Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)

МЕТОД 1

     Основним методом визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є перший метод - за цiною договору (вартiсть операцiї). Його застосування регулюється статтею 58 Митного кодексу України.

     Митною вартiстю товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разi потреби з урахуванням положень частини десятої статтi 58 Митного кодексу України.

     Цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв продавцю або на користь продавця через третiх осiб та/або на пов'язаних iз продавцем осiб для виконання зобов'язань продавця.
     Платежi можуть бути здiйсненi прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повнiстю чи частково боргу продавця.Платежi необов'язково повиннi бути здiйсненi у виглядi переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такi платежi можуть бути здiйсненi шляхом акредитива, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв (вексель, передача цiнних документiв тощо).

     Термiн "цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується лише цiни оцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користь продавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиною митної вартостi. Додавання, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.

     Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, застосовується у разi, якщо:
     1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) на використання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:
     а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Українi;
     б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бути перепроданi (вiдчуженi повторно);
     в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;
     2) щодо продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнi будь-якi умови або застереження, якi унеможливлюють визначення вартостi цих товарiв;
     3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем не надiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не буде зроблено вiдповiдне коригування з урахуванням положень частини десятої статтi 58 Митного кодексу України;
     4) покупець i продавець не пов'язанi мiж собою особи або хоч i пов'язанi мiж собою особи, однак цi вiдносини не вплинули на цiну товарiв.

     У випадках, визначених Митним кодексом України, для заявлення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарiв, разом з митною декларацiєю та iншими необхiдними для митного оформлення зазначених товарiв документами в установленому порядку подається декларацiя митної вартостi. Форму декларацiї митної вартостi та Правила заповнення декларацiї митної вартостi затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 24.05.2012 N 599.