ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
листом Державної митної служби України
вiд 3 грудня 2004 року N 25/4-14-35/14443-ЕП

     У зв'язку з запитами митниць щодо окремих положень Митного кодексу України, в частинi визначення країни походження товарiв, роз'яснюємо таке.

     1. Щодо застосування положень статтi 284 Митного кодексу України в частинi вiдновлення режиму найбiльшого сприяння.

     Режим найбiльшого сприяння вiдновлюється до товарiв лише у разi здiйснення митного оформлення такого товару пiсля набуття чинностi Митним кодексом України, тобто починаючи з 1 сiчня 2004 року.

     2. Щодо засвiдчення походження товару.

     Вiдповiдно до Порядку визначення країни походження товару, що перемiщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.02 N 1864, декларацiя про походження товару являє собою заяву (на комерцiйному рахунку або iншому товаросупровiдному документi) про країну походження товару, зроблену виробником або експортером i засвiдчену ними або органом, уповноваженим видавати сертифiкати.

     Якщо в товаросупровiдному документi заявленi вiдомостi про країну походження товару, то засвiдчення в цiлому такого документу виробником, експортером, або органом, уповноваженим видавати сертифiкати, є достатнiм для засвiдчення даних про країну походження. При цьому не вимагається окремого засвiдчення даних про походження товарiв.

     Вiдомостi про країну походження у товаросупровiдних документах можуть бути заявленi у довiльнiй формi, але повиннi однозначно свiдчити про походження товару.

     3. Щодо запитiв до компетентних органiв зарубiжних країн з питань перевiрки походження товарiв.

     Вiдповiдно до статтi 283 Митного кодексу України, у разi виникнення сумнiвiв з приводу достовiрностi сертифiката чи вiдомостей, що в ньому мiстяться, включаючи вiдомостi про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифiкат, або до компетентних органiзацiй країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових вiдомостей про походження товару.

     Керуючись вищезазначеними нормами, митницi для пiдтвердження достовiрностi сертифiката походження самостiйно здiйснюють вiдповiднi запити до компетентних органiв, уповноважених на видачу сертифiкату.

     Для пiдтвердження походження товару також може бути використана додаткова iнформацiя надана компетентним органом на прохання iмпортера або експортера.

     При цьому, необхiдно враховувати, що вiдповiдi на запити про проведення перевiрки сертифiката походження як правило, надаються компетентними органами iноземних держав протягом шести мiсяцiв з моменту надходження вiдповiдного запиту (Конвенцiя Кiото, 1999).

     Термiн направлення запиту на проведення перевiрки сертифiката походження не повинен перевищувати одного року, починаючи з дати представлення запитуваного документу в митний орган.

     4. Щодо пiдтвердження українського походження товарiв, якi походять з митної територiї України i ввозяться назад на цю територiю без обробки або переробки, з звiльненням вiд обкладення митом (пункт "є" статтi 19 Закону України вiд 05.02.92 N 2097-ХII "Про Єдиний митний тариф").

     Згiдно з наказом Держмитслужби України вiд 17.05.00 N 285 "Про затвердження перелiкiв документiв, подання яких потрiбне для застосування пiльгового режиму оподаткування при митному оформленнi товарiв та iнших предметiв, що ввозяться на митну територiю України (вивозяться за межi митної територiї України)", звiльнення вiд обкладення ввiзним митом товарiв, якi походять з митної територiї України i ввозяться назад на цю територiю без обробки або переробки, у вiдповiдностi до пункту "є" статтi 19 Закону України вiд 05.02.92 N 2097-ХII, можливе за умови подання митному органу сертифiкату про походження товару з України.

     У разi виникнення сумнiвiв щодо достовiрностi сертифiкату, необхiдно керуватися Порядком верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.02 N 1861.

     Згiдно з пунктом 8 зазначеного Порядку, митницi для здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв мають право:

     1) отримувати вiд уповноваженого органу i пiдприємств - виробникiв товарiв необхiдну iнформацiю, зразки товарiв, а також проводити безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва ними товарiв та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом;

     2) перевiряти справжнiсть документiв, поданих заявником для отримання сертифiката.

     При цьому, необхiдно також врахувати, що зарубiжними органами, уповноваженими видавати сертифiкати про походження, може бути також виданий сертифiкат, що пiдтверджує українське походження товару, на основi сертифiкату виданого ТПП України.

     5. Пункт 5 втратив чиннiсть