Документ скасований: Наказ ДМСУ (до 2012) № 15 від 18.01.2013

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
Київ

30.12.04 N 936


Про затвердження Методичних рекомендацiй щодо провадження у справах про порушення митних правил

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
наказом Державної митної служби України
вiд 2 листопада 2012 року N 601

     З метою однакового застосування норм законодавства та пiдвищення якостi провадження у справах про порушення митних правил наказую:

     1. Затвердити Методичнi рекомендацiї щодо провадження у справах про порушення митних правил (далi - Методичнi рекомендацiї), що додаються.

     2. Начальникам регiональних митниць, митниць довести цей наказ до вiдома особового складу.

     3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Лозка В.Я.

Голова Служби М.М.Каленський

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної митної служби України
30.12.2004 N 936
(у редакцiї наказу Державної митної служби України
вiд 02.11.2012 N 601)

Методичнi рекомендацiї
щодо провадження у справах про порушення митних правил

Роздiл 1.
Загальнi положення

     1.1. Методичнi рекомендацiї розроблено з метою однакового застосування їх норм керiвниками митниць, їх заступниками, а також посадовими особами митних органiв (далi - посадовi особи), уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил i здiйснювати провадження у справах про порушення митних правил.

     1.2. Порушення митних правил є адмiнiстративним правопорушенням, яке являє собою протиправнi, виннi (умиснi або з необережностi) дiї чи бездiяльнiсть, що посягають на встановлений МК України та iншими актами законодавства України порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здiйснення операцiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем, або контроль за якими покладено на митнi органи МК України чи iншими законами України, i за якi МК України передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

     Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за правопорушення, передбаченi МК України, настає у разi, якщо цi правопорушення не тягнуть за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть.

     1.3. Протиправнiсть - це юридичний вираз суспiльної небезпеки правопорушення. Вона виявляється в тому, що певне суспiльно небезпечне дiяння визнається порушенням митних правил тiльки тодi, коли воно передбачене чинним законодавством.

     1.4. Виннiсть характеризує психiчне ставлення особи до скоєної дiї чи бездiяльностi та її наслiдкiв, виражене у формi умислу й необережностi.

     Порушення митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвiдомлювала протиправний характер своєї дiї чи бездiяльностi, передбачала її шкiдливi наслiдки й бажала їх або свiдомо допускала настання цих наслiдкiв.

     Порушення митних правил визнається вчиненим з необережностi, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть настання шкiдливих наслiдкiв своєї дiї чи бездiяльностi, але легковажно розраховувала на їх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна була й могла їх передбачити.

     1.5. Вiдповiдальнiсть за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

     Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнiшнiй акт поведiнки особи, його спрямованiсть i наслiдки, i ознаки, що характеризують самого правопорушника i його психiчне вiдношення до вчиненого.

     Ознаки складу порушення митних правил об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:

     а) об'єкт порушення митних правил;

     б) об'єктивну сторону порушення митних правил;

     в) суб'єкт порушення митних правил;

     г) суб'єктивну сторону порушення митних правил.

     Всi вказанi елементи складу порушення митних правил являють собою нерозривну єднiсть. Наявнiсть цих елементiв обов'язкова для квалiфiкацiї конкретного дiяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них вiдсутнiй або не вiдповiдає тим властивостям, якi передбаченi вiдповiдною статтею МК України, то вказане дiяння не є порушенням митних правил.

     1.6. Об'єктом порушень митних правил є суспiльнi вiдносини, якi охороняються законом i яким в результатi посягання завдається чи може бути завдана шкода, а також те, на що спрямоване посягання.

     1.7. Об'єктивною стороною порушень митних правил є сукупнiсть передбачених законом ознак, якi характеризують зовнiшнiй прояв дiяння, що посягає на об'єкти правової охорони, а також об'єктивнi умови цього посягання.

     1.8. Суб'єктами адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил можуть бути громадяни, якi на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-рiчного вiку, а при вчиненнi порушень митних правил пiдприємствами - посадовi особи цих пiдприємств.

     Пiд громадянами слiд розумiти фiзичних осiб: громадян України, iноземцiв, осiб без громадянства.

     Пiд посадовими особами пiдприємств слiд розумiти керiвникiв та iнших працiвникiв пiдприємств (резидентiв та нерезидентiв), якi в силу постiйно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язкiв вiдповiдають за додержання вимог, встановлених МК України, законами та iншими нормативно-правовими актами України, а також мiжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

     Iноземцi i особи без громадянства, якi перебувають на територiї України, пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi на загальних пiдставах з громадянами України.

     Питання про вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi правопорушення, вчиненi на територiї України iноземцями, якi згiдно з чинними законами та мiжнародними договорами України користуються iмунiтетом вiд адмiнiстративної юрисдикцiї України, вирiшуються дипломатичним шляхом.

     У разi виявлення в порядку, установленому МК України, фактiв перемiщення через митний кордон України особами, якi користуються iмунiтетом вiд адмiнiстративної юрисдикцiї України, товарiв з порушеннями митного законодавства митнi формальностi щодо таких товарiв здiйснюються вiдповiдно до МК України, мiжнародних договорiв України та iншими актами законодавства.

     1.9. Суб'єктивна сторона порушень митних правил характеризується психiчним ставлення особи до вчинення правопорушення:

     - вина - психiчне ставлення особи до вчинюваної дiї чи бездiяльностi, передбаченої цим Кодексом, та її наслiдкiв, виражене у формi умислу або необережностi;

     - мотив - внутрiшнє спонукання особи, яке створило психологiчнi передумови скоєння правопорушення;

     - мета - наслiдок, якого прагне досягти особа, вчиняючи правопорушення.

     1.10. Не є порушенням митних правил дiя, яка хоч i визначається МК України як така, але вчинена в станi крайньої необхiдностi, тобто з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власностi, правам i свободам громадян, установленому порядку управлiння, якщо ця небезпека за iснуючих обставин не могла бути усунута iншими засобами та якщо заподiяна шкода є менш значною, нiж вiдвернена шкода.

     1.11. Не притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi особа, яка пiд час учинення протиправної дiї чи бездiяльностi була в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати свої дiї або керувати ними внаслiдок хронiчної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану.

     1.12. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статтi 469, статтею 470, частиною третьою статтi 478, статтею 481 МК України, внаслiдок аварiї, дiї обставин непереборної сили або протиправних дiй третiх осiб, що пiдтверджується вiдповiдними документами, а також допущення у митнiй декларацiї помилок, якi не призвели до неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв або зменшення їх розмiру, до незабезпечення дотримання заходiв тарифного та/або нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якщо такi помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої МК України.

     1.12.1. Пiд аварiєю, у цьому випадку, слiд розумiти пошкодження, вихiд з ладу й руйнування, що сталися з техногенних (конструктивних, виробничих, технологiчних, експлуатацiйних) або природних причин.

     Пiд дiєю непереборної сили слiд розумiти:

     - стихiйне лихо (пожежу, повiнь, iнше стихiйне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке як замерзання моря, проток, портiв тощо, закриття шляхiв, проток, каналiв, перевалiв);

     - вiйськовi дiї чи надзвичайний стан у регiонi;

     - зафiксований у встановленому законом порядку факт учинення злочинних дiй третiми особами;

     - iншi обставини чи подiї.

     Документи, що пiдтверджують факт аварiї або дiї непереборної сили, можуть видаватися мiсцевими органами виконавчої влади або органами мiсцевого самоврядування, органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, iншими спецiально вповноваженими на це державними органами, а також мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, пiдприємствами, якi здiйснюють дiяльнiсть щодо усунення наслiдкiв аварiй, тощо.

     Пiд протиправними дiями третiх осiб слiд розумiти вчинення дiянь iншою стороною, що порушують законнi права та iнтереси особи, пiд час виконання нею митних формальностей, в тому числi вчинення правопорушення вiдносно особи.

     Документи, що пiдтверджують факт протиправних дiй третiх осiб, можуть видаватися судами, правоохоронними органами, iншими спецiально вповноваженими на це державними органами.

     Посадова особа, яка виявила порушення митних правил, що могло статися внаслiдок аварiї або дiї непереборної сили, протиправних дiй третiх осiб, керуючись законом, оцiнює докази подiї, що стала причиною порушення митних правил, за своїм внутрiшнiм переконанням, яке ґрунтується на всебiчному, повному й об'єктивному дослiдженнi всiх обставин справи в їх сукупностi.

     У разi пiдтвердження вчинення правопорушень, передбачених частиною третьою статтi 469, статтею 470, частиною третьою статтi 478, статтею 481 МК, унаслiдок аварiї або дiї непереборної сили, протиправних дiй третiх осiб, справа про порушення митних правил не порушується, а порушена - пiдлягає закриттю.

     1.12.2. У разi допущення у митнiй декларацiї не бiльше двох разiв протягом мiсяця помилок (крiм орфографiчних), якi не призвели до неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв або зменшення їх розмiру, до незабезпечення дотримання заходiв тарифного та/або нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, справа про порушення митних правил не порушується.

     1.13. Перевiзники несуть вiдповiдальнiсть за перемiщення або дiї, спрямованi на перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю шляхом подання митному органу як пiдстави для перемiщення цих товарiв документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разi якщо цi вiдомостi стосуються кiлькостi вантажних мiсць, їх маркування та номерiв, а перевiзниками не вжито заходiв до перевiрки правдивостi зазначених вiдомостей або у разi неможливостi такої перевiрки не внесено вiдповiдного запису до мiжнародної автомобiльної накладної (CMR).

     1.14. Справа про порушення митних правил не порушується, а порушена, яка розглядається митницею вiдповiдно до статтi 522 МК України, пiдлягає закриттю у разi пiдтвердження факту, що:

     - при виконаннi митних формальностей особа дiяла вiдповiдно до консультацiї з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовiй або електроннiй формi, а також до узагальненої консультацiї, навiть коли у подальшому такi консультацiї були змiненi або скасованi;

     - товари помилково ввезеннi на митну територiю України, якщо ввезення цих товарiв не є результатом умисних дiй;

     - несплата митних платежiв не вiдбулась у зв'язку з неправильною класифiкацiєю товарiв, коли прийняте митним органом рiшення про класифiкацiю цих товарiв у складному випадку було прийняте на пiдставi поданих заявником недостовiрних документiв, наданої ним недостовiрної та/або неповної iнформацiї, що суттєво вплинуло на його характер (у разi притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтею 485 МК України).

     1.15. Справа про порушення митних правил не порушується у випадках:

     - якщо декларант або уповноважена ним особа самостiйно звернулися до митного органу з проханням про внесення змiн до митної декларацiї вiдповiдно до частин другої - четвертої статтi 269 МК України;

     - товари, митне оформлення яких призупинено за пiдозрою у порушеннi прав iнтелектуальної власностi, фактично знищенi (у разi притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передбаченої статтею 476 МК України.

     1.16. У разi малозначностi вчиненого порушення митних правил посадова особа, уповноважена розглядати справу, на пiдставi статтi 22 КУпАП може звiльнити порушника вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi й обмежитись усним зауваженням, закривши справу.

     Питання щодо визначення порушення митних правил малозначним вирiшується вповноваженою посадовою особою у кожному конкретному випадку, ураховуючи те, що малозначним правопорушенням є дiя або бездiяльнiсть, яка не мiстить великої суспiльної небезпеки, не завдає або не може завдати будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, власностi, правам i свободам громадян, установленому порядку управлiння.

Роздiл 2.
Адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил

     2.1. За порушення митних правил можуть бути накладенi такi адмiнiстративнi стягнення:

     - попередження;

     - штраф;

     - конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю (крiм транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здiйснюються вiдповiдно до розкладу руху на пiдставi мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону), а також транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України поза мiсцем розташування митного органу.

     2.2. Попередження як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил є офiцiйним попередженням правопорушника стосовно недопустимостi таких дiянь у майбутньому. Попередження виноситься у формi постанови про накладення адмiнiстративного стягнення.

     Застосування попередження як до громадян, так i до посадових осiб пiдприємств передбачено статтею 468, частиною першою статтi 469, частиною першою статтi 470, частиною першою 481 МК України.

     2.3. Штраф як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладеннi на особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошовi кошти у сумi, яка визначається цим Кодексом залежно вiд виду та характеру вчиненого правопорушення.

     Порядок нарахування штрафiв за статтями 468 - 471, 474 - 481 МК України встановлено у розмiрi, кратному неоподатковуваному мiнiмуму доходiв громадян, за статтями 472, 482 - 485 - у вiдсотковому еквiвалентi.

     Розмiр неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян визначається законами України.

     2.4. Адмiнiстративнi стягнення у виглядi попередження, штрафу можуть бути накладенi не пiзнiше нiж через шiсть мiсяцiв з дня вчинення правопорушення, а у разi вчинення правопорушень, передбачених статтями 469, 477 - 481, 485 МК України - не пiзнiше нiж через шiсть мiсяцiв з дня їх виявлення.

     У разi закриття кримiнального провадження, але за наявностi в дiях правопорушника ознак порушення митних правил, адмiнiстративнi стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пiзнiше нiж через три мiсяцi з дня прийняття рiшення про закриття кримiнального провадження, але не пiзнiше нiж через два роки з дня вчинення правопорушення.

     2.5. Конфiскацiя як адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученнi товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 цього Кодексу, i безоплатнiй передачi їх у власнiсть держави. При цьому моторнi транспортнi засоби та несамохiднi транспортнi засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостiйнi об'єкти конфiскацiї.

     Конфiскацiя може бути застосована виключно за рiшенням суду у випадках, обсязi та порядку, що визначаються МК України та iншими законами України.

     Конфiскацiя товарiв, транспортних засобiв застосовується незалежно вiд того, чи є цi товари, транспортнi засоби власнiстю особи, яка вчинила правопорушення.

     Застосування конфiскацiї передбачено статтями 471 (передбачена конфiскацiя лише тих товарiв, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України), 472, 473, 476, 482 - 484 МК України.

     Забороненими до перемiщення через митний кордон України є товари :

     - перемiщення яких через митний кордон України заборонено законом;

     - на пропуск яких вiдповiдно до закону потрiбнi дозволи iнших державних органiв, за вiдсутностi цих дозволiв (крiм алкогольних напоїв i тютюнових виробiв, а також харчових продуктiв для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязi та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статтi 378 МК України);

     - що перемiщуються через митний кордон України з порушенням вимог МК України та iнших законiв України, крiм випадкiв, передбачених МК України.

     Обмеження перемiщення через митний кордон України окремих товарiв застосовується у випадках, передбачених законом. Перелiки таких товарiв (iз зазначенням їх опису та коду за УКТ ЗЕД), а також порядок видачi вiдповiдних дозволiв та їх обiгу з використанням засобiв iнформацiйних технологiй затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Обмеження щодо ввезення на митну територiю України та вивезення за межi митної територiї України валютних цiнностей, а також порядок перемiщення їх через митний кордон України, у тому числi особливостi декларування валютних цiнностей, (зокрема, визначення граничних сум валютних цiнностей, якi пiдлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Нацiональним банком України.

     Якщо справи про порушення митних правил вiдповiдно до статтi 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пiзнiше, нiж через шiсть мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а в разi розгляду судами (суддями) справ про триваючi порушення митних правил, у тому числi передбаченi статтями 469, 477 - 485 МК України, - не пiзнiше, нiж через шiсть мiсяцiв з дня виявлення цих правопорушень.

     У разi неможливостi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв з осiб, що вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рiшенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартiсть цих товарiв, транспортних засобiв.

     2.6. Перебiг строку накладення адмiнiстративного стягнення починається з наступного дня пiсля вiдповiдної календарної дати або настання подiї, з якою пов'язано його початок. При цьому строк, що визначається мiсяцями, закiнчується у вiдповiдне число останнього мiсяця цього строку. Якщо закiнчення строку, що визначається мiсяцями, припадає на такий мiсяць, що вiдповiдного числа не має, то строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця. Останнiм днем строку, який закiнчується вказiвкою на певний день, вважається цей день.

     Якщо закiнчення строку припадає на вихiдний, святковий чи iнший неробочий день, останнiм днем строку є перший пiсля нього робочий день.

     Перебiг строку, закiнчення якого пов'язане з подiєю, яка повинна неминуче настати, закiнчується наступного дня пiсля настання подiї.

     Останнiй день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слiд було вчинити процесуальну дiю в митному органi, де робочий час закiнчується ранiше, строк закiнчується в момент закiнчення цього часу.

     Зупинення провадження в адмiнiстративнiй справi зупиняє перебiг усiх процесуальних строкiв у цiй адмiнiстративнiй справi. Перебiг процесуальних строкiв продовжується з дня поновлення провадження.

     2.7. Адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано iнакше, як на пiдставi й у порядку, встановлених МК України.

     Адмiнiстративне стягнення за порушення митних правил накладається в межах, встановлених МК України.

     Коли накладається стягнення враховуються характер учиненого порушення, особа порушника, ступiнь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть.

     Обставинами, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, визнаються:

     - щире розкаяння винного;

     - вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв правопорушення, добровiльне вiдшкодування збиткiв або усунення заподiяної шкоди;

     - учинення правопорушення пiд впливом сильного душевного хвилювання або за збiгу тяжких особистих чи сiмейних обставин;

     - учинення правопорушення неповнолiтнiм;

     - учинення правопорушення вагiтною жiнкою або жiнкою, яка має дитину вiком до одного року, тощо.

     Обставинами, що обтяжують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, визнаються:

     - продовження протиправної поведiнки, незважаючи на вимогу припинити її з боку вповноважених на те осiб;

     - повторне протягом року вчинення однорiдного правопорушення, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню; учинення правопорушення особою, яка ранiше вчинила злочин;

     - утягнення неповнолiтнього в здiйснення правопорушення;

     - учинення правопорушення групою осiб;

     - учинення правопорушення в умовах стихiйного лиха або за iнших надзвичайних обставин;

     - учинення правопорушення в станi сп'янiння (посадова особа, що накладає адмiнiстративне стягнення, залежно вiд характеру адмiнiстративного правопорушення може не визнати цю обставину такою, що обтяжує вiдповiдальнiсть за порушення митних правил).

     На вiдмiну вiд обставин, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, перелiк обставин, що обтяжують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, є вичерпним. Тому орган (посадова особа), що розглядає справу про порушення митних правил, не вправi визнавати як такi, що обтяжують вiдповiдальнiсть, не зазначенi вище обставини.

     2.7. Норми законiв України, якi пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи за порушення митних правил, передбаченi МК України, мають зворотну дiю в часi, тобто їх норми поширюються i на правопорушення, вчиненi до прийняття цих законiв. Норми законiв України, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть за такi правопорушення, зворотної дiї в часi не мають.

     Особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, пiдлягає вiдповiдальностi на пiдставi закону, що дiє пiд час i за мiсцем вчинення правопорушення.

     Провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення ведеться на пiдставi закону, що дiє пiд час i за мiсцем розгляду справи про правопорушення.

     2.8. У разi вчинення однiєю особою двох або бiльше порушень митних правил, адмiнiстративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

     Якщо особа вчинила кiлька порушень митних правил, справи про якi одночасно розглядаються одним i тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкцiї, установленої за бiльш серйозне правопорушення з числа вчинених.

     Розгляд справ не вважається одночасним, якщо вiн вiдбувається хоча б i в один день, однак обставини порушень митних правил, у зв'язку з якими порушено справи, не пов'язанi мiж собою, матерiали справ дослiджуються окремо й у рiзний час.

     2.9. Додержання митними органами вимог закону в разi застосування адмiнiстративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здiйсненням систематичного контролю з боку органiв вищого рiвня та їх посадових осiб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та iншими заходами, передбаченими законодавством України.

Роздiл 3.
Провадження у справах про порушення митних правил

     3.1. Провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до МК України, а в частинi, що не регулюється ним, - вiдповiдно до законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення.

     3.2. Завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебiчне, повне i об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирiшення її в точнiй вiдповiдностi з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобiгання таким правопорушенням.

     3.3. Пiдставами для порушення справи про порушення митних правил є:

     - безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

     - офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення особою порушення митних правил, отриманi вiд правоохоронних органiв, а також органiв, що здiйснюють види контролю, зазначенi у частинi першiй статтi 319 МК України;

     - офiцiйнi письмовi повiдомлення про вчинення порушення митних правил, отриманi вiд митних та правоохоронних органiв iноземних держав, а також вiд мiжнародних органiзацiй.

     Повiдомлення про вчинення порушення митних правил, одержанi вiд будь-яких органiв (у тому числi митних) України й iноземних держав, а також вiд мiжнародних органiзацiй, повиннi бути викладенi в письмовiй формi, пiдписанi особами, якi мають право дiяти вiд їх iменi.

     Вiдповiдно до вимог МК України не можуть бути пiдставою для порушення справи про порушення митних правил повiдомлення й заяви громадян. Такi повiдомлення й заяви повиннi бути перевiренi, i якщо факти, викладенi в них, пiдтвердяться, то пiдставою для заведення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

     Не може бути пiдставою для порушення справи про порушення митних правил анонiмне письмове повiдомлення й повiдомлення, зроблене за телефоном. Такi повiдомлення можуть бути перевiренi, i якщо факти, викладенi в них, пiдтвердяться, то пiдставою для заведення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

     3.4. Пiд час перевiрок можуть прийматись пояснення вiд громадян i посадових осiб пiдприємств, а також у порядку, передбаченому статтею 343 МК України, проводитись огляд територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, магазинiв безмитної торгiвлi, територiй вiльних митних зон та iнших мiсць, де знаходяться товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи (крiм житла громадян).

     3.5. У випадках виявлення пiд час перевiрок або проваджень у справах про порушення митних правил iнших адмiнiстративних правопорушень, не передбачених МК України, матерiали, що свiдчать про їх учинення, передаються в державнi органи, до компетенцiї яких належить їх розгляд.

     У разi виявлення пiд час перевiрки або провадження у справi про порушення митних правил ознак злочину, у справах про який митнi органи не є органами дiзнання, потрiбнi матерiали у строк не бiльше трьох дiб з дня його виявлення потрiбно надiслати прокуроровi, органу досудового слiдства чи дiзнання. Одночасно митним органом у межах своєї компетенцiї вживаються заходи до запобiгання чи припинення злочину, а також до фiксування й збереження слiдiв злочину, забезпечення цiлостi матерiальних цiнностей, документiв, виявлення очевидцiв злочину.

     3.6. Справа про порушення митних правил може бути заведена тiльки в тому випадку, коли є достатнi данi, якi свiдчать про наявнiсть ознак правопорушення.

     Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на пiдставi припущень або вiдомостей про правопорушення, достовiрнiсть яких викликає сумнiви.

     Коли порушується справа про порушення митних правил потрiбно також переконатися у вiдсутностi обставин, якi виключають провадження у справi.

     До таких обставин належать:

     - вiдсутнiсть подiї й складу порушення митних правил;

     - недосягнення особою на момент учинення порушення митних правил шiстнадцятирiчного вiку;

     - неосуднiсть особи, яка вчинила протиправну дiю чи бездiяльнiсть;

     - учинення дiї особою в станi крайньої необхiдностi або необхiдної оборони;

     - скасування акта, який установлює вiдповiдальнiсть за порушення митних правил;

     - закiнчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строкiв накладення стягнень, передбачених статтею 467 МК України;

     - наявнiсть за тим же самим фактом щодо особи, питання про можливе притягнення якої до вiдповiдальностi за порушення митних правил розглядається, порушеної адмiнiстративної або кримiнальної справи або не скасованої постанови про закриття справи про порушення митних правил;

     - смерть особи, що вчинила порушення митних правил.

     За наявностi зазначених обставин протокол про порушення митних правил не складається. У випадках, коли провадження у справi все ж було розпочате, названi обставини є пiдставою для припинення провадження у справi.

     3.7. Провадження у справi про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

     3.8. Провадження у справi про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дiй, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

     3.9. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюється державною мовою.

     Особи, якi беруть участь у провадженнi у справi про порушення митних правил i не володiють або недостатньо володiють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рiдною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

     3.10. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюють уповноваженi посадовi особи пiдроздiлiв митних органiв, що здiйснюють заходи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, крiм випадкiв, передбачених абзацом другим та третiм цього пункту, посадовi особи митницi, в зонi дiяльностi якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремi процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил вiдповiдно до статтi 490 МК України, а також посадовими особами iншого митного органу у випадку отримання доручення посадової особи, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил.

     Керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи (далi - Держмитслужба) або особа, яка виконує його обов'язки, мають право передавати справу про порушення митних правил для здiйснення провадження з однiєї митницi до iншої.

     Посадовi особи Держмитслужби мають право здiйснювати провадження у будь-якiй справi про порушення митних правил, порушенiй будь-яким митним органом України.

     Пiд пiдроздiлами митних органiв, що здiйснюють заходи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, в цих Методичних рекомендацiях слiд розумiти пiдроздiли митного органу, основним завданням яких є виявлення, припинення й розслiдування митних правопорушень.

     Уповноваженими здiйснювати провадження у справi про порушення митних правил вважаються посадовi особи цих пiдроздiлiв, у посадовi iнструкцiї яких включено вiдповiднi права й обов'язки.

     3.11. Посадова особа митного органу не може здiйснювати провадження у справi про порушення митних правил, якщо вона є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також коли iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що ця посадова особа може бути особисто заiнтересована у вирiшеннi справи.

     Питання про передачу такої справи iншiй посадовiй особi митного органу вирiшується керiвником цього органу або його заступником.

     Якщо керiвник митного органу, в якому здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил, є родичем особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi у справi, а також якщо iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що керiвник зазначеного органу може бути особисто заiнтересованим у розглядi справи, справа пiдлягає передачi iншому митному органу.

     3.12. Вiдповiдно до МК України участь у провадженнi у справах про порушення митних правил беруть:

     - особи, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил;

     - власники товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 МК України (заiнтересованi особи);

     - представники осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб (законнi представники, представники, що дiють на пiдставi довiреностi, доручення);

     - захисники;

     - представники митних органiв;

     - свiдки;

     - експерти;

     - перекладачi;

     - понятi.

     3.13. Особи, якi притягуються до вiдповiдальностi за порушення митних правил та заiнтересованi особи, мають право:

     - знайомитися пiд час розгляду справи про порушення митних правил у митному органi або судi з матерiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiї рiшень, постанов та iнших документiв, що є у справi;

     - бути присутнiми пiд час розгляду справи у митному органi та брати участь у судових засiданнях;

     - подавати докази, брати участь в їх дослiдженнi, заявляти клопотання та вiдводи;

     - пiд час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника;

     - виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача;

     - давати уснi i письмовi пояснення, подавати свої доводи, мiркування та заперечення;

     - оскаржувати постанови митного органу, суду (суддi);

     - користуватися iншими правами, наданими їм законом.

     3.14. Представниками осiб, якi притягуються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб можуть бути:

     - законнi представники: батьки, усиновителi, опiкуни або пiклувальники на пiдставi документiв, що посвiдчують їх повноваження, - у справах осiб, якi є неповнолiтнiми або особами, що через свої фiзичнi або психiчнi вади не можуть самi здiйснювати свої права у справах про порушення митних правил. Законнi представники можуть доручити участь у справi iншiй особi, обранiй ними як представник;

     - iншi особи - на пiдставi нотарiально посвiдченої довiреностi. Громадяни можуть також посвiдчити довiренiсть на участь у справi на пiдприємствi, де вони працюють, або в управлiннi будинками, де вони проживають; вiйськовослужбовцi - у вiдповiднiй вiйськовiй частинi; особи, якi проживають у населених пунктах, де немає нотарiальних контор, - у виконавчому комiтетi сiльської, селищної, мiської ради; особи, якi перебувають на лiкуваннi, - у вiдповiдному лiкувальному закладi.

     Особиста участь у справi громадянина не позбавляє його права мати у цiй справi представника.

     Законнi представники користуються пiд час участi у справi всiма правами, зазначеними у статтi 498 МК України. Повноваження iнших представникiв на участь у справi дають їм право на вчинення вiд iменi осiб, яких вони представляють, усiх дiй, зазначених у цiй статтi, крiм передачi повноважень iншiй особi (передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (суддi), одержання товарiв або грошових сум у разi їх повернення.

     Повноваження представника на вчинення кожної iз зазначених дiй повиннi бути спецiально обумовленi у виданiй йому довiреностi.

     Не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб:

     - особи, якi не досягли 18-рiчного вiку;

     - особи, над якими встановлено опiку, пiклування;

     - адвокати, якi прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру.

     Посадовi особи митної служби України, а також суддi, слiдчi i прокурори не можуть бути представниками осiб, якi притягуються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, та заiнтересованих осiб, крiм випадкiв, коли вони дiють як батьки, усиновителi, опiкуни, пiклувальники цих осiб.

     3.15. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здiйснювати захист прав i законних iнтересiв особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, а у разi необхiдностi - свiдка та надання їм необхiдної юридичної допомоги.

     Як захисники допускаються особи, якi мають свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю в Українi та iншi фахiвцi у галузi права, якi за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

     Захисниками можуть бути також близькi родичi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка, їх опiкуни або пiклувальники.

     Повноваження захисника на участь у справi пiдтверджується:

     - адвоката - ордером вiдповiдного адвокатського об'єднання;

     - адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою;

     - iнших фахiвцiв у галузi права, якi за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;

     - близьких родичiв, опiкунiв або пiклувальникiв - заявою особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдка про їх допуск до участi у справi як захисникiв.

     Захисник допускається до участi у справi на будь-якiй стадiї провадження.

     Як захисники свiдка, запрошенi ним для надання правової допомоги пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за участю свiдка, допускаються особи, якi вiдповiдають вимогам абзацiв другого - п'ятого цього пункту.

     Захисник пiд час участi у справi користується усiма правами, зазначеними у статтi 498 МК України.

     3.16. Представник митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у справi про порушення митних правил, здiйснює свої повноваження в судi на пiдставi належно оформленої довiреностi, виданої митним органом.

     Представник митного органу пiдтримує позицiю цього органу щодо притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi особи, яка вчинила правопорушення, пiд час розгляду зазначеної справи судом.

     Представник митного органу має право:

     - знайомитися з документами, долученими до справи, робити з них витяги або знiмати копiї, одержувати копiї рiшень, постанов, ухвал суду;

     - брати участь у судових засiданнях, подавати докази, брати участь у дослiдженнi доказiв, ставити запитання iншим особам, якi беруть участь у справi;

     - заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi та письмовi пояснення суду, подавати свої доводи, мiркування щодо питань, якi виникають пiд час судового розгляду, i заперечення проти клопотань, доводiв i мiркувань iнших осiб, якi беруть участь у справi;

     - знайомитися з журналом судового засiдання, знiмати з нього копiї та подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти;

     - прослуховувати запис фiксування судового засiдання технiчними засобами, робити з нього копiї, подавати письмовi зауваження з приводу його неправильностi чи неповноти;

     - оскаржувати рiшення, постанови i ухвали суду

     - користуватися iншими процесуальними правами, встановленими законом.

     3.17. Свiдком може бути будь-яка особа, якщо є пiдстави вважати, що їй вiдомi обставини, що пiдлягають встановленню у справi про порушення митних правил.

     За викликом органу, посадова особа якого здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, свiдок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу i дати детальнi та правдивi пояснення, повiдомити все вiдоме йому у справi та вiдповiсти на поставленi запитання.

     Свiдок має право:

     - давати показання рiдною мовою або iншою мовою, якою вiн вiльно володiє, i користуватися допомогою перекладача;

     - заявляти вiдвiд перекладачу;

     - знати, у зв'язку з чим i в якiй справi вiн опитується;

     - власноручно викладати свої показання в протоколi опитування;

     - обирати за власним бажанням захисника пiд час опитування чи проведення iнших процесуальних дiй за своєю участю вiдповiдно до цього Кодексу та на iншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також вiдмовитися вiд запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свiдком, його законним представником, а також iншими особами на його прохання чи за його згодою;

     - користуватися нотатками i документами при дачi пояснень у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахункiв та iнших даних, якi йому важко тримати в пам'ятi;

     - вiдмовитися давати пояснення щодо себе, членiв сiм'ї та близьких родичiв, а також у разi, якщо у нього немає можливостi вiльно, без неправомiрних обмежень, отримати правову допомогу в обсязi i формах, як вiн того потребує, в тому числi запросити захисника;

     - знайомитися з протоколом опитування i клопотати про внесення до нього змiн, доповнень i зауважень, власноручно робити такi доповнення i зауваження;

     - оскаржувати дiї посадової особи митного органу, яка проводила опитування, в порядку, встановленому цим Кодексом;

     - одержувати вiдшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачi пояснень.

     У разi наявностi вiдповiдних пiдстав свiдок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходiв, передбачених законом.

     3.18. У разi потреби в спецiальних знаннях посадовою особою, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, призначається експерт.

     Експертом може бути особа, яка має необхiднi знання для надання вiдповiдного висновку.

     Експерт зобов'язаний надати об'єктивнi висновки з поставлених перед ним питань.

     Експерт має право:

     - знайомитися з матерiалами справи, якi стосуються предмета експертизи;

     - заявляти клопотання про надання йому додаткових матерiалiв, необхiдних для надання висновкiв.

     3.19. Перекладачем може бути особа, яка володiє мовою, знання якої необхiдне для здiйснення перекладу пiд час провадження у справi про порушення митних правил.

     Перекладач зобов'язаний точно i в повному обсязi здiйснювати доручений йому переклад, у разi необхiдностi брати участь у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

     Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

     Послугами перекладача мають право користуватись особи, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил i не володiють мовою, на якiй ведеться провадження.

     3.20. Понятими є особи, якi залучаються до участi у проведеннi процесуальних дiй у справi про порушення митних правил.

     У присутностi понятих проводяться такi процесуальнi дiї, як складання протоколу про порушення митних правил якщо за цим протоколом вилучаються предмети товари, транспортнi засоби, документи, а також їх тимчасове вилучення, митне обстеження, пред'явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання, взяття проб i зразкiв для проведення експертизи.

     Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у справi. Понятим не може бути родич особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, її представника, а також працiвники митних органiв.

     Понятi, присутнi при проведеннi процесуальних дiй, засвiдчують своїми пiдписами вiдповiднiсть записiв у протоколi проведеним дiям.

     Понятих повинно бути не менше двох.

Роздiл 4.
Докази у справi про порушення митних правил

     4.1. Пiд час провадження у справi про порушення митних правил доказуванню пiдлягають:

     - подiя порушення митних правил (час, мiсце, спосiб та iншi обставини вчинення правопорушення);

     - наявнiсть у дiях правопорушника вини у формi умислу або необережностi, мотив учинення порушення митних правил;

     - обставини, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть;

     - наслiдки правопорушення, характер i розмiр заподiяної шкоди;

     - iншi обставини, що мають значення для прийняття правильного рiшення у справi.

     Для встановлення перерахованих обставин, з'ясування об'єктивної iстини у справi потрiбно зiбрати, дослiдити, оцiнити й використати всi докази.

     4.2. Доказами в справi про порушення митних правил є будь-якi фактичнi данi, на основi яких у визначеному законом порядку встановлюється наявнiсть або вiдсутнiсть порушення митних правил, виннiсть особи у його вчиненнi та iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи.

     Доказове значення мають:

     - протокол про порушення митних правил, протоколи процесуальних дiй, додатки до зазначених протоколiв;

     - пояснення свiдкiв;

     - пояснення особи, яка притягується до вiдповiдальностi;

     - висновок експерта;

     - iншi документи (належним чином завiренi їх копiї або витяги з них) та iнформацiя, у тому числi та, що перебуває в електронному виглядi. При цьому, митна декларацiя та iншi документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформленi на паперовому носiї та у виглядi електронних документiв, мають однакову юридичну силу;

     - товари - безпосереднi предмети порушення митних правил, товари зi спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю, транспортнi засоби, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України.

     4.3. Посадова особа митного органу, яка здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, оцiнює докази за своїм внутрiшнiм переконанням, що ґрунтується на всебiчному, повному i об'єктивному дослiдженнi всiх обставин справи в їх сукупностi, керуючись законом та правосвiдомiстю.

Роздiл 5.
Адмiнiстративне затримання

     5.1. Посадова особа має право здiйснити адмiнiстративне затримання громадянина, який учинив порушення митних правил.

     Адмiнiстративне затримання - короткочасний примусовий захiд, який застосовується з метою припинення порушення митних правил, установлення особи, яка вчинила порушення митних правил, складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на мiсцi вчинення правопорушення.

     Адмiнiстративне затримання може бути проведене тiльки за наявностi факту порушення митних правил.

     5.2. Адмiнiстративне затримання здiйснюється посадовою особою митного органу за вмотивованим письмовим рiшенням керiвника цього органу або його заступника, а в разi їх вiдсутностi (в нiчний час, у вихiднi та святковi днi тощо) - старшого чергової змiни. Форма письмового рiшення про адмiнiстративне затримання затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 28 травня 2012 року N 608 "Про затвердження форм документiв адмiнiстративного затримання", зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України 07 червня 2012 року за N 917/21229.

     У разi вчинення опору або спроби втечi з мiсця подiї особи, до якої застосовується адмiнiстративне затримання, доцiльно проводити затримання за допомогою працiвникiв правоохоронних органiв i/або вiйськовослужбовцiв.

     5.3. Адмiнiстративне затримання громадянина, який учинив порушення митних правил, допускається на строк до трьох годин.

     Строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи до службового примiщення митного органу або до iншого примiщення, де проведення необхiдних дiй з метою, визначеною частиною першою статтi 507 МК України цiєї статтi, є можливим, а якщо особа перебуває в станi сп'янiння - з часу її витвереження.

     У разi виявлення порушення митних правил, за яке МК України передбачено застосування адмiнiстративного стягнення у виглядi конфiскацiї товарiв, транспортних засобiв, строк адмiнiстративного затримання особи, яка знаходиться у службовому примiщеннi митного органу або в iншому примiщеннi у зв'язку з проведенням митного контролю або митного оформлення таких товарiв, транспортних засобiв, обчислюється з моменту винесення вмотивованого письмового рiшення про її адмiнiстративне затримання. Митний контроль та митне оформлення товарiв, транспортних засобiв при цьому зупиняється.

     У разi виявлення iнших порушень митних правил строк адмiнiстративного затримання обчислюється з моменту завершення митного контролю та митного оформлення.

     5.4. Про кожний випадок затримання особи складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     У протоколi обов'язково зазначаються: дата i мiсце його складення; посада, прiзвище, iм'я та по батьковi особи, яка склала протокол; вiдомостi про особу затриманого, час i пiдстави затримання, пiдпис особи, щодо якої винесено рiшення про адмiнiстративне затримання про ознайомлення з таким рiшенням, а також робиться вiдмiтка про застосування фiзичної сили або спецiальних засобiв, якщо таке мало мiсце.

     У разi вiдмови особи, щодо якої винесено рiшення про адмiнiстративне затримання, вiд пiдписiв у протоколi адмiнiстративного затримання до його складання залучаються понятi.

     Протокол пiдписується особою, адмiнiстративне затримання якої здiйснено, понятими, якщо вони залучались до складання протоколу, й посадовою особою митного органу, яка склала протокол. Копiя протоколу вручається громадяниновi, якого було затримано.

     5.5. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала, i затриманою особою. У разi вiдмови затриманої особи вiд пiдписання протоколу в протоколi робиться запис про це, який засвiдчується понятими. Копiя протоколу вручається затриманiй особi.

     5.6. Митний орган, який здiйснив тимчасове затримання особи, невiдкладно повiдомляє про це її родичiв, а якщо затриманий громадянин-нерезидент не має родичiв на територiї України - дипломатичне представництво або консульську установу вiдповiдної iноземної держави.

 

Роздiл 6.
Процесуальнi дiї у справах про порушення митних правил

     6.1. До процесуальних дiй належать:

     - складення протоколу про порушення митних правил;

     - опитування осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб;

     - витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил, або належним чином завiрених їх копiй чи витягiв з них;

     - тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 МК України, та документiв на них;

     - митне обстеження;

     - пред'явлення товарiв, транспортних засобiв i документiв для впiзнання;

     - експертиза;

     - взяття проб та зразкiв для проведення дослiдження (аналiзу, експертизи).

     У справi про порушення митних правил процесуальнi дiї проводяться з метою отримання доказiв, потрiбних для правильного вирiшення цiєї справи. Рiшення про проведення певної процесуальної дiї приймається посадовою особою митного органу, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил. У разi перешкоджання посадовiй особi пiд час здiйснення нею провадження в справi про порушення митних правил у доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв, таке перешкоджання може бути квалiфiковане як порушення митних правил, передбачене статтею 474 МК України.

     6.2. Складання протоколу про порушення митних правил.

     6.2.1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невiдкладно складає протокол за формою, установленою наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 31 травня 2012 року N 652 "Про затвердження форм процесуальних документiв у справах про порушення митних правил", зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України 20 червня 2012 року за N 1015/21327.

     6.2.2. Складати протоколи про порушення митних правил мають право:

     - посадовi особи, якi вiдповiдно до посадових iнструкцiй уповноваженi здiйснювати митний контроль, митне оформлення i пропуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України i якi безпосередньо виявили порушення митних правил;

     - посадовi особи митних органiв, якi згiдно з посадовими обов'язками мають таке право;

     - iншi посадовi особи, уповноваженi керiвником Держмитслужби або керiвником митницi.

     6.2.3. У протоколi про порушення митних правил зазначається:

     - дата i мiсце його складення;

     - посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка склала протокол;

     - необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, якщо її встановлено (громадянство, прiзвище, iм'я, по батьковi, день, мiсяць, рiк народження, мiсце народження, мiсце проживання, данi про документ, який засвiдчує особу, мiсце роботи, посада або рiд занять). При цьому слiд ураховувати, що наявнiсть повних i точних вiдомостей потрiбна для визначення статусу особи (громадянин, посадова особа пiдприємства);

     - мiсце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил (iз зазначенням назви та реквiзитiв документiв (включаючи ВМД), поданих як пiдстава для перемiщення через митний кордон України безпосереднiх предметiв правопорушення, валовий номер мiжнародного поштового вiдправлення, вiдомостi про вiдправника й одержувача такого вiдправлення (на українськiй та iноземнiй мовах) тощо);

     - посилання на частину та статтю (статтi) МК України, що передбачає адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення митних правил;

     - прiзвища та адреси свiдкiв понятих якщо вони є;

     - прiзвища та адреси понятих, якщо вони залучались;

     - вiдомостi щодо товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення та документiв, вилучених згiдно iз статтею 511 МК України (найменування, iндивiдуальнi ознаки, кiлькiсть або вага й, за наявностi, вартiсть);

     - iншi необхiднi для вирiшення справи вiдомостi.

     При складаннi протоколу необхiдно точно вказувати данi про особу, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi (П.I.Б., посада, юридична та фактична адреса). Особа правопорушника встановлюється на пiдставi документiв, що посвiдчують особу (паспорт, вiйськовий квиток, посвiдчення водiя тощо). Неприпустимо записувати в протоколi прiзвище порушника тiльки з його слiв.

     При викладеннi сутi порушення митних правил у протоколi зазначаються обставини його виявлення, спосiб учинення, характер правопорушення, квалiфiкацiйнi ознаки. Якщо вчиненi протиправнi дiї квалiфiкуються за кiлькома статтями МК України, у протоколi послiдовно описуються ознаки цих порушень митних правил.

     У випадках, коли при складеннi протоколу неможливо встановити фактичну вартiсть затриманого предмета, напроти зазначення його найменування в графi "вартiсть" у протоколi слiд учинити запис: "оцiнка буде проведена додатково".

     При потребi оформлюється додаток до протоколу за встановленою формою, який є невiд'ємною частиною протоколу. Про заповнення додатка у вiдповiднiй графi протоколу вчиняється запис.

     6.2.4. Якщо особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, вiдмовляється пiдписати протокол, до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який засвiдчується понятими. Особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змiсту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї вiдмови вiд пiдписання протоколу. Власноручно викладенi цiєю особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься вiдповiдний запис iз зазначенням кiлькостi аркушiв, на яких подано такi пояснення.

     6.2.5. Ураховуючи вимоги МК України пiд час складення протоколу про порушення митних правил особа, що притягується до вiдповiдальностi, може бути вiдсутня.

     Складення протоколу про порушення митних правил за вiдсутностi особи, яка притягується до вiдповiдальностi, можливо, коли встановлено факт її вiдсутностi на територiї України, а також у випадках, коли цю особу викликано до митного органу запрошенням, однак вона не з'явилась, не повiдомивши про причини.

     У запрошеннi зазначається куди й до кого особа повинна з'явитися, а також день i час. Запрошення вручається особi пiд пiдпис, а в разi її тимчасової вiдсутностi - дорослим членам сiм'ї, адмiнiстрацiї за мiсцем роботи, житловим органам за мiсцем проживання або надсилається їй рекомендованим листом з повiдомленням.

     6.2.6. У разi складення протоколу особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбаченi статтею 498 МК України, свiдку - передбаченi статтею 504 МК України, перекладачу - передбаченi статтею 503 МК України, про що в протоколi вчиняється вiдповiдний запис, який пiдписується цiєю особою.

     У разi потреби в протоколi зазначаються також мiсце й час розгляду справи про порушення митних правил.

     6.2.7. Особi, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi повiдомляється про можливiсть припинення провадження у справi про порушення митних правил шляхом компромiсу на умовах, визначених статтею 521 МК України, про що до протоколу вноситься вiдмiтка, яка пiдписується цiєю особою.

     6.2.7.1. Мирова угода укладається у письмовiй формi. Форма мирової угоди встановлена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 28 травня 2012 року N 607 "Про затвердження Типової мирової угоди про припинення провадження в справi про порушення митних правил", зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України 18 червня 2012 року за N 985/21297.

     6.2.7.2. Про намiр укласти мирову угоду особа повiдомляє керiвника митного органу шляхом подання заяви довiльної форми. Факт подання заяви про намiр укласти мирову угоду фiксується в порядку, визначеними частинами третьою та четвертою статтi 264 МК України.

     В разi складання митним органом протоколу про порушення митних правил за статтями МК України, санкцiї яких передбачають конфiскацiю товарiв, транспортних засобiв, до заяви додаються документи (або належним чином завiренi їх копiї), якi пiдтверджують право власностi на цi товари, транспортнi засоби чи уповноваження розпоряджатися ними. В заявi про намiр укласти мирову угоду особа повiдомляє митний орган в якому митному режимi вона бажає задекларувати товари, транспортнi засоби, що є предметом цiєї угоди.

     6.2.7.3. У разi вiдсутностi законних пiдстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромiсу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану вiдповiдь про причини незастосування процедури компромiсу.

     6.2.7.4. У разi прийняття рiшення про застосування процедури компромiсу та досягнення згоди на умови мирової угоди мiж особою i митними органом укладається мирова угода в письмовiй формi. Зобов'язання особи та митного органу за умовами мирової угоди визначаються МК України.

     Вiд iменi митниць мирова угода пiдписується керiвниками цих митниць або їх заступниками, а вiд iменi Держмитслужби - посадовими особами, уповноваженими на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй.

     Угода укладається в двох аутентичних екземплярах, один з яких залишається у особи, другий зберiгається в справах митного органу.

     6.2.7.5. Якщо особа не володiє українською мовою, до укладення мирової угоди залучається перекладач, який вiдповiдає вимогам статтi 503 МК України. Переклад здiйснюється офiцiйними мовами вiдповiдних сумiжних держав або iншими iноземними мовами, якi є мовами мiжнародного спiлкування.

     У разi залучення перекладача до укладання мирової угоди у її текстi зазначаються його прiзвище, iм'я, по-батьковi, установчi данi. Факт здiйснення перекладу скрiплюється пiдписами перекладача та особи.

     6.2.7.6. Мирова угода укладається на строк не бiльше 30 календарних днiв.

     Мирова угода оскарженню не пiдлягає.

     6.2.7.7. У разi невиконання особою у визначений мировою угодою термiн дiй, встановлених пунктом 1 частини другої статтi 521 МК України, така угода вважається недiйсною.

     У разi невиконання особою умов мирової угоди митним органом складається Акт про невиконання особою умов мирової угоди установленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв форми.

     Акт пiдписується керiвниками (заступниками) пiдроздiлу фiнансiв, бухгалтерського облiку та звiтностi та/або пiдроздiлу митного оформлення вiдповiдного митного органу, яких уповноважено на це посадовими iнструкцiями, та затверджується керiвником митного органу або його заступником.

     Повiдомлення особi про визнання мирової угоди недiйсною та про поновлення провадження у справi про порушення митних правил надсилається рекомендованим листом з повiдомленням про вручення протягом одного робочого дня, наступного за днем складання Акту про невиконання особою умов мирової угоди про припинення провадження в справi про порушення митних правил.

     6.2.7.8. У разi виконання особою у визначений мировою угодою термiн дiй, така угода вважається виконаною.

     У разi виконання особою умов мирової угоди митним органом складається Акт про виконання особою умов мирової угоди установленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв форми.

     Акт пiдписується керiвниками (заступниками) пiдроздiлу фiнансiв, бухгалтерського облiку та звiтностi та/або пiдроздiлу митного оформлення вiдповiдного митного органу, яких уповноважено на це посадовими iнструкцiями, та затверджується керiвником митного органу або його заступником.

     Повiдомлення особi про виконання мирової угоди надсилається рекомендованим листом з повiдомленням про вручення протягом одного робочого дня, наступного за днем винесення постанови митного органу про закриття провадження у справi.

     6.2.8. Протокол складається у двох примiрниках, кожний з яких пiдписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складаннi протоколу була присутня особа, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, протокол пiдписується i цiєю особою, а за наявностi свiдкiв - i свiдками, а в разi потреби - перекладачем.

     Один iз примiрникiв протоколу вручається пiд пiдпис особi, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил.

     У разi вiдмови особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, одержати примiрник протоколу до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який пiдписується особою, що склала протокол, та свiдками, якщо вони є.

     Пiсля чого зазначений примiрник протягом трьох робочих днiв надсилається цiй особi за повiдомленою нею або наявною в митницi адресою (мiсце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навiть якщо особа, яка i притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, не перебувала за повiдомленою нею адресою або мiсце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

     Якщо при складеннi протоколу особа, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, була вiдсутня й у разi вiдмови цiєї особи одержати примiрник протоколу, до нього вноситься вiдповiдний запис, який засвiдчується особою, що склала протокол, i свiдками, якщо вони є, пiсля чого зазначений примiрник надсилається цiй особi за повiдомленою нею або наявною в митному органi адресою (мiсцем проживання або фактичного перебування).

     Протокол уважається врученим, навiть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил i притягується до вiдповiдальностi, не перебувала за повiдомленою нею адресою або мiсце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

     6.2.9. Протокол, а також тимчасово вилученi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення та документи, зазначенi в протоколi, передаються до митницi, в зонi якої виявлено порушення митних правил.

     При виявленнi порушення митних правил митний орган здiйснює випуск товарiв до завершення розгляду справи про таке порушення, за умови що:

     - такi товари не пiдлягають конфiскацiї i не будуть потрiбнi надалi у процесi провадження у справi як докази;

     - декларант сплачує всi митнi платежi або забезпечує їх сплату вiдповiдно до роздiлу Х МК України;

     - товари не вилученi в рахунок забезпечення сплати адмiнiстративних стягнень.

     6.3. Опитування осiб, якi притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб.

     6.3.1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, а також свiдкiв, iнших осiб.

     6.3.2. Особи, якi пiдлягають опитуванню у справi, викликаються повiсткою, яка вручається їм пiд розписку, або телефонограмою, телеграмою чи за допомогою iнших засобiв зв'язку.

     У повiстцi зазначається прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка викликається для опитування, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, мiсце та час явки.

     6.3.3. Перед опитуванням слiд установити особу опитуваного, роз'яснити їй права, передбаченi статтею 63 Конституцiї України, i з'ясувати, чи володiє ця особа українською мовою, чи потрiбен їй перекладач, на якiй мовi будуть даватись пояснення. На початку опитування слiд з'ясувати вiдношення особи, що опитується, до обставин учинення правопорушення й iншi потрiбнi вiдомостi про неї.

     Свiдкiв, яких викликано за одним i тим же фактом, слiд опитувати порiзно й за вiдсутностi iнших свiдкiв. Опитування по сутi справи, яка перебуває в провадженнi, рекомендовано починати пропозицiєю до особи повiдомити все, що їй вiдомо про обставини, у зв'язку з якими вона була викликана для опитування.

     6.3.4. Опитування осiб вiком вiд 14 до 16 рокiв проводиться в присутностi законних представникiв, педагога або iншої особи, що супроводжує неповнолiтнього за дорученням батькiв. Перед початком опитування цим особам роз'яснюються їх права, про що в протоколi вчиняється вiдповiдний запис.

     6.3.5. Про проведення опитування складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     Свiдчення записуються вiд першої особи й, по можливостi, дослiвно, всi питання, поставленi особi, i вiдповiдi на них обов'язково заносяться до протоколу. По закiнченнi опитування протокол пред'являють опитуванiй особi для прочитання, або на її прохання протокол зачитується вголос. Особа, яку опитували, має право вимагати доповнення протоколу й унесення в нього поправок. Цi доповнення й поправки пiдлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Пiсля того, як протокол прочитано, у ньому вчиняється запис про те, що всi свiдчення записанi зi слiв опитуваної особи вiрно й прочитанi нею або написанi нею власноручно, доповнень i зауважень немає. Такий запис вчиняється опитуваною особою власноручно або пiдписується нею, якщо запис виконано посадовою особою митного органу, яка проводила опитування. Якщо протокол написано на кiлькох аркушах, то опитана особа й особи, якi були присутнi при опитуваннi, пiдписують кожний аркуш окремо.

     Пiсля подання свiдчень, на прохання особи, що була опитана, їй має бути надана можливiсть написати свої свiдчення власноручно, про що в протоколi опитування робиться вiдповiдний запис.

     6.3.6. У разi проведення опитування за участi перекладача, протокол опитування повинен уключати запис про роз'яснення перекладачевi його обов'язкiв, що засвiдчується пiдписом перекладача. Перекладач пiдписує кожний аркуш протоколу й протокол в цiлому.

     Особа, яку опитують, своїм пiдписом у кiнцi протоколу пiдтверджує, що зроблений усно переклад протоколу вiдповiдає її свiдченням. Якщо протокол опитування було перекладено на iншу мову письмово, то переклад у цiлому й кожний його аркуш окремо повинен бути пiдписаний перекладачем i особою, яка опитувалась. У протоколi вчиняється запис щодо роз'яснення особi, яка опитується, її права на вiдвiд перекладача. За наявностi заяви про вiдвiд перекладача вона додається до протоколу.

     6.4. Витребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил, або належним чином завiрених їх копiй чи витягiв з них.

     6.4.1. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхiднi для розгляду справи, у тому числi матерiали фото- i кiнозйомки, звуко- i вiдеозапису, iнформацiйних баз та банкiв даних, а також iншi носiї iнформацiї.

     Така вимога викладається письмово в довiльнiй формi iз зазначенням строку виконання - 5 дiб.

     6.4.2. Посадова особа митного органу не має права витребувати вiд особи-правопорушника митних правил документи, якi не стосуються справи про порушення митних правил.

     6.4.3. Особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, зобов'язана не пiзнiш установленого строку надiслати їх посадовiй особi митного органу, яка вимагає їх.

     У разi, якщо вiдсутнiсть документiв може призвести до порушення господарської дiяльностi пiдприємства або неможливостi пiдготовки та подання установленої законодавством звiтностi, особа, якiй адресовано вимогу про подання документiв, надає належним чином завiренi копiї таких документiв або витяги з них з письмовим обґрунтуванням неможливостi надання оригiналiв документiв.

     6.5. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 МК України, та документiв на них.

     6.5.1. Товари - безпосереднi предмети порушення митних правил та вiдповiднi документи, необхiднi як докази у справi про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, якi перебувають в електронному виглядi, вилучаються разом з вiдповiдними носiями.

     Тимчасове вилучення полягає в примусовому припиненнi володiння, розпорядження особою, що скоїла порушення митних правил, зазначеними предметами та їх використання.

     6.5.2. У разi виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471 - 473, 476, 482 - 484 МК України, тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi пiдлягають конфiскацiї вiдповiдно до цих статей, а також вiдповiдних документiв є обов'язковим.

     6.5.3. У разi вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Українi постiйного мiсця проживання або адреси, допускається тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв у кiлькостi, необхiднiй для забезпечення стягнення штрафу або вартостi товарiв, транспортних засобiв.

     6.5.4. Не рекомендується проводити тимчасове вилучення в нiчний час, за винятком негайних випадкiв.

     6.5.5. Тимчасово вилученi товари, транспортнi засоби та документи повиннi бути перелiченi у протоколi про порушення митних правил або в доданому до нього описi з точним зазначенням кiлькостi, мiри, ваги та особливих ознак цих товарiв, транспортних засобiв та документiв, а також вартостi товарiв, транспортних засобiв.

     У випадках, якщо предмети, що пiдлягають тимчасовому вилученню на пiдставi статтi 511 МК України, виявлено пiсля складання протоколу про порушення митних правил, наприклад, пiд час проведення митного обстеження, такi предмети вилучаються за протоколом про тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв i документiв у справi про порушення митних правил, форма якого затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     6.5.6. При проведеннi тимчасового вилучення обов'язкова участь понятих (не менше 2-х осiб).

     Тимчасове вилучення проводиться в присутностi особи, у якої вилучаються товари, транспортнi засоби, документи. Цiєю особою може бути власник (володiлець) майна, що вилучається, або його законний представник (представники), водiй транспортного засобу або експедитор, представник пiдприємства (органiзацiї), де проводиться тимчасове вилучення.

     Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв, документiв за вiдсутностi особи, в якої вони вилучаються, можливо виключно у випадках, коли ця особа свiдомо уникає участi в процесуальнiй дiї (iгнорує запрошення, вимоги посадової особи митного органу, втiкає з мiсця подiї), або таку особу неможливо встановити (предмети, що пiдлягають тимчасовому вилученню, перебувають на дорозi, на територiї, що не охороняється, тощо).

     Причини вiдсутностi особи, у якої тимчасово вилучаються товари, транспортнi засоби, документи, якщо вони стали вiдомi на момент складення протоколу, зазначаються в протоколi.

     6.5.7. Назви предметiв, транспортних засобiв i документiв, що тимчасово вилучаються, обов'язково повиннi бути перелiченi в протоколi або в додатку до нього з точним зазначенням реквiзитiв документiв, iдентифiкацiйних ознак (номера, колiр, розмiр тощо), кiлькостi, одиниць вимiру, ваги, а також вартостi предметiв, транспортних засобiв.

     У випадках, коли пiд час складання протоколу неможливо встановити реальну вартiсть тимчасово вилучених предметiв, напроти найменувань таких предметiв у графi "вартiсть" потрiбно вчинити запис "оцiнка буде проведена додатково".

     6.5.8. Копiя протоколу вручається пiд пiдпис особi, у якої тимчасово вилучено товари, транспортнi засоби, документи.

     У разi вiдмови цiєї особи одержати примiрник протоколу, до протоколу вноситься вiдповiдний запис з пiдписом посадової особи митного органу, що склала протокол, пiсля чого зазначений примiрник надсилається цiй особi за повiдомленою нею або наявною в митному органi адресою.

     6.5.9. Тимчасово вилученi предмети зберiгаються на складi митного органу або в iншому визначеному його керiвником мiсцi до набрання чинностi постановою у справi про порушення митних правил.

     6.5.10. Тимчасово вилученi безпосереднi предмети порушень митних правил, а також товари, транспортнi засоби, тимчасово вилученi в розмiрах, потрiбних для забезпечення стягнення штрафу або вартостi безпосереднiх предметiв порушень митних правил i транспортних засобiв, що використовувалися для їх перемiщення через митний кордон України, пiдлягають поверненню власникам або вповноваженим ними представникам:

     - у разi винесення судом постанови у справi про порушення митних правил про закриття провадження у справi. При цьому митному органу потрiбно враховувати необхiднiсть сплати власником вилучених предметiв або вповноваженим ним представником митних платежiв, якщо такi передбачено митним законодавством;

     - у разi винесення судом постанови у справi про порушення митних правил про накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi штрафу. При цьому митному органу потрiбно враховувати виконання правопорушником постанови суду i сплату митних платежiв, якщо такi передбачено митним законодавством.

     Вилученi документи залишаються в справi про порушення митних правил. Як виняток, цi документи можуть бути переданi власникам або їх представникам на їх обґрунтовану письмову вимогу, у випадку якщо справа про порушення митних правил розглядається митним органом та зберiгається в ньому. У таких випадках у справi залишаються копiї цих документiв, завiренi посадовою особою митного органу.

     6.5.11. Тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв, може бути оскаржено в порядку, встановленому главою 4 МК України та iншими законами України.

     Подання скарги на рiшення про застосування тимчасового вилучення товарiв, транспортних засобiв та документiв не зупиняє дiю такого рiшення.

     6.6. Проведення митних обстежень.

     6.6.1. Митне обстеження є цiльовим, примусовим обслiдуванням транспортних засобiв, примiщень i територiй пiдприємств з метою виявлення та тимчасового вилучення:

     - безпосереднiх предметiв порушення митних правил;

     - товарiв зi спецiально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосереднiх предметiв порушення митних правил вiд митного контролю;

     - транспортних засобiв, що використовувалися для перемiщення безпосереднiх предметiв порушення митних правил через митний кордон України;

     - документiв та iнформацiї, у тому числi тих, що перебувають в електронному виглядi, необхiдних для розгляду справи про порушення митних правил.

     6.6.2. Митне обстеження може проводитись тiльки в межах провадження в справi про порушення митних правил.

     6.6.3. Митне обстеження проводиться у присутностi посадових осiб пiдприємств, на яких здiйснюється ця процесуальна дiя.

     Митне обстеження територiй i примiщень пiдприємств, транспортних засобiв проводиться в присутностi понятих (не менше 2-х осiб). Посадова особа митного органу, яка органiзує й проводить обстеження територiй i примiщень пiдприємств, зобов'язана залучити до участi в обстеженнi власника (володiльця) об'єкта обстеження або його законного представника, а при проведеннi обстеження транспортного засобу - його власника (володiльця), або водiя, або експедитора. Для роз'яснення питань, що потребують спецiальних знань, для участi в процесуальнiй дiї можуть залучатися спецiалiсти (експерти).

     6.6.4. Про проведення митного обстеження складається протокол за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв формою.

     У протоколi зазначається мiсце й дата проведення митного обстеження; посада й прiзвище особи, яка склала протокол; прiзвища, iмена, по-батьковi осiб, якi брали участь або були присутнiми при митному обстеженнi, адреси понятих; назва обстежуваного об'єкта, адреса й мiсце його розташування; час початку, закiнчення митного обстеження; змiст, умови цього обстеження й виявленi пiд час його проведення суттєвi для справи обставини.

     Якщо пiд час проведення митного обстеження застосовувались фотографування, кiно- й вiдеозйомка, звукозапис або використовувались iншi технiчнi засоби контролю, у протоколi повиннi бути зазначенi їх назви, умови й порядок їх застосування, об'єкти, щодо яких вони були застосованi, а також одержанi результати митного обстеження.

     Пiд час проведення митного обстеження понятим, свiдкам, спецiалiстам (експертам) роз'яснюються їх обов'язки, про що в протоколi вчиняється вiдповiдний запис.

     Протокол пiдписується посадовою особою, що його склала, посадовою особою пiдприємства, на територiї або в примiщеннях якого проводилося митне обстеження, понятими, спецiалiстом (експертом) та iншими особами, якщо вони залучались до проведення митного обстеження.

     До протоколу додаються фотографiчнi негативи й знiмки, кiноплiвки, дiапозитиви, фонограми, вiдеокасети, плани, схеми, злiпки та вiдбитки, якi були зробленi пiд час проведення митного обстеження.

     Якщо хтось iз учасникiв митного обстеження вiдмовляється пiдписати протокол, про це в протоколi вчиняється вiдповiдний запис, який пiдписується особою, яка прово дила митне обстеження. Особi, яка вiдмовилась пiдписати протокол, повинна бути надана можливiсть дати пояснення про причини вiдмови, якi вносяться чи додаються до протоколу.

     6.6.5. Митне обстеження проводиться посадовою особою митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. Решта осiб допомагає їй i дiє тiльки за її вказiвкою. Митне обстеження може бути проведене в будь-який час доби в разi наявностi потрiбного освiтлення.

     Послiдовнiсть митного обстеження залежить вiд обставин у конкретному випадку, у ходi його проведення посадовою особою повинно бути забезпечено ретельний огляд усiх об'єктiв, якi перебувають у мiсцi обстеження.

     До проведення митного обстеження посадовiй особi митного органу рекомендується здiйснити пiдготовку, пiд час якої визначити мету й час проведення митного обстеження, предмети й документи, якi пiдлягають виявленню, учасникiв митного обстеження, технiчнi засоби пошуку й фiксацiї, якi будуть використовуватися в ходi митного обстеження. На початку митного обстеження визначається обсяг i послiдовнiсть роботи. До початку вiдповiдних дiй рекомендується зробити орiєнтувальнi оглядовi фотознiмки, а також фотознiмки найбiльш важливих (вузлових) дiлянок об'єкта, що обстежується.

     Митне обстеження може бути послiдовним (оглядається вся територiя, примiщення, транспортний засiб), вибiрковим (огляд окремих мiсць, де передбачається можливе розташування предметiв i документiв, якi пiдлягають виявленню), частковим (обстеження тiльки тих примiщень, мiсць, у яких, виходячи з розмiру, можливе розташування предметiв i документiв, якi пiдлягають виявленню).

     У ходi проведення митного обстеження посадова особа, що його проводить, повинна спостерiгати за реакцiєю посадових осiб пiдприємства, на територiї або в примiщеннях якого проводиться митне обстеження, представника транспортної органiзацiї, оскiльки це може допомогти встановити мiсцезнаходження об'єктiв, що розшукуються.

     На заключнiй стадiї митного обстеження здiйснюється фiксацiя результатiв обстеження в протоколi.

     Усе виявлене на мiсцi подiї повинно бути пред'явлене понятим та iншим особам, що приймають участь у митному обстеженнi, якi, як правило, повиннi перемiщуватись разом iз посадовою особою, що проводить митне обстеження. Огляд предметiв i документiв, виявлених пiд час митного обстеження, здiйснюється, як правило, на мiсцi проведення вiдповiдної дiї. Якщо для бiльш ретельного огляду предметiв i документiв потрiбно бiльше часу або за iнших обставин, огляд провадиться в митному органi або в iншому примiщеннi.

     У випадках, якщо пiд час огляду предметiв i документiв, що зберiгаються в примiщеннях, упаковках, транспортних засобах тощо, якi опечатанi або опломбованi, виявлено предмети, що пiдлягають тимчасовому вилученню, слiд пiд час їх розпечатування забезпечити збереження пломб i вiдбиткiв печаток.

     По закiнченнi митного обстеження, у разi потреби, запакованi пломби й печатки передають на експертне кримiналiстичне дослiдження на предмет з'ясування, розпечатувалися вони чи нi.

     6.6.6. Пiд час проведення митного обстеження посадова особа митного органу на пiдставi статтi 517 МК України має право провести взяття проб i зразкiв товарiв, зразкiв пiдписiв, почеркiв для проведення експертизи, про що в протоколi митного обстеження вчиняється вiдповiдний запис, а щодо взяття проб i зразкiв складається окремий протокол за встановленою Держмитслужбою України формою.

     6.7. Пред'явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання.

     6.7.1. Пред'явлення товарiв, транспортних засобiв, документiв для впiзнання є процесуальною дiєю, сутнiсть якої полягає в установленнi тотожностi одного iз запропонованих об'єктiв з образом ранiше баченого об'єкта.

     Товари, транспортнi засоби й документи можуть бути пред'явленi для впiзнання у випадках, коли є пiдстави вважати, що вони вiдомi особi, яка вчинила порушення митних правил, а також свiдку.

     Для впiзнання пред'являються предмети, що мають зовнiшнi iндивiдуальнi ознаки. Коли таких ознак предмети не мають (зерно, кулi заводського виготовлення i т. п.), то для впiзнання вони не пред'являються.

     6.7.2. Особа, що впiзнаватиме, до пред'явлення їй об'єктiв для впiзнання опитується про обставини, за яких вона спостерiгала товари, транспортнi засоби, документи, про їх ознаки (найменування, вид, марку, розмiр, форму, колiр тощо) й особливостi (слiди ремонту, зносу, корозiї тощо), завдяки яким вони можуть бути впiзнанi. Пiд час опитування особи, яка впiзнаватиме, слiд з'ясувати:

     - обставини й об'єктивнi фактори спостереження: у яких умовах особа, яка впiзнаватиме, спостерiгала об'єкт, у зв'язку з чим це вiдбувалося; у який час доби вiдбувалося спостереження, яким було освiтлення, як довго вiдбувалося спостереження тощо;

     - суб'єктивнi фактори, що впливають на повноту й вiрнiсть сприйняття: стан зору особи, яка впiзнаватиме, особливостi її пам'ятi, чи добре вона запам'ятала об'єкт спостереження, чи звернула увагу на його iндивiдуальнi ознаки й чи може вона їх описати;

     - наявнiсть характерних ознак та iндивiдуальних особливостей об'єкта спостереження;

     - чи може особа, яку опитують, упiзнати об'єкт серед iнших, однорiдних;

     - чи може хто-небудь пiдтвердити свiдчення про ознаки й особливостi об'єкта спостереження.

     Товари, транспортнi засоби й документи пред'являються в групi однорiдних товарiв, транспортних засобiв i документiв, якi мають однаковi загальнi ознаки. Кiлькiсть предметiв i документiв, крiм того, що впiзнають, повинна бути не менше двох. Однак є виняток. Одним пред'являється для впiзнання рiдкiсний, унiкальний предмет. До таких предметiв належать: витвори мистецтва (картини, скульптури), ювелiрнi вироби, предмети релiгiйного культу (iкони).

     Якщо впiзнанню пiдлягають декiлька однакових чи рiзних предметiв, тимчасово вилучених у однiєї особи або на одному пiдприємствi, то кожний предмет пред'являється для впiзнання окремо серед однорiдних предметiв.

     Пред'явлення для впiзнання проводиться в присутностi понятих.

     Посадовою особою митного органу для участi в пред'явленнi для впiзнання можуть залучатися спецiалiсти (психологи, кримiналiсти, iнженери тощо).

     Пред'явлення для впiзнання проводиться в такiй послiдовностi:

     - запрошення в примiщення понятих, спецiалiстiв;

     - розмiщення предметiв, забезпечення їх ярликами з номерами;

     - виклик особи, яка впiзнає, способом, що виключає пiдказку з боку посадової особи митного органу;

     - роз'яснення учасникам пред'явлення для впiзнання мети його проведення та їх обов'язкiв;

     - пропозицiя особi, яка впiзнає, сказати, чи впiзнає вона серед предметiв той, що бачила ранiше. Навiднi запитання є неприпустимими. Особi, яка впiзнає, надається можливiсть узяти в руки предмет i роздивитись його з усiх бокiв;

     - отримання вiдповiдi особи, яка впiзнає, про результати впiзнання. Якщо предмет упiзнано, то потрiбно встановити за якими саме ознаками. У разi коли особа може зазначити лише загальнi ознаки, схожiсть, але не тотожнiсть предмета впiзнання або є вiдмiнностi загальних чи дрiбних ознак запропонованого предмета з образом ранiше баченого - предмет не впiзнано.

     6.7.3. Фiксацiя пред'явлення для впiзнання проводиться в протоколi, який складається за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв, а при потребi також за допомогою фото- та вiдеозйомки. У випадку впiзнання предмета вся запропонована група фотографується, а на фотокартцi вiдмiчаються iндивiдуалiзуючи ознаки, названi особою, яка впiзнає.

     У протоколi зазначають вiдомостi про особу, яка впiзнає, про предмети й документи, що пред'явленi для впiзнання, про час i умови проведення впiзнання, по можливостi дослiвно передаються свiдчення особи, яка впiзнає, фiксуються роз'яснення особам, якi беруть участь у впiзнаннi, їх обов'язкiв. Протокол пiдписують посадова особа митного органу, особа, яка впiзнавала, понятi, а також перекладач i спецiалiст, якщо вони брали участь у впiзнаннi.

     6.8. Призначення експертизи.

     6.8.1. У разi виникнення потреби в спецiальних знаннях у окремих галузях науки, технiки, мистецтва, релiгiї тощо посадова особа митного органу, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил на пiдставi статей 515, 516 МК України призначає експертизу.

     Метою проведення експертизи є отримання науково обґрунтованого, належним чином процесуально оформленого висновку експерта про виявленi ним факти, якi разом з iншими джерелами доказiв будуть оцiненi посадовою особою митного органу чи судом.

     6.8.2. Експертиза проводиться експертами спецiалiзованого митного органу з питань експертного забезпечення, його вiдокремлених пiдроздiлiв та iнших установ або окремими спецiалiстами, якi призначаються посадовою особою митного органу, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил.

     Вiдповiдно до вимог статтi 516 МК України до призначення експерта для проведення експертизи посадовою особою митного органу з'ясовуються необхiднi вiдомостi щодо його професiоналiзму i компетентностi, наприклад, повноваження експертної установи або експерта (спецiалiста), стаж роботи експерта, досвiд у вирiшеннi питань, що становлять предмет експертизи.

     Поставленi перед експертом питання та його висновок не повиннi виходити за межi спецiальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовiй формi вiд свого iменi. У висновку викладаються суть проведеного ним дослiдження та обґрунтування вiдповiдi на поставленi запитання.

     Рiшення про призначення експертизи є обов'язковим для експерта, а також для посадових осiб пiдприємства, де працює експерт.

     6.8.3. Висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разi незгоди цiєї особи з висновком експерта у постановi, яка виноситься у справi, повинно мiститися обґрунтування такої незгоди.

     У разi неналежної якостi або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається iншому експерту (експертам).

     6.8.4. Етапи пiдготовки до проведення експертизи:

     - визначення виду експертизи залежно вiд галузi спецiальних знань, потрiбних для вирiшення поставлених питань, i категорiї об'єктiв, якi дослiджуються;

     - визначення послiдовностi проведення експертиз у випадку, коли однi й тi ж самi об'єкти пiдлягають рiзним експертним дослiдженням або коли проведення одних експертиз обумовлено результатами iнших;

     - визначення часу проведення експертизи - експертиза призначається тодi, коли зiбрано всi потрiбнi для її проведення матерiали;

     - пiдготовка об'єктiв, матерiалiв справи про порушення митних правил для проведення експертизи. Визначається кiлькiсть предметiв, що передаються на дослiдження, вiдбираються проби й зразки, установлюються фактичнi вiдомостi, потрiбнi для надання обґрунтованого висновку. Допомогою в пiдготовцi матерiалiв для експертизи можуть бути консультацiї з експертами, яким буде доручено проведення експертизи, ознайомлення з рекомендацiями, викладеними в методичнiй лiтературi;

     - вибiр експертної установи або експерта (спецiалiста).

     6.8.5. Про призначення експертизи посадова особа митного органу виносить постанову за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     Постанова повинна мiстити крiм загальних вiдомостей (часу, мiсця її винесення, ким її винесено), фактичнi данi, що свiдчать про пiдстави проведення й визначальнi реальнi умови проведення конкретної експертизи. У нiй викладаються обставини справи, у зв'язку з якими виникла потреба у використаннi спецiальних знань, зазначається, проведення якої експертизи потрiбне, назва експертної установи або прiзвище, iм'я й по батьковi експерта (спецiалiста), якому доручено проведення експертизи, перераховуються об'єкти експертизи - матерiали справи, наданi в розпорядження експерта, товари, транспортнi засоби, окремi документи й iншi матерiали справи, що мiстять iнформацiю, яка має вiдношення до предмета експертизи й потрiбна для надання висновку i встановлюється предмет експертизи, тобто формулюються питання, що пiдлягають вирiшенню.

     У постановi повинно бути чiтко сформульоване питання, iндивiдуалiзовано наданi експерту предмети, зазначено безпосереднi об'єкти експертизи (наприклад, точно зазначено пiдписи, вiдбитки печаток, що пiдлягають дослiдженню, а також порiвняльнi й допомiжнi матерiали). Бажано зазначити вид упаковки й опис наданих для експертизи об'єктiв.

     6.8.6. Посадова особа митного органу зобов'язана на вимогу експерта ознайомити його з матерiалами справи, що мають вiдношення до предмета експертизи, розглянути його клопотання про надання додаткових матерiалiв, потрiбних для пiдготовки висновку, а також надати йому можливiсть з'ясувати в особи, яка притягується до вiдповiдальностi, або свiдка питання, якi вiдносяться до предмета експертизи.

     6.8.7. Експерт надає висновок у письмовiй формi вiд свого iменi. У висновку викладаються суть проведеного ним дослiдження й вiдповiдi на поставленi запитання.

     Якщо експерт пiд час проведення експертизи виявить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, вiн має право викласти цi обставини у своєму висновку.

     6.8.8. У разi недостатньої якостi або повноти висновку експерта може бути призначена додаткова експертиза, проведення якої може доручатись тому ж експерту (спецiалiсту), або повторна експертиза, проведення якої доручається iншому експерту (спецiалiсту). Призначення таких експертиз повинно бути обґрунтоване у вiдповiдних постановах з посиланням на тi положення з висновку експерта, який проводив первинну експертизу, що викликали сумнiв, а також з викладенням обставин справи, на пiдставi яких поставлено пiд сумнiв достовiрнiсть висновкiв експерта.

     6.9. Одержання проб та зразкiв для проведення експертизи.

     6.9.1. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право вiдбирати в осiб, якi притягуються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, зразки пiдпису, почерку, а також брати проби та зразки товарiв, необхiднi для проведення експертизи.

     У разi потреби взяття проб та зразкiв може проводитися також у iнших осiб, свiдчення та участь яких у вивченнi та оцiнцi обставин порушення митних правил можуть мати iстотне значення для провадження i розгляду справи.

     Взяття проб i зразкiв здiйснюється пiсля остаточного визначення щодо необхiдностi проведення експертизи, виду експертизи й вiдповiдно якi саме зразки i проби пiдлягають вiдбору.

     6.9.2. Особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, її представники, захисник, мають право клопотатися перед митним органом, посадова особа якого здiйснює провадження у зазначенiй справi, про взяття проб та зразкiв для проведення експертизи. У разi вiдмови у задоволеннi такого клопотання митний орган повинен письмово повiдомити про це особу, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням причин вiдмови.

     6.9.3. Взяття проб i зразкiв здiйснюється на пiдставi постанови про взяття проб та зразкiв, винесеної посадовою особою митного органу, у провадженнi або на розглядi в якої перебуває справа про порушення митних правил, за формою, установленою Держмитслужбою.

     6.9.4. Взяття проб i зразкiв проводиться в присутностi двох понятих, у разi потреби також може залучатися експерт.

     6.9.5. Постанова про взяття проб та зразкiв перед проведенням взяття проб i зразкiв пред'являється особi, у якої вони беруться, про що в постановi вчиняється вiдповiдний запис.

     6.9.6. Про одержання проб i зразкiв складається протокол за встановленою Держмитслужбою формою, який крiм загальних вiдомостей (часу, мiсця проведення вiдбору, присутнiх осiб) повинен мiстити вiдмiтку про пред'явлення особi, у якої вiдбираються проби й зразки, постанови про взяття проб та зразкiв, застосування пiд час вiдбору технiчних засобiв, назви взятих проб i зразкiв, їх особливi ознаки. При потребi складається додаток до протоколу про одержання проб та зразкiв. Копiя протоколу про одержання проб та зразкiв вручається особi, у якої проведено їх вiдбiр.

     У разi вiдбору проб i зразкiв готових виробiв, напiвфабрикатiв, сировини, почерку для проведення вiдповiдної експертизи посадовiй особi потрiбно дотримуватися встановленого порядку вiдбору об'єктiв експертизи.

     6.10. Порядок надання доручення на проведення окремих процесуальних дiй.

     6.10.1. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, має право доручити проведення посадовiй особi iншого митного органу конкретних процесуальних дiй, а саме: тимчасове вилучення товарiв, транспортних засобiв i документiв, митне обстеження, пред'явлення товарiв, транспортних засобiв i документiв для впiзнання, взяття проб та зразкiв для проведення експертизи.

     Також посадовiй особi iншого митного органу може бути доручено вручення протоколу про порушення митних правил (iнших документiв справи) особi, яка притягується до вiдповiдальностi, а також опитування цiєї особи, свiдкiв та iнших осiб щодо обставин, якi їм вiдомi та стосуються справи про порушення митних правил.

     6.10.2. Строк виконання доручення обчислюється з дня його отримання й становить п'ять дiб.

Роздiл 7.
Способи фiксацiї процесуальних дiй

     7.1. Процесуальнi дiї у справах про порушення митних правил фiксуються в порядку, передбаченому МК України, з використанням форм процесуальних документiв, установлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     Процесуальна дiя, не оформлена в установленому порядку, втрачає доказове значення.

     До процесуального документа пiд час його складання можна вносити виправлення, якi повиннi бути засвiдченi пiдписами особи, що його склала, а також iнших осiб, присутнiх пiд час проведення вiдповiдної процесуальної дiї.

     7.2. Додатковими способами фiксацiї результатiв проведення процесуальних дiй може бути складання планiв, схем, фотографування, вiдеозйомка, звукозапис.

     Необхiднiсть застосування додаткових способiв фiксацiї визначається посадовою особою митного органу, яка складає протокол про порушення митних правил або здiйснює провадження у справi про порушення митних правил.

     План є графiчним зображенням в умовних знаках мiсцевостi, примiщення в певному масштабi, а схема - зображенням у загальних рисах мiсцевостi, примiщень, розташування предметiв правопорушення тощо.

     Як додатковий спосiб фiксацiї свiдчень пiд час вiдiбрання пояснень вiд осiб, вiдносно яких є пiдозра про можливiсть змiни свiдчень, iноземцiв, пояснення яких перекладає перекладач, тощо може використовуватись звукозапис.

     Пiд час проведення процесуальної дiї iз застосуванням звукозапису про це повiдомляються всi учасники дiї до початку її проведення. Повторення спецiально для звукозапису будь-якої частини дiї в ходi її проведення не дозволяється. Монтаж фонограми є неприпустимим. Перед закiнченням процесуальної дiї фонограма повнiстю вiдтворюється її учасникам. Фонограма доповнюється висловленими учасниками процесуальної дiї зауваженнями й доповненнями. У протоколi процесуальної дiї зазначається про застосування звукозапису й повiдомлення про це учасникiв дiї, про технiчнi засоби та умови звукозапису, про вiдтворення фонограми учасникам процесуальної дiї.

     7.3. Отриманi фотознiмки, фонограми, плани, схеми не замiнюють протоколу, а лише доповнюють його. Доказове значення вони будуть мати за умови належного їх оформлення.

     Фотографiї наклеюються на фототаблицю й нумеруються. Пiд кожною фотокарткою вчиняється вiдповiдний напис, що пояснює зображення (найменування мiсцевостi, предметiв i т. д.). Фототаблицi пiдписуються посадовою особою митного органу, що проводила процесуальну дiю, або спецiалiстом, який проводив зйомку. Аудiокасети запаковуються в пакет, який опечатується й на якому вчиняються пояснювальний напис, пiдписи учасникiв процесуальної дiї й посадової особи митного органу, яка її проводила.

Роздiл 8.
Розгляд справи про порушення митних правил

     8.1. Справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 МК України, розглядаються митними органами.

     Зазначений перелiк статей є вичерпним.

     Справи про порушення митних правил, передбаченi статтями 471 - 473, 476, 482 - 484 МК України, а також усi справи про порушення митних правил, вчиненi особами, якi не досягли 18-рiчного вiку, розглядаються мiсцевими судами (суддями).

     8.2. Справа про порушення митних правил розглядається за мiсцезнаходженням митного органу, посадовi особи якого здiйснювали провадження у цiй справi.

     8.3. Вiд iменi митниць справи про порушення митних правил розглядаються керiвниками цих митниць або їх заступниками.

     Вiд iменi Держмитслужби справи про порушення митних правил розглядаються посадовими особами, уповноваженими на це вiдповiдно до посадових iнструкцiй, або iншими особами, уповноваженими на це керiвником Держмитслужби.

     8.4. Справа про порушення митних правил розглядається у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днiв з дня отримання посадовою особою, уповноваженою розглядати справу, матерiалiв, потрiбних для вирiшення справи. Цей строк є остаточним i не може бути продовжений.

     8.5. Посадова особа митного органу, що здiйснювала провадження у справi про порушення митних правил, систематизує й пiдшиває матерiали, що входять до неї, нумерує аркушi справи, складає перелiк документiв, що входять у справу, який пiдписує й ушиває у справу першим аркушем.

     Справи про порушення митних правил, якi розглядались митним органом, зберiгаються в цьому органi та систематизуються по роках та їх номерах.

     Посадова особа митного органу, у провадженнi якої перебуває справа, а також посадова особа, яка здiйснює розгляд цiєї справи, забезпечують наявнiсть у нiй розрахункiв витрат у справi й документiв, якi пiдтверджують цi витрати (довiдок, чекiв, платiжних доручень, договорiв, квиткiв тощо).

     Крiм того, у разi передання справи про порушення митних правил для розгляду до суду прошитi матерiали справи рекомендовано опечатати й супроводити письмовим висновком щодо результатiв аналiзу обставин правопорушення й наявних доказiв з розрахованим розмiром суми витрат у справi.

     8.6. Посадова особа митного органу, якiй передано на розгляд справу про порушення митних правил, при пiдготовцi до розгляду повинна з'ясувати такi питання:

     - чи належить до її компетенцiї розгляд справи;

     - чи повiдомленi про час i мiсце розгляду всi особи, якi беруть участь у розглядi справи про порушення митних правил;

     - чи пiдлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до вiдповiдальностi, заiнтересованої особи, їх представникiв, свiдка, захисника.

     8.7. Справа про порушення митних правил розглядається в присутностi особи, яка притягується до вiдповiдальностi, та/або її представника.

     Справа про порушення митних правил може бути розглянута за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за це правопорушення, лише у випадках, якщо є данi про своєчасне її сповiщення про мiсце i час розгляду справи i якщо вiд неї не надiйшло клопотання про перенесення розгляду справи.

     Якщо особу, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, пiд час вручення копiї протоколу про порушення митних правил не було проiнформовано про час i мiсце розгляду справи митним органом цей орган iнформує особу, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення митних правил, поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

     Присутнiсть представника митного органу, посадова особа якого здiйснювала провадження у справi, пiд час її розгляду судом є обов'язковою.

     Митний орган повинен отримувати копiї постанов суду у справах про порушення митних правил у найкоротший строк пiсля їх винесення.

     8.8. Розгляд митним органом справи про порушення митних правил слiд починати з представлення посадової особи, яка розглядає справу.

     Ця посадова особа оголошує, яка справа пiдлягає розгляду, хто притягується до вiдповiдальностi, роз'яснює особам, якi беруть участь у розглядi справи, їх права й обов'язки. Пiсля цього слiд оголосити текст протоколу про порушення митних правил. На засiданнi заслуховуються особи, якi беруть участь у розглядi справи, дослiджуються докази й розглядаються клопотання.

     Посадова особа в ходi розгляду справи зобов'язана з'ясувати:

     - чи було вчинено адмiнiстративне правопорушення;

     - чи винна особа, що притягується до вiдповiдальностi, у його вчиненнi;

     - чи пiдлягає вона адмiнiстративнiй вiдповiдальностi;

     - чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її вiдповiдальнiсть;

     - чи є пiдстави для звiльнення особи, що вчинила правопорушення, вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi;

     - чи мали мiсце витрати митного органу у справi;

     - iншi обставини, що мають значення для прийняття правильного рiшення у справi.

     8.9. Витрати у справi про порушення митних правил складаються з видаткiв на iнвентаризацiю, зберiгання, перевезення (пересилання) товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 3 статтi 461 МК України, а також з iнших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

     До витрат у справi про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язкiв та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсацiї на проїзд до митного органу i назад та наймання примiщення, а також кошти, одержанi свiдком в якостi вiдшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачi пояснень.

     8.10. У справi про порушення митних правил посадова особа митного органу, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

     - про проведення додаткової перевiрки;

     - про накладення адмiнiстративного стягнення;

     - про закриття провадження у справi.

     Постанова повинна мiстити:

     - найменування органу, який винiс постанову, мiсце й дату розгляду справи;

     - прiзвище, iм'я, по батьковi особи, справа щодо якої розглядається;

     - iнформацiю про обставини вчинення правопорушення, установленi пiд час розгляду справи;

     - посилання на статтi МК України, якi передбачають вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, а також на пiдставi яких виноситься постанова;

     - вiдомостi про обставини, що пом'якшують та/або обтяжують вiдповiдальнiсть;

     - суму витрат у справi;

     - змiст прийнятого у справi рiшення;

     - строки оплати штрафу;

     - вiдомостi про строк i порядок оскарження постанови;

     - дату набрання законної сили рiшенням;

     - строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

     8.11. Якщо пiд час розгляду справи про порушення митних правил встановленi факти, якi свiдчать про неповноту виконання всiх належних процесуальних дiй, та якi унеможливлюють здiйснення всебiчного, повного та об'єктивного розгляду справи, особi, що її розглядає, слiд винести постанову про проведення додаткової перевiрки, у якiй зазначити конкретних суб'єктiв, завдання й строки перевiрки.

     Цi дiї не повиннi порушувати права громадянина, шкодити господарськiй дiяльностi юридичної особи.

     8.12. За наявностi достатнiх доказiв учинення особою порушення митних правил, пiсля оцiнки всiх обставин справи, обставин, що пом'якшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть, посадовою особою митного органу, що розглядає справу про порушення митних правил, виноситься постанова про накладення адмiнiстративного стягнення.

     Адмiнiстративне стягнення застосовується виключно в межах санкцiї статтi, що передбачає вiдповiдальнiсть за вчинення порушення митних правил, справу про яке розглянуто.

     8.13. У разi з'ясування пiд час розгляду справи обставин, зазначених у пунктi 3.6 цих Методичних рекомендацiй, посадовою особою митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, повинна виноситись постанова про закриття провадження у справi.

     Постанова про закриття провадження у справi виноситься також, коли правопорушення визнано малозначним, при цьому правопорушнику оголошується усне зауваження.

     У разi виявлення пiд час розгляду справи обставин, передбачених статтею 460 МК України, справа про порушення митних правил також пiдлягає закриттю.

     8.14. Постанова у справi про порушення митних правил пiдписується посадовою особою, яка розглянула справу.

     Постанова повинна бути оголошеною негайно пiсля закiнчення розгляду справи. Копiя постанови протягом трьох днiв вручається або висилається особi, щодо якої її винесено.

     Якщо пiд час розгляду справи про порушення митних правил особа, яка притягується до вiдповiдальностi за порушення митних правил, була вiдсутня або в разi вiдмови особи, щодо якої винесено постанову, одержати копiю постанови, остання надсилається цiй особi за повiдомленою нею або наявною в митному органi адресою (за мiсцем проживання або фактичного перебування).

     Постанова вважається врученою, навiть якщо особа, щодо якої її винесено, не перебувала за повiдомленою нею адресою або мiсце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

     8.15. Посадовiй особi митного органу, яка розглядає справу, у разi встановлення причин i умов, що сприяли вчиненню порушення митних правил, слiд уносити до вiдповiдних пiдприємств пропозицiї з посиланням на статтю 282 КУпАП щодо вжиття заходiв до усунення цих причин i умов.

     Пропозицiї можуть уноситися не тiльки у зв'язку з конкретними фактами правопорушень, а й за результатами узагальнення, проведеного митним органом.

Роздiл 9.
Оскарження постанов у справах про порушення митних правил. Унесення на постанову подання прокурора

     9.1. Постанова митницi у справi про порушення митних правил може бути оскаржена до Держмитслужби або до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     9.2. Якщо постанова митницi одночасно оскаржується до Держмистлужби та до суду i суд приймає адмiнiстративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади у сферi митної справи припиняється.

     9.3. Постанова Держмитслужби у справi про порушення митних правил, а також його постанова по скарзi на постанову митницi у такiй справi можуть бути оскарженi до мiсцевого загального суду як адмiнiстративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адмiнiстративного судочинства України.

     9.4. Скарга (адмiнiстративний позов) на постанову митного органу у справi про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення. У разi пропуску цього строку з поважних причин вiн за заявою особи, яка подає скаргу (адмiнiстративний позов), може бути поновлений вiдповiдно митницею, центральним органом виконавчої влади у сферi митної справи або судом.

     9.5. Постанова митного органу у справi про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої її винесено, заiнтересованою особою, захисником.

     Постанова суду (суддi) у справi про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здiйснював провадження у цiй справi. Порядок оскарження постанови суду (суддi) у справi про порушення митних правил визначається Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення та iншими законами України.

     9.6. Скарга на постанову митного органу подається протягом десяти днiв з дати отримання копiї постанови у справi або повiдомлення про прийняте рiшення.

     Дотримання встановленого строку для подання скарги може бути пiдтверджене квитанцiєю або датою на поштовому конвертi, даними журналiв реєстрацiї вихiдної/вхiдної кореспонденцiї, iншими вiдомостями.

     Якщо закiнчення строку припадає на неробочий день, то останнiм днем строку вважається перший наступний за ним робочий день.

     Строк не вважається пропущеним, якщо скарга була здана на пошту чи передана iншими вiдповiдними засобами зв'язку до його закiнчення.

     У разi пропуску цього строку з поважних причин вiн за письмовою заявою може бути поновлений митним органом, який повинен розглядати скаргу.

     9.7. Законнiсть та обґрунтованiсть постанови митницi у справi про порушення митних правил можуть бути перевiренi судом або Держмитслужбою, а постанови Держмитслужби - судом у зв'язку з поданням адмiнiстративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

     9.8. За результатами перевiрки орган, що проводив перевiрку, приймає одне з таких рiшень:

     - про залишення постанови без змiн, а скарги (адмiнiстративного позову) - без задоволення;

     - про скасування постанови i надiслання справи на новий розгляд;

     - про скасування постанови та закриття справи;

     - про змiну виду адмiнiстративного стягнення в межах вiдповiдальностi, передбаченої за вiдповiдне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

     Такi рiшення приймаються Держмитслужбою шляхом винесення постанов.

     9.9. Копiя рiшення по скарзi (адмiнiстративному позову), подання прокурора на постанову у справi про порушення митних правил протягом трьох днiв з дня його винесення надсилається особi, стосовно якої винесено постанову, поштовим вiдправлення з повiдомленням про вручення. В цей же строк прокурор повiдомляється про результати розгляду подання.

     9.10. Законнiсть i обґрунтованiсть постанови митницi у справi про порушення митних правил можуть бути перевiренi Держмитслужбою у зв'язку з поданням скарги, внесенням подання прокурором, а також пiд час здiйснення систематичного контролю, передбаченого частиною другою статтi 466 МК України.

     Подання скарги або внесення подання зупиняє виконання постанови митного органу у справi про порушення митних правил до закiнчення розгляду скарги або подання.

     9.5. Скарга та подання прокурора на постанову митницi у справi про порушення митних правил розглядається Держмитслужбою.

     9.6. Згiдно зi статтею 292 КУпАП скарга й подання прокурора на постанову у справi про порушення митних правил розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження до митного органу вищого рiвня, уповноваженого приймати рiшення по сутi скарги або подання, якщо iнше не встановлено законом.

     За результатами розгляду скарги або подання прокурора рiшення приймається вiдповiдно до вимог МК України.

     Про результати розгляду подання прокурора повiдомляється прокурор, а також особа, вiдносно якої винесено постанову, подання на яку розглядалось.

     Копiя постанови, винесеної Держмитслужбою за результатами розгляду подання прокурора на постанову у справi про порушення митних правил, протягом трьох днiв надсилається особi, стосовно якої її винесено.

     9.7. У разi винесення судом постанови у справi про порушення митних правил, з якою митний орган обґрунтовано не погоджується, митному органу потрiбно вжити заходи до оскарження судового рiшення у встановленому законом порядку.

Роздiл 10.

Виконання постанов митних органiв про накладення стягнення за порушення митних правил

 

     10.1. Постанови митних органiв про накладення стягнення у справi про порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

     10.2. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил пiдлягає виконанню пiсля закiнчення строку її оскарження - десяти днiв з дня винесення постанови (в разi пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу).

     У разi оскарження постанови або внесення на неї прокурором подання, виконання постанови зупиняється до прийняття митним органом вищого рiвня рiшення за результатами розгляду скарги або подання.

     У разi винесення митним органом кiлькох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однiєї особи, кожна постанова виконується окремо.

     10.3. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у виглядi попередження виконується митним органом, який винiс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копiї такої постанови.

     Якщо постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi попередження виноситься за вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, копiя постанови протягом трьох днiв з дня її винесення висилається зазначенiй особi поштовим вiдправленням з повiдомленням про вручення.

     10.4. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пiзнiше 15 днiв з дня вручення або надiслання їй копiї постанови митного органу про накладення штрафу, а в разi оскарження постанови або внесення на неї подання прокурора - не пiзнiше 15 днiв з дня залишення скарги (адмiнiстративного позову) без задоволення або вiдхилення подання.

     Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України.

     У разi якщо штраф не буде сплачено у строки, встановленi статтею 539 МК України, постанова митного органу надсилається для примусового виконання до вiддiлу державної виконавчої служби за мiсцем проживання або роботи порушника або за мiсцезнаходженням його майна.

     Сплата особою, яка вчинила порушення митних правил, податкiв i зборiв, установлених законами України, проводиться незважаючи на сплату штрафу.

     10.5. У разi несплати штрафу в установлений строк вiн стягується за рахунок сум, одержаних вiд реалiзацiї в установленому порядку товарiв, транспортних засобiв, вилучених митним органом для забезпечення стягнення штрафу.

     У разi сплати штрафу товари, транспортнi засоби, вилученi для забезпечення стягнення штрафу, можуть бути отриманi особою, у якої вони були вилученi, або її представником у митному органi, яким здiйснено вилучення, протягом установлених законом строкiв.

     У разi вiдсутностi в Українi майна, що належить особам, якi притягуються до вiдповiдальностi, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнення визначається законодавством України й мiжнародними договорами з державами, на територiї яких проживають або перебувають цi особи.

     10.6. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здiйснює розгляд цiєї справи, зобов'язанi зiбрати та додати до справи документи про понесенi у справi витрати.

     Витрати у справi про порушення митних правил вiдшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адмiнiстративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача вiдшкодовуються з державного бюджету.

     Порядок вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил, обчислення сум, що пiдлягають вiдшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi фiнансiв.

     Якщо у строки, передбаченi для добровiльного виконання постанови про накладення адмiнiстративного стягнення, постанову у справi про порушення митних правил у частинi вiдшкодування порушником витрат митного органу у справi не виконано, така постанова повинна бути надiслана до вiдповiдного органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

     10.7. Не пiдлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох мiсяцiв з дня винесення.

     10.8. Постанова у справi про порушення митних правил, винесена судом, звертається до виконання судовими органами.

     Товари, транспортнi засоби, вилученi митним органом, щодо яких винесена постанова суду про конфiскацiю, передаються державному виконавцевi.

     10.9. За наявностi пiдстав з метою перевiрки законностi здiйснення виконавчого провадження митний орган повинен звернутися до органiв державної виконавчої служби вищого рiвня.

     10.10. Пiсля виконання постанови митного органу прошита, з пронумерованими аркушами й опечатана справа здається в архiв митного органу, який винiс постанову у справi.

Начальник Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями О.I.Попiвняк
 
(Методичнi рекомендацiї у редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 02.11.2012р. N 601)
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.