МIЖВIДОМЧА КОМIСIЯ З МIЖНАРОДНОЇ ТОРГIВЛI

ПОВIДОМЛЕННЯ

Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну кислоти сiрчаної та олеуму незалежно вiд країни походження та експорту

     Вiдповiдно до Закону України "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" (далi - Закон) за заявою ДП "СХIДНИЙ ГIРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБIНАТ", ПАТ "СУМИХIМПРОМ", ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПIДПРИЄМСТВО "ЗОРЯ" та ТОВ "ПЕРШЕ ХIМIЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" рiшенням Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi (далi - Комiсiя) вiд 31.07.2017 N СП-377/2017/4411-05 порушено спецiальне розслiдування щодо iмпорту в Україну кислоти сiрчаної та олеуму незалежно вiд країни походження та експорту.

     Зазначеним рiшенням Комiсiї об'єктом розслiдування визначено: кислота сiрчана та олеум (далi - товар), що iмпортуються в Україну, та можуть класифiкуватися згiдно з УКТЗЕД 2807 00 00 00.

     Перiод дослiдження визначено п'ять рокiв - 01.07.2012 - 30.06.2017 (далi - перiод розслiдування):

     1-й перiод - II пiврiччя 2012 р. - I пiврiччя 2013 р.

     2-й перiод - II пiврiччя 2013 р. - I пiврiччя 2014 р.

     3-й перiод - II пiврiччя 2014 р. - I пiврiччя 2015 р.

     4-й перiод - II пiврiччя 2015 р. - I пiврiччя 2016 р.

     5-й перiод - II пiврiччя 2016 р. - I пiврiччя 2017 р.

     2 липня 2018 року Комiсiя розглянула поданi Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi України (далi - Мiнекономрозвитку) звiт, матерiали та висновки про результати проведення спецiального розслiдування щодо iмпорту в Україну кислоти сiрчаної та олеуму незалежно вiд країни походження та експорту i за результатами розгляду встановила таке:

     ДП "СХIДНИЙ ГIРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБIНАТ", ПАТ "СУМИХIМПРОМ", ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПIДПРИЄМСТВО "ЗОРЯ" та ТОВ "ПЕРШЕ ХIМIЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ" є належним нацiональним товаровиробником у розумiннi пункту 11 статтi 1 Закону, оскiльки їх частка в загальному виробництвi товару в Українi за перiод розслiдування становила понад 50 %;

     Товар, який виробляється нацiональним товаровиробником, у розумiннi положень пункту 13 статтi 1 Закону, є подiбним до товару, що є об'єктом розслiдування;

     Щодо наявностi факту зростання обсягiв iмпорту в Україну товару

     Протягом перiоду розслiдування обсяги iмпорту в Україну товару зростали:

     загальнi обсяги iмпорту в Україну товару мали тенденцiю до зростання. Зокрема, за 5-й перiод обсяги iмпорту в Україну товару зросли в порiвняннi з 4-м перiодом на 0,73%, у порiвняннi з 1-м перiодом - на 420,97%;

     загальнi обсяги iмпорту за 5-й перiод зросли вiдносно виробництва в порiвняннi з 4-м перiодом на 16,05%, у порiвняннi з 1-м перiодом - на 563,62%;

     у 5-му перiодi порiвняно з 4-м перiодом частка iмпорту в споживаннi без урахування власного споживання зросла на 17,59%, порiвняно з 1-м перiодом зростання вiдбулося на рiвнi 317,61;

     частка iмпорту у споживаннi з урахуванням власного споживання за 5-й перiод порiвняно з 4-м перiодом зросла на 13,94%, а порiвняно з 1-м перiодом - на 492,37%.

     На пiдставi зазначеного Комiсiя дiйшла висновку, що в перiод розслiдування вiдбувалося значне зростання обсягiв iмпорту в Україну товару.

     Щодо умов здiйснення iмпорту в Україну товару

     Протягом перiоду розслiдування:

     цiна iмпорту в Україну товару в 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом зменшилась на 46,8%, а в порiвняннi з 4-м перiодом - на 9,89%. Протягом усього перiоду розслiдування цiна iмпорту постiйно мала вiд'ємнi показники динамiки порiвняно з базовим перiодом;

     цiна подiбного товару за перiод розслiдування знизилась на 37,18%, а в 5-му перiодi в порiвняннi з 4-м перiодом - на 19,65%;

     собiвартiсть подiбного товару нацiонального товаровиробника за 5-й перiод скоротилась на 53,48% порiвняно з базовим перiодом, проте зросла порiвняно з 4-м перiодом на 1,13%;

     цiни iмпортного товару були нижче цiн продажу подiбного товару на внутрiшньому ринку, рiзниця мiж цiнами скоротилася загалом за перiод розслiдування на 24,07%. Зазначене скорочення було досягнуто не через зростання цiн iмпорту, а через скорочення вiдпускних цiн нацiонального товаровиробника, оскiльки цiна iмпорту постiйно зменшувалась;

     цiни iмпортного товару були нижче собiвартостi подiбного товару. Рiзниця мiж iмпортними цiнами та собiвартiстю товару нацiонального товаровиробника загалом скоротилась на 61,46%. А в 5-му перiодi порiвняно з 4-м перiодом рiзниця збiльшилась на 26,68%.

     Ураховуючи зазначене, Комiсiя дiйшла висновку, що рiвень iмпортних цiн впливав на зниження нацiональним товаровиробником вiдпускних цiн на подiбний товар.

     Щодо наявностi факту заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику

     Ураховуючи, що окремi пiдприємства заявника здiйснювали виробництво товару на давальницьких умовах, середньозваженi цiни продажу подiбного товару дослiджувались для кiнцевого споживача на ринку України, а такi показники як собiвартiсть, прибуток/збиток та рентабельнiсть вiд реалiзацiї одиницi подiбного товару на внутрiшньому ринку на основi iнформацiї пiдприємств заявника, що здiйснювали виробництво та продаж на ринкових умовах.

     Показники щодо виробництва, виробничих потужностей, використання виробничих потужностей, залишкiв, частки обсягiв продажу в загальному виробництвi нацiонального товаровиробника, частки подiбного товару у споживаннi без урахування власного споживання, зайнятостi, продуктивностi працi, обсягу здiйснених iнвестицiй та обсягiв власного споживання дослiджувались на основi сукупних даних заявника.

     Проведене дослiдження соцiально-економiчних показникiв нацiонального товаровиробника показало, що протягом перiоду розслiдування:

     обсяги виробництва за перiод розслiдування скоротилися на 26,54%;

     виробничi потужностi за перiод розслiдування збiльшилися на 0,57% та були вiдносно стабiльними;

     показник використання виробничих потужностей у 5-му перiодi порiвняно iз 1-м скоротився на 26,95%, а порiвняно з 4-м перiодом на 12,21%;

     при скороченнi обсягiв виробництва обсяги залишкiв дещо коливались, проте складали незначну частку у виробництвi;

     обсяги продажу на внутрiшньому ринку України загалом у 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом зросли на 6,47%. При цьому в 5-му перiодi порiвняно з 4-м перiодом обсяги продажу нацiонального товаровиробника скоротились на 25,52%;

     частка нацiонального товаровиробника у споживаннi без урахування власного споживання скоротилася на 16,82% порiвняно з 1-м перiодом, а порiвняно з 4-м перiодом - скоротилась на 13,05%;

     цiни продажу подiбного товару скорочувалися протягом усього перiоду розслiдування. Загалом у 5-му перiодi порiвняно з 1-м цiни продажу скоротилися на 37,18%;

     рiвень рентабельностi нацiонального товаровиробника був вiд'ємний у 1-му i 2-му перiодах, в 5-му перiодi скоротився вiдносно 3-го на 14,55% та 4-го перiоду - на 63,49%;

     собiвартiсть виробництва подiбного товару в 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом зменшилась на 53,48% та зросла порiвняно з 4-м перiодом на 1,13%;

     кiлькiсть працюючих зайнятих у виробництвi товару поступово скорочувалась та за весь перiод розслiдування скоротилася на 13,14%;

     поруч зi скороченням кiлькостi працюючих продуктивнiсть працi у 5-му перiодi порiвняно iз 1-м перiодом скоротилась на 7,53% та порiвняно з 4-м - на 2,04%;

     у 1-му та 2-му перiодах фiнансовий результат дiяльностi пiдприємств, якi виробляли товар на ринкових умовах, був вiд'ємний. Починаючи з 3-го перiоду пiдприємства почали отримувати прибуток. Проте прибуток у 5-му перiодi порiвняно з 4-м перiодом рiзко скоротився на 72,58%.

     пiдприємства, якi вели свою виробничу дiяльнiсть на давальницьких умовах протягом усього перiоду розслiдування мають вiд'ємнi показники прибутку. Збитки цих пiдприємств у 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом скоротились на 50,42%, а порiвняно з 4-м перiодом зросли на 22,23%;

     у 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом коефiцiєнт лiквiдностi скоротився на 43,14%, а порiвняно з 4-м - на 6,45%;

     пiдприємства нацiонального товаровиробника не мали прибутку з iнвестицiйного капiталу.

     Сукупна оцiнка наведених факторiв дала пiдстави Комiсiї встановити наявнiсть факту заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробниковi.

     Щодо наявностi причинно-наслiдкового зв'язку

     Протягом перiоду розслiдування вiдбувалося значне зростання обсягiв iмпорту в Україну товару в абсолютних показниках (на 420,97%), вiдносно споживання як з урахування власного (на 492,37%) так i без урахування власного споживання (на 317,61%) та вiдносно загального виробництва товару в Українi (на 563,62%).

     Розподiлення питомої ваги iмпорту та частки нацiонального товаровиробника у споживаннi товару на внутрiшньому ринку без урахування власного споживання свiдчать, що частка iмпорту у споживаннi зросла в той самий перiод (5-й перiод), поряд iз суттєвим скороченням частки нацiонального товаровиробника.

     Постiйне зростання обсягiв iмпорту в Україну вiдбувалось за рiвнем цiн значно нижчим рiвня цiн продажу товару на внутрiшньому ринку нацiональним товаровиробником та нижчим його собiвартостi. Разом iз тим, низький рiвень цiн iмпорту та його динамiка мали вплив на цiни подiбного товару в Українi та призвели до їх зниження (на 37,18%) за перiод розслiдування.

     Скорочення надходжень вiд продажiв позначились на обсязi iнвестицiй, необхiдних для розширення та модернiзацiї виробництва, який загалом за перiод розслiдування скоротився на 81,22 %.

     У 5-му перiодi порiвняно з 1-м перiодом обсяги експорту нацiонального товаровиробника зменшилися на 62,14%, при цьому частка продажу на експорт у загальному виробництвi нацiонального товаровиробника в 5-му перiодi порiвняно з 2-м перiодом скоротилась на 48,45%, що свiдчить про те, що заявник бiльш зосереджений на постачаннi товару на внутрiшнiй ринок України.

     На пiдставi зазначеного Комiсiя дiйшла висновку про наявнiсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж зростанням обсягiв iмпорту в Україну товару та заподiянням значної шкоди нацiональному товаровиробнику.

     Щодо наявностi непередбачуваних обставин

     Вiдповiдно до статтi XIX:1 ГАТТ 1994 Мiнекономрозвитку розглянуло непередбаченi обставини, якi призвели до значного збiльшення обсягiв iмпорту товару, що завдало значної шкоди нацiональному товаровиробнику.

     Неочiкуване порушення Росiйською Федерацiєю цiлiсностi та суверенiтету України, анексiя АР Крим, непередбачувана агресивна зовнiшня полiтика Росiйської Федерацiї на сходi України, безпрецедентне порушення Росiйською Федерацiєю норм мiжнародного права, зокрема принципу "Pacta sunt servanda", та економiчний тиск спричинили негативнi наслiдки для України: скорочення виробництва та споживання, що призвело до скорочення як загального iмпорту товарiв в Україну так i по товарним групам. Вiдповiдно в перiод дослiдження не iснувало передумов збiльшення iмпорту товару в Україну.

     У 2014 - 2015 рр. в Українi значно зросла вартiсть електроенергiї та природного газу, що було, зокрема, наслiдком непередбачуваних обставин, якi складалися в Українi в 2014 р.

     Рiзке збiльшення обсягiв виробництва основної продукцiї iноземними виробниками призвело до збiльшення виробництва сiрчаної кислоти, яка є результатом такого виробництва.

     Разом iз тим вiдбулась непередбачувана втрата iноземними експортерами з Росiйської Федерацiї ринкiв збуту. Одним з основних ринкiв збуту товару був ринок Республiки Казахстан. У 2013 р. АТ "НАК "Казатомпром" - казахстанським споживачем росiйської сiрчаної кислоти було введено власнi потужностi з виробництва сiрчаної кислоти, якi з 2014 р. вийшли на планову потужнiсть. Це привело до перенаправлення на ринок України значних обсягiв товару, якi ранiше спрямовувались на ринок Республiки Казахстан. Саме в 4-му перiодi, коли виробництво сiрчаної кислоти пiдприємством Республiки Казахстан остаточно вийшло на планову потужнiсть, обсяги iмпорту товару з Росiйської Федерацiї зросли до 21 609 т.

     Ураховуючи зазначене, Комiсiя дiйшла висновку, що цi фактори призвели до непередбачуваного зростання iмпорту, i як наслiдок, розвитку дисбалансу на користь iноземних виробникiв - постачальникiв товару в Україну.

     Щодо вiдповiдностi застосування спецiальних заходiв нацiональним iнтересам України

     Iнтереси нацiонального товаровиробника.

     Застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягiв виробництва та продажу нацiональним товаровиробником подiбного товару, збереже та створить новi робочi мiсця, надасть нацiональному товаровиробнику можливiсть проведення модернiзацiї, технiчного переоснащення виробництва та виконання iнших заходiв для зменшення її собiвартостi.

     Iнтереси споживачiв.

     Запропонованi спецiальнi заходи у виглядi квотування iмпорту з урахуванням необхiдностi диверсифiкацiї поставок товару, а також з метою уникнення можливого дефiциту товару на ринку України не можна розглядати як заборонний iнструмент, оскiльки вiн надасть можливiсть забезпечення попиту на внутрiшньому ринку України як вiтчизняною, так i за необхiдностi iмпортованою продукцiєю.

     Мiжнароднi економiчнi iнтереси України та усунення впливу диспропорцiї у торгiвлi.

     Мiжнароднi зобов'язання, узятi Україною, не суперечать застосуванню спецiальних заходiв стосовно зростаючого iмпорту, який заподiює значну шкоду нацiональному товаровиробнику.

     Застосування спецiальних заходiв позитивно вплине на вiдновлення конкуренцiї на внутрiшньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорцiї в торгiвлi.

     У зв'язку з викладеним Комiсiєю зроблено висновок, що:

     протягом перiоду розслiдування iмпорт в Україну товару зростав i це зростання вiдбувалося на таких умовах i в таких обсягах, що заподiювало значної шкоди нацiональному товаровиробнику;

     нацiональнi iнтереси вимагають застосування до такого iмпорту спецiальних заходiв;

     встановлено наявнiсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж iмпортом та значною шкодою.

     Ураховуючи вищевикладене та керуючись положеннями статтi 16 Закону, Комiсiєю прийнято рiшення N СП-391/2018/4411-05 "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну кислоти сiрчаної та олеуму незалежно вiд країни походження та експорту" (далi - Рiшення Комiсiї), вiдповiдно до якого застосовано спецiальнi заходи щодо iмпорту в Україну товару незалежно вiд країни походження та експорту, що має такий опис: кислота сiрчана та олеум, що iмпортуються в Україну, та можуть класифiкуватися згiдно з УКТЗЕД за кодом 2807 00 00 00.

     Спецiальнi заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження режиму квотування iмпорту в наступних обсягах:

     в перший рiчний перiод, що розпочинається з 01.09.2018 р. i закiнчується 31.08.2019 р. для Республiки Бiлорусь - 30 769 т, Росiйської Федерацiї - 8 631 т, iнших країн - 4 316 т;

     в другий рiчний перiод, що розпочинається з 01.09.2019 р. i закiнчується 31.08.2020 р. для Республiки Бiлорусь - 32 307 т, Росiйської Федерацiї - 9 063 т, iнших країн - 4 531 т;

     в третiй рiчний перiод, що розпочинається з 01.09.2020 р. i закiнчується 31.08.2021 р. для Республiки Бiлорусь - 33 923 т, Росiйської Федерацiї - 9 516 т, iнших країн - 4 758 т.

     Спецiальнi заходи застосовуються з дня набрання чинностi Рiшенням Комiсiї.

     Дiя спецiальних заходiв не поширюється на iмпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республiка Iсландiя, Князiвство Лiхтенштейн, Королiвство Норвегiя, Швейцарська Конфедерацiя, Чорногорiя, Республiка Вiрменiя, Республiка Казахстан, Азербайджанська Республiка, Туркменiстан, Республiка Узбекистан, Республiка Таджикистан, Киргизька Республiка, Iсламська Республiка Афганiстан, Республiка Ангола, Народна Республiка Бангладеш, Республiка Бенiн, Буркiна-Фасо, Республiка Бурундi, Королiвство Камбоджа, Республiка Чад, Демократична Республiка Конго, Центральноафриканська Республiка, Республiка Джибутi, Iсламська Республiка Гамбiя, Гвiнейська Республiка, Республiка Гвiнея-Бiсау, Республiка Гаїтi, Лаоська Народно-Демократична Республiка, Королiвство Лесото, Республiка Лiберiя, Республiка Мадагаскар, Республiка Малавi, Республiка Малi, Iсламська Республiка Мавританiя, Республiка Мозамбiк, Республiка Союзу М'янма, Федеративна Демократична Республiка Непал, Республiка Нiгер, Республiка Руанда, Незалежна Держава Самоа, Республiка Сенегал, Республiка Сьєрра-Леоне, Соломоновi Острови, Об'єднана Республiка Танзанiя, Республiка Того, Республiка Уганда, Республiка Вануату, Єменська Республiка, Республiка Замбiя.

     Рiшення Комiсiї набирає чинностi з 1 вересня 2018 року.