ЗАКОН УКРАЇНИ

Про закордонних українцiв

(назва у редакцiї Закону України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законом України
вiд 9 лютого 2012 року N 4381-VI

Українська держава сприяє розвитку нацiональної свiдомостi українцiв, якi проживають за межами України, змiцненню зв'язкiв з батькiвщиною та поверненню їх в Україну. Вiдповiдно до статтi 12 Конституцiї України держава дбає про задоволення нацiонально-культурних i мовних потреб українцiв, якi проживають за її межами.

Стаття 1. Визначення термiнiв

Закордонний українець - це особа, яка є громадянином iншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнiчне походження або є походженням з України;

українське етнiчне походження - це належнiсть особи або її предкiв до української нацiї та визнання нею України батькiвщиною свого етнiчного походження.

Стаття 1¹. Законодавство про закордонних українцiв

Вiдносини у сферi спiвпрацi iз закордонними українцями регулюються Конституцiєю України, цим Законом, iншими нормативно-правовими актами, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(Закон доповнено статтею 1¹ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 1². Основнi засади спiвпрацi iз закордонними українцями

Основними засадами спiвпрацi iз закордонними українцями є:

1) визнання невiд'ємностi та належностi кожнiй особi вiд народження основних прав i свобод людини i громадянина;

2) розв'язання проблем становлення та консолiдацiї української нацiї;

3) обов'язковiсть задоволення нацiонально-культурних i мовних потреб закордонних українцiв;

4) взаємне збагачення надбаннями духовної та матерiальної культури;

5) взаємодiя з iншими державами у сферi забезпечення прав i свобод закордонних українцiв на засадах обов'язковостi дотримання загальновизнаних принципiв i норм мiжнародного права, зокрема невтручання у внутрiшнi справи iнших держав;

6) паритет у забезпеченнi iноземними державами та Україною прав i потреб закордонних українцiв та нацiональних меншин України.

Реалiзацiю державної полiтики України у сферi спiвпрацi iз закордонними українцями здiйснює центральний орган виконавчої влади з питань спiвпрацi iз закордонними українцями.

(Закон доповнено статтею 1² згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 2. Нацiональна комiсiя з питань закордонних українцiв

Нацiональна комiсiя з питань закордонних українцiв (далi - Нацiональна комiсiя) створюється при Кабiнетi Мiнiстрiв України.

До складу Нацiональної комiсiї входять представники центральних органiв виконавчої влади, народнi депутати України (за згодою), представники Адмiнiстрацiї Президента України, а також громадських органiзацiй, якi опiкуються питаннями закордонних українцiв, з правом дорадчого голосу.

Нацiональна комiсiя приймає рiшення про надання, вiдмову або припинення статусу закордонного українця.

Заяви на отримання статусу закордонного українця подаються до закордонних дипломатичних установ України або безпосередньо до Мiнiстерства закордонних справ України.

Нацiональна комiсiя розглядає заяви на отримання статусу закордонного українця у термiн до 90 днiв з дня реєстрацiї заяви у Нацiональнiй комiсiї та приймає рiшення про надання або вiдмову у наданнi такого статусу.

У разi позитивного рiшення щодо надання статусу закордонного українця Нацiональна комiсiя видає особi посвiдчення встановленою зразка, який затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У разi вiдмови у наданнi статусу закордонного українця особi видається копiя вiдповiдного рiшення Нацiональної комiсiї. У такому випадку за особою залишається право повторного звернення щодо надання статусу закордонного українця до Нацiональної комiсiї.

Частину восьму статтi 2 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 3. Умови надання статусу закордонного українця

Умовами надання особi статусу закордонного українця є:

1 ) українська самоiдентифiкацiя;

2) українське етнiчне походження або походження з України;

3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця;

4) досягнення особою 16-рiчного вiку;

5) вiдсутнiсть громадянства України.

Українське етнiчне походження або походження з України заявник пiдтверджує вiдповiдними документами або свiдченнями громадян України, закордонних українцiв чи громадських органiзацiй закордонних українцiв.

Стаття 4. Порядок надання статусу закордонного українця

Особа, яка бажає набути статусу закордонного українця, подає письмову заяву про надання статусу закордонного українця: на територiї України - до Мiнiстерства закордонних справ України, а за кордоном - до дипломатичних установ України за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України.

До заяви про надання статусу закордонного українця додаються:

1) паспортний документ або документ, що його замiнює;

2) документи чи свiдчення, якi пiдтверджують українське етнiчне походження або походження з України, вiдповiдно до частини другої статтi 3 цього Закону.

До документiв може бути додано характеристику-клопотання громадської органiзацiї закордонного українця, членом якої є заявник.

Частину четверту статтi 4 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 5. Посвiдчення закордонного українця

Посвiдчення закордонного українця є документом, що засвiдчує цей статус, але не замiнює паспорт.

До посвiдчення закордонного українця вносяться разом з фотокарткою такi данi:

1) прiзвище та iм'я чи iмена;

2) дата та мiсце народження;

3) громадянство чи наявнiсть статусу особи без громадянства;

4) країна постiйного проживання.

Данi до посвiдчення закордонного українця вносяться українською мовою.

Частину п'яту статтi 5 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Зразок посвiдчення закордонного українця, порядок його надання, виготовлення та анулювання встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Посвiдчення закордонного українця видається на 10 рокiв подальшою його перереєстрацiєю.

Власник посвiдчення закордонного українця вiдповiдає за достовiрнiсть внесених до посвiдчення даних. У разi змiни iменi, прiзвища, громадянства власник посвiдчення протягом шести мiсяцiв зобов'язаний повiдомити про це Мiнiстерство закордонних справ України або дипломатичне представництво чи консульську установу України за кордоном. У такому випадку особi видається нове посвiдчення.

У разi втрати посвiдчення закордонного українця особi за її заявою Нацiональна комiсiя видає дублiкат посвiдчення.

За оформлення посвiдчення закордонного українця або його дублiката встановлюється плата, порядок стягнення i розмiр якої визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 6. Вiдмова у наданнi статусу закордонного українця

Пiдставою для вiдмови у наданнi статусу закордонного українця особi є:

1) дiї, вчиненi особою, якi суперечать iнтересам нацiональної безпеки України;

2) подання завiдомо неправдивих даних або пiдроблених документiв для отримання вiдповiдного статусу;

3) порушення iнших вимог, передбачених Порядком про оформлення i видачу посвiдчення закордонного українця.

(пункт 3 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 7. Пiдстави припинення статусу закордонного українця

Дiя статусу закордонного українця припиняється:

1) у разi подання особою вiдповiдної заяви з дня її реєстрацiї у Нацiональнiй комiсiї;

2) у разi набуття закордонним українцем громадянства України;

3) якщо цього статусу було набуто внаслiдок подання завiдомо неправдивих даних або пiдроблених документiв;

4) якщо протягом шести мiсяцiв з дня змiни iменi, прiзвища громадянства або мiсця проживання особа не повiдомила про це Мiнiстерство закордонних справ України або дипломатичну установу України за кордоном;

5) якщо особа вчинила дiї, зазначенi у статтi 6 цього Закону.

Рiшення про припинення статусу закордонного українця може бути оскаржено у Нацiональнiй комiсiї.

Особа, статус закордонного українця стосовно якої було припинено згiдно з пунктами 3 i 5 частини першої цiєї статтi, не має права на поновлення цього статусу.

Стаття 8. Порядок в'їзду та перебування закордонного українця на територiї України

В'їзд в Україну та виїзд з України закордонних українцiв здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства". При цьому закордоннi українцi - громадяни держав, з якими Україна має вiзовий режим, мають право на безкоштовне оформлення багаторазової вiзи для вiдвiдання України без надання вiдповiдного запрошення термiном дiї на 5 рокiв на пiдставi посвiдчення закордонного українця.

Закордонний українець може iммiгрувати в Україну для постiйного проживання за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на iммiграцiю для постiйного проживання поза межами квот на iммiграцiю.

Положення цiєї статтi поширюються також на подружжя закордонного українця та його дiтей у разi їх спiльного в'їзду та перебування на територiї України.

Стаття 9. Права, свободи i обов'язки закордонних українцiв

Закордонний українець, який перебуває в Українi на законних пiдставах, користується такими самими правами i свободами, а також несе такi самi обов'язки, як громадянин України, за винятками, встановленими Конституцiєю, законами України чи мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Особа, яка набула статусу закордонного українця, має право працювати на пiдприємствах, в установах i органiзацiях або провадити iншу трудову дiяльнiсть на пiдставах i в порядку, встановлених для громадян України.

Закордонним українцям щороку встановлюються квоти прийому до вищих навчальних закладiв України в межах обсягiв державного замовлення.

Особи, якi набули статусу закордонного українця, мають право на набуття громадянства України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".

(стаття 9 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10. Захист прав i законних iнтересiв закордонних українцiв

Задоволення нацiонально-культурних i мовних потреб закордонних українцiв та захист їхнiх прав як нацiональних меншин в iнших державах є невiд'ємною складовою частиною зовнiшньополiтичної дiяльностi України.

Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi забезпечувати реалiзацiю прав закордонних українцiв пiд час їх перебування в Українi.

Рiшення, дiї чи бездiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб щодо вирiшення питань, пов'язаних з перебуванням закордонних українцiв в Українi, можуть бути оскарженi в судi в установленому законом порядку.

За видатнi заслуги перед Україною закордоннi українцi можуть бути нагородженi державними нагородами України в порядку, встановленому законодавством України.

(стаття 10 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10¹. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України щодо спiвпрацi iз закордонними українцями

Кабiнет Мiнiстрiв України пiд час здiйснення своїх повноважень та для досягнення цiлей внутрiшньої та зовнiшньої полiтики:

1) затверджує державну цiльову програму спiвпрацi iз закордонними українцями;

2) затверджує порядок оформлення i видачi посвiдчення закордонного українця;

3) сприяє проведенню заходiв за участю фахiвцiв та громадськостi щодо забезпечення спiвпрацi iз закордонними українцями.

(Закон доповнено статтею 10¹ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10². Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань спiвпрацi iз закордонними українцями

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань спiвпрацi iз закордонними українцями належать:

1) забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi спiвпрацi iз закордонними українцями;

2) здiйснення координацiї заходiв, що проводяться центральними органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування щодо забезпечення спiвпрацi iз закордонними українцями;

3) розроблення та внесення пропозицiй щодо вдосконалення правового регулювання питань спiвпрацi iз закордонними українцями;

4) надання громадським органiзацiям (осередкам) закордонних українцiв органiзацiйної, методичної, технiчної та iншої допомоги в їх дiяльностi;

5) розроблення спiльно з iншими заiнтересованими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування державної цiльової програми спiвпрацi iз закордонними українцями;

6) участь у пiдготовцi та укладеннi мiжнародних договорiв України щодо забезпечення прав закордонних українцiв, створення сприятливих умов та можливостей для задоволення їх соцiальних, культурно-освiтнiх, мовних, iнформацiйних та iнших потреб;

7) участь у роботi змiшаних мiжурядових комiсiй з питань нацiональних меншин;

8) спiвпраця з державними органами iноземних держав, до компетенцiї яких належить питання нацiональних меншин;

9) взаємодiя з мiжнародними органiзацiями, що проводять монiторинг дотримання прав осiб, якi належать до нацiональних меншин;

10) монiторинг забезпечення прав закордонних українцiв, пов'язаних iз збереженням i розвитком їх етнiчної, культурної та мовної iдентичностi;

11) надання фiнансової пiдтримки для виконання заходiв, що здiйснюються громадськими органiзацiями закордонних українцiв, зокрема форумiв, конгресiв, конференцiй, семiнарiв за участю закордонних українцiв в Українi та за кордоном.

(Закон доповнено статтею 10² згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10³. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сферi освiти i науки щодо спiвпрацi iз закордонними українцями

До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi освiти i науки належать:

1) забезпечення реалiзацiї державної полiтики щодо сприяння здобуттю закордонними українцями освiти в Українi;

2) сприяння вiдкриттю та функцiонуванню навчальних закладiв за кордоном, у яких здiйснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова;

3) участь у виконаннi освiтнiх та наукових програм вiдродження i розвитку нацiональної культури та української мови в мiсцях компактного проживання закордонних українцiв.

(Закон доповнено статтею 10³ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10⁴. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сферi культури щодо спiвпрацi iз закордонними українцями

До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi культури належать:

1) забезпечення реалiзацiї державної полiтики щодо створення умов для задоволення нацiонально-культурних потреб закордонних українцiв, збереження i популяризацiї культурних надбань Українського народу;

2) здiйснення заходiв щодо популяризацiї культурних надбань Українського народу за межами України, залучення закордонних українцiв до участi в культурно-мистецьких заходах в Українi та за її межами;

3) сприяння проведенню в мiсцях компактного проживання українцiв за кордоном мiжнародних та регiональних культурно-мистецьких акцiй, мистецьких фестивалiв, конкурсiв, аукцiонiв, виставок та iнших заходiв;

4) проведення конкурсiв на кращi ескiзнi проекти пам'ятникiв i монументiв державного значення за кордоном, присвячених визначним подiям в iсторiї України, видатним дiячам української iсторiї, науки i культури.

(Закон доповнено статтею 10⁴ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10⁵. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сферi телебачення i радiомовлення щодо спiвпрацi iз закордонними українцями

До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi телебачення i радiомовлення належать:

1) забезпечення поширення радiомовлення та трансляцiї телевiзiйних програм з України, зокрема через супутниковий зв'язок та iншi засоби комунiкацiї, на країни проживання закордонних українцiв;

2) сприяння трансляцiї україномовних теле- та радiопрограм на країни проживання закордонних українцiв;

3) сприяння налагодженню спiвпрацi телерадiокомпанiй прикордонних областей України з телерадiокомпанiями сусiднiх країн проживання закордонних українцiв;

4) сприяння створенню в країнах проживання закордонних українцiв кореспондентських пунктiв Українського нацiонального iнформацiйного агентства "Укрiнформ".

(Закон доповнено статтею 10⁵ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 10⁶. Повноваження iнших центральних органiв виконавчої влади щодо спiвпрацi iз закордонними українцями

Iншi центральнi органи виконавчої влади в межах своїх повноважень забезпечують реалiзацiю цього Закону.

(Закон доповнено статтею 10⁶ згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 11. Виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.02.2012р. N 4381-VI)

Стаття 12. Сприяння благодiйнiй дiяльностi закордонних українцiв

Держава в особi її органiв влади гарантує i забезпечує захист передбачених законодавством України прав та iнтересiв закордонних українцiв - учасникiв благодiйництва та благодiйної дiяльностi, заохочує здiйснення такої дiяльностi.

Стаття 13. Прикiнцевi положення

1. Цей Закон набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня його опублiкування.

2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону:

подати Верховнiй Радi України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, якi випливають iз цього Закону;

прийняти нормативно-правовi акти, необхiднi для реалiзацiї цього Закону;

забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
4 березня 2004 року
N 1582-IV