УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Таджикистан про вiльну торгiвлю

(Угоду ратифiковано Законом N 110-IV от 11.07.2002)

     Кабiнет Мiнiстрiв України й Уряд Республiки Таджикистан, що надалi iменуються "Сторони",

     прагнучи до розвитку торгово-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Республiкою Таджикистан на основi рiвностi i взаємної вигоди,

     керуючись Угодою про створення зони вiльної торгiвлi СНД вiд 15 квiтня 1994 року i Протоколом про внесення змiн i доповнень в Угоду про створення зони вiльної торгiвлi вiд 2 квiтня 1999 року,

     висловлюючи рiшучiсть сприяти гармонiчному розвитку i росту свiтової торгiвлi, усуненню бар'єрiв на шляху її розвитку,

     пiдтверджуючи необхiднiсть розвивати двостороннi вiдносини в сферi торгово-економiчних зв'язкiв вiдповiдно до принципiв Генеральної Угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ) i Всесвiтньої торгової органiзацiї (ВТО),

     сприяючи росту економiчного потенцiалу держав на основi розвитку взаємної торгiвлi i кооперацiйних зв'язкiв

     домовилися про нижченаведене:

Стаття 1

     1. Сторони не застосовують мито, а також податки i збори, що мають iз ними еквiвалентну дiю, i кiлькiснi обмеження на ввезення i (або) вивезення товарiв, що походять з митної територiї однiєї Сторони i призначенi для митної територiї iншої Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарiв, якщо Сторони вважають це необхiдним, оформляються окремим Протоколом, який є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

     2. Для мети цiєї Угоди i на перiод її дiї пiд товарами, що походять з територiї Сторiн, маються на увазi товари, визначенi походженням iз територiї Сторони вiдповiдно до Правил визначення країни походження товарiв, якi є невiд'ємною частиною Угоди про створення зони вiльної торгiвлi СНД вiд 15 квiтня 1994 року.

Стаття 2

     Сторони не будуть:

     прямо або побiчно обкладати товари, якi пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, внутрiшнiми податками або зборами, що перевищують вiдповiднi податки або збори, якими обкладаються аналогiчнi товари внутрiшнього виробництва або товари, якi походять з третiх країн;

     вводити у вiдношеннi iмпорту або експорту товарiв, якi пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, якi-небудь спецiальнi обмеження або вимоги, якi в аналогiчнiй ситуацiї не застосовуються до аналогiчних товарiв внутрiшнього виробництва або товарiв, якi походять з третiх країн;

     застосовувати щодо складування, перевантаження, зберiгання, перевезення товарiв походженням з iншої Сторони, а також платежiв та переказу платежiв правила iншi, нiж тi, що застосовуються в аналогiчних випадках щодо власних товарiв або товарiв походженням iз третiх країн.

Стаття 3

     1. Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Сторiн вживати загальноприйнятних у мiжнароднiй практицi заходiв державного регулювання в сферi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, якi вона вважає необхiдними для захисту своїх життєвих iнтересiв або якi безперечно необхiднi для виконання мiжнародних договорiв, учасником яких вона є або має намiр стати, якщо цi заходи стосуються:

     захисту суспiльної моралi i суспiльного порядку;

     захисту життя i здоров'я людей;

     охорони тварин i рослин;

     захисту навколишнього середовища;

     охорони художнiх, археологiчних i iсторичних цiнностей, якi становлять нацiональне надбання;

     захисту промислової й iнтелектуальної власностi;

     торгiвлi золотом, срiблом або iнших дорогоцiнних металiв i каменiв;

     збереження природних ресурсiв, якi не вiдновлюються; порушення платiжного балансу,

     а також:

     обмеження експорту продукцiї, коли внутрiшня цiна на цю продукцiю нижча вiд свiтової у результатi здiйснення державних програм пiдтримки;

     обмеження iмпорту продукцiї, якщо якийсь товар iмпортується на територiю однiєї зi Сторiн у таких кiлькостях або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вiтчизняним виробникам подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв.

     2. Нiщо в цiй Угодi не перешкоджає праву будь-якої iз Сторiн застосовувати будь-якi заходи державного регулювання, якi вона вважає необхiдними, якщо цi заходи стосуються:

     забезпечення нацiональної безпеки, включаючи запобiгання витоку конфiденцiйної iнформацiї, яка вiдноситься до державної таємницi;

     торгiвлi зброєю, вiйськовою технiкою, боєприпасами, надання послуг вiйськового характеру, передача технологiй i надання послуг для виробництва озброєння i вiйськової технiки та в iнших вiйськових цiлях;

     постачання матерiалiв, якi розщеплюються, та джерел радiоактивних речовин, утилiзацiї радiоактивних вiдходiв;

     заходiв, якi застосовують у вiйськовий час або в iнших надзвичайних обставинах у мiжнародних вiдносинах;

     дiй на виконання нею зобов'язань на пiдставi Статуту ООН для збереження мiжнародного миру i безпеки.

Стаття 4

     Сторони погодилися не допускати несанкцiонованого реекспорту товарiв, у вiдношеннi експорту яких Сторона, iз митної територiї якої походять цi товари, застосовує заходи тарифного i (або) нетарифного регулювання. Реекспорт товарiв, вказаних у частинi першiй цiєї статтi, може здiйснюватися тiльки при наявностi належно оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим вiдомством Сторони, iз територiї держави якої походять цi товари.

     У випадку недотримання цього положення Угоди, Сторона, iнтереси якої порушенi, вправi в однобiчному порядку вводити заходи для регулюванню експорту таких товарiв на територiю iншої Сторони, яка допустила неузгоджений реекспорт.

     Пiд реекспортом розумiється вивiз товару, що походить з митної територiї однiєї Сторони, iншою Стороною за межi її митної територiї з метою експорту в третю країну.

Стаття 5

     Сторони будуть обмiнюватися на регулярнiй основi iнформацiєю про закони та iншi нормативно-правовi акти, пов'язанi з економiчною дiяльнiстю, в тому числi з питань торгiвлi, iнвестицiй, оподатковування, банкiвської i страхової дiяльностi та iнших фiнансових послуг, з транспортних та митних питань, включаючи митну статистику.

     Сторони негайно будуть повiдомляти одна однiй про змiни в нацiональному законодавствi, якi можуть вплинути на виконання цiєї Угоди.

     Вiдповiднi уповноваженi органи Сторiн узгодять порядок обмiну такою iнформацiєю.

     Положення цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язуватимуть компетентнi органи будь-якої Сторони:

     надавати iнформацiю, яку не можна одержувати по законодавству або в ходi звичної адмiнiстративної практики однiєї зi Сторiн;

     надавати iнформацiю, яка розкрила б яку-небудь торгову, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну чи фахову таємницю або торговий процес, або iншу iнформацiю, передача якої суперечила б державним iнтересам Сторони.

Стаття 6

     Сторони, вiдповiдно до законодавства Сторiн, визнають несумiсною з положеннями цiєї Угоди недобросовiсну дiлову практику i зобов'язуються не допускати та усувати наступне:

  • договори мiж пiдприємствами, рiшення, прийнятi об'єднанням пiдприємств, якi мають на метi перешкодити чи обмежити конкуренцiю або порушити умови для неї на територiях Сторiн;

  • дiї, за допомогою яких одне або декiлька пiдприємств використовують своє домiнуюче становище, обмежуючи конкуренцiю на всiй або на значнiй частинi територiй Сторiн.

Стаття 7

     Сторони згiднi в тому, що додержання принципу свободи транзиту є важливою умовою досягнення мети цiєї Угоди та iстотним елементом процесу їх пiдключення до системи мiжнародного подiлу працi та кооперування.

     Транзитнi перевезення не повиннi пiддаватися необгрунтованим затримкам або обмеженням.

     У зв'язку з цим кожна Сторона забезпечить безперешкодний транзит через її територiю товарiв, якi походять з митної територiї iншої Сторони i/або третiх країн та призначених для митної територiї iншої Сторони чи будь-якої третьої країни i надаватиме експортерам, iмпортерам чи перевiзникам усi наявнi та необхiднi для забезпечення транзиту засоби та послуги на умовах не гiрших, нiж тi, на яких тi ж засоби i послуги надаються власним експортерам, iмпортерам чи перевiзникам будь-якої третьої країни.

     Порядок i умови проходження вантажiв по територiях держав Сторiн регулюються двостороннiми та багатостороннiми Угодами в галузi транспорту, учасницями яких є обидвi Сторони.

Стаття 8

     З метою проведення узгодженої полiтики експортного контролю щодо третiх країн Сторони будуть проводити регулярнi консультацiї i вживати взаємопогоджуванi заходи для створення ефективної системи експортного контролю.

Стаття 9

     Положення цiєї Угоди мають переважну силу положенням двостороннiх угод, укладених ранiше мiж Сторонами, тiєю мiрою, якою останнi або не сумiснi з першими, або iдентичнi їм за винятком положень двостороннiх i багатостороннiх угод в галузi транспорту, що регулюють порядок та умови здiйснення перевезень.

Стаття 10

     Ця Угода не перешкоджає будь-якiй iз Сторiн встановлювати стосунки з третiми країнами, виконувати взятi на себе зобов'язання вiдповiдно до яких-небудь iнших мiжнародних угод, учасницею яких ця Сторона є або може бути за умови, якщо цi стосунки i зобов'язання не суперечать положенням i метi цiєї Угоди.

Стаття 11

     Для реалiзацiї мети цiєї Угоди та вироблення рекомендацiй щодо вдосконалення торгово-економiчного спiвробiтництва мiж двома країнами Сторони погодилися заснувати Спiльну мiжурядову українсько-таджицьку комiсiю з питань економiчного спiвробiтництва.

Стаття 12

     Всi спори мiж Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди розв'язуватимуться шляхом переговорiв.

     Сторони намагатимуться уникати конфлiктних ситуацiй у взаємнiй торгiвлi.

Стаття 13

     У цю Угоду можуть бути внесенi змiни чи доповнення за узгодженням Сторiн. Вказанi змiни та доповнення здiйснюватимуться в письмовiй формi i становитимуть невiд'ємну частину цiєї Угоди.

Стаття 14

     Ця Угода набуває чинностi з дати останнього повiдомлення про виконання Сторонами необхiдних для цього внутрiдержавних процедур i залишатиметься чинною до закiнчення дванадцяти мiсяцiв iз дати, коли одна зi Сторiн надiшле письмове повiдомлення iншiй Сторонi про намiр припинити її дiю.

     Положення цiєї Угоди пiсля припинення її дiї застосовуватимуться до контрактiв мiж пiдприємствами та органiзацiями обох країн, укладених, але не виконаних у перiод її дiї.

     Укладено в мiстi Києвi 6 липня 2001 року в двох дiйсних примiрниках, кожний українською, таджицькою i росiйською мовами, причому усi тексти автентичнi.

     У випадку виникнення розбiжностей мiж Сторонами iз приводу тлумачення або виконання цiєї Угоди, Сторони будуть керуватися текстом Угоди росiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України За Уряд Республiки Таджикистан
Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.