ДОГОВIР
про патентну кооперацiю
вiд 19 червня 1970 року
(укр/рос)
(переглянутий 2 жовтня 1979 р., 3 лютого 1984
р.)
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТI ДЛЯ УКРАЇНИ: 25.12.91 р.
Договiрнi держави,
бажаючи зробити внесок до прогресу науки i технiки,
прагнучи удосконалити правову охорону винаходiв,
прагнучи спростити та зробити бiльш економiчним здiйснення охорони винаходiв, якщо така охорона витребовується в кiлькох країнах,
прагнучи полегшити i прискорити доступ публiки до технiчної iнформацiї, яка мiститься у документах, що описують новi винаходи,
бажаючи стимулювати i прискорити економiчний прогрес країн, що розвиваються, шляхом вживання заходiв, призначених пiдвищити ефективнiсть їх правових систем охорони винаходiв, чи то нацiональнi системи, чи регiональнi, шляхом забезпечення бiльш швидкого доступу до iнформацiї про iснуючi технiчнi рiшення, що вiдповiдають їх специфiчним потребам, i полегшення доступу до обсягу сучасних технiчних досягнень, якi постiйно збiльшуються,
переконанi, що спiвробiтництво мiж державами буде значною мiрою сприяти досягненню цих цiлей,
уклали цей Договiр.
Вступнi положення
Стаття 1
Заснування Союзу
(1) Держави-учасницi цього Договору (далi - "Договiрнi держави") утворюють Союз для спiвробiтництва у галузi подання заявок на охорону винаходiв, проведення за ними пошуку та експертизи, а також з надання спецiальних технiчних послуг. Цей Союз називається Мiжнародним союзом патентної кооперацiї.
(2) Жодне положення цього Договору не повинне розумiтися як обмеження прав, передбачених Паризькою конвенцiєю про охорону промислової власностi, будь-якого громадянина країни-учасницi цiєї Конвенцiї чи особи, яка проживає у цiй країнi.
Стаття 2
Визначення
У змiстi цього Договору та Iнструкцiї i, якщо тiльки спецiально не обумовлено iнакше:
(i) "заявка" означає заявку на охорону винаходу; посилання на "заявку" повиннi розумiтися як посилання на заявки на: патенти, авторськi свiдоцтва, свiдоцтва про кориснiсть, кориснi моделi, додатковi патенти чи додатковi свiдоцтва, додатковi авторськi свiдоцтва i додатковi свiдоцтва про кориснiсть;
(ii) посилання на "патент" повиннi розумiтися як посилання на: патенти, авторськi свiдоцтва, свiдоцтва про кориснiсть, кориснi моделi, додатковi патенти чи додатковi свiдоцтва, додатковi авторськi свiдоцтва i додатковi свiдоцтва про кориснiсть;
(iii) "нацiональний патент" означає патент, виданий нацiональним органом;
(iv) "регiональний патент" означає патент, виданий нацiональним чи мiжурядовим органом, який має право видавати патенти, що дiють бiльше нiж в однiй державi;
(v) "регiональна заявка" означає заявку на регiональний патент;
(vi) посилання на "нацiональну заявку" повиннi розумiтися як посилання на заявки на нацiональнi патенти i регiональнi патенти, крiм заявок, поданих згiдно з цим Договором;
(vii) "мiжнародна заявка" означає заявку, подану згiдно з цим Договором;
(viii) посилання на "заявку" повиннi розумiтися як посилання на мiжнароднi заявки i нацiональнi заявки;
(ix) посилання на "патент" повиннi розумiтися як посилання на нацiональнi патенти i регiональнi патенти;
(x) посилання на "нацiональне законодавство" повиннi розумiтися як посилання на нацiональне законодавство Договiрної держави чи, коли йдеться про регiональнi заявки або регiональнi патенти, на договiр, що передбачає подачу регiональних заявок чи видачу регiональних патентiв;
(xi) "дата прiоритету" для цiлей обчислення строкiв означає:
(a) якщо мiжнародна заявка мiстить претензiю на прiоритет вiдповiдно до статтi 8, дату подачi заявки, прiоритет якої витребовують таким чином;
(b) якщо мiжнародна заявка мiстить претензiї на декiлька прiоритетiв вiдповiдно до статтi 8, дату подачi найбiльш ранньої заявки, прiоритет якої витребовують таким чином;
(c) якщо мiжнародна заявка не мiстить претензiй на прiоритет вiдповiдно до статтi 8, дату мiжнародної подачi цiєї заявки;
(xii) "нацiональне вiдомство" означає урядовий орган Договiрної держави, уповноважений видавати патенти; посилання на "нацiональне вiдомство" повиннi розумiтися так само, як посилання на будь-який мiжурядовий орган, уповноважений кiлькома державами видавати регiональнi патенти, за умови, що принаймнi одна з цих держав є Договiрною державою, i що цi держави уповноважили згаданий вище орган прийняти на себе зобов'язання та здiйснювати права, що цей Договiр i Iнструкцiя передбачають щодо нацiональних вiдомств;
(xiii) "зазначене вiдомство" означає нацiональне вiдомство держави чи нацiональне вiдомство, що дiє вiд iменi держави, зазначеної заявником вiдповiдно до роздiлу I цього Договору;
(xiv) "обране вiдомство" означає нацiональне вiдомство держави чи нацiональне вiдомство, дiюче вiд iменi держави, обраної заявником вiдповiдно до роздiлу I цього Договору;
(xv) "вiдомство, що отримує" означає нацiональне вiдомство чи мiжурядову органiзацiю, до якої подається мiжнародна заявка;
(xvi) "Союз" означає Мiжнародний союз патентної кооперацiї;
(xvii) "Асамблея" означає Асамблею Союзу;
(xviii) "Органiзацiя" означає Всесвiтню органiзацiю iнтелектуальної власностi;
(xix) "Мiжнародне бюро" означає Мiжнародне бюро Органiзацiї i Мiжнароднi об'єднанi бюро по охоронi iнтелектуальної власностi (БIРПI), поки iснують БIРПI;
(xx) "Генеральний директор" означає Генерального директора Органiзацiї i Директора БIРПI, поки iснують БIРПI.
Роздiл I
Мiжнародна заявка i мiжнародний пошук
Стаття 3
Мiжнародна заявка
(1) Заявки на охорону винаходiв у будь-якiй з Договiрних держав можуть подаватися вiдповiдно до цього Договору як мiжнароднi заявки.
(2) Мiжнародна заявка повинна мiстити, як це визначено в цьому Договорi та Iнструкцiї, заяву, опис винаходу, один чи кiлька пунктiв формули винаходу, один чи декiлька креслень (якщо це необхiдно) i реферат.
(3) Реферат вiдповiдає виключно цiлям технiчної iнформацiї i не може прийматися до уваги в iнших цiлях, зокрема для тлумачення обсягу охорони, якої просять.
(4) Мiжнародна заявка:
(i) повинна бути складена встановленою мовою;
(ii) повинна вiдповiдати встановленим вимогам до оформлення мiжнародної заявки;
(iii) повинна вiдповiдати встановленiй вимозi єдностi винаходу;
(iv) повинна супроводжуватися сплатою встановлених зборiв.
Стаття 4
Заява
(1) Заява мiстить:
(i) клопотання про те, щоб мiжнародна заявка розглядалася згiдно з цим Договором;
(ii) вказiвку Договiрної держави чи держав, в яких на основi мiжнародної заявки просять охорони винаходу ("зазначенi держави"); якщо вiдносно будь-якої зазначеної держави можна просити регiональний патент i заявник бажає одержати регiональний, а не нацiональний патент, у заявi це повинно бути обумовлено; якщо вiдповiдно до договору про регiональний патент заявник не має можливостi обмежити свою заявку окремими державами-учасницями цього договору, вказiвка однiєї з цих держав i прохання про одержання регiонального патенту повиннi розглядатися як вказiвка всiх держав-учасниць цього договору; якщо вiдповiдно до нацiонального законодавства зазначеної держави вказiвка цiєї держави має силу заявки на регiональний патент, цю вказiвку потрiбно розглядати як намiр одержати регiональний патент;
(iii) iм'я та iншi встановленi вiдомостi про заявника та агента (якщо такий є);
(iv) назва винаходу;
(v) iм'я та iншi встановленi вiдомостi про винахiдника, якщо нацiональне законодавство принаймнi однiєї з зазначених держав вимагає, щоб цi вiдомостi були представленi одночасно з поданням нацiональної заявки. В противному випадку зазначенi вiдомостi можуть бути представленi або в заявi, або в окремих листах, що адресуються кожному зазначеному вiдомству держави, нацiональне законодавство якої вимагає подання згаданих вiдомостей, але дозволяє представляти їх пiсля подання нацiональної заявки.
(2) За вказiвку кожної Договiрної держави у встановлений строк сплачується встановлене мито.
(3) Якщо заявник не витребовує будь-якого iз перелiчених у статтi 43 виду охорони, вказiвка держави означає, що охорона, яка витребовується, укладається у видачi патенту зазначеною державою чи вiдносно цiєї держави. Для цiлей цього пункту положення статтi 2 (ii) не застосовуються.
(4) Вiдсутнiсть у заявi iменi та iнших встановлених вiдомостей про винахiдника не спричинює жодних наслiдкiв у будь-якiй зазначенiй державi, нацiональне законодавство якої вимагає подання цих вiдомостей, але дозволяє представляти їх пiсля подання нацiональної заявки. Неподання згаданих вiдомостей в окремому листi не спричинює жодних наслiдкiв у будь-якiй зазначенiй державi, нацiональне законодавство якої не вимагає їх подання.
Стаття 5
Опис винаходу
Опис повинен розкривати винахiд досить ясно та повно, щоб винахiд мiг бути здiйснений фахiвцем у данiй галузi.
Стаття 6
Формула винаходу
Пункт чи пункти формули винаходу повиннi визначати об'єкт, на який вимагається охорона. Пункти формули винаходу повиннi бути ясними й точними. Вони повиннi повнiстю пiдтверджуватися описом винаходу.
Стаття 7
Креслення
(1) З урахуванням положень пункту 2 (ii) креслення подаються, коли вони необхiднi для розумiння винаходу.
(2) Якщо креслення не є необхiдними для розумiння винаходу, але характер винаходу допускає iлюстрацiю у виглядi креслень:
(i) заявник може включити такi креслення до мiжнародної заявки при її поданнi;
(ii) будь-яке зазначене вiдомство може вимагати, щоб заявник представив йому такi креслення у зазначений строк.
Стаття 8
Домагання прiоритету
(1) Мiжнародна заявка може мiстити у порядку, встановленому Iнструкцiєю, заяву про прiоритет однiєї чи декiлькох заявок, що передують, поданих до будь-якої країни-учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi чи вiдносно будь-якої такої країни.
(2) (a) З урахуванням положень пiдпункту (b) умови та наслiдки будь-якого домагання прiоритету, заявленi вiдповiдно до пункту (1), повиннi бути такими, як передбачено статтею 4 Стокгольмського акта Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi.
(b) Мiжнародна заявка, що мiстить домагання прiоритету однiєї чи декiлькох заявок, що передують, поданих до Договiрної держави, чи вiдносно такої держави, може мiстити вказiвку цiєї держави. Якщо в мiжнароднiй заявцi мiститься домагання прiоритету однiєї чи декiлькох нацiональних заявок, поданих до будь-якої зазначеної держави чи вiдносно такої держави, або якщо мiститься домагання прiоритету iншої мiжнародної заявки, в якiй була зазначена тiльки одна держава, умови та наслiдки домагання прiоритету в цiй державi регулюються нацiональним законодавством.
Стаття 9
Заявник
(1) Будь-який громадянин Договiрної держави чи особа, що проживає у цiй державi, може подати мiжнародну заявку.
(2) Асамблея може прийняти рiшення, яке дозволяє громадянам будь-якої країни-учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi, що не бере участь в цьому Договорi, а також особам, що проживають у цiй країнi, подавати мiжнароднi заявки.
(3) Поняття громадянства i мiсцепроживання, а також застосування цих понять у тих випадках, коли мається декiлька заявникiв чи коли заявники не є одними й тими ж для всiх зазначених держав, визначаються Iнструкцiєю.
Стаття 10
Вiдомство, що одержує
Мiжнародна заявка подається до встановленого вiдомства, що одержує, яке перевiряє та розглядає її у порядку, передбаченому цим Договором та Iнструкцiєю.
Стаття 11
Дата i наслiдки подання мiжнародної заявки
(1) Вiдомство, що одержує, встановлює як дату мiжнародного подання дату одержання мiжнародної заявки, якщо при її одержаннi вiдомство приходить до висновку, що:
(i) заявник з усiєю ймовiрнiстю не позбавлений, по причинi громадянства чи мiсцепроживання, права подання мiжнародної заявки до вiдомства, що одержує;
(ii) мiжнародна заявка складена встановленою мовою;
(iii) мiжнародна заявка мiстить принаймнi таке:
(a) згадку про те, що вона подається як мiжнародна заявка;
(b) вказiвку, принаймнi, однiєї Договiрної держави;
(c) iм'я заявника, як встановлено;
(d) частину, що зовнi нагадує опис винаходу;
(e) частину, що зовнi нагадує пункт чи пункти формули винаходу.
(2) (a) Якщо вiдомство, що одержує, встановить, що мiжнародна заявка на дату її одержання не задовольняє вимогам, перелiченим у пунктi (1), воно пропонує заявнику внести необхiднi виправлення, як передбачено Iнструкцiєю.
(b) Якщо заявник виконає цю вимогу вiдповiдно до Iнструкцiї, вiдомство, що одержує, встановлює у виглядi дати мiжнародного подання дату одержання необхiдних виправлень.
(3) З урахуванням положень, передбачених статтею 64 (4), будь-яка мiжнародна заявка, що вiдповiдає вимогам, перелiченим у пiдпунктах (i) - (iii) пункту (1), i вiдносно якої встановлена дата мiжнародного подання, має силу правильно оформленої нацiональної заявки в кожнiй зазначенiй державi вiд дати мiжнародного подання, що розглядається як дата фактичного подання в кожнiй зазначенiй державi.
(4) Подання будь-якої мiжнародної заявки, що вiдповiдає вимогам, перелiченим у пiдпунктах (i) - (iii) пункту (1), прирiвнюється до подання правильно оформленої нацiональної заявки в значеннi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi.
Стаття 12
Пересилка мiжнародної заявки до Мiжнародного
бюро i до Мiжнародного пошукового органу
(1) Вiдповiдно до процедури, передбаченої Iнструкцiєю, один примiрник мiжнародної заявки зберiгається у вiдомствi, що одержує ("копiя для вiдомства, що одержує"), один примiрник пересилають до Мiжнародного бюро ("реєстрацiйний примiрник") i один примiрник пересилають до компетентного Мiжнародного пошукового органу, згаданого в статтi 16 ("копiя для пошуку").
(2) Реєстрацiйний примiрник вважається оригiналом мiжнародної заявки.
(3) Мiжнародна заявка вважається вилученою, якщо реєстрацiйний примiрник не був одержаний Мiжнародним бюро у встановлений строк.
Стаття 13
Можливiсть одержання копiї мiжнародної заявки
зазначеними вiдомствами
(1) Будь-яке зазначене вiдомство може просити Мiжнародне бюро вислати йому копiю мiжнародної заявки до її розсилки, передбаченої статтею 20, i Мiжнародне бюро по закiнченнi одного року вiд дати прiоритету негайно направляє таку копiю зазначеному вiдомству.
(2) (a) Заявник може у будь-який час направити копiю своєї мiжнародної заявки будь-якому зазначеному вiдомству.
(b) Заявник може в будь-який час просити Мiжнародне бюро вислати копiю його мiжнародної заявки будь-якому зазначеному вiдомству, i Мiжнародне бюро негайно направляє копiю такому вiдомству.
(c) Будь-яке нацiональне вiдомство може повiдомити Мiжнародне бюро, що воно не бажає одержувати копiї, як передбачено в пiдпунктi (b); в цьому випадку згаданий пiдпункт не застосовується вiдносно цього вiдомства.
Стаття 14
Деякi недолiки мiжнародної заявки
(1) (a) Вiдомство, що одержує, перевiряє, чи не має мiжнародна заявка яких-небудь з наступних недолiкiв, а саме:
(i) не пiдписана, як передбачено Iнструкцiєю;
(ii) не мiстить встановлених вiдомостей про заявника;
(iii) не мiстить назви;
(iv) не мiстить реферату;
(v) не задовольняє тiєю мiрою, як це передбачено Iнструкцiєю, вимогам щодо оформлення мiжнародної заявки.
(b) Якщо вiдомство, що одержує, встановить наявнiсть будь-яких з наведених недолiкiв, воно пропонує заявнику виправити мiжнародну заявку у встановлений строк; у разi невиконання цiєї вимоги заявка вважається вилученою, i вiдомство, що одержує, робить заяву про це вилучення.
(2) Якщо у мiжнароднiй заявцi робиться посилання на креслення, що в дiйсностi до неї не включенi, вiдомство, що одержує, повiдомляє про це заявника, i вiн може подати креслення у встановлений строк. Якщо заявник зробить це, датою мiжнародного подання вважається дата одержання креслень вiдомством, що одержує. У противному разi будь-яке посилання на зазначенi креслення вважається недiйсним.
(3) (a) Якщо вiдомство, що одержує, встановить, що збори, передбаченi статтею 3 (4) (iv), не сплаченi у встановлений строк чи мито, передбачене статтею 4 (2), не сплачене за жодну iз зазначених держав, мiжнародна заявка вважається вилученою, i вiдомство, що одержує, заявляє про це вилучення.
(b) Якщо вiдомство, що одержує, встановить, що мито, передбачене статтею 4 (2), сплачене у встановлений строк за одну чи бiльше, але не за всi зазначенi держави, вказiвка тих держав, за якi мито у встановлений строк не сплачене, вважається вилученою, i вiдомство, що одержує, заявляє про це вилучення.
(4) Якщо вiдомство, що одержує, пiсля встановлення дати мiжнародного подання мiжнародної заявки виявить у встановлений строк, що будь-яку з вимог, перелiчених у пiдпунктах (i)-(iii) пункту (1) статтi 11, не було виконано на цю дату, згадана заявка вважається вилученою, i вiдомство, що одержує, заявляє про це вилучення.
Стаття 15
Мiжнародний пошук
(1) За кожною мiжнародною заявкою проводиться мiжнародний пошук.
(2) Метою мiжнародного пошуку є виявлення вiдповiдного рiвня технiки.
(3) Мiжнародний пошук проводиться на основi формули винаходу з належним урахуванням опису винаходу i креслень (якщо є такi).
(4) Мiжнародний пошуковий орган, згаданий у статтi 16, прагне виявити вiдповiдний рiвень технiки тiєю мiрою, наскiльки дозволяють його можливостi, i в будь-якому випадку використовує документацiю, визначену Iнструкцiєю.
(5) (a) Заявник, який подає нацiональну заявку до нацiонального вiдомства Договiрної держави чи до нацiонального вiдомства, що дiє вiд iменi такої держави, може, якщо це дозволяється нацiональним законодавством Договiрної держави, i вiдповiдно до умов, визначених цим законодавством, просити, щоб за його заявкою був проведений пошук, аналогiчний мiжнародному пошуку ("пошук мiжнародного типу").
(b) Нацiональне вiдомство Договiрної держави чи нацiональне вiдомство, що дiє вiд iменi такої держави, може, якщо це дозволяється нацiональним законодавством Договiрної держави, пiддати будь-яку нацiональну заявку, що подана до такого вiдомства, пошуку мiжнародного типу.
(c) Пошук мiжнародного типу проводиться Мiжнародним пошуковим органом, згаданим у статтi 16, що був би компетентним проводити мiжнародний пошук, якби ця нацiональна заявка була мiжнародною заявкою i була б подана до вiдомства, згаданого в пiдпунктах (a) i (b). Якщо нацiональна заявка складена мовою, на якiй Мiжнародний пошуковий орган не має можливостi розглядати заявки, пошук мiжнародного типу проводиться за пiдготовленим заявником перекладом на мову, встановлену для мiжнародних заявок i на якiй даний Мiжнародний пошуковий орган зобов'язався приймати мiжнароднi заявки. Нацiональна заявка i переклад, коли вiн вимагається, представляються за формою, встановленою для мiжнародних заявок.
Стаття 16
Мiжнародний пошуковий орган
(1) Мiжнародний пошук проводиться Мiжнародним пошуковим органом, яким може бути або нацiональне вiдомство, або мiжурядова органiзацiя, як, наприклад, Мiжнародний патентний iнститут, у завдання якого входить пiдготовка звiтiв про документацiйний пошук про рiвень технiки вiдносно винаходiв, що заявляються.
(2) Якщо в перiод до заснування єдиного Мiжнародного пошукового органу iснує декiлька мiжнародних пошукових органiв, кожне вiдомство, що одержує, зазначає вiдповiдно до умов угоди, згаданої в пунктi (3) (b), Мiжнародний пошуковий орган чи органи, компетентнi в проведеннi пошуку за мiжнародними заявками, що подаються до цього вiдомства.
(3) (a) Мiжнароднi пошуковi органи призначаються Асамблеєю. Мiжнародним пошуковим органом може бути призначено будь-яке нацiональне вiдомство чи будь-яка мiжурядова органiзацiя, якi вiдповiдають вимогам, передбаченим у пiдпунктi (c).
(b) Призначення здiйснюється зi згоди нацiонального вiдомства чи мiжурядової органiзацiї, що призначаються таким Органом, i за умови укладення угоди, що пiдлягає затвердженню Асамблеєю, мiж таким вiдомством чи органiзацiєю i Мiжнародним бюро. В угодi повиннi бути визначенi права та обов'язки сторiн, зокрема формальне зобов'язання такого вiдомства чи органiзацiї застосовувати i дотримуватися всiх загальних правил мiжнародного пошуку.
(c) Iнструкцiя передбачає мiнiмум вимог, зокрема, вiдносно персоналу i документацiї, яким повинне вiдповiдати будь-яке вiдомство чи органiзацiя, перш нiж вони можуть бути призначенi, i яким вони повиннi вiдповiдати протягом всього строку їх призначення.
(d) Призначення здiйснюється на певний строк, що може бути продовжений.
(e) Перш нiж прийняти рiшення про призначення будь-якого нацiонального вiдомства чи мiжурядової органiзацiї, а також про продовження або припинення строку такого призначення, Асамблея заслуховує зацiкавлене вiдомство чи органiзацiю i дає запит на пропозицiї Комiтету по технiчному спiвробiтництву, згаданого в статтi 56, пiсля того, як цей Комiтет буде створений.
Стаття 17
Процедура, що застосовується Мiжнародним
пошуковим органом
(1) Процедура, що застосовується Мiжнародним пошуковим органом, визначається положеннями цього Договору, Iнструкцiї та угоди, яку Мiжнародне бюро укладає з цим Органом вiдповiдно до цього Договору та Iнструкцiї.
(2) (a) Якщо Мiжнародний пошуковий орган вважає, що:
(i) мiжнародна заявка стосується об'єкта, за яким вiдповiдно до Iнструкцiї Мiжнародний пошуковий орган не зобов'язаний проводити мiжнародний пошук, i в даному випадку вiн приймає рiшення не проводити такий пошук, чи
(ii) опис винаходу, формула винаходу чи креслення не задовольняють встановленим вимогам настiльки, що проведення повноцiнного пошуку є неможливим, згаданий Орган зазначає такий факт у декларацiї i повiдомляє заявника та Мiжнародне бюро, що звiт про мiжнародний пошук не буде пiдготовлений.
(b) Якщо будь-яка з ситуацiй, згаданих у пiдпунктi (a), виявлена лише у зв'язку з деякими пунктами формули, то звiт про мiжнародний пошук мiстить вiдповiдне зауваження вiдносно таких пунктiв, в той час як по iнших пунктах формули згаданий звiт готується вiдповiдно до статтi 18.
(3) (a) Якщо Мiжнародний пошуковий орган вважає, що мiжнародна заявка не задовольняє вимозi єдностi винаходу, як це визначається Iнструкцiєю, вiн пропонує заявниковi сплатити додатковi мита. Мiжнародний пошуковий орган готує звiт про мiжнародний пошук за тими частинами мiжнародної заявки, що стосуються винаходу, згаданого першим у формулi ("головний винахiд"), а також за умови сплати у встановлений строк необхiдних додаткових зборiв за тими частинами мiжнародної заявки, що стосуються винаходiв, за якi такi мита сплаченi.
(b) Нацiональне законодавство будь-якої зазначеної держави може передбачити, що у разi, коли нацiональне вiдомство цiєї держави вважає пропозицiю Мiжнародного пошукового органу, згадану у пiдпунктi (a), обгрунтованою i коли заявник не сплатив усi додатковi мита, тi частини мiжнародної заявки, за якими пошук не проводився, вважаються вилученими вiдносно їх дiї в цiй державi, якщо заявник не сплатить спецiальне мито до нацiонального вiдомства цiєї держави.
Стаття 18
Звiт про мiжнародний пошук
(1) Звiт про мiжнародний пошук складається у встановлений строк i за встановленою формою.
(2) Звiт про мiжнародний пошук вiдразу пiсля його пiдготовки направляється Мiжнародним пошуковим органом заявнику i Мiжнародному бюро.
(3) Звiт про мiжнародний пошук чи декларацiя, згадана в статтi 17 (2) (a), перекладаються на мову, передбачену Iнструкцiєю. Переклади виконуються або Мiжнародним бюро, або за його замовленням, але пiд його вiдповiдальнiсть.
Стаття 19
Змiна формули винаходу в Мiжнародному бюро
(1) Пiсля одержання звiту про мiжнародний пошук заявник має право один раз змiнити формулу мiжнародної заявки, подати змiни до Мiжнародного бюро у встановлений строк. Одночасно заявник може подати вiдповiдно до Iнструкцiї коротке пояснення змiн i зазначити, як вони могли б вiдбитися на описi винаходу та кресленнях.
(2) Змiни не повиннi виходити за межi того, що розкрито в початковiй мiжнароднiй заявцi.
(3) Якщо нацiональне законодавство будь-якої зазначеної держави дозволяє, щоб змiни виходили за межi того, що розкрито у початковiй мiжнароднiй заявцi, недотримання пункту (2) не має наслiдкiв у цiй державi.
Стаття 20
Розсилання матерiалiв мiжнародної заявки до
зазначених вiдомств
(1) (a) Мiжнародна заявка разом iз звiтом про мiжнародний пошук (включаючи будь-яке зауваження, згадане у статтi 17 (2) (b)) або декларацiєю, згаданою у статтi 17 (2) (a), розсилається до кожного зазначеного вiдомства, як передбачено Iнструкцiєю, якщо зазначене вiдомство не вiдмовляється вiд такого порядку повнiстю чи частково.
(b) Матерiали, що розсилаються, мiстять переклад (як встановлено) згаданого звiту чи декларацiї.
(2) Якщо формула винаходу була змiнена вiдповiдно до статтi 19 (1), матерiали повиннi мiстити або повний текст формули винаходу як у початковому, так i в змiненому виглядi, або повний текст формули винаходу в початковому виглядi iз зазначенням внесених змiн, а також пояснення, згадане у статтi 19 (1), якщо таке мається.
(3) На прохання зазначеного вiдомства чи заявника Мiжнародний пошуковий орган надсилає вiдомству чи заявнику вiдповiдно, як це передбачено Iнструкцiєю, копiї документiв, на якi робляться посилання в звiтi про мiжнародний пошук.
Стаття 21
Мiжнародна публiкацiя
(1) Мiжнародне бюро здiйснює публiкацiю мiжнародних заявок.
(2) (a) За винятком випадкiв, передбачених у пiдпунктi (b) i в статтi 64 (3), мiжнародна публiкацiя мiжнародної заявки здiйснюється негайно по закiнченнi 18 мiсяцiв вiд дати прiоритету цiєї заявки.
(b) Заявник може просити Мiжнародне бюро опублiкувати його мiжнародну заявку в будь-який час до закiнчення строку, згаданого в пiдпунктi (a). Мiжнародне бюро виконує це прохання вiдповiдно до Iнструкцiї.
(3) Звiт про мiжнародний пошук чи декларацiя, згадана в статтi 17 (2) (a), публiкуються як встановлено Iнструкцiєю.
(4) Мова i форма мiжнародної публiкацiї, а також iншi подробицi визначаються Iнструкцiєю.
(5) Мiжнародна публiкацiя не здiйснюється, якщо мiжнародна заявка вилучається або вважається вилученою до того, як завершена технiчна пiдготовка до її публiкацiї.
(6) Якщо мiжнародна заявка мiстить вирази чи креслення, що, на погляд Мiжнародного бюро, суперечать моралi чи суспiльному порядку, чи якщо, на його погляд, мiжнародна заявка мiстить зневажливi висловлювання, як вони визначенi Iнструкцiєю, Мiжнародне бюро має право при публiкацiї опустити такi вирази, креслення або висловлювання, зазначивши їх мiсце, кiлькiсть опущених слiв i креслень. На запит Мiжнародне бюро надає окремi копiї опущених частин тексту чи креслень.
Стаття 22
Копiя, переклад i мито для зазначених вiдомств
(1) Заявник подає копiю мiжнародної заявки (за винятком випадку, коли розсилка вже здiйснена згiдно iз статтею 20) та її переклад (як встановлено), а також сплачує нацiональне мито (якщо таке передбачено) в кожне зазначене вiдомство не пiзнiше 20 мiсяцiв вiд дати прiоритету. Якщо нацiональне законодавство зазначеної держави вимагає згадування iменi та iнших встановлених вiдомостей про винахiдника, проте допускає виконання цiєї вимоги пiсля подання нацiональної заявки, заявник подає згаданi вiдомостi, якщо вони були вiдсутнi в заявi, до нацiонального вiдомства цiєї держави чи до нацiонального вiдомства, що дiє вiд iменi цiєї держави, не пiзнiше 20 мiсяцiв вiд дати прiоритету.
(2) У тих випадках, коли Мiжнародний пошуковий орган зазначає в декларацiї згiдно зi статтею 17 (2) (a), що звiт про мiжнародний пошук не буде пiдготовлений, строк для виконання дiй, згаданих у пунктi (1) цiєї статтi, є таким самим, як це передбачено в пунктi (1).
(3) Для здiйснення дiй, згаданих у пунктах (1) чи (2), будь-яке нацiональне законодавство може встановити строки, що закiнчуються пiзнiше, нiж передбачено цими пунктами.
Стаття 23
Вiдстрочення нацiональної процедури
(1) Зазначенi вiдомства не проводять процедуру за мiжнародною заявкою чи експертизу за цiєю заявкою до закiнчення вiдповiдного строку, передбаченого в статтi 22.
(2) Незважаючи на положення пункту (1), будь-яке зазначене вiдомство на спецiальне прохання заявника може в будь-який час вести процедуру за мiжнародною заявкою або експертизу за цiєю заявкою.
Стаття 24
Можливе припинення дiї мiжнародної заявки в
зазначених державах
(1) З урахуванням положень статтi 25, що застосовуються у випадках, визначених пiдпунктом (ii) цiєї статтi, дiя мiжнародної заявки, передбачена статтею 11 (3), припиняється в будь-якiй зазначенiй державi з тими самими наслiдками, що i при вилученнi будь-якої нацiональної заявки в цiй державi, якщо:
(i) заявник вилучає свою мiжнародну заявку чи вказiвку цiєї держави;
(ii) мiжнародна заявка вважається вилученою в силу статей 12 (3), 14 (1) (b), 14 (3) (a) або 14 (4) чи якщо вказiвка цiєї держави вважається вилученою в силу статтi 14 (3) (b);
(iii) заявник не виконає у вiдповiдний строк дiй, передбачених статтею 22.
(2) Незважаючи на положення пункту (1), будь-яке зазначене вiдомство може зберегти дiю мiжнародної заявки, передбачену статтею 11 (3), навiть у тому випадку, коли це не вимагається в силу статтi 25 (2).
Стаття 25
Перегляд рiшень зазначеними вiдомствами
(1) (a) Якщо вiдомство, що одержує, вiдмовилося встановити дату мiжнародного подання чи заявило, що мiжнародна заявка вважається вилученою, чи якщо Мiжнародне бюро встановило факт, передбачений статтею 12 (3), Мiжнародне бюро на прохання заявника негайно висилає копiї будь-якого документа справи до будь-якого iз зазначених вiдомств, названих заявником.
(b) Якщо вiдомство, що одержує, заявило, що вказiвка будь-якої з держав вважається вилученою, Мiжнародне бюро на прохання заявника негайно висилає копiю будь-якого документа справи нацiональному вiдомству такої держави.
(c) Прохання, згадане в пiдпунктах (a) чи (b), повинно бути представлене у встановлений строк.
(2) (a) З урахуванням положень пiдпункту (b) кожне зазначене вiдомство вирiшує, за умови сплати нацiонального мита у встановлений строк (якщо таке передбачено) i подання у встановлений строк вiдповiдного перекладу (як встановлено), чи обгрунтована вiдмова, заява або встановлення факту, згаданi в пунктi (1), у свiтлi положень цього Договору i Iнструкцiї, та якщо воно дiйде висновку, що така вiдмова чи заява є результатом помилки чи упущення з боку вiдомства, що одержує, або що встановлення факту є результатом помилки чи упущення з боку Мiжнародного бюро, зазначене вiдомство розглядає мiжнародну заявку щодо дiї в данiй державi так, як начебто така помилка чи упущення не мали мiсця.
(b) Якщо реєстрацiйний екземпляр надiйшов до Мiжнародного бюро по закiнченнi строку, передбаченого статтею 12 (3), з причини якої-небудь помилки чи упущення з боку заявника, положення пiдпункту (a) застосовуються тiльки при наявностi умов, згаданих у статтi 48 (2).
Стаття 26
Можливiсть внесення виправлень до мiжнародної
заявки у зазначених вiдомствах
Зазначенi вiдомства не можуть вiдхилити мiжнародну заявку на тiй пiдставi, що вона не вiдповiдає вимогам цього Договору та Iнструкцiї, без надання заявнику можливостi виправити згадану заявку тiєю мiрою i вiдповiдно до тiєї процедури, що передбачена нацiональним законодавством для таких самих або подiбних ситуацiй вiдносно нацiональних заявок.
Стаття 27
Вимоги нацiонального законодавства
(1) Нацiональнi законодавства не можуть подавати iншi чи додатковi вимоги до форми чи змiсту мiжнародної заявки, крiм тих, що передбаченi цим Договором та Iнструкцiєю.
(2) Положення пункту (1) не розповсюджуються на статтю 7 (2) i не перешкоджають нацiональному законодавству вимагати як тiльки розгляд мiжнародної заявки почався у зазначеному вiдомствi:
(i) згадування iменi посадової особи, уповноваженої представляти заявника, який є юридичною особою;
(ii) подання документiв, що не є частиною мiжнародної заявки, є доказом тверджень чи заяв, наведених у цiй заявцi, включаючи пiдтвердження мiжнародної заявки пiдписом заявника в тих випадках, коли ця заявка при її поданнi була пiдписана його представником чи агентом.
(3) Якщо заявник в будь-якiй зазначенiй державi не має права, згiдно з нацiональним законодавством цiєї держави, подавати нацiональну заявку, бо вiн не є винахiдником, зазначене вiдомство може вiдхилити мiжнародну заявку.
(4) Якщо нацiональне законодавство мiстить вимоги до форми i змiсту нацiональних заявок, що з точки зору заявникiв є бiльш сприятливим, нiж вимоги до мiжнародних заявок, передбаченi цим Договором та Iнструкцiєю, нацiональне вiдомство, суди та будь-якi iншi компетентнi органи такої зазначеної країни чи органи, що дiють вiд його iменi, можуть застосовувати першi вимоги до мiжнародних заявок замiсть останнiх, за винятком тих випадкiв, коли заявник наполягає на застосуваннi до його мiжнародної заявки вимог, якi передбаченi цим Договором та Iнструкцiєю.
(5) Нiщо в цьому Договорi та Iнструкцiї не повинно розумiтися як можливе обмеження права кожної Договiрної держави встановлювати матерiально-правовi умови патентоспроможностi. Зокрема, будь-яке положення цього Договору та Iнструкцiї щодо визначення рiвня технiки служить виключно для цiлей мiжнародної процедури, i, отже, будь-яка Договiрна держава при визначеннi патентоспроможностi винаходу, що заявляється в мiжнароднiй заявцi, має право застосовувати критерiї свого нацiонального законодавства щодо рiвня технiки та iнших умов патентоспроможностi, якi не належать до вимог, що пред'являються до форми й змiсту заявки.
(6) Нацiональне законодавство може мiстити вимогу про подання заявником доказiв щодо будь-якої матерiально-правової умови патентоспроможностi, встановленої цим законодавством.
(7) Будь-яке вiдомство, що одержує, чи зазначене вiдомство, в якому вже почався розгляд мiжнародної заявки, може застосовувати своє нацiональне законодавство щодо вимоги про призначення заявником агента, що має право представляти заявникiв перед цим вiдомством, i (або) про повiдомлення заявником адреси в зазначенiй державi для цiлей одержання повiдомлень.
(8) Нiщо в цьому Договорi та Iнструкцiї не повинно розумiтися як обмеження права будь-якої Договiрної держави застосовувати засоби, якi воно визнає необхiдними в цiлях забезпечення нацiональної безпеки, чи виходячи з основних економiчних iнтересiв держави, обмежувати право власних громадян чи осiб, що проживають у цiй державi, подавати мiжнароднi заявки.
Стаття 28
Змiна формули винаходу, опису винаходу та
креслень у зазначених вiдомствах
(1) Заявнику надається право вносити змiни до формули винаходу, опису винаходу та креслень в кожному зазначеному вiдомствi у встановлений строк. Зазначенi вiдомства не повиннi видавати патент чи вiдмовляти у його видачi до закiнчення такого строку, за винятком випадкiв, коли є спецiальна згода заявника.
(2) Змiни не повиннi виходити за межi того, що розкрито в початковiй мiжнароднiй заявцi, якщо це не допускається нацiональним законодавством зазначеної держави.
(3) Змiни повиннi вiдповiдати вимогам нацiонального законодавства зазначеної держави в усiх випадках, не передбачених цим Договором та Iнструкцiєю.
(4) Якщо зазначене вiдомство вимагає подання перекладу мiжнародної заявки, змiни повиннi подаватися мовою перекладу.
Стаття 29
Наслiдки мiжнародної публiкацiї
(1) Наслiдки мiжнародної публiкацiї мiжнародної заявки в зазначенiй державi щодо охорони будь-яких прав заявника в цiй державi є, з урахуванням положень пунктiв (2) - (4), такими ж, якi передбаченi нацiональним законодавством зазначеної держави в разi обов'язкової нацiональної публiкацiї нацiональних заявок, за якими не проводилася експертиза.
(2) Якщо мова, якою була здiйснена мiжнародна публiкацiя, вiдрiзняється вiд мови, якою здiйснюються публiкацiї в зазначенiй державi вiдповiдно до нацiонального законодавства, нацiональне законодавство може передбачити, що наслiдки, згаданi в пунктi (1), настають лише пiсля того, як:
(i) опублiкований переклад на мову нацiональної публiкацiї вiдповiдно до нацiонального законодавства, чи
(ii) переклад на мову нацiональної публiкацiї став загальнодоступним шляхом викладення для публiчного ознайомлення вiдповiдно до нацiонального законодавства, чи
(iii) переклад на мову нацiональної публiкацiї переданий заявником особi, що справдi або вiрогiдно неправомiрно використовує винахiд, заявлений в мiжнароднiй заявцi, чи
(iv) мали мiсце обидвi дiї, згаданi в пiдпунктах (i) i (iii), або обидвi дiї, згаданi в пiдпунктах (ii) i (iii).
(3) Нацiональне законодавство будь-якої зазначеної держави може передбачати, що у випадках, коли мiжнародна публiкацiя була здiйснена на прохання заявника до закiнчення 18 мiсяцiв вiд дати прiоритету, наслiдки, згаданi в пунктi (1), наступають тiльки по закiнченнi 18 мiсяцiв вiд дати прiоритету.
(4) Нацiональне законодавство будь-якої зазначеної держави може передбачати, що наслiдки, згаданi в пунктi (1), настають лише вiд дати, на яку копiя мiжнародної заявки, опублiкованої вiдповiдно до статтi 21, одержана нацiональним вiдомством такої держави чи нацiональним вiдомством, дiючим вiд особи такої держави. Згадане вiдомство негайно публiкує у своєму бюлетенi дату одержання.
Стаття 30
Конфiденцiйний характер мiжнародної заявки
(1) (a) З урахуванням положень пiдпункту (b) Мiжнародне бюро i Мiжнароднi пошуковi органи не дозволяють доступ до мiжнародної заявки будь-якiй особi чи органу до мiжнародної публiкацiї такої заявки за винятком випадкiв, коли є прохання чи дозвiл заявника.
(b) Положення пiдпункту (a) не поширюється на пересилку будь-яких матерiалiв до компетентного Мiжнародного пошукового органу, на пересилку, передбачену статтею 13, а також на розсилку, передбачену статтею 20.
(2) (a) Нацiональнi вiдомства не повиннi дозволяти доступ до мiжнародної заявки третiх осiб, за винятком випадкiв, коли є прохання чи дозвiл заявника до настання бiльш ранньої з наступних дат:
(i) дати мiжнародної публiкацiї мiжнародної заявки;
(ii) дати одержання матерiалiв мiжнародної заявки вiдповiдно до статтi 20;
(iii) дати одержання копiї мiжнародної заявки вiдповiдно до статтi 22.
(b) Положення пiдпункту (a) не перешкоджають нацiональному вiдомству iнформувати третiх осiб про те, що воно є зазначеним вiдомством, чи публiкувати цей факт. Однак така iнформацiя чи публiкацiя може мiстити тiльки наступнi данi: вiдомостi про вiдомство, що одержує, iм'я заявника, дату мiжнародного подання, номер мiжнародної заявки та назву винаходу.
(c) Положення пiдпункту (a) не перешкоджають зазначеному вiдомству дозволити доступ до мiжнародної заявки органiв судової влади.
(3) Положення пункту (2) (a) застосовуються до будь-якого вiдомства, що одержує, якщо тiльки не йдеться про пересилку матерiалiв, передбачену статтею 12 (1).
(4) Для цiлей даної статтi термiн "доступ" означає будь-якi засоби, включаючи особисте повiдомлення та звичайну публiкацiю, за допомогою яких третi особи можуть одержати вiдомостi; при цьому нацiональне вiдомство, як правило, не повинне публiкувати мiжнародну заявку або її переклад до мiжнародної публiкацiї чи, якщо протягом 20 мiсяцiв вiд дати прiоритету не здiйснена мiжнародна публiкацiя, до закiнчення 20 мiсяцiв вiд згаданої дати прiоритету.
Роздiл II
Мiжнародна попередня експертиза
Стаття 31
Вимога на проведення мiжнародної попередньої експертизи
(1) На вимогу заявника за його мiжнародною заявкою проводиться мiжнародна експертиза, як це передбачено в наступних положеннях та в Iнструкцiї.
(2) (a) Будь-який заявник, що є, як це визначено в Iнструкцiї, громадянином Договiрної держави, пов'язаної положеннями роздiлу II, або особою, яка проживає у цiй державi, i мiжнародна заявка якого була подана до вiдомства, що одержує, такої держави чи до вiдомства, що одержує, дiючого вiд iменi такої держави, має право подати вимогу на проведення мiжнародної попередньої експертизи.
(b) Асамблея може дозволити особам, що мають право подавати мiжнароднi заявки, подавати вимоги на проведення мiжнародної попередньої експертизи навiть у тому випадку, коли вони є громадянами держави чи особами, що проживають у державi, яка не бере участь у цьому Договорi чи бере участь, але не пов'язана положеннями роздiлу II.
(3) Вимога на проведення мiжнародної попередньої експертизи подається окремо вiд мiжнародної заявки. Ця вимога складається встановленою мовою, за встановленою формою i мiстить встановленi вiдомостi.
(4) (a) У вимозi повиннi бути визначенi Договiрна держава чи держави, в яких заявник має намiр використати результати мiжнародної попередньої експертизи ("обранi держави"). Додатковi Договiрнi держави можуть бути обранi пiзнiше. Вибiр може бути зроблений тiльки з числа Договiрних держав, вже зазначених, вiдповiдно до статтi 4.
(b) Заявники, згаданi в пунктi 2 (a), мають право обрати будь-яку Договiрну державу, пов'язану положеннями роздiлу II. Заявники, згаданi в пунктi 2 (b), мають право обрати тiльки тi Договiрнi держави, пов'язанi положеннями роздiлу II, якi заявили, що вони не заперечують бути обраними такими заявниками.
(5) Вимога супроводжується сплатою встановлених зборiв у встановлений строк.
(6) (a) Вимога подається до компетентного Органу мiжнародної попередньої експертизи, згаданого в статтi 32.
(b) Прохання про будь-який додатковий вибiр подається до Мiжнародного бюро.
(7) Кожне обране вiдомство повiдомляється про його вибiр.
Стаття 32
Орган мiжнародної попередньої експертизи
(1) Мiжнародна попередня експертиза проводиться Органом мiжнародної попередньої експертизи.
(2) У разi подачi вимог, згаданих у статтi 31 (2) (a), вiдомство, що одержує, а в разi подачi вимог, згаданих у статтi 31 (2) (b), Асамблея, вiдповiдно до угоди, укладеної мiж зацiкавленим Органом чи органами мiжнародної попередньої експертизи i Мiжнародним бюро, визначає Орган чи органи мiжнародної попередньої експертизи, компетентнi проводити попередню експертизу.
(3) Положення статтi 16 (3) застосовуються mutatis mutandis щодо органiв мiжнародної попередньої експертизи.
Стаття 33
Мiжнародна попередня експертиза
(1) Метою мiжнародної попередньої експертизи є складання попереднього та необов'язкового висновку, чи подається заявлений винахiд новим, чи вiдповiдає вiн винахiдницькому рiвню (є неочевидним) i чи може бути промислово придатним.
(2) Для цiлей мiжнародної попередньої експертизи заявлений винахiд вважається новим, якщо його не порочить рiвень технiки, що передує, як вiн визначений Iнструкцiєю.
(3) Для цiлей мiжнародної попередньої експертизи заявлений винахiд вважається таким, що вiдповiдає винахiдницькому рiвню, якщо вiн, зважаючи на рiвень технiки, як вiн визначений Iнструкцiєю, на вiдповiдну встановлену дату не є очевидним для фахiвцiв даної галузi.
(4) Для цiлей мiжнародної попередньої експертизи заявлений винахiд вважається промислово придатним, якщо за своєю суттю вiн може бути здiйснений або використаний (у технологiчному смислi) в будь-якiй галузi промисловостi. "Промисловiсть" треба розумiти в самому широкому значеннi, як це визначено Паризькою конвенцiєю про охорону промислової власностi.
(5) Критерiї, описанi вище, служать тiльки для цiлей мiжнародної попередньої експертизи. Будь-яка Договiрна держава може прийняти додатковi або iншi критерiї для вирiшення питання, чи є заявлений винахiд патентоспроможним у цiй державi.
(6) При проведеннi мiжнародної попередньої експертизи звертається увага на всi документи, на якi зроблено посилання у звiтi про мiжнародний пошук. Можуть також прийматися до уваги будь-якi додатковi документи, що розглядаються як такi, що мають вiдношення до даного конкретного випадку.
Стаття 34
Процедура, що застосовується Органом мiжнародної
попередньої експертизи
(1) Процедура, що застосовується Органом мiжнародної попередньої експертизи, визначається положеннями цього Договору, Iнструкцiї та угоди, яку Мiжнародне бюро укладає з цим Органом вiдповiдно до цього Договору та Iнструкцiї.
(2) (a) Заявник має право пiдтримувати контакт усно i письмово з Органом мiжнародної попередньої експертизи.
(b) Заявник має право вносити змiни до формули винаходу, опису винаходу та креслень у встановленому порядку i у встановлений строк до пiдготовки висновку мiжнародної попередньої експертизи. Змiни не повиннi виходити за рамки того, що розкрито у початково поданiй мiжнароднiй заявцi.
(c) Заявнику повiдомляється, принаймнi один раз, в письмовому виглядi думка Органу мiжнародної попередньої експертизи, якщо цей Орган не вважає виконаними всi наступнi умови:
(i) винахiд задовольняє критерiям, передбаченим у статтi 33 (1);
(ii) мiжнародна заявка задовольняє вимогам цього Договору та Iнструкцiї тою мiрою, як встановлено цим Органом;
(iii) не передбачається внесення будь-яких зауважень вiдповiдно до статтi 35 (2) (остання пропозицiя).
(d) Заявник може вiдповiсти на письмове повiдомлення, що мiстить думку Органу мiжнародної попередньої експертизи.
(3) (a) Якщо Орган мiжнародної попередньої експертизи вважає, що мiжнародна заявка не задовольняє вимозi єдностi винаходу, як це визначається Iнструкцiєю, вiн може запропонувати заявнику на розсуд останнього, чи обмежити формулу таким чином, щоб вона вiдповiдала данiй вимозi, чи сплатити додатковi мита.
(b) Нацiональне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разi, якщо заявник вiддасть перевагу обмежити формулу вiдповiдно до пiдпункту (a), тi частини мiжнародної заявки, що внаслiдок обмеження не пiддавалися мiжнароднiй попереднiй експертизi, вважаються вилученими щодо їх дiї в цiй державi, якщо заявник не сплатить спецiальне мито до нацiонального вiдомства цiєї держави.
(c) Якщо заявник у встановлений строк не виконає вимоги, згаданої в пiдпунктi (a), Орган мiжнародної попередньої експертизи складає висновок за тими частинами мiжнародної заявки, що, на його погляд, належать до головного винаходу, i зазначає це в згаданому висновку. Нацiональне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разi, коли його нацiональне вiдомство вважає думку Органу мiжнародної попередньої експертизи обгрунтованою, тi частини мiжнародної заявки, що не належать до головного винаходу, вважаються вилученими щодо їх дiї в цiй державi, якщо заявник не сплатить спецiальне мито в зазначене вiдомство.
(4) (a) Якщо Орган мiжнародної попередньої експертизи вважає, що:
(i) мiжнародна заявка належить до об'єкта, за яким вiдповiдно до Iнструкцiї Орган мiжнародної попередньої експертизи не зобов'язаний проводити мiжнародну попередню експертизу, i в даному випадку вiн приймає рiшення не проводити таку експертизу, чи
(ii) опис винаходу, формула винаходу чи креслення є настiльки неясними чи формула винаходу настiльки слабо пiдкрiплюється описом, що не може бути складено нiякого певного висновку щодо новизни, винахiдницького рiвня (неочевидностi) або промислової придатностi заявленого винаходу, згаданий орган не розглядає заявку вiдповiдно до статтi 33 (1) i повiдомляє заявника про це рiшення та його мотиви.
(b) Якщо будь-яка iз ситуацiй, згаданих в пiдпунктi (a), виявлена лише за деякими пунктами формули винаходу чи в зв'язку з ними, положення згаданого пiдпункту застосовуються тiльки до цих пунктiв формули винаходу.
Стаття 35
Висновок мiжнародної попередньої експертизи
(1) Висновок мiжнародної попередньої експертизи складається у встановлений строк i за встановленою формою.
(2) Висновок мiжнародної попередньої експертизи не мiстить нiяких тверджень про те, є чи подається заявлений винахiд патентоспроможним або непатентоспроможним згiдно з будь-яким нацiональним законодавством. З урахуванням положень пункту (3) у висновку стверджується за кожним пунктом формули, чи вiдповiдає вiн критерiям новизни, винахiдницького рiвня (неочевидностi) та промислової придатностi, як вони визначенi для цiлей мiжнародної попередньої експертизи в статтi 33 (1) - (4). Це твердження супроводжується посиланнями на документи, що вважаються пiдтвердженням зроблених висновкiв з такими поясненнями, що вимагаються в даних конкретних обставинах. Твердження супроводжується також iншими зауваженнями, як це передбачено Iнструкцiєю.
(3) (a) Якщо Орган мiжнародної попередньої експертизи при складаннi заключення доходить висновку, що має мiсце будь-яка з ситуацiй, згаданих у статтi 34 (4) (a), у висновку мiжнародної попередньої експертизи викладається цей висновок i його мотиви. Цей висновок не повинен мiстити будь-яких тверджень, передбачених у пунктi (2).
(b) Якщо має мiсце ситуацiя, згадана в статтi 34 (4) (b), у висновку мiжнародної попередньої експертизи за такими пунктами формули винаходу викладаються висновки, як передбачено в пiдпунктi (a), тодi як за iншими пунктами формули винаходу висновок мiстить твердження, згадане в пунктi (2).
Стаття 36
Пересилка, переклад i розсилка висновку
мiжнародної попередньої експертизи
(1) Висновок мiжнародної попередньої експертизи разом iз встановленими додатками пересилається заявниковi та Мiжнародному бюро.
(2) (a) Висновок мiжнародної попередньої експертизи та додатки до нього перекладаються на встановленi мови.
(b) Переклад згаданого висновку виконується Мiжнародним бюро чи за його замовленням, але пiд його вiдповiдальнiсть, в той час як переклад зазначених додаткiв виконується заявником.
(3) (a) Висновок мiжнародної попередньої експертизи разом з перекладом (як встановлено) i додатками (на мовi оригiналу) розсилається Мiжнародним бюро до кожного обраного вiдомства.
(b) Встановлений переклад додаткiв надсилається у встановлений строк до обраних вiдомств.
(4) Положення статтi 20 (3) застосовуються mutatis mutandis щодо копiй будь-якого документа, на що робиться посилання у висновку мiжнародної попередньої експертизи i на що робилося посилання у звiтi про мiжнародний пошук.
Стаття 37
Вилучення вимоги на проведення мiжнародної
попередньої експертизи чи вибору держави
(1) Заявник може вилучити вибiр будь-якої чи всiх держав.
(2) Вилучення вибору всiх держав вважається вилученням вимоги на проведення мiжнародної попередньої експертизи.
(3) (a) Мiжнародне бюро повiдомляється про будь-яке вилучення.
(b) Мiжнародне бюро, в свою чергу, повiдомляє вiдповiднi обранi вiдомства i вiдповiдний Орган мiжнародної попередньої експертизи.
(4) (a) З урахуванням положень пiдпункту (b) вилучення вимоги чи вибору Договiрної держави вважається вилученням мiжнародної заявки щодо цiєї держави, якщо нацiональне законодавство цiєї держави не передбачає iнших наслiдкiв.
(b) Вилучення вимоги чи вибору не повинно розглядатися як вилучення мiжнародної заявки, якщо це вилучення здiйснюється до закiнчення вiдповiдного строку згiдно iз статтею 22; однак будь-яка Договiрна держава може передбачити в своєму нацiональному законодавствi, що викладене вище положення застосовується тiльки в тому випадку, якщо його нацiональне вiдомство отримає у згаданий строк копiю мiжнародної заявки разом з її перекладом (як встановлено) i нацiональне мито.
Стаття 38
Конфiденцiйний характер мiжнародної попередньої
експертизи
(1) Мiжнародне бюро чи Орган мiжнародної попередньої експертизи без прохання чи згоди заявника не дозволяють доступ (у розумiннi статтi 30 (4) i з урахуванням умови, що мiститься в нiй) до матерiалiв мiжнародної попередньої експертизи, в будь-який час, будь-якiй особi чи органу; це положення не застосовується до обраних вiдомств пiсля складання висновку мiжнародної попередньої експертизи.
(2) З урахуванням положень пункту (1), а також статей 36 (1) i (3) та 37 (3) (b) Мiжнародне бюро та Орган мiжнародної попередньої експертизи без прохання чи дозволу заявника не дають iнформацiю про складання чи вiдмову у складаннi висновку мiжнародної попередньої експертизи, а також про вилучення чи збереження вимоги чи якого-небудь вибору.
Стаття 39
Копiя, переклад i мито для обраних вiдомств
(1) (a) Якщо вибiр будь-якої Договiрної держави зроблений до закiнчення 19-го мiсяця вiд дати прiоритету, положення статтi 22 не застосовуються до такої держави i заявник подає копiю мiжнародної заявки (за винятком випадку, коли розсилка вже здiйснена згiдно зi статтею 20) i її переклад (як встановлено), а також сплачує нацiональне мито (якщо таке передбачено) в кожне обране вiдомство не пiзнiше 30 мiсяцiв вiд дати прiоритету.
(b) Для здiйснення дiй, згаданих у пiдпунктi (a), будь-яке нацiональне законодавство може встановити строки, що закiнчуються пiзнiше, нiж передбачено в цьому пiдпунктi.
(2) Дiя мiжнародної заявки, передбачена статтею 11 (3), припиняється в обранiй державi з тими ж наслiдками, що i при вилученнi будь-якої нацiональної заявки в цiй державi, якщо заявник не виконає дiй, висловлених у пунктi (1) (a), у вiдповiдний строк, згаданий в пунктi (a) чи (b).
(3) Будь-яке обране вiдомство може зберегти силу мiжнародної заявки, передбачену статтею 11 (3), навiть якщо заявник не виконав вимог, висловлених в пунктi (1) (a) чи (b).
Стаття 40
Вiдстрочення нацiональної експертизи та iншої процедури
(1) Якщо вибiр якої-небудь Договiрної держави зроблений до закiнчення 19-го мiсяця з дати прiоритету, положення статтi 23 не застосовуються до такої держави, i нацiональне вiдомство цiєї держави чи нацiональне вiдомство, що дiє вiд iменi цiєї держави, з урахуванням положень пункту (2), не проводить експертизу та iншу процедуру за мiжнародною заявкою до закiнчення вiдповiдного строку, згаданого в статтi 39.
(2) Незважаючи на положення пункту (1), будь-яке обране вiдомство за спецiальним проханням заявника може в будь-який час проводити експертизу та iншу процедуру за мiжнародною заявкою.
Стаття 41
Змiна формули винаходу, опису винаходу та
креслень в обраних вiдомствах
(1) Заявнику надається можливiсть вносити змiни до формули винаходу, опису винаходу та креслень в кожному обраному вiдомствi у встановлений строк. Обранi вiдомства не повиннi видавати патент чи вiдмовляти в його видачi до закiнчення такого строку, за винятком випадкiв, коли мається спецiальна згода заявника.
(2) Змiни не повиннi виходити за межi того, що розкрито у початково поданiй мiжнароднiй заявцi, якщо це не допускається нацiональним законодавством обраної держави.
(3) Змiни повиннi вiдповiдати вимогам нацiонального законодавства обраної держави в усiх випадках, не передбачених цим Договором та Iнструкцiєю.
(4) Якщо обране вiдомство вимагає подання перекладу мiжнародної заявки, змiни повиннi подаватися мовою перекладу.
Стаття 42
Результати нацiональної експертизи в обраних вiдомствах
Обране вiдомство, одержуючи висновок мiжнародної попередньої експертизи, не може вимагати вiд заявника подання копiй документiв або iнформацiї про змiст будь-яких документiв, якi вiдносяться до експертизи однiєї й тiєї ж мiжнародної заявки в будь-якому iншому обраному вiдомствi.
Роздiл III
Загальнi положення
Стаття 43
Прохання певних видiв охорони
Щодо будь-якої зазначеної чи обраної держави, законодавство якої передбачає видачу авторських свiдоцтв, свiдчень про кориснiсть, корисних моделей, додаткових патентiв чи додаткових свiдоцтв, додаткових авторських свiдоцтв чи додаткових свiдоцтв про кориснiсть, заявник може вказати, як встановлено в Iнструкцiї, що стосовно даної держави в його мiжнароднiй заявцi витребовується не патент, а авторське свiдоцтво, свiдоцтво про кориснiсть, корисна модель, додатковий патент чи додаткове свiдоцтво, додаткове авторське свiдоцтво чи додаткове свiдоцтво про кориснiсть; наслiдки визначаються цiєю вказiвкою заявника. Для цiлей цiєї статтi та будь-якого правила, що вiдноситься до неї, положення статтi 2 (ii) не застосовуються.
Стаття 44
Прохання двох видiв охорони
Вiдносно будь-якої зазначеної чи обраної держави, законодавством якої допускається, що поряд з проханням патенту чи будь-якого одного з видiв охорони, перелiчених у статтi 43, можна просити ще й iнший iз згаданих видiв охорони, заявник може вказати, як встановлено Iнструкцiєю, обидва види охорони, що вiн просить; наслiдки визначаються цiєю вказiвкою заявника. Для цiлей цiєї статтi положення статтi 2 (ii) не застосовуються.
Стаття 45
Договори про регiональнi патенти
(1) Будь-який договiр, який передбачає видачу регiональних патентiв (договiр про регiональний патент) i надає право надавати заявки на такi патенти всiм особам, що користуються, згiдно зi статтею 9, правом подавати мiжнароднi заявки, може передбачати, що мiжнароднi заявки, якi мiстять вказiвку чи вибiр держави-учасника обох договорiв - договору про регiональний патент i цього Договору, - можуть подаватися як заявки на регiональнi патенти.
(2) Нацiональне законодавство такої зазначеної чи обраної держави може передбачати, що будь-яка вказiвка чи вибiр цiєї держави в мiжнароднiй заявцi розглядається як бажання заявника одержати регiональний патент згiдно з договором про регiональний патент.
Стаття 46
Неправильний переклад мiжнародної заявки
Якщо обсяг охорони, що випливає з будь-якого патенту, виданого за мiжнародною заявкою, через її неправильний переклад перевищує обсяг охорони, який витребовують у цiй мiжнароднiй заявцi мовою оригiналу, компетентнi органи зацiкавленої Договiрної держави мають право обмежити вiдповiдно до зворотної сили обсяг охорони, що випливає з патенту, i оголосити його недiйсним та скасованим тiєю мiрою, якою вiн перевищує обсяг охорони, що витребовують у мiжнароднiй заявцi мовою оригiналу.
Стаття 47
Строки
(1) Подробицi щодо обчислення строкiв, що передбачаються цим Договором, визначаються Iнструкцiєю.
(2) (a) Усi строки, встановленi в I та II роздiлах цього Договору, крiм перегляду вiдповiдно до статтi 60, можуть бути змiненi рiшенням Договiрних держав.
(b) Такi рiшення приймаються або на Асамблеї, або голосуванням шляхом листування i повиннi бути одноголосними.
(c) Подробицi процедури визначаються Iнструкцiєю.
Стаття 48
Недотримання строкiв в окремих випадках
(1) Якщо будь-який строк, встановлений цим Договором чи Iнструкцiєю, не був дотриманий з причини перебоїв у поштовому обслуговуваннi чи неминучої втрати або затримки кореспонденцiї, строк вважається дотриманим у випадках, передбачених Iнструкцiєю, якщо представленi докази i дотриманi iншi умови, визначенi в Iнструкцiї.
(2) (a) Будь-яка Договiрна держава, щодо неї самої, допускає будь-яку затримку в дотриманнi строкiв з причин, що передбаченi нацiональним законодавством цiєї держави.
(b) Будь-яка Договiрна держава, щодо неї самої, може допустити будь-яку затримку у дотриманнi строкiв з iнших причин, вiдмiнних вiд згаданих у пiдпунктi (а).
Стаття 49
Право на ведення справ у мiжнародних органах
Будь-який повiрений, патентний агент чи iнша особа, що має право на ведення справ у нацiональному вiдомствi, до якого подана мiжнародна заявка, має також право вести справи по данiй заявцi у Мiжнародному бюро, компетентному Мiжнародному пошуковому органi i компетентному Органi мiжнародної попередньої експертизи.
Роздiл IV
Технiчнi послуги
Стаття 50 Послуги у галузi патентної iнформацiї
(1) Мiжнародне бюро може надавати послуги, що називаються в цiй статтi "iнформацiйнi послуги", шляхом надання технiчної та будь-якої iншої вiдповiдної iнформацiї, доступної йому на основi опублiкованих документiв, у першу чергу патентiв i опублiкованих заявок.
(2) Мiжнародне бюро може надавати цi iнформацiйнi послуги або безпосередньо, або через один чи декiлька мiжнародних пошукових органiв, або через iншi нацiональнi або мiжнароднi спецiалiзованi органiзацiї, з якими Мiжнародне бюро може укладати угоди.
(3) Iнформацiйнi послуги здiйснюються таким чином, щоб сприяти придбанню технiчних знань i технологiї, включаючи iснуючi опублiкованi ноу-хау, особливо тими Договiрними державами, що є країнами, якi розвиваються.
(4) Iнформацiйнi послуги надаються урядам Договiрних держав, їх громадянам та особам, що проживають у цих державах. Асамблея може прийняти рiшення про надання таких послуг й iншим особам.
(5) (a) Будь-яка послуга урядам Договiрних держав надається за плату по собiвартостi; проте, якщо це стосується уряду Договiрної держави, що є країною, яка розвивається, послуга надається за бiльш низьку плату за умови, що рiзниця може бути покрита за рахунок прибутку вiд послуг, що надаються не урядам Договiрних держав, а iншим особам, чи за рахунок джерел, згаданих у статтi 51 (4).
(b) Розумiється, що плата, згадана в пiдпунктi (a), є платою окрiм i понад звичайну плату за виконання послуг нацiональним вiдомством чи за виконання своїх зобов'язань Мiжнародним пошуковим органом.
(6) Подробицi щодо застосування положень цiєї статтi визначаються рiшеннями Асамблеї i в межах, встановлених Асамблеєю, робочими групами, що Асамблея може створити з цiєю метою.
(7) Асамблея, коли вона вважає це за необхiдне, рекомендує порядок фiнансування у доповнення до порядку, передбаченого в пунктi (5).
Стаття 51
Технiчна допомога
(1) Асамблея засновує Комiтет по технiчнiй допомозi (що називається у цiй статтi "Комiтет").
(2) (a) Члени Комiтету обираються з числа Договiрних держав з належним облiком представництва країн, що розвиваються.
(b) Генеральний директор за своєю iнiцiативою чи на прохання Комiтету запрошує для участi в роботi Комiтету представникiв мiжурядових органiзацiй, що займаються питаннями технiчної допомоги країнам, що розвиваються.
(3) (a) Завдання Комiтету полягає в органiзацiї та спостереженнi за технiчною допомогою Договiрним державам, якi є країнами, що розвиваються, в розвитку їх патентних систем на нацiональнiй чи регiональнiй основi.
(b) Технiчна допомога мiстить, окрiм всього iншого, пiдготовку фахiвцiв, вiдрядження експертiв i постачання обладнання як для цiлей демонстрацiї, так i для практичного застосування.
(4) Для фiнансування проектiв згiдно з цiєю статтею Мiжнародне бюро прагне укласти угоди, з одного боку, з мiжнародними фiнансовими органiзацiями та мiжурядовими органiзацiями, зокрема з Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй, установами Органiзацiї Об'єднаних Нацiй i спецiалiзованими органiзацiями, пов'язаними з Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй, якi займаються питаннями надання технiчної допомоги, i, з iншого боку, з урядами держав, що отримують технiчну допомогу.
(5) Подробицi щодо застосування положень цiєї статтi визначаються рiшеннями Асамблеї i в межах, що встановлюються Асамблеєю, робочими групами, що Асамблея може створити з цiєю метою.
Стаття 52
Зв'язок з iншими положеннями Договору
Цей роздiл не порушує фiнансових положень, що мiстяться в iнших роздiлах Договору. Цi положення не поширюються на цей роздiл чи на його застосування.
Роздiл V
Адмiнiстративнi положення
Стаття 53
Асамблея
(1) (a) З урахуванням положень статтi 57 (8) Асамблея складається з Договiрних держав.
(b) Уряд кожної Договiрної держави представлено одним делегатом, який може мати заступникiв, радникiв та експертiв.
(2) (a) Асамблея:
(i) розглядає всi питання, що стосуються збереження та розвитку Союзу i застосування цього Договору;
(ii) виконує завдання, що спецiально покладенi на неї iншими положеннями цього Договору;
(iii) дає Мiжнародному бюро вказiвки щодо пiдготовки конференцiй по перегляду;
(iv) розглядає та затверджує звiти i дiяльнiсть Генерального директора, що стосуються Союзу, i дає йому всi необхiднi iнструкцiї з питань, якi входять до компетенцiї Союзу;
(v) розглядає та затверджує звiти i схвалює дiяльнiсть Виконавчого комiтету, створеного вiдповiдно до пункту (9), а також дає йому iнструкцiї;
(vi) визначає програму, приймає трирiчний* бюджет Союзу i затверджує його фiнансовi звiти;
(vii) затверджує фiнансовий регламент Союзу;
(viii) створює такi комiтети та робочi групи, якi вважає необхiдними для здiйснення цiлей Союзу;
(ix) визначає, якi держави, що не є Договiрними державами, i, з урахуванням положень пункту (8), якi мiжурядовi та мiжнароднi неурядовi органiзацiї можуть бути допущенi на її засiдання як спостерiгачi;
(x) здiйснює будь-якi iншi належнi дiї, спрямованi на досягнення цiлей Союзу, i виконує всi iншi функцiї, що випливають з цього Договору.
(b) З питань, що становлять iнтерес також для iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя, Асамблея приймає рiшення, заслухавши думку Координацiйного комiтету Органiзацiї.
(3) Делегат може представляти тiльки одну державу i голосувати лише вiд її iменi.
(4) Кожна Договiрна держава має один голос.
(5) (a) Половина Договiрних держав складає кворум.
(b) За вiдсутностi кворуму Асамблея може приймати рiшення, однак усi рiшення Асамблеї, за винятком рiшень, якi стосуються її власних правил процедури, набувають чинностi лише тодi, коли кворум i необхiдна бiльшiсть голосiв досягнутi голосуванням шляхом листування, як це передбачено в Iнструкцiї.
(6) (a) З урахуванням положень статей 47 (2) (b), 58 (2) (b), 58 (3) i 61 (2) (b) Асамблея приймає свої рiшення бiльшiстю у двi третини поданих голосiв.
(b) Голоси тих, що утрималися, до уваги не приймаються.
(7) З питань, що становлять iнтерес виключно для держав, пов'язаних положеннями роздiлу II, будь-яке посилання на Договiрнi держави в пунктах (4), (5) i (6) вважається таким, що застосовується лише до держав, пов'язаних положеннями роздiлу II.
(8) Будь-яка мiжурядова органiзацiя, призначена Мiжнародним пошуковим органом чи Органом мiжнародної попередньої експертизи, допускається на засiдання Асамблеї як спостерiгач.
(9) Коли кiлькiсть Договiрних держав перевищує 40 держав, Асамблея створює Виконавчий комiтет. Будь-яке посилання на Виконавчий комiтет у цьому Договорi та Iнструкцiї розглядається як посилання на цей Комiтет пiсля його утворення.
(10) До утворення Виконавчого комiтету Асамблея приймає в межах програми й трирiчного бюджету рiчнi програми i бюджети, пiдготовленi Генеральним директором**.
(11) (a) Асамблея збирається на чергову сесiю один раз на два роки за скликанням Генерального директора i, крiм виняткових випадкiв, у той же час i в тому ж мiсцi, що i Генеральна Асамблея Органiзацiї.
(b) Асамблея збирається на надзвичайну сесiю, що скликається Генеральним директором за вимогою Виконавчого комiтету чи за вимогою однiєї чвертi Договiрних держав.
(12) Асамблея приймає свої правила процедури. ___________________
* Примiтка редактора: З 1980 р. бюджет Союзу є дворiчним.
** Примiтка редактора: З 1980 р. програма та бюджет Союзу є дворiчним.
Стаття 54
Виконавчий комiтет
(1) Пiсля того як Асамблея створить Виконавчий комiтет, вiн керується викладеними положеннями.
(2) (a) З урахуванням положень статтi 57 (8) Виконавчий комiтет складається з держав, обраних Асамблеєю з числа держав-членiв Асамблеї.
(b) Уряд кожної держави-члена Виконавчого комiтету представлено одним делегатом, що може мати заступникiв, радникiв та експертiв.
(3) Кiлькiсть держав-членiв Виконавчого комiтету складає одну четверту частину кiлькостi держав-членiв Асамблеї. При визначеннi кiлькостi мiсць, що пiдлягають заповненню, решта, що залишається пiсля дiлення на чотири, не береться до уваги.
(4) При виборах членiв Виконавчого комiтету Асамблея придiляє належну увагу справедливому географiчному розподiлу.
(5) (a) Члени Виконавчого комiтету здiйснюють свої функцiї вiд закриття сесiї Асамблеї, на якiй вони були обранi, до закриття наступної чергової сесiї Асамблеї.
(b) Члени Виконавчого комiтету можуть бути переобранi, але в кiлькостi, що не перевищує двох третин їх складу.
(c) Асамблея встановлює докладнi правила виборiв i можливих перевиборiв членiв Виконавчого комiтету.
(6) (a) Виконавчий комiтет:
(i) готує проект порядку денного Асамблеї;
(ii) подає Асамблеї пропозицiї, що стосуються проектiв програми та дворiчного бюджету Союзу, пiдготовленi Генеральним директором;
(iii) [Вилучено]
(iv) подає Асамблеї з вiдповiдними зауваженнями перiодичнi звiти Генерального директора та щорiчнi акти фiнансових ревiзiй;
(v) вiдповiдно до рiшень Асамблеї i з урахуванням обставин, що виникли мiж двома черговими сесiями Асамблеї, приймає всi необхiднi мiри, щоб забезпечити виконання Генеральним директором програми Союзу;
(vi) виконує всi iншi функцiї, покладенi на нього вiдповiдно до цього Договору.
(b) З питань, що становлять iнтерес також для iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя, Виконавчий комiтет приймає рiшення, заслухавши думку Координацiйного комiтету Органiзацiї.
(7) (a) Виконавчий комiтет збирається на чергову сесiю раз на рiк за скликанням Генерального директора, по можливостi у той же час i в тому ж мiсцi, що i Координацiйний комiтет Органiзацiї.
(b) Виконавчий комiтет збирається на надзвичайну сесiю, що скликається Генеральним директором або за його власною iнiцiативою, або на прохання Голови, або за вимогою однiєї чвертi членiв Виконавчого комiтету.
(8) (a) Кожна держава-член Виконавчого комiтету має один голос.
(b) Половина держав-членiв Виконавчого комiтету складає кворум.
(c) Рiшення приймаються простою бiльшiстю поданих голосiв.
(d) Голоси тих, що утрималися, не беруться до уваги.
(e) Делегат може представляти тiльки одну державу i голосувати тiльки вiд її iменi.
(9) Договiрнi країни, що не є членами Виконавчого комiтету, допускаються на його засiдання як спостерiгачi, як i будь-яка мiжурядова органiзацiя, призначена Мiжнародним пошуковим органом чи Органом мiжнародної попередньої експертизи.
(10) Виконавчий комiтет приймає свої правила процедури.
Стаття 55
Мiжнародне бюро
(1) Адмiнiстративнi завдання Союзу здiйснюються Мiжнародним бюро.
(2) Мiжнародне бюро виконує функцiї Секретарiату рiзних органiв Союзу.
(3) Генеральний директор є головною посадовою особою Союзу i представляє Союз.
(4) Мiжнародне бюро видає Бюлетень i здiйснює iншi публiкацiї, передбаченi Iнструкцiєю чи визначенi Асамблеєю.
(5) Iнструкцiя визначає послуги, якi нацiональнi вiдомства виявляють Мiжнародному бюро, мiжнародним пошуковим органам i органам мiжнародної попередньої експертизи з тим, щоб сприяти виконанню ними функцiй, передбачених цим Договором.
(6) Генеральний директор i будь-який призначений ним член персоналу беруть участь без права голосу в усiх засiданнях Асамблеї, Виконавчого комiтету i будь-якого iншого комiтету чи робочої групи, заснованої вiдповiдно до цього Договору чи Iнструкцiї. Генеральний директор чи призначений ним член персоналу є ex officio секретарем цих органiв.
(7) (a) Мiжнародне бюро вiдповiдно до вказiвок Асамблеї i у спiвробiтництвi з Виконавчим комiтетом готує конференцiї по перегляду.
(b) Мiжнародне бюро може консультуватися з мiжурядовими та мiжнародними неурядовими органiзацiями з питань пiдготовки конференцiй по перегляду.
(c) Генеральний директор i призначенi ним особи беруть участь в роботi конференцiй по перегляду без права голосу.
(8) Мiжнародне бюро виконує будь-якi iншi покладенi на нього завдання.
Стаття 56
Комiтет по технiчному спiвробiтництву
(1) Асамблея створює Комiтет по технiчному спiвробiтництву (далi в цiй статтi - "Комiтет").
(2) (a) Асамблея визначає склад Комiтету та призначає його членiв з належним облiком справедливого представництва країн, що розвиваються.
(b) Мiжнароднi пошуковi органи та Органи мiжнародної попередньої експертизи є ex officio членами Комiтету. Коли таким Органом є нацiональне вiдомство Договiрної держави, ця держава не може бути додатково представлена в Комiтетi.
(c) Якщо дозволяє кiлькiсть Договiрних держав, загальна кiлькiсть членiв Комiтету повинна бiльше нiж вдвiчi перевищувати кiлькiсть членiв ex officio.
(d) Генеральний директор за своєю iнiцiативою чи на прохання Комiтету запрошує представникiв зацiкавлених органiзацiй взяти участь в обговореннi питань, якi становлять для них iнтерес.
(3) Завданням Комiтету є сприяння шляхом пiдготовки пропозицiй та рекомендацiй:
(i) постiйному вдосконаленню послуг, передбачених цим Договором;
(ii) забезпеченню максимальної одноманiтностi в документацiї, засобах роботи i максимальної мiри однаково високої якостi звiтiв i заключень, доки iснують декiлька мiжнародних пошукових органiв i органiв мiжнародної попередньої експертизи;
(iii) рiшенню, за iнiцiативою Асамблеї чи Виконавчого комiтету, технiчних проблем, особливо пов'язаних зi створенням єдиного Мiжнародного пошукового органу.
(4) Будь-яка Договiрна держава i будь-яка зацiкавлена мiжнародна органiзацiя можуть в письмовiй формi звертатися до Комiтету з будь-яких питань, якi належать до його компетенцiї.
(5) Комiтет може давати свої пропозицiї та рекомендацiї Генеральному директору чи через його посередництво Асамблеї, Виконавчому комiтету, всiм чи окремим мiжнародним пошуковим органам чи органам мiжнародної попередньої експертизи, а також усiм чи окремим вiдомствам, що одержують.
(6) (a) У будь-якому випадку Генеральний директор направляє Виконавчому комiтету тексти всiх пропозицiй i рекомендацiй Комiтету. Генеральному директору надається право коментувати цi тексти.
(b) Виконавчий комiтет може висловити свою думку по будь-якiй пропозицiї, будь-якiй рекомендацiї чи по iнших дiях Комiтету, а також доручити Комiтету вивчити будь-яке питання, яке належить до його компетенцiї, i доповiсти про це. Виконавчий комiтет може вносити на розгляд Асамблеї, з вiдповiдними коментарями, пропозицiї, рекомендацiї i доповiдi Комiтету.
(7) До утворення Виконавчого комiтету посилання в пунктi (6) на Виконавчий комiтет вважаються посиланнями на Асамблею.
(8) Подробицi процедури Комiтету визначаються рiшеннями Асамблеї.
Стаття 57
Фiнанси
(1) (a) Союз має бюджет.
(b) Бюджет Союзу мiстить надходження та витрати суто Союзу, його внесок до бюджету витрат, спiльних для Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя.
(c) Витратами, спiльними для Союзiв, вважаються такi, що не належать суто до даного Союзу, а одночасно до одного чи декiлькох iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя. Частка Союзу в цих спiльних витратах вiдповiдає його зацiкавленостi в даних витратах.
(2) Бюджет Союзу приймається з належним облiком вимог координацiї з бюджетами iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя.
(3) З урахуванням положень пункту (5) бюджет Союзу фiнансується з наступних джерел:
(i) мита i платежiв за послуги, що надаються Мiжнародним бюро, якi належать до Союзу;
(ii) надходжень вiд продажу публiкацiй Мiжнародного бюро, якi належать до Союзу, або вiд передачi прав на такi публiкацiї;
(iii) дарувань, вiдказаних коштiв i субсидiй;
(iv) ренти, вiдсоткiв i рiзноманiтних iнших доходiв.
(4) Розмiр мита i платежiв за послуги Мiжнародного бюро, а також цiни його публiкацiй встановлюються з розрахунком того, щоб за нормальних обставин вони покривали всi витрати Мiжнародного бюро по здiйсненню адмiнiстративних функцiй, що належать до цього Договору.
(5) (a) У разi якщо будь-який фiнансовий рiк закiнчиться з дефiцитом, Договiрнi держави з урахуванням положень пiдпунктiв (b) i (c) зобов'язанi зробити внески для покриття цього дефiциту.
(b) Розмiр внеску кожної Договiрної держави встановлюється Асамблеєю з вiдповiдним урахуванням кiлькостi мiжнародних заявок, поданих кожним з них протягом вiдповiдного року.
(c) Якщо є iншi джерела тимчасового покриття дефiциту чи будь-якої його частини, Асамблея може прийняти рiшення перенести цей дефiцит на наступний рiк i не вимагати вiд Договiрних держав сплати внескiв.
(d) Якщо дозволяє фiнансовий стан Союзу, Асамблея може прийняти рiшення, щоб будь-якi внески, зробленi вiдповiдно до пiдпункту (a), були вiдшкодованi Договiрним державам, якi зробили цi внески.
(e) Договiрна держава, яка не сплатила свiй внесок вiдповiдно до пiдпункту (b) протягом двох рокiв вiд дати, встановленої Асамблеєю, втрачає право голосу в будь-якому з органiв Союзу. Однак будь-який з цих органiв може дозволити такiй державi продовжувати користуватися правом голосу в цьому органi, якщо i до того часу, поки вiн переконаний, що прострочення платежу вiдбулося внаслiдок виключних i неминучих обставин.
(6) У разi, коли бюджет не прийнятий до початку нового фiнансового перiоду, то вiдповiдно до порядку, передбаченого фiнансовим регламентом, дiє бюджет на рiвнi попереднього року.
(7) (a) Союз має фонд оборотних коштiв, який складається з разового платежу, що вноситься кожною Договiрною державою. Якщо фонд оборотних коштiв стає недостатнiм, Асамблея приймає мiри для його збiльшення. Якщо частина коштiв цього фонду бiльше не потрiбна, вона вiдшкодовується Договiрним державам.
(b) Розмiр початкового платежу кожної Договiрної держави у згаданий фонд чи її частка в збiльшеннi цього фонду встановлюються Асамблеєю на основi тих же принципiв, що передбаченi в пунктi (5) (b).
(c) Умови платежу встановлюються Асамблеєю за пропозицiєю Генерального директора i пiсля того, як буде заслухана думка Координацiйного комiтету Органiзацiї.
(d) Будь-яке вiдшкодування внескiв повинно бути пропорцiйним сумам, сплаченим кожною Договiрною державою, з урахуванням дат, коли вони сплаченi.
(8) (a) В угодi про штаб-квартиру, що укладається з державою, на територiї якої Органiзацiя має свою штаб-квартиру, передбачається, що у випадках, коли фонд оборотних коштiв виявиться недостатнiм, ця держава надає аванси. Сума цих авансiв i умови, на яких вони надаються, у кожному випадку є предметом особливої угоди мiж цiєю державою i Органiзацiєю. Доти, доки така держава пов'язана зобов'язанням надавати аванси, вона має ex officio одне мiсце в Асамблеї i у Виконавчому комiтетi.
(b) Як держава, згадана в пiдпунктi (a), так i Органiзацiя мають право шляхом письмового повiдомлення денонсувати зобов'язання про надання авансiв. Денонсацiя набуває чинностi через три роки пiсля закiнчення того року, в який було зроблено повiдомлення.
(9) Фiнансова ревiзiя здiйснюється вiдповiдно до правил фiнансового регламенту однiєю чи декiлькома Договiрними державами або зовнiшнiми ревiзорами, призначеними з їх згоди Асамблеєю.
Стаття 58
Iнструкцiя
(1) Iнструкцiя, що додається до цього Договору, мiстить правила:
(i) щодо вимог, за якими цей Договiр спецiально посилається на Iнструкцiю чи спецiально передбачає, що вони встановленi чи будуть встановленi;
(ii) щодо будь-яких адмiнiстративних вимог, питань чи процедур;
(iii) щодо будь-яких подробиць, корисних для застосування положень цього Договору.
(2) (a) Асамблея має право вносити поправки до Iнструкцiї.
(b) З урахуванням положень пункту (3) поправки приймаються бiльшiстю у три четвертi поданих голосiв.
(3) (a) Iнструкцiя визначає правила, що можуть бути змiненi:
(i) тiльки одноголосним рiшенням, чи
(ii) тiльки за умови, що не заперечує жодна Договiрна держава, нацiональне вiдомство якої дiє як Мiжнародний пошуковий орган чи Орган мiжнародної попередньої експертизи, а в разi, коли обов'язки такого Органу виконує мiжурядова органiзацiя, не заперечує Договiрна держава-член цiєї органiзацiї, уповноважена на це iншими державами-членами в рамках вiдповiдної iнстанцiї даної мiжурядової органiзацiї.
(b) Нерозповсюдження в майбутньому вимог, що застосовуються, на такi правила буде вимагати виконання умов, передбачених у пiдпунктах (a) (i) або (a) (ii) вiдповiдно.
(c) Розповсюдження в майбутньому на будь-яке правило вимог, передбачених у пiдпунктi (a), буде вимагати одноголосного рiшення.
(4) Iнструкцiя передбачає розробку Генеральним директором Адмiнiстративної iнструкцiї пiд контролем Асамблеї.
(5) У разi розходжень мiж положеннями цього Договору та Iнструкцiї застосовуються положення Договору.
Роздiл VI
Вирiшення спорiв
Стаття 59
Вирiшення спорiв
З урахуванням положень статтi 64 (5) будь-який спiр мiж двома чи декiлькома Договiрними державами, якi стосуються тлумачення або застосування цього Договору чи Iнструкцiї, не вирiшений шляхом переговорiв, може бути переданий будь-якою зацiкавленою державою до Мiжнародного суду шляхом подання заяви вiдповiдно до Статуту Суду, якщо тiльки зацiкавленi держави не домовляться про iнший спосiб урегулювання спору. Договiрна держава, що подає заяву, повинна повiдомити Мiжнародне бюро про суперечку, передану на розгляд Суду;
Мiжнародне бюро повинне повiдомити про це iншi Договiрнi держави.
Роздiл VII
Перегляд i поправки
Стаття 60
Перегляд Договору
(1) Цей Договiр може переглядатись час вiд часу на спецiальних конференцiях Договiрних держав.
(2) Рiшення про скликання конференцiй по перегляду приймається Асамблеєю.
(3) Будь-яка мiжурядова органiзацiя, призначена Мiжнародним пошуковим органом чи Органом мiжнародної попередньої експертизи, допускається на засiдання конференцiї по перегляду як спостерiгач.
(4) Поправки до статей 53 (5), (9) i (11), 54, 55 (4) - (8), 56 i 57 можуть бути прийнятi чи на конференцiї по перегляду, чи вiдповiдно до положень статтi 61.
Стаття 61
Поправки до деяких положень Договору
(1) (a) Пропозицiї про внесення поправок до статей 53 (5), (9) та (11), 54, 55 (4) - (8), 56 i 57 можуть бути зробленi будь-якою державою-членом Асамблеї, Виконавчим комiтетом чи Генеральним директором.
(b) Такi пропозицiї направляються Генеральним директором Договiрним державам щонайменше за шiсть мiсяцiв до розгляду їх Асамблеєю.
(2) (a) Поправки до статей, передбачених у пунктi (1), приймаються Асамблеєю.
(b) Для прийняття поправок вимагається бiльшiсть в три чвертi поданих голосiв.
(3) (a) Будь-яка поправка до статей, передбачених у пунктi (1), набуває чинностi через мiсяць пiсля того, як письмовi повiдомлення про її прийняття, здiйсненi вiдповiдно до конституцiйної процедури кожної держави, одержанi Генеральним директором вiд трьох чвертей держав, що були членами Асамблеї пiд час прийняття нею цiєї поправки.
(b) Будь-яка поправка до зазначених статей, прийнята таким чином, обов'язкова для всiх держав, що є членами Асамблеї пiд час набуття поправкою чинностi; проте будь-яка поправка, що збiльшує фiнансовi обов'язки Договiрних держав, є обов'язковою лише для тих держав, що повiдомили про прийняття ними такої поправки.
(c) Будь-яка поправка, прийнята вiдповiдно до положень пiдпункту (a), обов'язкова для всiх держав, що стають членами Асамблеї пiсля дати, на яку згадана поправка набула чинностi вiдповiдно до положень пiдпункту (a).
Роздiл VIII
Заключнi положення
Стаття 62
Участь у Договорi
(1) Будь-яка держава-член Мiжнародного союзу по охоронi промислової власностi може стати учасницею цього Договору шляхом:
(i) пiдписання Договору з наступною здачею на зберiгання ратифiкацiйної грамоти чи (ii) здачi на зберiгання акта про приєднання до Договору.
(2) Ратифiкацiйнi грамоти чи акти про приєднання здаються на зберiгання Генеральному директоровi.
(3) Положення статтi 24 Стокгольмського акта Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi застосовуються до цього Договору.
(4) Пункт (3) нi в якому разi не повинен тлумачитись як такий, що означає мовчазне визнання або прийняття будь-якою Договiрною державою фактичного положення щодо територiї, до якої цей Договiр застосовується iншою Договiрною державою в мiру зазначеного пункту.
Стаття 63
Набуття Договором чинностi
(1) (a) З урахуванням положень пункту (3) цей Договiр набуває чинностi через три мiсяцi пiсля того, як вiсiм держав здали на зберiгання свої ратифiкацiйнi грамоти чи акти про приєднання, за умови, що принаймнi чотири держави з восьми задовольняють будь-якiй з наступних вимог:
(i) кiлькiсть заявок, поданих в такiй державi, згiдно з останнiми щорiчними статистичними даними, опублiкованими Мiжнародним бюро, перевищила 40 000;
(ii) громадяни такої держави чи особи, що проживають у цiй державi, подали, згiдно з останнiми щорiчними статистичними даними, опублiкованими Мiжнародним бюро, принаймнi 1000 заявок до будь-якої зарубiжної країни;
(iii) нацiональне вiдомство такої держави одержало, згiдно з останнiми щорiчними статистичними даними, опублiкованими Мiжнародним бюро, принаймнi 10 000 заявок вiд громадян зарубiжних країн чи осiб, що проживають в цих країнах.
(b) Для цiлей цього пункту термiн "заявки" не мiстить заявки на кориснi моделi.
(2) З урахуванням положень пункту (3) будь-яка держава, що не стала учасницею цього Договору на дату набуття ним чинностi вiдповiдно до пункту (1), стає зв'язаною положеннями цього Договору по закiнченнi трьох мiсяцiв пiсля здачi нею на зберiгання ратифiкацiйної грамоти чи акта про приєднання.
(3) Положення роздiлу II i положення Iнструкцiї, яка додається до цього Договору, що пов'язанi з ними, застосовуються, однак, лише вiд дати, на яку три держави, кожна з яких задовольняє принаймнi однiй з трьох вимог, перелiчених у пунктi (1), стали учасницями цього Договору, не зробивши застереження, передбаченого в статтi 64 (1), про те, що вони не вважають себе пов'язаними положеннями роздiлу II. Ця дата, проте, не повинна бути бiльш ранньою, нiж дата набуття чинностi Договором вiдповiдно до пункту (1).
Стаття 64
Застереження
(1) (a) Будь-яка держава може заявити, що вона не вважає себе пов'язаною положеннями роздiлу II.
(b) Держави, що роблять застереження згiдно з пiдпунктом (a), не будуть пов'язанi положеннями роздiлу II i положеннями Iнструкцiї, якi належать до них.
(2) (a) Будь-яка держава, що не зробила застереження вiдповiдно до пункту (1) (a), може заявити, що:
(i) вона не вважає себе пов'язаною положеннями статтi 39 (1) щодо подання копiї мiжнародної заявки та її перекладу (як встановлено);
(ii) обов'язок щодо вiдстрочки розгляду мiжнародної заявки на нацiональнiй стадiї, передбачений положеннями статтi 40, не перешкоджає публiкацiї мiжнародної заявки або її перекладу нацiональним вiдомством даної держави чи при посередництвi цього вiдомства. При цьому, однак, розумiється, що така держава не звiльняється вiд обмежень, передбачених в статтях 30 i 38.
(b) Держави, що роблять таке застереження, будуть пов'язанi зазначеними положеннями вiдповiдно до їх заяв.
(3) (a) Будь-яка держава може заявити, що в тих випадках, коли це стосується даної держави, мiжнародна публiкацiя мiжнародної заявки не вимагається.
(b) Якщо до закiнчення 18 мiсяцiв з дати прiоритету мiжнародна заявка мiстить вказiвку лише таких держав, що зробили застереження вiдповiдно до пiдпункту (a), мiжнародна заявка не публiкується, як це передбачено статтею 21 (2).
(c) Однак i в разi застосування положень пiдпункту (b) мiжнародна заявка публiкується Мiжнародним бюро:
(i) на прохання заявника, як передбачено в Iнструкцiї;
(ii) негайно пiсля публiкацiї нацiональної заявки чи патенту, заснованих на мiжнароднiй заявцi, нацiональним вiдомством зазначеної держави чи вiд його iменi, коли ця держава зробила заяву вiдповiдно до пiдпункту (a), але не ранiше 18 мiсяцiв вiд дати прiоритету.
(4) (a) Будь-яка держава, нацiональне законодавство якої передбачає вплив своїх патентiв на рiвень технiки вiд дати, що передує датi публiкацiї, але не прирiвнює для цiлей визначення рiвня технiки дату прiоритету, заявленого згiдно з Паризькою конвенцiєю про охорону промислової власностi, до дати фактичного подання заявки до цiєї держави, може заявити, що подання поза межами цiєї держави мiжнародної заявки, що мiстить її вказiвку, не прирiвнюється для цiлей визначення рiвня технiки до фактичного подання мiжнародної заявки до цiєї держави.
(b) Будь-яка держава, що робить застереження вiдповiдно до пiдпункту (a), в цiй частинi не пов'язана положеннями статтi 11 (3).
(c) Будь-яка держава, що робить застереження згiдно з пiдпунктом (a), повинна одночасно повiдомити в письмовому виглядi, з якої дати i за яких умов стає дiйсним в данiй державi вплив на рiвень технiки будь-якої мiжнародної заявки, що мiстить його вказiвку. Це повiдомлення може бути змiнено в будь-який час шляхом повiдомлення, що направляється Генеральному директоровi.
(5) Будь-яка держава може заявити, що вона не вважає себе пов'язаною положеннями статтi 59. У разi будь-якого спору мiж будь-якою Договiрною державою, яка зробила таке застереження, i будь-якою iншою Договiрною державою положення статтi 59 не застосовуються.
(6) (a) Будь-яке застереження щодо цiєї статтi повинне бути зроблене в письмовому виглядi. Воно може бути зроблене пiд час пiдписання цього Договору, пiд час здачi на зберiгання ратифiкацiйної грамоти чи акта про приєднання або, за виключенням випадку, передбаченого в пунктi (5), в будь-який пiзнiший час шляхом повiдомлення, направленого Генеральному директоровi. В разi такого повiдомлення застереження набуває чинностi через шiсть мiсяцiв вiд дати, на яку Генеральний директор одержав повiдомлення, i не поширюється на мiжнароднi заявки, поданi до закiнчення цього шестимiсячного строку.
(b) Будь-яке застереження, зроблене вiдповiдно до цiєї статтi, може бути вилучене в будь-який час шляхом повiдомлення, направленого Генеральному директоровi. Таке вилучення набуває чинностi через три мiсяцi вiд дати, на яку Генеральний директор одержав повiдомлення, i в разi вилучення застереження, зробленого згiдно з пунктом (3), не поширюється на мiжнароднi заявки, поданi до закiнчення цього тримiсячного строку.
(7) Цей Договiр не допускає iнших застережень, крiм застережень, передбачених у пунктах з (1) по (5).
Стаття 65
Поступове застосування Договору та Iнструкцiї
(1) Якщо угода з яким-небудь Мiжнародним пошуковим органом чи Органом мiжнародної попередньої експертизи передбачає тимчасове обмеження кiлькостi чи виду мiжнародних заявок, якi такий Орган зобов'язується розглядати, Асамблея приймає заходи, необхiднi для поступового застосування цього Договору та Iнструкцiї щодо певних категорiй мiжнародних заявок. Це положення поширюється також на прохання про проведення пошуку мiжнародного типу згiдно зi статтею 15 (5).
(2) Асамблея встановлює дати, починаючи з яких з урахуванням положень пункту (1) можуть подаватися мiжнароднi заявки та вимоги на проведення мiжнародної попередньої експертизи. Цi дати не повиннi бути пiзнiше шести мiсяцiв пiсля набуття чинностi цим Договором, згiдно з положеннями статтi 63 (1), або початку застосування роздiлу II, згiдно з положеннями статтi 63 (3) вiдповiдно.
Стаття 66
Денонсацiя
(1) Будь-яка Договiрна держава може денонсувати цей Договiр шляхом повiдомлення, направленого Генеральному директоровi.
(2) Денонсацiя набуває чинностi через шiсть мiсяцiв вiд дня одержання повiдомлення Генеральним директором. Вона не припиняє дiї мiжнародної заявки в державi, що денонсує, якщо до закiнчення цього шестимiсячного строку мiжнародна заявка була подана i, в разi вибору денонсуючої держави, цей вибiр був уже зроблений.
Стаття 67
Пiдписання та мови
(1) (a) Цей Договiр пiдписується в одному примiрнику на англiйськiй i французькiй мовах, причому обидва тексти цiлком автентичнi.
(b) Офiцiйнi тексти виробляються Генеральним директором, пiсля консультацiї iз зацiкавленими урядами, на iспанськiй, нiмецькiй, португальськiй, росiйськiй та японськiй мовах, а також на iнших мовах, що визначить Асамблея.
(2) Цей Договiр вiдкритий для пiдписання у Вашингтонi до 31 грудня 1970 року.
Стаття 68
Функцiї депозитарiю
(1) Оригiнальний текст цього Договору, пiсля того як вiн буде закритий для пiдписання, здається на зберiгання Генеральному директоровi.
(2) Генеральний директор направляє двi копiї цього Договору та Iнструкцiї, що додається до нього, належним чином завiренi ним, урядам усiх держав-членiв Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi i, на запит, урядовi будь-якої iншої держави.
(3) Генеральний директор реєструє цей Акт у Секретарiатi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.
(4) Генеральний директор направляє двi копiї будь-якої поправки до цього Договору та Iнструкцiї, належним чином завiренi ним, урядам усiх Договiрних держав i, на запит, урядовi будь-якої iншої держави.
Стаття 69
Повiдомлення
Генеральний директор повiдомляє уряди всiх держав-членiв Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi:
(i) про пiдписання вiдповiдно до статтi 62;
(ii) про здачу на зберiгання ратифiкацiйних грамот i актiв про приєднання вiдповiдно до статтi 62;
(iii) про дату набуття чинностi цим Договором i дату, з якої починає застосовуватися роздiл II вiдповiдно до статтi 63 (3);
(iv) про будь-якi застереження, зробленi вiдповiдно до статтi 64 (1) - (5);
(v) про вилучення будь-яких застережень, здiйснене вiдповiдно до статтi 64 (6) (b);
(vi) про денонсацiї, одержанi вiдповiдно до статтi 66, i
(vii) про будь-якi заяви, зробленi вiдповiдно до статтi 31 (4).
Набуття чинностi для України: 25 грудня 1991 р.*
___________________
* З 29 березня 1978 року - дати набуття Договором
чинностi для СРСР - вiн був обов'язковим для СРСР
вiдносно всiєї його територiї.
Договiр пiдписаний вiд iменi СРСР i ратифiкований з такими застереженням i заявою, зробленими пiд час пiдписання:
"Союз Радянських Соцiалiстичних Республiк не вважає себе зв'язаним положеннями статтi 59 Договору про патентну кооперацiю, яка стосується вирiшення спорiв щодо тлумачення або застосування Договору";
"Союз Радянських Соцiалiстичних Республiк вважає необхiдним заявити, що положення пункту 3 статтi 62 Договору, якi передбачають можливiсть поширення Договiрними державами дiї Договору на територiї, за мiжнароднi вiдносини яких вони несуть вiдповiдальнiсть, є застарiлим i суперечать Декларацiї Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про надання незалежностi колонiальним країнам i народам (резолюцiя 1514/XV вiд 14 грудня 1960 р.".
Зiбрання чинних мiжнародних договорiв України: Офiцiйне видання - Том 1: 1990-1991 рр. - К.: Видавничий Дiм "Iн Юре", 2001.
Договор
о патентной кооперации
Подписан в Вашингтоне 19 июня 1970 года**
(Пересмотрен 2 октября 1979 г., 3 февраля 1984 г.)
Договаривающиеся государства,
желая внести вклад в прогресс науки и техники,
стремясь совершенствовать правовую охрану изобретений,
стремясь упростить и сделать более экономичным осуществление охраны изобретений, когда такая охрана испрашивается в нескольких странах,
стремясь облегчить и ускорить доступ публике к технической информации, содержащейся в документах, описывающих новые изобретения,
желая стимулировать и ускорить экономический прогресс развивающихся стран путем принятия мер, предназначенных повысить эффективность их правовых систем охраны изобретений, будь то национальные системы или региональные, посредством обеспечения более быстрого доступа к информации об имеющихся технических решениях, отвечающих их специфическим потребностям, и облегчения доступа к постоянно увеличивающемуся объему современных технических достижений,
убежденные, что сотрудничество между государствами будет в значительной степени содействовать достижению этих целей,
заключили настоящий Договор.
_______________
* Официальный русский текст,
подготовленный в соответствии со статьей 67(1)(в).
Дается в извлечениях по изданию Всемирной
организации интеллектуальной собственности
(Женева: ВОИС, 1974).
** Договор ратифицирован Указом Президиума Верховного Совета СССР от 23 декабря 1977 года: Ведомости Верховного Совета СССР. 1978. N 1. Ст.2.
Вводные положения
Статья 1.
Учреждение Союза
1. Государства-участники настоящего Договора (в дальнейшем именуемые "Договаривающиеся государства") образуют Союз для сотрудничества в области подачи заявок на охрану изобретений, проведения по ним поиска и экспертизы, а также по оказанию специальных технических услуг. Этот Союз именуется Международным союзом патентной кооперации.
2. Никакое положение настоящего Договора не должно пониматься как ограничение прав, предусмотренных Парижской конвенцией по охране промышленной собственности, любого гражданина страны-участницы этой Конвенции или лица, проживающего в этой стране.
Статья 2.
Определения
В смысле настоящего Договора и Инструкции и, если только специально не оговорено иначе:
1) "заявка" означает заявку на охрану изобретения; ссылки на "заявку" должны пониматься как ссылки на заявки на: патенты, авторские свидетельства, свидетельства о полезности, полезные модели, дополнительные патенты или дополнительные свидетельства, дополнительные авторские свидетельства и дополнительные свидетельства о полезности;
2) ссылки на "патент" должны пониматься как ссылки на: патенты, авторские свидетельства, свидетельства о полезности, полезные модели, дополнительные патенты или дополнительные свидетельства, дополнительные авторские свидетельства и дополнительные свидетельства о полезности;
3) "национальный патент" означает патент, выданный национальным органом;
4) "региональный патент" означает патент, выданный национальным или межправительственным органом, имеющим право выдавать патенты, действующие более чем в одном государстве;
5) "региональная заявка" означает заявку на региональный патент;
6) ссылки на "национальную заявку" должны пониматься как ссылки на заявки на национальные патенты и региональные патенты, кроме заявок, поданных согласно настоящему Договору;
7) "международная заявка" означает заявку, поданную согласно настоящему Договору;
8) ссылки на "заявку" должны пониматься как ссылки на международные заявки и национальные заявки;
9) ссылки на "патент" должны пониматься как ссылки на национальные патенты и региональные патенты;
10) ссылки на "национальное законодательство" должны пониматься как ссылки на национальное законодательство Договаривающегося государства или, когда речь идет о региональной заявке или региональном патенте, на договор, предусматривающий подачу региональных заявок или выдачу региональных патентов;
11) "дата приоритета" для целей исчисления сроков означает:
а) если международная заявка содержит притязание на приоритет в соответствии со статьей 8, дату подачи заявки, приоритет которой испрашивается таким образом;
b) если международная заявка содержит притязание на несколько приоритетов в соответствии со статьей 8, дату подачи наиболее ранней заявки, приоритет которой испрашивается таким образом;
с) если международная заявка не содержит притязания на приоритет в соответствии со статьей 8, дату международной подачи этой заявки;
12) "национальное ведомство" означает правительственный орган Договаривающегося государства, уполномоченный выдавать патенты; ссылки на "национальное ведомство" должны пониматься так же, как ссылки на любой межправительственный орган, который уполномочен несколькими государствами выдавать региональные патенты, при условии, что, по крайней мере, одно из этих государств является Договаривающимся государством и что эти государства уполномочили вышеупомянутый орган принять на себя обязательства и осуществлять права, которые настоящий Договор и Инструкция предусматривают в отношении национальных ведомств;
13) "указанное ведомство" означает национальное ведомство государства или национальное ведомство, действующее от имени государства, указанного заявителем в соответствии с главой I настоящего Договора;
14) "выбранное ведомство" означает национальное ведомство государства или национальное ведомство, действующее от имени государства, выбранного заявителем в соответствии с главой II настоящего Договора;
15) "получающее ведомство" означает национальное ведомство или межправительственную организацию, в которые подается международная заявка;
16) "Союз" означает Международный союз патентной кооперации;
17) "Ассамблея" означает Ассамблею Союза;
18) "Организация" означает Всемирную организацию интеллектуальной собственности;
19) "Международное бюро" означает Международное бюро Организации и Международные объединенные бюро по охране интеллектуальной собственности (БИРПИ), пока существуют БИРПИ;
20) "Генеральный директор" означает Генерального директора Организации и Директора БИРПИ, пока существуют БИРПИ.
Глава I.
Международная заявка и международный поиск
Статья 3.
Международная заявка
1. Заявки на охрану изобретений в любом из Договаривающихся государств могут подаваться в соответствии с настоящим Договором как международные заявки.
2. Международная заявка должна содержать, как это определено в настоящем Договоре и Инструкции, заявление, описание изобретения, один или несколько пунктов формулы изобретения, один или несколько чертежей (если это необходимо) и реферат.
3. Реферат служит исключительно целям технической информации и не может приниматься во внимание в других целях, в частности, для толкования объема испрашиваемой охраны.
4. Международная заявка:
1) должна быть составлена на установленном языке;
2) должна отвечать установленным требованиям к оформлению международной заявки;
3) должна отвечать установленному требованию единства изобретения;
4) должна сопровождаться уплатой установленных пошлин.
Статья 4.
Заявление
1. Заявление содержит:
1) ходатайство о том, чтобы международная заявка рассматривалась согласно настоящему Договору;
2) указание Договаривающегося государства или государств, в которых на основе международной заявки испрашивается охрана изобретения ("указанные государства"); если в отношении какого-либо указанного государства можно испрашивать региональный патент и заявитель желает получить региональный, а не национальный патент, в заявлении это должно быть оговорено; если, в соответствии с договором о региональном патенте, заявитель не имеет возможности ограничить свою заявку отдельными государствами-участниками этого договора, указание одного из этих государств и просьба о получении регионального патента должны рассматриваться как указание всех государств-участников этого договора; если, в соответствии с национальным законодательством указанного государства, указание этого государства имеет силу заявки на региональный патент, это указание должно рассматриваться как намерение получить региональный патент;
3) имя и другие установленные сведения о заявителе и агенте (если таковой имеется);
4) название изобретения;
5) имя и другие установленные сведения об изобретателе, если национальное законодательство, по крайней мере, одного из указанных государств требует, чтобы эти сведения были представлены одновременно с подачей национальной заявки. В противном случае упомянутые сведения могут быть представлены или в заявлении, или в отдельных письмах, адресованных каждому указанному ведомству государства, национальное законодательство которого требует представления упомянутых сведений, но разрешает представлять их после подачи национальной заявки.
2. За указание каждого Договаривающегося государства в установленный срок уплачивается установленная пошлина.
3. Если заявитель не испрашивает какой-либо из видов охраны, перечисленных в статье 43, указание государства означает, что испрашиваемая охрана заключается в выдаче патента указанным государством или в отношении этого государства. Для целей настоящего пункта положения статьи 2 (2) не применяются.
4. Отсутствие в заявлении имени и других установленных сведений об изобретателе не влечет никаких последствий в любом указанном государстве, национальное законодательство которого требует представления этих сведений, но разрешает представлять их после подачи национальной заявки. Непредставление упомянутых сведений в отдельном письме не влечет никаких последствий в любом указанном государстве, национальное законодательство которого не требует их представления.
Статья 5.
Описание изобретения
Описание должно раскрывать изобретение достаточно ясно и полно, чтобы изобретение могло быть осуществлено специалистом в данной области.
Статья 6.
Формула изобретения
Пункт или пункты формулы изобретения должны определять объект, на который испрашивается охрана. Пункты формулы изобретения должны быть ясными и точными. Они должны полностью подкрепляться описанием изобретения.
Статья 7.
Чертежи
1. С учетом положений пункта 2 ( 2) чертежи представляются, когда они необходимы для понимания изобретения.
2. Если чертежи не являются необходимыми для понимания изобретения, но характер изобретения допускает иллюстрацию в виде чертежей:
1) заявитель может включить такие чертежи в международную заявку при ее подаче;
2) любое указанное ведомство может потребовать, чтобы заявитель представил ему такие чертежи в установленный срок.
Статья 8.
Притязание на приоритет
1. Международная заявка может содержать в порядке, установленном Инструкцией, заявление о приоритете одной или нескольких предшествующих заявок, поданных в любую страну участницу Парижской конвенции по охране промышленной собственности или в отношении любой такой страны.
2. а) С учетом положения подпункта b) условия и последствия любого притязания на приоритет, заявленный в соответствии с пунктом 1, должны быть такими, как предусмотрено статьей 4 Стокгольмского Акта Парижской конвенции по охране промышленной собственности.
b) Международная заявка, содержащая притязание на приоритет одной или нескольких предшествующих заявок, поданных в Договаривающееся государство или в отношении такого государства, может содержать указание этого государства. Если в международной заявке содержится притязание на приоритет одной или нескольких национальных заявок, поданных в какое-либо указанное государство или в отношении такого государства, или если содержится притязание на приоритет другой международной заявки, в которой было указано только одно государство, условия и последствия притязания на приоритет в этом государстве регулируются его национальным законодательством.
Статья 9.
Заявитель
1. Любой гражданин Договаривающегося государства или лицо, проживающее в этом государстве, может подать международную заявку.
2. Ассамблея может принять решение, позволяющее гражданам любой страны-участницы Парижской конвенции по охране промышленной собственности, не участвующей в настоящем Договоре, а также лицам, проживающим в этой стране, подавать международные заявки.
3. Понятия гражданства и местожительства, а также применение этих понятий в тех случаях, когда имеется несколько заявителей или когда заявители не являются одними и теми же для всех указанных государств, определяются Инструкцией.
Статья 10.
Получающее ведомство
Международная заявка подается в установленное получающее ведомство, которое проверяет и рассматривает ее в порядке, предусмотренном настоящим Договором и Инструкцией.
Статья 11.
Дата и последствия подачи международной заявки
1. Получающее ведомство устанавливает в качестве даты международной подачи дату получения международной заявки, если при ее получении ведомство приходит к заключению, что:
1) заявитель со всей очевидностью не лишен, по причинам гражданства или местожительства, права подачи международной заявки в данное получающее ведомство;
2) международная заявка составлена на установленном языке;
3) международная заявка содержит, по крайней мере, следующее:
а) упоминание о том, что она подается как международная заявка;
b) указание, по крайней мере, одного Договаривающегося государства;
с) имя заявителя, как установлено;
d) часть, которая внешне представляется описанием изобретения;
е) часть, которая внешне представляется пунктом или пунктами формулы изобретения.
2. а) Если получающее ведомство установит, что международная заявка на дату ее получения не удовлетворяет требованиям, перечисленным в пункте 1., оно предлагает заявителю внести необходимые исправления, как предусмотрено Инструкцией.
b) Если заявитель выполнит это требование в соответствии с Инструкцией, получающее ведомство устанавливает в качестве даты международной подачи дату получения требуемых исправлений.
3. С учетом положений, предусмотренных статьей 64 п.4., любая международная заявка, отвечающая требованиям, перечисленным в пунктах 1),2),3) пункта 1., и в отношении которой установлена дата международной подачи, имеет силу правильно оформленной национальной заявки в каждом указанном государстве с даты международной подачи, которая рассматривается в качестве даты фактической подачи в каждом указанном государстве.
4. Подача любой международной заявки, отвечающей требованиям, перечисленным в подпунктах 1),2),3) пункта 1, приравнивается к подаче правильно оформленной национальной заявки в смысле Парижской конвенции по охране промышленной собственности.
Статья 12.
Пересылка международной заявки в Международное
бюро и в Международный поисковый орган
1. В соответствии с процедурой, предусмотренной Инструкцией, один экземпляр международной заявки хранится в получающем ведомстве ("копия для получающего ведомства"), один экземпляр пересылается в Международное бюро ("регистрационный экземпляр") и один экземпляр пересылается в компетентный Международный поисковый орган, упомянутый в статье 16 ("копия для поиска").
2. Регистрационный экземпляр считается подлинником международной заявки.
3. Международная заявка считается изъятой, если регистрационный экземпляр не был получен Международным бюро в установленный срок.
Статья 13.
Возможность получения копии международной
заявки указанными ведомствами
1. Любое указанное ведомство может просить Международное бюро выслать ему копию международной заявки до ее рассылки, предусмотренной статьей 20, и Международное бюро по истечении одного года с даты приоритета незамедлительно направляет такую копию указанному ведомству.
2. а) Заявитель может в любое время направить копию своей международной заявки любому указанному ведомству.
b) Заявитель может в любое время просить Международное бюро выслать копию его международной заявки любому указанному ведомству, и Международное бюро незамедлительно направляет копию такому ведомству.
с) Любое национальное ведомство может уведомить Международное бюро, что оно не желает получать копии, как предусмотрено в подпункте b); в этом случае упомянутый подпункт не применяется в отношении этого ведомства.
Статья 14.
Некоторые недостатки международной заявки
1. а) Получающее ведомство проверяет, не имеет ли международная заявка какого-либо из следующих недостатков, а именно:
1) не подписана, как предусмотрено Инструкцией;
2) не содержит установленных сведений о заявителе;
3) не содержит названия;
4) не содержит реферата;
5) не удовлетворяет в той степени, как это предусмотрено Инструкцией, требованиям к оформлению международной заявки.
b) Если получающее ведомство установит наличие какого-либо из упомянутых недостатков, оно предлагает заявителю исправить международную заявку в установленный срок; в случае невыполнения этого требования заявка считается изъятой, и получающее ведомство заявляет об этом изъятии.
2. Если в международной заявке делается ссылка на чертежи, которые в действительности в нее не включены, получающее ведомство уведомляет об этом заявителя, и он может представить чертежи в установленный срок. Если заявитель сделает это, датой международной подачи считается дата получения чертежей получающим ведомством. В противном случае любая ссылка на указанные чертежи считается недействительной.
3. а) Если получающее ведомство установит, что пошлины, предусмотренные статьей 3 п.4. п.п.4, не уплачены в установленный срок или пошлина, предусмотренная статьей 4 2., не уплачена ни за одно из указанных государств, международная заявка считается изъятой, и получающее ведомство заявляет об этом изъятии.
b) Если получающее ведомство установит, что пошлина, предусмотренная статьей 4 п.2 , уплачена в установленный срок за одно или более, но не за все указанные государства, указание тех государств, за которые пошлина в установленный срок не уплачена, считается изъятым, и получающее ведомство заявляет об этом изъятии.
4. Если получающее ведомство после установления даты международной подачи международной заявки выявит в установленный срок, что какое-либо из требований, перечисленных в подпунктах 1),2),3) пункта 1, статьи 11, не было выполнено на эту дату, упомянутая заявка считается изъятой, и получающее ведомство заявляет об этом изъятии.
Статья 15.
Международный поиск
1. По каждой международной заявке проводится международный поиск.
2. Целью международного поиска является выявление соответствующего уровня техники.
3. Международный поиск проводится на основе формулы изобретения с должным учетом описания изобретения и чертежей (если таковые имеются).
4. Международный поисковый орган, упомянутый в статье 16, стремится выявить соответствующий уровень техники в той степени, насколько позволяют его возможности, и в любом случае использует документацию, определенную Инструкцией.
5. а) Заявитель, который подает национальную заявку в национальное ведомство Договаривающегося государства или в национальное ведомство, действующее от имени такого государства, может, если это разрешается национальным законодательством Договаривающегося государства и в соответствии с условиями, определенными этим законодательством, просить, чтобы по его заявке был проведен поиск, аналогичный международному поиску ("поиск международного типа").
b) Национальное ведомство Договаривающегося государства или национальное ведомство, действующее от имени такого государства, может, если это разрешается национальным законодательством Договаривающегося государства, подвергнуть любую национальную заявку, поданную в такое ведомство, поиску международного типа.
с) Поиск международного типа проводится Международным поисковым органом, упомянутым в статье 16, которой был бы компетентен проводить международный поиск, если бы эта национальная заявка была международной заявкой и была бы подана в ведомство, упомянутое в подпунктах а) и b). Если национальная заявка составлена на языке, на котором Международный поисковый орган не имеет возможности рассматривать заявки, поиск международного типа проводится по подготовленному заявителем переводу на язык, установленный для международных заявок и на котором данный Международный поисковый орган обязался принимать международные заявки. Национальная заявка и перевод, когда он требуется, представляются по форме, установленной для международных заявок.
Статья 16.
Международный поисковый орган
1. Международный поиск проводится Международным поисковым органом, которым может быть или национальное ведомство, или межправительственная организация, как, например, Международный патентный институт, в задачи которого входит подготовка отчетов о документационном поиске об уровне техники в отношении заявляемых изобретений.
2. Если в период до учреждения единого Международного поискового органа существует несколько международных поисковых органов, каждое получающее ведомство указывает в соответствии с условиями соглашения, упомянутого в пункте 3 b), Международный поисковый орган или органы, компетентные в проведении поиска по международным заявкам, подаваемым в это ведомство.
3. а) Международные поисковые органы назначаются Ассамблеей. Международным поисковым органом может быть назначено любое национальное ведомство или любая межправительственная организация, отвечающие требованиям, предусмотренным в подпункте с).
b) Назначение осуществляется с согласия национального ведомства или межправительственной организации, назначаемых в качестве такого Органа, и при условии заключения соглашения, подлежащего утверждению Ассамблеей, между таким ведомством или организацией и Международным бюро. В соглашении должны быть определены права и обязанности сторон, в частности, формальное обязательство такого ведомства или организации применять и соблюдать все общие правила международного поиска.
с) Инструкция предусматривает минимум требований, в частности, в отношении персонала и документации, которым должно отвечать любое ведомство или организация, прежде чем они могут быть назначены, и которым они должны отвечать в течение всего срока их назначения.
d) Назначение осуществляется на определенный срок, который может быть продлен.
е) Прежде чем принять решение о назначении какого-либо национального ведомства или межправительственной организации, а также о продлении или прекращении срока такого назначения, Ассамблея заслушивает заинтересованное ведомство или организацию и запрашивает предложения Комитета по техническому сотрудничеству, упомянутого в статье 56, после того, как этот Комитет будет создан.
Статья 17.
Процедура, применяемая Международным поисковым
органом
1. Процедура, применяемая Международным поисковым органом, определяется положениями настоящего Договора, Инструкции и соглашения, которое Международное бюро заключает с этим Органом в соответствии с настоящим Договором и инструкцией.
2. а) Если Международный поисковый орган считает, что:
1) международная заявка относится к объекту, по которому в соответствии с Инструкцией Международный поисковый орган не обязан проводить международный поиск, и в данном случае он принимает решение не проводить такой поиск, или
2) описание изобретения, формула изобретения или чертежи не удовлетворяют установленным требованиям настолько, что проведение полноценного поиска является невозможным,
упомянутый Орган отмечает такой факт в декларации и уведомляет заявителя и Международное бюро, что отчет о международном поиске не будет подготовлен.
b) Если любая из ситуаций, упомянутых в подпункте а), выявлена лишь в связи с некоторыми пунктами формулы, то отчет о международном поиске содержит соответствующее замечание в отношении таких пунктов, в то время как по другим пунктам формулы упомянутый отчет подготавливается в соответствии со статьей 18.
3. а) Если международный поисковый орган считает, что международная заявка не удовлетворяет требованию единства изобретения, как это определяется Инструкцией, он предлагает заявителю уплатить дополнительные пошлины. Международный поисковый орган подготавливает отчет о международном поиске по тем частям международной заявки, которые относятся к изобретению, упомянутому первым в формуле ("главное изобретение"), а также, при условии уплаты в установленный срок требуемых дополнительных пошлин, по тем частям международной заявки, которые относятся к изобретениям, за которые такие пошлины уплачены.
b) Национальное законодательство любого указанного государства может предусмотреть, что в случае, когда национальное ведомство этого государства находит предложение Международного поискового органа, упомянутое в подпункте а), обоснованным и когда заявитель не уплатил все дополнительные пошлины, те части международной заявки, по которым поиск не проводился, считаются изъятыми в отношении их действия в этом государстве, если заявитель не уплатит специальную пошлину в национальное ведомство этого государства.
Статья 18.
Отчет о международном поиске
1. Отчет о международном поиске составляется в установленный срок и по установленной форме.
2. Отчет о международном поиске сразу после его подготовки направляется Международным поисковым органом заявителю и Международному бюро.
3. Отчет о международном поиске или декларация, упомянутая в статье 17 п.2 а), переводится на язык, предусмотренный Инструкцией. Переводы выполняются либо самим Международным бюро, либо по его заказам, но под его ответственность.
Статья 19.
Изменение формулы изобретения в Международном
бюро
1. После получения отчета о международном поиске заявитель имеет право один раз изменить формулу международной заявки, представив изменения в Международное бюро в установленный срок. Одновременно заявитель может представить в соответствии с Инструкцией краткое объяснение изменения и указать, как они могли бы отразиться на описании изобретения и чертежах.
2. Изменения не должны выходить за рамки того, что раскрыто в первоначально поданной международной заявке.
3. Если национальное законодательство какого-либо указанного государства разрешает, чтобы изменения выходили за рамки того, что раскрыто в первоначально поданной международной заявке, несоблюдение пункта 2 не имеет последствий в этом государстве.
Статья 20.
Рассылка материалов международной заявки в
указанные ведомства
1. а) Международная заявка вместе с отчетом о международном поиске (включая любое замечание, упомянутое в статье 17 п.2 b) ), или декларацией, упомянутой в статье 17 п.2 а), рассылается в каждое указанное ведомство, как предусмотрено Инструкцией, если указанное ведомство не отказывается от такого порядка полностью или частично.
b) Рассылаемые материалы включают перевод (как установлено) упомянутого отчета или декларации.
2. Если формула изобретения была изменена в соответствии со статьей 19 п.1, материалы должны содержать или полный текст формулы изобретения как в первоначальном, так и в измененном виде, или полный текст формулы изобретения в первоначальном виде с указанием внесенных изменений, а также объяснение, упомянутое в статье 19 п.1, если таковое имеется.
3. По просьбе указанного ведомства или заявителя Международный поисковый орган высылает ведомству или заявителю соответственно, как это предусмотрено Инструкцией, копии документов, на которые делаются ссылки в отчете о международном поиске.
Статья 21.
Международная публикация
1. Международное бюро осуществляет публикацию международных заявок.
2. а) За исключением случаев, предусмотренных в подпункте b) и в статье 64 п. 3, международная публикация международной заявки осуществляется незамедлительно по истечении 18 месяцев с даты приоритета этой заявки.
b) Заявитель может просить Международное бюро опубликовать его международную заявку в любое время до истечения срока, упомянутого в подпункте а). Международное бюро выполняет эту просьбу в соответствии с Инструкцией.
3. Отчет о международном поиске или декларация, упомянутая в статье 17 п.2 а), публикуются, как установлено Инструкцией.
4. Язык и форма международной публикации, а также другие подробности определяются Инструкцией.
5. Международная публикация не производится, если международная заявка изымается или считается изъятой до того, как завершена техническая подготовка к ее публикации.
6. Если международная заявка содержит выражения или чертежи, которые, по мнению Международного бюро, противоречат морали или общественному порядку, или если, по его мнению, международная заявка содержит пренебрежительные высказывания, как они определены Инструкцией, Международное бюро имеет право при публикации опустить такие выражения, чертежи и высказывания, указав их место, количество опущенных слов и чертежей. По запросу Международное бюро предоставляет отдельные копии опущенных частей текста или чертежей.
Статья 22.
Копия, перевод и пошлина для указанных ведомств
1. Заявитель представляет копию международной заявки (за исключением случая, когда рассылка уже осуществлена согласно статье 20) и ее перевод (как установлено), а также уплачивает национальную пошлину (если таковая предусмотрена) в каждое указанное ведомство не позднее 20 месяцев с даты приоритета. Если национальное законодательство указанного государства требует упоминания имени и других установленных сведений об изобретателе, но допускает выполнения этого требования после подачи национальной заявки, заявитель представляет упомянутые сведения, если они отсутствовали в заявлении, в национальное ведомство этого государства или в национальное ведомство, действующее от имени этого государства, не позднее 20 месяцев с даты приоритета.
2. В тех случаях, когда Международный поисковый орган отмечает в декларации согласно статье 17 п.2 а), что отчет о международном поиске не будет подготовлен, срок для выполнения действий, упомянутых в пункте 1 настоящей статьи, является таким же, как это предусмотрено в пункте 1.
3. Для осуществления действий, упомянутых в пунктах 1 или 2, любое национальное законодательство может установить сроки, которые истекают позже, чем предусмотрено этими пунктами.
Статья 23.
Отсрочка национальной процедуры
1. Указанные ведомства не проводят процедуру по международной заявке или экспертизу по этой заявке до истечения соответствующего срока, предусмотренного в статье 22.
2. Несмотря на положения пункта 1, любое указанное ведомство по специальной просьбе заявителя может в любое время вести процедуру по международной заявке или экспертизу по этой заявке.
Статья 24.
Возможное прекращение действия международной
заявки в указанных государствах
1. С учетом положений статьи 25, применяемых в случаях, определенных подпунктом 2) настоящей статьи, действие международной заявки, предусмотренное статьей 11 п. 3, прекращается в любом указанном государстве с теми же последствиями, что и при изъятии любой национальной заявки в этом государстве, если:
1) заявитель изымает свою международную заявку или указание этого государства;
2) международная заявка считается изъятой в силу статей 12 п. 3, 14 п.1 b), 14 п.3 а) или 14 п.4, или если указание этого государства считается изъятым в силу статьи 14 п.3 b);
3) заявитель не выполнит в соответствующий срок действий, предусмотренных статьей 22.
2. Несмотря на положения пункта 1, любое указанное ведомство может сохранить действие международной заявки, предусмотренное статьей 11 п.3, даже в том случае, когда это не требуется в силу статьи 25 п.2.
Статья 25.
Пересмотр решений указанными ведомствами
1. а) Если получающее ведомство отказалось установить дату международной подачи или заявило, что международная заявка считается изъятой, или если Международное бюро установило факт, предусмотренный статьей 12 п.3, Международное бюро по просьбе заявителя незамедлительно высылает копии любого документа дела в любое из указанных ведомств, названных заявителем.
b) Если получающее ведомство заявило, что указание любого из государств считается изъятым, Международное бюро по просьбе заявителя незамедлительно высылает копию любого документа дела национальному ведомству такого государства.
с) Просьба, упомянутая в подпунктах а) или b), должна быть представлена в установленный срок.
2. а) С учетом положений подпункта b) каждое указанное ведомство решает, при условии уплаты национальной пошлины в установленный срок (если таковая предусмотрена) и представления в установленный срок соответствующего перевода (как установлено), обоснован ли отказ, заявление или установление факта, упомянутые в пункте 1, в свете положений настоящего Договора и Инструкции, и, если оно придет к заключению, что такой отказ или заявление являются результатом ошибки или упущения со стороны получающего ведомства или что установление факта является результатом ошибки или упущения со стороны Международного бюро, указанное ведомство рассматривает международную заявку в отношении действия в данном государстве так, как если бы такая ошибка или упущение не имели места.
b) Если регистрационный экземпляр поступил в Международное бюро после истечения срока, предусмотренного статьей 12 п.3, по причине какой-либо ошибки или упущения со стороны заявителя, положения подпункта а) применяются только при наличии условий, упомянутых в статье 48 п.2.
Статья 26.
Возможность внесения исправлений в
международную заявку в указанных ведомствах
Указанные ведомства не могут отклонить международную заявку на том основании, что она не соответствует требованиям настоящего Договора и Инструкции, без предоставления заявителю возможности исправить названную заявку в той мере и в соответствии с той процедурой, которые предусмотрены национальным законодательством для такой же или подобных ситуаций в отношении национальных заявок.
Статья 27.
Требования национального законодательства
1. Национальные законодательства не могут предъявлять иных или дополнительных требований к форме или содержанию международной заявки, кроме тех, которые предусмотрены настоящим Договором и Инструкцией.
2. Положения пункта 1 не распространяются на статью 7 п.2 и не препятствуют национальному законодательству требовать, как только рассмотрение международной заявки началось в указанном ведомстве:
1) упоминания имени должностного лица, уполномоченного представлять заявителя, являющегося юридическим лицом;
2) представления документов, которые, не являясь частью международной заявки, служат доказательством утверждений или заявлений, приведенных в этой заявке, включая подтверждение международной заявки подписью заявителя в тех случаях, когда эта заявка при ее подаче была подписана его представителем или агентом.
3. Если заявитель в любом указанном государстве не имеет права, согласно национальному законодательству этого государства, подавать национальную заявку потому, что он не является изобретателем, указанное ведомство может отклонить международную заявку.
4. Если национальное законодательство содержит требования к форме и содержанию национальных заявок, которые, с точки зрения заявителей, являются более благоприятными, чем требования к международным заявкам, предусмотренные настоящим Договором и Инструкцией, национальное ведомство, суды и любые другие компетентные органы такого указанного государства или органы, действующие от его имени, могут применять первые требования к международным заявкам вместо последних, за исключением тех случаев, когда заявитель настаивает на применении к его международной заявке требований, предусмотренных настоящим Договором и Инструкцией.
5. Ничто в настоящем Договоре и Инструкции не должно пониматься как возможное ограничение права каждого Договаривающегося государства устанавливать материально-правовые условия патентоспособности. В частности, любое положение настоящего Договора и Инструкции в отношении определения уровня техники служит исключительно для целей международной процедуры, и, следовательно, любое Договаривающееся государство при определении патентоспособности изобретения, заявляемого в международной заявке, имеет право применять критерии своего национального законодательства в отношении уровня техники и других условий патентоспособности, не относящихся к требованиям, предъявляемым к форме и содержанию заявок.
6. Национальное законодательство может содержать требование о представлении заявителем доказательств в отношении любого материально-правового условия патентоспособности, установленного этим законодательством.
7. Любое получающее ведомство или указанное ведомство, в котором уже началось рассмотрение международной заявки, может применять свое национальное законодательство в отношении требования о назначении заявителем агента, имеющего право представлять заявителей перед этим ведомством, и/или о сообщении заявителем адреса в указанном государстве для целей получения уведомлений.
8. Ничто в настоящем Договоре и Инструкции не должно пониматься как ограничение права любого Договаривающегося государства применять меры, которые оно сочтет необходимыми в целях обеспечения национальной безопасности, или, исходя из основных экономических интересов государства, ограничивать право собственных граждан или лиц, проживающих в этом государстве, подавать международные заявки.
Статья 28.
Изменение формулы изобретения, описания
изобретения и чертежей в указанных ведомствах
1. Заявителю предоставляется возможность вносить изменения в формулу изобретения, описание изобретения и чертежи в каждом указанном ведомстве в установленный срок. Указанные ведомства не должны выдавать патент или отказывать в его выдаче до истечения такого срока, за исключением случаев, когда имеется специальное согласие заявителя.
2. Изменения не должны выходить за рамки того, что раскрыто в первоначально поданной международной заявке, если это не допускается национальным законодательством указанного государства.
3. Изменения должны соответствовать требованиям национального законодательства указанного государства во всех случаях, не предусмотренных настоящим Договором и Инструкцией.
4. Если указанное ведомство требует представления перевода международной заявки, изменения должны представляться на языке перевода.
Статья 29.
Последствия международной публикации
1. Последствия международной публикации международной заявки в указанном государстве в отношении охраны любых прав заявителя в этом государстве являются, с учетом положений пунктов 2-4, такими же, какие предусмотрены национальным законодательством указанного государства в случае обязательной национальной публикации национальных заявок, по которым не проводилась экспертиза.
2. Если язык, на котором была осуществлена международная публикация, отличается от языка, на котором осуществляются публикации в указанном государстве в соответствии с его национальным законодательством, национальное законодательство может предусмотреть, что последствия, упомянутые в пункте 1, наступают только после того, как:
1) опубликован перевод на язык национальной публикации в соответствии с национальным законодательством, или
2) перевод на язык национальной публикации стал общедоступным путем выкладки для публичного ознакомления в соответствии с национальным законодательством, или
3) перевод на язык национальной публикации передан заявителем лицу, которое действительно или предположительно неправомерно использует изобретение, заявленное в международной заявке, или
4) имели место оба действия, упомянутые в подпунктах 1) и 3), или оба действия, упомянутые в подпунктах 2) и 3).
3. Национальное законодательство любого указанного государства может предусматривать, что в случаях, когда международная публикация была осуществлена по просьбе заявителя до истечения 18 месяцев с даты приоритета, последствия, упомянутые в пункте 1, наступают только по истечении 18 месяцев с даты приоритета.
4. Национальное законодательство любого указанного государства может предусматривать, что последствия, упомянутые в пункте 1, наступают только с даты, на которую копия международной заявки, опубликованной в соответствии со статьей 21, получена национальным ведомством такого государства или национальным ведомством, действующим от имени такого государства. Упомянутое ведомство незамедлительно публикует в своем бюллетене дату получения.
Статья 30.
Конфиденциальный характер международной заявки
1. а) с учетом положений подпункта b) Международное бюро и Международные поисковые органы не разрешают доступ к международной заявке любому лицу или органу до международной публикации такой заявки за исключением случаев, когда имеется просьба или разрешение заявителя.
b) Положения подпункта а) не распространяются на пересылку любых материалов в компетентный Международный поисковый орган, на пересылку, предусмотренную статьей 13, а также на рассылку, предусмотренную статьей 20.
2. а) Национальные ведомства не должны разрешать доступ к международной заявке третьим лицам за исключением случаев, когда имеется просьба или разрешение заявителя, до наступления наиболее ранней из следующих дат:
1) даты международной публикации международной заявки;
2) даты получения материалов международной заявки в соответствии со статьей 20;
3) даты получения копии международной заявки в соответствии со статьей 22.
b) Положения пункта а) не препятствуют национальному ведомству информировать третьи лица о том, что оно является указанным ведомством, или публиковать этот факт. Однако такая информация или публикация может содержать только следующие данные: сведения о получающем ведомстве, имя заявителя, дату международной подачи, номер международной заявки и название изобретения.
с) Положения пункта а) не препятствуют указанному ведомству, разрешать доступ к международной заявке судебным властям.
3. Положения пункта 2 а) применимы к любому получающему ведомству, если только речь не идет о пересылке материалов, предусмотренной статьей 12 п.1.
4. Для целей настоящей статьи термин "доступ" означает любые средства, включая личное сообщение и обычную публикацию, с помощью которых третьи лица могут получить сведения; при этом национальное ведомство, как правило, не должно публиковать международную заявку или ее перевод до международной публикации или, если в течение 20 месяцев с даты приоритета не осуществлена международная публикация, до истечения 20 месяцев с упомянутой даты приоритета.
Глава II.
Международная предварительная экспертиза
Статья 31.
Требование на проведение международной
предварительной экспертизы
1. По требованию заявителя по его международной заявке проводится международная предварительная экспертиза, как это предусмотрено в последующих положениях и в Инструкции.
2. а) Любой заявитель, который является, как это определено в Инструкции, гражданином Договаривающегося государства, связанного положениями главы II, или лицом, проживающим в этом государстве, и международная заявка которого была подана в получающее ведомство такого государства или в получающее ведомство, действующее от имени такого государства, имеет право подать требование на проведение международной предварительной экспертизы.
b) Ассамблея может разрешить лицам, имеющим право подавать международные заявки, подавать требования на проведение международной предварительной экспертизы даже в том случае, когда они являются гражданами государства или лицами, проживающими в государстве, которое не участвует в настоящем Договоре или участвует, но не связано положениями главы II.
3. Требование на проведение международной предварительной экспертизы подается отдельно от международной заявки. Это требование составляется на установленном языке, по установленной форме и содержит установленные сведения.
4. а) В требовании должны быть определены Договаривающееся государство или государства, в которых заявитель намеревается использовать результаты международной предварительной экспертизы ("выбранные государства"). Дополнительные Договаривающиеся государства могут быть выбраны позднее. Выбор может быть сделан только из числа Договаривающихся государств, уже указанных в соответствии со статьей 4.
b) Заявители, упомянутые в пункте 2 а), имеют право выбрать любое Договаривающееся государство, связанное положениями главы II. Заявители, упомянутые в пункте 2 b), имеют право выбрать только те Договаривающиеся государства, связанные положениями главы II, которые заявили, что они не возражают быть выбранными такими заявителями.
5. Требование сопровождается уплатой установленных пошлин в установленный срок.
6. а) Требование подается в компетентный Орган международной предварительной экспертизы, упомянутый в статье 32.
b) Просьба о любом дополнительном выборе подается в Международное бюро.
7. Каждое выбранное ведомство уведомляется о его выборе.
Статья 32.
Орган международной предварительной экспертизы
1. Международная предварительная экспертиза проводится Органом международной предварительной экспертизы.
2. В случае подачи требований, упомянутых в статье 31 п.2 а), получающее ведомство, а в случае подачи требований, упомянутых в статье 31 п.2 b), Ассамблея, в соответствии с соглашением, заключенным между заинтересованным Органом или органами международной предварительной экспертизы и Международным бюро, определяет Орган или органы международной предварительной экспертизы, компетентные проводить предварительную экспертизу.
3. Положения статьи 16 п.3 применяются mutatis mutandis в отношении органов международной предварительной экспертизы.
Статья 33.
Международная предварительная экспертиза
1. Целью международной предварительной экспертизы является составление предварительного и необязывающего заключения, представляется ли заявленное изобретение новым, соответствует ли оно изобретательскому уровню (является неочевидным) и может ли быть промышленно применимым.
2. Для целей международной предварительной экспертизы заявленное изобретение считается новым, если его не порочит предшествующий уровень техники, как он определен Инструкцией.
3. Для целей международной предварительной экспертизы заявленное изобретение считается соответствующим изобретательскому уровню, если оно, принимая во внимание уровень техники, как он определен Инструкцией, на соответствующую установленную дату не является очевидным для специалистов данной области.
4. Для целей международной предварительной экспертизы заявленное изобретение считается промышленно применимым, если по своей природе оно может быть осуществлено или использовано (в технологическом смысле) в какой-либо отрасли промышленности. "Промышленность" следует понимать в самом широком смысле, как это определено Парижской конвенцией по охране промышленной собственности.
5. Критерии, описанные выше, служат только для целей международной предварительной экспертизы. Любое Договаривающееся государство может применять дополнительные или иные критерии для решения вопроса, является ли заявленное изобретение патентоспособным в этом государстве.
6. При проведении международной предварительной экспертизы принимаются во внимание все документы, на которые сделана ссылка в отчете о международном поиске. Могут также приниматься во внимание любые дополнительные документы, которые рассматриваются как имеющие отношение к данному конкретному случаю.
Статья 34.
Процедура, применяемая Органом международной
предварительной экспертизы
1. Процедура, применяемая Органом международной предварительной экспертизы, определяется положениями настоящего Договора, Инструкции и соглашения, которое Международное бюро заключает с этим Органом в соответствии с настоящим Договором и Инструкцией.
2. а) Заявитель имеет право поддерживать контакт устно и письменно с Органом международной предварительной экспертизы.
b) Заявитель имеет право вносить изменения в формулу изобретения, описание изобретения и чертежи в установленном порядке и в установленный срок до подготовки заключения международной предварительной экспертизы. Изменения не должны выходить за рамки того, что раскрыто в первоначально поданной международной заявке.
с) Заявителю сообщается, по крайней мере один раз, в письменном виде мнение Органа международной предварительной экспертизы, если этот Орган не считает выполненными все следующие условия:
1) изобретение удовлетворяет критериям, предусмотренным в статье 33 п.1;
2) международная заявка удовлетворяет требованиям настоящего Договора и Инструкции в той мере, как установлено этим Органом;
3) не предусматривается внесение каких-либо замечаний в соответствии со статьей 35 п.2. (последнее предложение).
d) Заявитель может ответить на письменное сообщение, содержащее мнение Органа международной предварительной экспертизы.
3. а) Если Орган международной предварительной экспертизы считает, что международная заявка не удовлетворяет требованию единства изобретения, как это определяется Инструкцией, он может предложить заявителю по усмотрению последнего или ограничить формулу таким образом, чтобы она соответствовала данному требованию, или уплатить дополнительные пошлины.
b) Национальное законодательство любого выбранного государства может предусмотреть, что в случае, если заявитель предпочтет ограничить формулу в соответствии с подпунктом а), те части международной заявки, которые в результате ограничения не подвергались международной предварительной экспертизе, считаются изъятыми в отношении их действия в этом государстве, если заявитель не уплатит специальную пошлину в национальное ведомство этого государства.
с) Если заявитель в установленный срок не выполнит требование, упомянутое в подпункте а), Орган международной предварительной экспертизы составляет заключение по тем частям международной заявки, которые, по его мнению, относятся к главному изобретению, и отмечает это в упомянутом заключении. Национальное законодательство любого выбранного государства может предусмотреть, что в случае, когда его национальное ведомство считает мнение Органа международной предварительной экспертизы обоснованным, те части международной заявки, которые не относятся к главному изобретению, считаются изъятыми в отношении их действия в этом государстве, если заявитель не уплатит специальную пошлину в это ведомство.
4. а) Если Орган международной предварительной экспертизы считает, что:
1) международная заявка относится к объекту, по которому, в соответствии с Инструкцией, Орган международной предварительной экспертизы не обязан проводить международную предварительную экспертизу, и в данном случае он принимает решение не проводить такую экспертизу, или
2) описание изобретения, формула изобретения или чертежи являются настолько неясными, или формула изобретения настолько слабо подкрепляется описанием, что не может быть составлено никакого определенного заключения в отношении новизны, изобретательского уровня (неочевидности) или промышленной применимости заявленного изобретения, упомянутый Орган не рассматривает заявку в соответствии со статьей 33 п.1 и уведомляет заявителя об этом решении и его мотивах.
b) Если любая из ситуаций, упомянутых в подпункте а), выявлена лишь по некоторым пунктам формулы изобретения или в связи с ними, положения упомянутого подпункта применяются только к этим пунктам формулы изобретения.
Статья 35.
Заключение международной предварительной
экспертизы
1. Заключение международной предварительной экспертизы составляется в установленный срок и по установленной форме.
2. Заключение международной предварительной экспертизы не содержит никаких утверждений о том, является ли или представляет ли заявленное изобретение патентоспособным или непатентоспособным согласно какому-либо национальному законодательству. С учетом положений пункта 3 в заключении утверждается по каждому пункту формулы, представляется ли он удовлетворяющим критериям новизны, изобретательского уровня (неочевидности) и промышленной применимости, как они определены для целей международной предварительной экспертизы в статье 33 п.1-4 Это утверждение сопровождается ссылками на документы, которые считаются подтверждением сделанных выводов с такими пояснениями, которые требуются в данных конкретных обстоятельствах. Утверждение сопровождается также другими замечаниями, как это предусмотрено Инструкцией.
3. а) Если Орган международной предварительной экспертизы при составлении заключения приходит к выводу, что имеет место какая-либо из ситуаций, упомянутых в статье 34 п. 4 а), в заключении международной предварительной экспертизы излагаются этот вывод и его мотивы. Это заключение не должно содержать каких-либо утверждений, предусмотренных в пункте 2.
b) Если имеет место ситуация, упомянутая в статье 34 п.4 b), в заключении международной предварительной экспертизы по таким пунктам формулы изобретения излагаются выводы, как предусмотрено в подпункте а), тогда как по другим пунктам формулы изобретения заключение содержит утверждение, упомянутое в пункте 2.
Статья 36.
Пересылка, перевод и рассылка заключения
международной предварительной экспертизы
1. Заключение международной предварительной экспертизы вместе с установленными приложениями пересылается заявителю и Международному бюро.
2. а) Заключение международной предварительной экспертизы и приложения к нему переводятся на установленные языки.
b) Перевод упомянутого заключения выполняется Международным бюро или по его заказу, но под его ответственность, в то время как перевод названных приложений выполняется заявителем.
3. а) Заключение международной предварительной экспертизы вместе с переводом (как установлено) и приложениями (на языке оригинала) рассылается Международным бюро в каждое выбранное ведомство.
b) Установленный перевод приложений высылается заявителем в установленный срок в выбранные ведомства.
4. Положения статьи 20 п.3 применяются mutatis mutandis в отношении копий любого документа, на который делается ссылка в заключении международной предварительной экспертизы и на который не делалась ссылка в отчете о международном поиске.
Статья 37.
Изъятие требования на проведение международной
предварительной экспертизы или выбора
государства
1. Заявитель может изъять выбор любого или всех государств.
2. Изъятие выбора всех государств считается изъятием требования на проведение международной предварительной экспертизы.
3. а) Международное бюро уведомляется о любом изъятии.
b) Международное бюро, в свою очередь, уведомляет соответствующие выбранные ведомства и соответствующий Орган международной предварительной экспертизы.
4. а) С учетом положений подпункта b), изъятие требования или выбора Договаривающегося государства считается изъятием международной заявки в отношении этого государства, если национальное законодательство этого государства не предусматривает иных последствий.
b) Изъятие требования или выбора не должно рассматриваться как изъятие международной заявки, если это изъятие осуществляется до истечения соответствующего срока согласно статье 22; однако любое Договаривающееся государство может предусмотреть в своем национальном законодательстве, что вышеизложенное положение применимо только в том случае, если его национальное ведомство получит в упомянутый срок копию международной заявки вместе с ее переводом (как установлено) и национальную пошлину.
Статья 38.
Конфиденциальный характер международной
предварительной экспертизы
1. Международное бюро и Орган международной предварительной экспертизы без просьбы или согласия заявителя не разрешают доступ ( в смысле статьи 30 п.4 и с учетом содержащегося в ней условия) к материалам международной предварительной экспертизы в любое время, любому лицу или органу; это положение не применяется к выбранным ведомствам после составления заключения международной предварительной экспертизы.
2. С учетом положений пункта 1, а также статьей 36 п.1 и 3 и 37 п.3 b), Международное бюро и Орган международной предварительной экспертизы без просьбы или разрешения заявителя не дают информацию о составлении или отказе в составлении заключения международной предварительной экспертизы, а также об изъятии или сохранении требования или какого-либо выбора.
Статья 39.
Копия, перевод и пошлина для выбранных ведомств
1. а) Если выбор какого-либо Договаривающегося государства сделан до истечения 19-го месяца с даты приоритета, положения статьи 22 не применяются к такому государству, и заявитель представляет копию международной заявки (за исключением случая, когда рассылка уже осуществлена согласно статье 20) и ее перевод (как установлено), а также уплачивает национальную пошлину (если таковая предусмотрена) в каждое выбранное ведомство не позднее 30 месяцев с даты приоритета.
b) Для осуществления действий, упомянутых в подпункте а), любое национальное законодательство может установить сроки, которые истекают позже, чем предусмотрено в этом подпункте.
2. Действие международной заявки, предусмотренное статьей 11 п.3, прекращается в выбранном государстве с теми же последствиями, что и при изъятии любой национальной заявки в этом государстве, если заявитель не выполнит действий, изложенных в пункте 1 а), в соответствующий срок, упомянутый в пункте 1 а) или b).
3. Любое выбранное ведомство может сохранить действие международной заявки, предусмотренное статьей 11 п.3, даже если заявитель не выполнит требований, изложенных в пункте 1 а) или b).
Статья 40.
Отсрочка национальной экспертизы и другой
процедуры
1. Если выбор какого-либо Договаривающегося государства сделан до истечения 19-го месяца с даты приоритета, положения статьи 23 не применяются к такому государству и национальное ведомство этого государства или национальное ведомство, действующее от имени этого государства, с учетом положений пункта 2, не проводит экспертизу и другую процедуру по международной заявке до истечения соответствующего срока, упомянутого в статье 39.
2. Несмотря на положения пункта 1, любое выбранное ведомство по специальной просьбе заявителя может в любое время проводить экспертизу и другую процедуру по международной заявке.
Статья 41.
Изменение формулы изобретения, описания
изобретения и чертежей в выбранных ведомствах
1. Заявителю предоставляется возможность вносить изменения в формулу изобретения, описание изобретения и чертежи в каждом выбранном ведомстве в установленный срок. Выбранные ведомства не должны выдавать патент или отказывать в его выдаче до истечения такого срока, за исключением случаев, когда имеется специальное согласие заявителя.
2. Изменения не должны выходить за рамки того, что раскрыто в первоначально поданной международной заявке, если это не допускается национальным законодательством выбранного государства.
3. Изменения должны соответствовать требованиям национального законодательства выбранного государства во всех случаях, не предусмотренных настоящим Договором и Инструкцией.
4. Если выбранное ведомство требует представления перевода международной заявки, изменения должны представляться на языке перевода.
Статья 42.
Результаты национальной экспертизы в выбранных
ведомствах
Выбранное ведомство, получая заключение международной предварительной экспертизы, не может требовать от заявителя представления копий документов или информации о содержании каких-либо документов, относящихся к экспертизе одной и той же международной заявки в любом другом выбранном ведомстве.
Глава III.
Общие положения
Статья 43.
Испрашивание определенных видов охраны
В отношении любого указанного или выбранного государства, законодательство которого предусматривает выдачу авторских свидетельств, свидетельств о полезности, полезных моделей, дополнительных патентов или дополнительных свидетельств, дополнительных авторских свидетельств или дополнительных свидетельств о полезности, заявитель может указать, как установлено в Инструкции, что применительно к данному государству в его международной заявке испрашивается не патент, а авторское свидетельство, свидетельство о полезности, полезная модель, дополнительный патент или дополнительное свидетельство, дополнительное авторское свидетельство или дополнительное свидетельство о полезности; последствия определяются этим указанием заявителя. Для целей настоящей статьи и любого относящегося к ней правила положения статьи 2 2) не применяются.
Статья 44.
Испрашивание двух видов охраны
В отношении любого указанного или выбранного государства, законодательством которого допускается, что наряду с испрашиванием патента или какого-либо одного из видов охраны, перечисленных в статье 43, можно испрашивать еще и другой из упомянутых видов охраны, заявитель может указать, как установлено Инструкцией, оба вида охраны, которые он испрашивает; последствия определяются этим указанием заявителя. Для целей настоящей статьи положения статьи 2 2) не применяются.
Статья 45.
Договоры о региональных патентах
1. Любой договор, предусматривающий выдачу региональных патентов (договор о региональном патенте) и представляющий право подавать заявки на такие патенты всем лицам, пользующимся, согласно статье 9, правом подавать международные заявки, может предусматривать, что международные заявки, содержащие указание или выбор государства-участника обоих договоров-договора о региональном патенте и настоящего Договора,- могут подаваться как заявки на региональные патенты.
2. Национальное законодательство такого указанного или выбранного государства может предусматривать, что любое указание или выбор этого государства в международной заявке рассматривается как желание заявителя получить региональный патент согласно договору о региональном патенте.
Статья 46.
Неправильный перевод международной заявки
Если объем охраны, вытекающий из какого-либо патента, выданного по международной заявке, из-за ее неправильного перевода превышает объем охраны, испрашиваемый в этой международной заявке на языке оригинала, компетентные органы заинтересованного Договаривающегося государства имеют право ограничить соответственно и с обратной силой объем охраны, вытекающий из патента, и объявить его недействительным и аннулированным в той мере, в которой он превышает объем охраны, испрашиваемый в международной заявке на языке оригинала.
Статья 47.
Сроки
1. Подробности относительно исчисления сроков, предусматриваемых настоящим Договором, определяются Инструкцией.
2. а) Все сроки, установленные в I и II главах настоящего Договора, помимо пересмотра в соответствии со статьей 60, могут быть изменены решением Договаривающихся государств.
b) Такие решения принимаются или на Ассамблее, или голосованием посредством переписки и должны быть единогласными.
с) Подробности процедуры определяются Инструкцией.
Статья 48.
Несоблюдение сроков в отдельных случаях
1. Если какой-либо срок, установленный настоящим Договором или Инструкцией, не был соблюден по причине перебоев в почтовом обслуживании или неизбежной потери, или задержки корреспонденции, срок считается соблюденным в случаях, предусмотренных Инструкцией, если представлены доказательства и соблюдены другие условия, определенные в Инструкции.
2. а) Любое Договаривающееся государство, что касается его самого, допускает любую задержку в соблюдении сроков по причинам, которые предусмотрены национальным законодательством этого государства.
б) Любое Договаривающее государство, что касается его самого, может допускать любую задержку в соблюдении сроков по другим причинам, в отличие от упомянутых в подпункте а).
Статья 49.
Право на ведение дел в международных органах
Любой поверенный, патентный агент или другое лицо, имеющее право на ведение дел в национальном ведомстве, в которое подана международная заявка, имеет также право вести дела по данной заявке в Международном бюро, компетентном Международном поисковом органе и компетентном Органе международной предварительной экспертизы.
Глава IV.
Технические услуги
Статья 50.
Услуги в области патентной информации
1. Международное бюро может оказывать услуги, называемые в настоящей статье "информационные услуги", путем предоставления технической и любой другой соответствующей информации, доступной ему на основе опубликованных документов, в первую очередь патентов и опубликованных заявок.
2. Международное бюро может оказывать эти информационные услуги либо непосредственно, либо через один или несколько международных поисковых органов, либо через другие национальные или международные специализированные организации, с которыми Международное бюро может заключать соглашения.
3. Информационные услуги осуществляются таким образом, чтобы содействовать приобретению технических знаний и технологии, включая имеющиеся опубликованные "ноу-хау", в особенности теми Договаривающимися государствами, которые являются развивающимися странами.
4. Информационные услуги оказываются правительствам Договаривающихся государств, их гражданам и лицам, проживающим в этих государствах. Ассамблея может принять решение об оказании таких услуг и другим лицам.
5. а) Любая услуга правительствам Договаривающихся государств оказывается за плату по себестоимости: однако, если это касается правительства Договаривающегося государства, являющегося развивающейся страной, услуга оказывается за более низкую плату, при условии, что разница может быть покрыта за счет прибыли от услуг, оказываемых не правительствам Договаривающихся государств, а другим лицам, или за счет источников, упомянутых в статье 51 п. 4.
b) Понимается, что плата, упомянутая в подпункте а), является платой помимо и сверх обычных плат за выполнение услуг национальным ведомством или за выполнение своих обязательств Международным поисковым органом.
6. Подробности относительно применения положений настоящей статьи определяются решениями Ассамблеи и в пределах, устанавливаемых Ассамблеей, рабочими группами, которые Ассамблея может создать для этой цели.
7. Ассамблея, когда она считает это необходимым, рекомендует порядок финансирования в дополнение к порядку, предусмотренному в пункте 5.
Статья 51.
Техническая помощь
1. Ассамблея учреждает Комитет по технической помощи (называемый в настоящей статье "Комитет").
2. а) Члены Комитета избираются из числа Договаривающихся государств с должным учетом представительства развивающихся стран.
b) Генеральный директор по своей инициативе или по просьбе Комитета приглашает для участия в работе Комитета представителей межправительственных организаций, занимающихся вопросами технической помощи развивающимся странам.
3. а) Задача Комитета заключается в организации и наблюдении за технической помощью Договаривающимся государствам, которые являются развивающимися странами, в развитии их патентных систем на национальной или региональной основе.
b) Техническая помощь включает, помимо прочего, подготовку специалистов, командирование экспертов и поставку оборудования как для целей демонстрации, так и для практического применения.
4. Для финансирования проектов согласно настоящей статье Международное бюро стремится заключить соглашения, с одной стороны, с международными финансовыми организациями и межправительственными организациями, в частности, с Организацией Объединенных Наций, учреждениями Организации Объединенных Наций и специализированными организациями, связанными с Организацией Объединенных Наций и занимающимися вопросами оказания технической помощи, и, с другой стороны, с правительствами государств, получающих техническую помощь.
5. Подробности относительно применения положений настоящей статьи определяются решениями Ассамблеи и в пределах, устанавливаемых Ассамблеей, рабочими группами, которые Ассамблея может создать для этой цели.
Статья 52.
Связь с другими положениями Договора
Настоящая глава не затрагивает финансовых положений, содержащихся в других главах Договора. Эти положения не распространяются на настоящую главу или на ее применение.
Глава V.
Административные положения <...>
Статья 58.
Инструкция
1. Инструкция, прилагаемая к настоящему Договору, содержит правила:
1) относительно требований, по которым настоящий Договор специально ссылается на Инструкцию или специально предусматривает, что они установлены или будут установлены;
2) относительно любых административных требований, вопросов или процедур;
3) относительно любых подробностей, полезных для применения положений настоящего Договора.
2. а) Ассамблея имеет право вносить поправки в Инструкцию.
b) С учетом положений пункта 3 поправки принимаются большинством в три четверти поданных голосов.
3. а) Инструкция определяет правила, которые могут быть изменены:
1) только единогласным решением,или
2) только при условии, что не возражает ни одно Договаривающееся государство, национальное ведомство которого действует в качестве Международного поискового органа или Органа международной предварительной экспертизы, а в случае, когда обязанности такого Органа выполняет межправительственная организация, не возражает Договаривающееся государство-член этой организации, уполномоченное на это другими государствами-членами в рамках соответствующей инстанции данной межправительственной организации.
b) Нераспространение в будущем применяемых требований на такие правила потребует выполнения условий, предусмотренных в подпунктах а) 1) и а) 2) соответственно.
с) Распространение в будущем на какое-либо правило требований, предусмотренных в подпункте а), потребует единогласного решения.
4. Инструкция предусматривает разработку Генеральным директором Административной инструкции под контролем Ассамблеи.
5. В случае расхождений между положениями настоящего Договора и Инструкции применяются положения Договора.
<...>
Глава VIII.
Заключительные положения <...>
Статья 63.
Вступление Договора в силу
1. а) С учетом положений пункта 3 настоящий Договор вступает в силу через три месяца после того, как восемь государств сдали на хранение свои ратификационные грамоты или акты о присоединении, при условий, что по крайней мере четыре государства из восьми удовлетворяют любому из следующих требований:
1) количество заявок, поданных в таком государстве, согласно последним ежегодным статистическим данным, опубликованным Международным бюро, превысило 40 000;
2) граждане такого государства или лица, проживающие в этом государстве, подали, согласно последним ежегодным статистическим данным, опубликованным Международным бюро, по крайней мере, 1000 заявок в какую-либо зарубежную страну;
3) национальное ведомство такого государства получило, согласно последним ежегодным статистическим данным, опубликованным Международным бюро, по крайней мере, 10 000 заявок от граждан зарубежных стран или лиц, проживающих в этих странах.
b) для целей настоящего пункта термин "заявки" не включает заявки на полезные модели.
2. С учетом положений пункта 3 любое государство, которое не стало участником настоящего Договора на дату вступления его в силу в соответствии с пунктом 1, становится связанным положениями настоящего Договора спустя три месяца после даты сдачи им на хранение ратификационной грамоты или акта о присоединении.
3. Положения главы II и относящиеся к ним положения Инструкции, прилагаемой к настоящему Договору, применяются, однако, лишь с даты, на которую три государства, каждое из которых удовлетворяет по крайней мере одному из трех требований, перечисленных в пункте 1., стали участниками настоящего Договора, не сделав оговорки, предусмотренной в статье 64 п. 1, о том, что они не считают себя связанными положениями главы II. Эта дата, однако, не должна быть более ранней, чем дата вступления в силу Договора в соответствии с пунктом 1.
Статья 64.
Оговорки
1. а) Любое государство может заявить, что оно не считает себя связанным положениями главы II.
b) Государства, делающие оговорку согласно подпункту а), не будут связаны положениями главы II и относящимися к ним положениями Инструкции.
2. а) Любое государство, не сделавшее оговорку согласно пункту 1 а), может заявить, что:
1) оно не считает себя связанным положениями статьи 39 п.1 относительно представления копии международной заявки и ее перевода (как установлено);
2) обязательство относительно отсрочки рассмотрения международной заявки на национальной стадии, предусмотренное положениями статьи 40, не препятствует публикации международной заявки или ее перевода национальным ведомством данного государства или при посредстве этого ведомства. При этом, однако, понимается, что такое государство не освобождается от ограничений, предусмотренных в статьях 30 и 38.
b) Государства, делающие такую оговорку, будут связаны указанными положениями соответственно их заявлениям.
3. а) Любое государство может заявить, что в тех случаях, когда это касается данного государства, международная публикация международной заявки не требуется.
b) Если к истечению 18 месяцев с даты приоритета международная заявка содержит указание только таких государств, которые сделали оговорку в соответствии с подпунктом а), международная заявка не публикуется, как это предусмотрено статьей 21 п. 2.
с) Однако и в случае применения положений подпункта b) международная заявка публикуется Международным бюро:
1) по просьбе заявителя, как предусмотрено в Инструкции;
2) незамедлительно после публикации национальной заявки или патента, основанных на международной заявке, национальным ведомством указанного государства или от его имени, когда это государство сделало заявление в соответствии с подпунктом а), но не ранее 18 месяцев с даты приоритета.
4. а) Любое государство, национальное законодательство которого предусматривает влияние своих патентов на уровень техники с даты, предшествующей дате публикации, но не приравнивает для целей определения уровня техники дату приоритета, заявленного согласно Парижской конвенции по охране промышленной собственности, к дате фактической подачи заявки в это государство, может заявить, что подача вне этого государства международной заявки, содержащей его указание, не приравнивается для целей определения уровня техники к фактической подаче международной заявки в это государство.
b) Любое государство, делающее оговорку в соответствии с подпунктом а), в этой части не связано положениями статьи 11 п. 3.
с) Любое государство, делающее оговорку согласно подпункту а), должно одновременно сообщить в письменном виде, с какой даты и при каких условиях становится действительным в данном государстве влияние на уровень техники любой международной заявки, содержащей его указание. Это сообщение может быть изменено в любое время путем уведомления, направляемого Генеральному директору.
5. Любое государство может заявить, что оно не считает себя связанным положениями статьи 59. В случае любого спора между каким-либо Договаривающимся государством, сделавшим такую оговорку, и любым другим Договаривающимся государством положения статьи 59 не применяются.
Патентное законодательство.
Нормативные акты и комментарии
М.:Юридическая литература, 1994 г.