Про донорство кровi та її компонентiв
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 14 сiчня 1999 року N 395-XIV,
вiд 7 грудня 2000 року N 2120-III,
вiд 11 липня 2001 року N 2650-III,
вiд 20 грудня 2001 року N 2905-III,
вiд 26 грудня 2002 року N 380-IV,
вiд 16 листопада 2004 року N 2177-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII
(У текстi Закону слова "Мiнiстерство охорони здоров'я України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному вiдмiнку, а слова "державної виконавчої влади" замiнено словами "виконавчої влади" згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI) |
Розвиток донорства кровi та її компонентiв є важливою соцiально необхiдною справою держави.
Р о з д i л I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про донорство кровi та її компонентiв
основнi принципи органiзацiї донорства кровi та її компонентiв;
порядок затвердження та фiнансування державних цiльових та мiсцевих програм розвитку донорства кровi та її компонентiв;
(абзац четвертий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
порядок забезпечення споживачiв донорською кров'ю, її компонентами та препаратами;
порядок обмiну донорською кров'ю, її компонентами, препаратами та вивезення їх за межi України.
Стаття 2. Принципи донорства кровi та її компонентiв
Донором може бути будь-який дiєздатний громадянин України вiком вiд 18 рокiв, який пройшов вiдповiдне медичне обстеження i в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я. Особи, хворi на iнфекцiйнi хвороби, що можуть передаватися через кров, або iнфiкованi збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функцiї лише у разi подальшого використання отриманих вiд них кровi та (або) її компонентiв виключно для проведення наукових дослiджень, виготовлення дiагностикумiв та iнших продуктiв, що не призначаються для введення реципiєнтам.
Стаття 3. Державнi цiльовi та мiсцевi програми розвитку донорства кровi та її компонентiв
(назва статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
Державнi цiльовi програми розвитку донорства кровi та її компонентiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до його компетенцiї.
(частина перша статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
Програми розвитку донорства кровi та її компонентiв у Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi затверджуються Верховною Радою Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими радами.
(частина друга статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Фiнансування заходiв щодо розвитку, органiзацiї та пропаганди донорства кровi та її компонентiв здiйснюється на основi державних цiльових програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, вiдповiдних програм Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя за рахунок коштiв Державного бюджету України, мiсцевих бюджетiв, позабюджетних коштiв, а також за рахунок благодiйних внескiв.
(частина перша статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують на пiдпорядкованих їм територiях виконання вiдповiдних програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення державних установ та закладiв охорони здоров'я, якi здiйснюють заготiвлю, переробку, зберiгання донорської кровi та її компонентiв, а також надання донорам пiльг, встановлених законодавством України.
(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй, командири (начальники) вiйськових частин зобов'язанi:
сприяти установам та закладам охорони здоров'я в роботi по залученню громадян до лав донорiв;
надавати безоплатно необхiднi примiщення для взяття кровi та (або) її компонентiв;
Товариство Червоного Хреста України, iншi об'єднання громадян, статутами яких передбачено сприяння охоронi здоров'я населення, можуть брати участь у виконаннi державних цiльових та мiсцевих програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, їх фiнансуваннi, разом з органами та закладами охорони здоров'я здiйснювати роботу по залученню громадян до лав донорiв, пропагуванню серед населення безоплатного давання кровi та її компонентiв.
(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
Р о з д i л II
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ДОНОРА, ГАРАНТIЇ ТА ПIЛЬГИ, ЯКI
НАДАЮТЬСЯ ЙОМУ
Стаття 8. Захист державою прав донора
Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пiльги.
Стаття 9. Пiльги, що надаються донорам
Пiдставою для надання зазначених пiльг є вiдповiднi довiдки, виданi донору за мiсцем медичного обстеження чи давання кровi та (або) її компонентiв. Форми цих довiдок та порядок їх видачi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Норми харчування донорiв та рекомендацiї щодо складання вiдповiдних наборiв продуктiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я. Вартiсть наборiв продуктiв для харчування донорiв встановлюється Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, органами виконавчої влади областей, мiст Києва та Севастополя.
(частина восьма статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Донорам, якi протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарнiй кiлькостi, що дорiвнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовiй непрацездатностi у зв'язку з захворюванням виплачується у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати донора незалежно вiд стажу роботи. Така пiльга цим донорам надається протягом року пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у зазначенiй кiлькостi.
Крiм пiльг, передбачених цiєю статтею, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, мiсцевими радами, власниками пiдприємств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами для таких донорiв можуть бути встановленi й iншi додатковi пiльги.
(частина четверта статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
(Частина перша статтi 11 в редакцiї Закону N 2650-III вiд 11.07.2001) |
Вiйськовослужбовцям строкової служби та курсантам вiйськових навчальних закладiв, якi протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кiлькостi двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмiрi 25 вiдсоткiв до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести мiсяцiв пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у зазначенiй кiлькостi. Виплата такої грошової надбавки проводиться за мiсцем проходження служби або навчання цих донорiв вiдповiдно до законодавства.
(частина п'ята статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
Форма посвiдчення донора та порядок його вручення затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
(Стаття 12 в редакцiї Закону N 395-XIV вiд 14.01.99) |
Стаття 13. Пiльги для осiб, якi мають статус Почесного донора України
Почеснi донори України мають право на:
використання чергової щорiчної оплачуваної вiдпустки у зручний для них час;
отримання надбавки до пенсiї у розмiрi 10 вiдсоткiв вiд затвердженого прожиткового мiнiмуму на одну особу в розрахунку на мiсяць;
(абзац восьмий частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.11.2005р. N 3108-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.11.2004р. N 2177-IV) |
отримання пiльгових позик для будiвництва iндивiдуального житла вiдповiдно до законодавства.
(абзац дев'ятий частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV) |
Крiм пiльг, передбачених цiєю статтею, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, мiсцевими радами, власниками пiдприємств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами для таких донорiв можуть бути встановленi й iншi додатковi пiльги.
(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Перелiк захворювань та форм ризикованої поведiнки, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Р о з д i л III
ОРГАНIЗАЦIЯ ДОНОРСТВА КРОВI ТА ЇЇ КОМПОНЕНТIВ
Взяття, переробку i зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiю їх та виготовлених з них препаратiв здiйснюють спецiалiзованi установи i заклади переливання кровi та вiдповiднi пiдроздiли закладiв охорони здоров'я, що належать до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, iнших державних органiв та органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим у сферi охорони здоров'я, обласних, Київської, Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй.
(частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Взяття, переробка, зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiя їх та виготовлених з них препаратiв закладами охорони здоров'я та їх пiдроздiлами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, а також переробка i зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiя виготовлених з них препаратiв суб'єктами, зазначеними у частинi другiй цiєї статтi, дозволяється лише за наявностi вiдповiдної лiцензiї, виданої центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.
(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII) |
Стаття 16. Порядок взяття кровi та її компонентiв у донора
Взяття кровi та її компонентiв у донора проводиться лише пiсля його медичного обстеження. Порядок взяття кровi та її компонентiв у донорiв та порядок медичного обстеження донорiв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Величина разової максимально допустимої дози кровi та її компонентiв, що можуть бути взятi у донора, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Стаття 17. Порядок реалiзацiї донорської кровi, її компонентiв та виготовлених з них препаратiв
З метою запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб через застосування кровi, її компонентiв та препаратiв у медичних цiлях, виникненню пов'язаних з цим iнших негативних наслiдкiв для здоров'я реципiєнтiв установи, заклади та суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, зазначенi у статтi 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров'я та медичнi працiвники, якi забезпечують введення кровi, її компонентiв та препаратiв реципiєнтам, зобов'язанi забезпечити контроль за дотриманням вiдповiдних показникiв безпеки та якостi цих продуктiв. Перелiк таких показникiв та порядок здiйснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Кров, її компоненти i препарати та вiдповiднi консервуючi розчини пiдлягають обов'язковому контролю центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi протидiї ВIЛ-iнфекцiї/СНIДу та iнших соцiально небезпечних захворювань, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Спецiалiзованi установи та заклади переливання кровi, вiдповiднi пiдроздiли закладiв охорони здоров'я, зазначенi у частинi першiй статтi 15 цього Закону, повиннi забезпечити ведення реєстрiв донорiв, що мають мiстити данi паспорта громадянина України кожного донора, данi про наявнi або перенесенi ним захворювання (в тому числi й тi, що можуть передаватися через кров, її компоненти та препарати реципiєнтам), дати та об'єми давання донором кровi та (або) її компонентiв, сфери можливого їх застосування тощо. Порядок ведення цих реєстрiв, обмiну даними мiж ними та порядок виключення донорiв iз зазначених реєстрiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина четверта статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI) |
Ведення Нацiонального реєстру донорiв кровi та її компонентiв забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi протидiї ВIЛ-iнфекцiї/СНIДу та iнших соцiально небезпечних захворювань.
(частина п'ята статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 19. Органiзацiя донорства кровi та її компонентiв у надзвичайних ситуацiях
У разi стихiйного лиха, аварiй та катастроф, епiдемiй, епiзоотiй та iнших надзвичайних ситуацiй на всiй територiї України або в окремих її мiсцевостях органiзацiя донорства кровi та її компонентiв здiйснюється у встановленому цим Законом порядку пiд керiвництвом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, вiдповiдного органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим у сферi охорони здоров'я, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй.
(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Фiнансування всiх заходiв щодо органiзацiї донорства кровi та її компонентiв у випадках, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, здiйснюється за рахунок резервних фондiв Кабiнету Мiнiстрiв України, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та мiсцевих органiв виконавчої влади.
(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Р о з д i л IV
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
ДОНОРСТВО КРОВI ТА ЇЇ КОМПОНЕНТIВ
Стаття 21. Вiдповiдальнiсть донора
У разi навмисного приховування iнформацiї або подання неправдивих вiдомостей про стан свого здоров'я особою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дiї спричинили або могли спричинити шкоду здоров'ю реципiєнтiв, яким перелито взятi вiд донора кров, її компоненти чи виготовленi з них препарати, така особа притягається до адмiнiстративної, цивiльно-правової або кримiнальної вiдповiдальностi, встановленої законодавством.
Р о з д i л V
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
Передачу донорської кровi, її компонентiв та препаратiв за кордон може бути здiйснено як гуманiтарну допомогу у випадках надзвичайних ситуацiй за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.
Донорська кров та її компоненти можуть бути вивезенi за межi України для одержання з них препаратiв, якi в Українi не виготовляються чи виготовляються в недостатнiй кiлькостi, за умови необхiдностi цих препаратiв для потреб системи охорони здоров'я держави i обов'язкового повернення їх в Україну або в обмiн на новi технологiї виробництва препаратiв з донорської кровi в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до мiжнародних норм щодо експорту та iмпорту кровi.
Компоненти та препарати донорської кровi дозволяється реалiзовувати за межами України лише за умови повного забезпечення ними потреб охорони здоров'я населення України та наявностi спецiального дозволу Кабiнету Мiнiстрiв України. Обсяги обов'язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров'ю, її компонентами i препаратами, в тому числi з урахуванням необхiдностi створення їх вiдповiдних резервiв на випадок ситуацiй, зазначених у частинi першiй статтi 19 цього Закону, щорiчно визначаються i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi даних, що подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, Мiнiстерством оборони України, iншими державними органами, до сфери управлiння яких належать заклади охорони здоров'я.
(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 23. Дiя мiжнародних договорiв
Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що визначенi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.
(стаття 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) | |
Президент України |
Л.КУЧМА |
м. Київ
23 червня 1995 року
N 239/95-ВР