НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Щодо роз'яснення окремих положень Iнструкцiї про порядок органiзацiї та здiйснення валютно-обмiнних операцiй на територiї України

     З набранням чинностi постанови Правлiння Нацiонального банку України вiд 12.12.2002 N 502 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок органiзацiї та здiйснення валютно-обмiнних операцiй на територiї України" (далi - Iнструкцiя) надаємо роз'яснення щодо окремих її положень.

     1. Щодо необхiдностi погодження в територiальному управлiннi Нацiонального банку України (далi - територiальне управлiння) агентських угод, укладених мiж уповноваженими банками та юридичними особами, якi отримали дозвiл на право вiдкриття пунктiв обмiну валюти до набрання чинностi Iнструкцiєю (пункт 2.6 Iнструкцiї).

     Вимога Iнструкцiї щодо обов'язковостi погодження агентських угод застосовується лише до тих угод, якi укладаються банками (фiнансовими установами) починаючи з дати набрання нею чинностi. Агентськi угоди, укладенi до 16 березня 2003 року, погодженню, в порядку, визначеному п. 2.6 Iнструкцiї, не пiдлягають. При реєстрацiї за цими угодами нових пунктiв обмiну валюти, банки не подають як копiю самої угоди, так i висновку територiального управлiння про погодження агентської угоди, але в заявi, яка подається, робиться вiдмiтка про те, що копiя угоди мiж банком та агентом була надана ранiше.

     2. Щодо порядку реєстрацiї пунктiв обмiну валюти (пункт 2.8 Iнструкцiї).

     Норми цiєї Iнструкцiї щодо порядку реєстрацiї пунктiв обмiну валюти застосовуються до тих пунктiв обмiну валюти, що вiдкриваються пiсля набуття чинностi цiєю Iнструкцiєю.

     Перереєстрацiя свiдоцтв (довiдок) пунктiв обмiну валюти, зареєстрованих територiальними управлiннями на момент набуття чинностi Iнструкцiєю (тобто до 16 березня 2003 року), не здiйснюється.

     3. Щодо прийняття банком (фiнансовою установою) рiшення про припинення роботи пункту обмiну валюти (пункт 2.15 Iнструкцiї).

     Вимоги цього пункту застосовуються при прийняттi банком (фiнансовою установою) рiшення про повне припинення роботи (остаточне закриття) пункту обмiну валюти, а не тимчасове призупинення його роботи у зв'язку iз проведенням ремонту тощо.

     Що стосується закриття пунктiв обмiну валюти агентiв, то вимоги пункту 2.15 Iнструкцiї розповсюджуються тiльки у випадку досягнення домовленостi сторiн про дострокове розiрвання агентської угоди. У разi вiдсутностi домовленостi сторiн розiрвання агентської угоди здiйснюється в порядку встановленому чинним законодавством.

     4. Щодо встановлення курсiв купiвлi та продажу iноземних валют у пунктах обмiну валюти, якi розташованi за однiєю адресою (пункт 3.2 Iнструкцiї).

     У пунктах обмiну валюти одного банку (фiнансової установи), якi розташованi за однiєю адресою i час роботи яких протягом робочого дня спiвпадає, встановлюються однаковi значення курсiв купiвлi та продажу iноземних валют на цей час.

     У пунктах обмiну валюти рiзних банкiв, розташованих за однiєю адресою, в один i той самий час протягом робочого дня значення курсiв купiвлi та продажу iноземних валют можуть бути рiзними.

     5. Щодо можливостi змiни курсiв купiвлi та продажу iноземних валют в пунктах обмiну валюти протягом робочого дня (пункт 3.4 Iнструкцiї).

     Якщо пункт обмiну валюти працює не бiльше 8 годин на добу, то встановленi на початку робочого дня курси купiвлi та продажу iноземних валют, змiнi не пiдлягають. Також у разi якщо операцiйний день касира перевищує 8 годин, встановленi курси валют не можуть бути змiненi. Слiд наголосити, що сертифiкованi комп'ютернi системи для пунктiв обмiну валюти не дозволяють вносити новi значення курсiв iноземних валют протягом робочої змiни касира.

     Курси купiвлi-продажу iноземних валют можуть змiнюватися протягом робочого дня в пунктах обмiну валюти, що працюють у 2-3 змiни, лише за умови змiни касирiв пiсля закiнчення встановленого робочого часу (з початком роботи iншого касира).

     6. Щодо обладнання пунктiв обмiну валюти технiчними засобами для визначення справжностi банкнот iноземних держав та дорожнiх чекiв (додаток 1 до Iнструкцiї).

     У кожному пунктi обмiну валюти, незалежно вiд дати його реєстрацiї в територiальному управлiннi, має бути один або декiлька технiчних засобiв для визначення справжностi банкнот iноземних держав та дорожнiх чекiв, рекомендований перелiк яких наведений у додатку 1 до Iнструкцiї.

     7. Щодо пункту 4.23 Iнструкцiї про внесення змiн до форм реєстрiв при здiйсненнi валютно-обмiнних операцiй та ведення журналу використання реєстраторiв розрахункових операцiй в пунктi обмiну валюти (далi - журнал використання РРО).

     Зазначаємо, що до 1 липня 2003 року операцiї в пунктах обмiну валюти здiйснюються на сертифiкованих комп'ютерних системах, включених до Реєстру комп'ютерних систем для пунктiв обмiну валюти, без внесення змiн у форми реєстрiв та квитанцiй, якi роздруковуються цими комп'ютерними системами.

     Згiдно зi ст. 7 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" порядок реєстрацiї, опломбування та застосування реєстраторiв розрахункових операцiй (далi - РРО), що застосовуються для реєстрацiї операцiй з купiвлi-продажу iноземної валюти, встановлюється Державною податковою адмiнiстрацiєю України за погодженням з Нацiональним банком України. На сьогоднi залишається чинним Тимчасове положення про порядок реєстрацiї та використання сертифiкованих комп'ютерних систем для пункту обмiну валюти (затверджене Головною державною податковою iнспекцiєю України 30.08.96 за N 16-414/10-5801 i погоджене Нацiональним банком України 29.08.96 за N 13-134/1368-4922). Отже, до моменту встановлення Державною податковою адмiнiстрацiєю України нового порядку реєстрацiї, опломбування та застосування РРО для реєстрацiї операцiй з купiвлi-продажу iноземних валют у пунктах обмiну валюти, уповноваженi банки можуть користуватися "Журналом використання комп'ютерної системи у пунктi обмiну валюти", показники якого не суперечать "Журналу використання РРО в пунктi обмiну валюти" (додаток 12 до Iнструкцiї). Структура журналу та номери сторiнок, на яких розмiщуються форми реєстрiв валютно-обмiнних операцiй в цьому журналi, банки визначають самостiйно.

     8. Щодо розмiщення у касах банкiв та у пунктах обмiну валюти iнформацiї про здiйснення валютно-обмiнних операцiй (пункти 4.6, 4.7 Iнструкцiї).

     Наголошуємо, що в Iнструкцiї наведений перелiк основної iнформацiї для клiєнтiв про здiйснення валютно-обмiнних операцiй в касi банку (фiнансової установи) та у пунктi обмiну валюти.

     Банк (фiнансова установа) самостiйно приймає рiшення про розмiщення додаткової iнформацiї щодо порядку роботи каси та пункту обмiну валюти, яка не суперечить цiй Iнструкцiї.

     В залежностi вiд територiального мiсцезнаходження каси банку (фiнансової установи) та пунктiв обмiну валюти, банк (фiнансова установа) самостiйно визначає на яких iноземних мовах висвiтлюється iнформацiя стосовно повiдомлення клiєнтiв-нерезидентiв про порядок зворотного обмiну невикористаних готiвкових гривень на готiвкову iноземну валюту.

     9. Щодо забезпечення пунктiв обмiну валюти авансами в готiвковiй нацiональнiй та iноземнiй валютi (пункт 4.15 Iнструкцiї).

     Сумки з авансами для кожного касира пункту обмiну валюти на вихiднi i святковi днi формуються окремо на кожен день роботи або за рiшенням керiвника банку на цi днi формується одна сумка. Слiд зазначити, що нормативно-правовими актами Нацiонального банку України не заборонено залишати в окремому сейфi, встановленому в касовому вузлi, отриманi на вихiднi днi сумки з авансами для касирiв пунктiв обмiну валюти.

     Порядок забезпечення пунктiв обмiну валюти, що працюють на пiдставi укладених з банками агентських угод, цiнностями, порядок пiдкрiплення та iнкасацiї (перевезення) коштiв i умови видачi коштiв банку пiд звiт касирам цих пунктiв обмiну визначається в агентських угодах, укладених уповноваженими банками з юридичними особами.

     10. Щодо з'ясування касиром резидентностi фiзичних осiб (пункт 6.1 Iнструкцiї).

     Оскiльки при здiйсненнi валютно-обмiнних операцiй на суму, що не перевищує еквiвалент 10000 євро, iдентифiкацiя фiзичних осiб не проводиться, то резидентнiсть осiб, якi мають намiр здiйснити таку операцiю, може бути з'ясована касирами кас банкiв (фiнансових установ) та касирами пунктiв обмiну валюти як усно, так i шляхом ознайомлення iз паспортом особи, який вона може надати за власним бажанням.

     Якщо фiзична особа приховує iнформацiю про свою резидентнiсть, то банк не несе за це вiдповiдальностi.

     11. Щодо можливостi приймання на iнкасо банкнот iноземних держав з одночасним вiдшкодуванням вартостi цих банкнот.

     Оскiльки зазначена операцiя пов'язана з певним ризиком для банку, то банк самостiйно приймає рiшення щодо часу вiдшкодування клiєнту коштiв за прийнятими на iнкасо банкнотами iноземних держав.

     Операцiї з приймання на iнкасо банкнот iноземних держав здiйснюються з обов'язковим оформленням таких документiв: заяви про приймання до сплати на iнкасо банкнот iноземних держав, квитанцiї за формою N 377-i та реєстру приймання на iнкасо банкнот iноземних держав.