ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про судову експертизу

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 3 квiтня 2003 року N 662-IV,
вiд 9 вересня 2004 року N 1992-IV,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 2 березня 2015 року N 213-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 580-VIII,
вiд 24 грудня 2015 року N 911-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII,
вiд 7 грудня 2017 року N 2246-VIII,
вiд 19 грудня 2017 року N 2249-VIII,
вiд 23 листопада 2018 року N 2629-VIII,
вiд 4 жовтня 2019 року N 187-IX,
вiд 14 листопада 2019 року N 294-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 15 грудня 2020 року N 1082-IX

     Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi i фiнансовi основи судово-експертної дiяльностi з метою забезпечення правосуддя України незалежною, квалiфiкованою i об'єктивною експертизою, орiєнтованою на максимальне використання досягнень науки i технiки.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Поняття судової експертизи

     Судова експертиза - це дослiдження на основi спецiальних знань у галузi науки, технiки, мистецтва, ремесла тощо об'єктiв, явищ i процесiв з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу

     Законодавство України про судову експертизу складається iз цього Закону, iнших нормативно-правових актiв.

     Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила мiжнародного договору України.

(стаття 2 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 3. Принципи судово-експертної дiяльностi

     Судово-експертна дiяльнiсть здiйснюється на принципах законностi, незалежностi, об'єктивностi i повноти дослiдження.

     Стаття 4. Гарантiї незалежностi судового експерта та правильностi його висновку

     Незалежнiсть судового експерта та правильнiсть його висновку забезпечуються:

     визначеним законом порядком призначення судового експерта;

(абзац другий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     забороною пiд загрозою передбаченої законом вiдповiдальностi втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

     iснуванням установ судових експертиз, незалежних вiд органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, органiв досудового розслiдування та суду;

(абзац четвертий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     створенням необхiдних умов для дiяльностi судового експерта, його матерiальним i соцiальним забезпеченням;

     кримiнальною вiдповiдальнiстю судового експерта за дачу свiдомо неправдивого висновку та вiдмову без поважних причин вiд виконання покладених на нього обов'язкiв;

     можливiстю призначення повторної судової експертизи;

     присутнiстю учасникiв процесу в передбачених законом випадках пiд час проведення судової експертизи.

     Стаття 5. Максимальне збереження об'єктiв дослiдження

     Пiд час проведення судових експертиз (обстежень i дослiджень) об'єкти дослiдження можуть бути пошкодженi або витраченi лише у тiй мiрi, в якiй це необхiдно для дослiдження.

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Стаття 6. Забезпечення умов працi судового експерта за мiсцезнаходженням об'єктiв дослiдження

     Якщо судову експертизу необхiдно провести на мiсцi подiї або за мiсцезнаходженням об'єкта дослiдження, особа або орган, якi її призначили або на замовлення яких вона проводиться, повиннi забезпечити судовому експертовi безперешкодний доступ до об'єкта дослiдження i належнi умови працi.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 7. Органiзацiя судово-експертної дiяльностi

     Судово-експертну дiяльнiсть здiйснюють державнi спецiалiзованi установи, їх територiальнi фiлiї, експертнi установи комунальної форми власностi, а також судовi експерти, якi не є працiвниками зазначених установ, та iншi фахiвцi (експерти) з вiдповiдних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

(частина перша статтi 7 у редакцiї Законiв України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII, вiд 04.10.2019р. N 187-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     До державних спецiалiзованих установ належать:

     науково-дослiднi установи судових експертиз Мiнiстерства юстицiї України;

     науково-дослiднi установи судових експертиз, судово-медичнi та судово-психiатричнi установи Мiнiстерства охорони здоров'я України;

     експертнi служби Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Мiнiстерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

     Виключно державними спецiалiзованими установами здiйснюється судово-експертна дiяльнiсть, пов'язана з проведенням кримiналiстичних, судово-медичних i судово-психiатричних експертиз.

     Частину четверту статтi 7 виключено

	(згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)
	(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 662-IV, у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 7¹. Пiдстави проведення судової експертизи (обстеження i дослiдження)

(назва статтi 71 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Пiдставою проведення судової експертизи є вiдповiдне судове рiшення чи рiшення органу досудового розслiдування, або договiр з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення iнших осiб.

(Закон доповнено статтею 71 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Пiдставою для отримання висновку спецiалiста при з'ясуваннi обставин вчинення кримiнального проступку є запит службової особи пiдроздiлу дiзнання органу Нацiональної полiцiї, органу безпеки, органу, що здiйснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслiдувань, Нацiонального антикорупцiйного бюро України, уповноваженої особи iншого пiдроздiлу зазначених органiв, якi уповноваженi здiйснювати досудове розслiдування кримiнальних проступкiв.

(статтю 71 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Стаття 8. Науково-методичне та органiзацiйно-управлiнське забезпечення судово-експертної дiяльностi

(назва статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Органiзацiя науково-методичного забезпечення судово-експертної дiяльностi та органiзацiйно-управлiнськi засади дiяльностi державних спецiалiзованих установ покладаються на мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать державнi спецiалiзованi установи, що здiйснюють судово-експертну дiяльнiсть.

(частина перша статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Для розгляду найважливiших питань розвитку судової експертизи, що мають мiжвiдомчий характер, при Мiнiстерствi юстицiї України створюється Координацiйна рада з проблем судової експертизи, яка дiє вiдповiдно до Положення про неї, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Методики проведення судових експертиз (крiм судово-медичних та судово-психiатричних) пiдлягають атестацiї та державнiй реєстрацiї в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 8 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою)

     Мiнiстерство юстицiї України забезпечує видання мiжвiдомчого науково-методичного збiрника "Кримiналiстика та судова експертиза".

     Стаття 9. Державний Реєстр атестованих судових експертiв

     Атестованi вiдповiдно до цього Закону судовi експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертiв, ведення якого покладається на Мiнiстерство юстицiї України.

     Особа або орган, якi призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертiв, або iншим фахiвцям з вiдповiдних галузей знань, якщо iнше не встановлено законом.

	(частина друга статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)
	(стаття 9 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

Роздiл II
СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ

     Стаття 10. Особи, якi можуть бути судовими експертами

     Судовими експертами можуть бути особи, якi мають необхiднi знання для надання висновку з дослiджуваних питань.

(частина перша статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Судовими експертами державних спецiалiзованих установ можуть бути фахiвцi, якi мають вiдповiдну вищу освiту, освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень не нижче спецiалiста, пройшли вiдповiдну пiдготовку та отримали квалiфiкацiю судового експерта з певної спецiальностi.

(частина друга статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     До проведення судових експертиз (обстежень i дослiджень), крiм тих, що проводяться виключно державними спецiалiзованими установами, можуть залучатися також судовi експерти, якi не є працiвниками цих установ, за умови, що вони мають вiдповiдну вищу освiту, освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень не нижче спецiалiста, пройшли вiдповiдну пiдготовку в державних спецiалiзованих установах Мiнiстерства юстицiї України, атестованi та отримали квалiфiкацiю судового експерта з певної спецiальностi у порядку, передбаченому цим Законом.

(статтю 10 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, частина третя статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки та пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб.

(статтю 10 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI)

     До фахiвця у вiдповiднiй галузi знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантiй, прав, обов'язкiв, вiдповiдальностi судового експерта, крiм вiдповiдальностi за вiдмову вiд проведення експертизи та положень роздiлу III цього Закону.

(статтю 10 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 11. Особи, якi не можуть бути судовими експертами

     Не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов'язкiв судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недiєздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимiсть, або на яку протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю, або дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення квалiфiкацiї судового експерта.

(частина перша статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII, вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     Iншi обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинствi, передбачаються процесуальним законодавством.

     Стаття 12. Обов'язки судового експерта

     Незалежно вiд виду судочинства та пiдстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний:

(абзац перший частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     1) провести повне дослiдження i дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

     2) на вимогу особи або органу, якi залучили експерта, суддi, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

(пункт 2 частини першої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     3) заявляти самовiдвiд за наявностi передбачених законодавством пiдстав, якi виключають його участь у справi.

     Iншi обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

     Стаття 13. Права судового експерта

     Незалежно вiд виду судочинства судовий експерт має право:

     1) подавати клопотання про надання додаткових матерiалiв, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслiдування або ознайомлюватися з матерiалами справи, що стосуються предмета судової експертизи;

(пункт 1 частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     2) вказувати у висновку експерта на виявленi в ходi проведення судової експертизи факти, якi мають значення для справи i з приводу яких йому не були поставленi питання;

(пункт 2 частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     3) з дозволу особи або органу, якi призначили судову експертизу, бути присутнiм пiд час проведення слiдчих чи судових дiй i заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

     4) подавати скарги на дiї особи, у провадженнi якої перебуває справа, якщо цi дiї порушують права судового експерта;

     5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

     6) проводити на договiрних засадах експертнi дослiдження з питань, що становлять iнтерес для юридичних i фiзичних осiб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

(частину першу статтi 13 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Iншi права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

     Стаття 14. Вiдповiдальнiсть судового експерта

     Судовий експерт на пiдставах i в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної вiдповiдальностi.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

Роздiл III
ФIНАНСОВЕ ТА ОРГАНIЗАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

(назва роздiлу III у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 15. Фiнансування судово-експертної дiяльностi

     Проведення науково-дослiдними установами судових експертиз наукових розробок з питань органiзацiї та проведення судових експертиз фiнансується за рахунок Державного бюджету України.

     Проведення судових експертиз державними спецiалiзованими установами у кримiнальних провадженнях за дорученням слiдчого, дiзнавача, прокурора, суду та у справах про адмiнiстративнi правопорушення здiйснюється за рахунок коштiв, якi цiльовим призначенням видiляються цим експертним установам з Державного бюджету України.

(частина друга статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Проведення судових експертиз, обстежень i дослiджень судово-медичними та судово-психiатричними установами здiйснюється за рахунок коштiв, якi безпосередньо i цiльовим призначенням видiляються цим експертним установам з державного чи мiсцевого бюджету, за винятком випадкiв, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.

(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Проведення судових експертиз, обстежень i дослiджень у кримiнальному провадженнi державними спецiалiзованими установами, судово-медичними та судово-психiатричними установами на замовлення пiдозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисникiв, законного представника, потерпiлого, його представника здiйснюється за рахунок замовника.

(статтю 15 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, у зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - сьомою)

     Витрати на проведення судових експертиз науково-дослiдними установами Мiнiстерства юстицiї України та судово-медичними i судово-психiатричними установами Мiнiстерства охорони здоров'я України у цивiльних i господарських справах вiдшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

     Проведення iнших експертних дослiджень i обстежень державними спецiалiзованими установами здiйснюється за рахунок замовника.

     Державнi спецiалiзованi установи, а також фахiвцi, що не є працiвниками цих установ, зазначенi у статтi 7 цього Закону, виконують iншi роботи на договiрних засадах.

(стаття 15 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 16. Атестацiя судового експерта

     Метою атестацiї судового експерта є оцiнка професiйного рiвня фахiвцiв, якi залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно вiд спецiалiзацiї їм присвоюється квалiфiкацiя судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.

     Метою атестацiї працiвникiв державної спецiалiзованої установи, якi залучаються до проведення судових експертиз та/або беруть участь у розробленнi теоретичної та науково-методичної бази судової експертизи, є оцiнка рiвня їх спецiальних знань та вiдповiднiсть займанiй посадi.

     Залежно вiд спецiалiзацiї i рiвня пiдготовки працiвникам державної спецiалiзованої установи присвоюються квалiфiкацiя судового експерта i квалiфiкацiйний клас.

     Порядок проведення атестацiї та присвоєння чи позбавлення квалiфiкацiйних класiв судового експерта визначається мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать державнi спецiалiзованi установи, що здiйснюють судово-експертну дiяльнiсть.

(стаття 16 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 17. Експертно-квалiфiкацiйнi комiсiї

     Для присвоєння та позбавлення квалiфiкацiї судового експерта i квалiфiкацiйних класiв створюються експертно-квалiфiкацiйнi комiсiї при мiнiстерствах та iнших центральних органах виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать державнi спецiалiзованi установи, що здiйснюють судово-експертну дiяльнiсть.

     До складу експертно-квалiфiкацiйних комiсiй входять найбiльш досвiдченi фахiвцi та науковцi, якi мають квалiфiкацiю судового експерта та стаж практичної роботи за спецiальнiстю не менше п'яти рокiв. Серед них має бути не менше двох фахiвцiв тiєї експертної спецiальностi i того класу, з яких комiсiя проводить атестацiю, присвоює квалiфiкацiю судового експерта або квалiфiкацiйний клас, а також фахiвець з процесуальних питань судової експертизи.

     Порядок присвоєння квалiфiкацiї судового експерта фахiвцям чи позбавлення квалiфiкацiї судового експерта фахiвцiв, якi не є працiвниками державних спецiалiзованих установ, визначається Мiнiстерством юстицiї України. З цiєю метою при Мiнiстерствi юстицiї України створюється Центральна експертно-квалiфiкацiйна комiсiя, яка дiє вiдповiдно до положення про неї, що затверджується Мiнiстерством юстицiї України.

     Присвоєння квалiфiкацiї судового експерта i квалiфiкацiйних класiв судово-медичним i судово-психiатричним експертам та позбавлення квалiфiкацiї судового експерта i квалiфiкацiйних класiв судово-медичних i судово-психiатричних експертiв проводяться в порядку, що встановлюється Мiнiстерством охорони здоров'я України.

(стаття 17 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Стаття 18. Оплата працi та соцiальний захист судових експертiв

     Заробiтна плата працiвникiв державних спецiалiзованих установ (невiйськовослужбовцiв i тих, якi не мають звань рядового i начальницького складу), якi мають квалiфiкацiю судового експерта, складається з посадового окладу, надбавок, доплат до нього, премiй та iнших виплат, розмiр i порядок встановлення яких визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Працiвникам державних спецiалiзованих установ (невiйськовослужбовцям i тим, якi не мають звань рядового i начальницького складу), якi мають квалiфiкацiю судового експерта, посадовi оклади встановлюються у розмiрi не менше 10 розмiрiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для працездатних осiб на 1 сiчня календарного року. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам у перiод роботи на посадах судових експертiв (крiм осiб з iнвалiднiстю I та II груп, осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни III групи та учасникiв бойових дiй, осiб, на яких поширюється дiя пункту 1 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"), пенсiї, призначенi вiдповiдно до законодавства України, розмiр яких перевищує 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть, виплачуються в розмiрi 85 вiдсоткiв призначеного розмiру, але не менше 150 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого для осiб, якi втратили працездатнiсть.

	(дiю частини другої статтi 18 щодо розмiру посадових окладiв судових експертiв зупинено на 2018 рiк згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.12.2017р. N 2249-VIII)
	(дiю частини другої статтi 18 щодо розмiру посадових окладiв судових експертiв зупинено на 2019 рiк згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)
	(дiю частини другої статтi 18 щодо розмiру посадових окладiв судових експертiв зупинено на 2020 рiк згiдно iз Законом України вiд 14.11.2019р. N 294-IX)

     Особливостi встановлення розмiрiв посадових окладiв, надбавок, доплат, премiй та iнших виплат працiвникам державних спецiалiзованих установ Мiнiстерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, якi мають квалiфiкацiю судового експерта, визначаються чинним законодавством України для вiйськовослужбовцiв i тих, якi мають звання рядового i начальницького складу.

(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, вiд 02.03.2015р. N 213-VIII, вiд 24.12.2015р. N 911-VIII, вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, вiд 03.10.2017р. N 2148-VIII, у редакцiї Закону України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 18¹. Щорiчнi та додатковi вiдпустки судових експертiв

     Працiвникам державних спецiалiзованих установ, якi мають квалiфiкацiю судового експерта, надається щорiчна основна оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, якщо законодавством України не передбачено бiльш тривалої вiдпустки.

     Працiвникам державних спецiалiзованих установ, якi мають квалiфiкацiю судового експерта, за кожний рiк роботи на посадах керiвних працiвникiв, судових експертiв, наукових працiвникiв цих установ пiсля досягнення п'ятирiчного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи за фахом на посадах судових експертiв, державних службовцiв i наукових працiвникiв, надається один календарний день додаткової оплачуваної вiдпустки, але не бiльш як 15 календарних днiв.

     Особливостi надання вiдпусток працiвникам державних спецiалiзованих установ Мiнiстерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, якi мають квалiфiкацiю судового експерта, визначаються чинним законодавством України щодо вiйськовослужбовцiв i тих, якi мають звання рядового i начальницького складу.

(Закон доповнено статтею 181 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 19. Охорона державних спецiалiзованих установ, що проводять судовi експертизи

(назва статтi 19 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Охорона примiщень i територiй установ судових експертиз Мiнiстерства юстицiї України i Мiнiстерства охорони здоров'я України, а також режим утримання осiб, якi перебувають пiд вартою i направленi на судово-психiатричну експертизу, забезпечуються пiдроздiлами вiдомчої воєнiзованої охорони Державної судової адмiнiстрацiї України за рахунок коштiв, що видiляються на цю мету з державного бюджету.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 580-VIII)

     Охорона експертних служб Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Мiнiстерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України забезпечується цими органами.

(Частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 662-IV)

     Стаття 20. Iнформацiйне забезпечення

     Пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форми власностi зобов'язанi надавати безоплатно iнформацiю, необхiдну для проведення судових експертиз, державним спецiалiзованим установам, а також, за згодою, натурнi зразки або каталоги своєї продукцiї, технiчну документацiю та iншу iнформацiю, необхiдну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державнi спецiалiзованi установи, судовi експерти та залученi фахiвцi, що проводять судовi експертизи, у разi отримання iнформацiї, що становить державну, комерцiйну чи iншу охоронювану законом таємницю, повиннi забезпечити нерозголошення цих вiдомостей.

(частина перша статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Державнi спецiалiзованi установи, що проводять судовi експертизи, мають право одержувати вiд судiв, органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, органiв досудового розслiдування знаряддя кримiнального правопорушення та iншi речовi докази, щодо яких закiнчено кримiнальне провадження, для використання в експертнiй i науковiй дiяльностi.

(частина друга статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     Стаття 21. Кадрове забезпечення

     Пiдготовка фахiвцiв для державних спецiалiзованих установ, що проводять судовi експертизи, здiйснюється вищими навчальними закладами; спецiалiзацiя та пiдвищення квалiфiкацiї проводяться на курсах та у спецiальних закладах вiдповiдних мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади.

     Фахiвцi, якi не є працiвниками державних спецiалiзованих установ i мають на метi здiйснювати експертну дiяльнiсть, проходять навчання з вiдповiдної експертної спецiальностi в державних спецiалiзованих установах Мiнiстерства юстицiї України з урахуванням обмежень, передбачених законом.

     Для забезпечення належного професiйного рiвня фахiвцi, якi не є працiвниками державних спецiалiзованих установ i отримали квалiфiкацiю судового експерта, крiм тих, якi мають науковий ступiнь, один раз на три роки повиннi пройти стажування в державних спецiалiзованих установах Мiнiстерства юстицiї України вiдповiдно до спецiальностi та пiдтвердити рiвень своїх професiйних знань.

     Вивчення потреб у пiдготовцi, спецiалiзацiї та пiдвищеннi квалiфiкацiї експертiв, а також розроблення пропозицiй щодо задоволення цих потреб здiйснюються мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать державнi спецiалiзованi установи, що здiйснюють судово-експертну дiяльнiсть.

(стаття 21 у редакцiї Закону України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

Роздiл IV
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО В ГАЛУЗI СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням вiдповiдного органу чи особи iншої держави

     У разi проведення судової експертизи за дорученням вiдповiдного органу чи особи iншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну правову допомогу i спiвробiтництво, застосовується законодавство України, якщо iнше не передбачено зазначеною угодою.

     Оплата вартостi судової експертизи здiйснюється за домовленiстю мiж замовником i виконавцем судової експертизи.

     Стаття 23. Залучення фахiвцiв з iнших держав для спiльного проведення судових експертиз

     Керiвники державних спецiалiзованих установ, що проводять судовi експертизи, у необхiдних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних комiсiй провiдних фахiвцiв iнших держав. Такi спiльнi експертнi комiсiї здiйснюють судовi експертизи за нормами процесуального законодавства України.

(частина перша статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)

     Плата iноземним фахiвцям за участь у судовiй експертизi та вiдшкодування iнших витрат, пов'язаних з її проведенням, здiйснюється за домовленiстю сторiн.

     Стаття 24. Мiжнародне наукове спiвробiтництво

     Державнi спецiалiзованi установи, що виконують судовi експертизи, користуються правом встановлювати мiжнароднi науковi зв'язки з установами судових експертиз, кримiналiстики тощо iнших держав, проводити спiльнi науковi конференцiї, симпозiуми, семiнари, обмiнюватися стажистами, науковою iнформацiєю i друкованими виданнями та здiйснювати спiльнi видання в галузi судової експертизи i кримiналiстики.

	(стаття 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV)
Президент України	Л.КРАВЧУК

м. Київ
25 лютого 1994 року
N 4038-XII