МIНIСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
МIНIСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
вiд 20 червня 2003 року | N 191/446 |
---|
Про затвердження Положення про порядок
використання аеродромiв України
Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 10 липня 2003 р. за N 572/7893 |
Вiдповiдно до статтi 7 Повiтряного
кодексу України, з метою визначення порядку
органiзацiї, виконання та забезпечення польотiв
повiтряних суден на аеродромах спiльного
базування, спiльного використання та запасних
наказуємо:
1. Затвердити Положення про порядок використання аеродромiв України, що додається.
2. Наказ розiслати згiдно з розрахунком розсилки.
Мiнiстр оборони України генерал армiї України | В. П. Шкiдченко |
Мiнiстр транспорту України | Г. М. Кiрпа |
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мiнiстерства оборони України, Мiнiстерства транспорту України вiд 20 червня 2003 р. N 191/446 |
|
Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 10 липня 2003 р. за N 572/7893 |
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок використання аеродромiв України
1. Загальнi питання
1.1. Це Положення визначає механiзм органiзацiї, виконання та забезпечення польотiв повiтряних суден на аеродромах спiльного базування, спiльного використання та запасних аеродромах.
1.2. У цьому Положеннi поняття вживаються у такому значеннi:
базовий аеродром - аеродром, призначений для постiйного базування повiтряних суден;
державна авiацiя - частина транспортної системи держави, до якої входять пiдприємства, установи, органiзацiї i вiйськовi частини - експлуатанти державних повiтряних суден;
експлуатант аеродрому - юридична чи фiзична особа, яка здiйснює експлуатацiю аеродрому та його iнфраструктури.
Iншi поняття у цьому Положеннi вживаються у значеннi, наведеному в Повiтряному кодексi України та Положеннi про використання повiтряного простору України, затвердженому постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 березня 2002 року N 401 (Офiцiйний вiсник України, 2002 р., N 14, ст. 727).
2. Аеродроми спiльного базування
2.1. Органiзацiя та виконання польотiв
2.1.1. Старшим авiацiйним начальником аеродрому спiльного базування призначається один з командирiв авiацiйних вiйськових частин або керiвникiв авiацiйних пiдприємств (аеропорту), розмiщених на аеродромi (далi - пiдприємство).
На аеродромах спiльного базування повiтряних суден державної авiацiї старший авiацiйний начальник призначається на посаду в порядку, що визначається Мiноборони за погодженням iз зацiкавленими державними органами.
На аеродромах спiльного базування повiтряних суден цивiльної авiацiї старшим авiацiйним начальником є керiвник експлуатанта аеродрому, який призначається Укравiатрансом.
2.1.2. Планування польотiв на аеродромах спiльного базування здiйснюється згiдно з графiком розподiлу льотного часу мiж пiдприємствами, розмiщеними на аеродромi, який пiсля погодження з їх керiвниками затверджується старшим авiацiйним начальником аеродрому.
2.1.3. Керiвництво польотами повiтряних суден державної та цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного базування, якi виконуються одночасно, здiйснюється об'єднаною групою керiвництва польотами, до складу якої входять група керування польотами державної авiацiї та чергова змiна диспетчерiв цивiльної авiацiї. Склад групи керування польотами та чергової змiни диспетчерiв визначається вiдповiдно Мiноборони i Мiнтрансом.
Старшим об'єднаної групи керiвництва польотами призначається керiвник польотiв вiд пiдприємства, повiтрянi судна якої виконують польоти згiдно iз затвердженим графiком розподiлу льотного часу. Керiвники польотiв вiд iнших пiдприємств є помiчниками старшого об'єднаної групи керiвництва польотами, через яких координуються дiї посадових осiб об'єднаної групи керування польотами iз забезпечення безпеки польотiв пiд час виконання узгодженого плану повiтряного руху.
2.1.4. Керiвництво польотами повiтряних суден державної i цивiльної авiацiї, якi виконуються одночасно, у зонах спiльної вiдповiдальностi за управлiння повiтряним рухом здiйснюється представниками пiдприємств пiд загальним керiвництвом старшого об'єднаної групи керiвництва польотами. Для керiвництва польотами встановлюються:
зона вiзуального контролю - льотне поле та повiтряний простiр у межах фактичної вiзуальної видимостi керiвника польотiв (помiчника керiвника польотiв) на вiдстанi не бiльше нiж 5 кiлометрiв вiд контрольної точки аеродрому;
зона посадки - повiтряний простiр, обмежений сектором 25” з обох бокiв вiдносно посадкового курсу i дальнiстю 60 кiлометрiв вiд початку злiтно-посадкової смуги;
ближня зона - повiтряний простiр на вiдстанi до 75 кiлометрiв вiд контрольної точки аеродрому (виключаючи повiтряний простiр зони вiзуального контролю та зони посадки);
дальня зона - повiтряний простiр, вiддалений бiльше нiж на 75 кiлометрiв вiд контрольної точки аеродрому i до межi, яка визначається в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.1.5. Керiвництво польотами повiтряних суден здiйснюється:
у зонi вiзуального контролю - керiвником польотiв (помiчником керiвника польотiв) державної авiацiї та диспетчером старту цивiльної авiацiї;
у зонi посадки - керiвником зони посадки державної авiацiї та диспетчером посадки цивiльної авiацiї;
у ближнiй зонi - керiвником ближньої зони державної авiацiї та диспетчером кола цивiльної авiацiї;
у дальнiй зонi - керiвником дальньої зони державної авiацiї та диспетчером пiдходу цивiльної авiацiї.
З числа зазначених керiвникiв призначається старший, який здiйснює безпосереднє керiвництво польотами повiтряних суден пiдприємства, вiд якого вiн призначений, та координує рух повiтряних суден iнших пiдприємств у зонi вiдповiдальностi за управлiння повiтряним рухом.
Розмiри зон залежно вiд мiсцевих умов на аеродромах та особливостей органiзацiї керiвництва польотами можуть змiнюватися (не перевищуючи встановлених параметрiв) iз зазначенням в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.1.6. Пiд час виконання польотiв у районi аеродрому повiтряними суднами тiльки одного пiдприємства органiзацiя керiвництва польотами покладається на це пiдприємство.
Якщо планових польотiв немає, а виконуються лише разовi польоти або перельоти повiтряних суден рiзних пiдприємств, до складу об'єднаної групи керiвництва польотами входять:
вiд державної авiацiї - черговий з приймання та випуску повiтряних суден, керiвник зони посадки та офiцер бойового управлiння (черговий штурман командного пункту);
вiд цивiльної авiацiї - чергова змiна диспетчерiв.
2.1.7. У разi розмiщення на аеродромi пiдприємств, що не мають у своєму складi груп керiвництва польотами, до складу об'єднаної групи керiвництва польотами включається помiчник старшого об'єднаної групи керiвництва польотами з числа керiвникiв пiдприємства, якi допущенi до керiвництва польотами.
2.1.8. Керiвництво польотами в районi аеродрому здiйснюється на частотах ультракороткохвильового дiапазону радiозв'язку, установлених для всiх повiтряних суден, з використанням єдиної методики керiвництва польотами на етапах приймання та випуску повiтряних суден.
2.1.9. У разi вiдсутностi повного складу об'єднаної групи керiвництва польотами на аеродромах пiд час польотiв повiтряних суден державної та цивiльної авiацiї, якi виконуються одночасно, керiвництво здiйснюється групою керiвництва польотами у складi осiб пiдприємств державної та цивiльної авiацiї, допущених до керування повiтряними суднами.
Iнтенсивнiсть польотiв визначається, виходячи з умов безпеки польотiв рiзних типiв повiтряних суден в однiй зонi.
2.1.10. Керiвництво польотами в районi аеродрому спiльного базування здiйснюється з єдиних пунктiв управлiння - командно-диспетчерського i стартового командного пункту. Примiщення та обладнання командно-диспетчерського i стартового командного пункту повиннi бути такими, щоб забезпечити розмiщення об'єднаної групи керiвництва польотами та виконання покладених на неї завдань.
Командно-диспетчерський i стартовий командний пункт обладнуються за участю пiдприємств, розмiщених на аеродромi.
2.1.11. Порядок роботи радiосвiтлотехнiчних засобiв, органiзацiї, виконання та забезпечення польотiв повiтряних суден державної та цивiльної авiацiї в районi аеродрому спiльного базування визначається iнструкцiєю з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.1.12. На аеродромах спiльного базування можуть надаватися на договiрних засадах iншим пiдприємствам дiлянки територiї, на яких за погодженням iз старшим авiацiйним начальником аеродрому розмiщуються необхiднi технiчнi засоби, проводиться будiвництво мiсць стоянки повiтряних суден та iнших споруд. Зазначена дiлянка повинна огороджуватися та охоронятися. Охорона органiзовується силами i засобами пiдприємства, якому надана вiдповiдна дiлянка, за погодженням iз старшим авiацiйним начальником аеродрому. Доставка пасажирiв i вантажiв на цю територiю здiйснюється за маршрутами, що унеможливлюють наближення до вiйськових об'єктiв.
2.1.13. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах спiльного базування здiйснюється згiдно iз законодавством та iнструкцiєю з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.1.14. Захист повiтряних суден цивiльної авiацiї вiд актiв незаконного втручання, порядок органiзацiї та забезпечення польотiв повiтряних суден в районах аеродромiв спiльного базування здiйснюється згiдно iз законодавством.
2.2. Електрозв'язок i радiотехнiчне забезпечення польотiв
2.2.1. На аеродромах спiльного базування особа, вiдповiдальна за стан наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв, призначається старшим авiацiйним начальником аеродрому. На неї покладається органiзацiя чiткої та безперебiйної роботи засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв.
В окремих випадках на аеродромах спiльного базування пiдприємствами цивiльної авiацiї можуть установлюватися додатковi радiотехнiчнi засоби управлiння повiтряним рухом, навiгацiєю, повiтряними суднами, а також органiзовуватися необхiднi наземнi канали зв'язку. Додатковi засоби електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв повиннi вiдповiдати нормам придатностi до експлуатацiї цивiльних аеродромiв.
2.2.2. Розмiщення наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування, технiчне обслуговування цих засобiв, їх замiна та капiтальний (поточний) ремонт проводяться за єдиним планом згiдно з установленим порядком використання засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв пiдприємств, розмiщених на аеродромi.
2.2.3. Порядок спiльного використання наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв, їх утримання в готовностi визначається договором, укладеним мiж пiдприємствами, розмiщеними на аеродромi, та iнструкцiєю з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.2.4. Усi наземнi засоби електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування пiдлягають льотнiй перевiрцi лiтаками-лабораторiями, навчально-бойовими (бойовими) або рейсовими повiтряними суднами.
Види, перiодичнiсть, порядок проведення льотної перевiрки, склад комiсiї з перевiрки i перелiк звiтних документiв за результатами проведеної перевiрки визначаються вiдповiдними нормативними документами.
2.2.5. Акти перевiрок технiчного стану наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв i акти проведення льотної перевiрки затверджуються керiвником пiдприємства, яким призначена комiсiя, i розсилаються в установленому порядку зацiкавленим пiдприємствам.
2.2.6. Вiдповiдальнiсть за своєчаснiсть i повноту проведення льотної перевiрки наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування несуть старшi авiацiйнi начальники аеродромiв, а за своєчасну i якiсну пiдготовку засобiв до льотної перевiрки - керiвники пiдприємств, яким належать цi засоби.
2.2.7. Технiчна експлуатацiя основних i додаткових наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування здiйснюється пiдприємствами, яким належать цi засоби.
Технiчне обслуговування наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромi спiльного базування може здiйснюватися на договiрних засадах фахiвцями iншого пiдприємства.
2.2.8. З метою економiї ресурсу радiотехнiчних засобiв пiдприємства, яким належать цi засоби, можуть визначати порядок їх використання.
2.2.9. На аеродромах спiльного базування порядок розмiщення засобiв авiацiйного повiтряного i наземного електрозв'язку, систем управлiння повiтряним рухом, радiонавiгацiї, посадки, їх оснащення й експлуатацiї визначаються зацiкавленими пiдприємствами та затверджуються старшим авiацiйним начальником аеродрому.
2.2.10. Стацiонарне свiтлотехнiчне обладнання встановлюється пiдприємствами цивiльної авiацiї згiдно з нормами придатностi до експлуатацiї цивiльних аеродромiв, а дообладнання їх здiйснюється за типовою схемою для державної авiацiї силами та засобами пiдприємств державної авiацiї.
Пересувне свiтлотехнiчне обладнання встановлюється та експлуатується фахiвцями пiдприємств, якi є експлуатантами аеродрому.
2.2.11. На аеродромах спiльного базування повиннi дотримуватися вимоги норм придатностi до експлуатацiї аеродромiв державної авiацiї та норм придатностi до експлуатацiї аеродромiв цивiльної авiацiї, якi затверджуються вiдповiдно Мiноборони та Мiнтрансом за погодженням iз зацiкавленими державними органами.
2.2.12. Обладнання робочих мiсць для об'єднаної групи керiвництва польотами здiйснюється з урахуванням норм придатностi до експлуатацiї аеродромiв державної i цивiльної авiацiї та iнших документiв з питань органiзацiї зв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах.
2.2.13. Порядок органiзацiї об'єктивного фотоконтролю посадки повiтряних суден i магнiтофонного запису переговорiв об'єднаної групи керiвництва польотами з екiпажами повiтряних суден, командними пунктами, органами об'єднаної системи органiзацiї повiтряного руху, iншими органами управлiння повiтряним рухом i мiж собою визначаються Мiноборони i Мiнтрансом.
2.2.14. Роботи з будiвництва (реконструкцiї) об'єктiв управлiння повiтряним рухом, навiгацiї та посадки на аеродромах спiльного базування, що потребують капiтальних витрат, включаються до планiв капiтального будiвництва та ремонту аеродромiв тих пiдприємств, якi є експлуатантами аеродрому.
2.3. Аеронавiгацiйне забезпечення польотiв
2.3.1. Забезпечення аеродромiв аеронавiгацiйною iнформацiєю здiйснюється службою аеронавiгацiйної iнформацiї Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху.
2.3.2. На аеродромах, у яких пiдроздiли служби аеронавiгацiйної iнформацiї вiдсутнi, забезпечення аеронавiгацiйною iнформацiєю покладається на посадових осiб, визначених старшим авiацiйним начальником.
2.3.3. Непередбаченi змiни в аеронавiгацiйнiй iнформацiї в районi аеродромiв спiльного базування доводяться до вiдома екiпажiв повiтряних суден, що здiйснюють посадку на аеродромi, через диспетчерiв управлiння повiтряним рухом згiдно з табелем повiдомлень про рух повiтряних суден.
2.3.4. Забезпечення пiдприємств цивiльної авiацiї аеронавiгацiйною iнформацiєю про аеродроми iнших експлуатантiв, не включених до трасових документiв, здiйснюється через вiдповiдних експлуатантiв аеродромiв.
Одержану iнформацiю дозволяється використовувати тiльки в перiод виконання польотiв за завданням. Передавати iнформацiю iншим екiпажам пiдприємств цивiльної авiацiї, а також використовувати для виконання iнших завдань забороняється.
2.4. Iнженерно-авiацiйне забезпечення польотiв
2.4.1. Iнженерно-авiацiйне забезпечення польотiв повiтряних суден на аеродромах спiльного базування здiйснюється за рахунок пiдприємств, якi є експлуатантами повiтряних суден.
2.4.2. Взаємодiя мiж iнженерно-авiацiйними службами пiдприємств з питань технiчної експлуатацiї повiтряних суден здiйснюється на договiрних засадах.
2.5. Аеродромно-технiчне забезпечення польотiв
2.5.1. Аеродромно-технiчне забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування здiйснюється за рахунок власникiв або експлуатантiв аеродромiв.
2.5.2. На аеродромах спiльного базування старший авiацiйний начальник призначає з керiвникiв пiдприємств державної та цивiльної авiацiї, розмiщених на аеродромi, вiдповiдального за утримання аеродрому в постiйнiй готовностi до польотiв, який забезпечує органiзацiю робiт з утримання злiтно-посадкової смуги, рулiжних дорiжок i смуг безпеки у постiйнiй експлуатацiйнiй готовностi.
2.5.3. Для кожного аеродрому спiльного базування розроблюється єдина схема руху спецiального автотранспорту i обслуговувального персоналу, яка погоджується з керiвниками пiдприємств, розмiщених на аеродромi, та затверджується старшим авiацiйним начальником.
Спецiальний автотранспорт, що в'їжджає у льотну зону аеродрому, повинен мати спецiальну перепустку.
Спецiальний автотранспорт, що проводить роботи на злiтно-посадковiй смузi, рулiжних дорiжках i смугах безпеки повинен бути обладнаний проблисковими маяками, увiмкненими незалежно вiд часу роботи, а також мати двостороннiй радiозв'язок з керiвником польотiв та керiвником робiт.
Для безпосереднього керiвництва роботами на злiтно-посадковiй смузi та рулiжних дорiжках особою, що вiдповiдає за постiйну готовнiсть аеродрому до польотiв, призначається старший, автомобiль якого повинен бути обладнаний також радiоприймачем для прослуховування переговорiв на частотi посадки повiтряних суден.
Кожний автомобiль, залучений до проведення робiт на злiтно-посадковiй смузi та рулiжних дорiжках, повинен бути обладнаний радiостанцiєю та буксирним тросом.
Додержання правил та маршрутiв руху на аеродромi забезпечують керiвники пiдприємств - власникiв або експлуатантiв аеродрому.
2.5.4. Пiдприємства, розмiщенi на аеродромi, видiляють персонал i технiку, необхiдну для виконання планових робiт, пов'язаних з утриманням i ремонтом аеродрому, згiдно з договором.
Усi роботи на злiтно-посадковiй смузi, рулiжних дорiжках i смугах безпеки органiзовуються i проводяться за єдиним планом i пiд єдиним керiвництвом.
2.5.5. Для термiнового проведення позапланових робiт з пiдготовки аеродрому до польотiв (очищення вiд снiгу, боротьба з ожеледицею, вiдновлення аеродрому в разi його пошкодження або зруйнування тощо) за рiшенням старшого авiацiйного начальника аеродрому до роботи можуть залучатися всi сили та засоби.
2.5.6. Розподiл обов'язкiв мiж пiдприємствами щодо експлуатацiйного утримання та поточного ремонту будiвель, споруд i аеродромних покрить, видiлення коштiв i матерiальних засобiв, а також умови розрахункiв визначаються договорами про спiльне базування.
2.5.7. Аеродром спiльного базування закривається на профiлактичний або капiтальний ремонт за рiшенням власника або експлуатанта аеродрому.
2.6. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв
2.6.1. Метеорологiчне забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування здiйснюється:
повiтряних суден державної авiацiї - штатними метеорологiчними пiдроздiлами державної авiацiї;
повiтряних суден цивiльної авiацiї - цивiльними авiацiйними метеорологiчними органами Державної гiдрометеорологiчної служби, iнших пiдприємств, установ та органiзацiй.
За наявностi на аеродромi одного метеорологiчного пiдроздiлу пiдприємства державної або цивiльної авiацiї метеорологiчне забезпечення польотiв здiйснюється цим пiдроздiлом.
2.6.2. Порядок метеорологiчного забезпечення польотiв розробляється метеорологiчними пiдроздiлами пiдприємств державної та цивiльної авiацiї, розмiщених на аеродромi, i зазначається в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому та в iнструкцiї з метеорологiчного забезпечення польотiв на аеродромi.
2.6.3. Метеорологiчнi пiдроздiли пiдприємств державної та цивiльної авiацiї працюють у тiснiй взаємодiї, постiйно обмiнюються метеоiнформацiєю i передають її керiвниковi польотiв, диспетчерам управлiння повiтряним рухом, екiпажам повiтряних суден та iншим користувачам повiтряного простору в обсязi, необхiдному для виконання ними службових обов'язкiв.
Метеорологiчнi пiдроздiли пiдприємств державної та цивiльної авiацiї, як правило, повиннi розмiщуватись в одному примiщеннi. У разi розмiщення пiдроздiлiв у рiзних примiщеннях мiж ними повинен бути встановлений прямий телефонний, гучномовний та iнший зв'язок.
2.6.4. На аеродромах спiльного базування орнiтологiчне забезпечення польотiв здiйснюється у порядку, установленому в державнiй i цивiльнiй авiацiї.
2.7. Охорона аеродрому
2.7.1. Охорону повiтряних суден (службових об'єктiв), аеродрому спiльного базування органiзовує старший авiацiйний начальник, який розробляє план охорони аеродрому, що погоджується з керiвниками пiдприємств, розмiщених на аеродромi.
У планi охорони аеродрому визначається пропускний та внутрiшньооб'єктовий режим iз закрiпленням i розподiлом зон вiдповiдальностi за його додержанням мiж керiвниками пiдприємств, розмiщених на аеродромi, порядок i схема пересування спецiального автотранспорту i обслуговувального персоналу на аеродромi. Окремим роздiлом визначається порядок взаємодiї керiвникiв пiдприємств державної та цивiльної авiацiї у разi виникнення надзвичайної ситуацiї, зокрема у зв'язку з актами незаконного втручання.
План розробляється в одному примiрнику i зберiгається у старшого авiацiйного начальника.
Витяг з плану про встановленi зони вiдповiдальностi i схема об'єктiв, закрiплених для охорони, надсилаються керiвникам вiдповiдних пiдприємств.
2.7.2. Охорона повiтряних суден на стоянках, ангарiв (сховищ), складiв та iнших об'єктiв аеродрому здiйснюється за затвердженим планом вартою або воєнiзованою (вiдомчою) охороною.
З метою запобiгання проникненню на територiю аеродрому стороннiх осiб, транспортних засобiв та тварин аеродром повинен бути огороджений. Для забезпечення належного стану огорожi її дiлянки закрiплюються старшим авiацiйним начальником за пiдприємствами, розмiщеними на аеродромi.
2.7.3. Збереження повiтряних суден, обладнання та майна, що розмiщенi на її стоянках, пiд час роботи з авiацiйною технiкою забезпечується iнженерно-технiчним складом.
2.7.4. Допуск стороннiх осiб на стоянку повiтряних суден без дозволу керiвникiв пiдприємств, розмiщених на аеродромi, забороняється.
2.7.5. Цивiльнi повiтрянi судна, що тимчасово перебувають на аеродромi, передаються пiд охорону вiдомчої охорони, а iншi повiтрянi судна - пiд охорону варти.
2.7.6. Допуск екiпажiв та обслуговувального персоналу до мiсць стоянки повiтряних суден, у тому числi тих, що тимчасово перебувають на аеродромi i перебувають пiд охороною варти, здiйснюється згiдно iз Статутом гарнiзонної та вартової служб Збройних Сил i нормативно-правовими актами з питань органiзацiї та несення служби вiдомчою охороною.
2.8. Взаємодiя органiв управлiння повiтряним рухом з наземними службами
2.8.1. Взаємодiю органiв управлiння повiтряним рухом з наземними службами пiд час виконання польотiв i проведення робiт на аеродромi з метою запобiгання несанкцiонованим виїздам технiки i виходу людей на злiтно-посадкову смугу, рулiжнi дорiжки i смуги безпеки органiзовує старший авiацiйний начальник. Порядок взаємодiї визначається iнструкцiєю, яка розробляється керiвниками пiдприємств, розмiщених на аеродромi, та затверджується старшим авiацiйним начальником.
2.8.2. Усi роботи на аеродромi проводяться службами аеродрому з дозволу керiвника польотiв (старшого об'єднаної групи керiвництва польотами) пiсля погодження порядку їх проведення з особами, вiдповiдальними за утримання аеродрому в постiйнiй готовностi до польотiв.
Рiшення керiвника польотiв (старшого об'єднаної групи керiвництва польотами) обов'язковi для всiх служб аеродрому, що забезпечують польоти, i можуть бути скасованi старшим авiацiйним начальником.
2.8.3. Виїзд технiки та вихiд людей на злiтно-посадкову смугу, рулiжнi дорiжки i смуги безпеки для проведення робiт, у тому числi виїзд посадових осiб для виконання службових обов'язкiв, здiйснюється лише з дозволу керiвника польотiв (старшого об'єднаної групи керiвництва польотами).
2.8.4. Особи, що взаємодiють у внутрiшньоаеродромних радiомережах, повиннi знати правила ведення внутрiшньоаеродромного зв'язку, схему i порядок руху спецiального автотранспорту на аеродромi та мати на це дозвiл, оформлений в установленому порядку.
2.8.5. У перiод проведення робiт на злiтно-посадковiй смузi, рулiжних дорiжках i смугах безпеки мiж керiвником робiт та керiвником польотiв (старшим об'єднаної групи керiвництва польотами) повинен пiдтримуватись двостороннiй вiзуальний та радiозв'язок з обов'язковим дублюванням свiтловими i звуковими сигналами для негайного звiльнення злiтно-посадкової смуги. Керiвник робiт повинен мати основнi та резервнi засоби зв'язку. Внутрiшньоаеродромний радiозв'язок ведеться за єдиними правилами радiообмiну для даного аеродрому. Технологiя взаємодiї органiв управлiння повiтряним рухом з наземними службами повинна вiдображатися в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
2.8.6. Переговори мiж посадовими особами органiв управлiння повiтряним рухом та наземними службами пiд час проведення робiт на льотному полi повиннi вестися за допомогою радiотелефонного зв'язку та фiксуватися засобами звукозапису.
2.8.7. Пiд час проведення робiт на злiтно-посадковiй смузi, рулiжних дорiжках i смугах безпеки органiзацiю та безпеку руху спецiальних автомашин i механiзмiв, а також контроль за їх роботою здiйснює особа, призначена для проведення робiт. При цьому кожнi 15 хвилин проводиться контрольна перевiрка радiозв'язку. У разi втрати радiозв'язку або збоїв у його роботi, а також за вказiвкою керiвника польотiв (старшого об'єднаної групи керiвництва польотами) особа, призначена для проведення робiт, зупиняє їх виконання та негайно звiльняє злiтно-посадкову смугу, рулiжнi дорiжки i смуги безпеки.
Сигналом до звiльнення злiтно-посадкової смуги у разi втрати радiозв'язку є триразове вмикання i вимкнення вогнiв злiтно-посадкової смуги та двi червонi ракети в бiк працюючих.
2.8.8. Про закiнчення робiт та звiльнення злiтно-посадкової смуги, рулiжних дорiжок i смуг безпеки особа, призначена для проведення робiт, зобов'язана доповiсти керiвнику польотiв (старшому об'єднаної групи керiвництва польотами).
Керiвник польотiв (старший об'єднаної групи керiвництва польотами), одержавши доповiдь особи, призначеної для проведення робiт, зобов'язаний переконатися у звiльненнi та готовностi злiтно-посадкової смуги, рулiжних дорiжок i смуг безпеки до виконання польотiв.
2.8.9. Порядок взаємодiї органiв управлiння повiтряним рухом з наземними службами у разi виникнення пожежi та iнших аварiйних обставин на аеродромi спiльного базування або прилеглої до нього територiї визначається планом заходiв у разi виникнення аварiйних обставин.
2.9. Пошуково-рятувальне забезпечення
2.9.1. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах спiльного базування здiйснюється згiдно iз законодавством.
2.9.2. Пошуково-рятувальне забезпечення польотiв полягає в органiзацiї та здiйсненнi заходiв, спрямованих на надiйне оповiщення про виникнення аварiйних обставин, досягнення високої ефективностi застосування пошуково-рятувальних сил i засобiв, готовностi льотного складу до дiй в аварiйних ситуацiях.
2.9.3. Пошуково-рятувальне забезпечення польотiв авiацiї включає:
органiзацiю чергування пошуково-рятувальних сил, засобiв та органiв управлiння польотами та перельотами;
органiзацiю приймання та передавання сигналiв про виникнення аварiйних обставин, а також оповiщення про повiтрянi судна, якi зазнали лиха;
органiзацiю i проведення пошукових та аварiйно-рятувальних робiт;
парашутно-рятувальну i десантну пiдготовку екiпажiв повiтряних суден, якi мають парашутнi системи;
забезпечення членiв екiпажiв i пасажирiв груповими та iндивiдуальними аварiйно-рятувальними засобами та спорядженням;
спецiальну пiдготовку льотного складу до виживання в аварiйних ситуацiях;
пiдготовку льотного складу, особового складу рятувальних парашутно-десантних груп, наземних пошуково-рятувальних команд до проведення пошукових та аварiйно-рятувальних робiт.
2.9.4. Органiзацiя проведення пошукових i аварiйно-рятувальних робiт на прилеглiй до аеродрому територiї здiйснюється експлуатантом аеродрому.
У разi вiдсутностi в експлуатанта аеродрому пошуково-рятувальних сил i засобiв для забезпечення польотiв повiтряних суден дозволяється використання на договiрних засадах сил i засобiв iнших аварiйно-рятувальних служб.
2.9.5. Виконання польотiв i перельотiв повiтряних суден у разi вiдсутностi засобiв пошуково-рятувального забезпечення забороняється.
2.10. Протипожежне забезпечення польотiв
2.10.1. Протипожежне забезпечення польотiв - це комплекс заходiв, спрямованих на гасiння пожеж повiтряних суден, що виникли внаслiдок авiацiйних або надзвичайних ситуацiй на територiї аеродрому з метою створення умов для рятування людей, якi перебувають на борту цих суден.
2.10.2. Протипожежне забезпечення польотiв на аеродромах спiльного базування здiйснюється згiдно iз законодавством.
2.10.3. Органiзацiя протипожежного забезпечення здiйснюється експлуатантом аеродрому.
2.10.4. Для проведення пожежно-рятувальних робiт на повiтряних суднах на аеродромах спiльного базування утворюються штатнi пожежно-рятувальнi служби.
2.10.5. Пожежно-рятувальнi служби забезпечуються пожежно-рятувальною технiкою, вогнегасними речовинами, спецiальним аварiйним спорядженням i завжди повиннi бути готовi до виконання невiдкладних завдань.
2.10.6. Аеродром спiльного базування повинен бути забезпечений необхiдним запасом вогнегасної речовини, яка вивозиться на пожежних автомобiлях до мiсця авiацiйної подiї.
2.10.7. У разi вiдсутностi в експлуатанта аеродрому спiльного базування протипожежних служб дозволяється використання на договiрних засадах сил i засобiв iнших протипожежних служб.
2.11. Здiйснення взаєморозрахункiв
2.11.1. Взаєморозрахунки мiж пiдприємствами, розмiщеними на аеродромi спiльного базування, здiйснюються за договорами, що укладаються мiж експлуатантом аеродрому та фiзичними i юридичними особами, якi мають право експлуатувати аеродром та його обладнання.
2.11.2. Сторони можуть фiнансувати реконструкцiю (капiтальний ремонт) аеродрому спiльного базування за окремим договором.
3. Аеродроми спiльного використання
3.1. Органiзацiя та виконання польотiв
3.1.1. На аеродромах спiльного використання можуть надаватися на договiрних засадах пiдприємствам цивiльної авiацiї дiлянки територiї аеродрому, на яких за погодженням iз старшим авiацiйним начальником розмiщуються необхiднi технiчнi засоби i здiйснюється будiвництво мiсць стоянки повiтряних суден i аеродромних споруд.
Зазначена дiлянка повинна бути огороджена та охороняється. Охорона дiлянки органiзовується силами i засобами вiдповiдного пiдприємства цивiльної авiацiї за погодженням iз старшим авiацiйним начальником. Доставка пасажирiв i вантажiв на цю дiлянку здiйснюється за встановленими маршрутами, якi унеможливлюють проїзд поблизу вiйськових об'єктiв.
3.1.2. Приймання i вилiт повiтряних суден цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного використання органiзовуються i забезпечуються службою руху Державного пiдприємства органiзацiї повiтряного руху. Дозвiл на приймання i вилiт повiтряних суден цивiльної авiацiї дає керiвник польотiв (диспетчер) цивiльної авiацiї аеродрому спiльного використання за погодженням iз старшим авiацiйним начальником.
Керiвництво польотами повiтряних суден цивiльної авiацiї пiд час виконання планових польотiв повiтряних суден державної авiацiї здiйснюється групою керiвництва польотами державної авiацiї, при цьому керiвник польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї є помiчником керiвника польотiв повiтряних суден державної авiацiї, а якщо повiтрянi судна державної авiацiї не виконують польоти, - диспетчерами цивiльної авiацiї. У такому разi черговий по прийманню i випуску повiтряних суден державної авiацiї одночасно є помiчником керiвника польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї.
3.1.3. Порядок органiзацiї, виконання i забезпечення польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного використання визначається iнструкцiєю з виконання польотiв у районi аеродрому.
3.1.4. Пошуково-рятувальне забезпечення на аеродромах спiльного використання здiйснюється згiдно iз законодавством.
3.2. Електрозв'язок i радiотехнiчне забезпечення польотiв
3.2.1. Електрозв'язок i радiотехнiчне забезпечення польотiв на аеродромах спiльного використання органiзовує старший начальник зв'язку i радiотехнiчного забезпечення.
В окремих випадках на аеродромах спiльного використання за рахунок експлуатанта аеродрому можуть установлюватися додатковi радiотехнiчнi засоби управлiння повiтряним рухом, навiгацiї, посадки повiтряних суден, а також необхiднi наземнi канали електрозв'язку.
3.2.2. Порядок використання засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного використання визначається в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
3.2.3. Наземнi засоби електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного використання розмiщуються згiдно з типовими схемами державної авiацiї.
Додатковi засоби електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв, що встановлюються пiдприємствами цивiльної авiацiї, повиннi вiдповiдати нормам придатностi до експлуатацiї цивiльних аеродромiв.
3.2.4. Технiчна експлуатацiя наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення на аеродромах спiльного використання здiйснюється фахiвцями зв'язку i радiотехнiчного забезпечення пiдприємств державної авiацiї.
Технiчна експлуатацiя додатково встановлених засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення здiйснюється фахiвцями пiдприємств цивiльної авiацiї. За взаємною домовленiстю i пiсля документального оформлення технiчну експлуатацiю цих засобiв можуть здiйснювати фахiвцi електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення пiдприємств державної авiацiї.
3.2.5. Льотнi перевiрки наземних засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на аеродромах спiльного використання проводяться пiдприємствами державної та цивiльної авiацiї, додатково встановлених радiотехнiчних засобiв - пiдприємствами цивiльної авiацiї. Акти про результати перевiрок подаються пiдприємствам державної авiацiї.
3.3. Iнженерно-авiацiйне забезпечення польотiв
3.3.1. Iнженерно-авiацiйне забезпечення польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного використання здiйснюється силами i засобами пiдприємств цивiльної авiацiї. Пiдготовку повiтряних суден до польотiв проводять керiвники пiдприємств цивiльної авiацiї за погодженням iз старшим авiацiйним начальником аеродрому.
3.4. Аеродромно-технiчне забезпечення польотiв
3.4.1. Аеродромно-технiчне (аеродромне) забезпечення польотiв на аеродромах спiльного використання здiйснюється на договiрних засадах силами i засобами пiдприємств державної авiацiї.
У разi потреби або обмежених можливостей державної авiацiї вiдповiдне пiдприємство цивiльної авiацiї видiляє свої сили i засоби для аеродромно-технiчного (аеродромного) забезпечення польотiв.
3.5. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв
3.5.1. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв повiтряних суден цивiльної авiацiї на аеродромах спiльного використання здiйснюється метеорологiчними пiдроздiлами пiдприємств державної авiацiї.
3.6. Пошуково-рятувальне та протипожежне забезпечення
3.6.1. Пошуково-рятувальне та протипожежне забезпечення на аеродромах спiльного використання здiйснюється експлуатантом аеродрому згiдно iз законодавством та договорами, укладеними з пiдприємствами цивiльної авiацiї.
3.6.2. У разi потреби пiдприємства цивiльної авiацiї за погодженням з експлуатантом аеродрому можуть у встановленому порядку утворювати власнi служби пошуково-рятувального та протипожежного забезпечення.
3.6.3. Органiзацiя пошуково-рятувального та протипожежного забезпечення на аеродромi спiльного використання здiйснюється експлуатантом аеродрому.
3.7. Здiйснення взаєморозрахункiв
3.7.1. Взаєморозрахунки мiж пiдприємствами за експлуатацiю аеродрому спiльного використання здiйснюються за договорами, якi укладаються мiж експлуатантом аеродрому та фiзичними i юридичними особами, якi мають право експлуатувати аеродром та його обладнання.
4. Запаснi аеродроми
4.1. Використання запасних аеродромiв
4.1.1. Аеродроми цивiльної авiацiї використовуються як запаснi для повiтряних суден цивiльної або державної авiацiї. Iншi аеродроми можуть бути видiленi як запаснi за рiшенням експлуатантiв цих аеродромiв.
4.1.2. Запаснi аеродроми використовуються за заявками на польоти, що подаються в установленому порядку.
У разi потреби у використаннi запасних аеродромiв, не зазначених у заявках на польоти, заявка на їх використання оформлюється в установленому порядку.
4.1.3. Старший авiацiйний начальник запасного аеродрому не пiзнiше нiж через 30 хвилин пiсля одержання заявки повинен пiдтвердити органу управлiння повiтряним рухом готовнiсть аеродрому до прийняття повiтряних суден.
Пiдтвердження про готовнiсть повинно гарантувати:
управлiння прийманням повiтряних суден;
готовнiсть злiтно-посадкової смуги;
роботу зазначених у заявцi засобiв електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення;
матерiальне та аеродромно-технiчне забезпечення;
забезпечення харчуванням та розмiщення (вiдпочинок) екiпажiв повiтряних суден, що приймаються;
забезпечення iнформацiєю про метеорологiчнi умови i прогноз погоди на перiод, зазначений у заявцi.
4.1.4. Аеродроми цивiльної авiацiї та iншi аеродроми, визначенi як запаснi, у перiод їх роботи повиннi бути готовi до приймання повiтряного судна наземними каналами електрозв'язку не пiзнiше нiж через 30 хвилин пiсля одержання заявки, а в разi потреби - негайно на вимогу командира повiтряного судна з борту.
4.1.5. Якщо на борту повiтряного судна вiдсутнi данi, необхiднi для виконання польоту та посадки на запасному аеродромi, керiвнику польотiв дозволяється як виняток передавати їх екiпажу вiдкритим текстом за допомогою командної радiостанцiї.
4.1.6. У разi використання аеродромiв як запасних повiтряними суднами державної або цивiльної авiацiї керiвництво польотами в районi аеродрому здiйснюється з використанням єдиних методiв та засобiв управлiння повiтряним рухом. З цiєю метою на аеродромах класу А, Б i В органiзовується єдиний командно-стартовий радiозв'язок ультракороткохвильового дiапазону на частотi 124,0 МГц.
4.1.7. На запасних аеродромах державної авiацiї, вiдкритих для мiжнародних польотiв, утворюється об'єднана група керiвництва польотами, до складу якої входять диспетчери цивiльної авiацiї, якi здiйснюють керiвництво польотами повiтряних суден, що виконують мiжнароднi рейси.
4.1.8. Робочi мiсця керiвника об'єднаної групи керiвництва польотами державної авiацiї та диспетчерiв цивiльної авiацiї повиннi забезпечуватися перелiком льотно-технiчних характеристик повiтряних суден, посадка яких можлива на запасному аеродромi, схемами маневру для заходу на посадку, маршрутiв рулiння та мiсць стоянки.
4.1.9. Пiдприємства, повiтрянi судна яких здiйснили посадку на запасному аеродромi, повиннi вжити заходiв до прискорення їх вильоту з цього аеродрому.
У разi затримки вильоту повiтряного судна цивiльної авiацiї iз запасного аеродрому державної авiацiї керiвники пiдприємств повиннi забезпечити перевезення пасажирiв i вантажу цього повiтряного судна за межi аеродрому, органiзувати їх охорону.
4.1.10. Дозвiл на подальший полiт повiтряного судна, що здiйснив посадку на запасному аеродромi, видається тiльки пiсля проходження передпольотної пiдготовки екiпажу та проведення перевiрки його готовностi до польоту.
4.1.11. Порядок пошуково-рятувального та протипожежного забезпечення на запасному аеродромi визначається в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
4.2. Електрозв'язок i радiотехнiчне забезпечення польотiв
4.2.1. Порядок забезпечення електрозв'язку i радiотехнiчного забезпечення польотiв на запасному аеродромi визначається в iнструкцiї з виконання польотiв у районi аеродрому.
4.3. Iнженерно-авiацiйне забезпечення польотiв
4.3.1. Iнженерно-авiацiйне забезпечення повiтряних суден на запасному аеродромi здiйснюється в установленому порядку iнженерно-авiацiйною службою аеродрому.
4.3.2. Технiчне обслуговування повiтряних суден на запасних аеродромах здiйснюється iнженерно-авiацiйними службами пiдприємств, яким належать повiтрянi судна. У разi потреби iнженерно-авiацiйнi служби запасного аеродрому надають допомогу в обслуговуваннi повiтряних суден, що здiйснили посадку на запасному аеродромi, на договiрних засадах.
4.4. Аеродромно-технiчне (аеродромне) забезпечення польотiв
4.4.1. Аеродромно-технiчне (аеродромне) забезпечення польотiв на запасному аеродромi органiзовується старшим авiацiйним начальником.
4.4.2. Для аеродромно-технiчного (аеродромного) забезпечення повiтряних суден на запасних аеродромах повиннi видiлятися:
пересувнi засоби заправки пальним, мастилами та спецiальними рiдинами;
засоби буксирування повiтряних суден;
засоби для зарядження повiтряних суден стисненим та зрiдженим газом;
засоби забезпечення повiтряних суден електро- та пневмоенергiєю для запуску двигунiв та для перевiрки електро- i радiообладнання.
4.4.3. Заправка пальним, мастильними матерiалами та спецiальними рiдинами повiтряних суден, що здiйснили посадку на запасному аеродромi, проводиться у встановленому порядку.
4.4.4. У разi, якщо за своїми тактико-технiчними характеристиками аеродромно-технiчнi засоби запасного аеродрому не можуть забезпечити пiдготовку повiтряного судна, вона проводиться пiдприємствами, якi є експлуатантами повiтряних суден.
4.5. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв
4.5.1. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв повiтряних суден на запасних аеродромах цивiльної авiацiї здiйснюється цивiльними авiацiйними метеорологiчними пiдроздiлами аеродрому.
4.5.2. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення польотiв повiтряних суден, що здiйснили посадку на запасних аеродромах державної авiацiї, здiйснюється метеорологiчним пiдроздiлом.
4.5.3. Метеорологiчне та орнiтологiчне забезпечення повiтряних суден, що здiйснили посадку на запасному аеродромi спiльного базування, здiйснюється у порядку, встановленому для аеродромiв спiльного базування.
4.5.4. У разi здiйснення польотiв тривалiстю 5 годин i менше метеорологiчна документацiя екiпажам повiтряних суден цивiльної авiацiї не надається. Екiпажi iнших повiтряних суден забезпечуються метеорологiчною документацiєю незалежно вiд тривалостi польоту.
Головнокомандувач Вiйськово-Повiтряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант | Я. I. Скалько |
Директор Державного департаменту авiацiйного транспорту Мiнiстерства транспорту України | В. О. Максимов |