ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПIДПРИЄМНИЦТВА

РIШЕННЯ

Про необхiднiсть усунення Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, Мiнiстерством екологiї та природних ресурсiв України та Мiнiстерством доходiв i зборiв України порушень принципiв державної регуляторної полiтики згiдно з вимогами Закону України вiд 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi"

     Вiдповiдно до статтi 30 Закону України вiд 11.09.2003 "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (далi - Закон) та на пiдставi звернення суб'єктiв господарювання, а також беручи до уваги рiшення Держпiдприємництва України вiд 30.10.2012 N 7, Державна служба України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва здiйснила експертизу спiльного наказу Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах" (далi - Порядок), зареєстрованого у Мiнiстерствi юстицiї України 31.07.2009 за N 717/16733, та встановила наступне.

     З огляду на це до Держпiдприємництва України продовжують надходити численнi звернення суб'єктiв господарювання, якi працюють у сферi поводження з упаковкою та її вiдходами.

     Держпiдприємництво України повторно наголошує на неприпустимостi запропонованого Порядком способу державного регулювання, мотивуючи це наступним.

     Виходячи з положень Порядку, ввiз та митне оформлення iмпортних товарiв у тарi та пакувальних матерiалах дозволяється виключно за умови наявностi договору з Державною компанiєю "Укрекокомресурси" щодо органiзацiї збирання, заготiвлi та утилiзацiї тари i пакувальних матерiалiв.

     Можливiсть укладати договори з iншими органiзацiями щодо збирання та утилiзацiї тари i пакувальних матерiалiв Порядком не передбачена.

     Такi дискримiнацiйнi дiї з боку вiдповiдних регуляторних органiв не узгоджуються з вимогами дiючого законодавства у зазначенiй сферi.

     Зокрема, стаття 17 Закону України "Про вiдходи" визначає за суб'єктами господарювання у сферi поводження з вiдходами обов'язок "забезпечувати приймання та утилiзацiю використаних пакувальних матерiалiв i тари, в яких знаходилася продукцiя цих пiдприємств, установ та органiзацiй - суб'єктiв господарської дiяльностi, або укладати угоди з вiдповiдними органiзацiями на їх збирання та утилiзацiю".

     Тобто, суб'єкти господарювання мають право самостiйно обирати контрагентiв, якi вiдповiдно до викладених у Законi України "Про вiдходи" положень здiйснюють збирання та утилiзацiю тари та матерiалiв.

     Водночас, вiдповiдно до ст. 15 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" вищезазначенi положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскiльки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктiв господарювання до прiоритетного укладення договорiв.

     Разом з цим, даний Порядок суперечить державнiй полiтицi щодо здiйснення органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю демонополiзацiї економiки, фiнансової, матерiально-технiчної, iнформацiйної, консультативної та iншої пiдтримки суб'єктiв господарювання, якi сприяють розвитку конкуренцiї, вiдповiдно до ст. 4 частини 1 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї".

     Крiм того, виходячи з редакцiї зазначеного Порядку, пiдставою для митного оформлення iмпортних товарiв у тарi та пакувальних матерiалах є наявнiсть особистої печатки "Ввiз дозволено" держекоiнспектора у лiвому нижньому кутку на зворотному боцi аркуша з позначенням 1/6 єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2.

     Враховуючи викладене, Порядком встановлено обмеження на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     Водночас вiдповiдно до вимог статтi 197 Митного кодексу України обмеження на перемiщення через митний кордон України окремих товарiв встановлюються законом. Митне оформлення таких товарiв здiйснюється органами доходiв i зборiв на пiдставi отриманих з використанням засобiв iнформацiйних технологiй документiв, якi пiдтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних контрольних функцiй, iншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документiв органам доходiв i зборiв передбачено законами України.

     Однак, на сьогоднiшнiй день, на рiвнi закону не передбачено обмежень на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     Також слiд зазначити, що частиною шостою статтi 257 Митного кодексу України повноваження з визначення порядку заповнення митних декларацiй та iнших документiв, якi застосовуються пiд час митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, надано Мiнiстерству фiнансiв України.

     Згiдно з частиною третьою Прикiнцевих та перехiдних положень Митного кодексу України нормативно-правовi акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та iнших центральних органiв виконавчої влади, прийнятi на виконання законiв України з питань державної митної справи до набрання чинностi цим Кодексом, та нормативно-правовi акти, якi використовуються при застосуваннi норм законiв з питань державної митної справи (у тому числi акти законодавства СРСР), застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття вiдповiдних актiв згiдно з вимогами цього Кодексу.

     Так, вiдповiдно до частини шостої статтi 257 Митного кодексу України наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30 травня 2012 р. N 651, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 14 серпня 2012 р. за N 1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа.

     Положеннями зазначеного Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа не передбачено можливостi проставляння на аркушах митних декларацiй вiдбиткiв печаток, штампiв будь-яких iнших органiв, нiж митних.

     Таким чином, положення Порядку суперечать нормам Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв вiд 30.05.2012 N 651, у зв'язку з чим не пiдлягають застосуванню вiдповiдно до частини третьої Прикiнцевих та перехiдних положень Митного кодексу України.

     Ураховуючи викладене, задекларований Порядком механiзм митного оформлення товарiв суперечить вимогам митного законодавства України.

     Крiм того, Порядок суперечить ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 42 Конституцiї України, ч. 1 ст. 627 Цивiльного кодексу України та ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, а саме:

     органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України;

     держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя. Види i межi монополiї визначаються законом;

     сторони є вiльними в укладеннi договору, виборi контрагента та визначеннi умов договору з урахуванням вимог Цивiльного кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства, звичаїв дiлового обороту, вимог розумностi та справедливостi;

     органам державної влади та органам мiсцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дiї, якi усувають конкуренцiю або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у пiдприємницькiй дiяльностi, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановленi винятки з цього правила з метою забезпечення нацiональної безпеки, оборони чи iнших загальносуспiльних iнтересiв;

     суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, що не суперечить законодавству;

     органам державної влади i органам мiсцевого самоврядування, що регулюють вiдносини у сферi господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дiї, що визначають привiлейоване становище суб'єктiв господарювання тiєї чи iншої форми власностi, або ставлять у нерiвне становище окремi категорiї суб'єктiв господарювання чи iншим способом порушують правила конкуренцiї. У разi порушення цiєї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такi акти в установленому законом порядку.

     Отже, Порядок не вiдповiдає вимогам статтi 5 Закону, вiдповiдно до якої однiєю iз складових забезпечення здiйснення державної регуляторної полiтики є недопущення прийняття регуляторних актiв, якi є непослiдовними або не узгоджуються чи дублюють дiючi регуляторнi акти, а також основним принципам державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi, визначеним статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", зокрема щодо:

     - доцiльностi - обґрунтованої необхiдностi державного регулювання господарських вiдносин з метою вирiшення iснуючої проблеми;

     - адекватностi - вiдповiдностi форм та рiвня державного регулювання господарських вiдносин потребi у вирiшеннi iснуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усiх прийнятних альтернатив;

     - збалансованостi - забезпечення у регуляторнiй дiяльностi балансу iнтересiв суб'єктiв господарювання, громадян та держави.

     Керуючись вимогами статтi 27 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" Державною службою України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва вирiшено:

     запропонувати Мiнiстерству екологiї та природних ресурсiв України, Мiнiстерству економiчного розвитку i торгiвлi України та Мiнiстерству доходiв i зборiв України визнати таким, що втратив чиннiсть, спiльний наказ Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах".

     Рiшення Державної служби України з питань регуляторної полiтики та розвитку пiдприємництва щодо усунення порушень принципiв державної регуляторної полiтики пiдлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (далi - Закон), у двомiсячний строк з дня прийняття такого рiшення.

     Виконання цього рiшення передбачає пiдготовку проекту акта про визнання таким, що втратив чиннiсть, спiльного наказу Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах" та подання не пiзнiше одного робочого дня до закiнчення строку виконання вiдповiдного рiшення до уповноваженого органу проекту регуляторного акта.

     У разi невиконання рiшення уповноваженого органу про необхiднiсть усунення порушень принципiв державної регуляторної полiтики або неоскарження цього рiшення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законi України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" строку дiя регуляторного акта, щодо якого було прийнято вiдповiдне рiшення, зупиняється наступного дня з дня закiнчення строку виконання такого рiшення.

     Подання скарги щодо рiшення уповноваженого органу не зупиняє дiї цього рiшення.