висунутої проти вiдповiдального призначеного оператора;

     11.2. якщо вiдправник вiдмовляється вiд своїх прав на користь адресата або навпаки.

     12. Жоднi застереження стосовно перевищення термiнiв розгляду рекламацiй i виплати вiдшкодувань призначеним операторам, у тому числi перiодiв та умов, установлених у Регламентах, не застосовуються, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi.

Стаття 22
Звiльнення країн-членiв i призначених операторiв вiд вiдповiдальностi

     1. Призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi за рекомендованi вiдправлення, вiдправлення пiд розписку, посилки та вiдправлення з оголошеною цiннiстю, доставку яких вони здiйснили вiдповiдно до умов, установлених їхнiми внутрiшнiми правилами для вiдправлень тiєї самої категорiї. Однак вiдповiдальнiсть зберiгається:

     1.1. якщо крадiжка чи пошкодження встановленi або до доставки, або пiд час доставки вiдправлення;

     1.2. якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє, адресат чи, у належному випадку, вiдправник пiд час повернення вiдправлення в мiсце подання робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи пошкодженого вiдправлення;

     1.3. якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє й рекомендоване вiдправлення доставляється в поштову скриньку, але одержувач заявляє про неодержання вiдправлення;

     1.4. якщо одержувач або, у випадку повернення в мiсця подання, вiдправник посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє призначеному оператору, що видав вiдправлення, про виявлення ним крадiжки чи пошкодження. Вiн повинен надати доказ того, що крадiжка чи пошкодження не сталися пiсля доставки. Термiн "негайно" повинен тлумачиться вiдповiдно до нацiонального законодавства.

     2. Країни-члени та призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi:

     2.1. у разi дiї форс-мажорних обставин за умови дотримання статтi 13.6.9;

     2.2. у випадку, коли вони не можуть нести вiдповiдальнiсть за вiдправлення внаслiдок знищення службових документiв у результатi форс-мажорних обставин, якщо їхню вiдповiдальнiсть не доведено iншим чином;

     2.3. якщо така втрата, крадiжка чи пошкодження є виною чи наслiдком недбалостi вiдправника чи викликанi властивостями вмiсту вiдправлення;

     2.4. у випадку вiдправлень, що пiдпадають пiд заборони, зазначенi в статтi 15;

     2.5. у разi конфiскацiї згiдно iз законодавством країни призначення вiдповiдно до повiдомлення країни-члена або призначеного оператора цiєї країни;

     2.6. у випадку вiдправлень з оголошеною цiннiстю, стосовно яких заявлено неправдиву цiннiсть, яка перевищує фактичну вартiсть вмiсту;

     2.7. якщо вiдправник не подав жодної рекламацiї в межах шести мiсяцiв вiд дня, наступного за днем подання вiдправлення;

     2.8. у випадку посилок вiйськовополонених та iнтернованих цивiльних осiб;

     2.9. якщо в дiях вiдправника вбачаються елементи шахрайства для отримання компенсацiї.

     3. Країни-члени та призначенi оператори не несуть жодної вiдповiдальностi за митнi декларацiї, у якiй би формi вони не були складенi, та за рiшення, прийнятi митними службами пiд час перевiрки вiдправлень, що пiдлягають митному огляду.

Стаття 23
Вiдповiдальнiсть вiдправника

     1. Вiдправник несе вiдповiдальнiсть за тiлеснi ушкодження, заподiянi поштовим службовцям, i за всi пошкодження, завданi iншим поштовим вiдправленням, а також поштовому обладнанню в результатi вiдправлення предметiв, якi є неприйнятними для пересилання чи не вiдповiдають умовам допуску.

     2. У випадку пошкодження iнших поштових вiдправлень вiдправник несе вiдповiдальнiсть за кожне пошкоджене вiдправлення в тих самих межах, що й призначенi оператори.

     3. Вiдправник несе вiдповiдальнiсть, навiть якщо установа подання прийняла таке вiдправлення.

     4. Однак якщо вiдправник дотримувався умов допуску, вiн не несе вiдповiдальностi, якщо з боку призначених операторiв або перевiзникiв пiд час обробки вiдправлення мали мiсце помилки чи недбалiсть пiсля його приймання.

Стаття 24
Виплата вiдшкодування

     1. За умови дотримання права подання позову до призначеного оператора, який несе вiдповiдальнiсть, зобов'язання виплати вiдшкодування та повернення тарифiв i зборiв покладається або на призначеного оператора країни подання, або на призначеного оператора країни призначення.

     2. Вiдправник має право вiдмовитися вiд своїх прав на вiдшкодування на користь адресата. I навпаки, адресат має право вiдмовитися вiд своїх прав на користь вiдправника. Вiдправник чи адресат можуть уповноважити третю особу одержати вiдшкодування, якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє.

Стаття 25
Можливе стягнення вiдшкодування з вiдправника чи адресата

     1. Якщо пiсля виплати вiдшкодування рекомендоване вiдправлення, посилка чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю або частина вмiсту, що ранiше вважалися втраченими, знайденi, то вiдправник чи адресат, залежно вiд ситуацiї, отримує повiдомлення про те, що вiдправлення може бути йому передано в межах трьох мiсяцiв пiсля повернення ним суми виплаченого вiдшкодування. Водночас у нього запитують про те, кому повинно бути вручено вiдправлення. У разi вiдмови чи вiдсутностi вiдповiдi в межах установленого строку такий самий порядок застосовується стосовно адресата чи, залежно вiд обставин, стосовно вiдправника з наданням цiй особi права дати вiдповiдь у межах того самого перiоду часу.

     2. Якщо вiдправник та адресат вiдмовляються одержати вiдправлення чи не дають вiдповiдi в межах перiоду часу, передбаченого в пунктi 1, то воно переходить у власнiсть призначеного оператора чи, де це є доцiльним, призначених операторiв, якi зазнали збиткiв.

     3. У разi подальшого виявлення вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вартiсть вмiсту якого визнана нижчою вiд суми виплаченого вiдшкодування, вiдправник чи одержувач, залежно вiд випадку, повинен повернути суму вiдшкодування за вручення вiдправлення, незалежно вiд наслiдкiв, що випливають зi зловмисного оголошення цiнностi.

ГЛАВА 3
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 26
Подача вiдправлень письмової кореспонденцiї за кордон

     1. Призначений оператор не зобов'язаний нi пересилати, нi доставляти адресатам вiдправлення письмової кореспонденцiї, вiдправники яких, проживаючи на територiї її країни-члена, здають чи доручають здачу вiдправлень в iншiй країнi для того, щоб скористатися сприятливiшими тарифними умовами в тiй країнi.

     2. Положення пункту 1 застосовуються однаковою мiрою як до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих у країнi проживання вiдправника та перевезених пiсля цього через кордон, так i до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих в iншiй країнi.

     3. Призначений оператор країни призначення може вимагати вiд вiдправника, а у випадку, коли це неможливо, вiд призначеного оператора країни подання сплати внутрiшнiх тарифiв. Якщо нi вiдправник, нi призначений оператор країни подання не згоднi сплачувати цi тарифи в строк, установлений призначеним оператором країни призначення, цей призначений оператор може або повернути цi вiдправлення призначеному оператору країни подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згiдно зi своїм нацiональним законодавством.

     4. Призначений оператор не зобов'язаний надсилати чи доставляти одержувачам вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi вiдправники подали самi або через кого-небудь у великiй кiлькостi в країнi, iншiй, нiж та, у якiй вони проживають, якщо сума кiнцевих витрат, якi необхiдно стягнути, виявляється меншою, нiж сума, яку стягували б, якби вiдправлення були поданi в країнi проживання вiдправникiв. Призначений оператор країни призначення може вимагати вiд призначеного оператора країни подання вiдшкодування понесених витрат, яке не може перевищувати найбiльшої суми двох таких сум: або 80 % внутрiшнього тарифу, що застосовується до еквiвалентних вiдправлень, або тарифи, що застосовуються вiдповiдно до статей 28.3 - 28.7 чи 29.7, залежно вiд випадку. Якщо призначений оператор країни подання вiдмовляється сплатити необхiдну суму в строк, установлений призначеним оператором країни призначення, то останнiй може або повернути вiдправлення призначеному оператору країни подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх вiдповiдно до свого нацiонального законодавства.

ЧАСТИНА III
Оплата

ГЛАВА 1
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 27
Кiнцевi витрати. Загальнi положення

     1. За винятком передбачених у Регламентах випадкiв звiльнення вiд оплати, кожний призначений оператор, що одержує вiд iншого призначеного оператора вiдправляння письмової кореспонденцiї, має право стягувати з призначеного оператора вiдправлення плату за витрати, викликанi у зв'язку з одержаною мiжнародною поштою.

     2. Для застосування положень про сплату кiнцевих витрат своїми призначеними операторами, країни й територiї класифiкуються згiдно зi списками, складеними iз цiєю метою Конгресом в його резолюцiї C 18/2008, як зазначено нижче:

     2.1. країни й територiї, що входять до кiнцевої системи до 2010 року;

     2.2. країни й територiї, що входять до кiнцевої системи з 2010 й 2012 рокiв (новi країни кiнцевої системи);

     2.3. країни й територiї, що входять до перехiдної системи.

     3. Положення цiєї Конвенцiї стосовно сплати кiнцевих витрат є перехiдними домовленостями, що призведе до прийняття наприкiнцi перехiдного перiоду системи оплати з урахуванням специфiчних для кожної країни елементiв.

     4. Доступ до внутрiшньої служби. Прямий доступ

     4.1. У принципi, кожний призначений оператор застосовує стосовно iнших призначених операторiв усi тарифи, умови, що пропонуються в його внутрiшнiй службi на умовах, аналогiчних тим, що пропонуються для його нацiональних клiєнтiв. Призначений оператор країни призначення повинен оцiнити, чи виконав призначений оператор країни подання умови у сферi прямого доступу.

     4.2. Призначенi оператори країн кiнцевої системи надають iншим призначеним операторам тарифнi ставки, умови, що пропонуються в їхнiй внутрiшнiй службi на умовах, аналогiчних тим, що пропонуються для їхнiх нацiональних клiєнтiв.

     4.3. На свiй розсуд призначенi оператори нових країн кiнцевої системи мають право не надавати iншим призначеним операторам тарифних ставок, умов, що пропонуються в їхнiй внутрiшнiй службi на умовах, аналогiчних тим, що пропонуються для їхнiх нацiональних клiєнтiв. Однак цi призначенi оператори мають право надавати обмеженому числу призначених операторiв умови внутрiшнього режиму на взаємнiй основi протягом дворiчного пробного перiоду. Пiсля закiнчення цього перiоду вони повиннi або припинити, або продовжувати надавати умови внутрiшнього режиму всiм призначеним операторам. Однак якщо призначенi оператори нових країн кiнцевої системи звертаються до призначених операторiв країн кiнцевої системи з проханням про застосування до них умов внутрiшнього режиму, вони повиннi надавати всiм iншим призначеним операторам тарифи, умови, що пропонуються в їхнiй внутрiшнiй службi на умовах, аналогiчних тим, що пропонуються для їхнiх нацiональних клiєнтiв.

     4.4. На свiй розсуд призначенi оператори країн перехiдної системи можуть не пропонувати iншим призначеним операторам користуватися умовами внутрiшнього режиму. Однак вони можуть на свiй вибiр зробити доступними умови внутрiшнього режиму для обмеженого числа призначених операторiв на взаємнiй основi протягом дворiчного пробного перiоду. Пiсля закiнчення цього перiоду вони повиннi вибрати один з варiантiв: або припинити надавати доступ до умов свого внутрiшнього режиму, або й надалi робити доступними для всiх призначених операторiв умови свого внутрiшнього режиму.

     5. Оплата кiнцевих витрат ґрунтується на якостi служби в країнi призначення. Унаслiдок цього Рада поштової експлуатацiї уповноважена дозволяти додатковi виплати компенсацiї, зазначеної в статтях 28 i 29 для заохочення участi в системах контролю та заохочення призначених операторiв, що дотримуються своїх контрольних показникiв у сферi якостi. У разi недостатнього рiвня якостi Рада поштової експлуатацiї може також установлювати штрафи, однак компенсацiя не може бути нижчою за мiнiмальну компенсацiю вiдповiдно до статей 28 й 29.

     6. Будь-який призначений оператор може цiлком або частково вiдмовитися вiд оплати, передбаченої в пунктi 1.

     7. Для мiшкiв М застосовується тарифна ставка кiнцевих витрат, що становить 0,793 СПЗ за кiлограм. Для розрахунку кiнцевих витрат мiшки М масою менше 5 кг прирiвнюються до мiшкiв масою 5 кг.

     8. Для рекомендованих вiдправлень передбачається додаткова оплата в розмiрi 0,55 СПЗ за вiдправлення на 2010 i 2011 роки й 0,6 СПЗ на 2012 i 2013 роки. Для вiдправлень з оголошеною цiннiстю передбачається додаткова оплата в розмiрi 1,1 СПЗ за вiдправлення на 2010 i 2011 роки й 1,2 СПЗ на 2012 та 2013 роки. Рада поштової експлуатацiї має право дозволяти додатковi виплати компенсацiї за цi та iншi додатковi послуги в разi, якщо послуги, що надаються, мiстять додатковi характеристики, якi повиннi бути обумовленi в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     9. На пiдставi двосторонньої чи багатосторонньої угоди будь-який призначений оператор може застосовувати для розрахункiв по кiнцевим витратам iншi системи оплати.

     10. На необов'язковiй основi призначенi оператори можуть проводити обмiн непрiоритетною поштою, надаючи знижку в розмiрi 10 % прiоритетної тарифної ставки кiнцевих витрат.

     11. На необов'язковiй основi призначенi оператори можуть проводити обмiн вiдсортованою за форматом поштою за дисконтованою тарифною ставкою кiнцевих витрат.

     12. Положення, що застосовуються мiж призначеними операторами країн кiнцевої системи, поширюються на будь-якого призначеного оператора перехiдної системи, який заявляє про своє бажання приєднатися до кiнцевої системи. Рада поштової експлуатацiї може визначити в Регламентi письмової кореспонденцiї перехiднi заходи. Положення кiнцевої системи можуть поширюватися в повному обсязi на будь-яких нових призначених операторiв кiнцевої системи, що заявляють про своє бажання в повному обсязi застосовувати всi цi положення без перехiдних заходiв.

Стаття 28
Кiнцевi витрати. Положення, що застосовуються до поштових потокiв мiж призначеними операторами країн кiнцевої системи

     1. Оплата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, у тому числi пошти у великiй кiлькостi, але виключаючи мiшки М i вiдправлення МККВ, установлюється, виходячи iз застосування тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, що вiдображають витрати на обробку в країнi призначення; цi витрати повиннi бути пов'язанi з внутрiшнiми тарифами. Розрахунок тарифiв здiйснюється вiдповiдно до умов, зазначених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     2. Плата за вiдправлення МККВ здiйснюється так, як це описано в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     3. Тарифи за вiдправлення й за кiлограм розраховуються на основi вiдсотка суми тарифу за прiоритетний лист внутрiшнього режиму масою 20 г таким способом: 70 % для країн, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 року, i 100 % для країн, що приєднуються до кiнцевої системи з 2010 або 2012 року (новi країни кiнцевої системи).

     4. Протягом 2009 й 2010 року Рада поштової експлуатацiї проведе вивчення стосовно витрат на обробку вхiдної пошти. Якщо це вивчення покаже процентне значення, iнше, нiж 70 %, якi встановленi в пунктi 3, то РПЕ повинна визначити, чи треба змiнити вiдсоток тарифу за прiоритетний лист масою 20 г на 2012 i 2013 роки.

     5. З використовуваного для розрахунку тарифу, зазначеного в пунктi 3, для 2010 й 2011 рокiв вiднiмається 50 % ПДВ чи iнших податкiв, для 2012 й 2013 рокiв це вирахування складає 100 %.

     6. Тарифи, якi застосовуються до потокiв мiж країнами, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 року, не можуть перевищувати:

     6.1. на 2010 рiк: 0,253 СПЗ за вiдправлення та 1,980 СПЗ за кiлограм;

     6.2. на 2011 рiк: 0,263 СПЗ за вiдправлення та 2,059 СПЗ за кiлограм;

     6.3. на 2012 рiк: 0,274 СПЗ за вiдправлення та 2,141 СПЗ за кiлограм;

     6.4. на 2013 рiк: 0,285 СПЗ за вiдправлення та 2,227 СПЗ за кiлограм.

     7. Тарифи, якi застосовуються до потокiв мiж країнами, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 року, не можуть бути нижче тарифних ставок 2009 року до застосування зв'язку з якiстю послуги. Цi тарифи також не повиннi бути нижче таких:

     7.1. на 2010 рiк: 0,165 СПЗ за вiдправлення та 1,669 СПЗ за кiлограм;

     7.2. на 2011 рiк: 0,169 СПЗ за вiдправлення та 1,709 СПЗ за кiлограм;

     7.3. на 2012 рiк: 0,173 СПЗ за вiдправлення та 1,750 СПЗ за кiлограм;

     7.4. на 2013 рiк: 0,177 СПЗ за вiдправлення та 1,792 СПЗ за кiлограм.

     8. Тарифнi ставки, що застосовуються для потокiв призначенням у новi країни кiнцевої системи, з них або мiж ними, за винятком пошти у великiй кiлькостi, установлюються в розмiрi:

     8.1. на 2010 рiк: 0,155 СПЗ за вiдправлення та 1,562 СПЗ за кiлограм;

     8.2. на 2011 рiк: 0,159 СПЗ за вiдправлення та 1,610 СПЗ за кiлограм;

     8.3. на 2012 рiк: 0,164 СПЗ за вiдправлення та 1,648 СПЗ за кiлограм;

     8.4. на 2013 рiк: 0,168 СПЗ за вiдправлення та 1,702 СПЗ за кiлограм.

     9. Оплата за пошту у великiй кiлькостi здiйснюється вiдповiдно до застосування тарифних ставок за вiдправлення й за кiлограм, якi передбаченi в пунктах 3 - 7 статтi 28.

     10. За рекомендованi вiдправлення та вiдправлення з оголошеною цiннiстю, що не мають iдентифiкатора зi штриховим кодом або мають iдентифiкатор зi штриховими кодом, що не вiдповiдає технiчному стандарту S10 ВПС, стягується додаткова плата в розмiрi 0,5 СПЗ за вiдправлення, якщо не буде досягнуто iншої домовленостi на двостороннiй основi.

     11. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, до цiєї статтi не застосовуються.

Стаття 29
Кiнцевi витрати. Положення, що застосовуються до поштових потокiв призначенням у країни перехiдної системи, з них та мiж ними

     1. Пiд час пiдготовки до приєднання до кiнцевої системи для призначених операторiв країн перехiдної системи кiнцевих витрат оплата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, у тому числi пошти у великiй кiлькостi, але виключаючи мiшки М i вiдправлення МККВ, установлюється на пiдставi щорiчних збiльшень у розмiрi 2,8 % за тарифними ставками 2009 року, скоригованими вiдповiдно до всесвiтньої середньої кiлькостi вiдправлень за кiлограм, що становить 14,64.

     2. Плата за вiдправлення МККВ так, як це описано в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     3. Тарифнi ставки, що застосовуються до потокiв призначенням у країни перехiдної системи, з них та мiж ними, є такими:

     3.1. на 2010 рiк: 0,155 СПЗ за вiдправлення та 1,562 СПЗ за кiлограм;

     3.2. на 2011 рiк: 0,159 СПЗ за вiдправлення та 1,610 СПЗ за кiлограм;

     3.3. на 2012 рiк: 0,164 СПЗ за вiдправлення та 1,648 СПЗ за кiлограм;

     3.4. на 2013 рiк: 0,168 СПЗ за вiдправлення та 1,702 СПЗ за кiлограм.

     4. Для потокiв, менше 100 тонн на рiк, компоненти за кiлограм i за вiдправлення повиннi бути перетворенi в загальну ставку за кiлограм на основi всесвiтньої середньої кiлькостi вiдправлень за кiлограм, що становить 14,64. Застосовуються такi тарифнi ставки:

     4.1. на 2010 рiк: 3,831 СПЗ за кiлограм;

     4.2. на 2011 рiк: 3,938 СПЗ за кiлограм;

     4.3. на 2012 рiк: 4,049 СПЗ за кiлограм;

     4.4. на 2013 рiк: 4,162 СПЗ за кiлограм.

     5. Для поштових потокiв понад 100 тонн на рiк зазначенi тарифнi ставки застосовуються в тому випадку, якщо нi призначений оператор країни подання, нi, призначений оператор країни призначення не звернуться з проханням про застосування механiзму перегляду для змiни тарифної ставки на основi фактичної кiлькостi вiдправлень за кiлограм, а не на основi всесвiтнього середнього значення. Вибiрка для застосування механiзму перегляду застосовується вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     6. Перегляд на зниження загального тарифу, зазначеного в пунктi 4, не може застосовуватися країною кiнцевої системи стосовно країни перехiдної системи, якщо тiльки остання не вимагає перегляду в протилежному напрямi.

     7. Вiдшкодування призначеним операторам країн кiнцевої системи за пошту у великiй кiлькостi, установлюється шляхом застосування тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, передбачених у статтi 28. За отриману пошту у великiй кiлькостi призначенi оператори перехiдної системи можуть вимагати оплати вiдповiдно до пункту 3.

     8. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, до цiєї статтi не застосовуються.

Стаття 30
Фонд якостi служби

     1. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються всiма країнами й територiями країнам, уключеним Конгресом до країн групи 5 стосовно кiнцевих витрат i Фонду якостi служби, пiдлягають збiльшенню на 20 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення Фонду якостi служби (далi - ФЯС) для полiпшення якостi служби в країнах групи 5. Жоднi такi платежi не здiйснюються мiж країнами, уключеними до групи 5.

     2. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи 1, країнам, уключеним Конгресом до групи 4, пiдлягають збiльшенню на 10 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах, уключених до групи 4.

     3. З 1 сiчня 2012 року кiнцевi витрати, за винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, оплачуванi країнами та територiями, уключеними Конгресом до групи 2, країнам, уключеним Конгресом до групи 4, пiдлягають збiльшенню на 10 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах, уключених до групи 4.

     4. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень, у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи країн 1, якi знаходилися в кiнцевiй системi до 2010 року, країнам, уключеним Конгресом до групи 3, пiдлягають збiльшенню на 8 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 3.

     5. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень, у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи країн 1, якi приєднаються до кiнцевої системи у 2010 роцi, країнам, уключеним Конгресом до групи 3, пiдлягають збiльшенню на 4 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 3.

     6. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, з 1 сiчня 2012 року кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи 2, країнам, уключеним Конгресом до групи 3, пiдлягають збiльшенню на 4 % тарифiв, зазначених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 3.

     7. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень, у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи 1, країнам, уключеним Конгресом до групи країн 2, якi до 2010 року користувалися збiльшенням в розмiрi 8 %, у 2010 й 2011 роках пiдлягають збiльшенню на 4 % тарифiв, зазначених у статтi 29, а у 2012 й 2013 роках - збiльшенню на 2 % тарифiв, зазначених у статтi 28.8, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 2.

     8. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ i поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, уключеними Конгресом до групи 1, країнам, уключеним Конгресом до групи країн 2, якi до 2010 року користувалися збiльшенням у розмiрi 1 %, пiдлягають у 2010 й 2011 роках збiльшенню на 1 % тарифiв, установлених у статтi 29, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 2.

     9. Сукупна сума кiнцевих витрат, яка виплачується у ФЯС для полiпшення якостi послуг у країнах, що входять до груп 2, 3, 4 та 5, обмежується мiнiмумом 12565 СПЗ за рiк для кожної країни-одержувача. Додатковi грошовi суми, необхiднi для досягнення цiєї мiнiмальної суми, виставляються в рахунках країнам, якi входили до кiнцевої системи до 2010 року, пропорцiйно обмiнюваним обсягам.

     10. Регiональнi проекти повиннi, зокрема, сприяти реалiзацiї програм ВПС стосовно пiдвищення якостi служби та впровадженню систем аналiтичного облiку в країнах, що розвиваються. Не пiзнiше 2010 року Рада поштової експлуатацiї затвердить вiдповiднi процедури стосовно фiнансування цих проектiв.

Стаття 31
Транзитнi витрати

     1. За пересилання закритої кореспонденцiї та вiдправлень, що пересилаються вiдкритим транзитом, якими обмiнюються два призначених оператора чи двi установи однiєї й тiєї самої країни-члена за допомогою служб одного чи декiлькох призначених операторiв (послуги третьої сторони), необхiдно сплачувати транзитнi витрати. Вони є компенсацiєю за послуги сухопутного, морського та повiтряного транзиту. Цей принцип також застосовується до засланих вiдправлень або до помилково надiсланої кореспонденцiї.

ГЛАВА 2
Iншi положення

Стаття 32
Основнi тарифи та положення, що стосуються витрат на авiацiйнi перевезення

     1. Основний тариф, який застосовується у розрахунках мiж призначеними операторами за авiацiйнi перевезення, затверджується Радою поштової експлуатацiї. Вiн розраховується Мiжнародним бюро згiдно iз формулою, наведеною в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     2. Розрахунок витрат на авiацiйнi перевезення закритої кореспонденцiї, прiоритетних вiдправлень, авiацiйних вiдправлень та авiацiйних посилок, що надсилаються вiдкритим транзитом, засланих вiдправлень i помилково надiсланої кореспонденцiї, а також вiдповiднi методи облiку описуються в Регламентах письмової кореспонденцiї та поштових посилок.

     3. Витрати на перевезення на всiй вiдстанi повiтряного шляху покриваються:

     3.1. за рахунок призначеного оператора країни подання, якщо йдеться про закриту кореспонденцiю, у тому числi коли ця кореспонденцiя проходить транзитом через одного чи бiльше промiжних призначених операторiв;

     3.2. у випадку прiоритетних та авiацiйних вiдправлень, якi пересилаються вiдкритим транзитом, у тому числi засланих вiдправлень, призначеним оператором, що передає цi вiдправлення iншому призначеному оператору.

     4. Такi самi правила застосовуються до вiдправлень, звiльнених вiд зборiв за сухопутний та морський транзит, якщо вони надсилаються повiтряним шляхом.

     5. Кожний призначений оператор країни призначення, що забезпечує повiтряне перевезення мiжнародної пошти всерединi своєї країни, має право на вiдшкодування додаткових витрат, пов'язаних iз цим перевезенням, якщо тiльки середньозважена вiдстань пройдених дiлянок перевищує 300 км. Рада поштової експлуатацiї може замiнити середньозважену вiдстань iншим прийнятним критерiєм. Якщо немає домовленостi, що передбачає безоплатне перевезення, витрати повиннi бути єдиними для всiєї прiоритетної й авiацiйної кореспонденцiї, що надходить iз-за кордону, незалежно вiд того, чи досилається ця пошта повiтряним шляхом, чи нi.

     6. Однак у випадках, коли кiнцевi витрати, що стягується призначеним оператором країни призначення, ґрунтуються безпосередньо на витратах або внутрiшнiх тарифах, жодного додаткового вiдшкодування витрат за внутрiшнє повiтряне перевезення не здiйснюється.

     7. Призначений оператор країни призначення виключає для цiлей розрахунку середньозваженої вiдстанi масу всiєї кореспонденцiї, для якої розрахунок кiнцевих витрат безпосередньо ґрунтувався на витратах або внутрiшнiх тарифах призначеного оператора країни призначення.

Стаття 33
Сухопутнi та морськi тарифи за поштовi посилки

     1. За посилки, якими обмiнюються два призначенi оператори, стягуються вхiднi сухопутнi тарифи, розрахованi шляхом комбiнацiї основного тарифу за посилку й основного тарифу за кiлограм, що встановленi в Регламентi.

     1.1. З огляду на наведенi вище основнi тарифи, призначенi оператори можуть, крiм того, отримати право вимагати додатковi тарифи за посилку й за кiлограм вiдповiдно до положень, установлених у Регламентi.

     1.2. Тарифи, зазначенi в пунктi 1 та 1.1, сплачуються призначеним операторам країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу.

     1.3. Вхiднi сухопутнi тарифи повиннi бути єдиними для всiєї територiї кожної країни.

     2. За посилки, якими обмiнюються два призначенi оператори чи двi установи однiєї й тiєї самої країни за допомогою наземних служб одного чи бiльше iнших призначених операторiв, на користь призначених операторiв, служби яких беруть участь у наземному перевезеннi, належать транзитнi сухопутнi тарифи, установленi в Регламентi вiдповiдно до ступеня вiдстанi.

     2.1. Стосовно посилок, що пересилаються вiдкритим транзитом, промiжним призначеним операторам дозволяється стягувати фiксований тариф за вiдправлення, установлений у Регламентi.

     2.2. Транзитнi сухопутнi тарифи оплачуються призначеним операторам країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу.

     3. Будь-якому призначеному оператору, служби яких беруть участь у морському перевезеннi посилок, дозволено стягувати морськi тарифи. Цi тарифи оплачуються призначеним оператором країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу.

     3.1. За кожне використовуване морське перевезення морський тариф установлюється в Регламентi поштових посилок вiдповiдно до ступеня вiдстанi, що застосовується,

     3.2. Призначенi оператори мають право пiдвищувати, максимально на 50 %, морський тариф, розрахований вiдповiдно до пункту 3.1.3 iншого боку, вони можуть знижувати його на свiй розсуд.

Стаття 34
Право РПЕ встановлювати збори й тарифи

     1. Рада поштової експлуатацiї вповноважена встановлювати наведенi нижче тарифи та збори, якi повиннi сплачуватися призначеними операторами вiдповiдно до умов, викладених у Регламентах:

     1.1. транзитнi збори за обробку та перевезення письмової кореспонденцiї принаймнi однiєю промiжною країною;

     1.2. основнi тарифи й витрати на авiацiйнi перевезення, що застосовуються до авiапошти;

     1.3. вхiднi сухопутнi тарифи за обробку вхiдних посилок;

     1.4. транзитнi сухопутнi тарифи за обробку та перевезення посилок промiжною країною;

     1.5. морськi тарифи за морське перевезення посилок.

     2. Будь-який перегляд, зроблений вiдповiдно до методологiї, яка гарантує виплату справедливої компенсацiї призначеним операторам, що забезпечують послуги, повинен ґрунтуватися на надiйних та показових фiнансово-економiчних даних. Рiшення про можливу змiну набирає чинностi вiд дати, визначеної Радою поштової експлуатацiї.

ЧАСТИНА IV
Прикiнцевi положення

Стаття 35
Умови затвердження пропозицiй стосовно Конвенцiї та Регламентiв

     1. Для набрання чинностi пропозицiї, якi поданi Конгресу й стосуються цiєї Конвенцiї, повиннi бути схваленi бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi мають право голосу. Принаймнi половина країн-членiв, представлених на Конгресi й тих, якi мають право голосу, повиннi бути присутнiми пiд час голосування.

     2. Для набрання чинностi пропозицiї, якi стосуються Регламенту письмової кореспонденцiї та Регламенту поштових посилок, повиннi бути схваленi бiльшiстю членiв Ради поштової експлуатацiї, якi мають право голосу.

     3. Для набрання чинностi пропозицiї, якi внесенi мiж Конгресами та якi стосуються цiєї Конвенцiї та її Заключного протоколу, повиннi набрати:

     3.1. двi третини голосiв, принаймнi половина країн - членiв Союзу, якi мають право голосу, узяли участь у голосуваннi, якщо йдеться про поправки;

     3.2. бiльшiсть голосiв, якщо йдеться про тлумачення положень.

     4. Незважаючи на положення, передбаченi в пунктi 3.1, будь-яка країна-член, нацiональне законодавство якої ще не є сумiсним iз запропонованою поправкою, у межах дев'яноста днiв з дати повiдомлення про цю поправку може подати Генеральному директору Мiжнародного бюро письмову заяву, у якiй йдеться про те, що вона не може прийняти поправку.

Стаття 36
Застереження, зробленi в ходi Конгресу

     1. Будь-яке застереження, несумiсне з метою й завданнями Союзу, не дозволяється.

     2. Як правило, будь-яка країна-член, погляди якої не подiляють iншi країни-члени, повинна докласти всiх можливих зусиль i приєднатися до думки бiльшостi. Застереження необхiдно робити в разi абсолютної необхiдностi й з поданням вiдповiдних причин.

     3. Застереження до будь-якої статтi цiєї Конвенцiї повиннi подаватися Конгресу у виглядi пропозицiї в письмовiй формi однiєю з робочих мов Мiжнародного бюро та згiдно з вiдповiдними положеннями Внутрiшнього регламенту Конгресiв.

     4. Для набрання чинностi пропозицiї стосовно застережень повиннi бути затвердженi бiльшiстю голосiв, необхiдною для внесення поправок до статтi, якої стосується застереження.

     5. У принципi, застереження застосовуються на взаємнiй основi мiж країною-членом, що робить застереження, та iншими країнами-членами.

     6. Застереження до цiєї Конвенцiї повиннi бути внесенi до її Заключного протоколу на пiдставi пропозицiй, затверджених Конгресом.

Стаття 37
Набрання чинностi й термiн дiї Конвенцiї

     1. Ця Конвенцiя набирає чинностi 1 сiчня 2010 року й залишається чинною до набрання чинностi Актами наступного Конгресу.

     На пiдтвердження чого повноважнi представники Урядiв країн-членiв пiдписали цю Конвенцiю в одному примiрнику, який передається на зберiгання Генеральному директору Мiжнародного бюро. Копiя цього примiрника передається кожнiй сторонi Мiжнародним бюро Всесвiтнього поштового союзу.

     Учинено в м. Женева 12 серпня 2008 року.