КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ, СЕРТИФIКАТИ

     1. Країною походження товару вважається країна, в якiй товар був повнiстю вироблений або пiдданий достатнiй переробцi вiдповiдно до критерiїв, встановлених Митним кодексом України.

     Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, заборон та/або обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, а також забезпечення облiку цих товарiв у статистицi зовнiшньої торгiвлi. Пiд країною походження товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон чи частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення походження товару.

     Згiдно з положеннями статтi 38 Митного кодексу України товарами, повнiстю виробленими у данiй країнi, вважаються:

     1) кориснi копалини, добутi з надр цiєї країни, в її територiальних водах або на її морському днi;

     2) продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй країнi;

     3) живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;

     4) продукцiя, одержана вiд живих тварин у цiй країнi;

     5) продукцiя, одержана в результатi мисливського або рибальського промислу в цiй країнi;

     6) продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя морського промислу, одержана судном цiєї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цiєю країною;

     7) продукцiя, одержана на борту переробного судна цiєї країни виключно з продукцiї, зазначеної у пунктi 6;

     8) продукцiя, одержана з морського дна або з морських надр за межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

     9) брухт та вiдходи, одержанi в результатi виробничих або iнших операцiй з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були у вжитку, зiбранi в цiй країнi та придатнi лише для переробки на сировину (утилiзацiї);

     10) електроенергiя, вироблена в цiй країнi;

     11) товари, виробленi в цiй країнi виключно з продукцiї, зазначеної у пунктах 1 - 10 цiєї статтi.

     При цьому, якщо у виробництвi товару беруть участь двi або бiльше країн, країною походження товару вважається країна, в якiй були здiйсненi останнi операцiї з переробки, достатнi для того, щоб товар отримав основнi характернi риси повнiстю виготовленого товару, що вiдповiдають критерiям достатньої переробки. Критерiями достатньої переробки є:

     1) виконання виробничих або технологiчних операцiй, за результатами яких змiнюється класифiкацiйний код товару згiдно з УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв;

     2) змiна вартостi товару в результатi його переробки, коли вiдсоткова частка вартостi використаних матерiалiв або доданої вартостi досягає фiксованої частки у вартостi кiнцевого товару (правило адвалорної частки);

     3) виконання виробничих та/або технологiчних операцiй, якi в результатi переробки товару не ведуть до змiни його класифiкацiйного коду згiдно з УКТ ЗЕД або вартостi згiдно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатнiми для визнання товару походженням iз тiєї країни, де такi операцiї мали мiсце.

     У разi застосування правила адвалорної частки вартiсть товару, одержаного в результатi переробки в цiй країнi, визначається на базi цiни франко-завод виробника товару. Вартiсть складових цього товару, що походять з iнших країн, визначається за їх митною вартiстю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою цiною першого їх продажу в цiй країнi.

     Якщо стосовно конкретного товару такi критерiї достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих i технологiчних операцiй, не встановлено, то застосовується правило, згiдно з яким товар вважається пiдданим достатнiй переробцi, якщо в результатi його переробки змiнено класифiкацiйний код товару згiдно з УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв.

     Разом з цим, статтею 40 Митного кодексу України встановлено додатковi положення щодо визначення критерiю достатньої переробки товару. Не вiдповiдають критерiю достатньої переробки:

     1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв пiд час зберiгання чи транспортування;

     2) операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу та транспортування (роздрiбнення партiї, формування вiдправлень, сортування, перепакування);

     3) простi складальнi операцiї - операцiї, якi здiйснюються шляхом складання виробiв за допомогою простого крiпильного матерiалу (гвинтiв, гайок, болтiв тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлiв за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробiв шляхом зварювання), а також iншi операцiї (регулювання, контроль, заправка робочою рiдиною тощо), необхiднi у процесi складання i не пов'язанi з переробкою (обробкою) товарiв, незалежно вiд кiлькостi та складностi таких операцiй;

     4) змiшування товарiв, якi походять з рiзних країн, якщо характеристики кiнцевої продукцiї суттєво не вiдрiзняються вiд характеристик товарiв, що змiшуються;

     5) забiй тварин;

     6) комбiнацiя двох чи бiльше вищезазначених операцiй.

     Товари у розiбраному чи незiбраному виглядi, що поставляються кiлькома партiями, у разi якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх вiдвантаження однiєю партiєю, а також у випадках, коли партiя товару роздрiбнена на кiлька партiй в результатi помилки, повиннi розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цiлей визначення країни походження товару (стаття 41 Митного кодексу України). Умовою застосування цього правила є:

     1) попереднє повiдомлення митного органу про роздрiбнення партiї розiбраного чи незiбраного товару на кiлька партiй iз зазначенням причин такого роздрiбнення, наявнiсть докладної специфiкацiї кожної партiї iз зазначенням кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД, вартостi i країни походження товарiв, що входять до кожної партiї;
     2) документальне пiдтвердження помилковостi роздрiбнення однiєї партiї товару на кiлька партiй;
     3) поставка всiх партiй товарiв з однiєї країни одним постачальником;
     4) митне оформлення всiх партiй товарiв в одному митному органi.

     2. Сертифiкат про походження товару - це документ, який однозначно свiдчить про країну походження товару i виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країнi вивезення сертифiкат видається на пiдставi сертифiката, виданого компетентним органом у країнi походження товару.

     Для пiдтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригiнали документiв про походження такого товару. У разi вивезення товарiв з митної територiї України сертифiкат про походження товару з України в тих випадках, коли вiн необхiдний i це вiдображено у нацiональних правилах країни ввезення чи передбачено мiжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або органiзацiєю, уповноваженими на це вiдповiдно до закону.

     У разi перемiщення товарiв через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митного органу в обов'язковому порядку лише у разi, якщо це необхiдно для застосування митно-тарифних заходiв регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, кiлькiсних обмежень (квот), iнших заходiв економiчного або торговельного характеру, що здiйснюються в односторонньому порядку або вiдповiдно до двостороннiх чи багатостороннiх мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, або заходiв, що здiйснюються вiдповiдно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспiльного порядку, а також у разi, якщо в митного органу є пiдстави для пiдозри в тому, що товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України.

     У разi виникнення сумнiвiв з приводу дiйсностi документiв про походження товару чи достовiрностi вiдомостей, що в них мiстяться, включаючи вiдомостi про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних органiзацiй країни, зазначеної як країна походження товару, iз запитом про проведення перевiрки цих документiв про походження товару чи надання додаткових вiдомостей.

     До товарiв застосовується (вiдновлюється) режим найбiльшого сприяння за умови одержання митним органом не пiзнiше нiж через 365 днiв вiд дня здiйснення митного оформлення цих товарiв належним чином оформленого вiдповiдного документа про їх походження.

     Визначення країни походження товару здiйснюється на основi принципiв мiжнародної практики.

     Для визначення країни походження по вiдношенню до товарiв, що походять з держав-учасниць Угоди про Правила визначення країни походження товарiв у Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 20.11.2009 та що знаходяться в торгiвельному обiгу мiж цими державами, до яких застосовується торгiвельний режим, передбачений Договором про зону вiльної торгiвлi вiд 18.10.2011, слiд керуватися вiдповiдними Правилами визначення країни походження товарiв.

     Вiдповiдно до положень статтi 23 Митного кодексу України за письмовими зверненнями декларантiв або уповноважених ними осiб митнi органи приймають попереднi рiшення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи. Такi рiшення виносяться до початку перемiщення товарiв через митний кордон України. Порядок прийняття та оприлюднення рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї, розгляду звернення пiдприємства про продовження строку використання рiшення щодо зобов'язуючої iнформацiї, вiдшкодування коштiв за проведення дослiджень (аналiзiв, експертиз) проб (зразкiв) товарiв для прийняття митним органом рiшень щодо зобов'язуючої iнформацiї та внесення змiн до деяких наказiв Мiнiстерства фiнансiв України наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 23.12.2022 N 455.

     В мiжнароднiй практицi застосовуються також такi форми сертифiкатов, як загальна форма (ORIGINAL), сертифiкати невизначеної форми, сертифiкат на текстильну продукцiю (видається при експортi текстильних товарiв в країни ЄС), сертифiкат на сталеливарну продукцiю ESCS (видається при експортi металопродукцiї до країн ЄС).

     3. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв про походження товару з України здiйснюється з метою визначення автентичностi (справжностi) сертифiката i декларацiї та достовiрностi вiдомостей, що мiстяться в них.

     Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв про походження товару з України здiйснюється митними органами у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Порядок верифiкацiї (перевiрки достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.12.2015 N 1029.

     Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) здiйснюється шляхом:

     1) отримання вiд уповноваженого органу пiдтвердження видачi сертифiката або вiд пiдприємства - виробника та/або експортера товару - пiдтвердження оформлення декларацiї;

     2) перевiрки вiдповiдностi iнформацiї, зазначеної у сертифiкатi або декларацiї, iнформацiї, наданiй митницi уповноваженим органом або пiдприємством - виробником та/або експортером товару;

     3) проведення в разi потреби в установленому порядку експертизи бланка сертифiката, вiдбитка печатки та пiдпису вiдповiдної посадової особи уповноваженого органу.

     Перевiрка достовiрностi вiдомостей, що мiстяться в сертифiкатi або в декларацiї, здiйснюється шляхом:

     1) проведення перевiрки товару, зазначеного у сертифiкатi або декларацiї, на вiдповiднiсть вимогам, установленим мiжнародними договорами;

     2) визначення критерiю достатньої переробки;

     3) порiвняння iнформацiї, яка мiститься в сертифiкатi або в декларацiї, з iнформацiєю, зазначеною в зовнiшньоекономiчному договорi (контрактi), комерцiйних та транспортних документах.

     У разi потреби митницi проводять у порядку, встановленому законом, безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва ними товарiв та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом.