.png)
КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Київ
| вiд 4 серпня 1997 р. | N 821 |
|---|
Про затвердження Концепцiї створення та
функцiонування нацiональної мережi мiжнародних
транспортних коридорiв в Українi
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
постановами Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 12 квiтня 2002 року N 523,
вiд 25 серпня 2004 року N 1118
Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:
Затвердити Концепцiю створення та функцiонування нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв в Українi (додається).
| Прем'єр-мiнiстр України | В. ПУСТОВОЙТЕНКО |
Iнд.34
| ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 4 серпня 1997 р. N 821 |
КОНЦЕПЦIЯ
створення та функцiонування нацiональної мережi
мiжнародних транспортних коридорiв в Українi
1. Загальнi положення
Ця Концепцiя визначає основнi принципи створення та функцiонування нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв в Українi на перiод до 2015 року i входження їх у мiжнародну транспортну систему.
Мета Концепцiї - встановити основи розвитку нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв в Українi у взаємодiї наземних видiв транспорту з водним транспортом, пов'язавши її створення iз загальноєвропейською мережею.
Концепцiя розроблена на основi законодавства України, зокрема постанов Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30 жовтня 1996 р. N 1324 та вiд 16 грудня 1996 р. N 1512, рiшень Державної комiсiї з питань транспортних коридорiв, а також мiжнародних договорiв України. Її концептуальнi положення грунтуються на тому, що Україна є незалежною державою, одним iз засновникiв ООН, входить до Ради Європи, мiжнародних органiзацiй з рiзних видiв транспорту, займає вигiдне для створення мiжнародних транспортних коридорiв геополiтичне становище, має розвинуту промисловiсть, спроможну виготовляти та обслуговувати сучаснi транспортнi засоби, дорожньо-будiвельну технiку, а також потужний потенцiал наукових, проектних, навчальних закладiв та квалiфiкованих кадрiв.
Актуальнiсть Концепцiї зумовлена необхiднiстю iнтеграцiї транспортних мереж i транспорту України в мiжнародну транспортну систему з метою залучення додаткових обсягiв перевезень та валютних надходжень, скорочення транспортних витрат, наближення до мiжнародних стандартiв перевезень пасажирiв та вантажiв, енергетичних та екологiчних показникiв роботи транспорту i збiльшення частки експортного потенцiалу України на мiжнародному ринку транспортних послуг шляхом значного пiдвищення конкурентоспроможностi українських перевiзникiв; пiдтримання оперативної готовностi транспортної системи України до використання її в iнтересах пiдвищення обороноздатностi держави.
Концепцiя рекомендує взяти за основу принципи мiжнародної транспортної полiтики, прийнятi в Європейському Спiвтовариствi, якi включають: полiтичнi аспекти, соцiальний прогрес, комерцiйнi аспекти, тарифну полiтику, органiзацiю перевезень, розвиток iнфраструктури i сервiсу, перетин державних кордонiв, технiчнi i технологiчнi проблеми, лiбералiзацiю i гармонiзацiю транспортного ринку, екологiчнi вимоги та безпеку тощо.
Перехiд на цi принципи має здiйснюватися поступово, поетапно, з урахуванням прийняття в Українi вiдповiдної законодавчої i правової бази.
У Концепцiї обгрунтованi географiчнi напрямки i конкретний перелiк транспортних коридорiв, їх iнфраструктура, варiант розвитку, що максимально вiдповiдає вимогам мiжнародної транспортної мережi, дана прогнозна оцiнка обсягiв перевезень по кожному коридору, визначено етапнiсть i прiоритетнiсть створення.
Створення транспортних коридорiв та входження їх до мiжнародної транспортної системи є прiоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу.
Пiд час складання Концепцiї використанi протоколи, угоди, меморандуми, що визначають рiзноманiтнi умови створення та функцiонування мiжнародних транспортних коридорiв, а також виконанi за перiод дослiджень розробки, обгрунтування та iншi матерiали.
Концепцiя має бути стратегiчним орiєнтиром для всiх заiнтересованих суб'єктiв дiяльностi незалежно вiд форм власностi та органiв виконавчої влади, а її основнi положення - основою програми створення та функцiонування нацiональної мережi мiжнародних транспортних коридорiв.
2. Органiзацiйна структура транспортного i дорожнього комплексiв, принципи розвитку та регулювання їх дiяльностi в умовах ринкової економiки
| (назва роздiлу 2 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.04.2002 р. N 523) |
Державне регулювання дiяльностi транспортного i дорожнього комплексiв здiйснюють вiдповiдно Мiнтранс i Укравтодор.
| (абзац перший роздiлу 2 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.04.2002 р. N 523) |
Єдинi пiдходи до проведення державної полiтики в галузi створення транспортних коридорiв та входження їх до мiжнародної транспортної системи розробляє Державна комiсiя з питань транспортних коридорiв.
Суб'єктами господарської дiяльностi у транспортному комплексi є пiдприємства та органiзацiї Укрзалiзницi, Укравiатрансу, Укрморрiчфлоту, Укравтотрансу, в дорожньому господарствi - пiдприємства та органiзацiї, що належать до сфери управлiння Укравтодору, iншi пiдприємства i органiзацiї незалежно вiд форми власностi.
| (абзац третiй роздiлу 2 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.04.2002 р. N 523, iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.08.2004 р. N 1118) |
Основу функцiонування транспортно-дорожнього комплексу становлять ринковi вiдносини, найважливiшими елементами яких є роздержавлення, демонополiзацiя, цивiлiзована конкуренцiя, рiвнiсть структур усiх форм власностi та розширення сфери застосування приватного капiталу.
Створюються умови для прискореного акцiонування та приватизацiї пiдприємств транспортно-дорожнього комплексу згiдно iз законодавством. Приватизацiя державних пiдприємств здiйснюється шляхом продажу акцiй вiдкритих акцiонерних товариств, створених на базi майна цих пiдприємств, iз збереженням у необхiдних випадках контрольного пакету акцiй цих пiдприємств у державнiй власностi.
Структурно органiзацiйнi перетворення в транспортно-дорожньому комплексi передбачають вiдокремлення суб'єктiв природних монополiй вiд суб'єктiв i пiдроздiлiв, що працюють у ринкових умовах.
Аналiзуючи прогноз розвитку економiки України з точки зору транспортного забезпечення, можна зробити висновок, що загальними прiоритетними напрямами розвитку транспортно-дорожнього комплексу мають бути:
розвиток мiждержавних транспортних зв'язкiв;
iнтеграцiя транспорту України у мiжнародну транспортну систему на основi створення нацiональної нормативної бази галузi, приведеної у вiдповiднiсть з мiжнародними документами;
впровадження нової технiки та сучасних технологiй органiзацiї перевезень;
розвиток ринкового конкурентного середовища в галузi на основi сприяння створенню пiдприємств рiзних форм власностi iз залученням як вiтчизняних, так i iноземних iнвесторiв;
впровадження у транспортно-дорожнiй галузi мiжнародних стандартiв i рекомендацiй та розвиток взаємовигiдного спiвробiтництва з нацiональними та мiжнародними органiзацiями;
забезпечення безпеки у транспортно-дорожньому комплексi;
розвиток в Українi наукової бази транспортно-дорожнього комплексу, взаємовигiдне спiвробiтництво з iноземними науково-технiчними закладами;
запровадження ресурсозберiгаючих i енергозберiгаючих технологiй, зменшення питомих паливно-енергетичних витрат, комплексне розв'язання проблеми охорони навколишнього природного середовища;
створення iнформацiйних i автоматизованих систем управлiння;
розвиток комунiкацiй Європа - Україна - Азiя, Пiвнiч - Україна - Пiвдень, iнших нових нацiональних транспортних комунiкацiй;
розширення та удосконалення експортних транспортних послуг;
розвиток туристичних послуг iз забезпечення сервiсу на рiвнi розвинутих європейських країн.
У пiдгалузях транспортно-дорожнього комплексу прiоритетними напрямами є:
автомобiльний транспорт:
розвиток мiжмiських автобусних перевезень;
щорiчне збiльшення обсягiв мiждержавних перевезень;
щорiчне зростання обсягiв транзитних перевезень вантажiв;
щорiчне збiльшення надходжень коштiв до державного та мiсцевих бюджетiв за рахунок зростання мiждержавних транспортних послуг i транзиту;
залiзничний транспорт:
реконструкцiя i модернiзацiя iнфраструктури найважливiших магiстралей;
оновлення рухомого складу;
входження нацiональної iнфраструктури залiзниць до мiжнародної системи транспортних коридорiв;
морський транспорт:
оновлення та поповнення флоту;
створення вiльних економiчних зон рiзних типiв у морських портах;
розвиток круїзного плавання;
розвиток експортних послуг флоту та збiльшення обсягiв переробки транзитних вантажiв у портах;
розширення перевезень експортно-iмпортних та транзитних вантажiв;
створення державної системи безпеки судноплавства;
удосконалення систем управлiння та зв'язку;
рiчковий транспорт:
розширення перевезень експортно-iмпортних вантажiв;
розширення перевезень на туристичних суднах, особливо перевезень iноземних туристiв;
вдосконалення системи внутрiшнiх водних шляхiв України;
розвиток нормативно-правової бази рiчкового транспорту для забезпечення iнтеграцiї внутрiшнiх водних шляхiв України у загальноєвропейську мережу транспортних коридорiв;
автомобiльнi дороги:
приведення технiчного рiвня нацiональної мережi автомобiльних дорiг у вiдповiднiсть з мiжнародними вимогами;
полiпшення транспортно-експлуатацiйного стану iснуючих дорiг, пiдвищення рiвня їх облаштування, безпеки та економiчностi перевезень, приведення їх у вiдповiднiсть iз сучасними вимогами;
доведення стану штучних споруд на дорогах до сучасних нормативних вимог;
забезпечення високої якостi робiт з будiвництва, ремонту та утримання автомобiльних дорiг;
розширення обсягiв будiвництва автомобiльних дорiг, передусiм за напрямками мiжнародних транспортних коридорiв.
3. Транспортнi зв'язки, напрямки та перелiк мiжнародних транспортних коридорiв
Основнi транспортнi зв'язки, що проходять через Україну:
країни Центральної Європи - країни СНД;
країни Пiвденної Європи, Ближнього Сходу, Африки - країни СНД;
Iндiя, країни Центральної Азiї, Далекого Сходу - країни Балтики, Скандинавiї;
Китай, країни Закавказзя, Середньої Азiї, Далекого Сходу - країни Захiдної Європи, Балтики, Скандинавiї.
Вiдповiдно до цих напрямкiв створюються транспортнi коридори, якi намiченi Європейським Спiвтовариством i за рiшенням другої Пан-Європейської конференцiї мiнiстрiв транспорту європейських країн включенi як складовi частини до мережi мiжнародних транспортних коридорiв:
коридор N 3 - Берлiн (Дрезден) - Вроцлав - Львiв - Київ;
коридор N 5 - Трiєст - Любляна - Будапешт (Братiслава) - Львiв;
коридор N 7 - Дунайський (водний);
коридор N 9 - Гельсiнкi - Санкт-Петербург - Мiнськ (Москва) - Київ - Кишинiв (Одеса) - Димитровград (ЄС дана попередня згода на продовження коридору до Александрополiса).
4. Iнтеграцiя транспортних мереж України у мiжнародну транспортну систему
Вступ України до мiжнародних транспортних органiзацiй i структур та ратифiкацiя ряду мiжнародних угод, конвенцiй та iнших документiв з питань транспортних систем i перевезень став першим кроком, з якого почалась iнтеграцiя транспортно-дорожнього комплексу України у мiжнародну транспортну систему.
Вигiдне географiчне положення України на перетинi шляхiв з Європи в Азiю, з Пiвночi на Пiвдень на фонi перевантаження i перенасичення європейських транспортних вузлiв створює передумови для iнтеграцiї в мiжнародну транспортну систему, а наявнiсть потужної промисловостi дає змогу розраховувати на iнтеграцiю у сферу розроблення, виробництва та ремонту сучасної дорожньо-транспортної технiки.
Подальша iнтеграцiя України у мiжнародну транспортну систему передбачає:
приєднання до iснуючих мiжнародних транспортних коридорiв;
доповнення нових напрямкiв мiжнародних транспортних коридорiв:
| продовження коридору N 5 Балтiйське море - Чорне море Європа - Азiя | Львiв - Рiвне - Сарни - Мiнськ Гданськ - Варшава - Ковель - Одеса Франкфурт - Кракiв - Львiв - Днiпропетровськ - Алма-Ата (продовження коридорiв N 3 i 5) | ||
| ЧЕС | Анкара - Єреван - Тбiлiсi (Баку) - Ростов-на-Дону - Донецьк - Одеса (Кишинiв) - Бухарест (Тiрана) - Димитровград (Афiни) - Стамбул | ||
| Євроазiатський | Одеса - Тбiлiсi (Єреван) - Баку - Ашгабат | ||
| Пiвнiч - Пiвдень | Харкiв - Полтава - Кiровоград - Одеса |
Концепцiєю передбачаються два варiанти розбудови транспортних коридорiв на територiї України, включених як складова частина до мережi мiжнародних транспортних коридорiв:
реконструкцiя i модернiзацiя iснуючої мережi;
спорудження нової транспортної мережi з повним комплексом iнфраструктури згiдно з мiжнародними стандартами.
Реконструкцiя та модернiзацiя iснуючої мережi здiйснюється переважно на конкурсних засадах iз залученням коштiв державного бюджету, насамперед за рахунок коштiв, що надходять на дорожнi роботи згiдно iз законодавством, а також iнших джерел фiнансування. Приватний капiтал залучається до розвитку окремих об'єктiв на транспортних коридорах, допомiжної дiяльностi, сервiсу тощо.
Спорудження нової транспортної мережi здiйснюється на конкурсних засадах переважно iз залученням недержавних коштiв насамперед приватного капiталу, включаючи iноземний, пiд контролем i за участю держави, яка створює умови для залучення капiталу, гарантує його повернення та додатковий прибуток, готує вiдповiдну законодавчу та правову базу.
До системи транспортних коридорiв в Українi належать:
автомобiльнi транспортнi коридори, що реконструюються, з таким маршрутом проходження в Українi:
| Крiтський N 3 | Кракiвець - Львiв - Рiвне - Житомир - Київ; | ||
| Крiтський N 5 з вiдгалуженням | Косини - Чоп - Стрий - Львiв - Рiвне - Сарни - Мiнськ, Сторожниця - Ужгород - Мукачеве; | ||
| Крiтський N 9 з вiдгалуженнями | Новi Яриловичi - Чернiгiв - Коптi - Київ - Любашiвка - Платонове, Любашiвка - Одеса, Коптi - Бачiвськ; | ||
| ЧЕС | Ренi - Iзмаїл - Одеса - Миколаїв - Херсон - Мелiтополь - Бердянськ - Марiуполь - Новоазовськ; | ||
| Європа - Азiя | Кракiвець - Львiв - Рiвне - Житомир - Київ - Полтава - Харкiв - Дебальцеве - Iзварине; | ||
| Балтiйське море - Чорне море з вiдгалуженням | Ягодин - Ковель - Луцьк - Тернопiль - Хмельницький - Вiнниця - Умань - порти Чорного моря, Тернопiль - Чернiвцi - Порубне/Мамалига; | ||
| Євроазiатський | Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч; |
автомобiльнi транспортнi коридори, намiченi для будiвництва:
| Крiтський N 3 | Кракiвець - Львiв - Тернопiль - Хмельницький - Вiнниця - Київ; | ||
| Крiтський N 5 | Косини - Iвано-Франкiвськ - Тернопiль - Пiдгайцi; | ||
| Європа - Азiя | Косини - Iвано-Франкiвськ - Тернопiль - Вiнниця - Кiровоград - Днiпропетровськ - Донецьк - Iзварине; | ||
| Балтiйське море - Чорне море | Ягодин - Ковель - Луцьк - Хмельницький - Балта - Одеса; | ||
| Європа - Азiя | Одеса - Миколаїв - Херсон - Джанкой - Керч; | ||
| Пiвнiч - Пiвдень | Харкiв - Полтава - Кременчук - Кiровоград - Одеса; |
залiзничнi транспортi коридори, що реконструюються, з таким маршрутом проходження в Українi:
| Крiтський N 3 | Мостиська - Львiв - Красне - Тернопiль - Хмельницький - Жмеринка - Козятин - Київ; | ||
| Крiтський N 5 | Чоп - Стрий - Львiв - Рiвне - Сарни - Мiнськ; | ||
| Крiтський N 9 з вiдгалуженнями | Кучурган - Роздiльна - Жмеринка - Козятин - Київ - Нiжин - Чернiгiв - Горностаївка, Роздiльна - Одеса - Iзмаїл - Ренi, Нiжин - Зерново; | ||
| ЧЕС з вiдгалуженнями | Ренi - Iзмаїл - Одеса - Колосiвка - Помiчна - Знам'янка - Днiпропетровськ - Ясинувата - Квашине, Харкiв - Синельникове - Джанкой (Керч, Феодосiя) - Сiмферополь - (Євпаторiя), Колосiвка - Миколаїв - Херсон - Чаплине - Бердянськ, Донецьк - Марiуполь; | ||
| Європа - Азiя | Мостиська - Львiв - Здолбунiв - Козятин - Фастiв - Знам'янка - Днiпропетровськ - Красна Могила; | ||
| Балтiйське море - Чорне море | Ягодин - Ковель - Здолбунiв - Шепетiвка - Козятин - Жмеринка - Одеса; | ||
| Євроазiатський | Херсон - Миколаїв - Одеса; |
водний транспорт:
| Крiтський N 7 | Усть-Дунайський - Iзмаїл - Ренi. |
Для забезпечення функцiонування транспортних коридорiв створюються транспортно-складськi комплекси (ТСК), якi застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та iнших вантажiв, за такою класифiкацiєю:
сухопутнi прикордоннi - Ковель, Франко-Транс - Рава-Руська (Жовква), Мостиська, Чоп, Харкiв, Луганськ, Донецьк, Чернiгiв;
сухопутнi на територiї України - Київ, Житомир, Вiнниця, Полтава, Суми, Днiпропетровськ, Кiровоград, Черкаси, Сiмферополь, Мелiтополь, Одеса, Хмельницький, Тернопiль, Рiвне, Львiв, Iвано-Франкiвськ;
воднi - Ренi, Iзмаїл, Усть-Дунайський, Бiлгород-Днiстровський, Iллiчiвськ, Одеса, Южний, Миколаїв, Октябрське, Херсон, Скадовськ, Євпаторiя, Севастополь, Ялта, Феодосiя, Керч, Бердянськ, Марiуполь, Запорiжжя, Днiпропетровськ, Київ.
Для забезпечення ефективної роботи мiжнародних транспортних коридорiв дуже важливим є створення нової iнфраструктури прикордонних i митних пунктiв пропуску вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, а також створення митних пунктiв пропуску при ТСК.
5. Створення мiжнародної автомобiльної мережi Реконструкцiя iснуючих автомобiльних дорiг
Передбачається реконструкцiя iснуючих автомобiльних дорiг з доведенням їх параметрiв до мiжнародних вимог i стандартiв, виходячи з фiнансових можливостей, залежно вiд забудови прилеглої територiї, рельєфу мiсцевостi, стану штучних споруд, водовiдводiв, закрiпленої смуги вiдведення земель тощо.
В окремих мiсцях споруджуються новi дiлянки автомобiльних дорiг, забезпечується рух транспорту в обхiд великих населених пунктiв.
Автомобiльнi дороги, за окремими винятками, залишаються у власностi держави, зберiгається iснуючий порядок обслуговування, експлуатацiї та фiнансування ремонту i будiвництва дорiг.
Спорудження нових швидкiсних автомобiльних дорiг
Передбачається додатково до iснуючої створення нової автодорожньої мережi в основному на окремих напрямках у новiй смузi вiдведення.
У тих мiсцях, де напрямки нової та iснуючої автомобiльних дорiг збiгаються i де мiсцевi умови дають можливiсть це зробити, обидвi дороги проходять в однiй смузi вiдведення, проте стикуються тiльки у спецiальних пунктах виїзду i заїзду на новi дороги.
З метою економiї земель та запобiгання iншим витратам максимально використовується можливiсть проходження в єдинiй смузi вiдведення високошвидкiсних залiзниць, спорудження яких передбачається в перспективi.
Новi автомобiльнi дороги передаються в користування акцiонерам, якi вклали кошти в їх будiвництво, на термiн не менший достатнього для окупностi вкладених капiталiв i одержання додаткового прибутку. Для цього передбачається запровадження плати за проїзд зазначеними автомобiльними дорогами.
Власник бере на себе вiдповiдальнiсть за утримання та експлуатацiю побудованих платних автомобiльних дорiг.
6. Автодорожнiй сервiс
Концепцiєю передбачається будiвництво нових i реконструкцiя iснуючих сервiсних пунктiв. На намiчених для будiвництва Крiтських коридорах N 3, 5, 9 пропонується на першiй черзi розвитку (до 2000 року):
спорудження нових об'єктiв - 4 вантажних термiнали, 44 пункти автодорожнього сервiсу;
реконструкцiя iснуючих об'єктiв - 9 вантажних термiналiв, 16 пунктiв автодорожнього сервiсу.
Вiдповiднi роботи з оснащення намiчаються на запропонованих Україною додаткових транспортних коридорах.
У подальшому автодорожнiй сервiсний комплекс доповнюватиметься новими об'єктами загальноєвропейського рiвня. Вони будуть розташовуватися на транспортних коридорах частiше i з вищою якiстю послуг. Їх перелiк встановлюється згiдно з мiжнародними нормативами.
У розвитку автодорожнього сервiсу перевага надається приватному капiталу, в тому числi iноземному, держава здiйснює переважно контрольно-координуючi функцiї.
7. Створення мiжнародної залiзничної мережi Реконструкцiя iснуючих залiзниць
Залiзничнi лiнiї реконструюються з доведенням їх параметрiв до мiжнародних вимог i стандартiв, виходячи з мiсцевих умов, залежно вiд забудови прилеглої територiї, рельєфу мiсцевостi, стану штучних споруд, водовiдводiв, закрiпленої смуги вiдведення земель тощо.
Зберiгається змiшаний рух пасажирських i вантажних поїздiв iз застосуванням графiкiв руху, особливо в ранковi та вечiрнi години.
Залiзницi залишаються у власностi держави, зберiгається iснуючий порядок обслуговування, експлуатацiї та фiнансування ремонту дiючих залiзниць, а будiвництво їх нових дiлянок, здiйснюється переважно на конкурсних засадах.
Пiд час створення мiжнародних транспортних акцiонерних компанiй з органiзацiї перевезень намiченими коридорами залiзницi входять до складу їх засновникiв.
На окремих нерентабельних, але соцiально необхiдних дiлянках залiзниць у разi вiдповiдного обгрунтування можлива змiна форми власностi.
Спорудження нової мережi швидкiсних залiзниць
Цей варiант передбачає збереження iснуючої i будiвництво нової залiзничної мережi з рiвнями швидкостей руху до 300 км/год. i з принципово новим рухомим складом та колiєю завширшки 1435 мм замiсть 1520 мiлiметрiв.
Пропонується спецiалiзувати iснуючi лiнiї в основному для внутрiдержавних вантажних i мiсцевих перевезень. На високошвидкiсний транспорт поступово перекладається пасажирський рух i частина вантажного (легковаговi вантажi).
Цей варiант вiднесено на перспективу пiсля 2015 року.
8. Змiшанi перевезення. Взаємодiя наземних та водних видiв транспорту
Пропонується створити на всiх транспортних коридорах розвинуту мережу змiшаних перевезень, в основi якої передбачаються контейнернi та контрейлернi перевезення.
Перевезення контейнерiв i контрейлерiв здiйснюються морським, автомобiльним i залiзничним транспортом. Для їх перевалки, накопичення, сортування та пiдбирання за вiдповiдними маршрутами передбачаються опорнi ТСК - термiнали, що створюються у великих транспортних вузлах, прикордонних пунктах пропуску в морських та рiчкових портах.
Концепцiєю пропонується спецiалiзувати ТСК за категорiями: прикордоннi, воднi (морськi та рiчковi порти), внутрiшнi. Всього визначено 46 пунктiв розташування цих комплексiв.
Намiчаються маршрути спецiалiзованих потягiв мiж ТСК. Передбачається оснащення залiзниць спецiалiзованими платформами для перевезення великотоннажних контейнерiв, автомобiлiв та автопричепiв з вантажем.
Використовуються два типи платформ:
на першому етапi - переобладнанi iснуючi iз зниженням пiдлоги платформи;
надалi - новi, спецiальнi конструкцiї, включаючи платформи iз спецiальним вагонним вiзком, з розсувними колiсними парами для застосування на шляхах з рiзною шириною колiї (1520 та 1435 мм).
Усi морськi та рiчковi порти включаються до загальної мiжнародної транспортної мережi України, з'єднуються з найближчими намiченими транспортними коридорами радiальними ходами.
Концепцiя розвитку портiв України розроблена ЧорноморНДIпроектом.
9. Органiзацiя управлiння створенням та функцiонуванням транспортних коридорiв
Координацiю та контроль за всiма роботами iз створення i функцiонування мiжнародної транспортної мережi на територiї України здiйснює Мiнтранс.
Розбудова та функцiонування транспортних коридорiв за iснуючими напрямками забезпечується вiдповiдними пiдприємствами, пiдпорядкованими Мiнтрансу.
Будiвництво та експлуатацiя нових швидкiсних магiстралей здiйснюється на конкурсних засадах, переважно iз залученням недержавних iнвестицiй, включаючи iноземнi, пiд контролем i за участю держави.
| (абзац третiй роздiлу 9 в редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.08.2004 р. N 1118) |
Органiзацiю та обслуговування перевезень на iснуючих мережах виконують перевiзники вантажiв i пасажирiв на всiх видах транспорту (державнi та недержавнi структури), вантажовласники, правлiння ТСК, експедитори, страховi компанiї тощо.
Абзац п'ятий роздiлу 9 виключено
| (згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.08.2004 р. N 1118) |
10. Прiоритетнiсть створення транспортних коридорiв
Вiдповiдно до ролi та значення кожного коридору в становленнi мiжнародних зв'язкiв України визначаються такi прiоритети створення транспортних коридорiв на територiї України:
коридор N 3;
коридор N 5;
Євроазiатський, разом з коридорами Балтiйське море - Чорне море i N 7;
коридор N 9;
ЧЕС;
Європа - Азiя;
вiдгалуження коридору N 9;
Пiвнiч - Пiвдень.
Згiдно iз зазначеними прiоритетами розвиваються всi об'єкти транспортного комплексу України - автомобiльнi дороги, залiзницi, ТСК тощо.
11. Правове забезпечення створення в Українi транспортних коридорiв
Правовою основою створення в Українi транспортних коридорiв є Конституцiя України, Закон України "Про транспорт", а також iншi законодавчi та нормативнi акти, що дiють в галузi транспорту.
Правова база транспортних коридорiв України створюється шляхом:
удосконалення чинних та розроблення нових актiв законодавства, що стосуються транспортно-дорожнього комплексу;
прийняття або адаптацiї iснуючих в Європейському Спiвтовариствi мiжнародних документiв i угод стосовно транспортної iнфраструктури;
визначення та акредитацiя закладiв, установ, фахiвцiв для створення нормативно-правових i законодавчих актiв, правил, норм i стандартiв, використання з цiєю метою потенцiалу освiтнiх та виробничих закладiв;
створення системи доведення нормативно-правових документiв до безпосереднiх користувачiв незалежно вiд форм власностi.
Розроблення правових актiв здiйснюватиметься вiдповiдно до затверджених графiкiв з визначенням прiоритетностi найважливiших та першочергових правових актiв. Контроль за розробленням правових актiв, їх державна реєстрацiя та введення в дiю є одним з основних завдань державного регулювання розбудови транспортних коридорiв.
Передбачається використання можливостей спiльного розроблення нормативних документiв з вiдповiдними зарубiжними або мiжнародними органiзацiями.
Порядок внесення змiн та доповнень до актiв законодавства, що стосуються транспортних коридорiв, визначається законодавством України.
Передбачається здiйснення постiйного контролю за виконанням вимог нормативно-правових актiв, в тому числi контролю за приведенням установчих документiв та органiзацiйно-правових форм суб'єктiв сфери транспортних коридорiв у вiдповiднiсть iз законодавством.
12. Прiоритетнiсть розвитку видiв транспорту
Автомобiльний транспорт має перспективи стiйкого зростання, передусiм через змiну структури розвитку економiки, насамперед легкої промисловостi, виробництва товарiв народного споживання, тобто тих галузей, що є споживачами послуг автомобiльного транспорту, а також випереджаючого розвитку середнього та малого виробника.
Вантажний автотранспорт дає кращу якiсть послуг, вiн бiльш надiйний i безпечний, легше контролюється збереження вантажiв, додержання графiка завантаження i руху порiвняно iз залiзничним.
Залiзничний транспорт має переваги як перевiзник масових сировинних вантажiв при великих обсягах перевезень на далекi вiдстанi (300 км i бiльше).
У зв'язку iз спецiалiзацiєю автомобiльного i залiзничного транспорту для рiзних вантажiв, цiєю Концепцiєю не обумовлюється прiоритетнiсть розвитку одного з видiв транспорту.
При цьому припускається, що перевезення масових видiв вантажiв (паливо, руда, нафта, лiс, будiвельнi матерiали тощо) i надалi здiйснюватиметься залiзничним транспортом, а перевезення вантажiв невеликого обсягу, особливо цiнних, таких, що швидко псуються, будуть виконуватися здебiльшого автомобiльним транспортом.
Таким чином, обидва види транспорту - автомобiльний i залiзничний однаковою мiрою будуть становити основу мiжнародної транспортної мережi України i розвиватимуться без визначення прiоритетiв.
13. Соцiально-економiчнi та екологiчнi аспекти створення транспортних коридорiв
Створення транспортних коридорiв поряд з полiпшенням транспортного обслуговування вiдiграє значну роль у соцiально-економiчному розвитку прилеглих територiй. Безпосередньому впливу пiдлягають смуги територiй завширшки 150 - 200 кiлометрiв. Будiвництво автомагiстралей, створення сучасної сервiсної iнфраструктури на них дасть змогу забезпечити роботою сотнi тисяч чоловiк як безпосередньо на будiвництвi, потiм на експлуатацiї, так i через замовлення на дорожньо-будiвельнi матерiали, машини i механiзми.
На виконаннi будiвельних робiт, у виготовленнi будiвельних матерiалiв та конструкцiй буде задiяна значна кiлькiсть працiвникiв, отримає замовлення велика кiлькiсть пiдприємств промисловостi будiвельних матерiалiв, з виробництва цементу, металу. Програма таких замовлень буде розрахована бiльш як на 10 рокiв, що сприятиме вiдновленню деяких секторiв економiки.
Буде надано поштовх розвитку пiдприємств машинобудiвного комплексу.
За рахунок полiпшення роботи транспорту набудуть прискореного розвитку рiзноманiтнi галузi народногосподарського комплексу регiонiв, через якi будуть пролягати автомагiстралi. Передусiм це стосується сiльськогосподарського виробництва. Розшириться можливiсть переробки продукцiї на мiсцях, з доставкою її в належному товарному виглядi до споживача.
Шкiдливий вплив транспорту на довкiлля зумовлюється передусiм отруйними викидами в повiтря, забрудненням поверхневих i грунтових вод, надмiрним шумом.
Створення мережi транспортних коридорiв повинно значно зменшити негативний вплив автотранспорту на прилеглi територiї. Досягнуто це буде через суттєве полiпшення умов руху, зменшення перенавантаження автомобiльних дорiг, створення на нових магiстралях вiдповiдних природоохоронних умов.
Забезпечення сприятливих умов руху на магiстралях, рiвномiрна швидкiсть, виключення затримок i необгрунтованих змiн режиму руху, зумовить суттєве зменшення шкiдливих викидiв у повiтря. Крiм того, транспортнi коридори вимагатимуть якiсного полiпшення конструкцiй двигунiв автомобiлiв i застосування тiльки високоякiсного пального для них.
На автомагiстралях транспортних коридорiв будуть спорудженi водовiдстiйники i споруди для очищення води.
За рахунок прокладання трас автомагiстралей за межами населених пунктiв, регулювання забудови в зонi їх дiї, дотримання вiдповiдних параметрiв у планi та поздовжньому профiлi значно знизиться шкiдливий вплив шуму вiд руху автотранспорту. У разi коли населенi пункти будуть розташованi поблизу автомагiстралей, на них обов'язково мають бути встановленi протишумовi споруди.
