Следующая >>
Стаття 62. Метод визначення митної вартостi на основi вiднiмання вартостi
1. У разi якщо митна вартiсть оцiнюваних товарiв не може бути визначена вiдповiдно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартiсть визначається згiдно з положеннями цiєї статтi на основi вiднiмання вартостi, крiм випадкiв, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послiдовнiсть застосування цiєї статтi та статтi 63 цього Кодексу може бути зворотною.
2. У разi якщо оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортнi товари продаються (вiдчужуються) на митнiй територiї України у незмiнному станi, для визначення митної вартостi товарiв за цим методом за основу береться цiна одиницi товару, за якою оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) iмпортованi товари продаються на територiї України у найбiльших загальних кiлькостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв, за умови вирахування, якщо вони можуть бути видiленi, таких компонентiв:
1) витрат на виплату комiсiйних, що звичайно сплачуються або пiдлягають сплатi, чи звичайних торговельних надбавок, якi робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митнiй територiї України товарiв того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якi пiдпадають пiд групу або спектр товарiв, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловостi та включають iдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари. Термiн "товари того ж класу або виду" включає товари, iмпортованi з тiєї ж країни, що й оцiнюванi товари, а також товари, iмпортованi з iнших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямi та непрямi витрати, пов'язанi iз збутом зазначених товарiв, повинна братися в цiлому. Числове значення витрат для цiлей вирахування цiєї суми визначається на основi iнформацiї, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тiльки ця iнформацiя не є несумiсною з даними, одержаними при продажу в Українi ввезених (iмпортованих) товарiв того ж класу або виду. У разi якщо iнформацiя, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумiсною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiй вiдповiднiй iнформацiї, а не тiй, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.
При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв та загальних витрат вiднесення товарiв до "товарiв того ж класу або виду" повинно здiйснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на вiдповiднi обставини;
2) звичайних витрат, понесених в Українi на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та iнших пов'язаних з такими операцiями витрат;
3) сум податкiв, що пiдлягають сплатi в Українi у зв'язку з ввезенням (iмпортом) чи продажем (вiдчуженням) товарiв.
3. У разi якщо нi оцiнюванi, нi iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) товари не продаються в Українi одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв в Україну, митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою вiдповiдно оцiнюванi або iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi) з оцiнюваними товари продаються в Українi в кiлькостi, достатнiй для встановлення цiни за одиницю такого товару, у такому ж станi, в якому вони були ввезенi, на найбiльш ранню дату пiсля ввезення товарiв, якi оцiнюються, але до сплину 90-денного строку.
4. У разi вiдсутностi випадкiв продажу оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) товарiв у такому ж станi, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницi товару, за якою зазначенi товари продаються в Українi пiсля подальшої обробки (переробки) найбiльшою партiєю особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такi товари. При цьому робляться вiдповiднi поправки на вартiсть, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбаченi пунктами 1 - 3 частини другої цiєї статтi.
5. Вирахування вартостi, доданої подальшою обробкою (переробкою), повиннi ґрунтуватися на даних, якi є об'єктивними, пiдтверджуються документально, пiддаються обчисленню та належать до вартостi такої роботи. За основу для обчислень беруться прийнятi промисловi формули, рецепти, методи будiвництва та iнша галузева практика.
6. Положення частини четвертої цiєї статтi не застосовуються у разi, якщо:
1) у результатi подальшої обробки ввезенi товари втрачають свою iдентичнiсть, крiм випадкiв, коли, незважаючи на втрату iдентичностi ввезених товарiв, величина вартостi, доданої обробкою, може бути точно визначена;
2) ввезенi товари зберiгають свою iдентичнiсть, але становлять настiльки незначний вiдсоток продажу їх в Українi, що використання цього методу оцiнювання буде невиправданим.
7. Можливiсть застосування положень частини четвертої цiєї статтi визначається в кожному конкретному випадку залежно вiд конкретних обставин.
.png)
